Перейти до змісту

Очень интересная зарисовка про Сапалаевку


ursa

Рекомендовані повідомлення

Чи виживе річечка в центрі Луцька?

Колись у Сапалаївці ловили щупаків і линків, а сьогодні – зношені черевики і пластикові пляшки. Річка, яка мала б стати окрасою Луцька, поступово стає стічною канавою. На жаль, така сумна доля багатьох міських річечок Україні.

І стала Яровиця Сапалаївкою

Територія Луцька рівнинна. Тож яр, що перетинає місто зі сходу на захід, тут швидше сприймається як аномалія. Його дном тече річечка, яка в давнину називалася Яровицею. Там, де вона впадала в Стир, було колись село Яровиця. Сьогодні цей старовинний топонім зберігає лише одна з вулиць обласного центру. Свою ж теперішню назву річечка отримала від ставу, який у її пониззі кілька століть тому загатив якийсь багатий чоловік Сапалай. Став відтоді назвали Сапалаївським. Згодом і річечка стала Сапалаївкою. Хоч біля гирла вона ще довго залишалася Яровицею.

Готуючи цей матеріал, мене найбільше цікавили спогади старожилів про ще доступне людській пам’яті минуле Сапалаївки. Їх розповіді дали змогу дізнатися: наскільки ж змінилася річечка за життя усього кількох поколінь лучан.

Оздоровчий табір без виїзду з дому

Дитинство першого заступника голови федерації профспілок Волині Петра Якименка минуло на березі Сапалаївки в районі теперішнього облдержархіву. На початку 1950-х це була околиця Луцька, землі колишніх Теремнівських хуторів, де будинок від будинку відділяло по кілька сот метрів. Зараз це один з найбільш густозаселених районів міста.

- До 1965 року річечка була повноводою, - пригадує Петро Мефодійович. - Весною, під час повені, через неї можна було переправитись лише човном, бо всі невеличкі місточки заливало. Вода в Сапалаївці була такою чистою, що було видно піщане дно і рибу, яка там плавала. Щук, линків, карасів водилося стільки, що наловити їх кілька відер могли навіть підлітки. Особливо багато було в’юнів. Їх батько смажив лише посоливши. Така смакота була. Вздовж всієї річки від теперішнього проспекту Відродження до вулиці Карпенка-Карого було зроблені так звані саджалки для вирощування риби. Природа тут була такою чистою і недоторканою, що нам, дітворі, не потрібно було жодних оздоровчих таборів. Весною на річці був льодохід і я з хлопчаками, залюбки катався на крижинах. За що не раз отримував від батька “на горіхи”.

Ще більший часовий простір охоплює пам’ять колишнього педагога Галини Борбенчук. Її батьки в довоєнний період купили п’ять десятин землі в районі теперішніх вулиць Володарського, Олега Кошового, Мазепи. Хутір так і називався Сапалаївським.

- Там, де зараз величезний житловий масив, його в Луцьку називають Балкою, колись було лише кілька хутірських садиб, - розповідає Галина Володимирівна. - Батькам навіть доводилось корчувати тут сосни: напевно залишки колишнього лісу. Працювати їм доводилося важко. Але як приємно було ввечері піти на річечку і скупатися в її прозорій теплій воді. Довкола на берегах було море квітів, на деревах - безліч різних пташок. Риба, зловлена в Сапалаївці, не переводилася на нашому столі. Струмочок, який вбігав у річку, поблизу теперішньої вулиці Олега Кошового, був межею нашого поля з півдня. Випасаючи корів, ми знали, що його не можна переходити, бо за ним вже чужа земля. Згодом по той бік Сапалаївки облаштували цивільний аеродром. Тож льотчики після робочого дня теж приходили освіжитися на річку.

Журналістка Ліда Лагановська ще й досі бачить Сапалаївку, прикрашену білими ліліями. Дівчинкою вона з подругами бігала за ними з району вулиці Клима Савура до теперішньої міської лікарні. А це - кілька кілометрів вверх по течії.

Директор Теремнівського (колись сільського, а з 1957 року - міського) будинку культури Олена Музичук пригадує, що на свято Водохрещення освячену воду брали просто з облаштованого на Сапалаївці ставка і без жодного остраху пили її.

До речі, на плані 1930-х років видно, що перед тодішнім селом Теремно (нині це мікрорайон Луцька), русло Сапалаївка роздвоювалося. Внаслідок забудови 1960-1970 років одне з них, що проходило поруч з теперішнім ВАТ „Хліб”, було засипане. Однак і воно простежується від села Струмівки до вулиці Теремнівської в Луцьку. Збереглося і гирло. Його добре видно поблизу курсу профспілок, що на проспекті Відродження.

