Afrika Опубліковано 7 Травня, 2010 в 15:46 Поділитися #1 Опубліковано 7 Травня, 2010 в 15:46 Одному хорошему богобоязненному человеку приснилось, что они вместе с Господом идут по пустыне. По песку за путниками тянулись две цепочки следов. Но иногда одна цепочка следов исчезала. Человек заметил это и с удивлением спросил у Бога:"Господи, почему, когда в моей жизни наступают особенно трудные времена, когда я нахожусь в горе и отчаянии, на песке остается только одна цепочка следов? Почему, когда я больше всего нуждаюсь в помощи, ты оставляешь меня?" С огромным состраданием и любовью Бог посмотрел на человека и ответил:"Сын мой, действительно, когда в твою жизнь приходит несчастье, на песке остаются следы только одного из нас. Но это мои следы, потому что в это время я несу тебя на руках." Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Luychi Опубліковано 11 Травня, 2010 в 13:38 Поділитися #2 Опубліковано 11 Травня, 2010 в 13:38 На сходах біля церкви сидів і плакав чоловік. Був він обдертим, замурзаним, босим. -Чого плачеш? - запитав у нього перехожий.-Бо мене в церкву не пускають. Кажуть, що я бідний голодранець.-Не плач, бідолаха. Мене в цю церкву вже більше тисячі років не пускають.Чоловік підняв голову і впізнав у перехожому Бога. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Amelie Опубліковано 11 Травня, 2010 в 15:24 Поділитися #3 Опубліковано 11 Травня, 2010 в 15:24 Слон в деревне слепцов Некогда в одной деревне жили слепцы: слепой король, пять слепых мудрецов и остальные односельчане, также лишенные зрения. Однажды в деревню ворвался слон и остановился на главной площади. Все обитатели деревни страшно заволновались и решили узнать, что за великан вторгся в их селение. Король приказал пяти мудрецам исследовать этот феномен и доложить о результатах. Мудрецы приблизились к слону с разных сторон. Первый подошел сбоку и, ощупав его, сообщил, что в деревне объявилась громадная ходячая пульсирующая стена. Второй мудрец притронулся к слоновьей ноге и высказал догадку, что это не стена,, а ходячее дерево. Третий зашел С хвоста и, опровергая мнения двух первых мудрецов, объявил, что на самом деле это змея. Четвертый, пощупав ухо, изрек, что они имеют дело с огромным ходячим листком. Пятый, ощупав хобот, заявил, что все предыдущие мнения ошибочны и на самом деле это не что иное, как большой подвижный шланг. Мудрецы, поддерживаемые своими приверженцами, начали ожесточенно спорить относительно «истинной сущности» того, что очутилось в их деревне. Слепая деревня символизирует духовную слепоту, поразившую человечество. Пять мудрецов олицетворяют основные религии мира, которые, приблизясь к невидимому Богу с разных сторон, познали его по-разному. В своей слепоте мы спорим о том, что же на самом деле представляет собой Бог, тогда как существует единственный Бог, который в действительности является сутью всего. Зачем же мы бьемся и спорим друг с другом? Каждая религия своим собственным путем ведет к одному и тому же Богу. Каждая религия права. Все их надо уважать. Каждый волен выбрать наиболее подходящую для него религию и с любовью к Господу и ко всему живому в сердце успешно идти своим путем. Так давайте же не будем слепы к этой истине: Бог вездесущ, он - во всех, даже в людях разной веры. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
