Новітня русифікація

[shooter]

3 годин тому, vaz75 сказано:

@shooter так отож. Справа не в словосполученні, а в ідеологічному штучному протистоянні культур українців. Якби при тому ж пропагуванні називали б, скажімо, Данєччіна і Волинь, то на Західну і Східну Україну вже б не зважали, а говорили б накшталт " А у ніх на Волинє там нєт нікакова праізводства,  а ми тут вкаливаєм, гробім в шахтах здаровьє, а оні тратят наші дєньгі". Чи мо не так? А наслідки застосованого Росією принципу "раздєляй і властвуй" зараз у нас в дії, я цього і не заперечую.

 

Залишилось лише визнати що слова складені у словосполучення, є не що інше як  вербальне вираження ідеологем, - потужний інструмент, зброя в "умілих руках".

Коли Ви говорите Донеччина і Волинь, повторюсь, - мова йде про реально існуючі області однієї країни, хай з населенням різним ментально (знаємо як воно там з'явилось) але в одній країні, що мусить мати одні закони, одні правила існування, єдину, об'єднану територію (як же ж старались впровадити "Єдина країна").

А при вживанні Східна і Західна Україна  -  Ви продовжуєте навіяну у свій час найманими піарниками і політологами лінію існування двох різних держав.

І якщо для Вас це вживання не містить різниці, то для того ж сепаратиста це дотичне підтвердження достовірності  "надутої" ідеології, підстава стверджувати що він "на сваєй зємлє, чьо ви к нам прішлі", в окремій країні яку "западенци (тє что живут на польскай тєріторіі)  називают Васточнай Украіной", а він бажає називати "Наваросієй, патамушто так било да етава іскуствєннаво абразаванія - Акраіна" (Дугін танцює мамбу!). 

І це є на руку тим хто так старанно ділить, чи не так?

 

ПиСи. Якщо пам'ятаєте, на момент виходу москальського фільму "Тарас Бульба" Бутка, дуже напружені і болючі дискусії велись в мережі та на екранах. Одним з піднятих питань була згадка щодо формування державності на території України. В якомусь з інтерв'ю один з росіян беззаперечно заявляв що "даже казаки говорили на русском! за Царя и атечество в бой шли! - посмотрите в фильме "Бульба" это есть", що мало свідчити про те що в ті часи був один "русский" народ, а на продовження -  "уже потом прилепили ополяченых, и придумали Украину" ("для еще аднаго голаса в ООН,...., проста падарілі, спаслі хахлов").

Всього лиш слова, в потрібному місці, з потрібною картинкою...

[vaz75]

@shooter Ти декларуєш і так зрозумілі істини. Це стосується не лише східної України, а й інших регіонів (Якщо почитаєш попередні пости, там я описував своє хмельницьке школярство і русифікацію).

Думаю, всі розуміють, що русифікація не тільки в плані мови, України відбувалася задовго до незалежної України і найбільшим впливом цього був схід, заселений виходцями з Расєї.

Пам'ятаю в 2008 році кум з Луцька поїхав вперше до Донечччини до родичів, на похорон. Проїжджаючи Хмельницький, заїхав до мене в гості. Він був вражений. Бідоття. Бидлоття. Впевненість, що вони живуть краще "западян". І неприхована ненавість до нас, бєздєльників.

[shooter]

 

@vaz75 таке враження що читаєте по діагоналі.

Я не декларую істини,

я змушений був описати Вам як вживання певних словосполучень формує у свідомості ці "і так зрозумілі істини", призводить до виникнення "і так відомих процесів", слугує підкріпленням "і так бачимо як воно є".

Адже Ви у своїх постах пропонуєте не зважати на "всього-навсього сполучення слів" (принаймі хоч прогляньте визначення "ідеологема"), іншими словами бачите результат, проте не хочете брати до уваги інструмент ("один з", щоб не зрозуміли неправильно) яким він твориться.

[vaz75]

@shooter це називається "особиста думка". Я не пропоную не зважати на словосполучення і їх теперішнє значення, а не бачу різниці між їх інтерпретаціями. І це моя особиста думка.

[shooter]

1 хвилина тому, vaz75 сказано:

....не бачу різниці між їх інтерпретаціями.

так ото ж...

[Zheny@]

1 година тому, vaz75 сказано:

Я не пропоную не зважати на словосполучення і їх теперішнє значення, а не бачу різниці між їх інтерпретаціями.

Це погано.  Бо це не інтерпретації - це наша мова. 

Але ми відійшли від теми.

 

Я пам'ятаю 80-90-ті роки. Говорити російською - було модно! (і смішно, коли хтось із села приїжджав на навчання в Луцьк і намагався розмовляти українською... лезли на лестницу - упали с драбины).  Ми в 6-му класі були в Києві. Їздили на якийсь там конкурс чи що.

