Перейти до змісту

Night Madness 2011


Yaryk

Рекомендовані повідомлення

Меня двое будет. Судя по последней версии списка - помещаемся.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 126
  • Створено
  • Остання відповідь

Могу уступить место в бусе потенциальному участнику

Tarikk ты как? готов?

Какая длина трассы? не нашла

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дякую, tais :) Tarikk уже в Львові(є тут ще деякі справи ;)) місце по дорозі назад не завадить,але якщо капець не вміщатимусь,попрошу підвезти байк бусом,сам автобусом доїду. А група підтримки буде ой як доречною.

П.С. Довжина кола 10-11 км,точніше знатиму згодом

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прямий репортаж з траси: достатньо весела,динамічна.з підйомів - один складний,решта нормально проїжджаються. Нюанс - траса підступна :).товстий шар листя маскує все. І каміння, і колоди, і канавки...а вночі це все буде ще менш помітним :-(

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

йопті, а я щось думав, що гонка в ніч з 11 на 12 була. :huh: ще хтів подзвонити попитати скільки медальок везете)))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

учасникам удачі - хотів приїхати, але вже другий день вдома грипую :(

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну шо - стартовали толпой, я ужинаю и... Спать! А они пусть гонят, памороки! :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Было совсем нехолодно, сухо и спать не хотелось. Трасса в сухом состоянии просто идеальная для марафона - в меру сложная и нескучная (первых пять кругов))). Успевала на седьмой круг, но не поехала, неинтересно было уже. А на первых кругах кайфовала, очень понравился упоительный слалом между деревьев на спуске. Там каждый раз кого-то догоняла. Разметка, в купе с укатанным следом на листве, читалась идеально, без проблем. Уверена, что днем было б не так однозначно. А при свете мощного диода, едва заметный след на листьях видится контрастней, и ничего вокруг не отвлекает. Я ехала ненапрягаясь по абсолютно незнакомой местности, без смотрового круга. Интересная особенность выявилась в специфике ночной езды.

А листвы столько, что даже эфектное падение было веселым, с приземлением в перину.

Спасибо, как полагается, оркам, бесподобной группе поддержки (в лице Ярика и еще одной девушки) и, конечно же, соперницам, что собрали кворум, а также попутчикам на трассе (учтивый и вежливый народ)))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

а я прасрав всі полімєри, ну хоча б глянув шо то таке тейво найтмеднес

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

епти це було щось з чимось..

сказати що було не просто, нічого не сказати.

на першому колі впав три рази. велика кількість листя маскувала колії від машин які були чи маленькі..шаг влево шаг вправо падіння на місці :D . добре якщо ноги вищолкувались а було і таке що сальто вперід разом з велікм на ногах. Таня правильно підмитила що падаєш як перину.піднявся зразу вперед.

Час пролетів швидко..скучати просто не було кули постійно максимум концентрації..хоча всерівно незавжди допомагало..падіння були, хоч уже не так часто))))

їхав як їхалось після другого кола вже були думки сходити...але трохи збавив темп і ще 4 викрутив..на сьоме вже не поїхав...не було резону..укатався і так, хватило з головою.

п.с.

Подяка нашим саппортам.розложили поляну біля КП...кормили і поїли не тіки нас..як я поняв потім ще і Рівенські розложлись.

Потім ходив шукав свої термоси серед всіх інших))

Було класно.запамятається така подія на довго.Чи поїду наступний меднес хз.скоріше що в саппорті поїду.Надто було багато падінь, в основному через те що всежтаки зір не 100%.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мартенз, сука! Зійшов і зайняв шосте місце!!1111 Та бл* якби останнє коло без байка пішки пройшов - був би третім!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Повар’ювали на славу! Імпреза для мене походила з двох сторін: як орга і як учасника. Поєднувати два в одном не саме приємне, але хотілось зробити свято всім і самому гульнути на завершення сезону. Сторону орга опишу в двох словах: складно і нічого цікавого. Сторона учасника набагато цікавіша.

