Перейти до змісту

Війна, ч 2


marko

Рекомендовані повідомлення

  • Відповідей 14,5 тис
  • Створено
  • Остання відповідь

Друге питання що Київ може сам зробити проти сеператорів зі зброєю. ... Тут з щитами і палицями їх не прогнати.

Ну... :0146::_12:
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А тим часом Аваков в Лондоні... Ви впевнені що цей Сабаков вернеться??? Злили с..кі Україну...(((
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Dmitry Tymchuk

Братья и сестры, по итогам 29 апреля.

Прежде всего, извините, что «выпал» из информпространства – сейчас постоянно в разъездах. Мы снова активно изучаем ситуацию в регионах, думаю, завтра дадим заявление группы «ИС». Ситуация просто аховая.

Из плохого:

1. Луганск и Первомайск – под флагами пророссийских экстремистов. Луганская область грозит полностью повторить судьбу Донецкой. Харьковская область – на очереди.

Если украинская власть изначально собралась отдать восток, то надо собрать волю в кулак и произнести всего одно слово в адрес Москвы – «забирайте»! На манер героя фильма «Иван Васильевич меняет профессию».

Если же есть хоть намек на желание бороться за восток, то надо не утаивать это желание. Покажите его хоть каким-то действием. Не надо стесняться.

Стоит понять, что если упыри под российским флагом проведут свои «референдумы» (которые Путин, ясное дело, тут же признает – иначе зачем ему еще надо было начинать весь сыр-бор?), то бороться за восток будет в сотню раз сложнее. Потому что это будет уже борьба не с российскими прихвостнями, а с самой Россией.

2. А.Турчинов нашел крайних в сепаратистском шабаше. Он вдруг обнаружил (надо же, какое оперативное прозрение!) «бездействие, беспомощность, а иногда и преступную измену работников правоохранительных структур в Донецкой и Луганской областях» По его словам, «это одна из главных причин низкой эффективности и малорезультативности действий украинских силовых структур по борьбе с терроризмом».

Я не могу понять – это у Турчинова такой тонкий, мне непонятный стёб, или он просто «тумблер дурака» включил? О саботаже силовиков на местах простому дяде Васе-сантехнику в Жмеринке и тете Дуне-уборщице в Ильичевске было ясно два месяца назад. А и.о. Президента это явление выявил только сейчас.

Перед Турчиновым сегодня о том же пропел СНБО. Они явно сговорились.

Получается, вместо того, чтобы в начале, ну пусть в середине марта начать экстренно решать эту проблему, СНБО и Президент только в конце апреля ее удосужились осознать. Как они вообще начинали и проводят антитеррористическую операцию, совершенно не владея информацией о ситуации в регионе? Это какой-то идиотизм.

3. По нашим, группы «Информационное Сопротивление», данным, завтра-послезавтра сценарий сепаратистов, разыгранный сегодня в Луганске, ожидает Мариуполь и Бердянск. Даже не выражаю надежды, что украинская власть на эту угрозу отреагирует.

Из хорошего. Его безумно мало:

1. Посол США в Украине Джеффри Пайетт заявил о том, что США мгновенно отреагируют на пересечение российскими войсками украинской границы, и последствия будут драматичными.

Это сообщение – в поддержку прежде всего наших ребят из Вооруженных сил Украины, стоящих сейчас вдоль границы с Россией. Спереди у них – армады Путина, сзади, в тылу – шавки Путина. Обнадеживающие обещания Запада явно не помешают.

2. Запад все же, пусть не особо торопясь, но загоняет Путина в тупик. "Газпром" признал, что санкции могут привести к «потере доверия международных инвесторов» к экономике России.

