Хто зараз що читає / прочитав

[gen552]

Под куполом. С.Кинг. Дочитую. Ниче так. Норм.

[katjka_9]

"Шерлок Холмс" Конан Дойль

[SZERLOK]

Я зараз читаю Коельо "Дневник мага"

дуже цікава книжечка

Коэльо взагалі красава, в мене Алхімік-сама сама книжка, да і так деякі ще твори його читав!

[Grinny]

Василь Шкляр "Ключ". Очікувала багато, розчарувалася. Як стиліст він далеко не блискучий, герой-оповідач викликає огиду, сюжет млявий...ледь "добила"

[Olesya]

«Небо було похмурим кілька днів. Але невдовзі знову вийшло сонце і потепліло. Тільки щось сталося з кольорами.

Зелений ліс перестав бути зеленим. Дерева зробилися жовтими, золотистими, оранжевими,

червоними, бордовими, брунатними і багряними. А небо – синім як ніколи.

– Бабине літо – найкращий час для малювання, – казала мама кротенят і роздавала дітям кольорові олівці.

Вони зручно всідалися на галявині зі своїми альбомами і кожен вибирав собі дерево, яке хотів намалювати.

Мама виносила контрабас і грала спеціально для дітей.

Від низьких звуків маленькі жовті букові листочки відривалися від гілки і повільно злітали вниз…"

Купила для племінниці, але із задоволенням прочитала сама - "Хто зробить сніг" Мар'яна Прохасько, Тарас Прохасько. Добра, тепла історія про родину, про дружні взаємини, про турботу, про щоденні радощі.

«Кафе «Під дубом» справді було під дубом. А точніше, в самому дубі.

Мешканці Букового лісу приходили сюди, щоби охолодитися під час спеки, сховатися від дощу, зігрітися в мороз.

Влітку тут можна було попити лимонад зі свіжою м’ятою, ягідні та молочні коктейлі, з’їсти морозиво.

Ближче до зими меню змінювалося. Тоді звірі грілися трав’яними чаями, узваром і какао.

Крім того, всі приходили сюди почитати газету та обговорити лісові події. Іноді вечорами в кафе влаштовували танці,

і мама кротенят грала на своєму контрабасі. Але найчастіше постійні відвідувачі приходили сюди заради бармена.

Барменом був їжак, якого звали Ї́жак, саме так, з наголосом на першому складі.

Він ніколи не знімав з голови синю плетену шапку, про яку казав «моя шєпка".

Замовляла тут: http://starlev.com.ua/

[olun4ik]

Е. Хемингуей "Праздник, который всегда с тобой".

"Если тебе повезло и ты в молодости жил в Париже, то где бы ты ни был потом, он до конца дней твоих останется с тобой, потому что Париж - это праздник, который всегда с тобой". Из письма Эрнеста Хемингуэя другу (1950г.)

[Ponochka]

Нещодавно прочитала Кен Кинзи "Над кукушкиным гнездом". Спочатку читалось доволі важко, потім захопило. У підсумку, надзвичайно цікавий психологічний роман і що найголовніше після прочитання книги не залишається байдужим...

[Roman_1984]

Нещодавно прочитала Кен Кинзи "Над кукушкиным гнездом"

Погоджуюсь. Кен Кизи, це просто "взрив мозга", фільм відпочиває......

[Leksa]

М.Крайтон - Разоблачение. - Легко читається, цікаво і яскраво відображає корпоративні цінності та поведіку за кордоном.

Рей Бредбери - Кладбище для безумцев. - Ну що тут можна сказати. Це Бредбери (один із улюблених авторів) - мені сподобалось. Як завжди неочікуване закінчення і загалом вся книжка захоплює.

У.Голдинг - Повелитель мух. - Двоякі враження. Спочатку так довго читалось, а далі заінтригувала книга. Про цінності, мораль, владу та амбіції і куди вони приводять.

Э.М.Ремарк -Время жить, время умирать. - На мою думку, Ремарк надзвичайно сильно пише. Ще один улюблений автор. Must read!

