Перейти до змісту

Пам'яті Віктора Цоя.


Luychi

Рекомендовані повідомлення

15 серпня 1990 року на шосе неподалік від Тукумса, Латвія о 12 год. 28 хв загинув в автокатастрофі Віктор Цой.

Я почула цю новину у вечірніх новинах. Було тоді 15 років. Розплакалась, пішла до себе в кімнату, стіни і двері якої були обклеєні плакатами і фотографіями групи "Кіно". Життя здавалось закінчилось і світло згасло. А потім подумалось - може неправда, помилились. На ранок уже всі телеканали і радіо розповідало в подробицях про його загибель.

Дико! 28 років в зеніті слави ... і не стало. Ні Цоя, ні групи "Кіно".

Тепер вже моя дочка слухає їхні пісні. Перефразовуючи Булгакова "Пісні не горять і не гинуть".... якщо це СПРАВЖНІ пісні.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

справді шкода, коли видатні люди помирають так рано... Цой, Морісон, Лєрмонтов - так і не дожили до 30 років...

але можливо саме рання смерть робить їх справді величними, бо в пам'яті людей залишаються спогади про "видатну людину на піці свого творчого злету"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

жалко!!! такий талант загинув. його пісні були шедеврами_ про реальне життя. пробувши на сцені всього 3 роки - він збирав цілі стадіони. Цою вічний ріспект!!!

18 лет назад умер Виктор Цой

000033.jpg Цунами отчаяния и депресии захлестнуло дворы и парки, подвалы и стадионы. Никто не мог поверить, что такое может случится с Ним - Последним Героем...

ЗАКАТ ЗВЕЗДЫ ПО ИМЕНИ СОЛНЦЕ

Уже на следующие сутки, всюду, в каждом населенном пункте (!) самой большой страны планеты Земля появилась своя "Стена Плача: Стена Цоя". Криком отчаяния проявились слова: "Цой жив!", "Витя, ты с нами"...

28-летний парень с далеко НЕ славянской внешностью был настоящим Богом для тысяч молодых совестких ребят. И это в коммунистическом, многонациональном, многоконфессиональном государстве.

Цоя слУшали... Цоя слЫшали... Цою верили... На Цоя молились... За Цоем шли тысячи... А ведь за Цоем (если бы ему это надо было) эти тысячи могли и пойти - только надо было позвать... А как же КПСС, как же религия... А ведь это опасно - если за одним идут тысячи... И вдруг (и это не цинизм) ... ПРОСТО автокатастрофа...

...Тысячи не верят в ПРОСТО автокатастрофу и спустя 18 лет...

...Летом 1990 года музыкант отдыхал в Латвии и, по официальной версии, возвращаясь утром с рыбалки, задремал за рулем, напоминает. В 11.30 его новенький «Москвич-2141» на огромной скорости врезался в выехавший из-за поворота автобус «Икарус-250». ДТП случилось на 25-м километре дороги Слока – Талсы. От удара «Икарус» (к счастью, в нем не было пассажиров) снесло с дороги в речку Тетчупе, водитель отделался легкими ушибами. «Москвич» Цоя был отброшен метров на 20 к мосту. Виктор умер мгновенно в результате страшного удара. Хоронили его в закрытом гробу...

ПАМЯТЬ

Сегодня на Богословском кладбище Петербурга соберутся поклонники Виктора Цоя. Еще одним центром памяти Цоя в эти дни станет клуб "Камчатка", где раньше располагалась котельная, в которой музыкант работал кочегаром. В пятницу здесь пройдет вечер памяти, а в субботу – концерт.

ЕГО ПУТЬ

Цой родился в Ленинграде 21 июня 1962 года в семье преподавателя физкультуры и инженера. Учился в художественном училище имени Серова, откуда был исключен за неуспеваемость. Окончил "СГПТУ-61" по специальности "резчик по дереву".

Летом 1981 года вместе с Алексеем Рыбиным и Олегом Валинским создал группу "Гарин и гиперболоиды" и вступил в Ленинградский рок-клуб, где в 1982 году состоялся первый концерт группы уже под названием "Кино".

В 1986 году Цой принял участие в съемках фильма "Асса" Сергея Соловьева, в 1987 году записал альбом "Группа крови" и снимался в картине Рашида Hугманова "Игла". В начале 1990-го года группа "Кино" с гастролями посетила ряд зарубежных стран, в том числе Японию.

Последний концерт прошел в июне 1990 года в Москве на Большой спортивной арене Лужников. Затем Цой уехал на дачу под Юрмалой (Латвия) начал работу над новым альбомом. 15 августа 1990 года музыкант погиб в автокатастрофе под Ригой. 19 августа он был похоронен на Богословском кладбище Петербурга.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

згадати треба - видатна людина

частенько люблю поставити... так сказать даже згадати той час

я думаю Цой... це назавжди

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Место гибели Виктора Цоя сейчас

Место и сейчас выглядит ухоженным. Возле него постоянно останавливаются люди, чтобы почтить память певца – положить на памятник одну сигаретту. Среди фотографий есть также фотография озера Энгуре – последнего места, где рыбачил музыкант, трагический мост, ставший причиной аварии а также ближайшая автобусная остановка, где обычно дожидаются транспорта поклонники творчества певца.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ну, для свого часу це були доволі актуальні пісеньки

Вони ще й сьогодні для багатьох (для мене також) доволі актуальні!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вони і зараз неабиякі актуальні.. Послухай пісню "Апрель" або "Красно-жёлтые дни"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

И мы знаем, что так было всегда!

Что судьбою больше любим,

Кто живет по законам другим,

и кому умирать молодым.

Он не помнит слова да и слова нет.

Он не помнит ни чинов, ни имен.

И способен дотянутся до звезд,

Не считая, что это сон,

И упасть, опаленным звездой

по имени Солнце.

Це пісня із останнього "Чорного" альбому 1990 року, який вийщов вже після смерті Цоя.... Аж моторошно...

А потім Тальков написав пісню "Пам'яті Віктора Цоя", а через рік вбили і його. "...они уходят выполнив заданье..."

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Люблю песни Цоя, даже сейчас в машине уже пару недель компакт с его песнями слушаю. Просто талантище. Вечная память.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я про те що зараз в ходу трошка інша музика

ні в коєму разі не применшуючи талант і заслуги Цоя, просто як факт

Це нормально. Інши час - інші легенди.

А тексти - справді, багато в чому і зараз актуальні

Інша. І є нєкоториє, котрі Цоя не сприймають взагалі. Або не знають, хто це такий :). Справді, кому потрібно - будуть пам*ятати і слухати і дітям передавати і любов до того і розуміння і акорди, і бачити смисл в кожному слові.

Хто народжений таке любити - той буде... А хто ні - той не зрозуміє ніколи і для нього це буде всього-навсього цікаві слова на кількох акордах, нецікаві і не варті уваги, бо це не унц-унц-унц!

Те, кто в 15 лет убежал из дома, вряд ли поймет того, кто учился в спецшколе, тот у кого есть хороший жизненный план... :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 1 рік потому...

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...