Перейти до змісту

А хто стояв за горілку та реберця у 2004?


gen552

Рекомендовані повідомлення

Нажаль тоді якраз в нас і був такий шанс!

Більшість можливо і не стояли за "їжу і горілку", але надіялися що скоро вона "пол"ється" рікою.

Хто тоді думав саме про Україну? Лише "ВОНА", саме та шо з косою, а що б її де... :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 89
  • Створено
  • Остання відповідь

Нажаль тоді якраз в нас і був такий шанс!

Більшість можливо і не стояли за "їжу і горілку", але надіялися що скоро вона "пол"ється" рікою.

Хто тоді думав саме про Україну? Лише "ВОНА", саме та шо з косою :D

Судячи з усього ти так і не зрозумів що тоді відбулося ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Певно ні...

Я був в стані Афекту :)

НАРОД!!!

Я також не розумію, що це таке після того сталося, що ми досі продаємося за 500 грн паличці на ДПЗ в Луцьку і гречку в Києві на Оболоні!?!?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Певно ні...

Я був в стані Афекту :)

В мене таке враження що ти постійно у цьому стані :)

Розкажи но ще раз свою історію часів Помаранчевої революції, а то ти так в одному зі своїх постів її описав, що нічого не можна зрозуміти. Які агітатори, що за проміжки між биттям ногами і яким боком до всього цього лікарня. :) Тільки, будь-ласка, українською, а не азарівською ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Певно ні...

Я був в стані Афекту :)

В мене таке враження що ти постійно у цьому стані :)

Розкажи но ще раз свою історію часів Помаранчевої революції, а то ти так в одному зі своїх постів її описав, що нічого не можна зрозуміти. Які агітатори, що за проміжки між биттям ногами і яким боком до всього цього лікарня. :) Тільки, будь-ласка, українською, а не азарівською ...

Не хами! Ікнеться! ;)

specially for особливо "обдарованого" фанотома відредагував швидкописаний текст.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дехто розповідав, як окрилені ідеями революції "Агітатори" виходили з машин з помаранчевими стягами і просто били, а одного навіть пограбували (забрали мобільник і гаманець). Інших на вулиці обступила толпа.

А де це було: в Луцьку чи в Києві?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

specially for особливо "обдарованого" фанотома відредагував швидкописаний текст.

Між іншим, не фанотома, а фантома ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А мені найбільш огидний Ющенко, .ІВтілення найгірших та найслабших якостей українця.

1.Якби не ЮЩЕНКО не було би майдану-без заперечень.

2.Команда яку зібрав на "скрору руку" пан Президент майже вся виявилась дуже властолюбивою ,а влади на всіх не вистачило.

3.Мороз і іже ,знаючи про те що йому президентство не світить,збурив парламент і була прийнята конституція яка позбавляла президента 70% влади (відповідь -чому Янукович змінив конституцію "взад".

4.Заслуги ЮЩЕНКА розсудять нащадки.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В 2004 на майданах сотні тисяч людей безкоштовно стояли. Не вмерли.))) Але 12грн/година - ценічна ціна. 30грн/година хоча б дайте.

Это кто бесплатно стоял-то?

Шкода дівчини. Так "мозги прополоскали" ...

При чем тут "прополоскали"? Я смотрю на это с другой колокольни. Из "вражеских" областей "за так" в поддержку бело-синих никто не ездил...........

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сам був пару раз на майдані в Луцьку. Совєршенно безвозмєздно.

Коли дивився на людей які столяи в Луцьку, Києві інших містах, пишався нашими людьми. Це мабуть єдиний на даний час випадок в історії незалежної України який згуртував людей і показав що з людьми треба рахуватись.

Як би ви не гнали на Ющенка, але завдяки йому в Україні з"явилась гласність і не було такого бєспрєдєлу з боку правоохоронних органів як зараз. Йому не вистачило трохи жорсткості і рішучості. Занадто він вже задєлався дємократом.

