Геометрія кохання

[laska]

Втомлені безконечними «обломами» та розчаруваннями, у певному віці люди все частіше беруть на озброєння принцип, сформульований кимось із великих: мовляв, у кожній щасливій парі хтось один й справді щиро кохає, а інший – лише «дозволяє себе любити».

Звісно, такий підхід у кількакрат раціональніший та прагматичніший – насамперед тому, що його набагато легше та простіше реалізувати, аніж шукати ту унікальну й неповторну, власне свою «другу половинку», з якою лише твоє кохання й може бути взаємним, і, відтак, ідеальним. Вона бо, можливо, десь у світі й є, та де гарантія, що твого життя вистачить, аби її знайти?...

(с) Юрій Никорак

Які міркування форумчан з цього приводу?

[Taurus]

Чому прийнято вважати, що кохання може бути тільки єдиним? Переконаний, що чудово можна спромогтись кохати кількох людей в різні періоди свого життя (але не одночасно).

Крім того, моя думка така, що кохання не статичне: воно може збільшуватись, наростати, або навпаки - слабшати, зменшуватись. Саме тому кохання слід "підживлювати". А це необхідно робити своїм ставленням до коханої половинки, виказувати свої почуття, а вони неодмінно будуть відбиватись на вас - зворотніми ніжними і пристрасними почуттями кохання.

[Ayame]

цікаво... як почуває себе людина яка "дозволяє себе любити"? напевно такі люди знають як почувають себе домашні тваринки. у кожній щасливій парі кохати повинні обидві половинки, інакше пара на половину щаслива, хоча якщо є люди для яких щастя це коли кохають лише іх то я не права... кохання треба "підживлювати" однозначно! а ще урізноманітнити час який ви проводите разом щоб кохання не перетворилось на звичку.

[Taurus]

а ще урізноманітнити час який ви проводите разом щоб кохання не перетворилось на звичку.

Оце точно. Щоб разом було цікаво, і завжди було що згадати...

[Taurus]

Але додам одне ствердження, яке почув ще в студентські роки і в якому, вважаю, є раціональне зерно. Це ствердження являється порадою для чоловіків: вибирати собі дружину, яка тебе безмежно кохає. Чоловікові в такому випадку залишається лише відповідати їй взаємністю. Недаремно в росіян є така приказка: "чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей".

[Ayame]

це ти про те що "хорошим дівчатам" подобаються "погані хлопці" ? так це мені здається не про довготривалі стосунки... це тимчасово. хоча правда :-)

[MrVes]

На даний момент нема прибору який би виміряв "хто більше любить", отже по факту довести силу почуттів не можливо.

Щодо почуттів в цілому, то вони залежать від багатьох життєвих обставин, які накладаються на почуття в якийсь певний момент часу і служать або ж каталізатором, або ж навпаки. З іншого боку кожна людина проявляє свої почуття по різному враховуючи виховання, культуру, темперамент і особливості організму.

З.І. 5 років шлюбу.

[Taurus]

це ти про те що "хорошим дівчатам" подобаються "погані хлопці" ? так це мені здається не про довготривалі стосунки... це тимчасово. хоча правда :-)

Я мав на увазі не тільки це. В молодші роки помітив, що інколи подобаєшся дівчатам, якщо знаходишся у них на виду, але звертаєш на них мало уваги. Поводишся з ними ввічливо і чемно, але разом з тим холодно. Проте це дійно не для тривалих стосунків, а тільки на початках...

[Taurus]

Mr.Ves, з приводу виховання, темпераменту і т.ін. - ти правий. При цьому якщо двоє людей побралися, то це означає, що кожному з них достатньо тих проявів почуттів, на які спроможний їхній супутник по життю. Незважаючи на те, що ці почуття проявляються в них з різною силою, - кожному з них достатньо саме тієї пристрасті і сили почуттів, на яку здатен коханий(а). Тому і говорити, що один кохає іншого більше, тому що яскравіше і сильніше це виказує, не можна!

[Ayame]

за 10 років шлюбу виявила що взагалі не обов"язково занадто виявляти і доводити почуття, коли все ок. з обох сторін то достатньо просто певних вчинків заради один одного які в принципі самі за себе говорять :-)

[MrVes]

... При цьому якщо двоє людей побралися, то це означає, що кожному з них достатньо тих проявів почуттів, на які спроможний їхній супутник по життю. ...

Достатньо на певний (той) проміжок часу. А як показує практика це зазвичай не достатньо (кть-ть розлучень, не вдалих шлюбів і не благополучних сімей).

Колись був такий жарт з приводу монархії: захопити владу не важко ... важко її втримати.

за 10 років шлюбу виявила що взагалі не обов"язково занадто виявляти і доводити почуття, коли все ок. з обох сторін то достатньо просто певних вчинків заради один одного які в принципі самі за себе говорять :-)

Добре слово і собаці приємне. Завжди приємно коли твоя половинка нагадує тобі, що кохає тебе

[Ayame]

так ніхто ж не казав жити як сусіди - квартиранти, хоча навіть вони говорять про свої почуття :-))

[Taurus]

Mr.Ves, підозрюю, що до розлучення доводить не стільки брак (чи надлишок) проявів почуттів, скільки побут і неготовність йти на поступки та шукати компроміс в суперечках...

