Бажання жити

[Luychi]

На днях дивилась сюжет про чотирирічного хлопчика, який упав з 7-го поверху і не тільки вижив, а й практично не отримав ніяких травм, лише кілька подряпин. А покійний папа Іоан-Павло II якось підковзнувся у себе у ванні, упав і поламав ногу. От я думаю, чому хтось помирає від банального нежитю, а хтось виживає і долає смертельні хвороби?

Як казав знайомий лікар-онколог "Чим більше я живу, тим меньше я щось розумію. Буває людині зроблять операцію і все успішно проходить, і повинна вилікуватись, а тут ррраз - ускладнення і летальний вихід. А буває розріжуть і назад зашиють - лікувати ніяк, все "запущено". Хворого випускають додому, а він через кілька років приїзджає на прийом і не на каталці, а приходить на своїх двох".

Так що ж залежить від самої людини? Чи все, чи нічого? Може вона вижити тільки тому, що дуже цього хоче?

[Harvester]

...Так що ж залежить від самої людини? Чи все, чи нічого? Може вона вижити тільки тому, що дуже цього хоче?

Думаю, щось в тому є. Колись я перепливав Дніпро (до якогось острова і назад). Туди ледь доплів. Назад плив, сил не було, течія зносила від берега. Так ось, плив я і думав: тонути чи не тонути Поки думав, то течія прибила мене до берега

Думаю, залежить дуже багато, причому від багатьох рішень, що приймаються задовго до часу Х.

[Zheny@]

Виключно людське бажання жити. Ну і не без втручання тих, хто нас береже. Все в голові.

[Samhayne]

Якщо пацієнт хоче жити - медицина тут безсила

[Bartman]

НАсправді всі наші думки та бажання- матеріальні і реалізовуються в моменті.

ВНутрішня людська сила - це дуже потужний заряд енергії, який (якщо вміти ним користуватися)...може принести стати такою собі чарівною паличкою

[Yuraul]

Хто б там у кого чи що не вірив, але від самої людини залежить майже все.

Поцікавтесь, хто такий Нік Вуйчич.

[Fagot]

В кожного бажання жити значно відрізняється, і саме від цього дуже багато чого залежить, з другої сторони бажання жити може виникнути внаслідок сильного стресу - як от наприклад смертельного діагнозу...

[Luychi]

Актору Олександру Абдулову було 54 роки. Він мав улюблену роботу, молоду кохану дружину, маленьку донечку і рак легенів. Лікувався в хороших лікарів, їздив до монаха і жив якийсь час в монастирі. В останньому інтерв'ю сказав :"Дуже жити хочеться. Для сім'ї, для дочки." Але все таки він помер.

[Phoinix]

Можливо мої слова прозвучать банально, але в кожної людини є своя доля, життєвий шлях і поки вона не пройде його, що б не траплялось а вона житиме.

[Olesya]

Схиляюсь до думки, що життя кожного з нас кероване згори, так би мовити, кожен виконує свою "програму". Часом ми понад усе хочемо жити, а часом і байдуже - жити чи не жити. Інколи ми докладаємо всіх можливих зусиль, щоб лишитись на цьому світі, а інколи просто пливемо за течією. Як каже моя бабуся, що кому написано.

[BIKTOP1970]

А буває так, що все в людини добре, і в сім'ї і зі здоров'я, і щастя "вагон", і жити хоче. І вулицю переходить на переході, на зелене світло. А тут - форс-мажор - пяне мурло на автомобілі...

Так що IMHO не завжди все залежить лише від наших бажань. На жаль.

В кожного своя доля - написана, намальована чи запрограмована.

[Yuraul]

Кажуть, ще ні один світофор нікого не збив, тому треба на дорогу все-таки поглядати, ага.

[Chatte]

А буває і отак. В новинах зимою дивилась. Захотів молодий чоловік покінчити життя самогубством, став на міст "спригну, вб'юсь, ура". Пригає, бац, на лід. От незадача, не вбився. Тут вже публіка, рятувальники збираються. Нічо, можна ж проламати лід і хоч втопитися, і швидко починає довбати лід ногою. Проламує, хлюп, млін, знов халепа - води по пояс ледве. Коли добирались до нього рятувальники, репетував, що там стоятиме, може хоч замерзне.

[BIKTOP1970]

А буває і отак. В новинах зимою дивилась. Захотів молодий чоловік покінчити життя самогубством, став на міст "спригну, вб'юсь, ура". Пригає, бац, на лід. От незадача, не вбився. Тут вже публіка, рятувальники збираються. Нічо, можна ж проламати лід і хоч втопитися, і швидко починає довбати лід ногою. Проламує, хлюп, млін, знов халепа - води по пояс ледве. Коли добирались до нього рятувальники, репетував, що там стоятиме, може хоч замерзне.

