icetea Опубліковано 14 Квітня, 2008 в 17:47 #51 Опубліковано 14 Квітня, 2008 в 17:47 С парашютом не прыгала, а вот на параплане летала.Страшно в первую секунду когда не чувствует под собой земли.Зато потом после приземления от восторга не можешь передать свои чувства. Вообщем один раз попробовать стоит
Юлямпочка Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 21:07 #52 Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 21:07 так, то ми збираємось чи нє? Львів чи Рівне?
Юлямпочка Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 21:13 #53 Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 21:13 чуствує моя душенька, що тре збирать народ самій...
zippo Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 22:43 #54 Опубліковано 16 Квітня, 2008 в 22:43 чуствує моя душенька, що тре збирать народ самій... Цмплят по осени щитают
Victor_1989 Опубліковано 21 Квітня, 2008 в 06:32 #55 Опубліковано 21 Квітня, 2008 в 06:32 чуствує моя душенька, що тре збирать народ самій... ми плануємо 2,3 травня їхати стрибати у ЛЬвів. Якщо є бажання приєднуйся. Виїзджаємо 1 травня ввечері, 2 лазим по місту лева, а 3 стрибаємо. З собою плануємо взяти палатки і ночувати біля летовища, там є озеро, ліс. Є бажання стукай в асю 265654182
erica Опубліковано 20 Травня, 2008 в 13:13 #56 Опубліковано 20 Травня, 2008 в 13:13 Як успіхи в наших парашутистів? Поділіться досвідом і враженнями.
Ириска Опубліковано 1 Червня, 2008 в 22:02 #57 Опубліковано 1 Червня, 2008 в 22:02 Ну що ж,ділюся враженнями.Вчора стрибала у Вороневі,що під Рівне.Страшно?Ну да,оцей "малюпусенький" крок з борту літака в нікуди багато вартує.Зате далі!!!!Такий кайф,що словами не передати!!!І хай хоть хтось скаже,що я не вмію літати!!!Якщо комусь бракуватиме компанії для поїздки на прижки з парашутом-не забудьте мене-я "вперед"!!!
Samhayne Опубліковано 1 Червня, 2008 в 22:21 #58 Опубліковано 1 Червня, 2008 в 22:21 Ну що ж,ділюся враженнями.Вчора стрибала у Вороневі,що під Рівне.Страшно?Ну да,оцей "малюпусенький" крок з борту літака в нікуди багато вартує.Зате далі!!!!Такий кайф,що словами не передати!!!І хай хоть хтось скаже,що я не вмію літати!!!Якщо комусь бракуватиме компанії для поїздки на прижки з парашутом-не забудьте мене-я "вперед"!!!Найважчий стрибок не перший, а другий....
ursa Опубліковано 2 Червня, 2008 в 06:12 #59 Опубліковано 2 Червня, 2008 в 06:12 Найважчий стрибок не перший, а другий.... Собственный опыт?