rohde Опубліковано 14 Травня, 2010 в 13:17 Поділитися #4 Опубліковано 14 Травня, 2010 в 13:17 Однажды сидела швея на берегу реки и шила, и обронила наперсток в реку. Заплакала швея горькими слезами. Появился перед ней Господь и спросил:- О чем плачешь, женщина?- О, мой наперсток упал в воду, а я только шитьем могу зарабатывать и поддерживать мою семью!Тогда Господь достал из воды золотой наперсток с сапфирами.- Это твой?- Нет.Тогда достал он золотой наперсток с рубинами.-Это твой?-Нет.Тогда достал он простенький кожаный наперсток-Это твой?- Да, мой.Господь оценил честность женщины и подарил ей все три наперстка.Несколько лет спустя эта же швея гуляла у реки с мужем, и вдруг муж упал в реку и не появился на поверхности воды. Заплакала женщина, и вновь явился Господь и решил помочь ей.Извлек он из воды Джорджа Клуни.-Это твой муж?- Да, - ответила швея.- Ты солгала! - рассердился Господь.- Да, я солгала, - заплакала женщина.- Прости меня, и выслушай. Если бы ясказала «нет», ты бы вытащил из воды Брэда Пита. Если бы я вновьсказала «нет», ты бы извлек моего мужа. А потом, услышав мой честныйответ, подарил бы мне всех троих! Но я уже не в том возрасте, да издоровье не позволяет жить с тремя мужьями! Только поэтому я ответила «да» на Клуни!И Господь оставил ей Джорджа Клуни.Мораль сей истории такова: если женщина лжет, то только по уважительной причине и только во имя хорошей цели и в интересах других. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
laska Опубліковано 14 Травня, 2010 в 20:34 Поділитися #5 Опубліковано 14 Травня, 2010 в 20:34 Професор філософії під час своєї лекції узяв 5-літрову скляну банку і наповнив її каменями, кожен не менше 3 см в діаметрі. Потім питає студентів: чи повна банка? Відповіли: так, повна. Тоді професор взяв мішечок з горохом і висипав його в банку з каменями, трохи потряс її. Природно, горох зайняв вільне місце між каменями. Ще раз професор запитав студентів: чи повна банка? Відповіли: так, повна. Тоді він узяв коробку піску, і висипав пісок в банку. Природно, пісок зайняв повністю все вільне місце і все закрив. Ще раз професор запитав студентів: чи повна банка? Відповіли: так, вона повна. Тоді професор заварив чашку чаю і вилив її в банку. Студенти сміялися. А зараз, - сказав професор, - я хочу, щоб Ви зрозуміли, що банка – це Ваше життя; камені – це найважливіші речі у Вашому житті: сім'я, здоров'я, друзі, свої діти – все те, що необхідне, щоб Ваше життя все-таки залишалося повним навіть у випадку, якщо все останнє загубиться; горох – це речі, які особисто для Вас стали важливими: робота, будинок, автомобіль; пісок – це все останнє, дрібниці. Якщо спочатку наповнити банку піском – не залишиться місця, де могли б розміститися горох і камені. Це видно і у Вашому житті, якщо витрачати весь час і всю енергію на дрібниці, не залишиться місця для найважливіших речей. Займайтеся тим, що Вам приносить щастя: бавтесь з Вашими дітьми, зустрічайтеся з друзями. Завжди буде ще час щоб попрацювати, зайнятися прибиранням будинку, полагодити і помити автомобіль. Займайтеся перш за все каменями, тобто найважливішими речами у Вашому житті; визначите Ваші пріоритети, останнє – це тільки пісок. Тоді студентка підняла руку і запитала: «Професор, а яке значення має чай?» Професор посміхнувся: я радий, що Ви запитали мене про це. Я це зробив просто, щоб довести Вам, що як би не було Ваше життя зайняте, завжди є місце для чашки чаю. (можна замінити на пиво чи каву ) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Luychi Опубліковано 16 Травня, 2010 в 19:47 Поділитися #6 Опубліковано 16 Травня, 2010 в 19:47 Сократ гуляючи по місту із своїми учнями, розмовляв з ними про філософію, світогляд і інші розумні речі. Їм назустріч йшла проститутка. Окликнула філософа і почала з нього глузувати.- Ти стільки років водишся із своїми учнями, учиш їх, виховуєш. А варто мені лише оком моргнути і вони всі тебе кинуть і за мною побіжать. То хто з нас сильніший і авторитетніший?- Звичайно ти - відповів Сократ, - адже падати вниз легше, аніж підніматись вгору. