Визволення наших з полону (обмін полоненими)

[jack74]

Так як почали офтопити в інших темах (в цій і в цій), створю цю... Якщо модери будуть ласкаві та неліниві, можливо перенесуть з тих тем сюди всі пости, що стосуються обміну полоненими 

 

А поки - дехто там цитував одного зрадойоба, котрий такий глазастий, що примудрився розгледіти вуха Медведчука в цьому обміні "35на35"

Цитувати

Георгій Тука

...

Друге. Попри всі заяви СБУ, ОПУ і різних прес-секретарів, Медведчуку вдалось-таки засвітитись в «миротворчому процесі». З салом, чи з Рабиновичем - не має значення. Більш того, на тлі пінятої зацікавленості українського суспільства, йому вдалось отримати ультиматум від Путіна українській владі: «Не нужно трогать моего кума, иначе...»!
Фактично, Медведчук встиг двічи засвітитись в обіймах дорогого кума і тепер може спокійно натякати на власну «особливу роль» в цьому звільненні. На всі запитання, він може спокійно і впевнено відповідати: ну, вы сами всё видели!.. І, «мудро» посміхатись. Баканов, Богдан та Зеленський можуть зеленіти від люті, але справа вже зроблена - не для того Медведчук літав туди-сюди, щоб підігравати Зеленському.

А тут ось така цитата на очі попалась:

Цитувати

Зеленський сам домовився про обмін 35 осіб.

"Це президент домовлявся про цю кількість і цих людей. Наскільки мені відомо, ніяких додаткових переговорів зі зміни прізвищ і так далі не було. Ви розумієте, що це була велика спецоперація, деталі якої ми не можемо розкривати. Але можу сказати, що в основі всього була домовленість двох президентів", - помічник президента Андрій Єрмак.

 

ну але ж да, то ж помічник Зе, хіба ж він інакше може сказати, правда?  

 

Цитата звідси:

Помічник президента Андрій Єрмак: Прізвище Цемаха на обмін в розмовах Зеленського і Путіна було з самого початку

Спойлер

Понеділок, 9 вересня 2019, 06:00

 

7 вересня на злітну смугу аеропорту "Бориспіль" приземлився президентський літак Ан-148 зі звільненими із російського полону українськими моряками і політв'язнями.

Коли літак під'їхав до гурту родичів і президента Володимира Зеленського, першим на трап перед десятками камер, які транслювали подію на весь світ, вийшов високий чоловік з кількаденною щетиною.

Це був помічник президента Андрій Єрмак, який очолював українську частину групи з обміну полоненими і літав по звільнених українців у Москву.

Ще кілька місяців тому в Україні загалом, а в політиці і поготів, мало хто із широкого загалу чув його ім'я.

У листопаді минулого року "Українська правда. Життя" брала у нього інтерв'ю як у кінопродюсера кінострічки "Межа". Цієї осені Єрмак став відомий усій країні – як помічник і давній друг Зеленського, який привіз Сенцова і моряків в Україну. 

Не так давно Єрмака навіть в Зе!команді знали не всі. Його не було у передвиборчому штабі Володимира Зеленського, він не брав участь у виборчих нарадах. 

Однак відразу після інавгурації новий глава держави призначив Єрмака своїм помічником. 

За освітою Єрмак – юрист-міжнародник, тому в ОПУ він активно займається міжнародним напрямком. Впродовж перших місяців президентства Зеленського його помічник, який входить до близького оточення президента, був непублічною людиною.

Про те, що президент довіряє Єрмаку, говорить рівень його завдань – переговори із посланцем американського президента Трампа Руді Джуліані, поїздка до Москви по моряків та політв'язнів. 

У неділю ввечері "Українська правда" мала коротку зустріч з помічником президента. Цього часу було досить, щоб поговорити про умови Путіна для обміну, як складалися списки, коли виникла проблема звільнення Цемаха, чи має відношення до обміну Віктор Медведчук та хто намагався зірвати звільнення.

Про все це читайте в першому інтерв'ю Андрія Єрмака після обміну полоненими. 

Єрмак: "Я вважаю, що конструктивний діалог дав можливість цьому звільненню здійснитися"

ВСІ ФОТО: ЕЛЬДАР САРАХМАН

– У суботу Володимир Зеленський заявив, що всі зобов'язання, які взяли на себе Україна та Росія у ході домовленостей, були виконані. Про які саме зобов'язання йде мова?

– Він мав на увазі, що ми зробили все можливе, щоб звільнити ту кількість людей, про яку домовилися два президенти. Тобто зробити всі необхідні для цього юридичні заходи. Малося на увазі тільки це. Ніяких інших зобов'язань не було.

– Тобто мається на увазі змінити міру запобіжного заходу, когось помилувати? 

– Знаєте, я можу сказати лише так: у кожному окремому випадку це була окрема процедура. Я вважаю, що конструктивний діалог, який склався мiж нами, дав можливість цьому звільненню здійснитися.

– По ходу переговорів Росія намагалася змінювати тактику поведінки, наприклад, додавати у переговорний процес інших людей? 

– Ні, такого не відбувалося. 7 серпня була телефонна розмова між двома президентами, у якій вони домовилися зробити цей крок. Після цього почалася робота робочих груп. З української сторони її очолював я, з російської – Дмитро Козак. 

Я вважаю, що конструктивний діалог дав можливість цьому звільненню здійснитися. Всі складнощі стосувалися виключно юридичних процедур. Також складнощі були в тому, що люди, які знаходилися на території РФ, перебували у різних містах. Їх всіх сід було звести і так далі. Тобто змін у домовленостях ніяких не було. Все, про що домовився президент під час телефонної розмови, було здійснено. 

– Стосовно розмов Зеленського з Путіним. Ми розуміємо, що всього ви не чули, але, можливо, знаєте якісь деталі. Який тон розмови Путіна із Зеленським? Вони говорять на рівних, чи Путін намагався щось нав'язати Зеленському? 

– За той термін, який я бачу, а я буваю на багатьох перемовинах, позиція нашого президента, ставлення до нього, його вміння вести перемовини, не передбачає, щоб хтось з ним поводився неввічливо. Це була рівна розмова двох президентів. 

– Голос ніхто не підвищував під час цих розмов? 

– Ні. Я думаю, що, якби не було конструктивного діалогу між президентами, не відбулося би звільнення.

– Ви згадали прізвище Козака, який очолює російську робочу групу. Чи був залучений у цей процес пан Сурков, який у Росії відповідав за Україну? 

– Пан Сурков представляє Росію у переговорах "Нормандського формату", де я був минулого тижня з міністром закордонних справ Пристайком. Там Росію представляє саме Сурков.

– Чи не було намагання у Путіна інтегрувати у процес обміну Віктора Медведчука? 

– Я не знаю про якісь спроби, знаю позицію нашого президента. Він заявляв багато разів про те, що ніяких залучень пана Медведчука в жодні процеси він не передбачає. І тому я можу сказати, що ніякої участі пан Медведчук не брав, ніколи ми з ним не зустрічалися, не розмовляли. Вважаю, що всі його вояжі в Росію – це його особистий піар.

– Медведчук не намагався зірвати процес обміну?

