Jump to content

Жлобство і жлобологія


Recommended Posts

Лесь Подрев'янський:

“Я зрозумів, чому жлоби полюбляють гламур. Це настільки очевидно. Це фізичний закон, як Ломоносова-Лавуазьє. Жлоб, по суті, – корявий, а гламур – гладенький. Коряве тягнеться до гладенького по природі своїй, як інь до янь, холодне до теплого, мокре до сухого. Це закон. Тут нічого не поробиш. Чим корявіша країна, тим більше в ній гламуру, бо гламур – гладенький, лакований. У Парижі жоден мудак не купуватиме собі сумочку Louis Vuitton за 2 тисячі євро, бо Франція – гладенька країна, тому вона експортує гламур у коряві країни. Адже гладеньке на гладенькому з’їжджає, гладеньке чіпляється лише за коряве”.

Антін Мухарський

“Гламур – це глянець, лакіровка, брехня, життя, якого насправді немає. Гламура, по суті, тому і не існує, це те, чого немає, фальш. По суті, гламур і є ідеал жлоба. І це природньо, за своєю природою корявий жлоб тягнеться до всього прилизаного, протилежності притягують одне одного: тепле – холодне, сухе – мокре, інь – янь, жлоб – гламур”.

Жлобологічна лекція, в якій розписані також і рагулі:

Коротко:

Хто такий жлоб - це людина, яка займає не своє місце. Був би собі нормальний хлопець в селі, сіяв, орав, але порішав і став міліціянтом, вчителем, прокурором, суддею, начальником, депутатом, президентом - це жлобство. Україна - країна жлобів, де більшість грає чужі ролі, через те грає коряво, тупо, по жлобськи.

Поведінка жлоба тваринна, інстинктивна. На місці духовного в нього пустота, він найбільше боїться думати, бо думок немає. Пустота духовна заміщається загарбанням матеріального. Кожен жлоб хоче круту тачку, велику хатищу. Для чого йому такі речі, які в більшості випадків навіть не йдуть йому до лиця, він не знає, не розуміє, головне "хотіти", "володіти".

Link to comment
Share on other sites

Унікальний вклад в жлобологію дарували жлоби-священники - перетворити концепцію вселенської любові і спасіння на цинічний бізнес з продажу квазідуховних послуг, досить потужна річ.

Отже все за що беруться жлоби руйнується, деформується до невпізнаності, і це природньо: жлоб бачить максимум на відстань 100-200м, там де закінчується паркан його фазенди, і в питаннях стратегічних, вони використовують такий же підхід. Жлобу заборонено заглядати в майбутнє, бо можливо саме в той момент, бабло з під носа може вкрасти інший жлоб.

Link to comment
Share on other sites

Глянув Лурк, там трохи не про це, як приклад:

Жлоб — наиболее распространённый подвид быдла, повзрослевший гопник.

Жлоб в баченні Антіна:) не завжди є бидлом, навпаки, в багатьох речах він веде себе протилежно.

Link to comment
Share on other sites

Як стають жлобами:

на прикладі священиків:

батьки відправляють 16-річного зелепуху в духовну семінарію з однією метою висвятитись, щоб завжди дитина мала на хліб з маслом і важко не працювала (таких 90% - через що, релігія одна з найжлобніших сфер буття українця);

на прикладі міліціянтів:

нічого не потрібно робити, зарплата низька, але ненайнижча, лєвандос, годують, вдягають і швидка пенсія - жлоб-міліціянт; і т.д.

Система освіти така, що дозволяє людям з вродженою забороною розумової діяльності, здобувати вищу освіту, отримувати дипломи, а до дипломів ще й посади.

В маштабах країни ми отримуємо сучасний стан речей.

Link to comment
Share on other sites

Поки не в бані:)

З вище описаного, якщо жлоб зайняв чуже (по логіці і природі) місце, комфортно на ньому він буде почуватись в компанії ще більших жлобів - утворюється система жлобства.

Link to comment
Share on other sites

Поки не в бані

А і нема за що :)

Скажу тобі відверто - за той рік-два, що тебе не бачили тут , ти лишився таким самим категоричним у своїх переконаннях, але кардинально змінився у відношенні до співрозмовників, що є добре. (ну хіба що я не знаю, шо ти там МрВесу написав у приват - маю надію, що у вас все ж інтелектуальний двобій, так?)

Link to comment
Share on other sites

Скажу тобі відверто - за той рік-два, що тебе не бачили тут , ти лишився таким самим категоричним у своїх переконаннях, але кардинально змінився у відношенні до співрозмовників, що є добре. (ну хіба що я не знаю, шо ти там МрВесу написав у приват - маю надію, що у вас все ж інтелектуальний двобій, так?)

Двобою не було.

Я одразу отримав летальну моральну травму від Ромахи, який вважає, що я чіпляюся до його постів через те, що 4 роки тому в якісь темі він щось сказав погане про мою кішку :0122:

З.І. Це не сарказм.

Link to comment
Share on other sites

Цілком згідний з ТС. Є люди, які раціонально вміють розподіляти матеріальне, а є такі, що хочуть краще, дорожче, якісніше, незважаючи на чужі жертви.

Жлоби дійсно є серед простих людей. Ті, які скаржаться на владу і життя, дають хабарі, навіть не намагаються знайти роботу, дізнатися чогось нового. Вони не хочуть нічого змінювати, їм чужий реформаторських дух, але "стабільність" їх повністю влаштовує.