Мали бути санаторій і парк

На вулиці Січовій, що в мікрорайоні Теремно, понад сорок років живе Марія Павлосюк. В її пам’яті цей куточок міста зберігся як чудова природна оаза. Свого часу тут, на базі вже діючого ендокринологічного диспансеру, навіть планували організувати санаторій. Місцина дійсно була райською. З одного боку її омивала річка Сапалаївка, з іншого - її притока. Всюди росли верби, водилася риба. Лучани пам’ятають красиві ставки, які облаштував у диспансері його головний лікар Володимир Іванович Чоп’як. По них плавали декоративних порід качки, плескалися у воді ондатри...

Здавалось би, сама природа подарувала Луцьку таку прекрасну річечку, заховавши її в мальовничу захищену від вітрів долину. Недарма у міжвоєнний період Сапалаївку та її береги польська адміністрація планувала зробити головною відпочинковою зоною воєводського центру. В обласному держархіві зберігається складений 1934 року „План міського парку в районі „колонії уженднічей (урядової)”. Його частково вдалося реалізувати. Лучани ще й досі пам’ятають розташований поблизу вулиці Шопена парк ім. Ворошилова. Вже в повоєнний час тут збудували станцію дитячої залізниці, проклали вздовж річечки вузькоколійку.

Забивали джерела камінням

Затверджуючи різні проекти розбудови Луцька, міська влада ніби все робила на користь річечки. А тим часом зник став в її нижній течії, долиною Сапалаївки проклали каналізаційний колектор, між вулицями Винниченка і Потапова річечку взяли у бетонні береги. В центрі Луцька з окраси міста вона поволі перетворюється в стічну канаву, від якої літньої пори недобре пахне.

Найпотужніший і найруйнівніший наступ на Сапалаївку розпочався в 1970-х роках. Саме тоді в районі вулиці Січової спорудили потужні хлібозавод і комбінат молочних продуктів. Місцем для їх будівництва обрали русло однієї з приток річечки поблизу вже згаданого вище ендокринологічного диспансеру. Зникли стави, риба, яка в них водилася, дикі качки. Аби місцевість не затоплювалась, під землею проклали трубу. Проте місце, куди в рів витікає вода, забите сміттям. Як наслідок, кожна злива перетворює цей район вулиці Січової в брудне озеро.

З ностальгією сивочолі лучани згадують джерело, яке било з-під землі в долині між міською лікарнею і вулицею Ветеранів, з десяток менших потічків цюркотіли з-під пагорба поблизу теперішнього архіву. Колишній працівник Луцького управління механізації Богдан Козак пригадує, як важко було загатити камінням і землею потужне джерело в кінці вулиці Островського, поблизу якого почали зводити будинок. Жодного з цих сріблястих озерець зараз немає. Так само як і струмка, який збігав балкою в районі теперішніх вулиць Вороніхіна, Мазепи, Олега Кошового.

Згубив його побудований на початку 1970-х років колектор для скиду дощових вод з електроапаратного заводу та заводу виробів із пластмас.

Актами справі не зарадиш

Готуючи цей матеріал, автор багато разів пройшов вздовж усієї річечки в межах міста. Картина неприваблива. Починаючи від держархіву і вниз по течії русло заболочене, заросле лепехою, очеретом, травами. Повсюди купи побутового сміття. Сморід, який йде від води, свідчить, що окремі мешканці прибережних садиб скидають сюди побутові стоки. Дехто примудрився використовувати для цього навіть дощову каналізацію. Саме це виявили члени рейдової бригади, яка 2 липня перевіряла санітарний стан Сапалаївки. Із зливових колекторів поблизу вулиць Задворецької, Карпенка-Карого, проспекту Відродження чомусь навіть за довгої відсутності дощів у річку текла брудна вода.

Можливість річки до самоочищення стримують штучні загати із повалених дерев і гіляк, низько встановлені над водою пішохідні мости поблизу вулиць Чехова, Чорновола, Хомської...

Найбільшим злом, як вважає головний інженер проекту ЗАТ „Волиньводпроект” Микола Залізнюк, є забудова прибережної водоохоронної зони. Подекуди приватні будинки-палаци впритул підступили до Сапалаївки. Останній часом цей наступ набрав загрозливих темпів. Інтенсивно засипається луг навпроти меморіального комплексу на вулиці Теремнівській, завозиться земля на заплаву річечки поблизу мосту на проспекті Відродження, проведено підготовчі роботи для зведення приватного будинку за двадцять метрів від річки на вул. Ясній.