– Я не знаю, хто намагався. Ви самі бачили, що десь за тиждень до того, коли стала відома дата звільнення, хтось запустив у пресу дезінформацію. У мене немає доказів, хто намагався все зірвати. Але можу відверто сказати, що, справді, є сили, тут, всередині країни, які не були зацікавлені у звільненні. На щастя, у нас є новий президент, який виконує те, що пообіцяв. Я вважаю, що це велика його перемога. 

– Як ви самі для себе пояснюєте таке: багато часу ведуться переговори про звільнення заручників, Путін постійно говорив "Ні", а зараз сказав "Так, давайте обмінюватися"?

– Я не був на перемовинах, які були до цього. Але, якщо подивитися на те, що відбувається зараз, я маю на увазі розведення у Станиці Луганській та інші кроки, то всі вони дають обережну надію, що процес рухається. І рухається саме тому, що у президента Зеленського є чесне і відкрите бажання припинити війну. Він має відверту і відкриту позицію. Моє особисте відчуття: раніше у політиків такої відкритості не було.

– У суботу медійний простір був забитий двома меседжами. Одні раділи, що обмін відбувся. Другу частину цікавило, на які поступки ми пішли? 

– Ми всі багато мріяли і протягом багатьох років наводили приклади, що в таких країнах, як США чи Ізраїль, життя громадянина і його свобода – найвища цінність. Ми із заздрістю дивилися у фільмах та реальному житті, коли життя одного громадянина спонукало державу відправляти військових, залучати всю державну машину, щоб його врятувати. 

Нарешті ми маємо такого президента, який також цінує життя кожного громадянина. 

По-друге, у нас інша команда, ми по-іншому ставимося. Ми відкриті, відверті і ми відкрито заявили, скільки людей мають відпустити з нашої сторони і скільки людей було відпущено зі сторони Росії (офіційний список з'явився на сайті ОПУ вже після обміну. До приземлення заручників в аеропорту "Бориспіль" представники влади уникали будь-яких коментарів, в тому числі і щодо кількості учасників обміну – УП). Тому ніяких інших домовленостей над столом, під столом – не існує. Це все спроби влади, яка пішла у минуле, зробити хорошу міну при поганій грі. 

Найбільші критики, які і хотіли б щось сказати, сьогодні не мають що. Тому вишукуються якісь інсинуації і маніпуляції. Я вам можу точно сказати, що відбувалося і як відбувалося – ви все бачили, все відкрито. 

– Тобто це був обмін 35 на 35 без додаткових умов? 

– Так. Це було взаємне звільнення. 

– Рік тому представники влади розповідали нам, що Путін не хоче відпускати Сенцова за жодних умов. Як зараз вдалося обміняти Сенцова? 

– Бачите, Порошенко не зміг, Зеленський зміг (посміхається). Ви знаєте, мені важко говорити, тому що я не був свідком того, що робив Порошенко. Але ми зараз маємо результат. Цей результат забезпечив особисто президент Зеленський. 

– Наскільки нам відомо, під час першої розмови Зеленського з Путіним мова йшла лише про звільнення моряків. На якому етапі ви зрозуміли, що можна також звільнити політв'язнів?

– Наскільки я знаю, справді розмова починалася з моряків, а вже потім вони домовилися, що до моряків додаємо ще людей. Але вже 7 серпня було домовлено про 34 людини. Потім вдалося домовитися про 35. 

– Хто був 35-м?

– Мені важко вже пригадати. 

– Росія вимагала Цемаха від першого дня, чи його додали по ходу? 

– Його прізвище було з самого початку. 

– Давайте відверто: кого було найважче витягти? Були окремі люди, за яких йшла боротьба?

– Я не знаю всіх деталей і труднощів, які були у російської сторони. Але знаю, що домовленість, яку я отримав від президента після телефонного дзвінка, була абсолютно витриманою.

– Тобто президент сам домовлявся по людях? 

– Так, це президент домовлявся про цю кількість і цих людей. Наскільки мені відомо, ніяких додаткових переговорів щодо зміни прізвищ і так далі не було. Ви розумієте, що це була велика спецоперація, деталі якої ми не можемо розкривати. Але можу сказати, що в основі всього була домовленість двох президентів. 

– А коли відбуваються телефонні розмови з Путіним, Зеленський сам їх проводить? Чи є якась група радників, яка йому допомагає по ходу?

– Буває по-різному.

– Запитаємо інакше. Ви були при таких розмовах?

– Я був присутній при частині однієї з розмов, яка відбувалась.

– Зеленський сказав, що мав переговори щодо Цемаха з кількома європейськими лідерами. Хто ці лідери і чи були серед них лідери Нідерландів?

– Я не можу вам сказати, є домовленість не розкривати імен. Але можу підтвердити, що президент Зеленський мав консультації з деякими європейськими лідерами і всі необхідні процедури, на яких наполягала нідерландська сторона щодо Цемаха, були реалізовані. Вони мали можливість провести усе, що хотіли в рамках розслідування.

– Багато експертів кажуть, що звільнення Цемаха може мати наслідком погіршення стосунків України і Нідерландів, а відповідно й України та ЄС. Як ви бачите цю ситуацію?

– По-перше, я не знаю матеріалів слідства. По суті, вся ця інформація, що Цемах є дуже важливим свідком і так далі, вона походить зі ЗМІ. Чи є він важливим свідком, чи не є, це доведе суд. Тоді ми будемо розуміти, чи він справді був важливим.

А що стосується якихось наслідків політичних... Позиція наших партнерів, вона ж базується не лише на цій справі. Там є комплекс аргументів, на яких тримається рішення про санкції. Не думаю, що звільнення Цемаха стане причиною перегляду наших стосунків з партнерами.

Крім того, наскільки мені відомо, і Росія, і Нідерланди є учасниками багатьох міжнародних договорів, конвенцій, які передбачають надання допомоги, участь у слідстві тощо. І це є робочий механізм.

– Але ж ви розумієте, що всі 35 людей, яких ви привезли з Москви, були там незаконно засуджені, незважаючи на те, що РФ є підписантом згаданих договорів і конвенцій. У Москві дуже вільно трактують свої зобов'язання.

– Але ж ці зобов'язання є. І в тому і є перевага міжнародного права, що рано чи пізно ви маєте право добитись своєї позиції. Історія знала різні приклади, але ніщо не зруйнувало досі систему міжнародних договорів.

– Гаразд. Повернімось до робочої групи. З українського боку її очолюєте ви. Але чому, власне, ви? Чому Зеленський доручив цю роботу саме вам?

– Я можу тільки так відповісти – напевно, він мені довіряє і вірить, що я впораюсь з цим складним завданням.

– Ми під час кампаній були у штабі Зеленського дуже часто, але ніколи вас там не бачили. Ви долучились до команди пізніше? Як це сталось?

– У штабі у кожного була своя місія. І те, що ми з вами не зустрічались, не означає, що її не було.

– У переговорній групі є ви, омбудсмен Людмила Денісова, хто ще?

– Там багато людей. І з Офісу президента, і з СБУ, і омбудсмен Денісова, і з МЗС, і Міністерства юстиції, прокурорські. І всі працюють злагоджено. Під час обміну все працювало, як годинник, всі спрацювали на всі 100%. 

Знаєте, ми часом дивимось у шпигунських фільмах якісь ситуації, а обмін показав, що в Україні є спеціалісти, які здатні ефективно виконувати дуже складні завдання.

