Трошки про життя за кордоном.

[Zheny@]

В 18.03.2026 в 13:38, WebTraveller сказав:

Та ні. Саме в реальному житті

Якби колись така зустрілась, років 20 назад. Може все було б по другому.

Але ж кажу - в наших краях вони рідкі пташки))

Тому, як кажуть, маємо те що маємо)

їм в Україні ловити немає чого. Німеччина - 3й чи 4й паспорт в світі, по надійності ("вострєбованості"). 

Китайців було багато в Харкові. Навіть, кажуть, цілий ринок був. 

В рашку пхалися, але то окрема історія. 

Слов'яни не сильно прагнуть нових вражень чи емоцій в шлюбі, тим паче з азіатками. Чужа історія, традиції, культура, все чуже.  Німцям якось пох на все це. Ведуться, певно, на те, як смішно вони кричать під час сексу (якщо вірити Порнхабу ) .

 

Але якщо серйозно, то всі жінки гарні хороші і покірні, поки молоді. Далі - нічого не міняється. 

Пошукати екзотики в Таїланді чи В'єтнамі під час відпустки, то одне. А пов'язати життя з такою, я не знаю. 

Власне, відповідь я писав вище. 

 

Історія:

Одна жінка працює в ресторані, розповіла таке. Власник німець, його дружина тайка (Таїланд), сім'я, діти.

Розлучилися (чи розійшлися), і вона повернулася з дітьми до себе на батьківщину. Бо він забагато часу приділяв роботі і замало їй і сім'ї.  Нічого не нагадує?  Історія не знайома? 

 

 

 

[Unknown]

В 18.03.2026 в 13:38, WebTraveller сказав:

Та ні. Саме в реальному житті

Якби колись така зустрілась, років 20 назад. Може все було б по другому.

Але ж кажу - в наших краях вони рідкі пташки))

Тому, як кажуть, маємо те що маємо)

Ого,

а дружина буває на цьому ресурсі?

[WebTraveller]

В 18.03.2026 в 18:31, Unknown сказав:

Ого,

а дружина буває на цьому ресурсі?

Нєа.. Того я такий сміливий 

[Waver]

Думав то тільки у нас так в Чикаго, але бачу що всюди...

А як зараз з цим у вас в Німеччині?

Повний текст: 

Ділюсь досвідом роботи виїзного консульства України (Сан-Франциско) у Сіетлі.

Те, що відбувається — це не просто організаційні труднощі. Це системне приниження власних громадян.

 

По-перше, практично неможливо нормально зареєструватися через офіційну систему. Люди не отримують доступу до запису, не мають чіткої інформації і залишаються без альтернатив. У результаті єдиний шанс вирішити своє питання це приходити особисто і намагатися потрапити в так звану “живу чергу”.

 

Але навіть тут абсурд. Люди приходять зранку, займають чергу, чекають годинами, а у відповідь чують від консула: він ПРИНЦИПОВО не обслуговує живу чергу. ЦЕ СУМНО!

 

Постає просте питання:

як громадяни України взагалі мають отримати консульські послуги?

 

Люди змушені сидіти під дверима (у буквальному сенсі на підлозі, в ковдрах, біля входу до церкви), чекати, просити, сподіватися. І все це не через власний вибір, а через відсутність іншого механізму.

 

Це не про комфорт. Це про гідність.

 

Ті, кому вдалося зареєструватися викликають щире здивування. Як саме це відбувається незрозуміло. Виглядає так, що доступ до запису мають не всі на рівних умовах. І це лише підсилює відчуття несправедливості.

 

Окремо, про масштаб проблеми.

На сотні людей один консул на кілька днів. Навіть за найкращого сценарію фізично неможливо якісно прийняти таку кількість заявників. Якщо реально розібратися в ситуації кожної людини, це десятки людей на день, а не сотні.

 

Це виглядає як знущання.

 

Найболючіше це не бюрократія сама по собі.

А те, що вона знову демонструє ставлення до своїх громадян як до “третього сорту” навіть за кордоном.

 

Люди не повинні принижувати свою гідність, щоб отримати базові послуги від власної держави.

