Перейти до змісту

Українську мову пропонується зробити обов'язковою


san4ez1

Рекомендовані повідомлення

1 хвилина тому, Юріч сказано:

 

Тому що, коли після Революції Гідності деякі революціонери зняли закон про мову (точно не пам'ятаю, як він зветься), ну той, що знімав регіональні мови, то різко всі почали мєтатись і створювати якісь там свої республіки, трясця вашу матері.

Про засади мовної політики та падпіхня зветься

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 283
  • Створено
  • Остання відповідь
7 хвилин тому, romanc сказано:

Любе дійство спричиняе протидійство. Цим вони і користуються. Вброс в одну сторону, вброс в другу і ми росхитуемося.

Дія - московська агресія, протидія - захист української мови.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 часа назад, vaz75 сказал:

Моя менша грається в "Мисс Кетти и мистер Макс" (хто не має дітей, той не зрозуміє) і я чую "А севодня мы будем распаковывать красивую игрушьку..."

Я дуже часто чую від місцевих дітлахів "Привет", а далі українська, от з цим треба боротися, а як що одна дитина каже "привіт" і далі українською, а друга відповідає "Привет" і далі російською - так має бути. Імхо. А не пійти та отбуцкати його за школою, так, як він сєпар.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

14 хвилин тому, romanc сказано:

Я не розумію, чому ви вважаєте, що Схід не визнає українську мову. як державну? Чому ви думаєте, що ми споплюжуемо її? Це в вас і закладає москальська пропаганда. 

московська пропаганда - це нав'язати російськомовним, що захист державної української є утиском когось там.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 хвилин тому, romanc сказано:

Я дуже часто чую від місцевих дітлахів "Привет", а далі українська, от з цим треба боротися

Правильно, треба боротись, на державному рівні.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Только что, case_l сказал:

Правильно, треба боротись, на державному рівні.

О, хоч хтось це розуміє

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

13 минуты назад, Юріч сказал:

 

Тому що, коли після Революції Гідності деякі революціонери зняли закон про мову (точно не пам'ятаю, як він зветься), ну той, що знімав регіональні мови, то різко всі почали мєтатись і створювати якісь там свої республіки, трясця вашій матері.

Ой, Юріч, то зручний привод. Не було мовного питання, було б інше, чкажімо, газове.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мовне питання має стояти руба, гірше вже не буде.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Не все так простоз тією пропагандою.

щоб получити протидійство, треба зробити дійство. Народ не повірить одразу в те, чого не існує, треба йому показати, що це є, потім багатократно акцентувати на цьому. Ну і колективним разумом легше управляти.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

3 минуты назад, romanc сказал:

Не все так простоз тією пропагандою.

щоб получити протидійство, треба зробити дійство. Народ не повірить одразу в те, чого не існує, треба йому показати, що це є, потім багатократно акцентувати на цьому. Ну і колективним разумом легше управляти.

розшифруй.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

6 минут назад, vaz75 сказал:

Ой, Юріч, то зручний привод. Не було мовного питання, було б інше, чкажімо, газове.

Повністю згоден, але розіграли цю карту (((. Хоча підгрунття для ціеї гри готувалось заздалегідь, ще з СРСР. Мені мама розказувала, що її пугали в 70-х роках, цо не їдь у Карпати, могуть побити за російську.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 минуты назад, vaz75 сказал:

розшифруй.

 

На сьогодні поносу достатньо)) Мозки киплять))

Всім миру у вашій хаті. 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

41 минуту назад, romanc сказал:

Повністю згоден, але розіграли цю карту (((. Хоча підгрунття для ціеї гри готувалось заздалегідь, ще з СРСР. Мені мама розказувала, що її пугали в 70-х роках, цо не їдь у Карпати, могуть побити за російську.

Тому треба припинити вже лякатися міжмовних чварів і мовне питання ставити гостро - знаєш\користуєшся українською - ти громадянин, ні - меншина. Тоді такі як ти (нічого особистого) будуть хотіти в соціумі розмовляти українською бо іншого виходу немає (а в родині як хочуть).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

21 хвилин тому, romanc сказано:

На сьогодні поносу достатньо)) Мозки киплять))

увімкніть перевірку правопису в браузері

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 година тому, case_l сказано:

Правильно, треба боротись, на державному рівні.