– Ви казали, що були люди, які намагались завадити обміну. 

– У нас багато хто за якимись цифрами, лозунгами і так далі забули, чого варте людське життя. Конкретне життя кожного українського громадянина. І вони починають говорити, чи варто було обмінювати, чи не варто? Це питання треба поставити матерям кожного із тих 35 людей, які повернулись в Україну. У них запитайте, чи варто було.

Я дуже радий і пишаюсь, що президенту Зеленському вистачило мужності і політичної волі не звертати уваги на все це, а піти на обмін.

– А крім публічних речей, чи були якісь кулуарні палиці в колеса, яких ми не бачили?

– Дуже багато. І в судах, і коли хтось "випадково" починав щось говорити таке, що протирічило логіці, викидали фейки, розкручували чергові "зради". 

– Служба безпеки відслідковує ці речі?

– І Служба, і ми самі відслідковуємо. Але є речі, якими будуть займатись правоохоронці, а є моральні речі, вирок за які дасть суспільство.

– Ви в минулому кінопродюсер, знаєте, як будується сюжет. Можете описати день обміну, як сценарій, що за чим було і як це все відбувалось?

– Дивіться, я перш за все юрист. Більше 25 років я займався юридичними питаннями, мав одну із провідних юркомпаній. А лише останні 7 років ми займались ще і власним продакшином, який теж став успішним.

А щодо дня обміну, то всіх деталей я вам розказати не можу. Але вранці ми зібрались, вилетіли. Була домовленість, що до останнього ми не інформуємо, тому що у будь-яку секунду могло все зірватися.

Зі мною був Кирило Тимошенко. Але можу вам сказати, що у суботу було важливо? Щоб всі домовленості, яких досягли президенти, щоб вони були дуже чітко виконані – до останнього пункту. 

Ми своєчасно вилетіли, своєчасно прилетіли, своєчасно були доставлені до літака наші громадяни. Те ж саме відбувалося у Києві. Ми одночасно полетіли назад. 

– Про Москву. От ви приземлилися. І до вас одразу під'їхали ФСБшники?

– Ну, трошечки ми зачекали. Там декілька хвилин. І після того почали підвозити людей, їх співробітники Служби безпеки нашої перевіряли, і вони заходили на борт літака.

– При вас перевіряли?

– Безумовно. Це відбувалося біля літака.

– У вас був мандраж?

– Ні.

– Ви знали, що це все по годиннику відбувається?

– Знаєте, я вважаю, що мандраж деструктивна річ. Це, по-перше. А по-друге, людина, яка очолює робочу групу, не має права дозволити собі мандраж. Я знав, що від наших дій залежить те, чого чекають мільйони українців. Хоч, безумовно, це була емоційна подія. 

Ми весь цей місяць важко працювали. Все відбувалось під особистим контролем президента. Звільненню було виділено кожного дня декілька годин зборів, размов і так далі.

– Кожного дня збирались?

– Постійно ми були на зв'язку – вночі і зранку. І президент всім цим процесом безпосередньо опікувався, керував. До деталей був обізнаний.

– А можна одну деталь. Двоє людей, Руслан Гаджиєв і Тарас Синичак, начебто були в списку людей, яких Україна мала віддати росіянам. Але зараз в Росії кажуть, що вони не прилетіли…

– Я не знаю, хто там, що говорить. Всі люди, про яких домовились два президенти, були 7 вересня звільнені.

– Тобто, якщо їх там немає, то…?

– Мені дуже важко коментувати. Дуже багато людей, які і серед журналістів, і серед блогерів тощо… Дуже багато думок. Я вам можу сказати те, що є офіційне: була домовленість президентів, і вона була повністю виконана.

– Це був важкий емоційний день. Ви після обміну якось збирались всією командою, обговорювали? Можливо, випили? 

– Так. Знаєте, було дуже емоційно для всіх. Ви бачили обличчя президента. Безумовно, після того, як все відбувалось, ми поїхали до Офісу ще працювали. Але мали можливість по келиху вина підняти за здоров'я наших громадян, які повернулись, за всю команду, за Україну. За все, що відбулося. 

Я вважаю, що це велика подія. Тому що країна побачила, що ми будемо робити все для того, щоб кожен наш громадянин, який, не дай Боже, потрапить в якусь біду, знав, що країна ніколи його не забуде.

І безумовно, я вважаю, це велика перемога президента, який дійсно багатьох навіть скептиків переконав, що він справді відвертий. Він робить те, що обіцяє. І це дуже важливо. 

– У вас є точний список тих, хто залишається в полоні? 

– Ми кожного дня над цим працюємо, безумовно. Це був перший крок. Ви знаєте, що після обміну була ще одна телефонна розмова між президентами, в якій було зафіксовано, що це перший крок, за яким будуть слідувати наступні звільнення. 

У нас немає багато часу. Ми кожного дня працюємо. Робота йде і в Мінську, і на рівні держав. Тому я сподіваюсь, що це тільки перший крок, і ми не будемо зупинятись ні на день.

– Ви можете назвати цифри – скільки наших там?

– Остаточної цифри немає. Але це декілька сотень людей.

– А кримські татари, які затримані в Криму – теж включені в цей процес?

– Ми говоримо про всіх громадян України. А ви знаєте, що для нас Крим – це Україна.

– Між першою розмовою Зеленського і Путіна та обміном минув місяць. Можемо сподіватись, що така ж динаміка буде і далі?

– Ми завжди говоримо, що у нас немає часу. Ви ж бачите, як працює парламент. Ви бачите, як працює уряд. Як працює президент. Тобто ми сьогодні не відкладаємо. Ви бачили, що один із наших полонених прилетів у важкому стані. Тому для нас важливо багато речей робити сьогодні. Те, що ми робимо сьогодні, дає надію, що хтось не загине завтра. 

– Умовно, ми можемо до Нового року сподіватись ще на обмін?

– Президент поставив чітку задачу всім, щоб все це відбувалось дуже швидко. І може навіть зі ще швидшою динамікою. 

Роман Кравець, Роман Романюк, УП

 

[nickel]

Я вже тобі писав, нагадаю: перестань генерувати теми. Вистачило б і однієї теми про конфлікт України/Росії чи ДНР/ЛНР. Ми ж не роботи говоримо про ДНР, як не згадати х@йла, почали про х@йла, як не згадати наших полонених чи Крим. А ти все пропонуєш в окремих темах писати. І ладно би модери лютували, а то ти сам себе в стойло заганяєш: тут не можна, йдіть у відповідну тему. В тебе форум як офісна будівля, з купою кабінетів. В кабінеті #1 балакають про президентські вибори, а саме про кандидата Зе. Хтось каже: І що хтось буде за клоуна голосувати? Ти такий:  Я вже Петіних обіцянок наївся. Заходить поліцай, з числа місцевих форумчан виводить тебе з кабінета і відправляє на третій поверх в кабінет #37 де говорять про кандидата Петю. Ти: нахрєна мене сюди привели я ж хотів про Зе поговорити. Заходить поліцай, сварить за офтоп і веде знову в кабінет #1, там вже всі розійшлися і ти кажеш в пустоту: за@бісь поговорив, що за дебільньні правила? Не встиг сказати, як поліцай тягне тебе на сьомий поверх в кабінет з табличкою "робота форуму". Ти: то тут сидять придурки, які написали ці правила? Тебе мовчки п@издить зграя поліцаїв і закривають в туалеті на тиждень (бан). Через тиждень ти біжиш з цього форуму на ФБ зі словами: та пішли ви н@хуй з такими правилами. Для мене форум як багатоквартирний будинок де можна посидіти з Нокіаном на кухні і поговорити про політику не бігаючи з кабінета в кабінет, в будинку є рибак, можна зайти до нього і побалакати про рибалку. Є пенсіонер-виноградар, часто перекидаємося по парі слів на сходах. Не перетворюй мій "уютный" будинок в незручний офіс. Ти як той поліцай, які в другу світову допомагали фашистам. Вже людей на Борді майже не залишилося, а ти все гайки закрчуєш. Зав'язуй чи що.

