Луцьк 45-91 р.р.

[Peter Weger]

Вулиця Радянська (зараз Винниченка) 1975 чи 1976 рік.

[guest]

Вулиця Радянська (зараз Винниченка) 1975 чи 1976 рік

а що це біла будівля за будинком №51?

[Peter Weger]

Вулиця Радянська (зараз Винниченка) 1975 чи 1976 рік

а що це біла будівля за будинком №51?

У цій будівлі колись була аптека.

[olex]

Луцьк середина 1980-х рр.

[kotykS]

Казав автор, що зроблено з Красненського мосту під час розливу в сімдесяті роки

[ursa]

© фото Сергея Ткачёва.

Узнаваемо

[Peter Weger]

© фото Сергея Ткачёва.

Узнаваемо

Проспект "Правди" - початок 60-х ?

[Otto Kreer]

1949 - Луцк

(на фото В.И.Володин - в последствии заведующий кафедрой энергосбережения БГТУ , доктор технических наук, Минск )

[fotlav]

Останнє фото, це де?

[SANEY]

Похож біля Проміня...

[fotlav]

Четверте фото, це де?

[laska]

Четверте фото, це де?

9-ти поверхівка в центрі з годинником.Вид з Градного узвозу (тоді Плєханова), праворуч видніється театр.

[Peter Weger]

Стадіон "Авангард" початок 60-х

[laska]

Цікаву деталь вчора почула від старожилів. До забудови на Ковельській дорога проходила так, що оцей будинок, що й досі залишився, був поруч самої дороги.

[yurgen]

Щось в мене ніяк не виходить той будинок біля самої дороги. Якщо накласти польску мапу, то Ковельська так і йшла. Плюс будинок 8 (міліція) і навпроти 5-й задають напрямок. І далі будинки з датами на фасаді теж на тій самій лінії стоять

Змінено 12 Травня, 2014 в 10:50 користувачем yurgen

[laska]

Так от і я задумалась, тому й написала. Але так стверджують два старожила.

Чи то дорога така широка була. Та все одно гак добрий виходить. На фото з дорадянського періоду, дорога навпаки йшла впритул від "Зосі".

І ще парочку деталей. На Ковельській за поляків на місці меблевого комбінату була продовгувата споруда, там знаходилась, щось типу каси допомоги хворим. В період війни - шпиталь. Розказують, що там у скрутні воєнні часи можна було поживитися продуктами.

Колишня школа №6, там де зараз вечірня, у повоєнний час була школою №2.

А теперішній інститут культури, той що над Стиром (до 1985р. школа №3) був вечірньою школою.

Якось так, якщо не заплутала Вас

[kotykS]

Танк!

[papa1]

Вулиця Радянська (зараз Винниченка) 1975 чи 1976 рік

а що це біла будівля за будинком №51?

У цій будівлі колись була аптека.

И возвращаясь,после уроков, из школы №4 домой на Гулака-Артемовского,в этой аптеке мы (школьники) покупали гематоген.Тогда это была сладковатая плитка, и канала за шоколад.Стоила 11 копеек.Всех этих больших домов небыло.Про знаменитую пивнушку чуть дальше этой аптеки не пишу т.к.пребывал в весьма юном возрасте.А знаменита она была тем,что ходили слухи,будто-бы она (пивнушка)соединена трубопроводом с цехом готовой продукции пивзавода (раньше пиво продавалось в разлив прямо на улице),за воротами которого она и располагалась.Думаю что это были только слухи,но функционировала она регулярно и народная тропа туда не заростала.

Змінено 23 Травня, 2014 в 16:43 користувачем papa1

[Peter Weger]

ХТО ЗНАЄ коли в луцьку появився природний ГАЗ?

ПAT "Волиньгаз" Адреса:

м. Луцьк

вул. Івана Франка, 12

Телефон: +38(0332)77-69-00

Факс: +38(0332)77-69-01

Email: [email protected]

www.volyngaz.com.ua .

Історія

Зародження газової служби на Волині

Історія створення газового господарства на Волині сягає 50-х років XX століття. Саме тоді вперше волиняни дізнались про переваги нового палива – природного газу.

Перші користувачі отримували газ зріджений – в балонах. Їх привозили з газопереробного заводу міста Борислав Львівської області вантажними автомобілями. До перших газобалонних установок лучани ставились із особливою обережністю. Однак безперечні переваги зрідженого газу над будь-яким видом твердого палива досить швидко зробили його популярним серед населення. На той час цей напрямок видавався настільки перспективним, що згодом на Луцькому заводі комунальних виробів було освоєно виробництво перших газових плит.

Попит на зріджений газ серед волинян зростав. В 1956 році при Волинському облкомунгоспі була створена Луцька дільниця постачання скрапленого газу. Розмістилась вона, згідно плану забудови міста, на околиці Луцька. Роботу дільниці забезпечували лише 4 працівники. Спершу балони з газом доводилось розвозити гужовим транспортом. Кожна підвода, незважаючи на погодні умови, щодня доставляла до споживачів близько десятка таких балонів.

З часом роботи у перших газовиків побільшало. Назріла потреба в спеціалістах аварійної та транспортної служб, фахівців з експлуатації.

6 лютого 1959 року керівництво облкомунгоспу наказом №18 створило міжобласну контору зрідженого газу. Цей день є офіційним початком створення газового господарства на Волині.

Першим великим проектом для новоствореної контори стало будівництво пунктів обміну балонів у сільській місцевості та райцентрах області. Чисельність працюючих на той час становила менше десяти чоловік. За допомогою двох автомобілів вони обслуговували більше півтисячі газобалонних установок. Спецавтомобілями розвозили газ не тільки по Волині, а й по Житомирщині, Львівщині, Хмельниччині, Рівненщині, Тернопільщині. Часто автомобілям доводилось на розвозку виїжджати із причепами.