BiO Опубліковано 4 Червня, 2008 в 09:41 #60 Опубліковано 4 Червня, 2008 в 09:41 В минулу суботу, 31.05, також стрибали зі знайомими в Вороневі. Їхали туди уже другий раз, так як за тиждень до того погода не дала стрибнути. Процес підготовки пройшов спокійно, але загальна легенька збудженість відчувалась. Подивились, як укладають парашюти, прослухали інструктаж, пострибали з літачка, який поки стояв на землі - і потопали на точку старту. Там порозбирали парашюти, поодягали, попідганяли і почали чекати своєї черги. Бажаючих стрибнути було багатенько: біля 25 першоразників і до 20 спортсменів. Дещо затримав стрибки прикрий інцидент - у одної зі спортсменок не відкрився основний парашют. Спускалась на запасному. Приземлення пройшло добре, через деякий час знову просилась стрибати. Ми стрибали в останньому заході. Не знаю, як кому, а мені страшно стало після того, як на висоті десь 900м відкрили двері літака. Небо і земля десь знизу таки справляли серйозне враження. Коли уже стояв на кромці, все єство противилось тому, що мало бути. Якби попередньо не запрограмував себе, що потрібно стрибнути - так би і не вийшов з літака. Після того, як вистрибнув, на момент потемніло в очах. Не знаю, чи то мозок не витримав такої наруги чи просто закрились очі... За секунду отямився і згадав, що потрібно рахувати секунди. Дорахував до 2-х - потягнув за кільце. Ще мить - і розкрився купол. Далі - сповільнений політ. Тим, хто буде стрибати - не забудьте розчекувати запасний парашют! Я про це згадав тільки тоді, коли побачив людину з двома куполами перед собою. Ледь встиг до спрацювання запобіжної системи. Потім приземлення - це момент, коли земля від повільного наближення раптом переходить у стрімке. Головне - правильно поставити ноги. Не розрахував момент приземлення, ноги були занадто розслабленими - отримав п'ятками по п'ятій точці. Піднявся, помахав рукою до точки старту, правда, довго не міг зорієнтуватись, в якому вона напрямку. Емоцій після стрибка - купа. В текст це не вилити. Декілька фото. Планер з літачками на фоні. Плакат в літаку. Дуже влучно. Спортсмени складають парашюти. В очікуванні своєї черги. Першачки на лінії передстрибкового огляду. Парашют на людині. Вид ззаду. На фоні літачка Ан-2. Посадка в літак. Красиво вистроїлись в стрілку (кадр з відео): Цієї суботи збираюсь на другий стрибок. Побачимо, коли буде страшніше.
BiO Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:08 #61 Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:08 Вчора пережив другий стрибок.Дещо страшно було в літаку, але тільки до того моменту, поки відкрились двері на висоті. Видно, осяяна сонцем земля внизу заспокоювала. Коли виштовхувач показав на мене пальцем і сказав вставати, піднятись виявилось дуже важко. Підійшов до дверей і по команді "Пішов" вистрибнув. На цей раз все було так, як уже зо 20 раз повторював інструктор. Перших 3 секунди свистить повітря, через яке падаєш. Це уже відчув. Повністю відрахував ці секунди, витягнув кільце, підвіс на місці, оглянув купол, розчекував запасний парашют і помаленько знижувався. Хотілося нормально приземлитись, тому, враховуючи попереднє приземлення, щодо цього дуже нервував. Знову ж таки стрімке наближення землі, амортизація ногами, падіння вперед на бік. Все нормально. Встав, помахав рукою і почав збирати парашют.В загальному можу сказати, що емоції під час другого стрибка дещо слабші. Невизначеність під час першого лякала набагато більше. Але відчуття уже повніші. Дійсно усвідомив все, що було від відділення до приземлення. Добився того, чого хотів, стрибаючи удруге.З однією знайомою, що стрибала вперше, вийшла досить цікава ситуація. Важить вона мало, близько 50 кг. Швидше за все, мала вага і стала причиною наступних подій. Для початку чуть теорії. При виході з літака спочатку розкривається і витягується стабілізуючий парашют, прив'язаний ниточкою, потім парашютист під своєю вагою розриває нитку, якою цей парашютик причеплений до троса в літаку. Перша нитка витримує 32 кг, друга - 40 кг. Коли ця дівчина вистрибнула, в неї розкрився стабілізуючий парашют, але нитка, якою він був прив'язаний до троса не зразу розірвалась. В результаті панянку чуть потягнуло за літаком (як вона сама сказала, чуть дьоргнуло вбік). Потім видно ниточка розірвалась і політ продовжився нормально. Ну, відносно нормально. Зазвичай політ від моменту виходу з літака до приземлення триває близько 3-х хвилин. Ця ж дівчина потрапила в висхідний потік і деякий час взагалі висіла на місці ще з однією такою ж легенькою парашютисткою. В результаті, моя знайома висіла під куполом близько 7 хвилин. Ось таке буває...
