Перейти до змісту

"В ад или в рай?!"


Sinep

Рекомендовані повідомлення

- Я уже умер? - спросил человек.

- Угу,- кивнул демиург Шамбамбукли, не отрываясь от изучения толстой внушительной книги.- Умер. Безусловно.

Человек неуверенно переступил с ноги на ногу.

- И что теперь?

Демиург бросил на него быстрый взгляд и снова уткнулся в книгу.

- Теперь тебе туда,- он, не глядя, указал пальцем на неприметную дверь.- Или туда,- его палец развернулся в сторону другой, точно такой же, двери.

- А что там?- поинтересовался человек.

- Ад,- ответил Шамбамбукли. - Или рай. По обстоятельствам.

Человек постоял в нерешительности, переводя взгляд с одной двери на другую.

- А-а . . . , мне в какую?

- А ты сам не знаешь? - демиург слегка приподнял бровь.

-Ну-у,- замялся человек. - Мало ли. Куда там мне положено, по моим деяниям.

- Хм! - Шамбамбукли заложил книгу пальцем и наконец-то посмотрел прямо на человека. - По деяниям, значит?

- Ну, да, а как же ещ??

- Ну, хорошо, хорошо, - Шамбамбукли раскрыл книгу поближе к началу и стал читать вслух. - Тут написано, что в возрасте двенадцати лет ты перев?л старушку через дорогу. Было такое?

- Было, - кивнул человек.

- Это добрый поступок или дурной?

- Добрый, конечно!

- Сейчас посмотрим . . .- Шамбамбукли перевернул страницу,- через пять минут эту старушку на другой улице переехал трамвай. Если бы ты не помог ей, они бы разминулись, и старушка жила бы еще лет десять. Ну, как?

Человек ошарашено заморгал.

- Или вот, - Шамбамбукли раскрыл книгу в другом месте. - В возрасте двадцати тр?х лет ты с группой товарищей участвовал в зверском избиении другой группы товарищей.

- Они первые полезли!- вскинул голову человек.

- У меня здесь написано иначе, - возразил демиург. - И, кстати, состояние алкогольного опьянения не является смягчающим фактором. В общем, ты ни за что ни про что сломал семнадцатилетнему подростку два пальца и нос. Это хорошо или плохо?

Человек промолчал.

- После этого парень уже не мог играть на скрипке, а ведь подавал большие надежды. Ты ему загубил карьеру.

- Я нечаянно, - пробубнил человек.

- Само собой, - кивнул Шамбамбукли. - К слову сказать, мальчик с детства ненавидел эту скрипку. После вашей встречи он решил заняться боксом, чтобы уметь постоять за себя, и со временем стал чемпионом мира. Продолжим?

Шамбамбукли перевернул еще несколько страниц.

- Изнасилование - хорошо или плохо?

- Но я же . . .

- Этот реб?нок стал замечательным врачом и спас сотни жизней. Хорошо или плохо?

- Ну, наверное . . .

- Среди этих жизней была и принадлежащая маньяку-убийце. Плохо или хорошо?

- Но ведь . . .

- А маньяк-убийца вскоре зарежет беременную женщину, которая могла бы стать матерью великого уч?ного! Хорошо? Плохо?

- Но . . .

- Этот великий уч?ный, если бы ему дали родиться, должен был изобрести бомбу, способную выжечь половину континента. Плохо? Или хорошо?

- Но я же не мог всего этого знать! - выкрикнул человек.

- Само собой, - согласился демиург. - Или вот, например, на странице 246 - ты наступил на бабочку!

- А из этого-то что вышло?!

Демиург молча развернул книгу к человеку и показал пальцем. Человек прочел, и волосы зашевелились у него на голове.

- Какой кошмар, - прошептал он.

- Но если бы ты е? не раздавил, случилось бы вот это, - Шамбамбукли показал пальцем на другой абзац. Человек глянул и судорожно сглотнул.

- Выходит . . . я спас мир?

- Да, четыре раза, - подтвердил Шамбамбукли. - Раздавив бабочку, толкнув старичка, предав товарища и украв у бабушки кошел?к. Каждый раз мир находился на грани катастрофы, но твоими стараниями выкарабкался.

- А-а . . . - человек на секунду замялся. - А вот на грань этой самой катастрофы .. . . его тоже я?..

- Ты, ты, не сомневайся. Дважды. Когда накормил бездомного кот?нка и когда спас утопающего.

У человека подкосились колени и он сел на пол.

- Ничего не понимаю, - всхлипнул он. - Вс?, что я совершил в своей жизни . . . чем я гордился и чего стыдился . . . вс? наоборот, наизнанку, вс? не то, чем кажется!

- Вот поэтому было бы совершенно неправильно судить тебя по делам твоим, - наставительно произн?с Шамбамбукли. - Разве что - по намерениям . . . но тут уж ты сам себе судья.