Для новоствореного підприємства це був період бурхливого росту. Виробниче приміщення розбудовувалось, вдосконалювались механізми, раціоналізовувалась робота, автопарк поповнювався новою технікою. Протягом перших десяти років трудовий колектив контори збільшився до 200 працівників. При виробничій потужності станції 12 тисяч тонн зрідженого газу в рік, населенню відпускалось втричі більше.

Не забарився в область і природний газ. Після введення в експлуатацію унікального газопроводу Дашава-Мінськ-Рига у 1949 році розпочалася нова ера газифікації міст і селищ України. Саме з Дашави беруть свій початок перші довоєнні газопроводи. Тут вперше було пробурено свердловину, з якої вдарив потужний струмінь прикарпатського газу. Звідси живими артеріями газопроводи простяглися й до Волині.

У 1959 році розпочалося будівництво газопроводу-відводу до міст Рівне та Луцьк.

Паралельно велись роботи з газифікації обласного центру Волині. Ця відповідальна місія була покладена на спеціалістів кількох місцевих підприємств.

Перший пуск природного газу припав на початок зими. Незважаючи на двадцятип’ятиградусний мороз, роботи з прокладання труб тривали цілодобово. Неймовірно важко було копати траншеї. Перевірку надійності всієї системи ускладнювали відсутність спеціального обладнання для визначення щільності стиків газопроводу. Тому пуск газу став справжньою перемогою.

Незадовго до офіційного запалення блакитного вогника, у грудні 1962 року, рішенням Луцької міської Ради депутатів трудящих № 705 було створено виробничо-експлуатаційну контору газового господарства «Луцькгаз». Саме цей трудовий колектив, який на той час налічував лише вісім чоловік, взяв на свої плечі важку ношу – обслуговування перших абонентів газової мережі. Брак техніки, механізмів, працівників з відповідною технічною освітою ускладнював роботу. Але першопрохідці газової галузі на Волині не спинялись перед труднощами. Прагнення принести блакитний вогник в оселі волинян увінчалось успіхом.

31 грудня 1962 року в Луцьку відбулась визначна подія. На початку вулиці Леніна (нині – проспект Волі, на місці нинішнього приміщення обласного драмтеатру), вперше загорівся символічний факел природного газу. Чудовим новорічним подарунком для мешканців будинків № 7, 9, 11 та 13 по вулиці Леніна стала газифікація їхніх осель. Над прокладанням газопроводів трудились працівники Луцького спеціалізованого управління №536 тресту «Промсантехмонтаж» та інших підрядних організацій. Завдяки їхнім зусиллям були газифіковані перші промислові підприємства міста - авторемонтний та молочний заводи. Газифікація міста продовжувалась. Вже за два роки у Привокзальному районі запрацювала перша в Луцьку котельня. Відтоді природний газ став широко використовуватись в промисловості та комунальному господарстві.

Водночас для сільських жителів природний газ залишався недосяжною мрією. В квітні 1983 року за ініціативою Республіканського об'єднання «Укргаз» Рада Міністрів УРСР прийняла постанову «Про заходи з прискорення газифікації на селі». Це стало потужним стартом до розширення газорозподільних мереж по всій області. Будівництво магістральних газопроводів Івацевичі-Долина, Дашава-Мінськ, Турійськ-Рівне-Азот сприяло прокладанню відводів до нових населених пунктів.

Поступове прокладання газопроводів до районних центрів Волині стало основою для розширення підприємства. Протягом сорока п’яти років існування маленька контора «Луцькгаз» розрослася потужною мережею газових господарств по усій Волинській області. Це стало передумовою до створення однієї єдиної структури - Волинського виробничого об'єднання газового господарства «Волиньгаз». Вже у 1991 році газове господарство Волині було перетворене у Волинське державне підприємство по газопостачанню та газифiкацiї «Волиньгаз».

За роки становлення та розвитку газової індустрії Волині було створено повноцінну інфраструктуру для її обслуговування, прокладено тисячі кілометрів газопроводів, проведено геологорозвідувальні роботи.

В середині 90-х підприємство пройшло шлях корпоратизації. Вiдповiдно до рiшення Державного комiтету по нафтi i газу вiд 11 березня 1994 року N106 Волинське державне пiдприємство по газопостачанню та газифiкацiї «Волиньгаз» було перетворене у вiдкрите акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї «Волиньгаз».

Таким ми бачимо його і сьогодні, а служби природного та скрапленого газу, які майже півстоліття тому працювали автономно одна від іншої, сьогодні становлять одне ціле підприємство – ПАТ «Волиньгаз».

Змінено 17 Червня, 2014 в 18:38 користувачем Peter Weger

[Peter Weger]

Перехрестя вул. леніна і Шопена 1985 рік

[bodia88888]

Згадав ларьок (як кому) на фото). Пресу в таких продавали. Та й, кажись, в деяких хліб

[yurgen]

А що, по леніна не можна було їздити?

На фото стоїть знак "в'їзд заборонено" і табличка, напевно, з годинами заборони

[guest]

А що, по леніна не можна було їздити?

ні, не можна було

щоб пролєтаріат на своїх драндулєтах не забруднював повітря перед обкомом партії

[yurgen]

стирив з ФБ

Змінено 1 Липня, 2014 в 16:34 користувачем yurgen

[Peter Weger]

вул. леніна 1977-78 рік.