Вірно, панове, треба прийняти закон ,який забороняв-би дітям казати "привєт".

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 минуты назад, iiron сказал:

Вірно, панове, треба прийняти закон ,який забороняв-би дітям казати "привєт".

... і проконтролювати виконання цього закону.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1 час назад, vaz75 сказал:

Тому треба припинити вже лякатися міжмовних чварів і мовне питання ставити гостро - знаєш\користуєшся українською - ти громадянин, ні - меншина. Тоді такі як ти (нічого особистого) будуть хотіти в соціумі розмовляти українською бо іншого виходу немає (а в родині як хочуть).

Погодьте, Ти плутаешь етнос з громадянством, це дуже різні речі. Я не проти, коли нас назвуть національною меншиною, нас же трохи менш. Але на території компаткного проживання можна буде повністю користуватися своєю мовою, окрім випадків спілкування з державою.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Поясню свій оптимізм від впровадження даного закону. Найлегше на прикладі Польші. Польша - це поляк, польська мова, польска територія і польська культура (специфічне ставлення до релігії - дуже щире через високу якість духовенства). Зараз кожен може себе вважати українцем через белєберду з мовою, релігією. Перша сходинка буде - українець це - українська мова і це дає той закон. Це тільки старт. далі буде українець - це мова і умовно помісна православна церква з центром в Києві. Визначити що є титульна релігія і зайди з відповідним ставленням. І от де будуть українська мова і культура - це Україна. А де ні - окуповані території.

Ще до війни я відчував повну відстороненість від Донбасу - вони народившись в Україні втратили повне інформаційно-культурне поле з власною країною, зневажаючи і висміюючи її культурні маркери. Для мене Донбас був чужий, чужа була і Одеса, про Харків вже мовчу. Україна там де можна почути її мову.

Закордоном я взагалі не реагував на російську мову, а якщо й реагував то негативно. Тобто сидячи в пісочку за кілька тисяч км від дому поряд з рускоязичним кимось я немав бажання навіть з ним привітатись, він не цікавий мені і я не вважаю його своїм. Добре якщо це росіянин, нехай собі буде, але це може бути український, білоруський покруч, що загубився в культурно-історичному континуумі - цього мені шкода. Він не просто носить клеймо рабства, він його транслює і готовий захищати. Українець який говорить російською - це цілісний продукт імперії, причому імперії, яка однією з головних цілей мала і має знищення його країни. Навіть поверхневий критичний аналіз доводить, російськомовний українець - це нонсенс. Тому російськомовні стараються перенести дискусію на емоційний рівень перекручуючи логіку, факти і виносячи на загал неправильні висновки.

Як в українському місті з'явився язик? Його привезли колонізатори, які їхали за кращим життям на краще місце, але водночас настільки зневажали місцеву культуру, що заставили місцевих перейти на російську. Те що встидається будь-яка людина, колонізатори піднесли на прапор - ми прийшли до вас, ми плювали на вашу історію, вашу культуру, поважайте нас. Закон поставить все з голови на ноги.

 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 минуты назад, romaxa11 сказал:

Поясню свій оптимізм від впровадження даного закону. Найлегше на прикладі Польші. Польша - це поляк, польська мова, польска територія і польська культура (специфічне ставлення до релігії - дуже щире через високу якість духовенства). Зараз кожен може себе вважати українцем через белєберду з мовою, релігією. Перша сходинка буде - українець це - українська мова і це дає той закон. Це тільки старт. далі буде українець - це мова і умовно помісна православна церква з центром в Києві. Визначити що є титульна релігія і зайди з відповідним ставленням. І от де будуть українська мова і культура - це Україна. А де ні - окуповані території.

Ще до війни я відчував повну відстороненість від Донбасу - вони народившись в Україні втратили повне інформаційно-культурне поле з власною країною, зневажаючи і висміюючи її культурні маркери. Для мене Донбас був чужий, чужа була і Одеса, про Харків вже мовчу. Україна там де можна почути її мову.

