Новий правопис

[jack74]

Ну шо, знову будемо вчитись писати по-новому? Шпеціалісти, котрі краще знають, як нам краще писати, вирішили знову про себе нагадати, бо ж всі про них забули, а вони ж не дарма хліб їдять! Та й премії за щось потрібно ж виписувати... От і вирішили, що потрібно знову якусь фігню навидумувати, щоб штани вже через рукава вдягати.

Короче, пахарі з Української Нацкомісії з питань правопису висунули на обговорення громадськості проект нової редакції Українського правопису.

МОН пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису

Спойлер

Опубліковано 15 серпня 2018 року о 10:44

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект нової редакції Українського правопису.

Спойлер

 

«Українська національна комісія з питань правопису, склад якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 416, пропонує до уваги громадськості проект нової редакції Українського правопису, розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя. Правописна комісія виходила із розуміння того, що Український правопис, як правопис і будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує засадничі, найбільш поширені або спірні орфографічні положення.

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Зауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису просимо надсилати до 15 вересня 2018 року за формою (таблиця громадського обговорення) на електронну адресу секретаря Української національної комісії з питань правопису Шевченко Лариси Леонідівни: e-mail: [email protected]

 

 

«Икавка», «авдієнція» і «етер». Яким буде новий український правопис?

Цитувати

Пропозиції і зауваження щодо проекту правопису приймаються до 15 вересня

Комісія з питань правопису при Міністерстві освіти і науки підготувала проект змін до українського правопису. Документ оприлюднено на сайті Міносвіти. Проект розроблено «на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення в різних сферах суспільного, наукового та культурного життя», пояснює прес-служба міністерства. У разі ухвалення нової редакції правопису, вона стане четвертою за весь час його існування. Востаннє правопис змінювався у 1990 році.

«Український правопис, як і правопис будь-якої іншої мови, не може бути вичерпним; він кодифікує основні, найпоширеніші або спірні орфографічні положення», ідеться у відповідній заяві, опублікованій на сайті Міністерства освіти.

Вже за кілька годин після оприлюднення новий проект правопису отримав численних критиків. Насамперед «знавці мови» запротестували у соцмережах. Одні обурюються можливою появою «священника» з подвійною «н», інші спробам скасувати написання слова «Вкраїна». Мовляв, обмежуючи написання назви нашої держави «Україна», ми ніби знову наближаємося до Росії.

Відомі філологи просять не драматизувати ситуацію передчасно. Вони наголошують на тому, що опубліковано лише проект правопису. Щоправда, цікавий факт – автори документа відмовляються його коментувати, закликаючи дочекатися остаточного варіанту, який буде вироблений після обговорення.

Крім того незалежні філологи стримані в оцінках, називають зміни не суттєвими і бачать здебільшого позитив.

 

Які головні зміни у проекті нового правопису

 

«И» на початку слова

Пропонується затвердити вживання «и» на початку слова:

• перед приголосними «н» і «р» (індик - индик, ірод - ирод),
• на початку дієслова икати і іменника икавка, 
• на початку іншомовних слів типу ийбен, ич-оба та інших слів згідно з вимовою в цих мовах: Кім Чен Ин,
• на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий),
• на початку дієслів (и́кати, икну́ти, ика́тися, икну́тися).

 

«Ввійти» замість «увійти»

У проекті правопису пропонується після слова, що закінчується на голосний, перед «в» вживати префікс «в-», а не «у-»: Дослідниця вважає експеримент успішним, гості ввійшли до зали, дитина вві сні посміхається; вони ввісьмох вийшли на Говерлу.

Натомість «у» пропонується вживати після паузи, що на письмі позначена комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед буквою, що передає приголосний: До мене зайшла товаришка, учителька із сусіднього села; Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник); Це було... у Києві.

 

«Вкраїна» зникне

Нинішній правопис у поезії крім звичайної форми Украї́на дозволяє вживати Вкраї́на: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький). А зараз пропонується деякі слова української мови — загальні та власні назви в будь-якій позиції вживати або тільки з у (ува́га, уда́рник, узбере́жжя, ука́з, Уго́рщина, Удовиче́нко, Ура́л), або тільки з в (взає́мини, вла́да, вла́сний, власти́вість, вплив, впливо́вий, Вру́бель, Владивосто́к тощо). У кількох словах уживання в, у залежить від їхнього значення: вда́ча і уда́ча, вклад і укла́д, впра́ва і упра́ва, вступ і усту́п. 