Прийшли в магазин щось купити. Ну і за звичкою: "дайте мені, будь ласка, щось там_не_важливо" То на нас дивилися як на 8-е чудо світу!

Хтось розмовляє українською!  Ужас! а эта же сталица!

 

Уже в роках так 2006-2008. Каталися по всій території України по відрядженням. Принципово розмовляючи українською. То люди в тому ж Запоріжжі автоматично намагалися перейти на українську. (Цікаво те, що в самому Запоріжжі розмовляти російською, а навколішні села - українською, парадокс..)

 

Луганськ завжди був російським більше, ніж українським. торг. центр "Россия" в центрі міста. (впевнений, що така назва лишилася ще із часів СРСР. Але їх це влаштовувало і її ніхто міняти не збирався. Навчання в школі  - російською.

Так, те, що там бідноття і бидлоття - факт. Факт і те, що вони (дотаційний на 101% регіон) вважали і вважають, що ми ніфіга не робимо (і не виробляємо) і живемо за їх рахунок. Їм так казали і вони в це вірили. Пропаганда і популізм робили свою справу.

Хоча ті, хто приїжджали до нас звідти, казали "Чіво ви єщьо хатітє, ви і так в європе!".  Луцьк їм подобався.

 

 

[vaz75]

@shooter я з твого дозволу залишуся при своїй думці. Наша з тобою дискусія ні до чого не призведе. Знаю одне: теперішнє доросле рускомовне покоління і їх діти для нас "патєряни". Їх не перевчити ніяк. Але головне, по-перше, не згубити тих що лишилися (свою родину беру на себе), по-друге, потрібна стабільна, на віки, державна програма українізіції (писав вище) і популяризації, щоб російськомовне диття 3-го покоління прийшло до мами, і заявило, що хоче розмовляти українською, бо російською ніхто не розмовляє і це не модно.

[Zheny@]

3 хвилин тому, vaz75 сказано:

потрібна стабільна, на віки, державна програма українізіції

насильно?  І до чого це призведе?

Якщо українізація, то така м'яка, непомітна, і культурно-добра.

Яка гарна стаття в тему. Ну і Орест, звісно Його Українізація дійде до свого кола. (21+)

 

 

[vaz75]

@Zheny@  ну що значить насильно. Вже був старт: як мінімум документооборот, діловодство, переписка виключно українською. Німці розмовляють німецькою, французи-французькою, італійці-італійською, поляки-польською, латиші-литовською... Лише українці, білоруси, молдовани- російською. Якщо нічого з цим не робити, українська мова стане рідкісною, аборигеною. Наш напрод може лише з-під палки. Що ти пропонуєш? Які твої думки?

[alexvvv]

21 хвилин тому, vaz75 сказано:

латиші-литовською...

латвійською...

[Zheny@]

17 хвилин тому, vaz75 сказано:

ну що значить насильно.

Заставляти одягати вишиванку, щоразу при найменшому святі. заставляють купити ,якщо в тебе її нема!

Щоденне співання Гімну  України в школах. Треба чи ні - співайте!

Скоро дійде до того, що буде "Я вас не розумію із Вашою москальською - скажіть державною мовою"

 

Я не проти вишиванок, але вишиванка повинна бути в голові а не на пузі. А це процес складний.  І не вирішується щоденним співанням гімну і носінням вишитої сорочки.

Я не проти Державного ГІмну - знати його - святий обов'язок кожного громадянина. Як і мати на державні свята та визначні події - вишиванку .Бо це національна традиція. Це наші корені.

 

Впроваджувати потрібно помалу.

- телебачення. Програми і мультики - українською.

- кіно - український дубляж . (надаю перевагу, між іншим йому)

- написи  / назви

- школа, вчителі повинні виправляти русизми, а не самим розмовляти такою недо-мовою.

- книги - якомога більше українською.

 

І наша заамериканізованість уже харить!   мафіни / панкейки /  паста / френдзона і т.д.

 

 

[Zevs_Isver]

32 хвилин тому, vaz75 сказано:

Якщо нічого з цим не робити, українська мова стане рідкісною, аборигеною. Наш напрод може лише з-під палки. Що ти пропонуєш? Які твої думки?

підтримую всіма кінцівками

 

 

але є ще

Американці які розмовляють - англійською(іспансько ), Канадійці - англійською і французькою, і швейцарці.... а там взагалі "вінегрет"

[Zheny@]

29 хвилин тому, vaz75 сказано:

Лише українці, білоруси, молдовани- російською.

