Перейти до змісту

Велика Переможна війна за Незалежність .


Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Запам'ятовується останнє 

Тому максимальний результат треба показати перед самими виборами.

Що в селі в Україні,що в Вашингтоні.

Є ще реперна точка в березні 2024 ,вибори путла.

 

  • Ха-ха 2
  • Cумний 1
  • -1 1
  • Відповідей 16,3 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

  • Bliksss

    1686

  • case_l

    1146

  • romanc

    1057

  • volks

    1010

Топ авторів теми

Опубліковано
18 minutes ago, Nokian said:

Є ще реперна точка в березні 2024 ,вибори путла.

Це чисто поржати. Немає ніякого сенсу дивитись на  цю реперну точку. Намалюють 100500 відсотків ЗА фюрера і все.

У ТОТАЛІТАРНІЙ країні, на яку перетворився авторитарний режим путлера, фюрера можуть усунути від влади хіба що ногами вперед.

 

 

  • +1 4
Опубліковано
48 minutes ago, Nokian said:

Є ще реперна точка в березні 2024 ,вибори путла.

відкрию тобі велику таємницю - в кацапстані немає виборів 

  • Дякую! 1
Опубліковано (змінено)
30 minutes ago, Electronshik said:

 усунути від влади хіба що ногами вперед.

 

 

https://www.youtube.com/watch?v=Vszr94nfNaA

Якось так.:)

Змінено користувачем jurgen007
Опубліковано
8 minutes ago, jurgen007 said:

Це так у демократичних країнах.

У тоталітарних або під час революцій буває так: (тим в кого слабкі нерви не дивитись)

Spoiler

 

 

Опубліковано (змінено)
On 08.08.2023 at 19:22, Nokian сказав:

В результаті трансформатори зимою під загрозою.

По всіх містах(

Алігатори бомблять трансформатори? Мені здавалося, що ракети пускають стратегічні бомбери, які при всьому бажанні, ніякими існуючими засобами ППО не дістанеш.

Змінено користувачем xPON
  • +1 4
Опубліковано
1 година тому, xPON сказав:

Алігатори бомблять трансформатори? Мені здавалося, що ракети пускають стратегічні бомбери, які при всьому бажанні, ніякими існуючими засобами ППО не дістанеш.

А тепер до них ще й алігатори додадуться 

  • Ха-ха 3
Опубліковано

Два світи.

Частина 1

Мене все більше переслідує дивне відчуття нереальності того, що відбувається навколо.

 Люди проходять повз мене, зовсім поруч, за метр, півметра, так близько. Люди, багато людей, але водночас часто виникає відчуття гнітючої самотності... Дивишся на обличчя, ведеш розмову і регулярно помічаєш, що не відпускає одна думка. Про те, що ми знаходимося в тому самому місці, але розкидані по якихось паралельних світах, які ніяк і ні в чому не перетинаються. І немає в нас нічого спільного, і говоримо ми різними мовами.

В одному з цих світів йде жорстока, кривава війна за виживання, а в інших... вона вже закінчилася. Або не починалася.  Або трохи штуркнуло і все, знову все як завжди. А ще є світ близької перемоги, де важка та страшна робота вже зроблена та оплачена. Чужими руками. Кров'ю інших. І страшний світ людей, які за "мір любой ценой".  І байдужий світ для тих, для кого нічого не змінилося.

Дуже багато і часто (і справедливо) пишеться з приводу принцес на горошині чоловічої статі. Але ж це лише частина величезної проблеми, вершина айсберга...
 
У багатьох із цих "чоловіків", які радісно ховаються за чужі спини (як чоловічі, так і жіночі) вимальовується одна загальна якість. І, на жаль, не лише у них.

У головах деяких людей все ще панує совок. Совок – це не про вік, це – про ментальність.  "Я не беру участі в житті держави, і держава нехай не чіпає мене", "не моя ця справа" - ось це вона.  Воно тягне за собою пасивність та інфантильність великої частини населення, небажання та невміння аналізувати та робити висновки.  Та й у принципі - думати... І агресивну захисну реакцію, коли таких людей тикають носом у правду, коли виявляється, що вони не такі гарні, як звикли думати про себе.

Ці люди обмежують зону своєї відповідальності виключно своєю сім'єю, а загальніші категорії, такі, як нація, держава, батьківщина - це якісь далекі пишномовні поняття, які не мають до їхнього життя жодного відношення.  Захищати свою країну, свою свободу - це для них абсолютно незрозуміле, чуже, дике... Це ніяк не відгукується, це викликає відторгнення.Війна прийде до їхніх близьких?  Близьких під пахву і бігти. І не чіпайте мене.

