Допоможіть закрити підприємця!

[FlyPilot]

Так сталось, що колись давно я відкрив підприємця... Але вже більше року підприємницькою діяльністю не займаюсь. От тепер і хочу закрити підприємця, бо платити навіть тих 100 грн, які я заплатив в січні здаючи нульовий звіт більше не хочу.

Порадьте, як краще цю процедуру зробити?

[jack74]

А я не платив 100 грн, які вимагали. Зробив собі електронний підпис за пів-години (безкоштовно) і здав "нульовку" через інтернет. І тепер так і далі буду робити. І спокій.

А закриватися - це, поки що, ну ДУУУУУЖЕ муторна справа...

[romaxa11]

Це все статистика, а в нашій країні вона важливіша за людину і її проблеми. Поки людина числиться підприємцем вона не безробітня, не може взяти виплати по безробіттю і покращує кабмінівську статистику. Ось взяли, замутили і збільшили єдиний з 200грн до 600грн/міс., а кількість підприємців не зменьшилась - значить народ витримав, народ має ресурси для покращення, значить робимо все вірно.

[jack74]

Ромаха, ти про що?

Знову пофілософствувати потягнуло?

[romaxa11]

Спробував пояснити чого так важко з закриттям.

[romaxa11]

Йдете в податкову, говорите, що хочите закритись, вони починають переконувати, що краще нульові декларації на протязі трьох років, ви незгоджуєтесь і стоїте на свому. Вам дають обхідний лист, в ньому є кабінети як податкової, так і різних фондів, як от пенсійний, соцстрах і т.д. Обходите не кваплячись, попереду як мінімум півроку-рік Коли все підписали, знову податкова, ваш інспектор буде досліджувати вашу бухгалтерію, потрібно занести всі звіти, виписки, накладні. На дослідження біля двох місяців і якщо ви не напороли якихось дурниць з заборгованостями по податках, з ліцензійною роботою, якщо суми незначні, то можливо закриють. Через це знайомий пройшов, йому якось пощастило, всього сім місяців, але в нього не було найманих працівників, якщо ви роботодавець, то крім податкової по вас офігенськи проїдуться фонди.

[Coding]

йому якось пощастило, всього сім місяців

Не знаю чого так довго, але як я закривав, то як по законодавсту мало бути (вроді 2міс) так і було! А закривав саме в ПІК-час закриттів, правда в районі...

Порадьте, як краще цю процедуру зробити?

Йдіть до державного реєстратора у якого реєструвався, він все розкаже і скаже куди йти. За ним останнє слово!

[FlyPilot]

Всім дякую за поради!!! Піду у податкову і до держреєстратора.

Удачі мені!!!

Я думаю все буде ок- найманих не мав, ніяких ліцензій не було, все сплачував справно!

[ДЯДЯ-ВАДЯ]

Всім дякую за поради!!! Піду у податкову і до держреєстратора.

Удачі мені!!!

Я думаю все буде ок- найманих не мав, ніяких ліцензій не було, все сплачував справно!

Це ти так думаєш. !!!!

[Irina_G]

Я закривала - це жах. В мене процес зайняв приблизно рік. Спочатку проблема була в податковій. Інспекторів майже ніколи нема на місці, постійно на лікарняних, у відпустках і т.д. Загубили мої документи. Потім з пенсійним була проблема. Ви здавали всі звіти? За мене мав здавати мій батько (бо оформляла "підприємця" по його проханню). В нього до тих звітів не доходили руки)) обійшлось 2-ма штрафами по 170 грн., а тепер, здається сума виросла.

[FlyPilot]

Всі звіти здавав, копії у мене є!!! Я був зразковим підприємцем.

[nickel]

Всі звіти здавав, копії у мене є!!! Я був зразковим підприємцем.

Закривав два підприємця, один чистий (діяльність не велася, але звіти здавалися) другий нормальний. Ніяких проблем. Те що вони десь загубили по першому підприємцю результати київської перевірки до уваги не беру. Так як вистачило приїхати до них і показати папірчик, що я вже не підприємець.