 

Прийменник «у» на початку речення пропонується замінити на «в»

Проект нового правопису підійшов ліберально до чергування прийменників (префіксів) у/в. Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, та для досягнення милозвучності, в українській мові вживають прийменник у між словами та префікс у- на початку слів у таких позиціях:

• між приголосними: Десь у житі кричав перепел; Наш учитель;
• на початку речення або слова перед приголосним: У лісі пахло квітами; Угорі яскраво сяяло сонце; Унаслідок зливи пошкоджені дороги.

Між тим у цій позиції відповідно до проекту може бути вжитий також прийменник в та префікс в-, оскільки він позначає нескладотворчий ў: В лісі пахло квітами; Вгорі яскраво сяяло сонце; Внаслідок зливи пошкоджені дороги.

 

Звуки літер g та h в українській мові як «ґ» і «г»

За чинним правописом (від 1990 року) звуки g і h передаються літерою г і «ґ» Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей в разі ухвалення нового правопису допускатиметься передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови – буквою г (Ва́ско да Га́ма, Вергі́лій, Га́бсбург, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гонга́дзе, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] – буквою ґ (Ва́ско да Ґа́ма, Верґі́лій, Га́бсбурґ, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґонґа́дзе, Ґулліве́р тощо). Але при цьому Ґе́те, наприклад, не зміниться на Ґьоте, хоча саме через [ьо] звучить прізвище відомого німецького драматурга. Мовознавці пояснюють це тим, що німецьке [ö] доцільніше передавати українським [е].  Буквою ґ передаємо звук [g] у давно запозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт та в похідних від них: ґа́нковий, ґратча́стий, ґрунто́вний тощо. Звук g та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г, тут правила за проектом нового правопису не зміняться: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, Вахта́нг, Гарсі́я, Гайнетді́н, Ердога́н, Гвіне́я, Гольфстри́м, Гренла́ндія, Гру́зія, Ге́те, Ва́ско да Га́ма, Гео́рг, Гурамішві́лі, Гонга́дзе тощо. 

Нині на письмі звук [h] ми переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, гіпо́теза, горизо́нт, го́спіс, го́спіталь, гу́мус; Га́рвард, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л, Ге́йне, Гора́цій, Люфга́нза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хо́бі, хоке́й, хол, хо́лдинг, брахма́н, джиха́д, моджахе́д, хану́м, харакі́рі, хіджа́б, шахі́д, Алла́х, Ахме́д, Муха́ммед, Сухро́б, Хакі́м, Хаммура́пі тощо. А от слово хостел пропонується вживати як гостел, оскільки при англійській вимові цього слова чується більше [г], ніж [х].

 

Священик з двома «н»

Слово «священник» проект правопису пропонує писати з двома «н», як і решту слів, що мають збіг на стику кореня або основи із суфіксом: День — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман – туманний; башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Ві́нниця;

дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний — тума́нність — тума́нно;

 

Авдієнція і лавреат

Буквосполучення au, ou на позначення звукосполучень [au] [ou] нині на письмі ми передаємо через ау, оу: аутса́йдер, бра́унінг, гауптва́хта, ма́узер; Ка́унас; Кла́ус, Кра́узе, Па́уль, Фа́уст, бо́улінг, джо́уль. У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, мавр, Авро́ра, Лавро́, Павло́.

У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, проект документу допускає орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна. 

 

Йотування повертається

У 1933 році у Радянській Україні заборонили так званий «харківський», або «скрипниківський» правопис, названий на честь народного комісара освіти Миколи Скрипника (редакції 1928 року). Той правопис унормовував йотування, тобто вживання «є» перед голосними. Цьогорічний проект правопису пропонує повернути йотування: проє́кт, проє́кція, проєктування.   Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкторія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на тощо.

 

«Пів’яблука» може перетворитися на «пів яблука»

Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пропонується писати окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півóстрів. 

 

Етер і мітологія

Відповідно до проекту нового правопису звук [th] у словах грецького походження, узвичаєних в українській мові з ф, можна буде вживати з т: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Федо́сь і Тодо́сь, Феса́лія і Теса́лія тощо. Між тим англійське [th] навіть після змін правопису передаватимемо як і зараз через т: три́лер, Ага́та, Арту́р, Бле́ксміт, Во́рдсворт, Ме́редіт, Со́тбі; у деяких власних назвах за традицією через з: Ре́зерфорд, Ве́зербі , Са́зерленд рідше через с: Голсуо́рсі. 