Біда в тому, що пріоритет таких людей – виключно вони самі, а інтеграція з суспільством як така відсутня.

Величезна кількість людей не доросло до того рівня громадянської відповідальності, коли приходить усвідомлення своєї приналежності до чогось більшого, ніж вузьке коло сім'ї, коли з'являється почуття причетності, ідея, яка мотивує людей йти добровольцями, волонтерити, робити все, що в їх силах, віддавати останнє, жертвувати собою...

І знаєте, що особливо страшно?  Що влада не тільки не сприяє вирішенню цієї проблеми, а навпаки, діє орієнтуючись на неї, заохочує подібний до інфантильного типу мислення, дає масі те, що їй зайде.

А масі не потрібна правда, їх не цікавить реальна ситуація чи факти – бо це біль, жах, смерть, розруха, усвідомлення, що це надовго. Це непопулярно, це страшно, це вривається в їхнє вузьке маленьке віконечко і розбиває його на дрібні уламки.

Звідси така популярність легких рішень, 2-3 тижнів, відпочинку в Криму наступного літа, того, що ще трохи і все закінчиться... Дуже зручні думки, чи не так?  Дуже зручно, коли вже за тебе подумали і напружуватися не треба?

І ці думки заходять.
І це лячно.  
Дуже.

Останнім часом я живу в перманентному шоці і розумію, що моє уявлення про суспільство не стикається з реальністю.  Найчастіше мої аргументи для таких - як крик у порожнечу, вони розбиваються про незрілість особистості, егоїзм та агресивну захисну реакцію.  А ще іноді про цей довбаний тип "маленької людини", яка "не може нічого змінити".  Це все проходить через мене, залишаючи за собою гірку порожнечу.

Мою психіку часом рятує тільки те, що є світ людей, які вибралися з цієї трясовини та розуміють... Розуміють, що досить будувати мир та щастя виключно в одній конкретно взятій родині.

Особливо якщо вона оплачена кров'ю інших.  Що треба розвиватися, думати та діяти.  І перестати нарешті перекладати відповідальність на плечі тих, хто поруч.

Розвиток - це не тільки професійна діяльність.  Престижна робота нічого не говорить про моральні якості людини. Розвиток - це і громадянська позиція, усвідомлення себе частиною чогось більшого та важливого.

Дякую тим, хто розуміє, ви - справжні, ви даєте мені сили, надію та віру. Ви - той фундамент, та основа, на якій колись виросте здорове суспільство.

(с) Bessinka 

  • Дякую! 1
  • +1 4
Опубліковано

Боже боже. Який емоційний крик душі.

Були би мізки,то зрозуміла ,що губить людей( дітей)  не совок,а тік ток.

Недаром його в США заборонили.

  • Cумний 1
  • -1 2
Опубліковано (змінено)

сьогодні і в Л.Д.Кучми - юбілей, 85 років....

вистачало в нього пройобів, і "олігархів - створив", але, якщо розібратись....

Змінено користувачем Bliksss
Опубліковано (змінено)
20 minutes ago, Bliksss said:

сьогодні і в Л.Д.Кучми - юбілей, 85 років....

Може його колективно поздоровити? Так багато зробив для держави, особливо для її захисту, а зараз мучиться бідний на чужині в Іспанії в приймаках у зятя, але всі пам"ятають бандитський дерибан при ньому, коли розпилювалось на метал все від заводів до ракет з літаками, такщо хай його вітають подєльнікі.:unsure:

Змінено користувачем jurgen007
  • Подобається 1
  • Дякую! 1
Опубліковано
Spoiler
1 hour ago, MANJAK11 said:

Два світи.

Частина 1

Мене все більше переслідує дивне відчуття нереальності того, що відбувається навколо.

 Люди проходять повз мене, зовсім поруч, за метр, півметра, так близько. Люди, багато людей, але водночас часто виникає відчуття гнітючої самотності... Дивишся на обличчя, ведеш розмову і регулярно помічаєш, що не відпускає одна думка. Про те, що ми знаходимося в тому самому місці, але розкидані по якихось паралельних світах, які ніяк і ні в чому не перетинаються. І немає в нас нічого спільного, і говоримо ми різними мовами.