[Ponochka]

Э.М.Ремарк -Время жить, время умирать. - На мою думку, Ремарк надзвичайно сильно пише. Ще один улюблений автор. Must read!

Я обожнюю Ремарка. Нещодавно прочитала "На западном фронте без перемен" та "Триуфальная арка". Але поки, особисто мене, дуже вразив саме роман "Время жить, время умирать". Після прочитання відходила напевно декілька днів...

[romaxa11]

Бот Кідрука - захоплививй, цілісний технотриллер.

[emelka]

з вчорашнього вечора зачиталась...

останні перепетії мого життя переплітаються у книзі

Лэнс Армстронг — американский велогонщик, шестикратный победитель «Тур де Франс» — о своих достижениях в спорте и о том, как ему удалось преодолеть смертельное заболевание. Это книга для заядлых болельщиков и для тех, кто ненавидит спорт, для велосипедистов и для тех, кто последний раз садился на велосипед в детстве, для больных раком и для абсолютно здоровых. Она для всех, кому когда-либо приходилось преодолевать трудности… Она не только о велоспорте. Она о душе.

[Varvara]

50 оттенков серого, трилогия.

[romaxa11]

50 оттенков серого, трилогия.

це ж порнографія безсовісна.

"Танго смерті" Юрія Винничука

— Пане дохтір! — вже з вулиці гукала Хомикова, чимчикуючи на їхнє подвір’я. — Чулисьте новину? Мушу переписати всіх, хто не ходе на руботу і хто сидить за дня в хаті. Та шо то до хулєри? У кожній хаті є і бабці, і дзядзі, котрі на пенсії, то шо я маю їх переписувати? Та нашо мені така катеринка? Бо то, видите, хочуть вирахувати дармоідів. А шо ту вираховувати? Я їх всіх знаю. Але чи я собі ворог, жиби людям свинство робити? Я ше совість маю. Ше–м не таке виділа. За тих перших совєтів хіба мені не казали, аби я переписала всіх, хто українські газети діставав? Але я вповіла, жи неграмотна. От гроші вмію рахувати, а читати нє. То звідки можу знати, хто читає польські, а хто українські газети, нє? Ну і лишилися того ровера. А потім прийшли німаки і казали, аби я всіх комуняків і жидів переписала. Ну, то щодо комуняків я не була така добра, нє, як вони поселилися в тих хатах, звідки вивезли людей на Сибір, то нехай знають, жи на чужих кістках забави не буде. Як всі виїжджали, то могли і вони пендзлювати на схід, але нє, лишилися, бо шкода було покидати такі люксусові помешкання з меблями і начинням. Але жидів? Кого? Того Ізю, котрий все, як мене зустріне, перехоплював з моїх рук відра з вугльом і казав: «Пані Хомикова! Я вам поможу, бо ви кобіта і вам не пасує тою дричити!», альбо ту Хану, котра все мені якусь лаху дарувала, бо товстіла хутше за мене? Чи пана Кона, котрий жив простісько наді мною, і казав: «Пані Хомикова! Коли я на світанку чую ваш голос, то так, гейби я випив півлітра моцної кави і вже готовий іти тєжко працювати. Завдяки вам я на каві економлю, то дай вам Боже здоров’я, аби ви мене і з летаргійного сну збудили». Чи ви знаєте, пане дохтір, що то є летаргійний сон?.. Ага, так я собі й думала… Нє, жиби я любила жидів, що то — то нє, але тих, наших жидів із Замарстинова любила–м. Бігме любила–м. І що? Чи не забрала я доньку Хани до себе? Чи не сховала її? Жила в мене, як в Бозі за пазухою, годувала її, прала за нею, як за рідною пильнувала, книжки їй носила, аби ся не нудила. А вона виїхала до Палестини і хоч би мені панораму Єрусалима прислала! Альбо оливкову гілку, аби я могла покропити нею мого Штефця, коли він прийде п’яний. О — вдячність, нє? Я би, може, за той час, жи її ховала, могла з десяток підсвинків вигодувати! Шалаї, чуєте, теж жидів у себе ховали, то ті їм дали ота–а-акий вузлик золота. То вони хату си нову збудували, а їхні жиди виїхали, а тепер щороку присилають на свята листівки. І то є пурєдні люди, нє? Але нічо, я за ніц не шкодую, на тамтім світі мені сторицею віддасться, на небі мені вже давно тепле місце підготували. Ану, пане дохтір, налийте мені п’ять дека, бо шось мені в грудях зимно. То та ваша кмінківка? Ой, файна! Нє, ковбаси не хочу, вкрайте кавальчик сала. О, люкс. Я не знаю, як можна горілку. закушувати чимось іншим. Горілка і хліб зі салом — то я, вам скажу, най мене Бог вибачєє, наша трійця. Ая, одна там на небі, а друга ту, на землі. Хліб — Отець, сало — Син, а горілка — Дух Святий, прости мене Господи. А до того ще цибуля — Пречиста Діва. Ой, файна! Ану ше шкалик, і я вже йду. Зимно нині, вітер такий, аж я в зуби змерзла.

