Цікаве питання.

[fenmix]

Мало людей помнит себя с раннего возраста. Вообще с точки зрения психологии, мы можем помнить себя лишь с того возраста, когда уже научились говорить, потому что только тогда наши мысли начинают складываться в систему, хотя встречаются и исключения!

А чи пам'ятаєте ви себе до 4 років?

Я себе пам'ятаю тільки з 6 років. Це цікаве питання у психологів.

[laska]

Пам"ятаю себе з року, коли почала відвідувати садок. Яскраво в пам"яті дні звикання до ясель. Чітко пам"ятаю запах в групі, як виглядав мій шкафчик, узор скатертини на столиках і сльози за мамою.

Найчіткіше пам"ятаються емоційні переживання, як хороші так і погані. Ранки в садочку, репетиції, навіть пісні, які там виконували і з ким дуетом співала , новорічні костюми. Як прикидалася, що сплю в тиху годину, де стояла бочка з квашеною капустою для всього садка і як ми крали ту капусту і їли під час прогулянки З переходу з зрупи в групу пам"ятаю де саме стояло моє ліжечко, як звати вихователів і нянічку і т.д. Одним словом пам"ятаю все

[Zheny@]

Девочка с феноменальной паматью?

[laska]

Девочка с феноменальной паматью?

Зовсім ні. Постійно задумують над тим скільки мені років, де святкувала останнє день народження  А скільки коштує та чи інша куплена мною річ, то хоч би і намагалась запам"ятати, то ніяк

[max]

десь з 6-7і років, але уривками, більш менш повноцінно з 10-11 років

[Lollip0p]

Щось в пам'яті прорізається ще як у садок ходила, а уже все усвідомлено більш-менш, так з 6 років, коли народилася молодша сестра на мої плечі лягла невеличка частина турботи про неї

[Shkoder]

отлично помню прабабушку (она умерла когда мне не было еще четырех лет), как ездили к ней в Н-Волынский. помню как папа машину купил (мне тогда три года было). помню все дни рождения свои и двоюродного брата, где-то лет с трех, отлично помню как ждал появления младшего брата (у нас разница в 4 года), да и вообще очень много по-мелочи, например как в три года мне дед подарил игральные карты с буквами и научил читать. или вот музыку тех времен.. до двух лет - очень смутно, но могу вспомнить как выглядела квартира в которой мы тогда жили и где были расположены основные вещи, типа стола или серванта.

впрочем, часто ловлю себя на мысли, что добрая половина этих воспоминаний "надуманная", так как сказать регенерированная по контрольной сумме но такие вещи, как лица дворовых друзей-дошколят, это не восстановишь - в школу я пошел в шесть с половиной лет и пришлось распрощаться, что тоже серьезно впечаталось в сознание.

еще замечаю, что отлично помню "оттуда" какие-то незначительные мелочи, а довольно важные события - нет. у Михаила Веллера во "Всемирной теории всего" есть глава посвященная детским воспоминаниям - интересующимся советую прочесть

[ursa]

С пяти лет (может, чуть раньше) точно помню себя - и садик, и перепачканные смолой шорты, и драки из-за опозиционных взглядов на вещи, и подсматривания за девочками Школу уже, естественно помню

До школы тоже себя помню - поездки в Гродно (Беларусь), желание учиться там в белорусской школе... Поездки в Могилёвскую область в глухую деревню, зимой и летом, на автобусах, пешком с маленьким рюкзаком-вещмешком и с дедом на конях...

Помню себя в три года (и пару месяцев) на море в Сухуми, несколько эпизодов. Некоторые - по рассказам бабушки, наверное, но "видел" их очень живо, поэтому, думаю, всё-таки помню

Помню полёт на Ил-62 в Киргизию, во Фрунзе, очень смутно полёт на Ан-2 в Луцк. Это тоже в возрасте около трёх лет. А вот горы совсем не помню...