Змінено 25 Березня, 2026 в 20:46 користувачем Waver

[Zheny@]

В 25.03.2026 в 21:45, Waver сказав:

Думав то тільки у нас так в Чикаго, але бачу що всюди...

А як зараз з цим у вас в Німеччині?

Повний текст: 

Ділюсь досвідом роботи виїзного консульства України (Сан-Франциско) у Сіетлі.

Те, що відбувається — це не просто організаційні труднощі. Це системне приниження власних громадян.

 

По-перше, практично неможливо нормально зареєструватися через офіційну систему. Люди не отримують доступу до запису, не мають чіткої інформації і залишаються без альтернатив. У результаті єдиний шанс вирішити своє питання це приходити особисто і намагатися потрапити в так звану “живу чергу”.

 

Але навіть тут абсурд. Люди приходять зранку, займають чергу, чекають годинами, а у відповідь чують від консула: він ПРИНЦИПОВО не обслуговує живу чергу. ЦЕ СУМНО!

 

Постає просте питання:

як громадяни України взагалі мають отримати консульські послуги?

 

Люди змушені сидіти під дверима (у буквальному сенсі на підлозі, в ковдрах, біля входу до церкви), чекати, просити, сподіватися. І все це не через власний вибір, а через відсутність іншого механізму.

 

Це не про комфорт. Це про гідність.

 

Ті, кому вдалося зареєструватися викликають щире здивування. Як саме це відбувається незрозуміло. Виглядає так, що доступ до запису мають не всі на рівних умовах. І це лише підсилює відчуття несправедливості.

 

Окремо, про масштаб проблеми.

На сотні людей один консул на кілька днів. Навіть за найкращого сценарію фізично неможливо якісно прийняти таку кількість заявників. Якщо реально розібратися в ситуації кожної людини, це десятки людей на день, а не сотні.

 

Це виглядає як знущання.

 

Найболючіше це не бюрократія сама по собі.

А те, що вона знову демонструє ставлення до своїх громадян як до “третього сорту” навіть за кордоном.

 

Люди не повинні принижувати свою гідність, щоб отримати базові послуги від власної держави.

Трохи краще. Хоча так, вистачає бидляцтва зі сторони таких сервісів. 

Консульство окрема тема - що з Києва сказали, те й роблять. Ніхто ж не хоче повернутися в Україну на ЗП в 400 доларів. Коли там мають на руки понад 2500-3000Є, ще й житло оплачують. От і гавкають, коли сказали і як сказали. 

Все одно немає кому жалітися. 

всі клали великий і товстий на своїх же громадян.. 

[Zheny@]

в п'ятницю в мого напарника, Марселя, був ДН. Шеф і майстер прийшли з квітами і особисто привітали. 

В нас так заведено на фірмі. Шеф в якісних кросах, джинсах і робочій куртці (звісно брендована куртка). 

Весь робочий одяг брендований видають. Окрім футболок. 

 

[Zheny@]

Вчора підписав у фінансового/податкового  консультанта документи, які вона заповнила, для подачі у податкову. 

Тепер мінімум 6 тижнів чекати рішення, якщо ок - гроші на рахунок капнуть, якщо ні, то можливо, потрібно буде ще щось. 

 

Так само вона казала, що може допомогти із легалізацією. Тобто не просто "тимчасовий захист", а ВНЖ чи робочий параграф із подальшим ВНЖ чи ПМЖ. 

Попросила, щоб я взяв у шефа характеристику. Думаю, не відмовить. 

Розповіла, що всі справи стосовно отримання робочого параграфу розглядаються окремо, індивідуально.

 

ну, зберу всі потрібні документи і буду чекати.

 

 

[volks]

В 29.03.2026 в 12:27, Zheny@ сказав:

Все одно немає кому жалітися. 

всі клали великий і товстий на своїх же громадян.. 

Ну камон. Якщо ці громадяни вирішили звалити на пмж в іншу країну, то чому б на них і не класти

[Unknown]

В 29.03.2026 в 14:00, volks сказав:

Ну камон. Якщо ці громадяни вирішили звалити на пмж в іншу країну, то чому б на них і не класти

А як консул розрізняє, хто на постійно звалив, в хто тимчасово?, в громадян на лобі написано?