Начальник відділу екології Луцької міської ради Борис Сорока стурбований таким станом цієї водної артерії:

- На жаль, сьогодні Сапалаївка перестає бути річкою тому, що при забудові прибережні водоохоронні смуги в багатьох місцях були засипані. Свого часу ми розробили проекти прибережних водоохоронних смуг наших річок Стир, Сапалаївки, Омельянівки, Жидувки. Однак окремі установи та власники приватних садиб продовжують забруднювати їх побутовим сміттям, намагаються будь-яким способом відхопити кілька метрів річкової території. Вже цього року ми провели рейди-перевірки, під час яких виявили чимало фактів порушення природоохоронного законодавства. Склали про це відповідні акти, направили їх для вжиття заходів у відповідні органи. Цієї весни провели декілька загальноміських толок по наведенню порядку на берегах річок.

На жаль, ефективність цих заходів невисока. Аби переконатися, що річка не має в місті господаря і поступово перетворюється в стічну канаву варто хоч раз пройтися її берегами особливо в районі обласної санепідемстанції (!), дитячої залізниці, вулиць Чехова, Задворецької, Островського, Чорновола.

Візьмімо за приклад польський Ольштин

Концертмейстер облмуздрамтеатру Ярослав Зеленов із ностальгією пригадує, якою чистою і мальовничою була річечка в центральній частині міста від вулиці Винниченка до Задворецької (район Київського майдану):

- У 1950-х роках Сапалаївка славилася своєю прозорою водою. Стоячи на мостику, ми з цікавістю спостерігали як там плавають карасі, в’юни. Взимку каталися на річечці на ковзанах. Особливо красивим був район парку ім. Ворошилова. Тепер річечка в центрі Луцька через несанкціонований скид туди із приватних садиб побутових стоків практично не замерзає. Колись піщане дно замулилося. Через це Сапалаївка постійно заливає колію дитячої залізниці. Рух поїзда в ті дні припиняється. Про колишній парк ім. Ворошилова влада чомусь зовсім забула. Його територія швидше нагадує сміттєзвалище, аніж зону відпочинку. Так само як і розташований поруч Ботанічний сад Волинського національного університету.

Мені часто доводиться бувати в польському місті Ольштин, яке є побратимом Луцька. В самісінькому його центрі розташована така ж річечка як наша Сапалаївка. Її береги перетворені в прекрасну зону відпочинку. Чому б і Луцьку не взяти приклад з Ольштина і не створити в центрі міста ще один парк.

Цього року в Луцьк відзначив 925-річчя першої писемної згадки про місто. І хоч Верховною Радою України прийнято закон про відзначення цього ювілею, до цієї дати в обласному центрі майже нічого не робилось. А чверть століття тому, коли Луцьк готувався до свого 900-ліття, на берегах Сапалаївки, в середній її течії, було закладено парк. Саму ж річечку тут почистили і розширили. Так утворилася ще одна прекрасна зона відпочинку. Почистили у 1985-у також і Теремнівський став. Однак відтоді вже минуло чверть століття і Сапалаївка знову потребує допомоги людей. Тож будемо сподіватися, що лучани не дадуть загинути прекрасній річечці і повернуть їй колишню красу. Поки що це можна зробити.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Яка милозвучна назва - Яровиця.

Сумно...така доля спіткала не оду річку і не одне джерело.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

я багато чого навіть і не знав, про ці річки....

Треба щось робити, щоб їх зберегти....

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Навіть не знаю що може спасти Сапалаївку, оскільки біля мене (район Податкової) її вигляд викликає відразу... Особливо ввечері, коли дивним чином колір води набуває різних не природніх для неї відтінків... Аж страшно стає... :(

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Навіть не знаю що може спасти Сапалаївку, оскільки біля мене (район Податкової) її вигляд викликає відразу... Особливо ввечері, коли дивним чином колір води набуває різних не природніх для неї відтінків... Аж страшно стає... :(

1 заткнути всі "лишні" труби

2 почистити річку.

Це правда я дуже оптимістично сказав...тму що труби хрен хто закриє, а на чистку ніколи грошей нема і не буде.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 заткнути всі "лишні" труби

Оті труди ще треба добре пошукати, їх добре прихімічили, вони з землі прямо у воду виходять... Тобто в деяких місцях їх реаль дуже складно помітити. :unsure:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

хм... цікаво, дякую!

тепер буду знати чому біля моєї роботи вулиця Яровиця :)

але можна уточнити де було село?

Там, де вона впадала в Стир, було колись село Яровиця.