Кажется, что помню аэродром с самолётами за "Варшавским" мостом. Меня с моста спускали на санках по склону, примерно в район мойки (справа как ехать к "Там-Таму"), и там ещё была бетонная лестница сбоку... Кто помнит - в 1982 году аэродром ещё действовал или уже расформировывался? Или его уже не было?

Самое раннее - где-то в возрасте около года. В Киверецкой общаге меня учили ходить Чётко помню, как висел на полотенцах (растянутых, для поддержки меня), а ногами перебирал по коврику, зелёному с красными полосками по бокам... Родители не верят, что я могу такое помнить, хотя детали, которые я описываю, совпадают. Мне об этом точно не рассказывали. Зато много других забавных и не очень случаев, которые рассказывали часто - в упор не помню...

[Iron Death]

Десь було мені років три максимум чотири.... пам*ятаю що на місті теперішнього колібріса що на рівненскій була там столова. Я з батьками туда часто ходив вот і запам*яталось напевне... садочок пам*я таю, молодшу та старшу групи.

[Mihas]

Найперша згадка - як колись я лежав в лікарні і мене заставляли спати, а я не хотів. І ще там же книжки в ліжечку (таке з високими бортами). Коли пару років назад спитав в батьків, коли це було, то сказали, що мені тоді й ще двох років не було.

З трьох років дуже багато згадок (садочок, сусідські діти), хоча й всі якісь епізодичні.

В 5 років (дуже добре запам'ятав факт) граючись в садочку, зловив себе не думці, що не все пам'ятаю, що було раніше. Тому вирішив тоді "запам'ятовувати". Мало допомогло, але важлива сама думка...

[snight]

Ще з садочка пам'ятаю, два випадки.

Один, коли я собі "жартував" і хотів пригріти савком одного хлопця ( хотів його налякати), і сильно замахнувся, а ззаду стояв хтось інший... Ну він живий здоровий, але гримнуло його добре...

Другий це коли ми гралися на дитячій площадці, і мене в кущі затягнула дівчина і поцілувала Ніяк її лиця не можу згадати, перший поцілунок був.

А потім також пам'ятаю як помер дідусь... Це з таких спогадів, що одразу пригадуєш, якщо подумати можна ще згадати.

[Kleo]

Думаю, що кожен за нас пам"ятає себе з того моменту, коли з ним сталося щось таке. чого раніше не траплялося або те, що запам"яталося назавжди, тобто те, що сколихнуло в тобі якісь почуття, хороші чи не дуже. Я, наприклад, дуже сильно, в деталях пам"ятаю як виповнилося мені три роки, саме в цей день мій хресний батько прийшов з коробкою в два рази більшою ніж я в висоту, в якій була лялька (на голову вища від мене ) з білим кудрявим волоссям, яку можна було водити за руку і яка розмовляла, а ще яскравий оранжевий халатик. Цей день можу описати в самих найменших деталях, до нього ж не пам"ятаю нічого

[Trix]

Мдя... а я непам'ятаю (((

Ще ж не старий але вже нічого не можу згадати.. ну не зовсім щоб ве забув.

Пам*ятаю різні події але не можу зорієнтуватися в якому віці це було

[bond]

впрочем, часто ловлю себя на мысли, что добрая половина этих воспоминаний "надуманная", так как сказать регенерированная по контрольной сумме

Я коли був малий, то доказував, що памятаю весілля своїх батьків, хоча народився пізніше.

[Tolik_lt]

тільки епізоди з такого раннього віку..

я сиджу у маминої тітки в літній кухні(мені роки два, напевно), мені кажуть, що йде мама і я бачу її у вікно- вона піднімається стежкою від дороги до хати, вбрана у коричневе пальто.

пам"ятаю деякі свої іграшки, що мав їх, коли жив з мамою у прадіда. синій пластмасовий танк і металевий зелений. здається, з відламаною гарматою.

