9 листопада- день української писемності та мови

[Scabiosa]

Завтра - день української писемності та мови. Основна подія ІМХО, в якій можна взяти участь - радіодиктант національної єдності. Подаю цитату із сайту Національної радіокомпанії України.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ НА УКРАЇНСЬКОМУ РАДІО

О 13.30, 9 листопада, у День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається Всеукраїнський диктант національної єдності. Це унікальна акція, яку Національна радіокомпанія України (НРКУ) започаткувала ще 2000 року. Відтоді щороку цього дня українці – від великого до малого – можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та з’ясувати, наскільки добре знають рідну мову, а ще – продемонструвати солідарність з усіма, хто любить і шанує рідне слово, хто хоче, щоб українці говорили українською мовою і зберегли її для нащадків. Радіодиктанти рідної мови існують в багатьох країнах світу, зокрема Польщі, Китаї, Франції.

Минулого року Національна радіокомпанія отримала 17 тисяч 348 диктантів не лише з усіх областей України, а й з-за кордону: Росії, Білорусі, Молдови, Німеччини, Бельгії і навіть Таїланду. Диктант писали люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки.

Цьогорічний диктант проведе доцент Київського університету ім. Б.Грінченка, автор шкільних підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Традиційно диктант складатиметься зі 100-120 слів. Ті, хто напише його без помилок, будуть відзначені призами. Це – грошові премії, книги, компакт-диски із унікальними записами Українського радіо. Важлива умова – перевірятимуться лише диктанти, надіслані 9 і 10 листопада. Дату відправлення визначатимуть за штемпелем на конверті. Адреса Українського радіо: Київ-1, Хрещатик, 26. Індекс – 01001.

З огляду на те, що щороку разом із диктантом слухачі надсилають розповіді про себе, міркування про мову, роздуми про значення акцій, які єднають націю, цього року вперше, окрім диктанту, буде запропоновано творче завдання. Воно - необов’язкове і оцінюватиметься окремо!

Написання радіодиктанту супроводжуватиметься двогодинним прямоефірним марафоном, під час якого ведучі Аліна Акуленко та Роман Коляда розповідатимуть про історію акції, цьогорічних спонсорів, призи, а також разом із гостями студії міркуватимуть про те, що таке радіодиктант – перевірка грамотності чи громадянська позиція?

«Всеукраїнський диктант національної єдності»

на Українському радіо – це більше, ніж просто диктант!

Сам постараюсь в ньому взяти участь, якщо вільний буду по роботі, старатимусь записати з ефіру, а також проситиму бажаючих теж записати і викласти звуковий запис в цей топік (для тих, хто схоче, але не матиме змоги послухати передачу в ефірі).

Канал радіо - 1-ий канал Українського радіо "брехунець", в Інтернеті тут. День і час - 9 листопада 13 година 30 хвилин.

До зустрічі, любителі української!

[fenmix]

Постараюсь прийняти участь) А яка в нас тут частота по радіо?

[Scabiosa]

Постараюсь прийняти участь) А яка в нас тут частота по радіо?

місто Луцьк діапазон FM режим звуку стерео частота 88,3 МГц потужність передавача 0,5 кВт

А також: діапазон СХ режим звуку моно частота 0,936 МГц потужність передавача 500 кВт

[yura2281]

В Україні сьогодні відзначають День української писемності та мови. Це свято було встановлене Указом Президента України в 1997 році і відзначається щороку в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора, послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія, мон*ха Києво-Печерського монастиря (бл. 1114 р.), давньоруського письменника і літописця, одного з авторів "Повісті временних літ".

[schakal]

Чи знаєте ви регіональну українську мову? (ТЕСТ)

http://comments.ua/projects/test/

[Oksana04]

День і час - 9 листопада 13 година 30 хвилин.

До зустрічі, любителі української!

Блііін, хтось писав? Чого ж ніхто не нагадав перед 13ю годиною?.....

[Scabiosa]

Блііін, хтось писав? Чого ж ніхто не нагадав перед 13ю годиною?.....

Брутто-файл із передачі http://www.ex.ua/vie...ge/747459922385

Можна писати диктант. ))

[difoto]

Як добре, що мені не потрібно писати диктант

[t0rik]

Пиши диктант *****! Сказав *****!