[vampirich]

В 29.03.2026 в 20:33, Unknown сказав:

А як консул розрізняє, хто на постійно звалив, в хто тимчасово?, в громадян на лобі написано?

якщо людина записується в чергу на півроку наперед в консульство то скоріш за все на постійно звалив

[Zheny@]

В 29.03.2026 в 14:00, volks сказав:

Ну камон. Якщо ці громадяни вирішили звалити на пмж в іншу країну, то чому б на них і не класти

Я писав неодноразово, що є багато таких, які просто пересидіти, перечекати. 

Бо в них в Україні бізнеси лишилися. Нерухомість і т.п. 

А консульство на те і консульство, щоб допомагати своїм громадянам в країні перебування, а не навпаки. 

 

Україна зараз як ніколи зацікавлена в поверненні громадян. Хоча тут теж палка з двома кінцями.

Повернуться люди в Україну, ок. А робота? А ракети над головою. А житло?  Держава кричить - повертайтеся! А біженці кричать - куди, заради чого/кого? 

 

Україна на своїх громадян давно поклала величезний і товстенний ХЄР, навіть на тих, хто зараз там! 

В 30.03.2026 в 07:14, vampirich сказав:

якщо людина записується в чергу на півроку наперед в консульство то скоріш за все на постійно звалив

Кажу ж: Не всі тут на ПМЖ. 

Ще буде потім така частина, що після ВНЖ чи ПМЖ захоче повернутися. 

 

Жити тут складно, українцям, бо не звично. Хтось звик, хтось плюється. А хто вже осягнув усю глибину наших глибин - той взагалі в ахуї. 

[volks]

В 30.03.2026 в 11:00, Zheny@ сказав:

Я писав неодноразово, що є багато таких, які просто пересидіти, перечекати. 

Бо в них в Україні бізнеси лишилися. Нерухомість і т.п. 

А консульство на те і консульство, щоб допомагати своїм громадянам в країні перебування, а не навпаки. 

 

Україна зараз як ніколи зацікавлена в поверненні громадян.

Я вже також неодноразово писав. Чому чиновники повинні бути більш зацікавленні в поверненні українців в Україну, ніж самі українці? Вони що якісь інші українці? Чому одні українці повинні для інших українців створити якісь там умови, щоб їхня величність соізволила в Україну повернутись?

[vampirich]

В 30.03.2026 в 11:00, Zheny@ сказав:

Кажу ж: Не всі тут на ПМЖ. 

розумію що не всі. Але у моїй бульбашці всі ті, хто виїхав, абсолютно не планують повертатися, але в них не було тут бізнесів А Твоє бачення яке? який відсоток може повернутися? 

[Zheny@]

В 30.03.2026 в 10:37, volks сказав:

Я вже також неодноразово писав. Чому чиновники повинні бути більш зацікавленні в поверненні українців в Україну, ніж самі українці? Вони що якісь інші українці? Чому одні українці повинні для інших українців створити якісь там умови, щоб їхня величність соізволила в Україну повернутись?

Чому чиновники повинні? Дивне питання... Ок. Бо вони були обрані тим же народом, і зобов'язані про нього дбати, а  не те, що зараз відбувається. Власне не лише зараз, останні 30+ років. 

Чиновники також українці. І так, вони точно повинні. 

Якщо ти говориш про українців які лишилися дома і створюють умови для повернення тих, хто виїхав - тут погоджуюся. 

 

Коли закінчиться війна, то відбудовувати Україну будуть явне не самі українці і явно не за свої кошти. 

Україна стане дойною коровою. Ми вам відбудуємо міста, а ви нам ресурси. Поля, ліси, корисні копалини і людей, які будуть на нас працювати за мінімальну ЗП. 

 

 

[Zheny@]

В 30.03.2026 в 11:05, vampirich сказав:

розумію що не всі. Але у моїй бульбашці всі ті, хто виїхав, абсолютно не планують повертатися, але в них не було тут бізнесів А Твоє бачення яке? який відсоток може повернутися? 

Важко сказати. Маленьке містечко, втричі чи в четверо менше за Луцьк. Якби я жив десь у великому місті, то знав би більше людей, певно. Тоді можна робити прогнози. 