[jack74]

дійсно, ну та давай будемо все в одній "курилці" обговорювати, і нашо ті окремі теми. Одну тему "абафсьом", і будемо там холіварити "як космічні кораблі бороздять простори Драмтеатру, ним керує Путін, а винен Зеленський, але все це пройде, бо прививки.." да?  

Те, що "хуйло" буде в багатьох темах, не значить, що "давай все в одну". І те, що порохоботи намагаються всунути однакову "зраду" у всі теми, не значить, що потрібно спрощувати їм роботу  

 

А для "холівару все про все" є теж спеціальний розділ - ФЛЕЙМ називається  Оце і є та "кухня" твоя, де ти з Нокіаном можеш покурити і помірятись розміром поборотись на руки 

 

Форум - це не хата, де ти живеш (а якщо ти живеш на форумі, то це біда...), форум - це місце, де люди діляться по інтересах, і відповідно "кімнати" мусять бути різні. "Лугандонія" - це тема, де викладають і обговорюють події і життя там, на окупованих територіях. Ну яким боком туди обмін ув'язнених в Росії??? Аналогічно, як в тему про обговорення вчинків Зеленського тролі починають зливати всі п'янки, де гуляли колеги Зеленського... 

Я бачу тему, бачу, що там з'явилось повідомлення і заходжу туди в очікуванні прочитати щось ПО ТІЙ темі, а не про "а у нас в квартірє газ, а у мєня в карманє гвоздь"

 

Так що  "ПОРЯДОК ДОЛЖЕН БИТЬ В БІБЛІОТЄКЕ!"  

[nickel]

Ти якщо хочеш для себе щось системазувати, зберегти і щоб ніхто не заважав, то тобі форум не потрібний, Ворд підійде прекрасно. Якщо хочеш мати доступ онлайн, то Гугл.докс, а на форумі живі люди. В общем я свою думку сказав, є модератори, хай вони і модерують, а ти мені не указ. Не подобається, пиши скарги їм, поліцай.

[Віталій СК]

15 хвилин тому, jack74 сказано:

Так що  "ПОРЯДОК ДОЛЖЕН БИТЬ В БІБЛІОТЄКЕ!"  

Для чого твій оффтоп в темі про обмін полоненими? 

Створи тему про порядок і там можеш свій срач розводити.

[jack74]

9 хвилин тому, nickel сказано:

то тобі форум не потрібний, Ворд підійде прекрасно. Якщо хочеш мати доступ онлайн, то Гугл.докс,

дякую, кеп 

10 хвилин тому, nickel сказано:

В общем я свою думку сказав, є модератори, хай вони і модерують, а ти мені не указ.

100% прямо пеереклав мою мою писанину  

[jack74]

список гандонів:

Цитувати

07.09.19 13:59

Имена всех лиц, которых Украина передала России в рамках обмена. СПИСОК

Спойлер

Спойлер

Ранее в статье "Кого Украина выдает в РФ для спасения своих граждан?" главред Цензор.НЕТ Юрий Бутусов написал про некоторых фигурантов этого списка. 

1. Алексей Седиков – российский военнослужащий, командир роты 7-й мотострелковой бригады оккупационного корпуса ВС РФ, взят в плен 11 июля 2016 года в бою с воинами 54-й механизированной бригады (под командованием офицера с позывным "Банзай") близ села Троицкое.

2. Виктор Агеев – российский военнослужащий, спецназ ГРУ ГШ ВС РФ, снайпер, по документам прикрытия числился по документам прикрытия "добровольцем" 4-й мотострелковой бригады оккупационного корпуса ВС РФ, взят в плен в бою воинами 93-й механизированной бригады у села Желобок 24 июня 2017-го.

3. Денис Сидоров – российский наемник, взят в плен 8 сентября 2016-го года.

4. Сергей Егоров, российский наемник, взят в плен в бою под Новониколаевкой, 14 апреля 2017 года (просим откликнуться участников боя, об этом стоит написать).

5. Баранов Александр – бывший украинский военный из Крыма, перешел на службу к оккупантам и получил гражданство РФ, задержан СБУ – выманили на украинский пропускной пункт, куда он приехал ради получения украинских документов.

6. Одинцов Максим - Баранов Александр – бывший украинский военный из Крыма, перешел на службу к оккупантам и получил гражданство РФ, задержан СБУ – выманили на украинский пропускной пункт, куда он приехал ради получения украинских документов.
7. Кимаковский Игорь – российский наемник, в июле 2015-го ошибся в дороге и задержан пограничниками на украинском блокпосте с удостоверением снайпера "ДНР".
8. Валехидис Александр – задержан СБУ за шпионаж во Львове.

9. Жидких Аркадий – россиянин, наемник бригады "Восток", в Украину приехал, скрываясь от розыска в РФ по уголовным преступлениям. Ехать на обмен не хотел, опасаясь заключения в России.
10. Ковалис Ольга – супружеская пара россиян Ковалис-Черных задержаны за шпионаж на юге Украины.
11. Черных Павел - супружеская пара россиян Ковалис-Черных задержаны за шпионаж на юге Украины.
12. Мефедов Евгений – россиянин, который переехал в Украину в 2013-м году и принял участие в организации столкновений в Одессе 2 мая 2014-го, что привело к гибели 52 человек.

По сообщению адвоката террористов Рыбина, Украина отказалась менять российского наемника Руслана Гаджиева, танкиста батальона "Август", взятого в плен бойцами 128-й горно-пехотной бригады 25 января на высоте 307,5 под Санжаровкой.

Среди граждан Украины, которых обменяют – Владимир Цемах, участник уничтожения "Боинга" МН-17 17 июля 2014 года и нападения на бойцов 30-й механизированной бригады 6 августа 2014 года. В результате его действий погибло 302 человека.

Кирилл Вышинский – российский пропагандист, у него двойное гражданство РФ и Украины.

Александр Саттаров - экс-сотрудник "Беркута", участник агрессии РФ в Крыму. Задержан СБУ в декабре 2017 года в Днепре, после возвращения в Украину.

Также на обмен выставлен Станислав Ежов – бывший переводчик Кабинета Министров.

Источник: https://censor.net.ua/n3147081

 

 

[zaHARE]

15 часов назад, jack74 сказал:

А поки - дехто там цитував одного зрадойоба, котрий такий глазастий, що примудрився розгледіти вуха Медведчука в цьому обміні "35на35"

 

ну але ж да, то ж помічник Зе, хіба ж він інакше може сказати, правда?  

