Перейти до змісту

Новітня русифікація


romaxa11

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 901
  • Створено
  • Остання відповідь

Топ авторів теми

Опубліковано

Слишиш, чмо - я тобі пропонував зустрітись після твоїх матів у ПМ, і ти засцяв, як мій кіт, що нашкодив за диваном. Не тобі вказувати, хто тут сцикло. Я без матів далі не продовжую, але ти - чмо, не думай, що я тебе тримаю за людину.

Опубліковано
  В 18.01.2017 в 11:52, Andriyovich сказав:

С тобою я зустрічатись не схотів, бо включилась соображаловка, ти взяв би своїх кєнтіків, і тихенько би мене посадили в машинку, а потім вже б би шось придумали для ментів, а вони вірять вам завжди, ви ж тільки в групі робите, поодинці ви ніхто. 

Показати  

Ще раз підкреслю, що ти ЧМО і сцикун. ;) Якщо ти запрошення на каву так інтерпретуєш... 

Опубліковано
  В 16.01.2017 в 11:58, romanc сказав:

Я не говорю, что никогда не буду розмовляти українською. Всему свое время, но я не хочу, чтоб меня заставляли это делать.

Показати  

Romanc ми обговорювали це питання.Тільки ти зовсім писав не те,що тут.

 

1.jpg

2.jpg

3.jpg

Опубліковано

Я і розмовляю рідною російською мовою. а українською пишу лише в цій темі.

А то були особисті для тебе повідомлення((

Опубліковано
  В 17.01.2017 в 07:50, Zheny@ сказав:

Подивися є 2 сезони по 8-10 серій, здається.

До чого це я?  -подивишся розкажу. може сам зрозумієш.

Показати  

Дивився до цього першу частину. 

Тільки не зрозумів, знімали наші для російского глядача? Дійство ніби у москві. Рівень фільму, як на мене, на тріечку...

Опубліковано

Натяк зрозумілий і нового ніц не відкрив, та і діти президента це не остання інстанція.

  • +1 1
Опубліковано
  В 26.01.2017 в 14:02, GBM2010 сказав:

Навіщо сперечатися за мову якщо навіть діти президента доводять протилежне, багатомов'я в Україні буде.

Показати  

ти як голосував за порошенка не знав, що він російськомовний?

Опубліковано
  В 26.01.2017 в 23:37, GBM2010 сказав:

я не голосував взагалі, мене 4.5роки небуло в Україні. Я небачив, ні майдану, ні виборів, нічого. Я лише приїхав і побачив наслідки, і зробив висновки, повний бєзпрєдєл, і масова брехня. А я дурак у Німеччині людям гриз горло за те, що Україна нетака, я звідти, я там жив!  А мені прості німці казали, що вона така сама як Росія. Приїхав і побачив, незнаю як в чому, але в економіці, тут ще гірше за Росію. Практично нічого не розвивається, лише одна політика повсюди і безтолковий будівельний бум, проїхався по вулицях Луцька і розсміявся,  хто ж будує нові будинки прямо над центральними дорогами, у місцях де повинні будуватися офісні центри а не жилі будинки, це хаос і корупція певно, в європі такого немає, все чітко законодавста і строго, на генплани міст і зелені зони ніхто не зазіхає.   Я щей досі неможу зрозуміти бо трохи проїхався по Україні поки тут, звідки взялися гроші на цей будівельний бум, яке їх походження?  Бо кожен міцясь в Брюселі та Мюнхені оті київські "воїни політики" оббивають пороги і просять допомоги, бо їм всі винні, вони захищають європу, так говорять...   Тут питання мови найменша зі всіх проблем, це лише політики спекулюють нею, найбільша і найголовніша проблема, це те, що українець українця як обкрадав, так і далі обкрадає.

Показати  

Канєшно тут куйово, самі талановиті в Німеччину на заробітки подалися. І хто тут порядок наведе?

  • +1 2
Опубліковано
  В 27.01.2017 в 05:32, nickel сказав:

Канєшно тут куйово, самі талановиті в Німеччину на заробітки подалися. І хто тут порядок наведе?

Показати  

порошенко?

Опубліковано

десь пробігала інфа. з архіві ЦРУ, які відкрили на днях. в 1970 роках населення Києва на більше 70% було україномовним

Опубліковано

"Двуликоязычие"

  Показати контент

Опубліковано
  В 27.01.2017 в 18:30, rl72 сказав:

"Двуликоязычие"

 

  Показати контент

 

Показати  

Це для romanc спеціально.

