Історія нашого міста

[Jack]

Ось блукав в теренах Інету

Знайшов на російській мові але все рівно класно

http://www.golos.com.ua/rus/article/1181225854.html

Чиновники ошиблись и... в Луцк проложили железную дорогу

Николай ЯКИМЕНКО.

PS хто щось цікавеньке знайде про наше місто прошу писати сюди

[ChB]

Якщо треба, то тут же на українській:

http://www.golos.com.ua/article/1181225903.html

[Romich]

Ще цікавий матеріальчик:

До невеликого повітового міста Луцьк на заході Волинської губернії 1865 року приїхав кореспондент газети ”Кіевлянінъ”. Пробув він тут тиждень. Свої враження київський журналіст виклав у нарисі ”Несколько дней в Луцке”.

”Зупинився я в заїжджому дворі і, як здається, кращому з тутешніх. Цей кращий — такий паскудний, брудний, який тільки може бути найгіршим у будь-якому нормальному місті... У кімнаті всі меблі складаються зі старого дерев’яного ліжка, колись фарбованого, на яке кинуто соломи, що, здається, була перед тим у стійлі коня чи корови. Також є невеликий столик, перев’язаний мотузкою — на випадок, якщо б він надумав розвалитися. А ще два напівполамані стільці з брудними обірваними подушками.

Не встиг я зняти пальто, як до кімнати вступив натовп євреїв із пропозицією купити тютюну, паперу, лимонів, апельсинів, рукавиці та інші дрібниці. Я сказав, що все це мені не потрібне, попросив їх іти геть. Однак вони почали розхвалювати свої товари, демонструвати їх добротність, хоч із самого початку видно було, що все це барахло. На кінець я таки їх випровадив і залишився сам у кімнаті, замкнув двері.

Заглянув для розваги в єдине вікно, що виходило не то на вулицю, не то на майдан. Там на купах гною і грязюки лежало декілька кіз і корів. Деякі з них рилися в гною, висмикуючи звідти гнилу солому, якою годувалися. А дві корови, очевидно, трохи хитріші, витягували солому з низької старої стріхи. Тут євреї, які тримають корів і кіз, мають звичку не годувати їх і пускають на здобич. Корови ходять містом і крадуть жмутки сіна і соломи з селянських возів. А якщо цього немає, звертаються до гнойових куп на вулиці.

Православна церква у місті лише одна, та й то невелика

Нарешті я вийшов з кімнати і відправився бродити по місту. Снігу вже давно не стало, і стояли сонячні, теплі дні. Однак грязюки було стільки, що по одній шосейній вулиці і можна було пройти з горем пополам у мілких калошах.

Моральні принципи і звичаї тутешніх мешканців важко визначити. Здається, тут суміш моралі всіх частин світу, незважаючи на те, що місто належить до Центральної Європи. Болото, нечистоти, невеликі низенькі будиночки, ремісники, які виконують перед своїм будинком роботи. Господарі-євреї, які готуються до свята, і тому перемивають свої брудні меблі на вулиці. Невеличкі крамнички у невеликих будиночках, де відчинена зверху вниз і підперта з однієї сторони ставня служить столиком для розкладки малоцінного підозрілого товару. Великі ціни, що запрошують купці. Вивіски з червоним дерев’яним півмісяцем, що означають цирульника. Більшість вивісок написані єврейською мовою. Добавте ще до неможливості противне повітря від того, що розкладається на сонці велика кількість всяких нечистот, що накопичилися з осені і які євреї не мають звички прибирати, — і ви одержите невелике уявлення про Луцьк.

Я вже збирався повернутися у свою квартиру, як зустрів давнього приятеля, з яким розстався років зо три тому. Після обміну взаємними привітаннями він запросив мене до себе. Невелика, але світла, чиста квартира товариша заспокійливо і приємно подіяла на мене. На радощах за обідом ми випили пляшку доволі непоганого угорського, і таким чином серця наші звеселилися. Після обіду приятель погодився бути моїм гідом у прогулянці містом, і ми вирушили вже удвох.