Хоча я не його прихильник.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ті люди, які стояли на майдані - це лише вершина айсберга. Хтось тут слушно вдімітив, що така акція потребувала серйозних ресурсів і менеджменту. Ті, хто не стояли на майдані: безкоштовно працювали водіями для учасників, щодня готували їжу і приносили її, розміщували в своїх житлах приїжджих, пересилали гроші на благодійні рахунки, приносили медикаменти і т.д. і т.п. таких людей було більше, ніж на майданах по всій країні. оце справжня реальна підтримка, без якої майдан просто не відбувся б. І це аргумент за те, що більшість не стояла за "щось", бо тим, хто допомагав, ніхто точно не платив.

ЗІ.

- був на майдані в Києві майже весь час;

- грошей мені ніхто не платив;

- не студент і не бомж на той момент;

- не вживав спиртного жодного разу (навіть в чай);

- жив у якогось дядька на хаті, познайомились на тому ж майдані в перший день;

- не бачив за весь час жодної бійки, заворушення тощо;

ЗЗІ. ще таких людей можу кілька десятків поіменно назвати.

Це для статистики. Бо дуже люблять в нас узагальнювати всіх до категорії "всі". Якщо мої два корєша бухали, значить "всі" бухали.

Я не бухав))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сам був пару раз на майдані в Луцьку. Совєршенно безвозмєздно.

Коли дивився на людей які столяи в Луцьку, Києві інших містах, пишався нашими людьми. Це мабуть єдиний на даний час випадок в історії незалежної України який згуртував людей і показав що з людьми треба рахуватись.

Як би ви не гнали на Ющенка, але завдяки йому в Україні з"явилась гласність і не було такого бєспрєдєлу з боку правоохоронних органів як зараз. Йому не вистачило трохи жорсткості і рішучості. Занадто він вже задєлався дємократом.

Хоча я не його прихильник.

як показує практика, досвід, та найновітніша історія- той на кого гнали бєса з початку 2000-них реально був найкращим президентом - була передбачувана стабільність, гоніва та бєспрєдєла не було, не було дєбілізму по відношенню до інших країн і тим більше не було прогинання перед Росією.

ІМХО серед усіх президентів Кучма був найкращим, наймудрішим, найдипломатичнішим і справжнім патріотом...

p.s. прошу не сприймати як рекламу ))))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

"Вражеские области" говорите...

Нету вражеских областей, есть политические лидеры которые разъединяют страну.

В 2004 я был в 11 классе. и очень хорошо помню, что учительница по укр. лит. на одном из уроков (в разгар событий) заставила всех в классе высказаться кто кого поддерживает (обязательно!), "нейтральных" не признавали, или ты с нами или ты против нас, а так как я и родом из "вражеских областей" то меня и ещё 3-х человек автоматом причислили к врагам...

Такого хренового времени за всю школу я не припомню...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1.Якби не ЮЩЕНКО не було би майдану-без заперечень.

Невеличка цитата одного з учасників тих подій про "геніального" організатора тих подій Віктора Ющенка :) :

Екс-міністр, у свою чергу, пригадав, як у ніч Майдану не міг знайти Віктора Ющенка.

"Я дзвоню всім, кричу, що тут 100 тисяч народу, а ніхто не знає, де він. Навіть Віра Іванівна (Ульянченко, – "24"). І тут мені брат розповідає, що він у нього і молиться на ікону козака Мамая", – згадав Луценко.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я також не розумію, що це таке після того сталося, що ми досі продаємося за 500 грн паличці на ДПЗ в Луцьку і гречку в Києві на Оболоні!?!?

Те що сьогодні продаються, не має до колишнього "сталося" ніякого відношення, всього навсього народ доводять до зубожіння, і якщо ця влада лишатиметься далі то на слідуючих виборах люди вже продаватимуться за 50 грн а то й просто щоб лишитись на роботі. Заможний народ дуже не зручний владі, він має власну думку, а от раби на галерах тихі і спокійні. Пам’ятаєте одразу після виборів 2010 хтось з регіоналів "взболтнув" в ЗМІ їхній термін "терпіли"? Так от після Сході з півднем терпілами намагаються зробити всю країну. Час покаже наскільки українці козацького роду, як співається в нашому гімні.

1.Якби не ЮЩЕНКО не було би майдану-без заперечень.