Link to comment
Share on other sites

Як стають жлобами:

на прикладі священиків:

батьки відправляють 16-річного зелепуху в духовну семінарію з однією метою висвятитись, щоб завжди дитина мала на хліб з маслом і важко не працювала (таких 90% - через що, релігія одна з найжлобніших сфер буття українця);

На попередній пост змовчала, тут уже не витримую.

Пане Ромакса11, Ви як тісно і довго спілкуєтеся зі священиками і з семінаристами? На підставі Ваших заяв думаю, що зовсім нечасто і зовсім недовго.

Смію стверджувати, що переважна більшість семінаристів, не зважаючи на свій юний вік (18-19 років на перших курсах) йдуть у семінарію, щоби глибше пізнати Бога. Далеко не всі висвячуються. Якщо Ви вважаєте служіння священика легким, прошу себе уявити на місці отців, які соборують тяжкохворих (на дому, в онкодиспансері, в тубдиспансері, в хоспісі служать, сповідають, причащають і т. д.), які ховають людей, дітей, в тому числі після аварій або вбивств, в холод і в спеку несуть своє служіння. Так, я веду мову про справжніх священиків - тих, що прийшли до Церкви ради Ісуса, а не ради хліба куса.

Якщо ж Вам зустрічалися інші, мені Вас шкода.

Щоб оцінити "легкість" священичого служіння, прийдіть, наприклад, до собору на сповідь в неділю або в останній тиждень перед Паскою : чи видасться Вам їхній тягар легким? Думаю, що ні.

Будь-ласка, будьте менш категоричним - Вам стане легше жити.

Пи. Си. Я не дружина священика і не вчуся (не вчилася) в духовній семінарії.

Link to comment
Share on other sites

Woman7, ви тут не так давно, тому пристосовуйтесь, як я вище написав, до надмірної категоричності ромахи11. Чесно сказати - певна гіперболізація сприяє розвитку нейронних функцій, просто ті гіперболи потрібно пропускати крізь певне сито. Це як матюки у сильно "душевній" бесіді - підкреслюють.

Link to comment
Share on other sites

Я про священиків-жлобів писав:) Про тих які відвернули від церкви людей більше ніж їх вирізала всяка татарва. Хіба ви таких не зустрічали?

Який у 18-19 років світогляд? Це сукупність мрій, гормонів і т.д. Священик - це вчитель, гуру, він повинен вчити, отже його рівень має бути на дві голови вищий ніж будь-кого з прочан. Виконання ритуалів і т.д. - це механіка, б'юрократія церкви, а церква жива спілкуванням розумних людей.

Link to comment
Share on other sites

Якраз у цьому, Woman7, ви сильно помиляєтесь. Переважна більшість семінаристів, не зважаючи на свій юний вік (18-19 років на перших курсах) йдуть у семінарію далеко не для того, щоби глибше пізнати Бога. Мій товариш там навчався, розповідав дуже багато цікавого. Колись я працював барменом і "отдихающі" в закладі семінаристи ті розповіді підтвердили. Так само смішно стверджувати, що в мєнтуру йдуть щоб боротись зі злочинністю, а у владу щоб турбуватись про добробут громадян.

Link to comment
Share on other sites

Давайте так: кожен має свій досвід.

Я стверджую свої сентенції на підставі того, що знаю сама. Узагальнювати не буду. Прошу і вас, шановні колеги, не узагальнювати :)

Тим паче на підставі розповідей одного (!) товариша. :)

Священиків, які вчинили помилки, зустрічала. "Тих які відвернули від церкви людей більше ніж їх вирізала всяка татарва" - ні. Але не моя функція - судити їх (так само як і нічия окрім Бога).

Хороших - набагато більше. Я знаю.

Соррі за оффтоп. Тема "Церква і священики" - не сюди, вона набагато ширша і глибша. ІМХО

Link to comment
Share on other sites

Як-що вистачить мужності - можете почитати.

Мужності, дяка Богу, не бракує. Читаю і так ДУЖЕ багато.

Перейшла за посиланням. Кинула в Гугель ПІП автора. Ось воно: http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87

Читати не буду, так само як і інше лайно, якого достатньо в мережі і в світі. Шкода часу.

Link to comment
Share on other sites

Прошу вас, Ромаксо11, створіть нову тему, щоб не флудити тут - або пишіть мені в приват.

Прийміть мою пораду і щодо читання: "Миссионерские письма" Ніколая Сербського. Користь для душі - безсумнівна. Може, ще й деяких стереотипів позбудетеся.

Вам - Валтасаре (який промовистий нік!) - також це буде корисним.

СОРРІ ЗА ОФФТОП.

Link to comment
Share on other sites

спочатку треба боротись з "жлобом" , який сидить в кожному з нас - а тоді, глядиш, і з зовнішніми жлобами боротись не прийдеться , бо вони просто зникнуть...

Link to comment
Share on other sites

спочатку треба боротись з "жлобом" , який сидить в кожному з нас - а тоді, глядиш, і з зовнішніми жлобами боротись не прийдеться , бо вони просто зникнуть...

+100500

Всі спішать обізвати бидлом і жлобами. А завтра забудуть про свої "лекції"

Link to comment
Share on other sites

А завтра забудуть про свої "лекції"

Як казав розумний дядько Карлін, "..майте, блжад, власні принципи і дотримуйтесь їх!"

Сам намагаюсь так робити, і вам раджу.

Link to comment
Share on other sites

Archived

This topic is now archived and is closed to further replies.



×
×
  • Create New...