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 31 Травня, 2010 в 21:53 Поділитися #7 Опубліковано 31 Травня, 2010 в 21:53 Спасти одну звездуЭпиграф Говорят, одна ласточка не делает весны; но неужели от того, что одна ласточка не делает весны, не лететь той ласточке, которая чувствует весну, а дожидаться? Так дожидаться надо тогда всякой почке и травке, и весны не будет (Лев Толстой)Человек шел по берегу и вдруг увидел мальчика, который поднимал что-то с песка и бросал в море. Человек подошел ближе и увидел, что мальчик поднимает с песка морские звезды. Они окружали его со всех сторон. Казалось, на песке — миллионы морских звезд, берег был буквально усеян ими на много километров. — Зачем ты бросаешь эти морские звезды в воду? — спросил человек, подходя ближе. — Если они останутся на берегу до завтрашнего утра, когда начнется отлив, то погибнут, — ответил мальчик, не прекращая своего занятия. — Но это просто глупо! — закричал человек. — Оглянись! Здесь миллионы морских звезд, берег просто усеян ими. Твои попытки ничего не изменят! Мальчик поднял следующую морскую звезду, на мгновение задумался, бросил ее в море и сказал: — Нет, мои попытки изменят очень много... для этой звезды. Эпилог Тот, кто ждет возможности сделать сразу много хорошего, ни-когда ничего не сделает. Жизнь состоит из мелочей. Очень редко появляется возможность сделать сразу очень многое. Истинное величие состоит в том, чтобы быть великим в мелочах. (Сэмюэль Джонсон, 1709-1784, английский писатель и мыслитель) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Luychi Опубліковано 6 Червня, 2010 в 08:11 Поділитися #8 Опубліковано 6 Червня, 2010 в 08:11 "Якби вам випала нагода надавати під зад людині, від якої ви маєте найбільше неприємностей в житті - ви б тиждень не могли сидіти." (не пам'ятаю хто сказав, але точно про мене ). Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Sub_Sys Опубліковано 6 Червня, 2010 в 08:14 Поділитися #9 Опубліковано 6 Червня, 2010 в 08:14 Cuique suum. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Phoinix Опубліковано 7 Червня, 2010 в 06:49 Поділитися #10 Опубліковано 7 Червня, 2010 в 06:49 Любов до батьків — основа всіх чеснот. (Цицерон) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 7 Червня, 2010 в 21:08 Поділитися #11 Опубліковано 7 Червня, 2010 в 21:08 Земля в полях растрескалась и высохла, потому что долго не было дождя. Пожухлые, пожелтевшие листья жалко свисали с деревьев. Люди с нервным напряжением не сводили глаз с безоблачного синего неба.Дни шли за днями, и жара всё усиливалась.Вот уже несколько месяцев не упало ни капли дождя.Приходской священник собрал своих прихожан на молитву на площади перед церковью, чтобы они вымолили у Бога дождь.В условленный час на площади собрались все жители деревни. Они были полны надежды, хотя не переставали тревожиться.Многие принесли Библию, кресты, чётки... И священник радовался всему этому.Но он не спускал глаз с малышки, безмятежно стоявшей в самом первом ряду.В руках у неё был красный зонтик.Молиться - значит просить о дожде. Верить - это значит принести зонтик.Бруно Ферреро, "Жизнь - это всё, что у нас есть" Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
talja Опубліковано 8 Червня, 2010 в 07:32 Поділитися #12 Опубліковано 8 Червня, 2010 в 07:32 Много лет один подрядчик работал в крупной строительной фирме. Однажды он получил приказ построить виллу по проекту, который нравится ему лично. Он мог выбрать для строительства, какое угодно, место и не заботиться о расходах.Работы начались быстро. Но, воспользовавшись оказанным ему доверием, подрядчик решил использовать материалы самого низкого качества и нанял рабочих очень низкой квалификации, платя им минимальную зарплату. Сэкономленные деньги он присвоил себе.После того как вилла была построена, во время праздника по случаю приемки работ подрядчик вручил ключи от неё президенту строительной фирмы.Президент, улыбаясь, вернул ему ключи и сказал, пожимая руку: "Эта вилла - наш подарок вам в знак уважения и признательности".Все твои дни здесь, на земле, являются кирпичиками твоего будущего дома...Бруно Ферреро, "Есть ли кто-нибудь наверху?" Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Sandro Опубліковано 8 Червня, 2010 в 09:31 Поділитися #13 Опубліковано 8 Червня, 2010 в 09:31 Хоробрість - це коли ти один знаєш, як тобі страшно. (Д.