Спорний тезис, основна маса людей стояла не за Ющенко, а проти Януковича. Вже тоді всі пам’ятали розорений банк Україна, його слова що він син Кучми, та його підпис в горезвісному листі проти опозиції. В Юлі на той час народна довіра і підтримка була на схожому рівні, просто вона поступилась своїми амбіціями Ющенку.

2.Команда яку зібрав на "скрору руку" пан Президент майже вся виявилась дуже властолюбивою ,а влади на всіх не вистачило.

Кумедна казочка про людину, яку й паном то язик не повернеться назвати. Як то кажуть на гівні не ростуть хризантеми і не кристалізуються алмази, так що команда цього "пана" цілком відповідна самому Ющенко. Кум Ющенка – Саакашвілі, з яким вони разом вчились, наприклад теж на скору руку зовсім протилежну команду зібрав... В мене за миздобулом твердо закріпилось єдине слово, висловлене йому в очі якимось невідомим протестувальником – ПАСКУДА. В цьому весь його творчий шлях.

Ще на закуску, не надто давнє чтіво, від Обкома про миздобула, відображає ставлення більшості людей

Сидели бы вы лучше дома, Виктор Андреевич…

Одного взгляда на Виктора Ющенко оказалось достаточно, чтобы понять: этот человек по-прежнему считает, что никому ничего не должен. Зато в канун выборов ему что-то срочно понадобилось от украинцев. Оттого он и затеял эту пресс-конференцию.

…Народу в пресс-центр офиса «Нашей Украины» набилось с лихвой. Помимо журналистов, зал оккупировали «штабные» и «соратники по борьбе». Народные депутаты Иван Заяц и Петр Ющенко раскрыли блокноты, будто на лекции. Бывший губернатор Полтавщины Валерий Асадчев, прислонившись к стене, внимал своему шефу стоя. Рядом с корреспондентом «Обкома» сидели две почтенные дамы - экс-глава Секретариата Президента Вера Ульянченко и ее бывший зам Валентина Руденко. Всем своим видом эти женщины демонстрировали решимость вырвать Виктора Андреевича из журналистских лап, если события примут чересчур уж нежелательный оборот.

Третий Президент Украины был по обыкновению многоречив: вместо 12-15 минут вступительного обзора проговорил вдвое больше. Сидел он на краешке стула, зажатый, будто опасаясь подвоха. Однако начал свою речь Виктор Андреевич так, будто за окном была и не Украина вовсе, а какая-нибудь Эстония; и случились с ней не Янукович и его шайка, а лишь трехпроцентное повышение цен на предметы роскоши.

- Политические процессы, происходящие в Украине, - сообщил залу оратор, - говорят о том, что в различных сферах нашей жизни наступает дискомфорт. Нам неуютно в процессах, которые забирают свободу, демократию; где, по сути, тотальная фобия ко всему украинскому.

На лицах части присутствующих проступил эффект узнавания: о да, это он - наш Ющенко! Стране откровенно хреново, Виктору же Андреевичу стало не хватать комфорта и уюта. Зато его радует другое.

- Общество не доверяет политикам, общество не доверяет власти, - сообщил оратор. - Более трети людей на сегодня политически не определились, – добавил лидер «Нашей Украины» и внезапно расслабился. Наблюдавшему Ющенко в профиль «Обкому» было видно, как под столом вытянулись его ноги. Очевидно, пришло время объяснить украинцам, как они ошибались в 2010-м.

- Это квази-политика, это квази-время, в котором мы живем, - ронял в аудиторию Виктор Андреевич. Было видно, что себя он квази-президентом не считает.

Затем настал час для критического разбора полетов режима Януковича. Здесь все было по делу: утрата национальной идентичности, сокращение зарубежных инвестиций, коррупция, давление на малый и средний бизнес, канун дефолта, замороженная зона внешней торговли, внешнеполитические провалы, Беларусь-2, фобии освитянства, историческое невежество, предвыборные манипуляции, популизм…

Услышав последнее слово, заскучавшая было публика оживилась: этот термин у Виктора Андреевича всегда ассоциировался с Юлией Владимировной. И в самом деле: ближайшие несколько минут лидер «Нашей Украины» посвятил сравнению БЮТ с Партией регионов. При этом он жонглировал терминами «полярный» и «биполярный» с той же медвежьей грацией, с какой поэт-графоман рифмует в соседних строках «пальто» и «полупальто». Не обошлось и без новаторских метафор.