D@ve Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:40 #62 Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:40 Ех.. Я вже на 2 стрибки менше зробив, ніж ти.
msv Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:47 #63 Опубліковано 8 Червня, 2008 в 18:47 Да, класно пострибали.
icetea Опубліковано 8 Червня, 2008 в 19:37 #64 Опубліковано 8 Червня, 2008 в 19:37 стрибки з парашутом - не для мене. Я "за" більш безпечний параплан.Може хтось підкже чи є в нашому регіоні клуби парапланеристів?
sone4ko Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:03 #65 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:03 Стрибок з парашутом - це безпечно))
ZaZik Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:17 #66 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:17 Стрибок з парашутом - це безпечно)) І повчально По деревах можна навчитись лазити (див фото)
Victor_1989 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:58 #67 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 12:58 якби парашутний спорт не був безпечним, то він би ненабув такої розповсюдженості. Це такий же вид спорту як і гонки на мотоциклах, раллі.... Більшість клубів створені на базі ДОСАФів. А всі нещасні випадки трапляються від недотримання правил техніки безпеки, та недисциплінованості парашутистів
vetra Опубліковано 9 Червня, 2008 в 13:48 #68 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 13:48 Знайшов себе на двох фотках)) дійсно було весело пригнути - незважаючи на напряг з маршруткою... З.І, всі хто буде їхати в Воронів пригати - зважте на те, що в Рівному те, що ти купив білет ще не значить, що тебе візьмуть в маршрутку... треба роспихуючи всіх локтями продиратися вперед і потім майже годинубалансувати на одній нозі
vetra Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:15 #69 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:15 а ті хто другий раз пригали в цьому сезоні - менше платили чи так само?
sone4ko Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:19 #70 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:19 Платили так само. А про маршрутку це влучно сказано. Єдиний спосіб заняти сидячі місця - це зайняти чергу на пероні за пів години до прибуття маршуткі
vetra Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:29 #71 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:29 А нам інструктор сказав, що можна пройти якусь медкомісію і стрибати вже по 60 грн... а я на їхньому сайті ніякої такої інформації знайти не можу думав, мож тут хтось підкаже Пізніше до нього передзвонимо і більш детально взнаємо - якщо що, то я тут відпишусь як це зробити... нам дуже всім сподобалось і тримаємо себе в руках, щоб не стати фанатами ))) дороге, халєра, задоволення )))
Victor_1989 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:48 #72 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:48 Кіко на Воронів обходиться дорога? Ми їздимо стрибати у Львів дорога туди обходиться 12,50 грн(поїздом), назад приходиться маршруткою бо на поїзд не встигаєм. Пригали з Д5, супер 3сек вільного падіння, на другий раз 5с, на третій якщо дасть інструктор добро то 10с. А в Рівне окрім ВЛК, нічого не казали за страховку, клубні внески, про курси підготовки зимою?
vetra Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:51 #73 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 14:51 В нас були Д5 і Д6Дорога:15 до рівного (приблизно) і 8 до ВороніваЦе все ціни на маршруткуСтраховку якусь прям перед прижком оформлюють - 5 грнвсе осталльне можна почитати тут http://rask.rv.ua
msv Опубліковано 9 Червня, 2008 в 15:02 #74 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 15:02 сумарно 270 грн з пивом по дорозі назад. Але ХОЧУ ЩЕ!!!!
Mouse Опубліковано 9 Червня, 2008 в 16:55 #75 Опубліковано 9 Червня, 2008 в 16:55 Важить вона мало, близько 50 кг. Це підлий наклеп! Я важу 54 кг, і цього ціком достатньо для нормального стрибка (мінімальна допустима вага парашутиста 45 кг). в неї розкрився стабілізуючий парашут, але нитка, якою він був прив'язаний до троса не зразу розірвалась. В результаті панянку чуть потягнуло за літаком (як вона сама сказала, чуть дьоргнуло вбік). В бік дьорнуло, але це лише потік повітря - вітер, так би мовити. Так шо відділення від літака у мене пройшло нормально, по плану. А от 7 хв під куполом - це правда! Можна вважати, шо по часу я уже два стрибки зробила.
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.