пам"ятаю, що боявся вигляду прадідових босих ніг. він мав ампутовані пальці, які відморозив у сибіру, був там 10 років по "путівці" від НКВС. Зарізав бандерівцям бика коло лісу, а хтось стукнув.

пам"ятаю, як повернувся зі служби на флоті батько-мені тоді було три роки. дідо ШтЕфан(мій прадід) покликав мене з кімнати і показав у вікно- ось твій батько вернувся. я побачив, як якийсь незнайомий вусатий дядько у чорній формі обіймає і цілує мою маму. вона плачу. я злякався і сховався від нього під ковдру. пам"ятаю, що не хотів вилазити. і ніяковіння батька. Справа в тому, що батьки одружились і батька забрали служити, на Краснознамен.Балт.Флот(так було написано на його бескозирці, якою я ще довгі роки бавився). я народився через 5 міс по весіллі, коли він служив. і вперше він мене побачив, коли мені був рік.аж тоді його вперше відпустили у відпустку.

часом нас навідував батьків менший брат, тоді київський студент, що привозив мені у чорному дипломаті апельсини і вчив називати їх помаранчамимені привозили помаранчі..чітка картинка- яскраві сонця помаранчів, які я бачу у привідкритій пащі чорного дипломата..

до речі, з-під ковдри у попередньому епізоді батько і мама виманили мене саме помаранчем

пам"ятаю, як експромтом поїхав у Луцьк з Карпат, де ми жили з мамою, з дідом-батьковим татом.

це теж було десь у районі трьох років.

хтось кличе мене, каже, що приїхав мій дід. я дивлюся від хати і бачу, що вище, за хатою на гірці стоїть дід- сивий чуб, джемпер на гудзиках, здається. сірого кольору.

коли ми його проводжали, він запропонував їхати з ним, я зайшов до нього у автобус. пам"ятаю, як закрились двері, дещо несподівано і різко- і дали зрозуміти. що розмови про подорож стали реальністю. так я і поїхав у замащених колготах

пам"ятаю ще декілька епізодів із садочка..

[keepo]

перший спогад десь в районі 2-х років (прабаба, поховали її коли мені було 3). Далі перодами, тут пам"ятаю, тут не пам"ятаю.

[ko5teg]

хмм..

до школи пам*ятаю дуже багато всього ...

дуже любив коли мене вивозили в калясці на вулицю, і біля мене збиралось купа сусідськіх дівчат, і шось мені росказували, малювали .. і тд

десь в 2 роки я "загубився" на кладовищі в гаразджі ... мене шукали пів дня .. а я лазив і називав могилки "корабликами" (аж самому дивно)

десь також в роки 2 мене дід "забув" в магазині ... добрі тьотінькі мені дали "бублік" і я не сильно то й розстроївся ...

ше помню як з батьою на вєліку ганяли на стройку на вишків до хресного ... да і не тільки туда ... катались майже щоранку.... я вставав дуже рано і будив його з криками "паєєєхалі" ... залазив в своє чудо сидіння на рамі і ждав .. навіть пам*ятаю як ми навернулись разок... батя фшокє .. я в слєзах ..

в 4 роки я попав в лікарню ... чітко помню майже кожен день.. навіть імена діток які були зі мною в палаті...

потім мені купили зайчика ... це вже нєзабиваємо ... коліна, лікті всі в "зєльонці" і незважаючи на це, я прошу батька зняти, як я їх називав "запасні кальоса", бо вони мені тільки заважали....

дід був викладачем у "Кульку" .. і часто совав мене по всяким концертам, особливо ансамбль "колос", кагбе він був один з засновників, і я був майже на всіх концертах в Луцьку, і інших рай центрах ... помню чітко майже все ..

ше помню походи в парк, атракціони, як мене зтошнило коли я на "лодочках" покатався ..

ну а потім школа... перші красовкі "пума", які батя привіз з "прибалтики"... футбол ... і всьо такоє ..