Закордоном я взагалі не реагував на російську мову, а якщо й реагував то негативно. Тобто сидячи в пісочку за кілька тисяч км від дому поряд з рускоязичним кимось я немав бажання навіть з ним привітатись, він не цікавий мені і я не вважаю його своїм. Добре якщо це росіянин, нехай собі буде, але це може бути український, білоруський покруч, що загубився в культурно-історичному континуумі - цього мені шкода. Він не просто носить клеймо рабства, він його транслює і готовий захищати. Українець який говорить російською - це цілісний продукт імперії, причому імперії, яка однією з головних цілей мала і має знищення його країни. Навіть поверхневий критичний аналіз доводить, російськомовний українець - це нонсенс. Тому російськомовні стараються перенести дискусію на емоційний рівень перекручуючи логіку, факти і виносячи на загал неправильні висновки.

Як в українському місті з'явився язик? Його привезли колонізатори, які їхали за кращим життям на краще місце, але водночас настільки зневажали місцеву культуру, що заставили місцевих перейти на російську. Те що встидається будь-яка людина, колонізатори піднесли на прапор - ми прийшли до вас, ми плювали на вашу історію, вашу культуру, поважайте нас. Закон поставить все з голови на ноги.

 

Тоді питання, навіщо було створювати Українську державу поза межами проживання українців у твоєму понятті? 

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

І що робити з греко-католиками та католиками, їх теж не мало на ціх землях?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 годин тому, romaxa11 сказано:

Ту яка не узгоджує свою діяльність з кгб-фсб, випускаючи агентуру. Так і це надважливий крок.

Як казав один москаль- руская(з довома "с" противно писати) праволславная церковь - сначала руская. потом православноя и только потом церковь. ихуя там святого немає.Фсб в рясі.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 минуты назад, romanc сказал:

Тоді питання, навіщо було створювати Українську державу поза межами проживання українців у твоєму понятті? 

 

Ти з дуба впав? Хто що створював? Україна була де були українці. А українці були скрізь, де зараз Україна і навіть далі на Кубань і за Харьківщину. А навала руськоговорящіх - це наслідки політики російських, совєтско-комуняцьких окупантів.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

4 годин тому, romaxa11 сказано:

Роман, я дуже добре знаю московьске православ'я, нажаль дуже добре. Давай будемо розмежовувати московське православ'я на теритрії рф і московське православ'я на території України. З тим що на території рф все дуже добре і займається воно непогано тим, що виховує православних патріотів. Зверни увагу патріотів.

В Україні мета протилежна - виховати аморфне сотворіння - словянина, якому втовкмачити провідну роль московського православ'я і його найвищу цінність в світі. Яка росія православна і як слідує христовим заповідям ми маємо змогу бачити, як впливає православ'я також. В мене колись були сумніви на рахунок того, що й там можуть в Україні бути нормальні люди типу Драбинка (хоча то всьо ілюзії). Але їх плоди однозначні - симпатики росії, антиукраїнці, антинаціоналісти, в кращому випадку хохли.

Все началось з зброї яка приховувалась на території монастирів МП, це визнав Гирькин.В мене в друга в селі поп мп, вмсіх заставляв голосувати за яника.і я думаю це не водному селі - агенті кляті.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Нарешті наші депутати дозріли до нормальних Законів, головне щоб на цей раз обійшлось без підводного каміння

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я думаю це в цій темі важливо..Це тим хто вважає, що їх притискають

XVIII століття[ред.  ред. код]

XIX століття[ред.  ред. код]

  • 1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
  • 1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
  • 1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
  • 1859 – міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.
  • 1862 – закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.
  • 1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».
  • 1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
  • 1869 – запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
  • 1870 – роз'яснення міністра освіти Росії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечне повинно бути обрусіння».
  • 1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень[3]. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.
  • 1881 – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
  • 1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
  • 1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещення українськими іменами.
  • 1892 – заборона перекладати книжки з російської мови українською.
  • 1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

XX століття[ред.  ред. код]

  • 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошує україномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
  • 1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
  • 1911 – постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
  • 1914 – заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування української преси.
  • 1914, 1916 – кампанії русифікації у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
  • 1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування[ru]» України.
  • 1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
  • 1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
  • 1924 – закон Румунського королівства про зобов'язання всіх «румун», котрі «загубили материнську мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.
  • 1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
  • 1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
  • 1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
  • 1933 – скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
  • 1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
  • 1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
  • 1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.
  • 1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
  • 1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
  • 1970 – наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
  • 1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
  • 1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
  • 1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
  • 1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
  • 1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посилення зросійщення.
  • 1984 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».
  • 1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
  • 1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
  • 1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».
  • 1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...