Перейти до змісту

Культирниє новасці


Zeuss

Рекомендовані повідомлення

  • 2 тижня потому...
  • Відповідей 183
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Ага я вот тут карячусь-плачу налоги чтобы они фильмы снимали.

Фільми не саме гірше як на мене)

Це ж не дачі і машини для себе мами тата сестри жінки і тд...)

Опубліковано

Ага я вот тут карячусь-плачу налоги чтобы они фильмы снимали.

Фільми не саме гірше як на мене)

Це ж не дачі і машини для себе мами тата сестри жінки і тд...)

Ви так сперечаєтесь, ніби податкова стоїть перед вибором: або фільми або машини-дачі.

Опубліковано

Хайби зняли мультик не про 3х поросят що не платять податки а про 3х які прожирають сплачені податки...

нех нех, н*х нах і пох пох))

http://www.pravda.com.ua/news/2011/07/4/6354864/

  • 4 тижня потому...
Опубліковано
Леня-Космос – вовсе не марсианин. Он просто еврей и гражданин Израиля

Привлечь мэра Киева Леонида Черновецкого к уголовной ответственности и добиться его выдачи будет крайне сложно: еще 17 лет назад он репатриировался в Израиль в полном соответствии с Законом о возвращении. Таким образом, мэр столицы Украины – гражданин другой страны, что является вопиющим нарушением закона.

Согласно информации, содержащейся в базе данных МВД, Леонид Черновецкий и его супруга Алина Айвазова репатриировались в Израиль 5 октября 1994 года. Оба имеют совершенно стандартные израильские удостоверения личности (их номера имеются в распоряжении редакции портала IzRus). По данным на июль текущего года, Черновецкий прописан на одной из улиц Северного Тель-Авива.

Как пояснил источник в компетентных органах, Леонид Черновецкий репатриировался в Израиль в полном соответствии с Законом о возвращении, т.к. его отец Михаил Ильич Черновецкий имел еврейские корни. Из публикаций и выступлений самого киевского мэра известно, что тот был офицером советской армии, инвалидом войны, окончил юридический факультет в Харькове. Он развелся с супругой вскоре после рождения сына, и Леонида Черновецкого воспитывал отчим.

В любом случае, согласно Закону о возвращении, он имел право на репатриацию. Соответственно, Черновецкий баллотировался на пост президента Украины (2004), был избран мэром (2006) и являлся депутатом Рады уже будучи израильским гражданином.

В течение последнего года Леонид Черновецкий почти не появлялся на рабочем месте, и в ноябре был снят президентом Януковичем с должности главы городской администрации, сохранив при этом пост мэра. В данном качестве он продолжает подписывать решения Киевсовета.

От Обкома: И при всем при этом правящая в Украине команда Януковича продолжает прятать вороватые глазки и жевать сопли всякий раз, когда заходит разговор о назначении выборов нового мэра столицы.

Нагадало:

http://www.youtube.com/watch?v=2ELkUA3exXA&feature=related

Опубліковано

Газета "Експрес" подає шокуючу новину: контрольована ПР Горлівська міськрада не дозволила громаді власним! коштом встановити погруддя Василя Стуса біля школи, де він учителював.

"Місцеві регіонали, – пише "Експрес", – з неприхованою ненавистю на обличчях підводилися з крісел, аби переконати колег у тому, що поет, який розпочав у Горлівці свою викладацьку діяльність, недостойний пам'яті горлівців".

"Бандерівець", "фашист", "та він наших дітей убивав", "ви б ще пам'ятник Гітлеру поставили", Важко повірити, – бідкається автор статті, – але всі ці репліки пролунали від депутатів на адресу видатного українського поета".

debfd1140ccd3139932c0b6f1dc2abbd.gif

Опубліковано

"Бандерівець", "фашист", "та він наших дітей убивав", "ви б ще пам'ятник Гітлеру поставили", Важко повірити, – бідкається автор статті, – але всі ці репліки пролунали від депутатів на адресу видатного українського поета".

Хулє, тут і у Луцьку не далеко втекли від Горлівки...

Опубліковано
Лісникам купили на 15 мільйонів портретів Януковича. Висітиме в туалетах?

Керівництво Держагенства лісових ресурсів змусило 300 лісництв закупити на 15 мільйонів гривень портретів президента Віктора Януковича та гербів.

