Перейти до змісту

Євромайдан - фотожаби та інше


Рекомендовані повідомлення

За що стільки мінусів? Забули Ляшка в молодості?

тому що ти обіс*ав не стільки Ляшка, скільки батальйони, які воюють на Сході

  • +1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Віршик 18+

якшо ти справді українець

а не якись там соплєжуй

то безумовно ти повинен

забить свій український хуй

на то, шо робицця в росії

на то, шо хтось там шось пиздить

нехай вони там хоч здуріють

а нам тут всім своє робить

кацапи тіпа братья старші

но ходять ніби барани

на разрєшонном властю марші -

і ше нас будуть вчить вони?

не наша з вами це забота

вопше однаково мені

звучать за путіна чи протів

там макарєвіча пісні

або от віктор шендеровіч

теж демонструє гордий нрав

сатірік, мощний мастєр слова

но нахуя він нам упав?

пообєщайте, дєви юні

не возбуждатись повсякчас

якшо там ляпне шось акунін,

хоть він казалось би за нас

чи стіх від бикова від діми

поет він звісно хоть куди

но не для нас красіві рими

хай там їбошить для орди

страдалєц ходорковскій міша

шо будто главний враг хуйла

насправді же нічим не ліпший

теж бачить у тобі хохла

оцих касьянових, навальних

нємцових й інших собчаків

всі ізрєчєнія повчальні

я на хую вєртіть хотів

тим більше обсуждать нєлєпо

отих, хто тіпа протів нас

прігожин там ілі прілєпін

хоч як не глянеш - підарас

ну нахуя вам, люди, слухать

шо скаже гніда міхалков

чи маразматік говорухін,

який давно на всьо готов

хай даже бабушка лімонов

весь ізойдьот там на гавно

должно вам буть на еті стони

категорично всьо равно

в нас мудрєцов тут не бракує

чужі нам нахуй нє нужни

тому забийте, друзі, хуя

на звуки з тої сторони

  • +1 2
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дохтур Лівсі

- Ви шо, козли, охрєнєли? - бєснувався Мєдвєдєв, питаясь вирваться. Зюганов і Дугін крєпко держали його за руки.

- Отрубить інтернет. Це ж додуматься! - псіхував Мєдвєдєв. - А твіттер? А інстаграм? Ви хотя б прєдставляєтє, сколько у мєня там подпісчіков?

- Нахєра тєбє подпісчікі, Діма? - увєщєвал Дугін. - Ти у нас офіціально второй чєловєк послє Путіна, популярнєй тєбя развє шо Пугачова…

- Дурак! - кричав Мєдвєдєв. - Мєня там ретвітят, висказують восхіщєнія, лайкають. А в жизні шо? Сгонят ФСОшнікі какіх-то бомжей помахать флагамі і поорать "Слава Россії". І руку їм нє пожмьош, бо обслинять поцелуями по самі локті, а потом чиряки непонятні вискакують…

- Діма, то нє бомжі, то такі у нас гражданє. Хто ж віноват, шо їх Кісєльов до істєрії довьол? - попитався об'яснить Зюганов.

- Ідіот! Зачєм мнє такіє гражданє? - нєдоумєвав Мєдвєдєв. - Пустітє мєня в інтернет!

Отчаянним ривком йому наконєц удалось вирваться на свободу. Мєдвєдєв тут же схватив айфон і прийнявся істєрічно тицять в екран.

- Больной чєловєк, - покрутив пальцем у віска Дугін. - Ото надо било з дєтства привчать його до баньки з бабами, водки з сєльодочкой, рибалки ілі охоти. А то привик до западних ценностєй і всьо, став почті підарасом в плохом смислє етого слова.

- Діма, ніхто інтернет виключать нє будєт, - сказав Шойгу. - Просто отключим од нього западні страни і всьо. Потому шо погуглят люді, шо проісходіт на самом дєлє, а Кісєльов потом сутки напрольот лиже марки, пропітані ЛСД, питаясь придумать грамотне об'яснєніє. Но даже з учотом його таланта всьо равно появляються солдатскіє матєря і прочі неадеквати, которі мєшають нормально вести войну.

- Кстаті, єслі би твої долбойоби помєньше сідєлі вконтактіках, то запад би до сіх пор не узнав, шо на Донбасє наші войска. І обошлось би бєз санкцій, - упрєкнув Дугін Шойгу.

- А твоя вата тоже хороша. Гдє обєщаний мілліон добровольцев? - огризнувся той.

- Как же ви меня всє достали, - сумно проізньос Путін, гепая кулаком по столу. - Спорят, гризуться, імєют мнєніє... Ви охрєнєлі?

Путін с трудом встав із-за стола і нєєстєствєнно сгорбився. Присутствующі в ужасі наблюдали, як по його щокам стікає ботокс і капає з подбородка.