 

Як народжувався нинішній проект правопису

Правопис у будь-якій країні є системою правил, які визначають способи передавання мовлення на письмі. Сучасний український правопис був затверджений 14 листопада 1989 року, а опублікований у 1990-му. Його обговорювали у  новоствореному Товаристві української мови ім. Тараса Шевченка, яке очолював Дмитро Павличко). Головними змінами ухваленого 18 років того документа були повернення в українську мову букви «ґ» та кличного відмінка, який за радянських часів був необов’язковим у вживанні і називався «клична форма». Та на цьому зміни не зупинилися. Наприкінці 1991-го року відбувся Міжнародний конгрес україністів, на якому ухвалили постанову про потребу вироблення сучасного українського правопису як для мешканців держави, так і для діаспори. Цей правопис мав би «опиратися на весь історичний досвід української мови». Через три роки уряд затвердив перший склад Комісії з питань правопису, проте робота з підготовки наступної редакції правопису була надто повільною. «Проект правопису 1999 року», чи просто «Проєкт», як його називали за пропозицію повернути йотування до української мови, чекав на кращі часи. Над підготовкою редакції правопису, яку хочуть ухвалити у 2018 році працювала спеціально створена робоча група Комісії з питань правопису Міністерства освіти і науки України, до якої увійшли провідні філологи країни і урядовці. Зокрема, заступник міністра освіти, співголова згаданої вище комісії Максим Стріха і директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко. Пропозиції і зауваження від усіх охочих щодо проекту правопису приймаються до 15 вересня.

 

[polsno]

Так говорите, ніби ви, тобто ми, словом українці, вміють писати по-теперішньому  Суржиком розмовляє 99% населення. Більшість ще й козиряє цим. Вважаючи, що коли скаже/напише праблєма, замість проблема, то його всі сприйматимуть крутим. Хоча ні. Серед російськомовних україців відсоток суржику менший. Вони якось не так схильні самостійно виставляти себе бидлом, і здебільшого страються говорити чистим язиком  

[jack74]

Ні, я кажу про всіх нормальних грамотних, а не про суржик чи про "албацківців".

 

 В мене четверо школярок, з інтервалом в рік-два, так от правила правопису в першої і в четвертої вже різні. Старша вчила одні правила правопису, а в найменшої вже не такі... А ще й в останній момент перед ЗНО (десь за пів-року)...

А ще й крім орфографії, вони й в фонетиці навумнічали - поцікавтесь, які зараз правила наголосів - взагалі п..ц: чорнОзем, чорнОслив, фОльга, руслО, Олень, симетрІя, і т.д.

[volks]

Це лютий звіздєц. Нормальний у нас правопис. Набуя його міняти. Краще спрямувати зусилля на примусове навчання нинішнього, щоб в інтернеті очі не кровоточили.

[Гість rl72]

3 хвилин тому, volks сказано:

Це лютий звіздєц. Нормальний у нас правопис. Набуя його міняти. Краще спрямувати зусилля на примусове навчання нинішнього, щоб в інтернеті очі не кровоточили.

Тому хто не знав і не хоче знати, нічого не допоможе

Бережи очі

[volks]

1 час назад, m-a-x сказал:

Таке враження що серйозно копають під Порошенка перед виборами

А мені здається, шо копають під іншого, щоб вже точно не повернувся.

2 часа назад, jack74 сказал:

Ввійти» замість «увійти»

У проекті правопису пропонується після слова, що закінчується на голосний, перед «в» вживати префікс «в-», а не «у-»: Дослідниця вважає експеримент успішним, гості ввійшли до зали, дитина вві сні посміхається; вони ввісьмох вийшли на Говерлу.

 

[volks]

15 минут назад, rl72 сказал:

Тому хто не знав і не хоче знати, нічого не допоможе

Бережи очі

Серйозно? А навіщо тоді школа? Навіщо викидати більше 200 млрд на освіту, якщо вона більшості не треба. Хай відразу після садочка їдуть в Польщу.

[Гість rl72]

8 годин тому, volks сказано:

Серйозно? А навіщо тоді школа? Навіщо викидати більше 200 млрд на освіту, якщо вона більшості не треба. Хай відразу після садочка їдуть в Польщу.