оскільки русло стиру за часів СРСР перекопали, а я тільки знаю де які села були по лівий берег стиря...

пару років назад (шиба певно сприяв) періодично чистили сапалаївку біля чехова, в інших районах. також чистили омелянівку в районі чернишевського, але звісно цього мало. ще якшо в теремно можна в ставочку покупатись, то в районі центру в річці вже більше не води а стоків :_20:

думаю скоро все таки зроблять давно задуманий проект, і замість річки збудують каналізаційний колектор, і засиплять трубу. тоді і парк 900-річчя буде легше остаточно зрівняти з землею і побудувати там кучу кам'яних коробок. забудовники скоріше спонсорнуть гроші на трубу ніж влада чи меценати на відбудову парків і річок.

З.І. доречі сам знаю хто скидає незаконно каналізацію в водостік, який потім впадає в сапалаївку на вул. клима савура.

З.І.І. згадується з історії якесь древнє місто, де серед центральної вулиці була канава і туди всі зливали нечистоти, і на дворі стояв сморід. засирали, засираємо і поки не засремо, не навчимося цінувати природу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

З.І. доречі сам знаю хто скидає незаконно каналізацію в водостік, який потім впадає в сапалаївку на вул. клима савура.

які ж самі на клима савура і живуть - охоронець чи хто там трубу ввечері викине з двору, в річку спустить і стоїть курить задоволено <_<

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

З.І. доречі сам знаю хто скидає незаконно каналізацію в водостік, який потім впадає в сапалаївку на вул. клима савура.

які ж самі на клима савура і живуть - охоронець чи хто там трубу ввечері викине з двору, в річку спустить і стоїть курить задоволено <_<

не згідна, бо жителі там геть не винні, а краще сходіть і гляньте куди виходять труби нашої Податкової і тоді все стане на свої місця...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

З.І.І. згадується з історії якесь древнє місто, де серед центральної вулиці була канава і туди всі зливали нечистоти, і на дворі стояв сморід.

Опис середньовічнічного міста

Місто не мало каналізаційних споруд, нечистоти виливали прямо на вулиці. Все це призводило до спалахів епідемій чуми, холери, які часто спустошували міста.

Ще трохи і у нас почнуться спалахи різних епідемій...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

тоді і парк 900-річчя буде легше остаточно зрівняти з землею і побудувати там кучу кам'яних коробок.

Ходять чутки, що парк вже виставлений на аукціон. Парк зараз знаходиться в занедбаному стані і міська влада (з майбутньою вигодою для себе) не робить нічого, щоб покращити його стан

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

не згідна, бо жителі там геть не винні, а краще сходіть і гляньте куди виходять труби нашої Податкової і тоді все стане на свої місця...

частково згоден. я знаю що на тій вулиці нема централізованого колектора і в районі нема КНС.

але ніщо не заважає в дворі спорудити вигрібну яму. правда важче ніж просто зливати все за ворота...

з податкової не знаю, а от з київського майдану дві півметрові труби постійно течуть. в дитинстві по них бігав.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

але ніщо не заважає в дворі спорудити вигрібну яму. правда важче ніж просто зливати все за ворота...

Жодного разу не бачила щоб хтось щось зливав за ворота. Ми напевно про різні вулиці говоримо?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ну тут "за ворота" я мав на увазі - за межі свого двору.

хоча на к. савура проти ларьочка на горбочку біля повороту до общаги є господарі які буквально виливають на асфальт. частенько там мокро, а як висохне то видно плями на дорозі :)

а нижче по дорозі. біля згаданого вище охоронця чи мента є двір з якого часто просто тече струйка. це загальна проблема вулиці.

може і про різні, їх же ж там перейменовували.. :rolleyes:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прям как в песне

The grass was greener

The light was brighter

The taste was sweeter

угадайте что за песня☺

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прям как в песне

The grass was greener

The light was brighter

The taste was sweeter

угадайте что за песня☺

PINK FLOYD "High Hopes" ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ще трохи і у нас почнуться спалахи різних епідемій...

Спалах по%уїзма тільки прогресує....

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Прям как в песне

The grass was greener

The light was brighter

The taste was sweeter

угадайте что за песня☺

PINK FLOYD "High Hopes" ;)

Bingo *ding**ding**ding*

Раньше все было зеленее,мы моложе,а я выше

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Bingo *ding**ding**ding*

Раньше все было зеленее,мы моложе,а я выше

Браво :)

Рассказ, конечно, задушевный.. Особенно про Яровицу, щук и нетронутую природу- прямо бабушкины рассказы вспомнилися;). Однако..

