Перейти до змісту

Віра в себе


Gabriel

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Навіяно висловлюванням багатьох людей в цій гілці.

Власне тема - "Віра в себе".

Багато з тих хто засуджують або неоднозначно сприймають віру в Бога, як свій аргумент , говорять що потрібно вірити в себе, свої сили і все в тебе вийде.

Власне давно вже хочеться почути всіх, хто підтримує таку точку зору - що для вас означає віра в себе?

Як ви собі чи іншим це пояснююєте? Як практично реалізуєте в житті?

Які успіхи і результати?

  • Відповідей 63
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Починати треба з такого питання: а бог є? Коли відповідь на це питання "ні", то відповідь на сабж очевидна і топік відразу можна закривати, якщо відповідь "так", значить будуть розмазуватись соплі в темі на пару сторінок.

Опубліковано

SunSeth, невже є такий розумник і герой, який пізнавши все на цьому світі міг заявити - "Я точно знаю, що Бога нема"?

Але мені здається що ти просто втік від відповіді...

Опубліковано

А есть ли такой умник, который познал всё и может заявить, что Бог есть? ;)

P.S. Тупое противопоставление двух аксиом :D

Опубліковано

Ну от, я вам про одне а ви про інше...

Тема не про існування Бога (про це говорили багато в інших топіках), поки ніхто нікому нічого не доказав.

так є що сказати по темі?

Опубліковано

даже если отвлечься от бессмысленного доказывания друг другу есть бог или нету, то все равно непонятна мне данная тема.

что значит

Багато з тих хто засуджують або неоднозначно сприймають віру в Бога, як свій аргумент , говорять що потрібно вірити в себе
?

ты этим хочешь сказать, что можно в себя не верить, главное - довериться Богу?

как по мне - независимо от того, во что или в кого веришь, вера в себя должна быть в первую очередь.

иначе - в крематорий сразу...

Опубліковано
Тема не про існування Бога (про це говорили багато в інших топіках), поки ніхто нікому нічого не доказав.

Тоді який смисл цієї теми? Посрачитись? Чи в цій темі хтось комусь таки щось докаже? (в честь Різдва, що наближається).

Опубліковано
даже если отвлечься от бессмысленного доказывания друг другу есть бог или нету, то все равно непонятна мне данная тема.

что значит

Багато з тих хто засуджують або неоднозначно сприймають віру в Бога, як свій аргумент , говорять що потрібно вірити в себе
?

ты этим хочешь сказать, что можно в себя не верить, главное - довериться Богу?

Так!

Тема не про існування Бога (про це говорили багато в інших топіках), поки ніхто нікому нічого не доказав.

Тоді який смисл цієї теми? Посрачитись? Чи в цій темі хтось комусь таки щось докаже? (в честь Різдва, що наближається).

смисл цієї теми почути аргументи віруючих в себе, а то я так досі і не зрозумів що це для них значить. Одне "розмазування соплєй" (SunSeth)

Опубліковано

Если коротко - я не забиваю себе голову тем, каким образом мне потом (возможно) зачтутся мои поступки - и счастлив :)

Делать так, как требует Бог - вопреки моим желаниям и потребностям - это добровольно загонять себя в клетку. Что лучше для меня - решаю я, а не Кто-то Сверху. И если я ошибся, то виноват я, а если что-то не получается - вовсе это не "кара Господня" ;)

И если я не употребляю пиво-конфеты-цветы-сигареты - это не означает, что Бог направил меня на путь истинный. Я всего-навсего живу так, нравится мне и моему организму ;)

Опубліковано
- ты этим хочешь сказать, что можно в себя не верить, главное - довериться Богу?

- Так!

Хм, неужели приятно считать себя Никем??? Человек без веры в себя - это не человек. И смысла существовать у него НЕТ.

Опубліковано

ты этим хочешь сказать, что можно в себя не верить, главное - довериться Богу?

Так!

бред... полнейший...

извините, но это участь стада подчиняться пастуху

Опубліковано

Ну так поясність мені, в чому "брєд"?

одні емоції..

А що "смисл сущесвования" це віра в себе? Це як?