- Лично я не убежден, что мы говорим о биполярных силах, - глубокомысленно шевельнул пальцами обеих рук оратор. – Я утверждаю, что это две полярные политические силы. Это валенки из одной пары. И нет разницы, кто из них левый, а кто – правый. Потому что вы знаете, пока валенки не разношены, они легко надеваются и на левую, и на правую ногу…

Еще пару минут Виктор Андреевич выставлял себя дремучим валенком, демонстрируя незнание элементарных вещей. Вдоволь наговорившись о том, что и ПР и БЮТ заключали с Россией невыгодные для государства сделки, он изрек:

- Поэтому я утверждаю, что такое биполярные силы не могли сделать. Такое могут провести только силы одной полярности…

При этих словах захотелось отправить оратора (для изучения матчасти) сначала на Северный полюс, а потом – на Южный. К счастью, Виктор Андреевич уже перешел к законопроекту Колесниченко.

- Запомните статистику, - сказал он с апломбом. – За этот закон проголосовали 243 народных депутата, которые не любят Украину.

- 234! – раздался откуда-то сбоку голос.

- Сколько? – переспросил Виктор Андреевич.

- 234! – повторил голос.

Оратор хрустнул пальцами.

- 234, благодарю – сказал он. – Это поправка Ивана Александровича Зайца. 234. Из них 30 – это те, кто прошел БЮТ…

И это говорил человек, ни единым словом не заикнувшийся в защиту украинского языка в дни языковых баталий! Судя по всему, чувство стыда у Виктора Андреевича атрофировалось до уровня математической погрешности. Впрочем, чего ждать от человека, когда мыслями он витает в пантеоне Великих Украинцев, где, без сомнения, история уготовала место и для него?

Об этих исторических параллелях Виктор Ющенко подспудно думал даже в тот момент, когда рассказывал о грядущем объединении нацмаргиналов с участием «Нашей Украины».

- Декларация подписана более чем 30 подписантами – в том числе политическими партиями КУН, УНР…

При этих словах лицо у члена УНП Ивана Зайца вытянулось от удивления. Но все, похоже, смешалось в доме Ющенко: и Украинская народная партия, и Украинская народная республика…

Впрочем, вопросы журналистов быстро вернули оратора на грешную землю. Уже первый из взявших микрофон репортеров вкрадчиво поинтересовался:

- Сегодняшний день объединяют суды по делам вашего предшественника Леонида Кучмы, бывшего премьер-министра Юлии Тимошенко. Юрия Луценко… Как вам удалось избежать такой судьбы?

Зал повеселел, у Виктора Андреевича на лице проявились желваки.

- Вы задаете вопрос, почему я живой? – иронично переспросил он. – Почему я не в тюрьме? Потому что я не совершил преступления против этой нации! Так звучит ответ в обществе, где уважается закон и демократия. Если есть другие варианты с точки зрения того, что я должен нести наказание за то, то, будучи президентом, что-то совершил – пожалуйста, назовите вещи, которые унижают вас как граждан; что это политика предательства, за которую я как президент должен отвечать перед украинским законом. И я понесу ответственность!

- Но ваши люди работают на эту команду, - не унималась журналистка. – Та же Марина Ставнийчук. И аналитики из ваших структур по секрету рассказывали, что это ваши структуры обеспечили победу Партии регионов во втором туре предыдущих выборов. А сегодня нам говорят…

- Я утверждаю, у меня есть достоинство, - с достоинством перебил Виктор Андреевич, - и моя главная задача как президента, когда мы говорим о выборах, - обеспечить для вас свободное законное голосование. За кого вы голосовали – это ваш выбор. Я сказал, что в том политическом расписании, которое было предложено этой нации в 2010 году, для меня выбора нет. Я не могу выбирать между злом и говорить, что это правильный выбор. А если бы миллионов 5-7-10 избирателей взяли во внимание мои советы, то первое, что сделал бы любой президент, пришедший к власти при поддержке 6-7 миллионов, - это прислушался к той позиции, которую высказало большинство в виде протеста!