Еще вчера они насмехались над этими санкциями. Сегодня наступает отрезвление. Жаль лишь, что наши экстремисты пьянеют от вседозволенности быстрее, чем трезвеет Путин.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ми вже, здається, поширювали цю статтю, але її має прочитати якомога більше громадян України. Тому прохання максимально поширити. Це не офіційна позиція ПС, а так - моя думка на правах адміна (а то ЗМІ ще завтра заявлять, що ПС готує держпереворот): нинішній режим зливає Україну. Скільки можна терпіти? Нинішній режим -це нездари, егоїсти та маріонетки Кремля. Тому нам варто готуватися до радикального розвитку сценарію. Цілком поділяю думку автора статті: " Проти нас працюють мільйони доларів, кинутих на одурманення населення. Цьому ми повинні протиставити вірність власним принципам та почуттям і максимальну суспільну активність, особливо – в інформаційній сфері. Ми, з ласки Божої, вже здійснили одне диво і прогнали тирана Януковича. На черзі боротьба із його спадкоємцями. Будьмо готові до того, що годинник проб’є дванадцяту. Не скористатися історичним шансом тоді, коли інших історичних шансів не залишиться – значить приректи власну націю на нові десятиліття скніння і деградації!"

http://vk.com/public62043361

Не повторити помилки Коновальця…

http://zahrebelnyj.b...g-post_622.html


Україну продовжують здавати Москві. Захід укотре висловлює сексуальну чи яку там ще стурбованість, а за одно, із підступною посмішкою ґешефтаря на обличчі, тре руки з надією на те, що революція в Україні згасла, і в Центрально-Східній Європі уже не постане держава з сильним націоналістично зорієнтованим режимом. Ситуація украй погана. Нова влада, котра панує в Україні, є непросто ліберально-олігархічною, але й значною мірою зорієнтованою на задоволення інтересів Москви та її п’ятої колони в Україні. Федералізація, друга державна мова, капітулянтство перед іноземними диверсантами, амністія для учасників антидержавних заворушень, люб’язні жести у бік «Беркуту», «Оплоту» та інших злочинних угрупувань…
Уже не однократно думаючі люди порівнювали нинішні революційні події з Національно-визвольними змаганнями 1917-20 років. Тут, напевно, непотрібно говорити про якийсь циклізм. Зате безперечним є те, що історичне минуле творить собою мову, за допомогою якої ми можемо висловити, артикулювати наше розуміння актуальної політичної дійсності. Посеред інших історичних паралелей, котрі лежать на поверхні, досить очевидним є порівняння вчорашньої опозиції-нинішньої влади із недолугою Директорією, а авангарду революції – «Правого сектора» на чолі з Д. Ярошем – з формацією січових стрільців на чолі з полковником Коновальцем.
Січові стрільці були найбільш боєздатною, найбільш дисциплінованою і найбільш ідейно вмотивованою військовою силою у розпорядженні політичних пігмеїв з політичного проводу УНР. Проте Коновальцю – тому самому Коновальцю, котрий пізніше своїм творчим генієм заклав основи організованого націоналістичного руху, – забракло політичної волі організувати військовий переворот, розігнати (а в ідеалі – фізично ліквідувати) купку соціал-демократів, котрі дорвалися до владних крісел, і таким чином врятувати державність української нації. Плани встановлення в Україні військової диктатури обговорювалися за участі Коновальця, Донцова та Петлюри, проте так і не були реалізованими. Як наслідок – українська державність була втрачена під проводом виродків на кшталт Винниченка. Українські соціалісти могли ликувати, адже в Україні встановилася диктатура прогресивної і демократичної ідеології більшовизму…

За нинішніх умов «Правий сектор», відігравши ключову роль в усуненні режиму Януковича, опинився у досить складній ситуації. Величезний кредит народної довіри, котрий, як не крути, опирається на хитку суспільну думку, досить швидко був зменшений за допомогою потужної інформаційної кампанії, організованої підконтрольними олігархам ЗМІ. Революційні процеси були призупинені російською агресією. За таких умов «Правий сектор» спробував грати за правилами системи – «у виключно правовому руслі» і т.д. З одного боку, така тактика себе не виправдала, показала свою недієвість, адже московська агресія не припинилась, а режим внутрішньої окупації стрімко відвойовує власні позиції. З іншого боку, не варто забувати, що подальша революційна боротьба і справді може призвести до зайвої дестабілізації, котра грозить ще більшою втратою державності.
Фактично, перед «Правим сектором» та іншими революційними силами сьогодні стоїть непроста дилема: остерігаючись дестабілізації і надалі грати за правилами системи або ж піти ва-банк, запустивши сценарій силового перевороту і встановлення в країні режиму національного порятунку. Схема дій такого перевороту може бути наступною. Після чергового антидержавного акту нинішньої влади скликається віче, розігріті учасники якого йдуть пікетувати Верховну Раду (час необхідно розрахувати так, щоб на той момент у будівлі парламенту була присутньою принаймні частина депутатів). В цей же час бійці «Правого сектора» знаходяться в середині Ради і встановлюють цілковитий контроль над депутатами, погрожуючи їм невідкладною розправою. Депутати приймають декрет, у котрому констатують факт власної непрофесійності, а також антидержавної діяльності тимчасового уряду, оголошують надзвичайну ситуацію в країні і проголошують Дмитра Яроша в. о. Президента України з розширеним переліком повноважень. Частина депутатів після цього усе ж або ліквідується, або ув’язнюється. Паралельно має бути встановлений контроль над головними телестудіями країни. Без цього телевізійні проститутки в черговий раз покажуть революціонерів «провокаторами» і «агентами» (на цей раз не Банкової, а Кремля). Телебачення має або висвітлювати події правдиво (у чому йому зможуть допомогти відповідні куратори), або транслювати заготовлені звернення.

