Счастливый человек - враг экономики

[zaHARE]

На днях ВЦИОМ обнародовал шокирующие результаты опроса о том, кому на Руси жить хорошо. Оказалось, самые несчастные люди у нас живут в самых богатых городах: Москве и Санкт-Петербурге.

Впрочем, если почитать труды социологов, изучающих свойства счастья в современном мире, шок быстро проходит. Москвичи с питерцами лишь подтверждают общемировую тенденцию. Грустные лица, истерзанные нервы и депрессивные настроения - неизбежное побочное явление экономического роста. По крайней мере в тех странах, которые впрягаются в европейскую

систему ценностей.

Вот данные, опубликованные в книге американского политолога Роперта Лейна "Потеря счастья в условиях рыночной демократии". Название говорит само за себя. За последние 30 лет доход на душу населения в США с учетом инфляции вырос более чем вдвое. Доля домов с посудомоечными машинами - в 5,5 раза, домов с кондиционерами воздуха -в 7. Означает ли это, что американцы стали жить лучше-веселее? Ни капельки. За эти годы число тех, кто считает себя счастливыми, уменьшилось на 14 млн человек Количество разводов удвоилось. Число самоубийств среди подростков утроилось. Уровень тяжких преступлений вырос вчетверо. Население тюрем возросло в 5 раз. Количество людей,

которые считают, что от них в этой жизни ничего не зависит, увеличилось вдвое.

Аналогичная ситуация в других странах Запада. Согласно результатам исследования, проведенного Детским фондом ООН UNICEF, за 20 лет число самоубийств утроилось во Франции, увеличилось более чем вдвое в Норвегии и Австралии и выросло наполовину в Великобритании и Канаде.

Среднестатистический японец в 5 раз богаче поляка, а процент счастливых людей в этих странах одинаковый.

Парадокс ХХ века: становясь объективно богаче, люди становятся субъективно несчастней. Этот феномен уже давно терзает лучшие умы западной социологии, и терзания эти не совсем бесплодны.

Как люди, далекие от мистики, ученые сразу отмели тезисы типа "деньги - зло". Будь это так, тогда почему в богатых нефтеносных странах исламского мира со счастьем все в порядке? Значит, проблема в другом.

Жители США, Европы и даже Москвы с Питером как-то не так используют те возможности, которые дает им экономический рост.

Я даже очень живо могу себе это представить. Жила себе семья в панельной двушке, оставшейся от родителей, денег хватало на самое необходимое, дети видели, что родители еле сводят (но сводят!) концы с концами, и особо не выпендривались. Скромный досуг семья проводила

традиционно: ходили в театры, музеи и походы по красивым местам подмосковья-ленинградья. Читали книжки, пели под гитару, когда дома собирались гости, и на вопросы социологов, счастливы ли они, эти люди пожимали плечами: "Да вроде счастливы".

И вот однажды им улыбнулась удача. Папа стал больше зарабатывать. Экономика сообразила, что ей необходимы специалисты в реальном секторе. И нашла папу. Сначала все обрадовались. Сделали в двушке косметический ремонт, купили маме шубу, папе хороший мобильник, детям игровые приставки, собаке роскошную искусственную кость и всем вместе - бескрайний плазменный телевизор. Потом взяли в кредит корейский автомобиль. Папа стал торчать в пробках и позже приходить домой. Мама

начала ворчать, что ей некуда выйти в своей шубе. Дети целыми днями стали резаться в стрелялки, у них упала успеваемость, родителей первый раз в жизни вызвали в школу.

Уступая шипению жены, папа устраивает ее на работу. У детей появляются компьютеры, они погружаются в ЖЖ. У супруги - свой автомобиль, она тоже вязнет в пробках. Дома ни у кого уже не хватает сил друг с другом разговаривать, ходят по двум комнатам как тигры в клетке. Так жить

больше нельзя, и папа решается на покупку более просторной квартиры.

Измучившись и изругавшись на этапе поиска жилья, семейство, наконец, впрягается в новый кредит и с вожделением ждет, когда застройщики сделают свое дело. Они тянут волынку, а тут еще дальние родственники из поселка Пьянский Перевоз накатили с просьбой дать взаймы - надо

отмазывать ребенка-лоботряса от тюрьмы. Уверений, что большую часть семейных доходов пожирает кредит, и слышать не хотят. Пришлось родственников послать. По ночам папе стал сниться прадедушка, который, умирая, завещал: "Живите дружно". Папа начинает страдать бессонницей.