Саме тому, в цьому розумінні, IMHO люди діляться на дві категорії: на тих, які постійно самі собі шкодять - постійно шукають пригод на свою голову, і на тих, яких "накривають" форс-мажорні обставини, абсолютно без будь-якого бажання на це з їхньої сторони...

[BIKTOP1970]

Кажуть, ще ні один світофор нікого не збив, тому треба на дорогу все-таки поглядати, ага.

Поглядай не поглядай...

Для прикладу: Кілька років назад був свідком вуличної трагедії. Колона ППСників переходила вулицю на переході на зелене світло. Рухались зі сторони ГУВД в сторону залізничного вокзалу. Так от останньому в колоні не повезло.  На повній швидкості його збив автомобіль.На тому місці залишилась величезна калюжа крові. І в цьому випадку навряд чи йому допомгло б поглядання на дорогу. Таких випадків за останні роки безліч.

Колись сам потрапив в подібну ситуацію. І тепер Світлофор тепер для мене не показник...

Але це всього лиш локальний конкретний приклад. А варіантів різних може бути маса. Може і цеглина на голову впасти... :-(

[SunSeth]

Кажуть, ще ні один світофор нікого не збив

Фіг ти угадав! На двух гаишников упал светофор

[Yuraul]

SunSeth, дякую, але не перекручуй факти.

А цеглина так, може. Я лиш агітую: "следи за собой, будь осторожен, следи за собой..."

У цьому світі існували

Дві протилежності завжди,

Два шляхи різні, два портали:

До радості і до біди.

Спинись на міть на перехресті,

Щоб вибір правильний зробить,

Помилок не пробачить Всесвіт,

Сам виріши як далі жить.

Ауткрай.)

[Korosy]

померти дуже легко і просто. набагато важче жити. або знайти, для чого жити. просте існування з дня в день - не набагато краще смерті.для самого себе.

і я напевно погоджусь (реально дивлячись на факти), якщо в людині вже щось "обірвалось", то ні її, ні бажання рідних, щоб жила та людина вже нічого не змінить. інакше - це просто диво))

[Chatte]

померти дуже легко і просто. набагато важче жити. або знайти, для чого жити. просте існування з дня в день - не набагато краще смерті.для самого себе.

і я напевно погоджусь (реально дивлячись на факти), якщо в людині вже щось "обірвалось", то ні її, ні бажання рідних, щоб жила та людина вже нічого не змінить. інакше - це просто диво))

"якщо в людині вже щось "обірвалось", то весь світ їй допоможе перервати жалюгідне існування, і пошле цеглину на голову?

[SunSeth]

SunSeth, дякую, але не перекручуй факти.

Де перекручування? Ти написав:

Кажуть, ще ні один світофор нікого не збив

Я дав тобі посилання, де є факт, як совсім недавно світлофор збив відразу двох. Хулі нє ясна? Не вір тому, що "кажуть".

[Вона]

Тут важко розібратись як все насправді... Одні хочуть жити, і живуть, другі також хочуть, але помирають, треті хочуть вмерти, а не виходить, четверті рааз, і в петлю, або спиваються, чи в наркоту - і кінець...

Напевно в кожного своя дорога, якою треба пройти, щоб, можливо, щось зрозуміти, направити помилки, карма тобіш.

Але якщо так задуматись, дійсно страшнувато. Так що краще напевно не думати і жити

[Yuraul]

SunSeth, дитячий садок, їй-бо... Ну грайся, малятко, грайся.

[mix_forever]

"якщо в людині вже щось "обірвалось", то весь світ їй допоможе перервати жалюгідне існування, і пошле цеглину на голову?

Саме так. Якшо людина осознано йде на самогубство (не під дією емоцій і т.п.), то нема сенсу її рятувати чи відговорювати - всеодно зробить своє.Інша справа - емоції, тут ше мона якось заспокоїти, втихомирити і т .п.

[Harvester]

...

Саме так. Якшо людина осознано йде на самогубство (не під дією емоцій і т.п.), то нема сенсу її рятувати чи відговорювати - всеодно зробить своє.Інша справа - емоції, тут ше мона якось заспокоїти, втихомирити і т .п.

Думаю, сенс є, навіть якщо шанс невеликий

Інша справа, що ефективні методи для цього не застосовують.

[Chatte]

Таких "осознаних" слава богу не так вже й багато. І "нема сенсу її рятувати чи відговорювати" справджується, бо нема коли. Самогубець це не піарить, а іде і зводить рахунки з життям. А ті, що говорять про самогубство, навряд чи до нього вдадуться. І самі це розуміють. Бажання жити переважує, просто треба за щось зачепитись, будь то розмови з кимось, нові друзі, захоплення, робота... Або привертання до себе уваги. Заліз на карніз, побачив, скільки людей переполошилось, значить ти потрібен, злазиш і вкушаєш терапію, носяться з тобою. Інстинкт виживання працює.