Помітив по ставленню новоспечених "спеціалістів" до роботи. Зараз молодь такої високої думки про себе, що уже через півроку першої роботи вимагає підвищення в посаді до начальнику відділу і в заробітній платні до начальника департаменту. Раніше такого не було. Підозрюю, що така самовпевненість і непоступливість є першопричиною і сімейних конфліктів, які ведуть до розлучень.

[MrVes]

Помітив по ставленню новоспечених "спеціалістів" до роботи. Зараз молодь такої високої думки про себе, що уже через півроку першої роботи вимагає підвищення в посаді до начальнику відділу і в заробітній платні до начальника департаменту.

На правах офтопу: розділ "Робота" на борді дуже показовий в цьому плані

[Zheny@]

Знову соплі з приводу вічного кохання.

Якщо уявити, що воно нібито десь є - тоді я згоден бути у вічному пошуку. Аби вже його знайти. Врешті решт.

Насправді 2 половинки - всього лиш звичка. Ці половинки настільки звикли, що вже не можуть інакше. Як улюблена кружка, яка раптом розбилася.. Шкода, любив, подобалася..а потім ну і йух з нею. Буде інша! (хто заперечить???)

Кохати самому - і пофіг, чи тебе хтось любить чи ні.. Головне, що ти собі в своїй темі.. Маразм.. Це самоістязання. Ти кохаєш а тебе ні..

Бути коханим - тут взагалі атас. Я такий собі нарцис - дозволяю вам. Любіть мене.. тьфу.. Я не сперечаюся, це приємно. Але все одно гидко.. не чесно.

Шукаючи вічно шось краще - можна залишитися тупо самому. І тебе ніхто і ти нікого.. Буду себе любити!

мав би бути варіант 1+2 пункти. Бо і таке може бути..

Якщо вже брати назву теми до уваги. То тут геометрія обмежується виключно вашою вихованістю та її відсутністю. "Предрассудками". Отак.

[laska]

Чому берете крайнощі? Мова йде не про вічне, а ідеальне, тобто взаємне. І не про нарциса. Жень, згадай свою ж тему про "Шлюб, чи це розрахунок..."

Опишу один з варіантів. Шлюб розпався, оскільки вона покохала іншого і пішла від нього. А він, не дивлячись на це, не може позбутися тих почуттів попри все. Зустрічає іншу, яка кохає його, бажає мати з ним сім'ю, народити дітей. Він не кохає так пристрасно, але поважає і ніжно ставиться до неї, розуміє, що вона чудова жінка для сім"ї. До того ж роки йдуть. Що робити йому? Чекати, що повернеться та, чи прийде нове палке кохання, чи як згадував Taurus

вибирати собі дружину, яка тебе безмежно кохає. Чоловікові в такому випадку залишається лише відповідати їй взаємністю

?

А бувають і інші випадки. Мала таку знайому, яка не могла бути самою ніколи. Для неї головне було, щоб кохали її.

[Zheny@]

Я вже казав, про звичку. Любить одну, а звикає в той час до іншої .

[anahareo]

Якщо вибирати з-поміж присутніх варіантів - однозначно кохати самому! Коли тебе люблять, а ти ні - це неминуче призводить до того, що врешті ти розчаровуєш людину, використовуєш її, і сам почуваєшся винним і змінити нічого не можна (серцю не накажеш), а коли любиш ти - ти не можеш бути впевненим на сто відсотків, що це взаємно - почуття від цього лише підігрівається і приносить справжнє задоволення... Всі ми мазохісти свого роду. Та й узагалі стосунки без кохання зі свого боку - це тупо, у мене так не буває. Виходить, ти здійснюєш насильство над собою, а заради чого? щоб тебе любили? Тьфу!

Третій варіант навіть не коментуватиму - ідеалів не буває

[talja]

Коли ти кохаєш, то відчуття, звичайно, набагато приємніші, це ніби якась ейфорія. Але може трапитися, що кохання засліплює очі, заставляє робити необдумані і часто погані речі.

А коли ти дозволяєш себе кохати, то розум переважає почуття і ти можеш керувати тим, хто тебе кохає. Це трохи егоїстично, звичайно))))

Разом з тим, після нещасливого кохання можна все забути і знов повірити в любов, коли поруч людина, яка тебе дуже сильно любить.

Дуже печально, що все на цьому світі минає і навіть саме сильне кохання((((Воно може змінюватися на прив"язаність, не минати безслідно, але іноді так хочеться повернути перших кілька місяців, бо потім так хочеться свободи.

Іноді, коли все проходить і тебе образили, уявляєш собі зустріч з колишнім коханням, думаєш, що все буде добре, але проходить років 2, в тебе в житті все добре, випадково бачиш його десь і думаєш: він мені не потрібний, як я могла його любити.

[Alexander47]

а я навіть і не знаю що сказати...

Безумовно краще кохати самому.

От я наприклад така натура, віддаю себе всього почуттям.мені ПОДОБАЄТЬСЯ кохати.

І я, якщо чесно, дуже сильно боюсь щоб стосунки з коханою людиною не стали звичкою, як часто буває..намагаюсь робити все щоб почуття не холоули ні в мене, ні в моєї коханої.

[NowhereGirl]

І я, якщо чесно, дуже сильно боюсь щоб стосунки з коханою людиною не стали звичкою, як часто буває..намагаюсь робити все щоб почуття не холоули ні в мене, ні в моєї коханої.

- рідкісний кадр в основному в стосунках, які тривають не один і не два роки кохання змінюється на прив"язаність або звичку.

[Белла]

Мій варіант - кохати самій, а щоб мене кохали ,це другорядне...