 

Цитата звідси:

Помічник президента Андрій Єрмак: Прізвище Цемаха на обмін в розмовах Зеленського і Путіна було з самого початку

  Показать контент

Понеділок, 9 вересня 2019, 06:00

 

7 вересня на злітну смугу аеропорту "Бориспіль" приземлився президентський літак Ан-148 зі звільненими із російського полону українськими моряками і політв'язнями.

Коли літак під'їхав до гурту родичів і президента Володимира Зеленського, першим на трап перед десятками камер, які транслювали подію на весь світ, вийшов високий чоловік з кількаденною щетиною.

Це був помічник президента Андрій Єрмак, який очолював українську частину групи з обміну полоненими і літав по звільнених українців у Москву.

Ще кілька місяців тому в Україні загалом, а в політиці і поготів, мало хто із широкого загалу чув його ім'я.

У листопаді минулого року "Українська правда. Життя" брала у нього інтерв'ю як у кінопродюсера кінострічки "Межа". Цієї осені Єрмак став відомий усій країні – як помічник і давній друг Зеленського, який привіз Сенцова і моряків в Україну. 

Не так давно Єрмака навіть в Зе!команді знали не всі. Його не було у передвиборчому штабі Володимира Зеленського, він не брав участь у виборчих нарадах. 

Однак відразу після інавгурації новий глава держави призначив Єрмака своїм помічником. 

За освітою Єрмак – юрист-міжнародник, тому в ОПУ він активно займається міжнародним напрямком. Впродовж перших місяців президентства Зеленського його помічник, який входить до близького оточення президента, був непублічною людиною.

Про те, що президент довіряє Єрмаку, говорить рівень його завдань – переговори із посланцем американського президента Трампа Руді Джуліані, поїздка до Москви по моряків та політв'язнів. 

У неділю ввечері "Українська правда" мала коротку зустріч з помічником президента. Цього часу було досить, щоб поговорити про умови Путіна для обміну, як складалися списки, коли виникла проблема звільнення Цемаха, чи має відношення до обміну Віктор Медведчук та хто намагався зірвати звільнення.

Про все це читайте в першому інтерв'ю Андрія Єрмака після обміну полоненими. 

Єрмак: "Я вважаю, що конструктивний діалог дав можливість цьому звільненню здійснитися"

ВСІ ФОТО: ЕЛЬДАР САРАХМАН

– У суботу Володимир Зеленський заявив, що всі зобов'язання, які взяли на себе Україна та Росія у ході домовленостей, були виконані. Про які саме зобов'язання йде мова?

– Він мав на увазі, що ми зробили все можливе, щоб звільнити ту кількість людей, про яку домовилися два президенти. Тобто зробити всі необхідні для цього юридичні заходи. Малося на увазі тільки це. Ніяких інших зобов'язань не було.

– Тобто мається на увазі змінити міру запобіжного заходу, когось помилувати? 

– Знаєте, я можу сказати лише так: у кожному окремому випадку це була окрема процедура. Я вважаю, що конструктивний діалог, який склався мiж нами, дав можливість цьому звільненню здійснитися.

– По ходу переговорів Росія намагалася змінювати тактику поведінки, наприклад, додавати у переговорний процес інших людей? 

– Ні, такого не відбувалося. 7 серпня була телефонна розмова між двома президентами, у якій вони домовилися зробити цей крок. Після цього почалася робота робочих груп. З української сторони її очолював я, з російської – Дмитро Козак. 

Я вважаю, що конструктивний діалог дав можливість цьому звільненню здійснитися. Всі складнощі стосувалися виключно юридичних процедур. Також складнощі були в тому, що люди, які знаходилися на території РФ, перебували у різних містах. Їх всіх сід було звести і так далі. Тобто змін у домовленостях ніяких не було. Все, про що домовився президент під час телефонної розмови, було здійснено. 

– Стосовно розмов Зеленського з Путіним. Ми розуміємо, що всього ви не чули, але, можливо, знаєте якісь деталі. Який тон розмови Путіна із Зеленським? Вони говорять на рівних, чи Путін намагався щось нав'язати Зеленському? 

– За той термін, який я бачу, а я буваю на багатьох перемовинах, позиція нашого президента, ставлення до нього, його вміння вести перемовини, не передбачає, щоб хтось з ним поводився неввічливо. Це була рівна розмова двох президентів. 

– Голос ніхто не підвищував під час цих розмов? 

– Ні. Я думаю, що, якби не було конструктивного діалогу між президентами, не відбулося би звільнення.

– Ви згадали прізвище Козака, який очолює російську робочу групу. Чи був залучений у цей процес пан Сурков, який у Росії відповідав за Україну? 

– Пан Сурков представляє Росію у переговорах "Нормандського формату", де я був минулого тижня з міністром закордонних справ Пристайком. Там Росію представляє саме Сурков.

– Чи не було намагання у Путіна інтегрувати у процес обміну Віктора Медведчука? 

– Я не знаю про якісь спроби, знаю позицію нашого президента. Він заявляв багато разів про те, що ніяких залучень пана Медведчука в жодні процеси він не передбачає. І тому я можу сказати, що ніякої участі пан Медведчук не брав, ніколи ми з ним не зустрічалися, не розмовляли. Вважаю, що всі його вояжі в Росію – це його особистий піар.

– Медведчук не намагався зірвати процес обміну?

– Я не знаю, хто намагався. Ви самі бачили, що десь за тиждень до того, коли стала відома дата звільнення, хтось запустив у пресу дезінформацію. У мене немає доказів, хто намагався все зірвати. Але можу відверто сказати, що, справді, є сили, тут, всередині країни, які не були зацікавлені у звільненні. На щастя, у нас є новий президент, який виконує те, що пообіцяв. Я вважаю, що це велика його перемога. 

– Як ви самі для себе пояснюєте таке: багато часу ведуться переговори про звільнення заручників, Путін постійно говорив "Ні", а зараз сказав "Так, давайте обмінюватися"?

– Я не був на перемовинах, які були до цього. Але, якщо подивитися на те, що відбувається зараз, я маю на увазі розведення у Станиці Луганській та інші кроки, то всі вони дають обережну надію, що процес рухається. І рухається саме тому, що у президента Зеленського є чесне і відкрите бажання припинити війну. Він має відверту і відкриту позицію. Моє особисте відчуття: раніше у політиків такої відкритості не було.

– У суботу медійний простір був забитий двома меседжами. Одні раділи, що обмін відбувся. Другу частину цікавило, на які поступки ми пішли? 

– Ми всі багато мріяли і протягом багатьох років наводили приклади, що в таких країнах, як США чи Ізраїль, життя громадянина і його свобода – найвища цінність. Ми із заздрістю дивилися у фільмах та реальному житті, коли життя одного громадянина спонукало державу відправляти військових, залучати всю державну машину, щоб його врятувати. 

Нарешті ми маємо такого президента, який також цінує життя кожного громадянина. 

По-друге, у нас інша команда, ми по-іншому ставимося. Ми відкриті, відверті і ми відкрито заявили, скільки людей мають відпустити з нашої сторони і скільки людей було відпущено зі сторони Росії (офіційний список з'явився на сайті ОПУ вже після обміну. До приземлення заручників в аеропорту "Бориспіль" представники влади уникали будь-яких коментарів, в тому числі і щодо кількості учасників обміну – УП). Тому ніяких інших домовленостей над столом, під столом – не існує. Це все спроби влади, яка пішла у минуле, зробити хорошу міну при поганій грі. 