Ми подалися в іншу частину Луцька, у так зване старе місто. Тут є більшість крамниць і можна, хоч і не часто, побачити невеликий, але акуратний будиночок. Тут же розташовані майже всі повітові ”присутственні” місця (службові канцелярії. — ”ГПУ”) і мешкає більша частина чиновників. Тут є і свого роду київський Хрещатик чи петербурзький Невський проспект. Це — Бернардинська вулиця. Вона має єдиний у місті дерев’яний тротуар — сажнів на двадцять у довжину (1 сажень — 2,13 м. — ”ГПУ”). Обабіч цієї вулиці півкругом тягнуться суцільні кам’яні будівлі, вузькі й невисокі. Нижні поверхи зайняті крамничками зо три сажні. Усі вони без винятку зайняті євреями і в усьому місті тільки й є одна російська крамниця з невеликим запасом товарів дуже помірного достоїнства. Побачив я і книжковий магазинчик. У ньому було декілька французьких романів, а решта книг — польські. Російські книги, що я там бачив, можу навіть перерахувати всі: два молитвослови, чотири євангелія, чотири історії священних, дві російських історії Іловайського (короткі), ”Кієвлянінъ” Максимовича (не пам’ятаю, котрого року), дві частини історії Шульгіна, два екземпляри ”Енеїди” Котляревського 1809 року і з десяток книжок житій деяких святих.

Православна церква у місті лише одна, та й то невелика, бідна... Донедавна було сім католицьких монастирів, з яких п’ять чоловічих і два жіночих. Тепер у жодному з чоловічих немає монахів і два з них напівзруйновані, а жіночий ще залишається...

Єврейських синагог тут дві: одна велика, дерев’яна, на диво брудна, а друга — дуже велика стара кам’яна будівля, споруджена у вигляді замку”.

У Луцьку проживало сім тисяч людей

За даними статистичного збірника ”Экономическое состояние городских поселений… Волынськая губерния”, в Луцьку 1861 року проживало трохи більше 7 тис. осіб — 3546 чоловіків і 3589 жінок. Було: 168 магазинів і крамничок, трактир, 32 заїжджі двори, дві кондитерські, один ресторан. Із підприємств — миловарний завод, два свічкові, один пивоварний, вироби яких збувалися на місці. Були ще млини, тартаки, невеличкі майстерні, що у збірнику не бралися до уваги. Ремеслами займалися 116 місцевих мешканців і 92 іногородніх.

Взято з http://www.gpu-ua.info/index.php?&id=197345&rid=51

[Taurus]

Таке враження, що статтю писав явний антисеміт з проросійськими настроями.

[Romich]

Таке враження, що статтю писав явний антисеміт з проросійськими настроями.

Статтю писав росіянин з антисемітськими настроями.

[serega]

Таке враження, що статтю писав явний антисеміт з проросійськими настроями.

Статтю писав росіянин з антисемітськими настроями.

Нормально і правдиво описано. Бував я в квартирі еврея який щойно купив компютер, була доставка з установкою. Чесно скажу, такого бруду в квартирі ще ні разу не бачив, роззутись категорично заборонили, компютер встановлював в спальні. От і уявіть собі спальню куди заходять з вулиці не роззуваючись. Тьху, бридоття.

ps: а Луцьк дійсно по історії був в своїй більшості єврейським містом.

[Taurus]

Так, в Луцьку проживало дуже багато євреїв. І я згідний, що Луцьк міг бути і, швидше всього, був дуже брудним. Проте, автор статті робить великий акцент як на нації євреїв, які заполонили місто, так і на відсутності російської культури в місті.

Це дуже кидається в очі. З більшістю його фактичних спостережень погоджуюсь, але його особисті думки вважаю сильно заангажованими.

[Romich]

Не думаю, що чистота/бруд пов"язані з національністю. Тим більше, що йдеться про чистоту цілого міста.

З даної статті я радше зробив би висновок, що в свій час Луцьк був містом густозаселеним але бідним.

[kotykS]

ось де багато про Луцьк:

http://lutsk.dzyga.biz/images/Lutsk.rar

ну і в розділі:

http://lutsk.dzyga.biz/category/zagalna-chastina/abouttown/

[foxx77]

А памятаєте як жиди приїжають в якесь місто в центральній Україні на якесь своє свято, по ящику весь час про це попереджають. Так вони там гадять прямо під себе, про це знають всі. Ця жидва, є чмирями натуральними.

[sens]

я би рекомендував не переключатись на євреїв, так як тема про місто.

але добавлю

P.S. Найчистіші євреї в США, у порівнянні з європейськими. Знаю зі слів однієї з транспортних компаній, які не погоджуються перевозити євреіїв ні за які гроші, бо салон потім не можливо відчистити (простіше перешити наново). Це, правда, стосується лише тих євреїв що з косичками і в шляпах, молящихся за весь ізраїльський народ (кажуть, їх ще й утримують з державного бюджету?!)...

[ursa]

На польских схемах города предвоенного периода обозначены аж три железнодорожные станции: Северная (пассажирская), Восточная (грузовая, теперь здесь железнодорожный вокзал) и Западная (спроектированная в районе улицы Чернышевского по ту сторону реки Стырь).

Хотелось бы посмотреть эти схемы...