Подорожі чи власний будинок?

[Sandro]

чому б не комбінувати, якщо питання з житлом гостро не стоїть. Діліть резервний бюджет бюджет на 30% і 70% де менша суму на подорожі, більша на будинок, наприклад, і поєднуйте матеріальне та духовне. Жити одним матеріальним неможливо, бо після будинку запоститься тема авто/забор/камін/айфон 10 чи відпочинок.

[timomaas]

ніби питання поставлене конкретне: Подорожі чи власний будинок?

наші люди є наші люди... і те і те)

"єто - мне, єто - тебе, єто опять тебе"

[Alexander47]

поки є настрій, здоров'я, і енергія варто побачити світ.будинок можна не поспішаючи за декілька років побудувати.а якщо мова про якусь навколосвітню подорож, чи про якусь екзотику, а не банальне море, то взагалі питання для мене відпало.

[vanus]

Просто нефіг будувати гуртожитки довгобуди. Побудуйт4 півторачку 6 на 6 ну і живіть і подорожуйте

[AndreViktorovi4]

Всі праві, але все уже придумано до нас (читаєм, вникаєм, не сваримось):

Українська народна казка:

Жив собі в одному селі чоловік і був у нього син. От виріс син і надумав піти в самостійне життя. Прийшов до батька і питається:

— Як мені жити далі?

Задумався сивий батько та й каже:

— Слухай, синку, чого міг, я тебе навчав. До роботи різної привчив, Ті

ремесла за плечима не носити, майстровитій людині вони завжди згодяться. Якщо хочеш прожити свій вік щасливо в достатку, то слухай ще одну пораду: живи так, щоб мав у кожному селі хату, кожного дня нові чоботи і щоб кожного ранку всі люди з тобою першими віталися.

Подумав-подумав син над батьковими словами та й питає:

— Як же, тату, я можу в кожному селі хату поставити, купувати кожного дня нові чоботи ще й примусити всіх людей мені кланятися?

Засміявся батько і говорить:

— Дуже легко, сину. Матимеш у кожному селі гарного товариша — значить, і свою хату на всі випадки життя. А щоб на кожний день у тебе були нові чоботи, їх треба кожного вечора гарно вичистити, хоч як би ти не був втомлений. І нарешті, вставай, синку, рано, раніше за всіх, і йди на роботу. А коли йтимуть на роботу й інші люди, то всі, хто побачить тебе в роботі, будуть тобі щиро кланятися і вітати тебе.

[Forever Autumn]

Подорожі однозначно! Подорожі людину навчають, вона росте з ними зсередини, вони дають те, що є чи не єдиним смислом життя - ВРАЖЕННЯ! Враження від життя, яке штовхає жити далі, змінюватись, впливати на світ.

А від власного дому вражень багато не наберешся, ІМХО.

Хоча, якщо брати до уваги 90% осідлість людей (што очінь пічяльна, но факт), то більшість буде розказувати про пріоритети власного комфорту. Хоча комфорт у житті - не головне.

[druid]

Європа і Америка обрала свій пріоритет. Вони подорожують.

З будинком є один нюанс - це безкінечна будівельна історія. Поки закінчив будинок, пора щось робити на території, поки зробив щось на території - вже щось треба ремонтувати в будинку. Відремонтував - вже старшому сину час робити кімнату під його потреби. і т.д.

Скажу з власного досвіду, будинок і подорожі можуть вживатись в одне ціле (якщо є порозуміння з другою половинкою)... просто треба бути готовим, що постійно виникатиме дилема: купити нові шпалери, чи провести вихідні у Львові. В мене на разі стоїть пріоритет за шпалерами і доводиться докладати багато зусиль, щоб змінити це. Справа не в наявності чи відсутності будинку, а в ставленні до життя і очікуваннях від нього.

[Otto Kreer]

Подорожі однозначно!

Безперечно !