Наконец, с опозданием на полтора года застройщики выдают ключи, предоставив семье счастливую возможность увязнуть в ремонте. Разрываясь между работой, дизайнером, молдаванами, стройрынком и уже не интересуясь, где супруга пропадает допоздна и почему у детей круги под глазами, папа делает ремонт в замечательном кирпичном элитном доме, все более задаваясь вопросом: зачем ему эта шикарная квартира? Кто в ней будет жить? Семья? Какая - вот эта?

Ремонт замедляется, папа все реже отвечает на звонки детей, а когда отвечает, его голос как-то чрезмерно возбужден, особенно по вечерам. Жена замечает в его мобильнике новые женские имена и облегченно вздыхает, радуясь, что ее собственные ночные похождения теперь называются не предательством, а всего лишь симметричным ответом.

Однажды, когда вся семья чудом оказывается в сборе, в доме раздается телефонный звонок. Папа с полминуты держит трубку возле уха, говорит "нет" и сбрасывает вызов. "Это социологи, - отвечает он на вопрос жены. - Спрашивали, считаем ли мы себя счастливыми людьми". Все расходятся по своим комнатам. Никто не спорит.

Нам так долго твердили про "не в деньгах счастье", что мы теперь не готовы мириться с другим тезисом: "не только в деньгах счастье". Деньги - это как объем двигателя автомобиля. Есть оптимальное сочетание массы транспортного средства и мощности движка. Чрезмерное отклонение от этих пропорций чревато катастрофой. Деньги всего лишь расширяют возможности, а это еще не счастье, но уже испытание. "Не справился с управлением возможностями" - этот диагноз примеряют на

себя все больше жителей крупных и богатеющих городов России и всего мира.

Экономике не выгоден счастливый человек. Она поощряет максимизаторский подход в сфере потребления. "Выбери лучшее". "Не иди на компромисс". "Ведь ты этого достойна". Счастливый человек мало потребляет и вообще - способен понимать крамольные для экономики вещи. Всех денег не заработаешь. Лучшее - враг хорошего. Не имей сто рублей...

Представьте на минуту, что люди всей земли перестали жевать жвачку. И решили всю

жизнь пользоваться одним и тем же мобильным телефоном. И раздумали выбрасывать вполне крепкие джинсы потому, что они вышли из моды. И вообще - в один прекрасный день вдруг поняли: богатство ничто по сравнению с социальными связями. Семейными, клановыми, религиозными,

культурными, национальными. Именно они, по мнению социологов, делают жизнь человека осмысленной, спокойной и полноценной.

Экономика бы рухнула. Счастливый человек - враг экономики.

Дмитрий Соколов-Митрич

www.izvestia.ru

[konva]

Дійсно так.

Пізнавальна стаття.

Дякую!

"Что это значит ,- в счастии жить ?

Не понимаю.

Всё просто ,брат , живи осознавая.

Сказали мудрецы.

Миг бытия любой благослови

Быть может этот вдох последним будет

Ведь в большинстве не понимают люди

Что не зависит ничего от них."

Дякую!

[Oushen]

"Что это значит ,- в счастии жить ?

Не понимаю.

Всё просто ,брат , живи осознавая.

Сказали мудрецы.

Миг бытия любой благослови

Быть может этот вдох последним будет

Ведь в большинстве не понимают люди

Что не зависит ничего от них."

Это мир не управляется законами, он управляется людьми (с) Мафия, последняя заставочка

[zaHARE]

Я вот читал и думал-ладно,пускай мы считаем некоторые вещи очень необходимыми,но ведь какое громадное количество всякой ерунды мы покупаем(ли).

Вот мой список навскидку:

-сувениры(один миг радости и всю жизнь в пыли)

-хрусталь,сервизы и т.п.(не практично,функционально так же,как и обычная посуда,но тешит наше самолюбие раз-два в год,а иногда и скандалы по поводу разбития).

-глянцевые журналы(информации минимум,но нам интересно заглянуть в чужую жизнь и перечитать сплетни,а потом сложить эти журнальчики горкой на даче или в гараже)

-одежда(навеяно вчерашним наведением порядка в гардеробе,в результате которого обнаружены горы одежды одеваной за 5 лет разве что 1-2 раза.Ведькак ни крути,а мы из 10 вещей носим 2-3 любимых).