В одному з цих світів йде жорстока, кривава війна за виживання, а в інших... вона вже закінчилася. Або не починалася.  Або трохи штуркнуло і все, знову все як завжди. А ще є світ близької перемоги, де важка та страшна робота вже зроблена та оплачена. Чужими руками. Кров'ю інших. І страшний світ людей, які за "мір любой ценой".  І байдужий світ для тих, для кого нічого не змінилося.

Дуже багато і часто (і справедливо) пишеться з приводу принцес на горошині чоловічої статі. Але ж це лише частина величезної проблеми, вершина айсберга...
 
У багатьох із цих "чоловіків", які радісно ховаються за чужі спини (як чоловічі, так і жіночі) вимальовується одна загальна якість. І, на жаль, не лише у них.

У головах деяких людей все ще панує совок. Совок – це не про вік, це – про ментальність.  "Я не беру участі в житті держави, і держава нехай не чіпає мене", "не моя ця справа" - ось це вона.  Воно тягне за собою пасивність та інфантильність великої частини населення, небажання та невміння аналізувати та робити висновки.  Та й у принципі - думати... І агресивну захисну реакцію, коли таких людей тикають носом у правду, коли виявляється, що вони не такі гарні, як звикли думати про себе.

Ці люди обмежують зону своєї відповідальності виключно своєю сім'єю, а загальніші категорії, такі, як нація, держава, батьківщина - це якісь далекі пишномовні поняття, які не мають до їхнього життя жодного відношення.  Захищати свою країну, свою свободу - це для них абсолютно незрозуміле, чуже, дике... Це ніяк не відгукується, це викликає відторгнення.Війна прийде до їхніх близьких?  Близьких під пахву і бігти. І не чіпайте мене.

Біда в тому, що пріоритет таких людей – виключно вони самі, а інтеграція з суспільством як така відсутня.

Величезна кількість людей не доросло до того рівня громадянської відповідальності, коли приходить усвідомлення своєї приналежності до чогось більшого, ніж вузьке коло сім'ї, коли з'являється почуття причетності, ідея, яка мотивує людей йти добровольцями, волонтерити, робити все, що в їх силах, віддавати останнє, жертвувати собою...

І знаєте, що особливо страшно?  Що влада не тільки не сприяє вирішенню цієї проблеми, а навпаки, діє орієнтуючись на неї, заохочує подібний до інфантильного типу мислення, дає масі те, що їй зайде.

А масі не потрібна правда, їх не цікавить реальна ситуація чи факти – бо це біль, жах, смерть, розруха, усвідомлення, що це надовго. Це непопулярно, це страшно, це вривається в їхнє вузьке маленьке віконечко і розбиває його на дрібні уламки.

Звідси така популярність легких рішень, 2-3 тижнів, відпочинку в Криму наступного літа, того, що ще трохи і все закінчиться... Дуже зручні думки, чи не так?  Дуже зручно, коли вже за тебе подумали і напружуватися не треба?

І ці думки заходять.
І це лячно.  
Дуже.

Останнім часом я живу в перманентному шоці і розумію, що моє уявлення про суспільство не стикається з реальністю.  Найчастіше мої аргументи для таких - як крик у порожнечу, вони розбиваються про незрілість особистості, егоїзм та агресивну захисну реакцію.  А ще іноді про цей довбаний тип "маленької людини", яка "не може нічого змінити".  Це все проходить через мене, залишаючи за собою гірку порожнечу.

Мою психіку часом рятує тільки те, що є світ людей, які вибралися з цієї трясовини та розуміють... Розуміють, що досить будувати мир та щастя виключно в одній конкретно взятій родині.

Особливо якщо вона оплачена кров'ю інших.  Що треба розвиватися, думати та діяти.  І перестати нарешті перекладати відповідальність на плечі тих, хто поруч.

Розвиток - це не тільки професійна діяльність.  Престижна робота нічого не говорить про моральні якості людини. Розвиток - це і громадянська позиція, усвідомлення себе частиною чогось більшого та важливого.

Дякую тим, хто розуміє, ви - справжні, ви даєте мені сили, надію та віру. Ви - той фундамент, та основа, на якій колись виросте здорове суспільство.

(с) Bessinka 

 

тут не все і "подужаєш" зразу... погоджуюсь, майже зі всім...ну, і є про що задуматись, особливо про "досить будувати мир та щастя виключно в одній конкретно взятій родині."
Хоча, наразі - в мене зовсім не так...