Гонка почалась для мене в 6 вечора з розмітки траси і допомоги в організації стартового табору. За дві години до старту почав падати сніг, стало досить холодно, трохи рятувало вогнище. Ближче до часу «ч» почали підтягуватись учасники, глядачі, фотографи. Луцьк як завжди не підвів своєю присутністю, прихопивши з собою ще один бус з рівненськими учасниками, були також кияни/боярчани, молдавани, Франківськ і Тернопіль, ну і зі Львова назбиралось пару учасників :)

І от він – час «Ч». Дяк дає старт і понеслись 58 вар’ятів в нічний ліс в шестигодинний бій. Собі даю настановку – їхати фор фан, про подіум не думав. А фану було купа! По-перше – це сама траса, її світловідбиваюче маркування, шуршання листя, пікантний тонкий шар снігу, ригалово-підйом, підступні спуски і колії, нічні сінглтреки поміж дерев! По-друге – це учасники. Десятки ліхтарів і мачяків поміж дерев, десь високо на підйомі або на спуску, реальна заруба і драйв. По-третє – це табір. Такій собі оазис, де є світло, тепло, за тебе вболівають і допомагають.

Перше коло їхали досить щільною групою, вивчаючи нюанси нічних стежок. Тільки пару самих-самих зварйованих рванули одразу, вперед і далеко. Перший підйом дався не просто – замерзлі ноги не хотіли крутити. Потім мій улюблений сінгл між деревами-берізками. Тут якась зараза позривала світловідбаючу стрічку, але я знав цю ділянку добре, тому сильно не заморочувався. Підйом до Пасічної, минулорічна стартова поляна, невеличкий потічок, спуск, стрьомнувата «ділянка з колесами», нирок в кущі і мегашвидкісний спуск, спуск, спуск. Нова частина траси, відкрита нашими скаутами Спіритом і Назаріком просто бомба: сінгл поміж розпиляних дерев, віражі і сінгл-спуск траверсом – просто жесть, адреналін зашкалював. Місток, КП і халява закінчувалась: спочатку не дуже приємна ділянка через мусорку (вимушений крок, плата за відсутність гемору з аборигенами), 180 градусів розворот і вверх, вверх, вверх. Передишка і вниз, тепер вже по широкій, але із-за прихованих колій під шаром листя, не менш підступній дорозі. Знов адреналін. Потім невтему противний торчок і «вісімка» – точка перетину траси, де можна ручкою махати учасникам, які вже пішли на другий коло. Спуск до озера, асфальт (!), який поклали за день до цього, причому поклали так криво, що він став ще однією тех.-перешкодою, нирок в сінгл і озеро, табір, перше коло. По результатам – 37 хв.

На друге коло наша група трохи розтягнулась. Тримаюсь за Спірітом. І тут в нього починаються «чудеса на віраж» - спочатку на підйомі зриває колесо і колію, якось вирулюю, а потім на спуску до КП він вилітає з кабіни через юз передньої покришки… ааа! об’їхати нема де, готуюсь до зіткнення. В останній момент випригую за сідушку, встаю на ноги, піднімаю руль над його байком і несильно впираюсь йому колесом в спину. Фух, можна сказати загальмував. Спіріт матом кляне покришки, листя і шар снігу, я ржу, так і їдем. А потім в мене наступає чорна полоса – вода в трубці гідропака замерзла. Ппц… вода то не проста. Як далі їхати без хімпідримки і без води? Шеф, всьо пропало! Таке відчуття, як в студентські роки на екзамені, коли тебе пересаджують на першу парту, а весь твій арсенал шпаргалок залишається на старому місці. І шо дєлать? Від цього їхав в повній просрації. Приходилось пити тільки на КП простий чай і то дуже мало, бо був гарячий. Тут ріспект Зозульці Ло за вірний караул на посту біля КП на протязі всієї гонки і підгодовування/підпоювання.