бо ми застали СРСР. І російська була обов'язкова. Екзамени і т.д. І відсоток тих, хто ще це застав (старших 50-60 років) ще чимало!

І вони до цього звикли. І мінятися не хочуть.  Вони розмовляють російською - знаючи що їх розуміють. І коли відповідають мовою країни в якій проживають, то також розуміють.  А почни казати, чому ти не спілкуєшся тією мовою, де живеш - то одразу кричать "прітесняют руззкій єзиг!" пітєн ввєді вайска!

Спробували б в Китаї чи Італії чи Німеччині не знати держ мови..... 

Прибалтика - ніколи не хотіла бути в складі СРСР, тому самі перші й відділилися.

[alexvvv]

Я якось помічав що на http://forum.overclockers.ua/  пишуть москальською місцеві юзери

 

[Zheny@]

4 хвилин тому, alexvvv сказано:

пишуть москальською місцеві юзери

бо там не лише українці є. там росіян багато і білорусів.

 

 

[alexvvv]

13 хвилин тому, Zheny@ сказано:

бо там не лише українці є. там росіян багато і білорусів.

 

 

Вони розуміють або гугл це легко перекладає. Ресурс український.

[difoto]

1 година тому, vaz75 сказано:

Знаю одне: теперішнє доросле рускомовне покоління і їх діти для нас "патєряни". Їх не перевчити ніяк.

Мій батя українською не говорить, а моя доня - російською говорить гірше, ніж французькою або англійською. Так що про "перевчити" - ти не тойво. Випустити дитину в україномовне середовище - і вчити нічого не потрібно. І "моди" не потрібно, в восьмилітніх її немає (це щодо мови).

[bublik007]

12 хвилин тому, Zheny@ сказано:

бо ми застали СРСР. І російська була обов'язкова. Екзамени і т.д. І відсоток тих, хто ще це застав (старших 50-60 років) ще чимало!

І вони до цього звикли. І мінятися не хочуть.  Вони розмовляють російською - знаючи що їх розуміють. І коли відповідають мовою країни в якій проживають, то також розуміють.  А почни казати, чому ти не спілкуєшся тією мовою, де живеш - то одразу кричать "прітесняют руззкій єзиг!" пітєн ввєді вайска!

Спробували б в Китаї чи Італії чи Німеччині не знати держ мови..... 

Прибалтика - ніколи не хотіла бути в складі СРСР, тому самі перші й відділилися.

Женік, я точно "застав" сесер))) Мало того, народився і виріс в МАЙЖЕ російськомовному місті(Одеса). до 1996 року, спілкувався ВИКЛЮЧНО російською.Але, є така штука як свідомість, повага до місця( маю  на увазі Волинь), де ти живеш, і,  повага до нації. Так от, повага в мене прийшла в 2013 році, під час  відомих подій, і нероздільність-мова+ національність також. Вільно спілкуюсь українською, російською, і, НИМНОЖЕЧКО, таки, на ідиш))) Коли їду на гостину на "історичну" батьківщину, спілкуюсь з рідними українською. Невістка( білоруска), переходить на українську, племіниця( все життя російськомовна), також. В Китаї, Італії, Німеччині НІКОЛИ не спілкувались на інших мовах крім китайської, італійської, німецької, тому, не знаючи державної мови, людина не виживе апріорі)))

[vaz75]

@Zheny@ ми про мову, чи про шо? Я взагалі проти "вишиванки на всі свята"

[vaz75]

@bublik007 мене садок, школа оточення вчила російською. Але я ж не скурвився. То чому інші так не зробили (риторично)?

[vaz75]

@difoto то скоріше виключення, ніж правило. Перевчи киян і одеситів, ага. Переїжджаючи сюди вони  і їх діти вперто розмовляють російською.

А про середовище ти вірно сказав, я це й мав на увазі про державну програму українізації, треба створити середовище в Україні, де без знання української мови ніяк..

[vaz75]

6 часов назад, alexvvv сказал:

латвійською...

Міркую одне, пишу інше

[bublik007]

31 хвилин тому, vaz75 сказано:

@bublik007 мене садок, школа оточення вчила російською. Але я ж не скурвився. То чому інші так не зробили (риторично)?

А фіг його знає)))

[shooter]

11 годин тому, vaz75 сказано:

@shooter я з твого дозволу залтшуся при своїй думці. Наша з тобою дискусія ні до чого не призведе. Знаю одне: теперішнє доросле рускомовне покоління і їх діти для нас "патєряни". Їх не перевчити ніяк. Але головне, по-перше, не згубити тих що лишилися (свою родину беру на себе), по-друге, потрібна стабільна, на віки, державна програма українізіції (писав вище) і популяризації, щоб російськомовне диття 3-го покоління прийшло до мами, і заявило, що хоче розмовляти українською, бо російською ніхто не розмовляє і це не модно.