[Yarchik]

Поїздивши трохи по світу, розумію для себе, що джерело найкращих вражень і спогадів - це подорожі. Головне - подорожувати з хорошим супутником чи супутницею, і правильно планувати свій відпочинок. Подорож може надихнути на якесь нове звершення, вилікувати від душевної травми, допомогти забути когось чи щось, або ж просто дати можливість відпочити від нашого сірого українського будення, в якому що не доба - то гірші новини. Є ще один нюанс нашої реальності: чим більше подорожуєш світом - тим менше хочеться жити (зводити будинок і т.п.) тут, в Україні. Якби не моя освіта, яка тісно пов'язана з українським законодавством - мене б тут давно вже не було. Хоча ніколи не пізно навчитися чомусь новому

Один чоловік сказав колись своїй колезі на роботі, яка теж чимало поїздила: "Ну от завтра буде 21 грудня 2012 року, і всім нам капець. Так ти хоч маєш що згадати, а я зі своїми постійними ремонтами що згадаю?.."

Та й витрати на подорожі і на будинок - вони все-таки не співмірні... Європу можна об'їхати від 500 євро, Азія - від 1000 доларів... Навіть якщо двічі в рік подорожувати - це не скоро зрівняється з вартістю будинку.

І з кожним роком ми робимося все важчі на підйом... Тому поки є здоров'я, час і можливість - я би подорожував!

[Nokian]

Чим більше українців побачили хоч раз Європу, бажано Західну- тим швидше ми би робили тут щось схоже на цивілізований світ.

Думаю вкрай важливо всіх школярів, починаючи з 5го класу возити за кордон.

[vanus]

Подорожі без власного житла чимось дуже схожі до бомжування.

В житті може бути так, а може бути сяк.

[Otto Kreer]

Із всього прочитаного слідує :

"Больше всего в этой жизни я люблю статных мужчин, яблочный пирог и имя Альфред" (с) Свадьба

[P4elovek]

Варіант сумістити і будуватись в різних частинах світу розглядається?))))

І як же одне з трьох зобов"язань чоловіка - побудувати помешкання, щоб перетворитись в справжнього?

[MOTOROLLLA]

Імхо, автор мав на увазі вибір між домом, як осілим способом життя, і подорожі, як кочівним.

Я люблю подорожувати, але, як то кажуть: в гостях добре, але вдома краще))))

Ну нема циганських генів))))

[Arven Rivendell]

Ну почему всегда должен стоять выбор...печалька((((У меня есть друзья, у них и дом есть, и путешествия)))Идеальное сочетание)))Конечно, путешествия это важнее, нужнее и т.п. Но...всегда есть но... всегда есть обстоятельства, с которыми, зачастую, нужно считаться...Выше, мне показалось, что те, кто на данный момент либо без пары, либо без детей, настаивают на путешествиях, без компромиссов. Те же у кого семья, особенно включающая детей, не так уверены, хотя сходятся на том, что путешествия это здорово. У человека должно быть место, куда он может вернутся...что бы там кто не говорил. Только вот должен ли это быть дом)))Тут уж зависит от того, кто что любит и кто что может)))Если есть выбор, путешествовать или строить дом, то можно купить квартиру и путешествовать)))Компромисс, отличное решение.Ну и как выше уже говорилось, можно ездить по родной стране, чем не путешествия! Что до меня лично, у нас был кредит на жилье, и ни о каких путешествиях речи не шло, теперь кредита нет, есть жилье, конечно далеко не дом, но наш уголок, который обустроили так как нравится, можно начинать путешествовать. Детки подросли, самое время! А вот путешествовать, не найдя своего человека, и не родив своих деток так бы я не хотела, ИМХО. Какими бы они увлекательными и познавательными ни были, никогда не заменят любимых людей и то что они могут дать...

[Vladimir_K]

А вот путешествовать, не найдя своего человека...

Когда путешествовал по миру без жены, это были командировки.

[Terrable]

Раз в год полюбому стараюсь вырваться из Луцка, та даже на Свитязь. Дом и квартира отсутствует, живу с женой и ребенком у тещи в часном доме, пока ничего. Будем планировать достройку. И конечно же раз в год продолжать путешествовать, неважно, по Украине или нет, но для меня главное не сидеть на месте, а то тоска такая берет, что ужас, особенно после посещения Праги, Вроцлава итд.. Если есть возможность, старайтесь совмещать обыденную жизнь с путешествиями - настроение сразу лучше станет, увидите что-то новое полюбому.