Наступні пару кіл вдалось відірватись від Спіріта і порубатись з Петром. Він мене обходив на рівній ділянці, але потім валявся на обочині від корчів. Так було пару раз. Десь колі п’ятому зустрів пішого учасника, який питав, чи на фініші є медики, бо він зламав два пальці, а може три… Ну а потім з кожною безнадійною спробою відсьорбнути з гідропака моя мораль падала разом з силами… Після четвертого кола вже нічого не хотілось, тільки в стартовий торчок вгризався зубами, але викручував – справа принципова! На шостому колі, ближче до фініша між деревами побачив Волочкову, ага: «я і бал» були на підході. Але на фініші Зозулька і Ярик закидують мені в топку печиво, а я згадую про едруснек. Запиваю це все діло магнеслайфом і їду тестувати дію ендуріка ін ріал лайф. І шо я вам скажу! Такі да! Воно працює! Підйом, правда, дався не просто (зате всьоме), а потім оп - накинув ззаду дві передачки, там, де ледве їхав попередні кола. Потім накинув спереду на велику зірку. Вроді їду! Повернувся фан перших двох кіл від сінглтреків, а відкатана за ніч траса, давала можливість насолоджуватись кожним віражем. Почав їхати без гальм там, де гальмував до цього. Резина Continental X-king не підвела ні разу. На фініш приїхав за 10-12 хв до закриття. Трохи абидна, краєм ока знову помітив Волочкову, але нє - треба їхати ще на коло, скоро зима і наступна така нагода випаде не скоро. Проїхався в своє задоволення ще й восьмий кружок, ні разу не спішившись на підйомах, не давши їм шансів в жодному раунді.

Апотім був хепі-енд. В результаті приїхав 5-м в еліті (але результати першої трійки аматорів гм… не ясно, що вони там робили) Нагороди від наших спонсорів: магазинів «Команчеро» і «Горгани», спецпризи від Нутренда для тих, кому трохи не вистачило до подіуму (один з них попав мені… ех, а я думав, що зимою перейду на натур продукти… нєсудьба) Дякую учасникам за присутність, 58 учасників – поки що абсолютний рекорд. Моя організаторська сторона святкувала перемогу. Окремий ріспект напарникам по організації: невгамовній Хуліганці, завжди радому допомогти Тарасові Глобальному і архітектору траси Спіріту.

П.с. сподіваюсь фотографи і оператори також покажуть гарні результати ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Фраза поездки " Впечатления за деньги не купишь!" (KO3AKCIPKO)

Впечатлений действительно МОРЕ!

Приехали- холодно, темно, снег, б-р-р.... думаешь- действительно, что-то безумное в этом есть...

началось

О, совсем другое дело! Если крутить- то совсем не холодно, светящаяся трасса с сюрпризами ( ручейки, мостики, глубокие колеи), умопомрачительные спуски, вообщем совсем не скучно.

Спасибо оргам за подготовку этого действа, а участники- просто мега-крутые ( так гонять ночью!!!!!!!) :0155:

P.S. Специфика ночного марафона- смотровой круг проходится последним :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Лучшее время круга среди всех участников 0:33:16... знаете у кого? у того кто "а я прасрав всі полімєри"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

За шо і поплатився. Треба було і далі за бантіком намагатися їхати(а він реально бєшений, я за ним на першому колі два рази всрався і три всцявся, не був готовий до таких швидкостей), але на старті другого кола замаячив зпереду назарік, ну і я накинувся на нього.

Щодо траси, то не знаю хто там як хав, а в мене на другому колі на..й відламався фляготримач, а палець на правій руці досі не розгинається, після КГ такого не було.

Але скажу вам, що 6 годин то таки вже серйозно, так довго я ше ніколи не ганявся. Ті два тригодинні марафони якось з горем пополам на ресурсах організму витягував, тут тре стратегію (ага... стратегія... і це в дурної собаки :0155: ) і досвід, якого ніде взяти. Про хімку не говорю, так як принципово не хочу того вживати, не залежно від того чи дозволено це олімпійским комітетом (в кальоса від паспорта я в принципі не вірив, та й як виявилось не помогли). Чого не поїхав на останнє коло? Це як вийти з казіно в одних трусах, головне вчасно зупинитись :), не буду вдаватись в подробності, я так для себе вирішив.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...