Насколько я помню, Сапалаевка всегда была грязной, начиная с конца 60-х. По крайней мере в среднем и, особенно, нижнем течении- начиная от того же Мачтета-Савура и дальней станции ДЖД. Уж сколько труб в неё торчало- не считал, но торчали в-открытую и некоторые- полуметрового диаметра. В 70-х были попытки её чистить, трубы канализационные вдоль берега уложили и тд. Вроде бы в конце 80-х от неё уже не так воняло.. Но чистой она точно не стала. И вряд ли рыба там приживётся в ближайшие 20 лет.

А когда мы за Бена мостом купались в детстве, в районе баржей, то если кто-то случайно заплывал по Стырю ниже устья Сапалаевки- как ошпаренный из воды вылетал и до-о-олго потом отмывался, иначе его и близко к компании не подпускали, вонючку :) Да и вода там не только существенно грязнее, но и ощутимо теплее была, чем в Стыре выше по течению.

Так что действительно, раньше всё было зеленее- в том смысле, что даже если и хуже, то кто это вспомнит:) Уж два-три десятка семей засранцев (прдн) наврядли сейчас поганят реку сильнее, чем пять заводов и фабрик тогда.

Особенно мне понравились откровения чинуш-"экологов" и прочих водоохранников. Очень типично- сначала гуртом возьмут бабки с людей за землеотвод и разрешения на строительство и прочая, распилят по карманам- а потом типа я не я и подпись не моя.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Насколько я помню, Сапалаевка всегда была грязной, начиная с конца 60-х. По крайней мере в среднем и, особенно, нижнем течении- начиная от того же Мачтета-Савура и дальней станции ДЖД.

И в чём же тут противоречие статье, а? ;)

- До 1965 року річечка була повноводою, - пригадує Петро Мефодійович. - Весною, під час повені, через неї можна було переправитись лише човном, бо всі невеличкі місточки заливало. Вода в Сапалаївці була такою чистою, що було видно піщане дно і рибу, яка там плавала. Щук, линків, карасів водилося стільки, що наловити їх кілька відер могли навіть підлітки. Особливо багато було в’юнів.
Но чистой она точно не стала.

Однако до сих пор, например, в Парке 900-летия можно видеть песчаное дно (между озером и мостом на Відродження).

И вряд ли рыба там приживётся в ближайшие 20 лет.

В Теремно, в озере (а это та же Сапалаевка) водятся не только щуки, но и раки. Последний раз видел их две недели назад. Это так, про чистоту воды. В Парке 900-летия тоже что-то ловят, да и ондатровые какие-то живут.

А ещё помню, в начале 90-х годов в районе 9-й школы мы с мостов видели всяких мальков...

Эх, если бы кого-то из серунов интересовало иметь чистую речку...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Насколько я помню, Сапалаевка всегда была грязной, начиная с конца 60-х. По крайней мере в среднем и, особенно, нижнем течении- начиная от того же Мачтета-Савура и дальней станции ДЖД. Уж сколько труб в неё торчало- не считал, но торчали в-открытую и некоторые- полуметрового диаметра.

Могу добавить,что 1959-65 годах мне доводилось пребывать в стенах школы 4 (бывшая Чешская гимназия) и школы 38 (это рядом.).Если от этих школ спуститься вниз, к Сапалаевке,то попадете на бывший пришкольный участок и спортивную площадку (там сейчас все застроено).Пришкольный участок-это огород на котором работали учащиеся.Было такое-кто не верит спросите бабушек,дедушек.И распологалось все это вдоль Сапалаевки.И была она (Сапалаевка) в этих местах ,уже в те поры, зас.....на до невозможности. Амбре стояло отменное,цвет воды был мерзопакостный.Но в тогдашнем парке Ворошилова,зимой,рядом с мельницей (это здание и сейчас (2010 год) там же находится) и вдоль детской жд, Сапалаевка замерзала и там был неофициальный каток,где каталось на коньках множество нынешних бабушек и дедушек.

Мои воспоминания о речке в центральной части города,про другие места не скажу.Но topic-автор уж больно идеалистично все описывает.Ну а то что раньшее небо было выше,трава зеленее,а девки моложе известно давно,задолго до появления Пинк Флойдов.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

topic-автор и Микола Якименко - это совершенно разные и незнакомые люди ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Однако до сих пор, например, в Парке 900-летия можно видеть песчаное дно (между озером и мостом на Відродження).

це певно через те, що річка мілководна ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

це певно через те, що річка мілководна

це біля лікарні? там взагалі струмок)))

скільки я біля парку жив то таких місць бачив небагато.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...