Перейти до змісту

мама


Luychi

Рекомендовані повідомлення

Також дякую за тему. І справді деякі пости підштовхнули замислитися...все ж не нове але по-іншому сприймається. Казали люди які прожили життя :"Цінуй і не засмучуй маму--- ти будеш пам'ятати її все життя!"

І

Душу рве пару слів - мама будь зі мною. Завжди.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ніщо не вічне, вічні матері…

Уже й тоді, як нікому стрічати,

Допоки сонце сяє нам вгорі,

У кожного живе у серці мати.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дуже класна пісня про маму є в Монте Крісто, прослухати мона тут: http://montecristo.kiev.ua/tags/%CC%E0%EC%E0/

А також Green Grey:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Тягати, платити, доглядати, це наш обов'язок і це ми робимо для всіх близьких нам людей. Хто ж як не ми?

І навряд саме це може зробити їх щасливими.

Думаю, найголовніше для мам, це не розчаровувати їх, вчинками, життєвою позицією, словами, виправдати їх сподівання.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Подобається пісня Д.Малікова "С днем рожденья, мама"

004 Д. МАЛИКОВ - С ДНЕМ РОЖДЕНЬЯ, МАМА -.mp3

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

от була у мене чуйка, що після глибокої ліріки Грін Грея має бути Діма Маліков з високопоетичним

"я лечу к тебе словно телеграмма..."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

була надія, що хоча б у цій темі не буде таких постів #31 _03.gif

а в мене вже й не було.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

Бережіть своїх мам!Адже коли їх не стане тільки тоді розумієш,як важко.

Навіть пробачення уже не попросиш...(((

Так її не вистачає,і хоч пройшло уже 4 роки.

А з кожним роком її не вистачає ще більше і більше...(((

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 місяця потому...

А я от думаю - собака щенят родить і доглядає їх, бо вона мама. А в людей таки все складніше. Крім основного інстинкту і інстинкту розмноження ще й щось інше присутнє.

Ми родимо коли вважаємо за потрібне, а ні, то контрацепція, чи аборт, на крайній випадок. Але ми не їмо своїх дітей якщо вони народжуються кволі чи хворі (хоч і є екземпляри-виключення, які підтверджують правило). Ми їх годуємо, соваєм по лікарям, тратимо час, силу і гроші.

Тому мама для нас не просто самка яка родила, а рідна людина яка не кинула, а виростила, викохала.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Знаете, что самое ужасное?

Нет, не безответная любовь.

Нет, не предательство друга.

Cамое ужасное - это когда плачет мама.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 рік потому...
  • 3 тижня потому...
  • 3 тижня потому...
  • 3 місяця потому...

В не раз уже заштопанном халате Из яркого цветного волокна В больничной переполненной палате Стоит старушка, плачет у окна. Ее уже никто не утешает- Все знают о причине этих слез. Соседок по палате навещают, А ей, лишь раз, сынок халат привез.Про тапочки забыл, сказал смущенно: - Я завтра привезу… Потерпишь, мать? - Конечно, потерплю. Я ж на перинке И в шерстяных носках могу лежать. Куда мне тут ходить? Простора мало. Покушать санитарки принесут. Меня болезнь настолько измотала, Что мне б лишь полежать, да отдохнуть. Вздохнул сынок, отвел глаза в сторонку: - Тут… Понимаешь… Дело есть к тебе… Все это очень путано и тонко… Но ты не думай плохо обо мне! Квартира у тебя стоит пустая И мы с женой подумали о том, Что ты то там, то тут… Одна… Больная… Поправишься- к себе тебя возьмем. И внуки будут рады, ты же знаешь, Они души в тебе не чают, мать! Все! Решено! Ты к нам переезжаешь! Твою квартиру будем продавать! Достал бумаги, молвил без сомненья: -Я все продумал, мне доверься, мам… Как только мы увидим улучшенья, Отсюда сразу жить поедешь к нам. Что скажешь тут? Он сын ей, кровь родная… А внуки- ради них и стоит жить! И подписала, не подозревая, Как все на самом деле обстоит. Проходят дни, проходят и недели… Сынка все нет. И вряд ли он придет. Старушку утешали и жалели… Но кто же и чего тут не поймет? А с каждым днем старушка все слабеет И по ночам все чаще снится сон, Как кашку по утрам сыночку греет, Но плачет и не хочет кушать он. И первые шаги сынка-малышки, И слово, что сказал он в первый раз, И первые царапины и шишки, И детский сад, и школа- первый класс… Врачи молчат, стараясь что есть силы Хоть как-то ей страданья облегчить. А родственники строго запретили Старушке про диагноз сообщить. Она не знает, что больница эта- Не городской простой стационар, Что шансов на поправку больше нету… Но, для нее незнанье- не кошмар. Табличка «Хоспис» на стене у входа Ей ни о чем плохом не говорит. На странные слова давно уж мода И нужно ли кого за то винить? Она не знает, что сынок исправно Звонит врачам, в неделю раза два: - Вы ж говорили- умирает… Странно, Что до сих пор она еще жива. Она жива. Она все ждет и верит, Что сын придет, обнимет, объяснит… Откроются сейчас палаты двери, Она же все поймет и все простит… С последних сил встает она с кровати Держась за стенку, подойдет к окну. Насколько ей еще терпенья хватит Так верить безразличному сынку? Она готова до конца стараться И сил, что нет, она должна найти. Вдруг он придет? Она должна дождаться! Придет…Ну как он может не придти? Стоит и плачет… Ждет от сына вести… На небо лишь посмотрит невзначай И теребит рукой нательный крестик- Мол, подожди, Господь, не забирай…