Несчастный, он до сих пор мучился мыслью о своем проигрыше. И в виновных, разумеется, числил весь украинский народ…

Поневоле захотелось вывести его из этого скорбного состояния.

- Виктор Андреевич, - обратился «Обком», - в последнее время вы часто пересекаетесь с Виктором Федоровичем. Вы проговариваете ему всю эту критику в тех же словах, в которых вы только что ее изложили? И скажите, считаете ли вы моральным быть «почесним головою» партии (от слова «честь»), которая до сих пор не выплатила большую сумму денег людям, работавшим на нее на предыдущих выборах?

Оба вопроса Ющенко воспринял исключительно спокойно.

- Когда я встречаюсь с президентом, – начал он, – у меня есть одна цель: Украина должна изменить свой политический курс. И все что делается антидемократического, антинационального или антиевропейского – это в политическом курсе страны неправильно. И я думаю, что это достойная для кого бы то ни было из граждан Украины миссия. И я использую те шансы для контакта, которые у меня есть – небольшие! – как раз для того, чтобы сделать другую национальную политику.

Что касается долгов по партии, то должен вам сказать, что 5 президентских лет я не имел отношения к своей партии. Я назначил несколько десятков министров, глав областных, районных администраций. Эти люди, приходя к власти благодаря «Нашей Украине», понимали, думаю, что берут на себя ответственность за то, как обслуживать саму организацию. Я убежден, что это не президентская миссия – обслуживать партию, особенно финансово. И я был тем президентом, который выходил из этого вопроса таким образом, о котором я вам сказал.

«Так ведь вы уже два с половиной года как не президент, Виктор Андреевич», - хотел уточнить корреспондент. Но Виктор Андреевич его опередил:

- Теперь когда я провожу политсовет, я своим коллегам сказал: «Я сейчас пришел к политической деятельности, вернулся к ежедневной жизни партии. Хотите, чтобы президент начал с обслуживания долгов пятого-шестого-седьмого годов?... Я возьмусь! Я эти долги, начиная с Пенсионного Фонда и до вашей зарплаты, - обслужу. Точка. Довольны ответом? – спросил Ющенко.

- Не совсем, - ответил корреспондент. Ему хотелось спросить, зачем столько пафоса, и удалось ли Ющенко за два с половиной года «обслужить» хотя бы одну сотую часть восьмидесятимиллионного долга «Нашей Украины».

Но Виктор Андреевич не был настроен вдаваться в неприятные подробности.

- Это ваша позиция, - холодно сказал он. – Пожалуйста… - и показал глазами пресс-секретарю Ирине Ванниковой: мол, следующий вопрос.

Не успел корреспондент «Обкома» усесться на свое место, как на него накинулась экс-глава Секретариата Президента Ющенко Вера Ульянченко.

- А почему вы так беспокоитесь за деньги? Это не ваше дело! Это внутреннее дело партии!

- Это дело всего общества. Если вы идете на выборы и не можете расплатиться по своим внутренним долгам, кто поручится за то, что вы будете выполнять свои обязательства перед избирателями?!

- Это не ваше дело! – будто не слыша, разъяренным шепотом повторяла Вера Ивановна. – Не ваше!

Она еще потом долго бурчала, с раздражением глядя на всех журналистов, но апеллируя к сидящему рядом корреспонденту. «Что за идиотские вопросы? Тоже мне – журналисты. О чем вы его спрашиваете? Вы такие вопросы Тимошенко почему не задаете? Вы понимаете, вы же сейчас страну теряете! А Виктора Андреевича сейчас пытаются уничтожить потому, что он был единственный украинский президент! Единственный, который думал о национальных интересах!».

«Обком» молча слушал бухтящую о национальных интересах экс-секретаря идеологического отдела Радянского райкома КПУ Киева; глядел на то, как послушно записывают очередные сентенции Виктора Андреевича Иван Заяц и брат Петро; созерцал негодующую по поводу мерзких вопросов журналистов (например, о легендарной госдаче) физиономию г-жи Руденко – и в голове его крутилась одна мысль. Даже не мысль, а пожелание к собравшемуся в новый парламент оратору: «Сидели бы вы лучше дома, Виктор Андреевич…».