Ризики при реалізації щойно змальованого сценарію і справді великі. Проте часом уникати ризиків ще більш ризиковано, ніж їх приймати. Історична помилка Коновальця це доводить. Сьогодні, попри усі старання нинішньої влади, градус революційного запалу не впав нижче критичної позначки. Тисячі людей у Києві та по всій Україні готові відгукнутися на заклик до продовження Національної революції. Це наштовхує на усвідомлення двох важливих моментів. По-перше, сама Історія кладе на політичний провід «Правого сектора» надзвичайно велику, титанічну відповідальність, ставить його перед обов’язком скористатися відповідним шансом тоді, коли його безальтернативність стане очевидною. По-друге, усі прихильники «Правого сектора», усі ті, хто симпатизує націоналістичній ідеології, усі ті, які прагнуть революційних змін, повинні об’єднатися довкола ідеї важливого волюнтаристського кроку – силового усунення нинішнього режиму. Наші внутрішні вороги – нинішній олігархічний демоліберальний режим – доклав максимум зусиль, щоб знову пацифікувати наш народ. Проти нас працюють ЗМІ, політтехнологи, майстри піару. Проти нас працюють мільйони доларів, кинутих на одурманення населення. Цьому ми повинні протиставити вірність власним принципам та почуттям і максимальну суспільну активність, особливо – в інформаційній сфері. Ми, з ласки Божої, вже здійснили одне диво і прогнали тирана Януковича. На черзі боротьба із його спадкоємцями. Будьмо готові до того, що годинник проб’є дванадцяту. Не скористатися історичним шансом тоді, коли інших історичних шансів не залишиться – значить приректи власну націю на нові десятиліття скніння і деградації!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Біля однієї з барикад Майдану відбувається масова бійка між активістами Соціал-націоналістичної асамблеї та, ймовірно, самооборонівцями.

Як повідомляє "Громадське ТБ", кількадесят хвилин тому активісти СНА зібралися під будівлею Київради та рушили смолоскипною ходою убік Майдану.

Біля барикади, що навпроти Головпоштамту, колону зупинили. Почалася бійка.

За попередньою інформацією, активісти СНА планували йти під Верховну Раду, щоб вимагати від влади повноцінної АТО на сході.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Турчинов й команда=зрадники !!!!!!!Вони просирають Україну й своїми діями дестабілізують моральний дух як армії ,так і силовиків!!!Такі зрадники для Путіна=знахідка. Вони вже здали нас всіх. Оптом.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Уже мозг плавится...нервов не хватает((( одни эмоции. Нужно создавать из нашей пижамной армии группы, которые если у нас что то начнется смогут чем нибудь помочь. Есть какая то подготовка типа для обычных гражданских?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Біля однієї з барикад Майдану відбувається масова бійка між активістами Соціал-націоналістичної асамблеї та, ймовірно, самооборонівцями.

та там й в маріїнському якась муйня твориться.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Есть какая то подготовка типа для обычных гражданских?

відсутня повністю((

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Біля однієї з барикад Майдану відбувається масова бійка між активістами Соціал-націоналістичної асамблеї та, ймовірно, самооборонівцями.

Як повідомляє "Громадське ТБ", кількадесят хвилин тому активісти СНА зібралися під будівлею Київради та рушили смолоскипною ходою убік Майдану.

