Перейти до змісту

Хто зараз що читає / прочитав


t0rik

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 1,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Я зараз читаю Коельо "Дневник мага"

дуже цікава книжечка :)

Коэльо взагалі красава, в мене Алхімік-сама сама книжка, да і так деякі ще твори його читав!
Опубліковано

Василь Шкляр "Ключ". Очікувала багато, розчарувалася. Як стиліст він далеко не блискучий, герой-оповідач викликає огиду, сюжет млявий...ледь "добила"

Опубліковано

«Небо було похмурим кілька днів. Але невдовзі знову вийшло сонце і потепліло. Тільки щось сталося з кольорами.

Зелений ліс перестав бути зеленим. Дерева зробилися жовтими, золотистими, оранжевими,

червоними, бордовими, брунатними і багряними. А небо – синім як ніколи.

– Бабине літо – найкращий час для малювання, – казала мама кротенят і роздавала дітям кольорові олівці.

Вони зручно всідалися на галявині зі своїми альбомами і кожен вибирав собі дерево, яке хотів намалювати.

Мама виносила контрабас і грала спеціально для дітей.

Від низьких звуків маленькі жовті букові листочки відривалися від гілки і повільно злітали вниз…"

Купила для племінниці, але із задоволенням прочитала сама - "Хто зробить сніг" Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько. Добра, тепла історія про родину, про дружні взаємини, про турботу, про щоденні радощі.

«Кафе «Під дубом» справді було під дубом. А точніше, в самому дубі.

Мешканці Букового лісу приходили сюди, щоби охолодитися під час спеки, сховатися від дощу, зігрітися в мороз.

Влітку тут можна було попити лимонад зі свіжою м’ятою, ягідні та молочні коктейлі, з’їсти морозиво.

Ближче до зими меню змінювалося. Тоді звірі грілися трав’яними чаями, узваром і какао.

Крім того, всі приходили сюди почитати газету та обговорити лісові події. Іноді вечорами в кафе влаштовували танці,

і мама кротенят грала на своєму контрабасі. Але найчастіше постійні відвідувачі приходили сюди заради бармена.

Барменом був їжак, якого звали Ї́жак, саме так, з наголосом на першому складі.

Він ніколи не знімав з голови синю плетену шапку, про яку казав «моя шєпка".

Замовляла тут: http://starlev.com.ua/

Опубліковано

Е. Хемингуей "Праздник, который всегда с тобой".

"Если тебе повезло и ты в молодости жил в Париже, то где бы ты ни был потом, он до конца дней твоих останется с тобой, потому что Париж - это праздник, который всегда с тобой". Из письма Эрнеста Хемингуэя другу (1950г.)

Опубліковано

Нещодавно прочитала Кен Кинзи "Над кукушкиным гнездом". Спочатку читалось доволі важко, потім захопило. У підсумку, надзвичайно цікавий психологічний роман і що найголовніше після прочитання книги не залишається байдужим...

Опубліковано

Нещодавно прочитала Кен Кинзи "Над кукушкиным гнездом"

Погоджуюсь. Кен Кизи, це просто "взрив мозга", фільм відпочиває......

Опубліковано

М.Крайтон - Разоблачение. - Легко читається, цікаво і яскраво відображає корпоративні цінності та поведіку за кордоном.

Рей Бредбери - Кладбище для безумцев. - Ну що тут можна сказати. Це Бредбери (один із улюблених авторів) - мені сподобалось. Як завжди неочікуване закінчення і загалом вся книжка захоплює.

У.Голдинг - Повелитель мух. - Двоякі враження. Спочатку так довго читалось, а далі заінтригувала книга. Про цінності, мораль, владу та амбіції і куди вони приводять.

Э.М.Ремарк -Время жить, время умирать. - На мою думку, Ремарк надзвичайно сильно пише. Ще один улюблений автор. Must read!

Опубліковано

Э.М.Ремарк -Время жить, время умирать. - На мою думку, Ремарк надзвичайно сильно пише. Ще один улюблений автор. Must read!

Я обожнюю Ремарка. Нещодавно прочитала "На западном фронте без перемен" та "Триуфальная арка". Але поки, особисто мене, дуже вразив саме роман "Время жить, время умирать". Після прочитання відходила напевно декілька днів...

Опубліковано

з вчорашнього вечора зачиталась... :)

останні перепетії мого життя переплітаються у книзі

cover.jpg

Лэнс Армстронг — американский велогонщик, шестикратный победитель «Тур де Франс» — о своих достижениях в спорте и о том, как ему удалось преодолеть смертельное заболевание. Это книга для заядлых болельщиков и для тех, кто ненавидит спорт, для велосипедистов и для тех, кто последний раз садился на велосипед в детстве, для больных раком и для абсолютно здоровых. Она для всех, кому когда-либо приходилось преодолевать трудности… Она не только о велоспорте. Она о душе.

Опубліковано
50 оттенков серого, трилогия.
це ж порнографія безсовісна.