 

Пенсіонери повернуться. Точно. Так і кажуть відкрито. Ті, хто з дітьми приїхав і роботу знайшов - точно ні. 

 

Але тут ще такий фактор, з якими умовами закінчиться війна. Відійдуть окуповані території до рашки чи ні. 

Якщо просто віддати Донбас (на певний час), тоді один сценарій. 

Якщо всі захоплені території, то інший. 

 

у відсотках, думаю 30% повернеться. Всього. з усіх країн. 

 

[volks]

В 30.03.2026 в 12:06, Zheny@ сказав:

Чиновники також українці. І так, вони точно повинні. 

Прикольна логіка. Тільки от вона не працює. Бо чиновники точнісінько такі ж самі українці.

[Waver]

On 3/29/2026 at 7:00 AM, volks said:

Ну камон. Якщо ці громадяни вирішили звалити на пмж в іншу країну, то чому б на них і не класти

Ти ще тупий або морально недозрілий і всі твої думки, що я бачу за роки, тільки через твої стереотипи... або через таких як ти? І я це зрозумів тоді коли ти написав що та тойота рав4 якась не така для тебе чи твоїх стереотипів через зовнішній дизайн а не через те які у неї технічні можливості? У тебе є хоч якась сторінка у соціальних мережах щоб познайомитись з твоїми друзями? Просто хочеться взнати більше про тебе...? Запитую, бо за звичай так діють як ти на цьому форумі - як діють люди які в самому низу цього нашого соціуму Українців... тобто, ті що діють як ти? Або просто хочеться взнати про твоїх друзів щоб зрозуміти хто вони такі та як вони діють щоб нарешті взнати хто ти або про тебе...?

 

Змінено 31 Березня, 2026 в 02:29 користувачем Waver

[volks]

В 31.03.2026 в 05:10, Waver сказав:

тойота рав4 якась не така для тебе чи твоїх стереотипів через зовнішній дизайн а не через те які у неї технічні можливості?

Так я ж писав про зовнішній вигляд. До чого тут технічні характеристики.

В 31.03.2026 в 05:10, Waver сказав:

Ти ще тупий або морально недозрілий і всі твої думки, що я бачу за роки, тільки через твої стереотипи... або через таких як ти?

А ти закомплексований полішук. І кожне твоє повідомлення це підтверджує.

[Zheny@]

В 30.03.2026 в 11:54, volks сказав:

Прикольна логіка. Тільки от вона не працює. Бо чиновники точнісінько такі ж самі українці.

Поясни тоді ти мені, чому чиновники-українці НЕ повинні дбати про українців, в тому числі про тих, хто зараз вимушено перебуває за кордоном? 

 

В 30.03.2026 в 11:05, vampirich сказав:

Але у моїй бульбашці всі ті, хто виїхав, абсолютно не планують повертатися, але в них не було тут бізнесів

Серед моїх знайомих тут є декілька з окупованої Луганської області. Їм просто тупо немає куди повертатися. 

Так, чисто теоретично, вони можуть повернутися в інші регіони. Але це вже не їхня земля. Не те. 

Вони там завжди будуть "східняками" чи ще якось. Тому, такі варіанти не всі розглядають. 

Власне і тут вони для більшості будуть "ауслендерами" (іноземцями). Кращими, ніж різні чорні, принаймні колір шкіри такий самий як у корінного населення

Ще є багато знайомих харків'ян. Харків також постійно під обстрілами і невідомо, що там і як далі буде. Тому з них також багато не матиме куди повертатися. 

В 30.03.2026 в 11:20, Zheny@ сказав:

Ті, хто з дітьми приїхав і роботу знайшов - точно ні. 

сам себе процитую. Ті, хто приїхав сюди 4 роки тому, і одразу діти пішли в школу, то діти німецькою розмовляють уже майже вільно. На відміну від батьків  По закінченню школи діти підуть вчитися на професії (аусбілдунг, типу нашого ПТУ), або у ВУЗ-и. 

Між іншим, якщо приїхала мама з дитиною, і мама не працює, а дитина пішла на аусбілдунг, то такій сім'ї немає чого боятися березня 2027 року. Коли захист українців в ЄС закінчиться. 

Тепер про це трошки детальніше хотів би. 