[Robinwood]

Вона підкорила Європу

Якось Іван Турге(є)нєв славетний російський класик звернувся до Тараса Шевченка аби той порекомендував кого з прозаїків читати щоб вивчити українську мову. Відповідь була такою Марка Вовчка він один знає нашу мову. Цей факт погодьтеся дуже переконливий.

16-річна Марія Віл(л)інська красуня розумниця дочка російського дворянина живе в О(о)рлі. Звичайно ж вона не знає що буквально через сім років стане знаменитою українською письменницею та ще й з викликом підписуватиме свої твори чоловічим псевдонімом Марко Вовчок. Якби тоді дівчині хтось сказав про це вона напевно тільки розсміялася б для цього треба принайм(н)і знати українську мову.

Одружившись з Опанасом Марковичем Марія не без його допомоги а він був українським етнографом досконало вивчає українську а вже через шість років створює народні оповідання що принесли їй славу в Європі. Їх перекладають че(ш)ською дан(ь)ською німецькою та іншими мовами а повість Маруся стала класичним твором француз(с)ької дитячої літератури витримавши майже двадцять видан(н)ь.

[Oksana04]

Вона підкорила Європу

...

Ще й пунктуація буває часом в диктантах)))))

[fenmix]

Дієприслівникові звороти, пряма мова, Ь, спрощення. Десь коми інтуїтивно вже ставляться))

[Robinwood]

Вона підкорила Європу

...

Ще й пунктуація буває часом в диктантах)))))

)))

Так це не варіант правильної відповіді, а "сирий матеріал", який потрібно привести в порядок, показавши рівень знань з української мови.

[Scabiosa]

Довгенько збирався, але таки опублікую результати.

Власне результат звідси.

11 грудня у Прес-центрі НРКУ відбулась церемонія нагородження учасників Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності

11-12-2012 12:30

ПІДСУМКИ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО РАДІОДИКТАНТУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ НА УКРАЇНСЬКОМУ РАДІО

11 грудня 2012 року о 12.00 у Прес-центрі Національної радіокомпанії України відбулась Урочиста церемонія нагородження учасників Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.

Радіодиктант 2012 бездоганно написало двоє учасників: восьмикласниця Дана Панірська (Житомир) та 72-річна пенсіонерка Ольга Чупик (Львів). Обидві переможниці, окрім пам’ятних подарунків та призів, отримали грошові премії у розмірі 5 тисяч гривень кожна.

На урочисту церемонію нагородження до прес-центру Українського радіо було запрошено переможців із Києва та Київської області, які написали диктант з однією помилкою. Це - учні шкіл та вчителі, студентка Київського університету імені Тараса Шевченка, науковий співробітник Інституту українознавства, начальник юридичного управління Державної служби фінансового моніторингу, лікар, перекладач, подружжя пенсіонерів, а також інші учасники, котрі продемонстрували високий рівень грамотності.

Під час урочистої церемонії нагородження були названі імена переможців творчого завдання, яке цього року проводилося вперше.

Нагороджували найкращих знавців української мови:

• генеральний директор НРКУ Тарас Аврахов;

• заступник директора Президентського фонду Леоніда Кучми “Україна” Тетяна Мельник;

• представник Ліги українських меценатів Павло Щириця;

• головний редактор видавництва «Грані Т» Олена Мовчан;

• директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович;

• головний редактор ДНВП «Картографія» Ірина Руденко;

• голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Павло Мовчан;

• головний редактор видавництва «Дім, сад, город» - Микола Халимоненко.

Цьогорічний Всеукраїнський радіо диктант, який проводиться уже вдванадцяте, приємно вразив цифрами: Українське радіо отримало 15 227 листів, 2 учасників написало диктант без жодної помилки. 35 робіт – з однією помилкою. Усі інші дописувачі припустилися двох і більше помилок.

Диктант писали люди різного віку і різних професій: школярі, студенти, вчителі, науковці, військові, журналісти, пенсіонери і домогосподарки, інваліди і ветерани Великої Вітчизняної війн, таксисти і юристи. Наймолодшій учасниці – 4 роки 10 місяців (Христинка Дехтяренко з Тернополя), найстаршій – 94 роки (Марія Самус, Полтава).

