А шо це, взагалі, за позиція

[Юлямпочка]

От заїло мене, як колишню вчительку. Був в мене один раз випадок, тільки один, за п.ять років роботи в школі, я на п.ятому місяці вагітності одному хлопаці сказала, щоб він закрив пасть (там не то, шо заслужив, а не в школі, я б йому ту пасть власноруч порвала б). Ну, там ситуацію можна з різних боків розглядати. Так вот, прийшла мамаша і почала мені втрирать, як правильно і яка я [censored] шо мені байдуже до чужих дітей. Я довго її слухала, вибачилась перед малим, а потім сказала: "Я йому ніхто, просто вагітна учіла, провела урок і тиждень не бачу. А вам з цим засранцем старіти". Розвернулась і пішла, більше в школу не вернулась.

ТАК ОТ. Я СТОСОВНО САДОЧКІВ.

В темі "Чи робите ви своїм дітям прививки" Захар дуже впевнено розказує мені, яке страшне лихо садочок, бо в його знайомої є сумна історія. Вихователям на дітей, перепрошую, плювати, а ВСІ ДІТИ НЕВИХОВАНІ!!! І садочків треба уникати саме через те.

Зразу згадується, як на день вчителя ми по десятці (шалені гроші!!!) збирали на квіти і цукерки вихователям. Це яслі. ОДна мама, як розрепенилася, що нічо давати не буде, бо її дитину не так вдягають, не так годують, не так вигулюють і шо там ще. Фраза, яка мене вбила: " А нянічка дітям какати не дає!" (уявляю, шо має мого Марка, наприклад, заставити не какати... корок дупі хіба). Карочі, всі суки (літературне слово, даруйте), її дитину гноблять, жити не дають. Коли я сказала, шо можу дати номер своєї няні, якій плачу 15 грн/год-дит, вона замазала, ну і я перейшла в категорію "невихованих мам", я так розумію, в якої не виховані діти і спілкуватися з ними не можна.

Да, в садочка є свої проблеми. Їх багато, совок з наших садочків ше витравлювати і витравлювати. Тільки мене найбільше кумарять не проблеми садочка, а МАМАШИ, які з якоїсь причини вважають, що якісь діти чемні, а якісь нє, що її дитина - єдина чемно вихована (що автоматично заперечує дану тезу) чи вихователям плювати на дітей.

Але, сьогодні, наприклад, малі ходили на ляльковий театр дивитися. Вчора вони малювали гуашами, чого я дома категорично не даю робити, ще кілька днів тому вони ліпили яблучка з пластиліну. Діти знають, як один одного звати, прощаються і вітаються. Враховуючи, що в нас від народження жорсткий режим - їм абсолютно не складно пристосовуватися. З однією з виховательок мій істероїд і псих Марко обнімається при зустрічі. В групі тепло і затишно. Да, можливо, буває, що в марка шапка набакір, але жодного разу я не забрала його чи Оленку з групи запісяними, закаканими чи голодними і не назвала б наш садочок якимось зразково-показовим.

Ніхто при дітях не курить, не треба перебільшувати. За це наказують.

Ніхто при дітях не матюкається, а коли вирветься якийсь вигук, то, перепрошую, іноді дома двоє доведуть до червоних слонів, а шо говорити про 15?

Деградація?

Дєтскій лєпєт.

І ще раз. Я закликаю людей до одного. Ви можете робити щеплення, можете не робити, можете водити в садочок, можете не водити, можете загартовувати, а можете тримати в теплі, можете бути вегітаріанцем чи м'ясоїдом, не признавати тефлонового посуду або харчуватися виключно фастфудом, прошу вас не робити одного!

НЕ ВЧІТЬ ІНШИХ ЖИТИ ЗА СВОЇМИ КАНОНАМИ! ХВАТИТЬ В ЖИТТІ І СВІДКІВ ЄГОВИ!

Мені, наприклад, не подобається, коли мої принципи хтось піддає сумніву чи висміює. Навіщо? Це нічого не змінить в житті, а от мою думку про вас (і не тільки мою) - цілком.

Давайте жити дружно, бо всякі є і всяких треба.

ЗІ. Не тре розказувати страшних історій, пов'язаних з дітьми знайомих, сусідів, далеких родичів. Маєте свою власну - вперед (без прикрас, щоби біди не накликати). Історії "через десяті руки", найчастіше, древні бояни з інета, переказані і пристосовані до реалій.

[Zheny@]

Загрузила.

Але підписуюся під кожним словом!

[adebt]

Немає шо додати! +1

[zaHARE]

Ох,оскільки зацепили мене,то мушу більш розгорнуто відповісти.

По-перше-я не є противником дитячих садочків.Але не вважаю,що батьки повністю повинні перекласти ігри,навчання і т.п. на вихователів.Вихователі різні бувають.Навіть в крутих садочках є недалекі вихователі і навпаки в звичайному садочку попадають самородки.