Біля барикади, що навпроти Головпоштамту, колону зупинили. Почалася бійка.

За попередньою інформацією, активісти СНА планували йти під Верховну Раду, щоб вимагати від влади повноцінної АТО на сході.

Проплачена самооборона Парубія і Ко вже не вперше не дає висловити "вдячність" за АТО

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

відсутня повністю((

чому це відсутня? приходь в ПС, майже щодня проводиться якийсь вишкіл!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Об этом на своей странице в Facebook сообщил журналист Василий Крутчак

Щось на його сторінці я даже подібного не побачив
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Сьогодні було повідомлення що в маріїнку привезли "тітушок", мо вони почали двіж? Починають розхитувати Київ, щоб відтягнути сили зі сходу.

Хоча бійка, мені здається, знов через те що щось знов не поділили і не координуються між собою різні групи, а в світлі останніх подій почали здавати нерви. Хоча ІМХО зараз іти до ВР марно, треба було збирати на завтра людей для великого мітингу, причому піднімати різні сили.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

чому це відсутня? приходь в ПС, майже щодня проводиться якийсь вишкіл!

я в курсі. ПС молодці, хоч щось роблять. але я про більш комплексний підхід.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

але я про більш комплексний підхід.

є фнформація, правда не перевірена на 100% що до 9 травня буде повна мобілізація!!!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Львів закликає не проводити масові акції на "травневі", щоб уникнути провокацій

"Росія повертається до звичної для себе практики спецоперацій і провокацій. Зараз вже відомо, що наступний етап плану дестабілізації ситуації - здійснення провокацій на заході України. Росії в черговий раз дуже вигідно отримати побите опудало екстремізму на заході України, протиставляючи різні регіони нашої країни", - сказано у заклику.

скажу так, це заклик на основі оперативних даних. надіюсь луцька влада виступить з подібною заявою.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

є фнформація, правда не перевірена на 100% що до 9 травня буде повна мобілізація!!!

А смисл в ній, якщо зараз силовикам забороняють стріляти на ураження? Хіба що для того щоб зібрати побільше боєздатного населення і здати їх москалям, щоб не чинили опору по лісах.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ми вже, здається, поширювали цю статтю, але її має прочитати якомога більше громадян України. Тому прохання максимально поширити. Це не офіційна позиція ПС, а так - моя думка на правах адміна (а то ЗМІ ще завтра заявлять, що ПС готує держпереворот): нинішній режим зливає Україну. Скільки можна терпіти? Нинішній режим -це нездари, егоїсти та маріонетки Кремля. Тому нам варто готуватися до радикального розвитку сценарію. Цілком поділяю думку автора статті: " Проти нас працюють мільйони доларів, кинутих на одурманення населення. Цьому ми повинні протиставити вірність власним принципам та почуттям і максимальну суспільну активність, особливо – в інформаційній сфері. Ми, з ласки Божої, вже здійснили одне диво і прогнали тирана Януковича. На черзі боротьба із його спадкоємцями. Будьмо готові до того, що годинник проб’є дванадцяту. Не скористатися історичним шансом тоді, коли інших історичних шансів не залишиться – значить приректи власну націю на нові десятиліття скніння і деградації!"