[Harvester]

В пам'яті залишились тільки окремі картинки. Можливо пам'ятаю навіть момент народження (білий потолок, тускле освітлення, звичайно до кінця не впевнений :/).

Чомусь відложилися тільки окремі сцени, а не важливі події. Про дещо взнав тільки в більш зрілому віці - зовсім не пам'ятаю, як сів на електроплитку, няньку, що мене гляділа, прабабу та прадіда, що за мною дивились...

Мій малий (3 роки) пам'ятає що було, коли він був зовсім маленьким й не вмів говорити, навіть назвати може, хоча більше ніде про таке не міг почути. Зрештою, в три роки я теж, напевно, все пам'ятав

[laska]

Навіяні темою спогади. Із репертуару мого дитячого садка до свята 8 березня.

Хто співав таке, признавайтесь? 

></param><param'>

></param><param name="allowFullScreen" value="true"></param><param name="allowscriptaccess" value="always"></param><embed src="

type="application/x-shockwave-flash" allowscriptaccess="always" allowfullscreen="true" width="425" height="344"></embed></object>" type="application/x-shockwave-flash" wmode="transparent" width="425" height="350" align="center">

Из чего же сделаны

Папа может

[SunSeth]

Хто співав таке, признавайтесь? 

було таке...

[fishka87]

Пам"ятаю уривками починаючи з 2 ох років. Можу повністю описати квартиру в якій ми жили коли мені було 2. Також в пам"яті деякі окремі події, але згадати все цілком не можу.

[volost]

Пам’ятаю свою коляску (Мальвіна, синього кольору), пам’ятаю дитячу байкову піжаму, ще кілька речей.. все уривками.

[Natasha]

А в мене більшість спогадів неприємні....(((((

Більшість спогадів із садочка).

Пам’ятаю, як сіла в кип’яток, пам’ятаю хлопчика з палати, з яким подружилась, це десь вік 4-5 р.

Далі пам’ятаю в 6 р. операцію на грижу: світло, біла стеля, холодно... а потім як я хвасталася золотою монеткою, що приклеювали до пупа, щоб я пальці не пхала))), пам’ятаю завхват дітлахів від шраму.

Пам’ятаю як холодно було спати і що мерзла, навіть у піжамі....

Як ходили на англ. мову по звивистому коридорі, як вчили слова.

Навіть пам’ятаю підготовку до школи, мені було років 6...

О, ще пам’ятаю, як я допомагала з’їсти омлет, запіканку і випити какао))).

[Zed]

Самые ранние воспоминания, я 9 месячный, как ч/б фотография - длинные ряды автоматических камер хранения с явно передержанной выдержкой. Родители говорили что в июле ездили со мной в Краснодар, хоть и сомневаются что я мог такое помнить. остальное лет с 3-4, как переехали в новый город, садик, как принес туда перочинный ножик, и воспитательница вставляла пистон папе за мое поведение, драки, противную молочную пенку на манной каше, вечно строящийся город и осеннюю грязь, налипающую аж до ушей, диафильмы на простыне и "комиксы" по мотивам советских мультфильмов.

[Deemon]

десь років із 3х пам"ятаю себе, особливо момент як мало не зніс пів голови собі і попав до лікарні), лікарів, медсестер, навіть чайник з якого полоскав рота, також дуже добре садочок, свою розкладушку, мішечок (в той вік був мішок вдвічі більший за мене) з постіллю, іграшки, виховательок...

Також пам"ятаю як їхавши автобусом в той же садочок називав всі зустрічні автомобілі по марках, мої батькі і інші були вшокє), від сили років 4 мав тоді, сам дивуюсь звідкі я їх всіх міг знати.

дуже багато якскравих подій в памяті, все чітко памятаю в деталях, ехх дитинство - безтурботна пора, "чистий вінчестер в голові"), повно вільного місця..