Опубліковано

Вместо того, чтобы думать о том, как бы то сделать так, чтобы Богу было хорошо - лучше сделай так, чтобы хорошо было твоим детям (или близким). И вместо того, чтобы тратить время на посещение церкви и молитвы - лучше потрать это время (опять же!) на детей и близких. Жизнь слишком коротка, каждый твой день может быть последним - а ты можешь не успеть сказать им самого главного...

Опубліковано

Віра в бога - імхо сублімовані дитячі страхи і сподівання, що хтось всемогутній і мудрий таки оцінить мої потуги і полюбить мене любімого і дасть мені воздаяніє і покарає неугодників. Амінь :D

Продовжуємо? ;)

Віра в себе - це уви, для сильних духом, ато можна опустится до рівня амеби (хватать, жрать і сра.ть). В кінці кінців можна зустріти амебу більшу за себе і ... пожаліти, що не пішов в свій час за "пастухом" :D

Доречі, віра в себе, апріорі, вступає в протиріччя з "великим і всемогутнім", образ якого так настирливо впечатують нам в моск церковники всіх мастей.

В дійсності є тільки Дарвін, і ще деякі сили, які непідвладні розумінню людським куцим мозжечком. Але робити перед ними ось так :sm142: - тесаме що молитись мікрохвильовій печі :D

Опубліковано

Просто роздуми:

якщо Бог в кожному(або кожен це частинка Бога),то якщо людина вірить в себе,то автоматично вірить і в Бога.

Опубліковано

Це відчуття насправді надзвичайно важко передати, бо описати його як поняття в психології, поступеневий результат чогось, чи тим більше процитувати зі священних писань просто неможливо.

взяла я колись сік гранатовий, взяла ручку і листки, музику в вуха.

пішла в старе місто гуляти

посиділа біля собору, пописала трохи, просто розслабилась.

а потім, десь після 5ї в римо-католицькому почалась служба.

і мені так захотілось зайти туди.

мене там розслабляє, розтікає по стінах, я наповнюю те приміщення собою, там знаходжу щось для себе. я там мислю. і його вічна прохолода заставляє думки протікати, проціджуватися, а не скакати і створювати броунівський рух так, як завжди ))

зайшла, сіла, послухала священика.

тема була про один з гріхів - надмірна цікавість до життя інших і надмірна байдужість.. і трам парам пам

і я подумала, що я придурок!

що не треба шукати канонів, законів життя, як я роблю вже досить довго. не треба вибирати для себе. релігія їх дає. нАте, люди, от вам готовеньке, щоб не мучились! вот вам 10 заповідей, живіть за ними, не шукайте собі законів...і це є класно. це є просто. не треба дертися на гору, падати, збивати коліна, руки до крові, і знову дертися на неї, а просто обійти її з такою чудовою чарівною книжкою, яка покаже шлях, і такими прекрасними провідниками, котрі несуть слово Боже...

це як настройки телефону

є заводські.а є персональні.

Набагато простіше йти шляхом, вже протоптаним за тебе кимось. там немає каміння, і вітер там не такий страшний.

нащо тоді я - придурок - думаю, аналізую, шукаю і складаю собі свої принципи, основи, канони і шукаю пригоди на свою сра.

якби ж то внутрішньо заповіді були авторитетні, то було б простіше набагато. не робити того-то ...бо так написано в Біблії.

а для мене це не пояснення! мені треба знати ЧОМУ...

а ще тоді в голові з*явилось таке: три способи жити

1. наповнювати себе вірою (ефективно для багатьох)

2. наповнювати себе кимось (жодна..ЖОДНА людина не варта цього)

3. наповнювати себе собою (найважче.ужас як важко). вирішила, що буду пробувати.

і пробую. це непросто. інколи надто складно, інколи просто сходиш з розуму, але..це ЧЕСНО. ЧЕСНО по відношенню до самої себе. мене не прикували кайданами і не обмежили тунелем, мені не скажуть "сідєть отам!", "фас отут!", "палзті на третьому повороті!", а далі скакати на одній середній нозі, приходити тричі в тиждень, стояти отам і казати то, і любити-и-и..любити всіх, люди добрі-і-і-іі... якщо я ненавиджу - ненавиджу відверто, коли люблю - люблю по-кольоровому. і обидва ці відчуття хоч не є правильними, але є святими для мене, і позитивними. чому? бо вони чесні і СПРАВЖНІ, побзавлені жодної фальші.