[ДАНУСЯ]

50 оттенков серого, трилогия.

я теж зараз читаю, дочитала першу книгу до 400 сторінки і все, далі не можу,

[romaxa11]

я теж зараз читаю, дочитала першу книгу до 400 сторінки і все, далі не можу,

віддихайтесь пару днів і продовжуйте, тільки такою якою ви були на жаль вже не станете.

[laska]

50 оттенков серого, трилогия.

це ж порнографія безсовісна.

100% затягує вмить, відірватись не вийшло, а прочитавши всі три частини задумуєшся, нащо тільки час потратила

"Танго смерті" Юрія Винничука

А от у Винничука еротика більше чіпляє.

До речі, після "Танго смерті" дещо по-новому сприймаю Львів. Особливо вразили описи про каналізаційні ходи, в котрих усю війну жили цілими сім'ями.

Ну і мова львівян, це щось неймовірне, цей коктейль націй. Сприймалось на емоційному рівні і без словничка.

[erica]

50 оттенков серого, трилогия.

Дякую шо нагадала - давно збиралась прочитати, але якось руки не доходили. Вже скачала

[meic]

Бот Кідрука - захоплививй, цілісний технотриллер.

також читаю.... сподіваюся мені сподобається

Бот Кідрука - захоплививй, цілісний технотриллер.

також читаю.... сподіваюся мені сподобається

[kudrom]

Читаю "Град обреченный" Стругацких

[Varvara]

Нифига не порно. Книга не смотря на бедный литературный язык цепляет. Третья книга скомкана, как будто автору надоело писать но любопытство удовлетворено, концовка вполне ОК.

[romaxa11]

Нифига не порно.

до сторінки сотої, а далі прочитав ще з сто, зрозумів що траханка ще довго не закінчиться, бо маєтків, машин і яхт у чувака багато і він всюди мусить попробувати і я збився. Але всі знайомі дівчата щиро дочитали до кінця. Шкода їх чоловіків Якого несправедливого пресингу вони зазнали під час прочитання цього шедевру їх половинками.

А от у Винничука еротика більше чіпляє.

Я від Русі довго відійти не міг Та там, ще купа незабутніх епізодів амурного пляну. 50 відтінків сховаються.

[laska]

Шкода їх чоловіків Якого несправедливого пресингу вони зазнали під час прочитання цього шедевру їх половинками.

А ось тут не згідна. Їм навпаки позаздрити треба, ібо книга явно провокує ріст лібідо. Головне, щоб вдома читали, біля чоловіків.

[Ko3bMa]

А ось тут не згідна. Їм навпаки позаздрити треба, ібо книга явно провокує ріст лібідо. Головне, щоб вдома читали, біля чоловіків.

Може не варто?

[laska]

Мдя... яка ж у них вразлива психіка. Взяли книгу на озброєння як інструкцію камасутру.

Уявляю, що буде коли фільм вийде на екрани.