Найбільші критики, які і хотіли б щось сказати, сьогодні не мають що. Тому вишукуються якісь інсинуації і маніпуляції. Я вам можу точно сказати, що відбувалося і як відбувалося – ви все бачили, все відкрито. 

– Тобто це був обмін 35 на 35 без додаткових умов? 

– Так. Це було взаємне звільнення. 

– Рік тому представники влади розповідали нам, що Путін не хоче відпускати Сенцова за жодних умов. Як зараз вдалося обміняти Сенцова? 

– Бачите, Порошенко не зміг, Зеленський зміг (посміхається). Ви знаєте, мені важко говорити, тому що я не був свідком того, що робив Порошенко. Але ми зараз маємо результат. Цей результат забезпечив особисто президент Зеленський. 

– Наскільки нам відомо, під час першої розмови Зеленського з Путіним мова йшла лише про звільнення моряків. На якому етапі ви зрозуміли, що можна також звільнити політв'язнів?

– Наскільки я знаю, справді розмова починалася з моряків, а вже потім вони домовилися, що до моряків додаємо ще людей. Але вже 7 серпня було домовлено про 34 людини. Потім вдалося домовитися про 35. 

– Хто був 35-м?

– Мені важко вже пригадати. 

– Росія вимагала Цемаха від першого дня, чи його додали по ходу? 

– Його прізвище було з самого початку. 

– Давайте відверто: кого було найважче витягти? Були окремі люди, за яких йшла боротьба?

– Я не знаю всіх деталей і труднощів, які були у російської сторони. Але знаю, що домовленість, яку я отримав від президента після телефонного дзвінка, була абсолютно витриманою.

– Тобто президент сам домовлявся по людях? 

– Так, це президент домовлявся про цю кількість і цих людей. Наскільки мені відомо, ніяких додаткових переговорів щодо зміни прізвищ і так далі не було. Ви розумієте, що це була велика спецоперація, деталі якої ми не можемо розкривати. Але можу сказати, що в основі всього була домовленість двох президентів. 

– А коли відбуваються телефонні розмови з Путіним, Зеленський сам їх проводить? Чи є якась група радників, яка йому допомагає по ходу?

– Буває по-різному.

– Запитаємо інакше. Ви були при таких розмовах?

– Я був присутній при частині однієї з розмов, яка відбувалась.

– Зеленський сказав, що мав переговори щодо Цемаха з кількома європейськими лідерами. Хто ці лідери і чи були серед них лідери Нідерландів?

– Я не можу вам сказати, є домовленість не розкривати імен. Але можу підтвердити, що президент Зеленський мав консультації з деякими європейськими лідерами і всі необхідні процедури, на яких наполягала нідерландська сторона щодо Цемаха, були реалізовані. Вони мали можливість провести усе, що хотіли в рамках розслідування.

– Багато експертів кажуть, що звільнення Цемаха може мати наслідком погіршення стосунків України і Нідерландів, а відповідно й України та ЄС. Як ви бачите цю ситуацію?

– По-перше, я не знаю матеріалів слідства. По суті, вся ця інформація, що Цемах є дуже важливим свідком і так далі, вона походить зі ЗМІ. Чи є він важливим свідком, чи не є, це доведе суд. Тоді ми будемо розуміти, чи він справді був важливим.

А що стосується якихось наслідків політичних... Позиція наших партнерів, вона ж базується не лише на цій справі. Там є комплекс аргументів, на яких тримається рішення про санкції. Не думаю, що звільнення Цемаха стане причиною перегляду наших стосунків з партнерами.

Крім того, наскільки мені відомо, і Росія, і Нідерланди є учасниками багатьох міжнародних договорів, конвенцій, які передбачають надання допомоги, участь у слідстві тощо. І це є робочий механізм.

– Але ж ви розумієте, що всі 35 людей, яких ви привезли з Москви, були там незаконно засуджені, незважаючи на те, що РФ є підписантом згаданих договорів і конвенцій. У Москві дуже вільно трактують свої зобов'язання.

– Але ж ці зобов'язання є. І в тому і є перевага міжнародного права, що рано чи пізно ви маєте право добитись своєї позиції. Історія знала різні приклади, але ніщо не зруйнувало досі систему міжнародних договорів.

– Гаразд. Повернімось до робочої групи. З українського боку її очолюєте ви. Але чому, власне, ви? Чому Зеленський доручив цю роботу саме вам?

– Я можу тільки так відповісти – напевно, він мені довіряє і вірить, що я впораюсь з цим складним завданням.

– Ми під час кампаній були у штабі Зеленського дуже часто, але ніколи вас там не бачили. Ви долучились до команди пізніше? Як це сталось?

– У штабі у кожного була своя місія. І те, що ми з вами не зустрічались, не означає, що її не було.

– У переговорній групі є ви, омбудсмен Людмила Денісова, хто ще?

– Там багато людей. І з Офісу президента, і з СБУ, і омбудсмен Денісова, і з МЗС, і Міністерства юстиції, прокурорські. І всі працюють злагоджено. Під час обміну все працювало, як годинник, всі спрацювали на всі 100%. 

Знаєте, ми часом дивимось у шпигунських фільмах якісь ситуації, а обмін показав, що в Україні є спеціалісти, які здатні ефективно виконувати дуже складні завдання.

– Ви казали, що були люди, які намагались завадити обміну. 

– У нас багато хто за якимись цифрами, лозунгами і так далі забули, чого варте людське життя. Конкретне життя кожного українського громадянина. І вони починають говорити, чи варто було обмінювати, чи не варто? Це питання треба поставити матерям кожного із тих 35 людей, які повернулись в Україну. У них запитайте, чи варто було.

Я дуже радий і пишаюсь, що президенту Зеленському вистачило мужності і політичної волі не звертати уваги на все це, а піти на обмін.

– А крім публічних речей, чи були якісь кулуарні палиці в колеса, яких ми не бачили?

– Дуже багато. І в судах, і коли хтось "випадково" починав щось говорити таке, що протирічило логіці, викидали фейки, розкручували чергові "зради". 

– Служба безпеки відслідковує ці речі?

– І Служба, і ми самі відслідковуємо. Але є речі, якими будуть займатись правоохоронці, а є моральні речі, вирок за які дасть суспільство.

– Ви в минулому кінопродюсер, знаєте, як будується сюжет. Можете описати день обміну, як сценарій, що за чим було і як це все відбувалось?

– Дивіться, я перш за все юрист. Більше 25 років я займався юридичними питаннями, мав одну із провідних юркомпаній. А лише останні 7 років ми займались ще і власним продакшином, який теж став успішним.

А щодо дня обміну, то всіх деталей я вам розказати не можу. Але вранці ми зібрались, вилетіли. Була домовленість, що до останнього ми не інформуємо, тому що у будь-яку секунду могло все зірватися.

Зі мною був Кирило Тимошенко. Але можу вам сказати, що у суботу було важливо? Щоб всі домовленості, яких досягли президенти, щоб вони були дуже чітко виконані – до останнього пункту. 

Ми своєчасно вилетіли, своєчасно прилетіли, своєчасно були доставлені до літака наші громадяни. Те ж саме відбувалося у Києві. Ми одночасно полетіли назад. 