[schakal]

Це залежить від самої людини. В даному питанні люди якраз поділяються на дві категорії: 1. для яких подорожі щось ніби покликання й шикарний будинок для них не самоціль; 2. для яких власне помешкання це стратегічна мета (такі люди надають перевагу приймати гостей аніж ходити в гості) і подорожі зовсім не варіант. Тому оберіть самі, що ближче вашій душі

[Nokian]

На жаль, для більшості українців ця тема звучить ,як ,,Побачити Париж ,і померти,,

[Tolik_lt]

на щастя, більшість українців не читають цю тему. інакше би дуже розстроїлись

[Nokian]

Більшості українців для розстройства достатньо зайти в магазин, аптеку, заїхати на заправку.,зайти в банк.....

[Ukrainec]

на щастя, більшість українців не читають цю тему. інакше би дуже розстроїлись

Нажаль я той Українець, що читає цю тему і не дуже розчарувався!

Темка якраз в "тему":

Слава Богу жити є де, не будинок, але...

Ось ми з дружиною за 7 років подружнього життя далі Світязя нікуди не вибиралися.

Всі ці роки робили ремонти, в оселях де проживали, виховували дитину, допомагали батькам і т.д. і т.п. Так ось цього року вирішили зупинитися!!! Зі словами: "ТА СКІЛЬКИ МОЖНА!" Тому "плюнувши" на ремонт власної кімнати, коридору і туалету (перед цим зробивши ремонт ванної, кухні, дитячої) вирішили поїхати в літню подорож.

Хай ще рік так побуде!

Тому моя думка: краще подорожувати маючи власну "точку відліку", хоч навіть і з мінімальними зручностями.

[Tolik_lt]

Когда я вернусь

Александр Галич

Когда я вернусь - ты не смейся, - когда я вернусь,

Когда пробегу, не касаясь земли, по февральскому снегу,

По еле заметному следу к теплу и ночлегу,

И, вздрогнув от счастья, на птичий твой зов оглянусь,

Когда я вернусь, о, когда я вернусь...

Послушай, послушай - не смейся, - когда я вернусь,

И прямо с вокзал, разделавшись круто с таможней,

И прямо с вокзала в кромешный, ничтожный, раешный

Ворвусь в этот город, которым казнюсь и клянусь,

Когда я вернусь, о, когда я вернусь...

Когда я вернусь, я пойду в тот единственный дом,

Где с куполом синим не властно соперничать небо,

И ладана запах, как запах приютского хлеба,

Ударит меня и заплещется в сердце моем...

Когда я вернусь... О, когда я вернусь...

Когда я вернусь, засвистят в феврале соловьи

Тот старый мотив, тот давнишний, забытый, запетый,

И я упаду, побежденный своею победой,

И ткнусь головою, как в пристань, в колени твои,

Когда я вернусь... А когда я вернусь?

БАЛАДА ПОВЕРНЕННЯ

Юрій Андрухович

Коли мандрівник повернувся додому,

ступив за ворота, зійшов на поріг,

здійнявши на плечі дорогу і втому, —

всі радощі світу вляглися до ніг.

Його не забули, його зустрічали:

вечеря з вином — на широкім столі;

чомусь не казав про далекі причали,

замкнувши в устах невідомі жалі.

І всім було дивно, і жінка до ранку

зітхала в даремній гонитві за сном.

А він все дивився туди, за фіранку,

де зірка по небу пливла над вікном.

[Antarius]

Есть у меня друзья и знакомые которые дальше Свитязя не ездили никогда, они даже не понимают смысла путешествий...

Но тут надо только начать и понеслась...)

До лета цель доделать ремонт в квартире + рвануть отдыхать весна+лето (в несколько стран).

З.Ы. я ни разу не был на Свитязе

[schakal]

"соціологічні дані свідчать, що 77% українців ніколи не були за кордоном. Цей показник легко пояснюється не тільки браком грошей у населення – Україна посіла «почесне» 110-те місце в минулорічному рейтингу свободи подорожей, який враховує, скільки країн громадяни певної держави можуть відвідати без віз або за спрощеною процедурою. Водночас 36% українців ніколи не були за межами власного регіону, як видно з дослідження Київського міжнародного інституту соціології та Інституту прав людини і запобігання екстремізму та ксенофобії. "

http://tyzhden.ua/Economics/57504

якось так