Опубліковано (змінено)
16 minutes ago, jurgen007 said:

Треба його колективно поздоровити, так багато зробив для держави, особливо для її захисту, а зараз мучиться бідний на чужині в Іспанії в приймаках у зятя.:unsure:

у 85 років? може і "помучитись на чужині в Іспанії в приймаках у зятя"....чому б і ні?
"престол" - ющу віддав без бою (щоб не було нюансів серед населення)?  коли русня - лізла на Тузлу не сцикнув, віддав наказ? 

"першого президента Криму" - пам'ятаєш? 

Я ж не кажу що ідеал... єдиний Президент України - який 2 терміна протримався, гривню в обіг за його часів ввели.
 

Змінено користувачем Bliksss
  • Ха-ха 1
  • Збентежений 1
  • Cумний 1
Опубліковано
5 hours ago, Bliksss said:

у 85 років? може і "помучитись на чужині в Іспанії в приймаках у зятя"....чому б і ні?
"престол" - ющу віддав без бою (щоб не було нюансів серед населення)?  коли русня - лізла на Тузлу не сцикнув, віддав наказ? 

"першого президента Криму" - пам'ятаєш? 

Я ж не кажу що ідеал... єдиний Президент України - який 2 терміна протримався, гривню в обіг за його часів ввели.
 

Ти серйозно зараз?

  • +1 1
Опубліковано
On 8/9/2023 at 8:37 AM, vampirich said:

просте питання до @Nokian для спроби побудови тобою логічного ланцюжка

Чому раніше їхня авіація почувала себе як вдома, над нашими містами, а тепер за лінію фронту ніхто не залітає? Хіба не ефективніше прилетіти тим же нічєм нє сбіваємим штурмовиком в умовний Херсон/Харків і прицільно розгатити якісь свої цілі, а не пуляти тими ж РСЗО і с300 і попадати постійно в будинки/садочки, так як в нього точність "куда прілєтєло - там і бандеровці"? Звичайно що воно несбіваєме, якщо воно навіть в зону дії пво не залітає

Спочатку УВАЖНО прочитай,мова йшла про лінію фронту .

А сьогг вночі прилетіло дуже недалеко від нас .

З 10 шахедів збили 7, відповідно три ефективно відпрацювали на відстань 700 км.

І при собівартості шахеда в тридцять тисяч ,що майже даром в порівнянні з літаком.

Не бачу жодної причини наразі хорохоритися.

Опубліковано
4 minutes ago, alexvvv said:

поляком також прилітало і були загиблі і нічо

Для них це був шок, бо вони живуть у не воюючій державі. Принаймні зараз

Опубліковано
12 хвилин тому, Nokian сказав:

сьогг вночі прилетіло дуже недалеко від нас .

З 10 шахедів збили 7, відповідно три ефективно відпрацювали на відстань 700 км.

Чому не відправили 10 незбиваємих алігаторів, щоб точно вразити всі цілі?

  • Ха-ха 6
  • +1 1
Опубліковано
13 minutes ago, volks said:

Чому не відправили 10 незбиваємих алігаторів, щоб точно вразити всі цілі?

Значить не все так добре, як кацапи описують в мультиках про алігатори

Опубліковано
7 hours ago, yucore said:

Ти серйозно зараз?

про що?  про кучмовоза, яща, януковоща, пецю президента, чи про Зеленського - якого хейтять, а -  нащо? Що зробили "любі друзі"? Що зробила "***** солідарність - імені Петра Олексійовича)?:sm128:

  • +1 1
Опубліковано (змінено)
3 hours ago, Electronshik said:

Для них це був шок, бо вони живуть у не воюючій державі. Принаймні зараз

Польща - не буде "воюючою державою", принаймні -поки Україна буде триматись, і "всі" - знають про це...;) Польща - ще може вломити узьким (ну і не тільки, а просто - якщо доіпуться), а Латвія/Литва/Естонія - "не проти" нашої допомоги і перемоги вцілому.

Змінено користувачем Bliksss
Опубліковано

У Луцьку прощаються з 57-річним військовослужбовцем, ексдепутатом обласної ради Сергієм Слабенком. 4 серпня він загинув під час виконання бойового завдання на Запоріжжі..

 

Був у ,, нашій Україні,, Ющенка.

Багаті теж гинуть(

  • Cумний 2
Гість
Ця тема закрита для опублікування відповідей.



×
×
  • Створити...