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А это чтоб не унывали, с мамами же связано много много всего хорошего, веселого, светлого и радостного)

67904_386883151401209_1569588524_n.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 місяць потому...

Ходи к своей МАМЕ в гости

Пока твоя МАМА жива

Она ни о чём не спросит,

Усадит тебя сперва –

Не скажет, что редко бываешь,

Вздохнёт она про себя,

Подарков не надо – ты знаешь, -

Увидеть бы ей тебя.

Спокойно и просто встретит,

Крутым угостит чайком

И ты не всегда заметишь

Как она улыбнётся тайком.

Не спросит, - а сердцем учует.

И радость твою, и боль.

Смотри на неё, родную,

Пока она здесь, с тобой.

И без утешений умеет –

Так может лишь только она –

Любую печаль развеять

И чёрную грусть прогнать.

Она до порога проводит

И долго ещё стоит,

И смотрит, как уходишь,

И вновь потом ждёт, сидит.

И снова в бессонном окошке

Седеет её голова…

Ходи к своей МАМЕ в гости

Пока твоя МАМА жива...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

В нас з мамою склалися стосунки лише коли я вийшла заміж і пішла в прийми)) Вона у мене дуже запальна. я звісно ж така сама. У нас дивні стосунки. Ми ніколи не обіймались і не цілувались, навіть коли я була маленькою (ну хіба дуже). Але. Ми можемо розмовляти практично про все і мама ридала коли побачила першу онуку на узд. Дивні стосунки, так. але міцні. Я люблю і роважаю її не лише тому, що вона моя мама, ні. Впевнена, що далеко не кожна мати заслуговую поваги. Я захоплююся нею як жінкою. Її мудрістю, рішучістю і ще багато чим. Мені подобається що мама слідкує за собою і має гарний смак. А ще батьки практично ніколи і нічого мені не забороняли. Якщо потім робила помилку. я знала, що помилка моя і нікого не звинувачувала. В школі дивувалися моєму зеленому волоссю і драним штанам, а батьки ставилися цілком лояльно. Отаке.

П.С. зараз коли я працюю, мені дуже приємно дарувати їй щось. Просто так. не на свята. Привезти якийсь дорогий крем, чи купити одяг. В цьому є щось.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Моя мама - мое наказание, мое проклятие, мой крест. Никто мне в жизни не причинил столько боли, сколько она.

Но, когда она болеет, мне ее до боли жаль. Я тоже люблю ей делать подарки, радовать ее и делать ее жизнь комфортней, на сколько, она мне это позволяет. Не смотря на то, что я чувствую, то же, что чувствуют сироты, когда вижу, как матери любят и заботятся о своих детях...

Какие б мы ни были взрослые и самодостаточные, нас все равно тянет к маме.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 3 місяця потому...

КОГДА Я МАМОЙ НЕ БЫЛА

Когда я мамой не была,

Я спать могла, когда хотела.

И, как хотела, так жила.

Никто не какал то и дело,

Меня не дёргал, не жевал,

Не колотил по всему телу.

И чистить зубы каждый день

Мне было просто и не лень.

Когда я мамой не была,

Не спотыкалась об игрушки.

И не вздыхала у стола,

Когда на пол летели кружки.

И колыбельные слова

Я не искала у подружки.

Не лезло, вдруг, средь суеты:

«Не ядовиты ли цветы?»

Когда я мамой не была,

Я о прививках знать не знала.

И трезво мыслить я могла.

И сон ни чей не охраняла.

И у кроватки не спала,

Слегка прикрывшись покрывалом.

И не влетало прямо в сон:

«О, Господи, а как там он?!»

Когда я мамой не была

Так сердце не могли царапать

Вдруг утонувшие глаза,

Вот-вот с которых слёзы капать

Собрались, уж. И с ними я

Сама готовая заплакать.

В тот миг не надо ничего,

Лишь только б боль забрать его.

Когда я мамой не была,

Так глубоко не ощущала

Всю значимость своего я,

Как будто жизнь начав сначала.

И столько света и тепла

Душа моя не источала.

Никто б не смог мне объяснить,

Что я вот так смогу любить.

Пройдут года. И ничего,

Что жизнь, - как парусник летящий.

Она опять вернёт его –

Тот миг – такой родной, щемящий, -

В руках ребёнка своего

Увижу свёрточек пищащий.

И с новой силой счастье в дверь –

Я стала бабушкой теперь.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...