Багато українців бояться цієї дати. Бо можуть  сказати "до побачення". 

Хто пішов на роботу і отримав робочий параграф - тому боятися нічого. Він вже під зовсім іншим законом перебуватиме. Не як біженець, а як нормальний член суспільства. Багато українок посилено шукають собі німців щоб вийти заміж, щоб лишитися.  Це важко - німці прагматичні, і коли вони бачать роздуту силіконом і розмальовану ляльку, одразу рахують скільки така лялька їм буде обходитися, бо розуміють, що все це не дешево. Тому пошуки німців заходять в тупик. 

В мережі ходять чутки, що Брюссель хоче продовжити захист українців у ЄС ще на рік. ДО 2028 року. Бо війна в Україні досі триває, і поки що, кінця їй не видно. 

Читав що Іспанія, вже розробляє механізми, як залишити українців, щоб вони не тікали. Робочі візи, навчання, ще там щось. 

Чехія і Польща то окремі варіанти, там ЗАВЖДИ (ще до війни) було багато українців, приїжджали саме на роботу. Польща буде видавати Карти побиту, Чехія щось своє. Там купа роботи і немає кому робити (хоч і платять не так, як в Німеччині чи Нідерландах), але люди їхали, бо все одно більше, ніж в Україні. 

 

 

[Zheny@]

В 31.03.2026 в 10:24, volks сказав:

А ти закомплексований полішук.

він не полішук, він з іншого регіону. Бо ми особисто з ним знайомі. 

[volks]

В 31.03.2026 в 11:28, Zheny@ сказав:

він не полішук, він з іншого регіону. Бо ми особисто з ним знайомі. 

Ок, помилився. Закомплексований неполішук

[volks]

В 31.03.2026 в 11:27, Zheny@ сказав:

Поясни тоді ти мені, чому чиновники-українці НЕ повинні дбати про українців, в тому числі про тих, хто зараз вимушено перебуває за кордоном? 

Бо українцям закордоном самим це не треба.

[Zheny@]

В 31.03.2026 в 10:31, volks сказав:

Бо українцям закордоном самим це не треба.

Як ти це можеш знати? Ти навіть не за кордоном. 

[volks]

В 31.03.2026 в 11:55, Zheny@ сказав:

Як ти це можеш знати? Ти навіть не за кордоном. 

Ті українці, яким це треба і так повернуться і будуть намагатися щось змінювати і чиновників підсмикувати. А не "ви нам спочатку умови створіть, а ми подумаємо чи повертатись"

[Zheny@]

В 31.03.2026 в 11:00, volks сказав:

Ті українці, яким це треба і так повернуться і будуть намагатися щось змінювати і чиновників підсмикувати. А не "ви нам спочатку умови створіть, а ми подумаємо чи повертатись"

Наївна дитяча думка. Особливо про  "чиновників підсмикувати".  Поржав. 

Умови для повернення потрібні. Якщо це до тебе не доходить, до у мене для тебе погані новини. 

 

В які умови має повернутися житель умовного Запоріжжя чи Харкова, чиї будинки були зруйновані атаками росії ? 

Вже не кажучи про жителів Донбасу.  Куди повертатися? Жити де? Працювати де? Чи їхати відбудовувати свій власний будинок за зарплату в 300-400 доларів? З яких більша половина йде на їжу а решта на комуналку. 

 

І я, і не лише я, також буду думати, а чи є сенс повертатися в країну, яка 35 років дрючила своїх громадян, не даючи нічого. 75-80% людей жили від ЗП до ЗП. 

 

Ти заздриш, що люди змогли збрити звідти. Хтось вчасно, хтось не дуже. Тому ж @Waver-у заздриш, бо він живе в Америці і тачки міняє кожні 4 роки. Іншим заздриш, бо виїхали і живуть значно краще, ніж ти. 

 

Я можу полетіти на Мальдіви на тиждень на "все включено" за 2 ЗП. Тобто відкласти гроші з 2-х ЗП  і полетіти. Скільки років я мав би збирати таку суму в Україні з ЗП вище мінімалки?  Так я тут теж маю трохи більше мінімалки. Але суть в тому, що я можу за це купити і дозволити.