 

Ну чому ж "ні до чого"?

Я бачу результат: співрозмовники які аналізують глибше - прийняли до уваги і відписались в підтримку, за що їм вдячний.

А програма має бути такою щоб та дитина не за модою слова вживати тягнулась, а в цілому себе ідентифікувала українцем з єдиною мовою, єдиною державою, єдиним народом. Бо мода міняється, і  стрімко.

____________________________________________________________________________________

Як би не ставились до польської зверхності, але їхнє  "Єстем поляк!" - це приклад закладеного з дитинства почуття гідності і належності до нації. Москалі теж мають таке (зачасту з приставкою в кінці)

Але наскільки по різному це виховується і вживається.
Ось написаний у 1900му катехізис польської дитини:

— Kto ty jesteś? — Polak mały. — Jaki znak twój? — Orzeł biały. — Gdzie ty mieszkasz? — Między swemi. — W jakim kraju? — W polskiej ziemi. — Czem ta ziemia? — Mą Ojczyzną. — Czem zdobyta? — Krwią i blizną. — Czy ją kochasz? — Kocham szczerze. — A w co wierzysz? — W Polskę wierzę! — Coś ty dla niej? — Wdzięczne dziecię. — Coś jej winien? — Oddać życie.

— Хто ти є? — Поляк малий. — Який знак твій? — Орел білий. — Де живеш ти? — Поміж своїх. — В якій країні? — На польській землі. — Що то за земля? — Моя вітчизна. — Чим здобута? — Кров'ю та рубцями. — Чи її кохаєш? — Кохаю щиро. — А в що віриш? — В Польщу вірю! — Хто ти для неї? — Вдячна дитина. — Що ти їй винен? — Життя віддати.

Є кілька варіантів перекладу і адаптації під Україну, проте з втратою рифми.

Нижче, датований 1915м, патріотичний вірш з листівки в таборі українців евакуйованих з Галичини і Буковини до Австрії. Цей віршик мали знати всі діти табору. Пропоную громаді до впровадження.

Лише під сьогодення , і для зняття обмеження належності до  Галичини, змінити деякі слова:

Оригінал	Правлена версія
Хто ти? - Українець з роду. По що жиєш? - Для народу. Який знак твій? - Лев в блакиті. Любиш нарід? - Над все в світі. Не покинеш? - Радше згину! А у що віриш? - В Україну!	Хто ти? - Українець з роду. По що живеш? - Для народу. Який знак твій? - Тризуб в блакиті. Любиш рід свій? - Над все в світі. Не покинеш? - Радше згину! А у що віриш? - В Україну!

 

 

[vaz75]

3 часа назад, shooter сказал:

 

Ну чому ж "ні до чого"?

Я бачу результат: співрозмовники які аналізують глибше - прийняли до уваги і відписались в підтримку, за що їм вдячний.

Результат, кажеш. Ті що підтримали і так є щирими українцями, їм змінювати мало є що. Але вони навряд понесуть в маси міркування, висвітлені тобою. Хоча Діфото може...

Але державна програма все ж потрібна, правда? Я торкнувся лише мови (бо тема така). Звісно, що вона, програма, має бути комплексною, направленою на розвиток патріотизму, але ніяк не лише носити вишиванки по певним святам, співати гімн, вішати прапорці і кричати "Слава Україні!", хоча це те ж потрібно. Чи ти вважаєш, що сьогоднішня державна програма, якщо така є, ефективно дієІ Мова гине, її треба рятувати. Чи не так?

Наш менталітет і менталітет поляка (німця, француза...) дуже різняться, нажаль, тому маємо те, що маємо (як казав один з президентів). А зараз цього не пропагують, ні школа, ні батьки, тому хліб валяється в смітниках.

Ось один з прикладів державного програмування. Ми з дружиною зросли в різних середовищах, різних соціальних групах, навчались в різних школах. Але нас вчили: хліб - всьому голова ; хліб - це важка праця комбайнерів; хліб - це золото України; викидати у сміття хліб не можна; гратися хлібом не можна. І до сьогодення ні я, ні моя дружина недоїдки хліба викинути у сміття не можемо. І дітей свої так вчимо. Хоча якщо розібратися, то хліб - то лише продукт і праці в нього вкладено не більше, ніж. скажімо, в молоко, чи сир.

Отака має бути програма.

Ну і успішність програми закладення патріотизму в голови українцям напряму залежить від добробуту останіх. Допоки українці виїжджатимуть на заробітки до тієї ж Польщі, допоки їх діти та їх батьки мріятимуть виїхати з України, нічого путнього не буде. Але це вже інша історія.