Бачиш, ті хто пише так, що кровоточать очі від написаного, теж в школу ходили. 

Але вони не хочуть вчитись

[volks]

3 минуты назад, rl72 сказал:

Бачиш, ті хто пише так, що кровоточать очі від написаного, теж в школу ходили. 

Але вони не хочуть вчитись

Так я про те, що треба робити, щоб не ходили в школу, а ходили вчитись.

[Гість rl72]

1 хвилина тому, volks сказано:

Так я про те, що треба робити, щоб не ходили в школу, а ходили вчитись.

Кожен ходить за своїм

[Юріч]

22 часа назад, jack74 сказал:

В мене четверо школярок

 

Джек, в тебе четверо дітей (дочок)?

[jack74]

в мене четверо школярок власних моїх - двоє, плюс ще двоє

[Юріч]

7 минут назад, jack74 сказал:

плюс ще двоє

А конкретніше?

[jack74]

Правопису це точно не стосується

[MACCEN]

коли в державі все ахуєнно тоді починають переіменовувати вулиці, міняти правопис і так далі, а коли в державі повна попочка то думаю є нагальніші питання чим куди там втикнути якусь буквочку.

[volks]

 

12 минут назад, MACCEN сказал:

коли в державі все ахуєнно тоді починають переіменовувати вулиці, міняти правопис

навіть коли все добре, то не бачу сенсу правопис змінювати.

[Юріч]

А що, вже все добре?

[bublik007]

2 годин тому, Юріч сказано:

А що, вже все добре?

А ти не в курсі ?)))) 
Чим ближче до виборів, тим більше всілякої дурні "ллють! у вуха людям... От все у нас шикарно: війни нема, населення процвітає, пенсіонери відпочивають на закордонних курортах, національна валюта стабільна, залишилося головне-правопис...

[Harvester]

Мова - це спонтанний порядок 
Всілякі вердикти можуть її тільки погіршити

[Oberegy]

а що вже прийняли чи так по... побалакати? от люблять в нас мовну зраду розганяти. До речі, філологи в темі є?

[jack74]

14 годин тому, Oberegy сказано:

а що вже прийняли чи так по... побалакати? от люблять в нас мовну зраду розганяти. До речі, філологи в темі є?

якщо б спробувати прочитати хоч декілька рядочків (а не вішати ярлики "зрадників"), то на сааааамому початку чітко написано, що так, для "побалакати"

On 18.08.2018 at 11:01, jack74 сказано:

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення

On 18.08.2018 at 11:01, jack74 сказано:

Правописна комісія розраховує на уважне прочитання, конструктивні пропозиції і доброзичливу критику всіх зацікавлених користувачів і знавців української мови.

Зауваження та пропозиції до проекту нової редакції Українського правопису просимо надсилати до 15 вересня 2018 року

 

 

[Гість rl72]

Українська мова суттєво відрізняється від російської – докази

 

https://amazing-ukraine.com/ukrainska-mova-suttievo-vidrizniaietsia-vid-rosiiskoi-dokazy/

 

1927 року у Харкові зібралися науковці зі всієї України. Мовознавці. Вони представили світу свій спільний багаторічний труд – український правопис, у якому врахували особливості мови українців різних регіонів. 1928 року український правопис затвердив комісар освіти Микола Скрипник. 1929-го правопис ухвалила Українська Академія Наук.

У 30-тих роках, коли почалися репресії, цей правопис заборонили, а мовознавців арештували, розстріляли. Знищили.

[Гість rl72]

42 хвилин тому, Cherman сказано:

Тобто, якщо полішуки кажуть "неї", в Голобах "посЕдіти", а, гуцули взгалі часто несуть якусь тарабарщину, то це треба все вводити в правопис? В нас завжди хочуть "оселючити" мову. Гиндики, блеат.

ти просто неуважно прочитав.

в нас мову весь час оміщанювали, а по факту вона ставала "раіською"

[sergkots]

50 хвилин тому, m-a-x сказано:

Якщо українська хоче бути загальновживаною, вона має бути ближче до російської.  

Інколи треба пожертувати малим, щоб отримати велике...

Дурня повна. Бо таке вже було при совєтах.

[Harvester]

Регулювати мову - значить створювати непорозуміння 

 

Досить того, що вже хімічну номенклатуру понівечили