Листи надійшли з усіх областей України і 11 країн світу (Росії, Білорусії, Латвії, Молдови, Бельгії, Італії, Канади, Об’єднаних Арабських Еміратів, США, Франції, Швейцарії). Сотні колективних листів надійшло від загальноосвітніх шкіл, університетів, державних установ та приватних фірм, зокрема Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова, Київського університету ім. Б.Грінченка, Київської державної академії водного транспорту КМРФ, Української академії банківської справи Національного банку України, Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, Донбаської національної академії будівництва і архітектури, Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, Київської дитячої академії мистецтв, Інституту стандартизації, сертифікації та якості ДП «УкрНДНУ» (м.Київ), Першого ділового телеканалу, газети «Урядовий кур’єр» тощо.

Тект диктанту такий:

Вона підкорила Європу

Якось Іван Тургенєв, славетний російський класик, звернувся до Тараса Шевченка, аби той порекомендував, кого з прозаїків читати, щоб вивчити українську мову. Відповідь була такою: «Марка Вовчка: він один знає нашу мову». Цей факт, погодьтеся, дуже переконливий.

Шістнадцятирічна Марія Вілінська, красуня, розумниця, дочка російського дворянина, живе в Орлі. Звичайно ж, вона не знає, що буквально через сім років стане знаменитою українською письменницею та ще й з викликом підписуватиме свої твори чоловічим псевдонімом Марко Вовчок. Якби тоді дівчині хтось сказав про це, вона, напевно, тільки розсміялася б: для цього треба принаймні знати українську мову!

Одружившись з Опанасом Марковичем, Марія не без його допомоги (а він був українським етнографом) досконало вивчає українську, а вже через шість років створює «Народні оповідання», що принесли їй славу в Європі. Їх перекладають чеською, данською, німецькою та іншими мовами, а повість «Маруся» стала класичним твором французької дитячої літератури, витримавши майже двадцять видань.

Посилання на сайт українського радіо на передачу із результатами радіодиктанту це і це.

Думки щодо диктанту одного із фахівців тут. Щодо цього фахівця є сумніви в його об'єктивності, але "хвіст" його промови, мабуть, вірний. Наведу його повністю:

Пан Авраменко запевняв: авторських розділових знаків у диктанті не буде. Можливо, їх і справді не було. Були розділові знаки, норми вживання яких є варіативними, й це було зрозуміло вже під час диктування. Таке, наприклад, речення: «Одружившись з Опанасом Марковичем, Марія не без його допомоги (а він був українським етнографом) досконало вивчає українську, а вже через шість років створює "Народні оповідання", що принесли їй славу в Європі». Зверніть увагу на підрядне речення в дужках. Правила дозволяють використовувати тут як дужки, так і тире, при тому дужки зазвичай використовують рідше. Чимало літредакторів, скажімо, їх відверто не полюбляють, бо вони ускладнюють сприйняття речення. То звідки ж було слухачам здогадатися, що в даному разі треба було вжити саме дужки, а не тире? Чи це була перевірка знання мови, а чи гра на вгадування?

А ще це був диктант із мови, а не з літератури. Тож диктор мав - неодмінно мусив! - зазначити, що «Народні оповідання» є назвою збірки. Він цього не зробив. Схожа ситуація була й 2010 року: тоді в диктанті йшлося про полонених тварин - верблюдів. Звідки ж було слухачам здогадатися, що слово «полонені» треба брати в лапки? А чи в українській мові в лапках пишуться геть усі слова в переносному значенні, геть усі метафори й образні вислови?

Інше речення: «Відповідь була такою: "Марка Вовчка: він один знає нашу мову"». Чи могли слухачі здогадатися, що ця репліка без підмета й присудка є прямою мовою, а не викладенням? Чи мали вони взагалі гадати, а чи пан викладач мусив їх попередити про пряму мову?

«Шістнадцятирічна Марія Вілінська, красуня, розумниця, дочка російського дворянина, живе в Орлі». Тут «красуню, розумницю, дочку російського дворянина» набагато природніше було б виділити тире, а не комами.

«Звичайно ж, вона не знає, що буквально через сім років стане знаменитою українською письменницею». Так, слово «знаменитий» є у словниках, але чи не видається воно русизмом, чи варто було в Диктанті національної єдності використовувати саме його?

Були в тексті й інші подібні моменти, які залишили стійке враження: організатори диктанту навмисне створювали пастки для слухачів. Навмисне прагнули пошити їх у дурні.

Ось, власне, і всі підсумки. Допишу у цю тему, як знайду власне написане, щоб сказати, скільки помилок зробив.

[Volyniaka]