Вибачте але знов кілька прикладів реальних, а не бояни з інета.

1.Діти двічи приходили з садочка з одежою облитою хлоркою.Питання-чому в дитячому садочку вільний доступ до розчину хлору?Вихователька сказала,що ми придумали все.

2.Вихователька заставила племінницю діставати з унітазу!!!!!ключ,який туди сама уронила.При зустрічі тет-а-тет крутила різні версії,а потім здивовано сказала,що в нашої малої рука маленька,а її могла б застрягнути!!!!!!!

По-друге -Якраз я є противником нацвирканих мамаш,які абсолютно не займаються власними дітьми і вимагають,щоб в садочку з її розбещеної дитини зробили Ейнштейна.А хто пробував порівняти матеріальну базу наших садочків і ,наприклад шведських?Небо і земля.А вибору нема,садочків у нас не вистачає.

По-третє-до революції садочків майже не було,але які особистості з дітей виростали.А зараз?Навіть дитячі психологі вважають,що перевагу треба надавати домашньому,сімейному вихованню.Садочок руйнує індивідуальність.Діти є різні-холерики,меланхоліки,сангвініки.Хтось робить все швидко,а комусь треба більше часу.Хто до них може пристосуватись? Тільки батьки.Хоча розумію,що зараз і батьки забувають про свої обов'язки.Егоїзм процвітає.

Я нікому не нав'язую свою думку,бо це моя особиста думка.Навпаки,я виношую ідею альтернативного закладу нашим садочкам,де повинна панувати сімейна,вільна атмосфера.Може і вийде,хоча криза відтермінувала втілення.

[Юлямпочка]

Я ходила в садочок з яслів, так склалося, жила на далекому сході і ходила до садочка, а потім приїхали, то якось мама на роботі, рідний батько алкаш, розлучення, бабуся на роботі - я була в садочку (совковому абсолютно). Моя сестра росла в "спокійній, домашній атмосфері" - мама, тато (на роботі), бабуся, старша сестричка, всі люблять, балують, читати і писати в п'ять років (я з нею весь час в школу гралася), суцільний індивідуальний підхід. В школі дитина боялася вчителів, боялася зміни обстановки, перший раз сама десь поїхала в восьмому класі і то зі сльозами і скандалами, кожна зміна в житті - стрес, нові люди, подорожі, знайомства - стрес, я заміж пішла - сліз було море. І вчилася вона гірше від мене, але ж вона ВМІЛА ЧИТАТИ І ПИСАТИ ЩЕ ДО ШКОЛИ, а я цього навчилася вже в школі.

Матеріальна база наших садочків в чомусь накульгує. З другого боку, в польських садочках "вихователь" не вчить, він тільки слідкує за безпекою, а всі заняття - проблема виключно батьків. Хочеш музику - вози на заняття в одну школу, хочеш танці - в іншу, хочеш карате, читання, малювання - відповідно. В нас дітей вчать. В групі в дітей - велосипеди, машинки, коники, кубики зайцева, машини, ляльки, колиски, каляски, пірамідки, конструктори, не знаю, чого нема (вихователі вручну готують матеріали до занять, готують плани-конспекти, календарне планування, заповнюють журнали і т.д.). Ясно, що все за наші групи. Але друг в Америці в приміському садочку платить за малого 800 баксів в місяць (при тому, шо виховательки там теж всякі трапляються, минулого року довели малого до гнійного отиту), я, з усіма поборами на двох дітей вкладаюся в 100 баксів. Ясно, шо різні зарплати, але... 800 дол. на дитину і 50 - (офіційна плата 80 грн харчування, плюс група, садочок, але весь час то канцелярка тре, то вазон, то іграшка, то день народження виховательки). А порівнювати матеріальну базу нашого і шведсього садочка - те саме, що порівнювати нашу сім.ю з шведською, отак от.

Історія з хлоркою не варта виїденого яйця. При тому, що в мене дома скручені всі ручки, заховані всі ножі і хімікати, я регулярно відбираю в малих колючі предмети, ацетон і хлорку, тому що вони долізають в такі місця і таким чином, що фіг ти вслідкуєш. Двері в ванну закриті, а пляшка з хлоркою на полиці, якщо забудеш на підлозі (можна подумати, шо завжди все пам.ятаєш, нічого ніколи не залишиш, навіть шампуню на ванні), то абзац, рятуйте.

Історія з унітазом... Ну, я не розумію, чого батьки вимагали пояснень. Тут тільки сваритися і погрожувати фізичною розправою. Кругом є кози, серед виховательок і серед батьків.

Стосовно альтернативних закладів. Пам.ятаєш я цю тему підняла? Я підняла і потрібних людей (бо дійсно не хотіла віддавати дітей до садочка), але... виходить, що для рентабельності такого закладу, платити ЗА КОЖНУ ДИТИНУ ПОТРІБНО БУДЕ не менше трьохсот доларів, рахувалося по-ріжному, навіть ще з борди зверталися люди, що ж не так, А НЕ ТАК. Бо по-перше, ти не збереш таку кількість батьків. які готові віддати 300 басюків (навіть 200) за дитину, вже краще няні платити, а по-друге, всякі санстанції, міськуо і податкові тебе замордують.