- Владімір Владіміровіч, шо с вамі? - перелякано спросив Дугін. - Таке ощущеніє, шо у форпоста русского міра прохуділася криша.

- Форпоста... - хмикнув Путін. - Да я твєрдиня, а ви - паразіти, шо прісосалісь і тянуть живітєльні сокі.

- Обама обнаружив його заначку, - шопотом пояснив Мєдвєдєв собравшимся. - Вот і переклинило чєловєка. Мєжду прочім, хрєн би ми об етом узналі бєз інтернета...

- Разговорчікі! - прикрикнув Путін. - Кому не понятно, шо ваша задача не обсуждать мою волю, а воплощать і правильно інформіровать насєлєніє? Потому шо накроєтся вам і Крим, і Донбасс, нє говоря уже о Бухарєстє с Аляской, єслі люди узнают о накрившем нас піздєце.

- Ну не нас, прєдположим, а вас, - замітив Зюганов. - Лічно я свої дєньги на загранічних счєтах не храню...

- Ніхрєна ти, козьол, не поняв, - злобно прошипів Путін. - Ето не я на бабло влєтєл, ето ви на бабло влєтєлі, котороє я із-за вашей тупості потєрял.

- Простітє, - обідився Зюганов. - Только я войну не начінал.

- А шо, хто-то бил протів? - уточнив Путін. - Хто-то радостно не кричав "кримнаш" і не висказував мнє 80% довєрія? Нєт, господа. За удовольствіє надо платіть, нє отвєртітєсь.

- Я входіл в остальниє 20%, - признався Зюганов.

- Да ну конєшно! А за шо я тєбє тогда ордєн Нєвского дал? - ізумився Путін. - Вот Новодворська покойна туда входіла, Макарєвіч тоже оттуда. І даже Шевчук с Нєвзоровим шото вякалі. Потому прєтензій к нім нєт, а остальниє будут чєхліться.

- Простітє, о какой суммє рєчь? - уточнив Шойгу.

- Всєй.

- А єслі я откажусь?

Путін мєдлєнно пошкутильгав до вікна і показав на крємльовську башню.

- Вон там сидить отряд снайпєров, которий охраняє криші от руфєров. Єслі я їм щас подам знак, то ніхто отсюда живим не вийде. Так шо вопрос о согласії нє стоїт, достаєм кошелькі і витряхуєм все на стол.

- У мєня лічних дєнєг нєт, только партійні взноси! - заверещав Зюганов.

- А я дома забув, - признався Дугін, нєзамєтно пряча шось в бородє.

- А я його вообщє не ношу, у меня вебмані, - похвастався Мєдвєдєв. - Дадітє номєр своєго кошелька, сдєлаю пєрєвод.

Шойгу роздратовано посмотрєл на Мєдвєдєва.

- Так шо, я одін, получаєтся, лох?

- Пєрвий, но нє єдінствєнний, - нєтєрпєліво успокоїв його Путін. - Давай, сколько там у тєбя?

- Двадцать трілліонов, - заявив Шойгу, доставая огризок туалєтной бумаги. - Вот, долговая распіска с вашей подпісью, которую ви в Ялтє мнє далі.

- Ясно, - сухо сказав Путін і прищурився. - Бунт, значіт, на кораблє? Дєньгі дороже лідєра, якого ви нєдавно собіралісь короновать?

- А гдє лідєр? - удівілся Шойгу. - Нє віжу лідєра. Потому шо настоящій лідєр не боїться нажать на ядєрну кнопку і случайно расхєрачить собствєнний дворєц под паріжем ілі пєнтхаус в Лондонє. Він жосткій, смєлий, рєшитєльний. Нє распускає постоянно слюні і не занімається мазохізмом, питаясь башкой набить вмятіну в рєзінових стєнах. Война - це нє ваше, Владімір Владіміровіч. Ваша епоха ушла.

- І кто же, інтєрєсно, достоін мєня замєніть - поінтєрєсувався Путін.

- Я, - скромно отвєтіл Шойгу. - Ілі хотя би Кадиров, тот вообщє бєзбашенний.

- Ей, Россія для русскіх, а не разлічних чурок! - обідєлся Мєдвєдєв. - Кромє того, у мєня стаж работи імєєтся.

- А ви, господін Дугін, шо скажете? - вєжліво спросив Путін.

- Хмм, - задумчиво погладив бороду Дугін. - Прєдложеніє інтєрєсноє…

Пухлий кошельок випав з його бороди і з глухим ударом стукнувся об пол, пробивая в ньому нєбольшую вмятіну.

- Говоріш, деньги дома забув? - єхідно уточнив Путін. - Ну-ка, шо в тебе там?

Путін подняв кошельок і потрусив над столом. З кошелька випала ядєрна копка.

- Ти шо, охрєнєл? - розізлився Путін.