Про це йдеться в розслідуванні "Економічної правди".

"Пару місяців тому з центру прийшла вказівка сплатити за сувенірну продукцію якійсь київський фірмі. Невдовзі нам прислали рахунок: треба було купити 70 портретів Януковича на 12 тисяч гривень та майже сорок сувенірних гербів на 40 тисяч. А скажіть мені, куди я повішу 70 портретів президента, якщо у мене всього 20 кімнат на все лісництво? В туалет хіба що. Там ще Янукович не висить", - розповів керівник одного з лісництв.

Щоб перевірити масштаб угоди журналісти подзвонили до відділу продажів "Офіс-про", яке постачало портрети.

Там вони з'ясували, що портрети і герби замовили в 300 лісництв.

"Ми всім лісгоспам, дзвонимо, просимо ці портрети і герби забрати", - заявили в компанії.

Також менеджер "Офіс-про" зізнався, що людиною, з якою щодо портретів вони контактують в Державному агентстві лісових ресурсів, є Роман Новіков.

Сама ж фірма "Офіс-про" належить депутату Києво-Святошинської ради від Арсенія Яценюка Святославу Крижевичу.

В Держлісагентстві Новіков підтвердив факт знайомства з Целуєвим з "Офіс-про". Однак про свою роль в поширенні портретів Януковича по лісгоспах говорити відмовився.

Опубліковано

ПОСЛЕДНЕЕ ЛЕТО ГАРАНТА

Семён Битый

Ах, Чёрное море, ах, брызги-брильянты,

Ах, лучик-чертёнок, бежит по груди,

Последнее лето ласкает Гаранта,

Последняя осень - ещё впереди.

Тениста беседка, листва винограда,

И Крымские горы все неги полны,

Покой долгожданный, чего ещё надо,

Под ветра напевы, под шелест волны?

Последнее лето, а завтра - невзгоды,

Наверно, до срока уже не дожить,

Глоток предпоследний чудесной погоды,

Ещё ведь не осень – не будем тужить.

Ноябрьский сумрак, бушующий Киев,

Неужто по-новой – с размаху и в грязь,

А время сквозь пальцы, и неотвратимо

Удавкой на шею течёт его вязь.

За глупость расплата, за ложь – искупленье,

И суд за измену, тюремный покой,

Последнее лето, уходят мгновенья,

И прошлого тени идут за тобой.

Последнее лето, застынь на прощанье,

Цикад щебетанье, постой-погоди,

Последнее лето, минута молчанья,

Лишь лучик-чертёнок бежит по груди.

Об авторе,

Пролетарский поэт-путинофил, член ПДРС, народный акын Южной Абхазии, лауреат Путинской премии принуждения к миру.

Страна: Україна

Регион: Харківська область

Джерело

Опубліковано

Епіграф:

Когда вы говорите, Иван Васильевич, впечатление такое, будто вы бредите.

(Шурик, "Иван Васильевич меняет профессию").

Сабж:

Кабмин утвердил порядок регистрации места жительства или пребывания бездомных.

Соответствующее постановление одобрено на заседании правительства, о чем сообщается на правительственном сайте.

Согласно порядку регистрации бездомные должны подать свой ​​паспорт и сведения о месте жительства или пребывания (адрес центра учета бездомных граждан).

Кроме того, должно быть оформленное заявление о регистрации, копия свидетельства о постановке ее на соответствующий учет, а также квитанция об уплате государственной пошлины.

В правительстве отмечают, что принятие этого порядка позволит обеспечить надлежащую деятельность системы учета и регистрации бездомных лиц.(Тут)

Підпис:

Начальник подотдела очистки ______ (Шариков П.П.)

ЗІ. Питання: бомжів в теплотрасах прописувати будуть?

Опубліковано

а также квитанция об уплате государственной пошлины.

вони думають, що бомжі горять шаленним бажанням стати на облік і платити іще якісь гроші державі, яка їх і довела до такого життя?

Опубліковано
Кабмин утвердил порядок регистрации места жительства или пребывания бездомных.

Бомж Василий-лавочка в парке,вторая слева

  • 2 тижня потому...
Опубліковано

Василь ТРУБАЙ

“У приниженні не можна жити і перемагати. Я думаю, що український народ досі не переміг, бо переживає велике історичне приниження. Всяка наволоч його принижує, а він десь загубив у собі відпорність. Йому кажуть, що він меншовартісний — він звик”.