[SummerTime]

Ми ходимо в садочок з вересня. Я задоволена, малий теж. Причина не в садочку чи в системі, а у вихователях, батьках і дітях. Одного разу забирала малого якраз в той час, коли всі діти збирались на вулицю. Я коли побачила, як вони всі збирались гуляти, то запропонувала виховательці свою допомогу. Уявіть собі 15 дітей віком 3-4 роки повідкривали свої тумбочки, повикидали все звідти і кожен хто як вміє починає одягатись, хто своє вдягає, хто чуже і т.п. Видовище було вражаюче, а вихователька бігає від одного до іншого і допомагає: одному колготи підтягує, другому штани застібає, тому черевики, а в того замок розійшовся, в того одна рукавиця загубилась, а мій взагалі сидить як пан і сам не хоче одягатись (хоч вміє), а нащо, якщо вихователька сама і вдягне і шапку завяже. Їм теж нелегко.

В нас дві виховательки, одна з них нам спочатку не дуже сподобалась, але малий любить їх обох, і няню теж. Бувало, що і в кутку стояв, але знає за що і образ не тримає. Звичайно якщо вихователь шкодить життю чи здоровю дитини - це біда, але якщо просто фізично не зміг запобігти якійсь неприємності - це не біда.

Старшого свого з садочку забрали і він був удома. В нас були певні проблеми і я вирішила, що краще для нього буде вдома.

Якщо вашій дитині у садочку погано, то не водіть її туди. Але якщо їй подобається, то не звертайте уваги на всілякі дрібниці.

Добре, що в садочку на дітей шафи не падають. Бо вдома двоє старших хлопців кожен по шафі вже на себе перекидав

[Arven Rivendell]

Я работаю воспитательницей в детском саду, 1 младшая группа, проще говоря детки от 1,7 до 3 лет. Ситуации в саду разные бывают, особенно когда все малыши в сборе, то есть 16 детишек. Идеально когда их 10, тогда за всеми уследишь, никто мокрым дольше 2 минут не пробудет, всех оденешь на прогулку чтоб никому не было жарко, чтоб ни у кого шапка набекрень не была, или шарф не так как мама завязала был завязан, все дружненько играют, уследишь, чтоб не дрались за игрушки, проведешь беседу "что такое хорошо, а что такое плохо", поможешь покушаьь тем, кто не особо умеет еще управлятся с ложкой или просто сидит и ждет чтоб покормили, потому как маме дома некогда ждать, чтобы ребенок сам возился над тарелкой минут 20-30, а проще накокрмить его самой минут за 5-10, и малыш в саду ждет того же. Но рисовании, чтении, родной природе, сенсорике, каждому сможешь уделить внимание, на прогулке организуешь игру для всех и т.д. и т.п. Но вот когда их 15 ть...( хотя казалось бы на 5 детей больше всего навсего), как бы не хотела, что то проходит мимо, спохватываешься, начинаешь оттирать краску со щек, бежишь менять колготки и еще кучу всякого...У меня лишь пару раз мамы присутствовали во время сбора на прогулку, так у них, бедных "глаза на лоб" вылазили, сразу предлагали помощь, причитая:"как же вы тут справляетесь?" В общем занятных историй масса. Как то одна мама устроила ссору с моей напарницей, мол моя дочка сказала вы ее бьете. Мы детей не трогаем, на ум даже не приходит, во первых совсем ведь малыши, во вторых, я лучше задержу дыхание и посчитаю до 15, чем проблем на голову себе буду искать таким способом. В общем, решилось оно как то....Так неделю назад, эта мама говорит мне, когдая обьясняю что девочка ни в какую слушать не хочет нас и постоянно приходит с прогулки как трубочист, :"Так ви їй дайте по дупі, щоб слухалась".У меня челюсть чуть не отпала, это та мама что возмущалась, по поводу рукоприкладства (пусть которого не было). Я конечно, промолчала, просто понимаю, что лучше на моей работе следовать моральным и этичным нормам, тогда проблем не будет и совсесть чиста. Иногда это все удается ценой нервов, вот прикупила успокоительное недавно, употребляю нынче....15 малышей....все таки А люди...они разные и родители и воспитатели.....Не скажу, что я или кто то другой идеальные и во всем правильные, далеко это не так, совершаем ошибки, дай Бог, только, чтоб не серьезные и фатальные, а все остальное будет хорошо.

Сама вижу и халатность в нашей работе, и со стороны родителей, а уж про органы, контролирующие детские сады...вообще отдельный разговор.

Родители, доверяйте увиденному, услышанному, но и своему сердцу. Больше ничего не остается.