Евгений КУЗЬМЕНКО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

що він у нього і молиться на ікону козака Мамая"

чию-чию??? тьху ти, все одно добре що не на ікону Мавроді...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

При чем тут "прополоскали"? Я смотрю на это с другой колокольни. Из "вражеских" областей "за так" в поддержку бело-синих никто не ездил...........

sashulya, в цьому й різниця між 2-а політичними таборами, між помаранчивими та регіоналами. Перших люди, в більшості своїй підтримували за ідею, а других за гроші. На помаранчевий майден їхали навіть заробітчани з-за кордону. Сподіваюсь ви не будете доводити що вони були агентами ЦРУ та їм платили у вільноконвертованій валюті :) На жаль помаранчеві лідери не змогли скористатися тим унікальним шансом який надала їм історія ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В 2004 я был в 11 классе. и очень хорошо помню, что учительница по укр. лит. на одном из уроков (в разгар событий) заставила всех в классе высказаться кто кого поддерживает (обязательно!), "нейтральных" не признавали, или ты с нами или ты против нас, а так как я и родом из "вражеских областей" то меня и ещё 3-х человек автоматом причислили к врагам...

А я в 2004 році був на роботі. І як як вже потім нам розповіли перед тими виборами прийшла негласна вказівка опитати всіх хто за кого буде голосувати ... І начальство втихаря, в "задушевних" бесідах це і робило ... Нагадаю, що премєр-міністром в той час був Віктор Федорович Янукович :) , а президентом _ Кучма ... Я думаю зрозуміло кого тоді причислили до ворогв ...:)

Дехто розповідав, як окрилені ідеями революції "Агітатори" виходили з машин з помаранчевими стягами і просто били, а одного навіть пограбували (забрали мобільник і гаманець). Інших на вулиці обступила толпа.

Цікава інформація. Ніколи про це не чув. А що про це знають інші форумчани?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

... для подальшого "холівару"...

Хто платив товарістчю Пахло (то бішь Азарову), же він з помаранчевим шаліком на Майдані рисувався..?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Imho, Ющенко - Грамотный человек! Это экономист с Большой буквы, Он историк, философ, политолог. В конце концов - он политик, но не для нашей страны.

Да, при нем была свобода слова, было много чего, перечислять не вижу смысла. Но он не сдержал ни одного обещания, данного тем, кто поверил ему.

"Бандити сидітимуть в тюрмах!!!", - это было не трудно сделать, а он идет на перемирие с этими же бандитами, но это уже история, которую когда-то напишем мы.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якась свідомо провокаційна тема.Мо революціонерів на карандаш беруть?Чи знов перекручують історію?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Imho, Ющенко - Грамотный человек! Это экономист с Большой буквы, Он историк, философ, политолог. В конце концов -...

Прикольно...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Imho, Ющенко - Грамотный человек! Это экономист с Большой буквы, Он историк, философ, политолог. В конце концов - он политик, но не для нашей страны.

Да, при нем была свобода слова, было много чего, перечислять не вижу смысла. Но он не сдержал ни одного обещания, данного тем, кто поверил ему.

"Бандити сидітимуть в тюрмах!!!", - это было не трудно сделать, а он идет на перемирие с этими же бандитами, но это уже история, которую когда-то напишем мы.

А в мене Ющенко асоціюється зі словом "тряпка"!

Його девіз "Не словом, а ділом!", тільки у нього вийшло все з точністю до навпаки. А такі надії на нього покладались...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як би ви не гнали на Ющенка, але завдяки йому в Україні з"явилась гласність

Особливо його ,гласність ,, проявилась, коли він вечером на всю країну сказав, що завтра буде розкрито вбивство Гонгадзе-і на ранок головного свідка Кравченка знайшли мертвим.

І це не дурість і не тупість і не промашка. Це велика політика,яка полягає в тому, щоб речі виглядали прямо протилежно діям, щоб робити одне і подавати це під зовсім іншим соусом.

Це було , є і буде- але клястися при цьому Україною йому ніхто не дозволяв і ніхто не пробачить.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...