Он захлопнул книжку и поставил е? в шкаф, среди других таких же книг.

- В общем, когда решишь, куда тебе, отправляйся в выбранную дверь. А у меня еще дел по горло.

Человек поднял заплаканное лицо.

- Но я же не знаю, за какой из них ад, а за какой рай.

- А это зависит от того, что ты выберешь, - ответил Шамбамбукли.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

роблячи добро одному - робиш зло іншому! І навпаки. Тому, будь собою..

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Головне не шкодувати про те що вже зробив!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Власна совість може створити людині пекло ще за життя. Ти можеш оправдовуватись таким от історіями, що добріі справи приводять до поганих наслідків - і проходити повз бабусю, якій потрібна допомога. Чи коли кричать "Грабують" - щільніше зачинити вікно і двері себто: "НЕ моя це справа - самі розбирайтесь". В одній казці прочитала "Роби добрі справи і кидай їх у воду". Зроби і забуть. І хай навіть це добро може потім обернутись проти тебе, твоє сумління буде чистим. "Роби, що належить і хай буде як буде".

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я так розумію, мораль притчі в тому, що ніколи не відомо, до чого приведуть наші вчинки. Крім того, ми часом не здатні відрізнити добро від зла, тому що не знаємо всіх обставин. І все одно надто вже аморальна зав-язка... Плутанина якась виходить. Мовляв, не треба робити добра, бо воно обертається протилежним. Сама ідея нічого, але суть...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-моєму, в Біблії є рецепти як поступати в таких випадках :unsure:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

ефєкт бабачькі)))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-моєму, в Біблії є рецепти як поступати в таких випадках

щось я дуже в цьому сумніваюсь...

А мораль, ІМХО: наважливо що ти зробив, добре чи зле, знайдеться така людина, що докаже протилежне...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

устроят оба варианта

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

устроят оба варианта

"В раю хорошо. А в аду знакомых больше."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

мелодраматична інтерпритація Теорії хаосу:)

Питання: навіщо ми народжусса,живем?А що далі?А як правтильно?В ад чи в рай?

Завши були,є й будуть без відповіді.Ось коли кожен дійде до свого часу Х й ми переступим межу ось тоді можливо там й подискутуєм шо лучче ад,рай)ИМХО

На іхніх местних бордах))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якщо коротко то Біблія говорить так :

Біблія говорить про дві смерті.

Перша смерть - та, якою не уникне ніхто (окрім тих, хто живими зустрічатиме Христа). Ця смерть названа смертним сном (Матф.9:24). Померла людина немов би перестає існувати, він нічого не бачить, нічого не відчуває, ні про що не думає, його дихання повертається до Бога, а тіло опиняється в могилі і починає розкладатися, як розкладається будь-яка плоть. (Еккл. 9:4-6, 10; Іов 21:23-26; Пс.145:4; Іов 14:7-12; Еккл.3:19

Друга смерть уготована тим, хто не прийняв Любов Божу і не відмовився від своїх гріхів. Ця смерть вічна. Це повне і тотальне не існування (Откр.20:14). Гріх, хвороби, смертність плоткого тіла, все, що осоружно Богові, одного дня буде спалено вогнем Його праведності (Откр.21:8), коли Він з'явився, щоб встановити Своє Царство на цій землі.

(Втр.4:23-24) "Бережіться, щоб не забути вам заповіту Господа, Бога вашого, який Він поставив з вами, і щоб не робити собі кумирів, що змальовують що-небудь, як повелів тобі Господь, Бог твій; бо Господь, Бог твій, є огнь поїдаючий, Бог ревнитель".

Тому зараз Господь повеліває всякій людині по всій землі покаятися (Деян.17:30) і віддати Христу всі свої гріхи, щоб Христос міг омити що кається Своєю кров'ю і навчити жити свято і непорочно (Евр.9:14) аж до самого Його другого пришестя.

(Наум.1:6) "Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпне полум'я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним".

(Мал.4:1) "Бо ось, прийде день, палаючий як пекти; тоді всі гордовиті і такі, що поступають нечестиво будуть як солома, і палитиме їх грядущий день, говорить Господь Саваоф, так що не залишить у них ні кореня, ні гілок".

Тому що людина повинна відповідати за свій вибір і за свої дії: Якщо ми зробили правильний вибір, то як наслідок ми отримуємо життя вічне. А якщо чоловік зробив неправильний вибір, то в результаті слідує вічна смерть. Нам дано ціле життя для того, щоб ми зробили правильний вибір. Пам'ятаєте, один з головних принципів життя - причинно-наслідковий зв'язок. А Біблія говорить: що посіє чоловік, то і збере.

А людина хоче жити гріховними задоволеннями в збиток своїм ближнім і при цьому бути щасливим. - Так не буває!

http://board.lutsk.ua/index.php?showtopic=46523 ;)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...