– Про Москву. От ви приземлилися. І до вас одразу під'їхали ФСБшники?

– Ну, трошечки ми зачекали. Там декілька хвилин. І після того почали підвозити людей, їх співробітники Служби безпеки нашої перевіряли, і вони заходили на борт літака.

– При вас перевіряли?

– Безумовно. Це відбувалося біля літака.

– У вас був мандраж?

– Ні.

– Ви знали, що це все по годиннику відбувається?

– Знаєте, я вважаю, що мандраж деструктивна річ. Це, по-перше. А по-друге, людина, яка очолює робочу групу, не має права дозволити собі мандраж. Я знав, що від наших дій залежить те, чого чекають мільйони українців. Хоч, безумовно, це була емоційна подія. 

Ми весь цей місяць важко працювали. Все відбувалось під особистим контролем президента. Звільненню було виділено кожного дня декілька годин зборів, размов і так далі.

– Кожного дня збирались?

– Постійно ми були на зв'язку – вночі і зранку. І президент всім цим процесом безпосередньо опікувався, керував. До деталей був обізнаний.

– А можна одну деталь. Двоє людей, Руслан Гаджиєв і Тарас Синичак, начебто були в списку людей, яких Україна мала віддати росіянам. Але зараз в Росії кажуть, що вони не прилетіли…

– Я не знаю, хто там, що говорить. Всі люди, про яких домовились два президенти, були 7 вересня звільнені.

– Тобто, якщо їх там немає, то…?

– Мені дуже важко коментувати. Дуже багато людей, які і серед журналістів, і серед блогерів тощо… Дуже багато думок. Я вам можу сказати те, що є офіційне: була домовленість президентів, і вона була повністю виконана.

– Це був важкий емоційний день. Ви після обміну якось збирались всією командою, обговорювали? Можливо, випили? 

– Так. Знаєте, було дуже емоційно для всіх. Ви бачили обличчя президента. Безумовно, після того, як все відбувалось, ми поїхали до Офісу ще працювали. Але мали можливість по келиху вина підняти за здоров'я наших громадян, які повернулись, за всю команду, за Україну. За все, що відбулося. 

Я вважаю, що це велика подія. Тому що країна побачила, що ми будемо робити все для того, щоб кожен наш громадянин, який, не дай Боже, потрапить в якусь біду, знав, що країна ніколи його не забуде.

І безумовно, я вважаю, це велика перемога президента, який дійсно багатьох навіть скептиків переконав, що він справді відвертий. Він робить те, що обіцяє. І це дуже важливо. 

– У вас є точний список тих, хто залишається в полоні? 

– Ми кожного дня над цим працюємо, безумовно. Це був перший крок. Ви знаєте, що після обміну була ще одна телефонна розмова між президентами, в якій було зафіксовано, що це перший крок, за яким будуть слідувати наступні звільнення. 

У нас немає багато часу. Ми кожного дня працюємо. Робота йде і в Мінську, і на рівні держав. Тому я сподіваюсь, що це тільки перший крок, і ми не будемо зупинятись ні на день.

– Ви можете назвати цифри – скільки наших там?

– Остаточної цифри немає. Але це декілька сотень людей.

– А кримські татари, які затримані в Криму – теж включені в цей процес?

– Ми говоримо про всіх громадян України. А ви знаєте, що для нас Крим – це Україна.

– Між першою розмовою Зеленського і Путіна та обміном минув місяць. Можемо сподіватись, що така ж динаміка буде і далі?

– Ми завжди говоримо, що у нас немає часу. Ви ж бачите, як працює парламент. Ви бачите, як працює уряд. Як працює президент. Тобто ми сьогодні не відкладаємо. Ви бачили, що один із наших полонених прилетів у важкому стані. Тому для нас важливо багато речей робити сьогодні. Те, що ми робимо сьогодні, дає надію, що хтось не загине завтра. 

– Умовно, ми можемо до Нового року сподіватись ще на обмін?

– Президент поставив чітку задачу всім, щоб все це відбувалось дуже швидко. І може навіть зі ще швидшою динамікою. 

Роман Кравець, Роман Романюк, УП

 

   Єрмак може розповідати казки таким як ти скільки завгодно,тільки факти річ вперта.

А ну но згадай,як вперше "слугі" похвалихись,що літак з українцями вже летить і обмін відбувся. Данилюк(Секретар РНБО!!!!!) пригнався в аеропорт,журналісти і родичі теж. Цемах був в СІЗО.  І по факту обмін мав відбутись. Чи ти може скажеш,що секретар РНБО клюнув на чийсь фейк і був не в курсі? Але апетит приходить під час їжі. Якщо путіну вдалось втюхати в списки моряків,яких він і так за тиждень-два звільнив би,то він вирішив викрутити собі по максимуму-забрати цемаха і вбити двох,а то й трьох зайців одразу. І це йому вдалося.
  Якщо раніше всі обміни полонених відбувались на умовах України,то цей відбувся на умовах залісся. Залісся незабаром почне знову відловлювати наших громадян,бо без лоха і жизнь плоха. А в очах залісся Україна зараз -лох.
 І ще одне питання- скільки троянських коней нам закинуло ФСБ в цьому обміні?

А,стосовно мертвечука,то слідкуй за ЗМІ
 

Ось перша ластівочка:
 

Цитата

 

Звільнений український політвʼязень Микола Карпюк розповів про особливі стосунки з депутатом Вадимом Рабіновичем і зустріч у "Лефортово" з Віктором Медведчуком
 

Так, 30 числа він [Медведчук] був у мене. Не знаю, чому відвідував саме мене. Просто у мене є певні стосунки, може для вас це здасться дивним, бо Вадим Рабінович в опозиційній партії "За життя". Але у мене з ним гарні відносини з часів останнього Майдану. Він нам дуже сильно допомагав. Хоча він зараз і опозиційний політик, насправді він був такою майданною людиною, що мама не горюй. Якби ви знали все, що він зробив...", — зазначив він.

Більше того, стверджує Карпюк, він памʼятає візит Рабіновича ще в 2017 році.

"Рабінович приїхав до мене ще 2 роки тому, у 2017 році, у Владимир. У вʼязницю. Йому дозволили зі мною зустрітися. Він мені відразу сказав: "Коля, я займаюся твоїм звільненням". Він обіцяв мені, що до кінця року або на початку 2018 року питання буде вирішено. Сказав, що Медведчук теж зайнятий цим питанням. Тому я був впевнений, що люди цим займаються", — підкреслив він.Джерело: https://censor.net.ua/ua/n3147101

 

[Basil]

1 година тому, zaHARE сказано:

Залісся незабаром почне знову відловлювати наших громадян

Вже

ФСБ Росії затримала на межі з Кримом двох українців, – ЗМІ

 

[alexvvv]

2 хвилин тому, Basil сказано:

Вже

ФСБ Росії затримала на межі з Кримом двох українців, – ЗМІ

 

В днр не пробували з'їздити? 

[nickel]

1 час назад, zaHARE сказал:

моряків,яких він і так за тиждень-два звільнив би

Звідки така інформація? І взагалі на що ви посилаєтеся, коли таке стверджуєте? Звідки у вас такі дати?

 

[zaHARE]

6 минут назад, nickel сказал:

Звідки така інформація? І взагалі на що ви посилаєтеся, коли таке стверджуєте? Звідки у вас такі дати?