"Танго смерті" Юрія Винничука

— Пане дохтір! — вже з вулиці гукала Хомикова, чимчикуючи на їхнє подвір’я. — Чулисьте новину? Мушу переписати всіх, хто не ходе на руботу і хто сидить за дня в хаті. Та шо то до хулєри? У кожній хаті є і бабці, і дзядзі, котрі на пенсії, то шо я маю їх переписувати? Та нашо мені така катеринка? Бо то, видите, хочуть вирахувати дармоідів. А шо ту вираховувати? Я їх всіх знаю. Але чи я собі ворог, жиби людям свинство робити? Я ше совість маю. Ше–м не таке виділа. За тих перших совєтів хіба мені не казали, аби я переписала всіх, хто українські газети діставав? Але я вповіла, жи неграмотна. От гроші вмію рахувати, а читати нє. То звідки можу знати, хто читає польські, а хто українські газети, нє? Ну і лишилися того ровера. А потім прийшли німаки і казали, аби я всіх комуняків і жидів переписала. Ну, то щодо комуняків я не була така добра, нє, як вони поселилися в тих хатах, звідки вивезли людей на Сибір, то нехай знають, жи на чужих кістках забави не буде. Як всі виїжджали, то могли і вони пендзлювати на схід, але нє, лишилися, бо шкода було покидати такі люксусові помешкання з меблями і начинням. Але жидів? Кого? Того Ізю, котрий все, як мене зустріне, перехоплював з моїх рук відра з вугльом і казав: «Пані Хомикова! Я вам поможу, бо ви кобіта і вам не пасує тою дричити!», альбо ту Хану, котра все мені якусь лаху дарувала, бо товстіла хутше за мене? Чи пана Кона, котрий жив простісько наді мною, і казав: «Пані Хомикова! Коли я на світанку чую ваш голос, то так, гейби я випив півлітра моцної кави і вже готовий іти тєжко працювати. Завдяки вам я на каві економлю, то дай вам Боже здоров’я, аби ви мене і з летаргійного сну збудили». Чи ви знаєте, пане дохтір, що то є летаргійний сон?.. Ага, так я собі й думала… Нє, жиби я любила жидів, що то — то нє, але тих, наших жидів із Замарстинова любила–м. Бігме любила–м. І що? Чи не забрала я доньку Хани до себе? Чи не сховала її? Жила в мене, як в Бозі за пазухою, годувала її, прала за нею, як за рідною пильнувала, книжки їй носила, аби ся не нудила. А вона виїхала до Палестини і хоч би мені панораму Єрусалима прислала! Альбо оливкову гілку, аби я могла покропити нею мого Штефця, коли він прийде п’яний. О — вдячність, нє? Я би, може, за той час, жи її ховала, могла з десяток підсвинків вигодувати! Шалаї, чуєте, теж жидів у себе ховали, то ті їм дали ота–а-акий вузлик золота. То вони хату си нову збудували, а їхні жиди виїхали, а тепер щороку присилають на свята листівки. І то є пурєдні люди, нє? Але нічо, я за ніц не шкодую, на тамтім світі мені сторицею віддасться, на небі мені вже давно тепле місце підготували. Ану, пане дохтір, налийте мені п’ять дека, бо шось мені в грудях зимно. То та ваша кмінківка? Ой, файна! Нє, ковбаси не хочу, вкрайте кавальчик сала. О, люкс. Я не знаю, як можна горілку. закушувати чимось іншим. Горілка і хліб зі салом — то я, вам скажу, най мене Бог вибачєє, наша трійця. Ая, одна там на небі, а друга ту, на землі. Хліб — Отець, сало — Син, а горілка — Дух Святий, прости мене Господи. А до того ще цибуля — Пречиста Діва. Ой, файна! Ану ше шкалик, і я вже йду. Зимно нині, вітер такий, аж я в зуби змерзла.
Опубліковано
я теж зараз читаю, дочитала першу книгу до 400 сторінки і все, далі не можу,
віддихайтесь пару днів і продовжуйте, тільки такою якою ви були на жаль вже не станете.
Опубліковано
50 оттенков серого, трилогия.
це ж порнографія безсовісна.

100% затягує вмить, відірватись не вийшло, а прочитавши всі три частини задумуєшся, нащо тільки час потратила :_07:

"Танго смерті" Юрія Винничука

А от у Винничука еротика більше чіпляє.

До речі, після "Танго смерті" дещо по-новому сприймаю Львів. Особливо вразили описи про каналізаційні ходи, в котрих усю війну жили цілими сім'ями.

Ну і мова львівян, це щось неймовірне, цей коктейль націй. Сприймалось на емоційному рівні і без словничка.

Опубліковано

50 оттенков серого, трилогия.

Дякую шо нагадала - давно збиралась прочитати, але якось руки не доходили. Вже скачала :)

Опубліковано

Бот Кідрука - захоплививй, цілісний технотриллер.

також читаю.... сподіваюся мені сподобається

Бот Кідрука - захоплививй, цілісний технотриллер.

також читаю.... сподіваюся мені сподобається
Опубліковано

Нифига не порно. Книга не смотря на бедный литературный язык цепляет. Третья книга скомкана, как будто автору надоело писать но любопытство удовлетворено, концовка вполне ОК.

Опубліковано
Нифига не порно.
до сторінки сотої, а далі прочитав ще з сто, зрозумів що траханка ще довго не закінчиться, бо маєтків, машин і яхт у чувака багато і він всюди мусить попробувати і я збився. Але всі знайомі дівчата щиро дочитали до кінця. Шкода їх чоловіків:) Якого несправедливого пресингу вони зазнали під час прочитання цього шедевру їх половинками.
А от у Винничука еротика більше чіпляє.
Я від Русі довго відійти не міг:) Та там, ще купа незабутніх епізодів амурного пляну. 50 відтінків сховаються.
Опубліковано

Шкода їх чоловіків Якого несправедливого пресингу вони зазнали під час прочитання цього шедевру їх половинками.

А ось тут не згідна. Їм навпаки позаздрити треба, ібо книга явно провокує ріст лібідо. Головне, щоб вдома читали, біля чоловіків. :_07:

Опубліковано
А ось тут не згідна. Їм навпаки позаздрити треба, ібо книга явно провокує ріст лібідо. Головне, щоб вдома читали, біля чоловіків.

Може не варто?

Опубліковано

Мдя... яка ж у них вразлива психіка. :0159: Взяли книгу на озброєння як інструкцію камасутру.

Уявляю, що буде коли фільм вийде на екрани.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...