ЗЫ:вся гора постирана,поглажена и отдана как гуманитарная помощь.

-бульварные романы(просто попса)

вспомню еще что-то,продолжу.

[keepo]

Ну так частково людину-споживача формує індустрія реклами. Рекламують не річ, рекламують образ. І народу підсвідомо починає здаватись, що купивши оцю поману, дівчина буде схожа на ту модель, яка її рекламує, а оцей джип/вел зробить з тебе іншу людину.

Ну а неможливість купити те чи інше призводить до нервових зривів, розпачу і колупанні в собі.

[imp13]

хм-м-м... здається ще ніхто не відміняв принцип KISS - Kip It Simple, Stupid (соррі за мій інгліш )

як там казав герой одного мульта - "будь проще и люди к тебе потянутся"

[Tolik_lt]

я би сказав, що щаслива людина ворог економіки споживанняа саме така економіка зараз панує. дуже хороша стаття, щоб задуматись і проконтролювати наскільки ти залежиш від своїх бажань, мрій, нав"язуваних образів і моделей поведінки.

[leonon]

Зерно правди в цьому Є

[Forever Autumn]

не зерно,а зєрніще!

думаючи над тим, як прогодуватися/прогодувати і заробити грошики, люди а-а-абсолютно забувають про те, що є навколо та всерединці, тому що основна увага приділяється виключно фінансово-матеріальним благам. А радість не в цьому.

(Звичайно, бомжувати -- це теж не супер. Потрібна золота серединка. )

воть

[VINNI_POOH]

(Звичайно, бомжувати -- це теж не супер. Потрібна золота серединка. )

Смторя как к этому подойти )

"А я бычок подниму, горький дым затяну,

Покурю и полезу домо-ой.

Не жалейте меня, я прекрасно живу,

Только кушать охота порой."

© Сектор Газа

[raziel8]

(Звичайно, бомжувати -- це теж не супер. Потрібна золота серединка. )

Смторя как к этому подойти )

"А я бычок подниму, горький дым затяну,

Покурю и полезу домо-ой.

Не жалейте меня, я прекрасно живу,

Только кушать охота порой."

© Сектор Газа

+1, порой жизнь намного жерстче относится к нам, чем мы можем это преодолеть. Называйте это как хотите

[Sunny]

Я згідна з висловом, що щаслива людина є ворог економіки. На сьогодні людина виступає споживачем. Всі засоби масової інформації хочуть її "поиметь". По суті формують її так званий свідомий вибір. Вона повинна бути багата, успішна, посміхатись по-американські, одягатись модньо, мати купу таких самих друзів, зуби, щоб були білі, і т. п., але щасливою вона бути не може, економіці не вигідно. І тут скоріше не у щасливості людини, а у її можливості бути вільною від економіки.

[romaxa11]

Глобальна реклама постійно спонукає до "змін на краще", один приклад мене навіть вразив, це реклама найновішої системи для гоління Gillette, де в рекламному ролику відкрито пропонується замінити старішу систему з трьома лезами на супер нову з чотирма. "Старіша" система прекрасно особисто мене задовільняє, але в цьому ролику Gillette заставляє акторів викидати її отримуючи в замін супер покращення, тобто вже просто реклама новинки не помагає ефективно збувати товар і вони порахували, що для покращення збуту потрібно попередню серію відкрито визнати поганою. Як на мене дуже суперечливе рішення. Мені пофіг, мене задовільняє стара і витрачати додаткові суми на таку фігню я не збираюсь, але цей приклад є прекрасною ілюстрацією споживацької економіки.

Але споживацька економіка створює мільярди робочих місць, спонукає постійне вдосконалення товарів, дуже сумніваюсь, щоб хтось проміняв сучасний седан на чотириколісну тачанку епохи зародку автомобілебудування. А це все СПОЖИВАЦЬКА ЕКОНОМІКА. Доречі, за кермом хорошого автомобіля у вас є можливість зайнятися самовдосконаленням, помислити над вічним, чого повністю позбавлений водій старого зпрацьованого ЗІЛа.

Будь-яку ціль можна можна досягнути багатьма способами і СПОЖИВАЦЬКА ЕКОНОМІКА просто ставить питання ЯКИМ? Можна розпалити піч, нагріти оселю, щоб вся сім'я дружньо лягла спати і на протязі ночі підкидати полінцята, а можна запустити газовий чи електричний котел, або якусь іншу, можливо, прогресивну альтернативну систему опалення і нічний час присв'ятити сну, якщо немає цікавіших планів.