тут відсутній поділ світу на чорне і біле по одній ПРАВИЛЬНІЙ лінії. це є можливість і варіація, яку я при релігії чи вірі не отримала і не отримаю. і чесно - безмежно цьому рада :)

З.І. Більше не знаю, як пояснити.

Опубліковано

а по другому це не пояснити, тільки життєвий приклад, який скажімо змусив, спонукнув відмовитись від "загальних" правил чи законів і перейти на "новий рівень"... необов*язково кращий, чи правильніший ... але свій .... я сам собі режиссер, сценарист, продюссер, і актор, який робить свій сюжет, творить свою істрорію ...

донабор

З.І.

імхо.. віра в Когось або в Щось робить вибір за тебе ... "нав*язує" тобі чиїсь правила, та поняття... я не кажу шо вони не правильні чи погані, вони просто не мої ...

Опубліковано

Знаєш, Іванка, якщо чесно, думав знову напишеш щось максималістсько-юнацько-протестне і на бекграунді буде світити твоє вічне насрать:)

пост глибокий, цікавий. супер просто. ти відкрилася для мене углиб дуже серйозно.

так, релігія ніби дає готові рецепти, здається, нічого не треба шукати, все описано- бери й живи, і будь щасливий.

лиш існує маленьке але....

чому так багатьом важко жити за цими рецептами? так важко чомусь не брехати, навіть у дрібницях...не завжди вдається бути уважним до найближчих людей-батьків( шануй батька і матір своїх)... так важко простити людині..часом навіть у дрібницях..

насправді віра- це не тільки життя так, як хоче Бог. це шлях, яким ти можеш піти...якщо вибереш його. і він далеко не легкий, і на ньому ти так само здереш коліна, ба, скорше обдереш душу, тому що відчуєш недосконалість свою, зрозумієш, наскільки слабкий перед спокусами, і наскільки вони можуть керувати твоїм життям, тобою, а не ти ними:)

і віра в Бога не заперечує віру в себе. аж ніяк.

Опубліковано

ІМНО тема трохи куцо названа. Чому відразу протиставлення віри в Бога і віри в себе?

Я наприклад вірю в Бога, при цьому сприймаю всі прояви релігії, як танець шамана з бубном. І? Що мені заважає вірити в свої сили? І сприймати оточуючий світ як сукупність причинно-наслідкових зв"язків, а не як волю і покарання зверху.

Релігія робить людину слабкою. Вона вимагає підкорення "волі зверху", "верховному плану" ітд.

якщо Бог в кожному(або кожен це частинка Бога),то якщо людина вірить в себе, то автоматично вірить і в Бога

цікава ідея як навернути в віру ще трохи народу. просто і красиво.

Опубліковано
Багато з тих хто засуджують або неоднозначно сприймають віру в Бога, як свій аргумент , говорять що потрібно вірити в себе, свої сили і все в тебе вийде.

Наскільки не зраджує пам*ять, розмова на цю тему велася зі мною ще досить недавно. :)

Опубліковано

релігія - соціальна політика, яка дозволяє тримати маси у якійсь відносній купі (мусульманство - прекрасний приклад)

у людей, об'єднанийх однією книжкою/постаттю/культом будь-чого є, хай і примарна, але єдність. відчуття НЕсамотності. тепер питання - чим це погано?

імхо, маса не може домовитись без якогось списку правил, які вважаються сильнішими і вищими, яким треба підкорюватись. а так як релігія торкається дорогих серцю тем, релігія емоційна і "має почуття, себто уособлена", вона і є популярним засобом.

моя думка - чим би дитя не тішилось, лиш би не вішалось. боротися і доводити, що ходіння в церкву - трата часу нема сил бажання і толку. інколи думається, що краще тупо відстояти ті 20 хвилин чи скіки там але потім мати шаблонне(для більшості) відчуття виконаного обов'язку по духовному розвитку, ніж ходити і днями думати про якусь дрібницю, що у кінцевому результаті так само не має глобального толку :unsure:

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...