Із виступу Ліни Костенко

на презентації книги “Берестечко”

в Українському Домі 2010 року

Процитувавши Ліну Костенко, хочу запропонувати українському народу, який ще й досі переживає велике приниження, таке ось кіно. Про футбол. Якраз до 2012 року можна зняти. А щоб українцям фільм був ріднішим і ближчим, то за тло стрічки візьмемо знаменитий матч київського “Динамо” проти німецької команди під час фашистської окупації Києва 1942 року. Пам’ятаєте ту легенду, коли нібито “Динамо” виграло у німців і буцімто за це всі гравці були розстріляні? Красива легенда! Отож на цьому тлі будуватимемо сюжетні лінії нашого кіно, яке назвемо “Матч смерті”.

Головним героєм нехай буде воротар і капітан київського “Динамо”. Дамо йому прізвище — Ранєвіч, Коля.

У Ранєвіча нехай буде молодший брат Степан. Відповідно теж Ранєвіч. Він буде одним із організаторів київського підпілля. Розноситиме антифашистські листівки і плакати.

А ще з позитивних героїв нехай буде сім’я Свірскіх: Алєксандр Рувімовіч, його дружина Руфіна Львовна, син Міша Свірскій та донька Софочка.

Прізвища у всіх позитивних героїв, як бачимо, не українські, але нічого, так задумано.

Ще до них додамо красиву жінку Анну. Вона, у ході розповіді, покине свого чоловіка українця Георгія Швидка, негативного героя, теж футболіста, і покохає Колю Ранєвіча. Що зробиш — любов зла…

Тепер перейдемо до негативних героїв. Окрім Швидка, якого ми вже згадали, ще одним негативним буде такий собі круглолиций, тлустий типовий хахол, якого ми змусимо на початку війни тягти додому металеву сітку від ліжка, накривати її п’ятьма матрацами, щоб під ним пересидіти бомбардування. А ще він у нас збиратиме по вулицях німецькі листівки, зриватиме плакати і зноситиме те все додому, бо то дуже хороший папір для підтирання гузна. Ім’я цьому герою дамо просте і до болю знайоме українцям… назвемо його Тарасом Григоровичем.

Ще одним негативним героєм у нас буде бургомістр Києва, законно обраний на зборах міського проводу ОУН. Прізвище без натяків — Баразій. Він у вишитій сорочці зустрічатиме біля ЦУМу німців, які заходитимуть до Києва. На фасаді будівлі майорітимуть жовто-блакитні прапори.

Разом із ним фашистів стрічатимуть ще багато киян, серед яких дві дівчини у національному українському одязі, які мають піднести окупантам хліб-сіль. Але вони забудуть його на вишитому рушнику в загальному туалеті. Ну, приспічило дівчатам і забули там хліб-сіль на підвіконні. Баразій обізве їх “тварюками”. Це треба, для підсилення негативного образу героя. Коли ж дівчата поквапом забиратимуть із загальної вбиральні українські національні символи, то зробимо так, щоб вишитий український рушник упав на підлогу. У лайно. Але дівчатка витрусять його, покладуть зверху хлібину і підуть стрічати німців. Сцена, як бачимо, хороша, з підтекстом.

Бургомістр проголосить німецькому генералу вірнопідданицьку промову: “Маю запевнити вас у повній та щирій лояльності українського народу до великої Німеччини. Вірю, що спільними зусиллями ми побудуємо на нашій багатостраждальній землі вільну Україну!”.

Тепер маємо повну картинку негативних героїв. Як бачимо німців серед них немає, усі українці. Німці — у другорядних ролях. Та й нащо, кіно ж не про німців, а про запроданців-хохлів.

А події розгортатимуться приблизно так:

Ранєвіч і Свірскій підуть добровольцями на фронт захищати Київ, а бургомістр Баразій, Тарас Григорович і Швидко, як ми уже говорили, стрічатимуть у Києві німців.

Потім Тарас Григорович, одягнутий в уніформу з ОУНівською символікою, разом з іншими українськими поліцаями зганятиме євреїв з усього Києва до Бабиного Яру на загибель.