Крім функціональних особливостей СПОЖИВАЦЬКА ЕКОНОМІКА також впливає і на наше естетичне задоволення. Людина з давніх-давен дуже високо цінувала естетичний вигляд речей, оздоблюючи, наприклад, різноманітну зброю цікавими орнаментами, витрачаючи на це купу часу і "своїх заощаджень", на функціональність цей візерунок жодним чином не впливав, але що дивно, в тому числі і по оздобленню і по естетичному навантаженню сучасні науковці оцінюють рівень минулих цивілізацій. Таким чином СПОЖИВАЦЬКА ЕКОНОМІКА прямим чином впливає на розвиток дизайнерської індустрії. ЇЇ можна скільки завгодно критикувати за її мінливість (на те вона і індустрія), але що як не дизайном є японські кам'яні сади, напрямлені на створення внутрішньої гармонії людини.

Можна ще багато описувати різних "суперечностей", які пренесла СПОЖИВАЦЬКА ЕКОНОМІКА в наш матеріальний світ, а що з духовним?...

А це не її задача: "Віддай кесарю кесареве, а Богу боже".

[foxx77]

Якшо сприйняти, що щастя є хімічні процеси в голові, то цих процесів може добитись як механізатор колгоспа "Светлий путь" так і директор вентиляторного завода. Людям завжди мало, і бідному і багатому. Є таке прислівья, - Багатий не той в кого багато, а той кому достатньо. А коли людині достатньо їй спокійно, я так думаю.

[romaxa11]

Наша ментальність досить сильно запобігає надспоживанню і тільки останні пару років коли відкрилось масове кредитування народ трохи відірвався. Криза і відсутність вигідного кредитування знову все поверне на круги своя.

[Harddriver]

Назад в 90-і?

[AltoAngelo]

(Звичайно, бомжувати -- це теж не супер. Потрібна золота серединка. )

Смторя как к этому подойти )

"А я бычок подниму, горький дым затяну,

Покурю и полезу домо-ой.

Не жалейте меня, я прекрасно живу,

Только кушать охота порой."

© Сектор Газа

+1

2 raziel8 Життя до нас рівно таке, які ми до ближніх своїх бо ближніми, ми і є

[petrofm]

завжди прикалували люди, які з кишені порваних старих спортивних штанів типу "адібас" дістають мобілу яка коштує 3-4 їх зарплати :-)

[Гість encoarage]

завжди прикалували люди, які з кишені порваних старих спортивних штанів типу "адібас" дістають мобілу яка коштує 3-4 їх зарплати :-)

То да.

А мені подобаються люди які заробляючи достатньо щоб міняти лексуси кожен місяць, їздять на старенькому вольво

[foxx77]

А ще є, їздить на лекусусі (тоже мені машина ) а юзає Нокіа за 300 грн.

[Гість encoarage]

Вірогідно в такою людини телефон для звязку а не понтів.

[zaHARE]

Ще раз прочитав перший пост і подумав,що нас дійсно стараються зробити нещасними,залякати,зашугати,доказати нашу неповноцінність.Протягують нам на довгому дрині жирну таку солодку морквочку,щоб ми постіно рухались до неї,сподіваючись вкусити.Та от день проходить,а нам так і не дісталась морковка,просто нам не вистачило зовсім трошки.І ми думаємо-"Ну завтра я піднапряжусь і схоплю її!".І так щодня.А морковка як була недосяжною,так і залишилась.Декому на фініші молодості,адекому на фініші зрілості вдається дістатись бажаного плоду,але на смак він виявляється дуже гірким.І ми розуміємо,що життя пройшло дарма.

Але щодня нам вдолблюють:

-щодня вмирають сотні пральних машин!

-в тебе під пахвами свиня!

-не гальмуй!

-бери від життя все!

і т.д. навіть не хочу продовжувати.І наші почуття попадають в полон бажать:-Я ХОЧУ!!!!!!

Хоча ще вчора мене цілком влаштовував мій станок для гоління,моя звичайна зубна щітка,моя машина,мій телевізор,мій стиль одягу.

[Tolik_lt]

http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=20638

ось вам весела статейка, як жити у цьому світі споживання

[leonon]

http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=20638

ось вам весела статейка, як жити у цьому світі споживання

Підтримую викладене в статті

[romaxa11]

ну що щасливі, завалили економіку?