Хексуорт) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Amelie Опубліковано 16 Червня, 2010 в 21:28 Поділитися #14 Опубліковано 16 Червня, 2010 в 21:28 15 января1816 годУ нас нет здесь ничего кроме времени. (Наполеон Б.) Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Samhayne Опубліковано 25 Червня, 2010 в 05:51 Поділитися #15 Опубліковано 25 Червня, 2010 в 05:51 Утлая лодчонка посреди реки. В лодке трое.Один непрерывно вычерпывает из лодки воду, двое других периодически вытаскивают латаные-перелатаные сети с богатым уловом.Недалеко от лодчонки стоит на якоре белоснежная яхта.На носу загорает топлесс длинноногая красавица.Рядом с ней олигарх, молодой, красивый, высокий, с крутым спиннингом... вытягивает в час одну крошечную рыбешку.С завистью глядит на троих в лодчонке и изрекает:- Вот почему такая несправедливость? Одним - все, другим - ничего... Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Luychi Опубліковано 15 Липня, 2010 в 20:02 Поділитися #16 Опубліковано 15 Липня, 2010 в 20:02 В церкві молилась жінка:"Господи, у мене все добре в сім'ї - діти здорові, добрі, розумні. Чоловік любить. Курчата-качента-поросята ведуться. Урожай вчасно достигає і родить багато.Боже мій, чому ти мене покинув? Чому мене більше не любиш?" Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
P0HIH Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:41 Поділитися #17 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:41 Сколько человека не воспитуй он всеравно хочет жить хорошо. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
sanches Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:50 Поділитися #18 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:50 Любов до батьків — основа всіх чеснот. (Цицерон)якщо батьки того заслуговоють !!! Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
P0HIH Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 18:14 Поділитися #19 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 18:14 В этом мире жить невозможно, но больше негде. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Luychi Опубліковано 13 Серпня, 2010 в 13:09 Поділитися #20 Опубліковано 13 Серпня, 2010 в 13:09 До Бога прийшли чоловік, віл, собака і мавпа щоб він наділив їм роки життя. Бог роздав кожному по 30 і пішов по справах. Та чоловіку 30 років здалось замало і почав він думати-гадати як то ще трохи собі їх відхопити. Пішов спершу до вола і каже:- Воле, навіщо тобі цілих 30 років життя, дай мені 20.Віл подумав - а й справді 30 років тягнути рало, тяжко працювати і 10 вистачить. Віддав.Чоловіку і цього виявилось замало, пішов до собаки:- Собако, віддай мені своїх 15 років. Нащо тобі цілих 30?Собака поміркува - от дійсно, нащо так довго в буді жити, сторожувати, недосипати, недоїдати, залежати від ласки хазяїна... І теж віддав.Та чоловікові і того мало. Пішов ще до мавпи і попросив у неї вже тільки 10 років. І та погодилась.А Бог чув всі ці розмови, повернувся і сказав:- Мало тобі, чоловіче, життєвих років було от тепер багато маєш, але пам'ятай: перші 30 років ти будеш жити як людина, наступні тяжко працюватимеш як віл, добро наживаючи. Потім стерегтимеш те добро як собака. А в кінці життя будеш блазнювати наче мавпа. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
spanasyuk Опубліковано 16 Серпня, 2010 в 09:26 Поділитися #21 Опубліковано 16 Серпня, 2010 в 09:26 А не має чогось веселішого? Типу, ак прийшли до Бога американець, француз і українець! І Бог сказав:"Ідіть і відміряйте собі скільки землі, скільки забажаєте! Ось так француз проскакав день, зупинився і сказав:"Мені достатньо"! Американець проскакав два дні, зліз з коня і сказав:"Мені достатньо"! Українець ж сказав на коні 7 днів, поки кінь не здох, тоді зліз з коня і побіг! На третій день лежи живий, повзучи на чотирьох і вже непритоміючи зняв з голови капелюх і кинув його примовляючи:"А тут ще бурячки посію" Мораль: Вот и все, и нету Билла, Жадность Билла погубила, Он лежит на дне из ила, В жизни мало что успев. Жадность хуже, чем холера, Жадность губит флибустьера, Повторяйте с нами, сэры, Этой песенки припев. Раз-два-три-четыре-пять, Знаете наверно, Раз-два-три-четыре-пять, Жадность - это скверно. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Amelie Опубліковано 25 Серпня, 2010 в 19:49 Поділитися #22 Опубліковано 25 Серпня, 2010 в 19:49 Один человек всю жизнь искал истину, он искал ее везде, где только мог, но нигде ему не удавалось найти ее. Он обошел много стран, спрашивал у всех людей, но никто не мог ему ответить, где же она. И вот в конце пути, совсем отчаявшись, он забрел в какой-то храм и спросил умонаха:- Скажи, возможно, ты знаешь, где найти истину? - Да знаю, она в той пещере, - ответил ему монах.Человек быстро нашел эту пещеру, и там, на пьедестале под покрывалом была она, снявши покрывало он ожидал увидеть прекрасное видение, олицетворявшее истину, но вместо этого увидел нечто очень неприятное и в ужасе отпрянул!-Ты "истина"?-Да!-Но я представлял тебя совсем по-другому!-Не ты один!-Я так долго тебя искал, как же я расскажу о тебе людям? Ведь ты такая непривлекательная?! Истина ответила, - А ты соври и тебе все поверят, ведь так многие делают. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
spanasyuk Опубліковано 12 Вересня, 2010 в 19:37 Поділитися #23 Опубліковано 12 Вересня, 2010 в 19:37 Колись майстер, який знав всі отрути наказав свому учню потайки додати в їжу отруту, щоб перевірити свої вміння на собі! Та учень злякався і побоявся отруїти свого наставника і замість отрути дав йому стакан зі звичайною водою! Випивши рідину, майстер не зумів визначити, що за отруту дав йому учень і помер, помер від самого лише переконання, що це отрута! ОСЬ ТАКА ТО ВЕЛИКА СИЛА ВІРИ, так що всі шановні форумчани - вище носик Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
kudrom Опубліковано 26 Листопада, 2010 в 14:31 Поділитися #24 Опубліковано 26 Листопада, 2010 в 14:31 Один человек непрестанно надоедал учителю вопросом:"Отче, как мне достичь мудрости?". В конце концов учитель не выдержал и сказал ему: "Одевайся, я покажу тебе единственный прямой путь к мудрости". Он привел его к реке, они зашли в воду довольно глубоко, и тут учитель вдруг окунул его в воду с головой. Как человек ни сопротивлялся, он не мог поднять голову и вдохнуть воздуха. Наконец учитель ослабил хватку; и когда человек поднял, наконец, голову и отдышался, учитель спросил: "Скажи, чего ты хотел больше всего, когда был под водой?"."Только воздуха!""А если бы тебе в этот момент предложили все земные богатства, удовольствия и власть над всем миром?" "Зачем мне все это, когда я хотел только воздуха"."Ну так запомни, что когда ты будешь хотеть мудрости с той же страстью, как только что хотел дышать, ты непременно обретешь ее". Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Liberta Опубліковано 26 Грудня, 2010 в 12:05 Поділитися #25 Опубліковано 26 Грудня, 2010 в 12:05 Один великий полководец решил атаковать войско противника, несмотря на то, что врагов было в десять раз больше. Он верил в своё искусство и подготовку своих воинов, но видел, что его солдаты сомневаются в возможности победы над превосходящим противником.Тогда полководец остановил своё войско перед древним храмом и сказал:– Выйдя из храма, я брошу монету. Если выпадет орёл – мы победим, если решка – проиграем. Всё в руках судьбы.Молча помолившись, полководец вернулся к войску и бросил монету. Все увидели, что выпал орёл. И воодушевлённые воины выиграли битву.– В который раз убеждаюсь, что всё в руках судьбы, – сказал после боя слуга полководца.Полководец молча показал ему свою монету, на которой с обеих сторон был орёл. Посилання на коментар Поділитись на інші сайти Поділитися
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.