Да - бюрократи, да - дебільна система, да - треба походити, але нічого такого, щоб не можна було зробити самостійно, без блату чи грошей.

[jack74]

а хто каже про блат і гроші?!

да - треба походити

ОТ ВОНО ВСЕ!

[nickel]

да - треба походити

ОТ ВОНО ВСЕ!

Інвалід?

[jack74]

Депутати нарешті зробили невеличкий подарунок і в цій частині

Верховна Рада ухвалила законопроект №2409-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців за заявницьким принципом". Відповідне рішення підтримали 245 депутатів.

Зараз закон пішов на підпис до в/о президента.

В двох словах: закон дозволяє скоротити процедуру закриття підприємця до 1-го дня. Тобто, аналогічно до відкриття - ти прийшов до державного реєстратора, подав заяву про закриття - і ВСЕ Більше нікуди тобі ходити/бігати/вистоювати_черги/збирати_паперики/довідки (що ти не верблюд) не потрібно.

Ну, звичайно, якщо в тебе нема ніяких проблем і заборгованостей.

Кому цікаво - пояснювальна записка до проекту

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців за заявницьким принципом"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Наразі державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців здійснюється за принципом мовчазної згоди. Цей принцип передбачає складну 3-х етапну процедуру: на першому етапі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (ЄДР) вноситься запис про рішення фізичної особи – підприємця щодо припинення підприємницької діяльності, на другому етапі здійснюються перевірки контролюючими органами та розрахунки за наслідками перевірки, на третьому етапі (не раніше закінчення строку пред’явлення вимог кредиторів) – запис про проведення державної реєстрації припинення, який вноситься лише у разі, якщо відсутні заперечення контролюючих органів (тобто за їх мовчазною згодою).

Обтяжливість та довготривалість цих процедур є загальновідомою. Крім того, застосування принципу мовчазної згоди до процедур припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців призводить до порушення прав кредиторів, бо передбачає погашення їх вимог.

Водночас існує і можливість, і нагальна потреба істотно спростити таку процедуру, знизивши її строк до одного дня.

Це дуже важливо, зокрема, для дрібних підприємців, якщо їх бізнес перестав приносити навіть дуже скромний дохід (що часто трапляється в сучасних умовах), і колишній дрібний підприємець має шукати роботу та зареєструватися як безробітний і отримувати допомогу.

З цією метою необхідно відмовитись від принципу мовчазної згоди, запровадивши натомість заявницький принцип.

Ідеологія пропонованого заявницького принципу базується на тому, що фізична особа, яка припиняє свою підприємницьку діяльність, на відміну від випадку ліквідації юридичної особи, нікуди не зникає. Фізична особа – підприємець не є новим суб’єктом права, відмінним від «просто» фізичної особи. Це лише статус, який суб’єкт – фізична особа – може набути або втратити. Тому фізична особа і після припинення підприємницької діяльності має продовжувати відповідати за своїми боргами, а обсяг такої відповідальності жодним чином не повинен змінюватися. Це стосується, зокрема, й сплати податків і зборів (так, у п. 65.10.8 Податкового кодексу України зазначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання).

Така ситуація є природною і загальноприйнятою у світі. У багатьох країнах навіть немає поняття "фізична особа - підприємець" - будь-яка фізична особа може здійснювати підприємницьку діяльність, якщо бажає, і сплачувати податки - це тільки вітають. Відтак, немає ніяких підстав вимагати від фізичної особи надання будь-яких довідок від контролюючих органів або вимагати проходження певних перевірок, чи вимагати здачі звітності, документів тощо. Подібні вимоги не повинні бути умовою реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою. Тому пропонується здійснювати таку реєстрацію негайно після одержання від фізичної особи відповідного волевиявлення (у формі реєстраційної картки), без права контролюючих органів заблокувати реєстрацію.