- Ну а шо? - взволнованно раскраснівся Дугін. - Ви ж нею всьо равно не пользуєтесь, а нам єщо русскій мір строїть на шесті контінєнтах.

- А ви куда смотрєлі? - строго спросив Путін у остальних.

- Я в айфон, - признався Мєдвєдєв.

- Я на крємльовські звьозди, - соврав Зюганов.

- А я слєділ, шоб ви не подглядували, - злобно проізньос Шойгу, обільно пуская слину. - Потому шо мнє кажеться, шо хто-то нас конкрєтно сліваєт, затянув в позорноє пєрєміріє. Обама, говорітє, заначку украв? Так нємєдлєнно хєрачить Обаму!

- Значить так, мої сказочні долбойоби, - просичав Путін, с трудом дєлая страшне ліцо. - Єщо раз таке увіжу - будєт расстрєл на мєстє. А у кого чешуться руки повоювать - тому всєгда найдьотся мєсто на ростовскіх учєніях. І запомнітє: єслі ви собралісь хєрачить Обаму, значить ви ніхєра не понімаєтє в гєополітікє. А єслі ви ніхєра не понмаєте в гєополітікє, то нєчєго корчить із себе гєніальних стратєгов і строїтєлєй русского міра.

- А ви много понімаєтє в гєополітікє, шо Россія уже со всєх сторон обложена санкціями? - не сдержався Зюганов.

- А ти помєньше думай о санкціях, бо больноє сєрдце не видержить, - прєдупрєдив Путін. - І вообщє, послє того, шо ви сєйчас учудили, я би совєтував почащє оглядуваться, потому шо мало лі шо. Намьок ясєн?

- Понятєн, - угрюмо отвєтілі собравшієся, многозначітєльно переглядуясь. І только Мєдвєдєв нічєго не отвєтіл, увльокшісь очєрєдним селфі.

----

Уважаємі чітатєлі, дохтур вот уже в тєчєніє мєсяца каждий день пише скурпульозні конспєкти о проісходящєм вокруг і трошечки подустал. З вашого позволєнія, він возьме собі пару днєй виходних, шоб трохи развєяться і восстановить сили. Єслі, конєшно, шось дуже неординарне і інтєрєсне не заставить його нємєдлєнно схватиться за перо.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Уважаємі чітатєлі, дохтур вот уже в тєчєніє мєсяца каждий день пише скурпульозні конспєкти о проісходящєм вокруг і трошечки подустал. З вашого позволєнія, він возьме собі пару днєй виходних, шоб трохи развєяться і восстановить сили. Єслі, конєшно, шось дуже неординарне і інтєрєсне не заставить його нємєдлєнно схватиться за перо.

Схоже, сталось щось неординарне і інтєрєсне, оскільки дохтур знову взявся за перо)))

Отже, очєредний конспект:

- Ітак, - важно промовив Путін, обводя собравшихся хіщним взглядом. - Сьогоднішнє засєданіє СНБО я рішив целіком і полностью посвятить ядерной кнопкє. В частності, мнє інтєрєсно, шо у нас ше літає і куда воно може тєорєтічєскі долєтєть?

Міністри уткнулись в блокноти і актівно дєлали від, будто перечитують запісі.

- Шо, ніхто? Ну давай, Шойгу, начинай. Ето же вродє твоя зона отвєтствєнності.

- Понімаєтє, Владімір Владіміровіч… - взволнованно замявся Шойгу, питаясь шото сообразить. Но тут двєрі з грохотом распахнулись і внутрь війшла странна фігура в чорному матєрчатому плащі з капюшоном, який закривав ліцо.

- Нє понял? - офігєв Путін. - Шо це за арт-пєрформанс? Снова вєздєсущі "Фемен" ілі "Пуссі райотс"? Тут свєрхсєкрєтноє засєданіє!

Фігура нєторопліво достала старінний пєргамєнт і уточнила:

- Путін Владімір Владіміровіч тут?

- А то нє видно! - псіхував Путін. - Шо за хєрня, гдє охрана?

- Мілєйшій, через мене вже столько народу пройшло, шо всіх не упомниш, - сказала фігура. - Єщо раз повторяю вопрос: Путін Владімір Владіміровіч єсть срєді вас?

- Так вот же! - показав пальцем на Путіна Шойгу, заісківающе улибаясь. - А ви шото хотєлі?

- Разумєєтся, - кивнула фігура. - З моїм плотним графіком просто так разгулівать нєкогда.

- А ти хто такой? - поінтєрєсувався Путін. - І кстаті, ти в курсє, хто я такой?

- Не в курсє, а хто? - насмєшліво полюбопитствовала фігура.

- Прєзідєнт вєлікой страни, міровой лідєр, гєніальний стратег і самий рейтінговий політік послє Гітлєра! - похвастався Путін. - Понімаєш тєпєрь, как ти попал?