Опубліковано

Соломія Шваб: Чим я, україномовна українка в Україні, не дотягую до вас, російськомовних?

про мову

бо задрали

якимось чином на українському інтелектуальному просторі заговорили з приводу мовного питання. заговорили досить гостро і емоційно, що не мало б бути характерним для інтелектуального простору взагалі, але «український», як завжди, робить свою справу.

словом, хочете емоцій, будуть вам емоції!

я народилися і виросла у повністю ізольованому від російської мови світі, ПОВНІСТЮ ІЗОЛЬОВАНОМУ! батьки мої – люди університецьких кіл – завжди прагнули витончити мою мову до досконалості, озолочували її благородною лексикою, не щадили за русизми чи неправильні наголоси, навіть, інтонація в нашому домі завжди мала суттєві рамки. я завжди страшенно пишалися тим, наскільки красиво звучала моя мова, в порівнянні з мовою будь-кого поза моєю родиною.

правда, те, що було моїм предметом для самоповаги, стало причиною відвертих знущань з боку реального життя.

– Соломія, а ти віруюча?

– ні, чому ти так вирішив?

– ну бо ти кажеш не красівий, а красивий. так тікі штунди говорять.

мені пощастило з мамою і з татом, які завжди тлумачили такі діалоги. в голові 8-річної дитини це не може розшифруватися саме по собі.

в 17 років я приїхала в Київ. і почалася війна.

починаючи з трактатів Арістотеля (перекладів яких на українську, ясне діло, в природі не існує), закінчуючи обов’язковим конспектуванням цього античного потоку думок, я займалася, насамперед, перекладами. може здатися, що це обов’язок студента, але НІХР*НА ЦЕ НЕ МІЙ ОБОВ’ЯЗОК! я не поступала на іноземне відділення, не здавала іспиту на знання російської і повинна знати цю мову. МОЖУ, АЛЕ НЕ ПОВИННА!

– так, ета студєнти пєрвава курса паліталоґії?

– да!

– екзамєни у вас с дєсятава января начінаюцца, вот распісаніє.

– Аля, шо таке января?

і я не жартую. і це ще не кінець.

з часом я, звичайно що, адаптувалася. до сприйняття на слух і до читання. зрештою, значна частина моїх друзів –російськомовні люди, тому це досить очікувана ситуація. але грамоти я вчити не збиралася і не збираюся.

в якийсь момент прийшов час лупати сюю скалу, точніше шукати дорогу в майбутнє. і от я наївна така, ще зовсім молоденька дівчинка, почала писати у модні видання, шукати будь-яких можливостей. ЩОБ РЕАЛІЗУВАТИ СЕБЕ У СВОЇЙ КРАЇНІ, попрошу зауважити.

(після здачі тестової роботи)

– ви чітаєтє наш журнал вабщє?

– так, звичайно!

– і ви нє чуствуєтє разніци мєжду тєм, што ви напісалі, і тєм, што відітє в журналє?

– …

– ладна, напішите новоє заданіє, но ТАК КАК В ЖУРНАЛЄ.

– щиро дякую за другий шанс!

– Саламія, ви очєнь нам нравітєсь как чєлавєк, то у вас апять адна і та же ашибка. пісать нужна на рускам. ви дажє етава нє понялі, па етаму ми нє можем взять вас на работу.

– а де ж мені тоді писати про моду українською, якщо всі ваші видання російськомовні? можливо є шанс публікувати періодичні українські тексти?

– …

даю слово, що в діалогах подібного змісту я брала участь тричі в житті.

! «ви очєнь нам нравітєсь, но ви же пішетє на укрінскам» !

розумієте, мать вашу?! НА УКРАІНСКАМ!

після всіх тих ударів, десятків істерик і декількох депресій, я перестала стукати в двері, і почала мурувати свої власні.

дискредитеція? пригноблення? деформація норм? трагедія?

так от, любі мої поборювачі російської мови в Україні. поясніть, будь ласка, за що ви так зі мною? чим моя мова завжди була настільки гіршою за вашу? чим я, україномовна українка в Україні, недотягую до вас, таких самих простих смертних?

якщо раптом вам здалося, що ваше право на свободу хтось обмежує, то вам просто здалося.

«найбільша ознака скаліченості суспільства – це транслювання культури, яка це суспільство скалічила!»

як добре, що сльози витираються.

як шкода, що війни не пробачаються.

Авторська стилістика збережена.

  • +1 6

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти



×
×
  • Створити...