Слід підкреслити, що припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців без проведення перевірок чи надання довідок чи дозволів від державної податкової служби, Пенсійного фонду України жодним чином не може призвести до порушення прав працівників, які уклали трудові договори з фізичною особою – підприємцем (зокрема, щодо невиплати заробітної плати, своєчасного попередження про звільнення тощо), бо обов’язки фізичної особи щодо найманих працівників не залежать від того, чи має фізична особа статус підприємця, чи ні.

Крім того, у жовтні 2011 року до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" внесені зміни (Законом від 22.09.2011 № 3795-VI), направлені на те, щоб набуття фізичною особою статусу суб’єкта підприємницької діяльності не призводило до можливості застосування процедури банкрутства до боргів, які виникли не у зв’язку із здійсненням такою фізичною особою підприємницької діяльності. Водночас не менш важливою є необхідність встановлення правила про те, що у разі втрати фізичною особою статусу суб’єкта підприємницької діяльності до її боргів, які виникли саме у зв’язку із здійсненням такою фізичною особою підприємницької діяльності, можна було б застосувати процедури банкрутства. Це є дуже важливим як для кредиторів (аби не дати можливості боржнику уникнути банкрутства та продажу його майна ліквідатором шляхом реєстрації боржником припинення підприємницької діяльності), так і для самого боржника (якщо після припинення ним підприємницької діяльності з’ясувалося, що він неспроможний сплатити всі підприємницькі борги).

З цього випливає потреба у прийнятті цього акта.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Основною метою законопроекту є істотне полегшення процедур, що застосовуються під час припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців, та зниження строку такого припинення до 1 дня.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

У проекті пропонується кардинально полегшити процедуру припинення підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців таким чином, що підприємцю досить буде лише заявити реєстратору про припинення підприємницької діяльності, і таке припинення негайно буде зареєстроване.

Отож, у Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в першу чергу передбачаються зміни до ст.ст. 47, 49, а також пропонується виключити ст. 49-1, бо передбачена цією статтею спрощена процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є значно складнішою загальної процедури, що пропонується. У ч.10 ст.21 передбачається виключити вказівку на безоплатність виписки у разі припинення підприємницької діяльності у процедурі банкрутства, бо пропонується запровадити єдиний підхід: у разі реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою їй надсилається не виписка, а повідомлення (бо такій особі зазвичай виписка вже не потрібна). Решта змін до Закону мають здебільшого технічний характер. При цьому замість внесення технічних змін до абзацу четвертого ч.5 ст.22 пропонується прибрати з частини зайві абзаци про те, за що платити не треба, бо такі положення доречні лише тоді, коли вони встановлюють спеціальні виключення з загального правила про обов’язок платити (як це зроблено, наприклад, у ч.10 ст.21), в іншому випадку такі положення не створюють регулювання.