- Круто, - согласилась фігура, тіхонько хіхікая. - Особєнно про стратєга понравилось і про Гітлєра. Помню, как он хватався в конце за голову і орав "Дурак я, дурак!", хєрачась башкой об стєну. А яд всьо нє дєйствовал і нє дєйствовал…

- А я вот не понімаю, шо я всьо жму кнопку, жму, а охрани нєт, - пожалувався Путін.

- Владімір Владіміровіч, ето ядєрна кнопка, вона щас на профілактікє. Кнопка визова охрани лєвєє, - подсказав Рогозін, отчєго-то трясясь, як осіновий ліст.

- Прічом вона тоже не паше, - сказала фігура. - Якісь придурки її перегризли кусачками, планіруя убійство по окончанію засєданія. Но вони, ідіоти, не знали, шо по графіку я загляну трохи раньше.

- Хто планірував? Какоє убійство? - злякано завізжав Путін.

- Оні вот планіровалі, - фігура указала рукой на міністров. - Вєроятно, твоє убійство, судя по тому, як ти заверещав. Міровой лідєр...

Фігура снова єхидно хіхікнула і спрятала пєргамєнт.

- Ну пошлі, бо врємя, - приказала вона, протягуя Путіну руку.

- Куда пошлі? - іспугався Путін. - У мєня дєл полно. Хохлов расхєрачить - раз, Росію поднять с колєн - ето два…

- Слиш, фраєр, із-за мєня Гоголь не закончив вториє "Мьортвиє душі", Гашек "Швейка" не дописав, Булгаков "Мастєра і Маргаріту" не отрєдактірував. А ти глупими мєлочами думаєш уламать? Пошлі, кому говорю!

Фігура схватила Путіна за руку і потащила за собой.

- Я вєлікій! - плакав Путін. - Мене Мєркєль опасається, Обама бздить, а укри вообщє круглосуточно істєрять, прєдвкушая страшний конєц…

- А по мнє так очєрєдноє хуйло, - замітила фігура. - Вєлікіє уходять гордо, с осознанієм того, яке громадне наслєдіє оставили потомкам. С ними даже буває пріятно випить чайку на дорожку і о жизні чуток попиздіть. А тебе откровєнно брєзгую.

- Дімка, пошлі со мной, - умоляв Путін, хіщно хватая Рогозіна за плече. - Ілі Сєрьожа, - добавив він, питаясь уцепиться за Шойгу.

- Простітє, Владімір Владіміровіч, - ізвінявся Шойгу, с ужасом отбрасуя протянуту руку. - Но нам єщо культ лічності развєнчівать.

- Какой культ лічності?! - обідився Путін.

- Шо я пропустіл? - бодро поінтєрєсовався Мєдвєдєв, входя в комнату. - Простітє за опозданіє, но в яблочном магазінє були такіє очєрєдя…

- З дороги, ідіот! - рявкнула фігура, отпихуя Мєдвєдєва. Той мгновєнно почєрнєл і розсипався в прах.

- А-а-а-а! Нє хочу, нє буду! - впав в істєріку Путін, с ужасом глядя на невеличку купку праха на полу. - Я шо угодно сдєлаю, только пустіть.

- А тє, кого ти хєрачив "Градами", развє цього хотєлі? - прикрикнула фігура. - Всьо, тєма закрита.

Фігура вишла за двері, витягуя за собой Путіна. Його крик вскорє оборвался і все затихло. Міністри напряжонно мовчали.

- Я його знаю, чувака в капюшоні, - признався Шойгу, громко цокая зубами. - Командіри в Ростовє жалувались, шо він к нім заглядує пєріодічєскі і дєморалізовує лічний состав. Нє іначє как правосєк.

- Дурак! - сердито прошипів Дугін, стукая Шойгу тяжолим осіновим крєстом по башкі. - Це ми с Кісєльовим правосєков придумали. А на самом дєлє оні куда безобіднєй лімоновцев, не говорячи вже о том, шо їх гораздо мєньше.

- Друзья, а я прєдлагаю подумать, шо дєлать дальше, - тихо прєдложив Рогозін, плотно закривая входную двєрь…

Дохтур Лівсі

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

кажете по протоколу треба було руку Хуйлу пожати. Ага.

http://vk.com/doc2406861_328735709?hash=c965ab2bf77b8ce0d0&dl=b99c167322e81b4334&wnd=1

  • +1 1
  • -1 1
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Для публікації повідомлень створіть обліковий запис або авторизуйтесь

Ви повинні бути користувачем, щоб залишити коментар

Створити обліковий запис

Зареєструйте новий обліковий запис у нашій спільноті. Це дуже просто!

Реєстрація нового користувача

Увійти

Вже є акаунт? Увійти до системи.

Увійти
×
×
  • Створити...