 

Цитата

 

згадаймо справу «Арктик Санрайз», стороною якої була Російська Федерація. Тоді Росія не виконала наказ трибуналу, але вплив наказу трибуналу на звільнення екіпажу та судна у справі «Арктик Санрайз» був великим. В результаті політико-дипломатичного тиску Росія застосувала амністію до затриманих, а пізніше і відпустила судно.

І щодо «санкцій» – безпосередньо трибунал їх запровадити не може. Але будь-яка держава може запровадити контрзаходи (індивідуальні санкції) на підставі серйозних порушень Росією імперативних норм міжнародного права, зокрема щодо Керченського інциденту, та невиконання Російською Федерацією наказу трибуналу (це невиконання Росією зобов’язань за Конвенцією з морського права 1982 року).

 

   росія могла б не виконати вимогу міжнародного трибуналу тільки по причині ослаболення Україною позицій на міжнародній арені і послаблення тиску на держави G7. Але преценденти виконання росією вимог трибуналу є.

  

 

[nickel]

1 минуту назад, zaHARE сказал:

   росія могла б не виконати вимогу міжнародного трибуналу тільки по причині ослаболення Україною позицій на міжнародній арені і послаблення тиску на держави G7. Але преценденти виконання росією вимог трибуналу є.

  

 

Я не про це. Рішення трибуналу датоване 25 травня, Росії для виконання цього рішення дано один місяць. Україна і Росія мали відзвітувати про виконання рішення не пізніше 25 червня. Все. Звідки у вас "і так за тиждень-два звільнив би"?

[Соромітник]

41 minutes ago, nickel said:

Звідки у вас "і так за тиждень-два звільнив би"?

 

"експерти" в інтернетах пишуть

На секундочку, було б нефігово відрізняти якихось дятлів з Грінпіс, котрі в нейтральних водах лізли на цивільну платформу з транспорантами (хуліганство, піратство максимум), та пачку військових і СБУшників, яких Пєтя на убой відправив в територіальні води РФ — вторгнення чи шпигунство, навіть якщо Україна досі вважає ті води своїми, що РФію ні разу не цікавить

[zaHARE]

Только что, nickel сказал:

Я не про це. Рішення трибуналу датоване 25 травня, Росії для виконання цього рішення дано один місяць. Україна і Росія мали відзвітувати про виконання рішення не пізніше 25 червня. Все. Звідки у вас "і так за тиждень-два звільнив би"?

Всі експерти називали ці терміни- серпень-вересень, якби Україна не припинила лобіювання виконання цього рішення на рівні G7. 
 Тому я і акцентую увагу на провалі( в даному випадку) України зовнішньої політики. Мабуть це зроблено в угоду популістичним обіцянкам. Ну,в принципі порох теж звільняв полонених заради  піару.  Принаймні так казали наші недорогенькі.
 Завдяки провалу зовнішньої політики путіну вдалось дефакто виконати рішення трибуналу,віддати Сєнцова,за якого топило все культурне суспільство й при цьому забрати ключового свідка,причетного до збиття Боїнга і ще забрати свого шпигуна. І ще пропіарити свого кума з його другом. 

[Basil]

12 хвилин тому, Соромітник сказано:

територіальні води РФ

Крим-це паРаша?

[nickel]

16 минут назад, zaHARE сказал:

Всі експерти називали ці терміни- серпень-вересень, якби Україна не припинила лобіювання виконання цього рішення на рівні G7. 
 Тому я і акцентую увагу на провалі( в даному випадку) України зовнішньої політики. Мабуть це зроблено в угоду популістичним обіцянкам. Ну,в принципі порох теж звільняв полонених заради  піару.  Принаймні так казали наші недорогенькі.
 Завдяки провалу зовнішньої політики путіну вдалось дефакто виконати рішення трибуналу,віддати Сєнцова,за якого топило все культурне суспільство й при цьому забрати ключового свідка,причетного до збиття Боїнга і ще забрати свого шпигуна. І ще пропіарити свого кума з його другом. 

Експерти в чому? Експерти хоч читали рішення трибуналу? А Україна припинила лобіювання? Звідки такі дані? Де лінки, факти, дати, точні цифри, прізвища? Одне бла-бла-бла.

Факт - Росія не виконала рішення трибуналу, щодо моряків. Це зафіксовано ще 25 червня. Кораблі і досі не повернуті. Тобто рішення трибуналу не виконано ні 25 червня ні до сьогоднішнього дня. В чому зрада, яку ви роздуваєте? Тільки відповідь давай з фактами, а не з думками "експертів".

Повний текст рішення трибуналу:

https://www.itlos.org/fileadmin/itlos/documents/cases/case_no_26/C26_Order_25.05.pdf

 

[6ap6apuc]

Чисто для інформації загугліть як Ізраїль з Палестиною проводили обміни полоненими. 

[Соромітник]

7 minutes ago, nickel said:

Експерти в чому?

 

єдине правильне питання до всіх інтернет-писак

[alexvvv]

28 хвилин тому, Basil сказано:

Крим-це паРаша?

росія його перетворює в парашу

[zaHARE]

43 минуты назад, Соромітник сказал:

 

в інтернетах пишуть

На секундочку, було б нефігово відрізняти якихось дятлів з Грінпіс, котрі в нейтральних водах лізли на цивільну платформу з транспорантами (хуліганство, піратство максимум), та пачку військових і СБУшників, яких Пєтя на убой відправив в територіальні води РФ — вторгнення чи шпигунство, навіть якщо Україна досі вважає ті води своїми, що РФію ні разу не цікавить

  Я тобі по секрету скажу,що ці води своїми вважає тільки РФ. 
Але Азовське море і Крим на хліб не намажеш.

[zaHARE]

18 минут назад, Barugan сказал:

Дай будь ласка лінк на цих експертів? Хотілось би почитати.

https://dt.ua/international/olena-zerkal-ce-zapitannya-viklyuchno-do-nas-yak-mi-bachimo-mozhlivist-ruhu-stosovno-donbasu-317869_.html

https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2741096-klimkin-poasniv-comu-rosijskij-variant-zvilnenna-morakiv-ce-pastka.html

 

[alexvvv]

9 хвилин тому, zaHARE сказано:

  Я тобі по секрету скажу,що ці води своїми вважає тільки РФ. 
Але Азовське море і Крим на хліб не намажеш.

та тих територіях, що параша вважає своїми, міжнародне право не працює.

[zaHARE]

1 минуту назад, alexvvv сказал:

та тих територіях, що параша вважає своїми, міжнародне право не працює.

От тому її і випхали з ПАРЕ і G7. А тепер,оскільки Укрїнна мовчить, рашу назад впихують.

[alexvvv]

57 хвилин тому, zaHARE сказано:

От тому її і випхали з ПАРЕ і G7. А тепер,оскільки Укрїнна мовчить, рашу назад впихують.

Чому ж мовчить?

Зеленський розчарований рішенням ПАРЄ щодо повернення російської делегації

https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-comments-pace-decision/30018971.html

«Минулого тижня я особисто обговорював це питання з Президентом Франції та з Федеральним канцлером Німеччини. Намагався переконати пана Макрона та пані Меркель, що повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше», – мовиться в повідомленні президента у Facebook.