Зазначені зміни потребують і встановлення певних особливостей щодо єдиного внеску. Відповідні зміни запропоновані до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". В абзаці сьомому ч.1 ст.5 пропонується встановити, що у разі державної реєстрації припинення діяльності фізичної особи зняття з обліку здійснюється не негайно, а лише після проведення передбачених законодавством перевірок та проведення остаточного розрахунку. У статті 6 у п.4 ч.2 передбачається уточнити, який день вважається днем подання звітності, якщо її надіслано поштою, адже припинення підприємницької діяльності може бути пов’язане з виїздом фізичної особи до іншого населеного пункту, де він знайшов роботу. Статтю також передбачається доповнити новою ч.4, аби було зрозуміло, що в частині діяльності, яка здійснювалась фізичною особою як підприємцем до припинення такої діяльності, фізична особа має ті ж права та обов’язки, як і до реєстрації припинення (допускати посадових осіб до проведення перевірки, подати звітність за останній період у встановлені строки тощо), а також несе ту саму відповідальність за порушення обов’язків. Відповідно в абзаці п’ятому ч.8 ст.9 передбачається встановити спеціальні правила про останній звітний період. Відповідні зміни передбачені і щодо ч.6 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зміни до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дозволять застосування процедури банкрутства до боргів, які виникли у зв’язку із здійсненням фізичною особою підприємницької діяльності, навіть у разі втрати такою особою статусу підприємця. В абзаці четвертому ст.1, де дається визначення поняття боржника у процедурі банкрутства, пропонується скасувати прив’язку до формальної ознаки (наявності чи відсутності реєстрації припинення діяльності фізичної особи), але доповнити визначення вказівкою на те, що йдеться лише про зобов'язання, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності (тобто проект не передбачає запровадження так званого споживчого банкрутства). У зв’язку з цим з цього абзацу передбачається виключити друге речення (третє речення пропонується виключити, бо відокремлені структурні підрозділи юридичної особи - філії, представництва, відділення тощо – не є ні юридичними, ні фізичними особами, отож суб’єктами банкрутства бути не можуть). Аналогічні по суті зміни пропонуються і до ч.1 ст.14, ч.1 ст.83 та ч.1 ст.90. У ст.91 пропонується виключити ч.9 (в якій йдеться про втрату фізичною особою статусу підприємця та анулювання ліцензій з моменту прийняття судом рішення про визнання банкрутом) та доповнити новою ч.11, у якій встановити обов’язок суду винести ухвалу про втрату фізичною особою такого статусу після завершення ліквідаційної процедури. Це є необхідним для того, щоб ліквідатор мав змогу ефективно провести продаж майна боржника, зокрема продати залишки товарів. Так, якщо фізична особа обрала спрощену систему оподаткування, то це означає, що саме така система вигідна для продажу його товарів. Відомо, що арбітражний керуючий, зокрема й у ліквідаційній процедурі, діє здебільшого як законний представник боржника. Тож ліквідатор має продавати товари також у межах спрощеної системи оподаткування, аби одержати ліквідаційну масу, достатню для задоволення вимог кредиторів. Те ж саме можна сказати і про ліцензії: якщо для продажу певних товарів боржник мав ліцензію, то її не можна анулювати, бо ліквідатор не зможе продати ці товари. У ч.2 ст.2 наразі встановлено, ніби цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами. Це викликає питання щодо можливості застосування ст.50 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», яка містить і певні норми щодо процедури банкрутства фізичних осіб (зокрема щодо надсилання судових рішень). Водночас ч.2 ст.2 вочевидь суперечить Конституції, згідно з якою всі закони мають однакову юридичну силу. Тому пропонується її виключити. Решта змін до Закону мають здебільшого технічний характер; при цьому замість внесення технічних змін до абзацу третього ч.1 ст.37 цей абзац пропонується виключити зовсім із-за відсутності потреби в ньому.

Зазначені зміни потребують і технічних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, і виключення ст.50-1 ЦК України як помилкової і шкідливої (зокрема для кредиторів): не повинно бути жодного погашення вимог кредиторів інакше, ніж у процедурі банкрутства під наглядом суду. Проектом також пропонується у ст.59 Господарського кодексу України замість внесення технічних змін до окремих частин замінити чинну редакцію статті бланкетною нормою, бо чинна редакція фрагментарно переказує норми інших законів. З тих же причин пропонується виключити ст.ст.60, 61 цього Кодексу. З точки зору законодавчої техніки недопустимим є дублювання норм у різних законодавчих актах, чи то дослівне, чи то шляхом переказу «своїми словами», оскільки це створює загрозу виникнення неузгодженості у законодавстві та посилює законодавчу ентропію.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Питання, що пропонується врегулювати у законі, регулюються:

Цивільним кодексом України;

Господарським кодексом України;

Податковим кодексом України;

Кодексом України про адміністративні правопорушення;

Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців";

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат. Водночас законопроект у разі його ухвалення дозволить покращити бізнес-клімат в державі та шляхом стимулювання економічного розвитку призведе до збільшення сум податкових надходжень.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акту

Прийняття акта дозволить покращити бізнес-клімат, збільшить надійність захисту прав кредиторів та стимулюватиме економічний розвиток.

Народний депутат України

К.М. ЛЯПІНА

І.А. ГОРІНА