Георгія Швидка призначать заступником бургомістра зі спорту. У нього великі плани на майбутнє. Щоб показати, як гарно живеться за німців, він хоче влаштувати багато футбольних матчів українців із командами німецьких вояків. Але спочатку, так би мовити, пробний матч — українська національна футбольна команда під назвою… “Рух”, до складу якої входять запроданці-хохли, лояльні до окупаційної влади, проти такої собі слабенької команди “Старт”, яку складають залишки київського “Динамо” на чолі з капітаном Ранєвічем. Переможець гратиме з німцями!

Звісно ж, українські запроданці з команди “Рух” у жовтих майках і блакитних трусах, які за задумом Швидка мали б виграти, зазнають нищівної поразки від червоно-білих ранєвічей. Потім будуть ще десятки переможних матчів команди Ранєвіча проти німецьких солдат, і, нарешті, німці привезуть до Києва своїх професійних футболістів, у яких Ранєвіч із хлопцями теж виграють, хоч наперед знатимуть, що за це їм усім буде смерть. Отакий ось, як бачимо, український патріот цей капітан команди Ранєвіч! Він і Київ захищає і честь свою не продає, навіть перед обличчям смерті. А Тарас Григорович у зрадники батьківщини подався…

Ну, і як вам таке кіно?

Певно, читач подумає, що автор цього опусу просто провокує його на скандал, або ж з’їхав із глузду й розповів якийсь сон рябої кобили.

Але ж ні — це справжній сценарій художнього фільму, і я коротко переказав його, не відійшовши від оригіналу. Сценарій є в Інтернеті на сайті http://graphomanoff.uaforums.net. Охочі можуть ознайомитися. Він так і зветься “Матч смерти”, і його хоче знімати якась російська студія “РЕКУН-СИНЕМА” (принаймні, так зазначено на титульній сторінці). Можете набрати в пошуковій системі Інтернету: “Рекун-синема” і побачите усе про цю студію. Навіть фото її очільника. Хто написав сценарій, на жаль, не зазначено. Але можна здогадатися.

Та найзухваліше в цій історії те, що “РЕКУН-СИНЕМА” надумала знімати фільм про негідників-українців саме тут, на нашій українській землі; що ці сінематворці залучають на ролі українських зрадників, поліцаїв і придурків саме наших українських акторів (уже навіть устигли роздати декому для прочитання сценарій); а до всього того, ще й показуватимуть те кіно у нас, в Україні, і ми заплатимо за перегляд, відбивши таким чином їхні витрати на зйомки. Проте, думається мені, фільм зніматимуть не лише для українців. Вони продублюють його англійською і продемонструють іноземцям під час єврочемпіонату 2012 року… А ми на все це будемо спокійно дивитися.

Боюся, що так воно й буде. Боюся, що в нашому уряді навіть знайдуться ті, хто ще й державних грошеняток підкине на це кіно. Боюся, що й акторів куплять. А чому ні? Адже знайшли сина й онука великого Богдана Ступки на роль негідників у російському кінофільмі “Мы из будущего 2”, де, під спів Вакарчука, українців розмазали по підлозі, як тільки хотіли. Мало того, в одному зі своїх інтерв’ю на запитання кореспондента: “Навіщо ви взялися грати таку негідницьку роль?” — О. Ступка відповів: мовляв, я актор, а актор повинен грати. А якщо я солдат, я повинен стріляти! — і випустити чергу із автомата по своїх, по українцях? А зброя ж у будь-якого митця, тим паче актора, значно сильніша за автомати й гармати — вона стріляє в душу. “Чи знаєш ти, як сильно в душу б’є”, пане Вакарчук? І чи “вистачає каяття” у вас трьох, Остапе, Дмитре і В’ячеславе, за те, що поранили не одного юного українця. А може, і вбили. Може, тисячі молодих хлопців і дівчат ніколи більше не захочуть називатися українцями після перегляду фільму з вашою участю.

Усі ці фільми, книги, телепередачі, в яких українець — жадібний зрадник, боягуз, запроданець, дурисвіт, нечупара, направлені на те, щоб не випустити нас з отого волячого стану приниження, бо принижені, як казала поетеса, не перемагають. І все це робиться не просто здуру чи від вродженого цинізму і безкультур’я якогось одного чи двох єврейських чи російських митців. Ні, і ще раз — ні! Це далекоглядна політика на знищення Українця!

Повністю ТУТ

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...