http://vk.com/public62043361

Не повторити помилки Коновальця…

http://zahrebelnyj.b...g-post_622.html


Україну продовжують здавати Москві. Захід укотре висловлює сексуальну чи яку там ще стурбованість, а за одно, із підступною посмішкою ґешефтаря на обличчі, тре руки з надією на те, що революція в Україні згасла, і в Центрально-Східній Європі уже не постане держава з сильним націоналістично зорієнтованим режимом. Ситуація украй погана. Нова влада, котра панує в Україні, є непросто ліберально-олігархічною, але й значною мірою зорієнтованою на задоволення інтересів Москви та її п’ятої колони в Україні. Федералізація, друга державна мова, капітулянтство перед іноземними диверсантами, амністія для учасників антидержавних заворушень, люб’язні жести у бік «Беркуту», «Оплоту» та інших злочинних угрупувань…
Уже не однократно думаючі люди порівнювали нинішні революційні події з Національно-визвольними змаганнями 1917-20 років. Тут, напевно, непотрібно говорити про якийсь циклізм. Зате безперечним є те, що історичне минуле творить собою мову, за допомогою якої ми можемо висловити, артикулювати наше розуміння актуальної політичної дійсності. Посеред інших історичних паралелей, котрі лежать на поверхні, досить очевидним є порівняння вчорашньої опозиції-нинішньої влади із недолугою Директорією, а авангарду революції – «Правого сектора» на чолі з Д. Ярошем – з формацією січових стрільців на чолі з полковником Коновальцем.
Січові стрільці були найбільш боєздатною, найбільш дисциплінованою і найбільш ідейно вмотивованою військовою силою у розпорядженні політичних пігмеїв з політичного проводу УНР. Проте Коновальцю – тому самому Коновальцю, котрий пізніше своїм творчим генієм заклав основи організованого націоналістичного руху, – забракло політичної волі організувати військовий переворот, розігнати (а в ідеалі – фізично ліквідувати) купку соціал-демократів, котрі дорвалися до владних крісел, і таким чином врятувати державність української нації. Плани встановлення в Україні військової диктатури обговорювалися за участі Коновальця, Донцова та Петлюри, проте так і не були реалізованими. Як наслідок – українська державність була втрачена під проводом виродків на кшталт Винниченка. Українські соціалісти могли ликувати, адже в Україні встановилася диктатура прогресивної і демократичної ідеології більшовизму…

За нинішніх умов «Правий сектор», відігравши ключову роль в усуненні режиму Януковича, опинився у досить складній ситуації. Величезний кредит народної довіри, котрий, як не крути, опирається на хитку суспільну думку, досить швидко був зменшений за допомогою потужної інформаційної кампанії, організованої підконтрольними олігархам ЗМІ. Революційні процеси були призупинені російською агресією. За таких умов «Правий сектор» спробував грати за правилами системи – «у виключно правовому руслі» і т.д. З одного боку, така тактика себе не виправдала, показала свою недієвість, адже московська агресія не припинилась, а режим внутрішньої окупації стрімко відвойовує власні позиції. З іншого боку, не варто забувати, що подальша революційна боротьба і справді може призвести до зайвої дестабілізації, котра грозить ще більшою втратою державності.
Фактично, перед «Правим сектором» та іншими революційними силами сьогодні стоїть непроста дилема: остерігаючись дестабілізації і надалі грати за правилами системи або ж піти ва-банк, запустивши сценарій силового перевороту і встановлення в країні режиму національного порятунку. Схема дій такого перевороту може бути наступною. Після чергового антидержавного акту нинішньої влади скликається віче, розігріті учасники якого йдуть пікетувати Верховну Раду (час необхідно розрахувати так, щоб на той момент у будівлі парламенту була присутньою принаймні частина депутатів). В цей же час бійці «Правого сектора» знаходяться в середині Ради і встановлюють цілковитий контроль над депутатами, погрожуючи їм невідкладною розправою. Депутати приймають декрет, у котрому констатують факт власної непрофесійності, а також антидержавної діяльності тимчасового уряду, оголошують надзвичайну ситуацію в країні і проголошують Дмитра Яроша в. о. Президента України з розширеним переліком повноважень. Частина депутатів після цього усе ж або ліквідується, або ув’язнюється. Паралельно має бути встановлений контроль над головними телестудіями країни. Без цього телевізійні проститутки в черговий раз покажуть революціонерів «провокаторами» і «агентами» (на цей раз не Банкової, а Кремля). Телебачення має або висвітлювати події правдиво (у чому йому зможуть допомогти відповідні куратори), або транслювати заготовлені звернення.

Ризики при реалізації щойно змальованого сценарію і справді великі. Проте часом уникати ризиків ще більш ризиковано, ніж їх приймати. Історична помилка Коновальця це доводить. Сьогодні, попри усі старання нинішньої влади, градус революційного запалу не впав нижче критичної позначки. Тисячі людей у Києві та по всій Україні готові відгукнутися на заклик до продовження Національної революції. Це наштовхує на усвідомлення двох важливих моментів. По-перше, сама Історія кладе на політичний провід «Правого сектора» надзвичайно велику, титанічну відповідальність, ставить його перед обов’язком скористатися відповідним шансом тоді, коли його безальтернативність стане очевидною. По-друге, усі прихильники «Правого сектора», усі ті, хто симпатизує націоналістичній ідеології, усі ті, які прагнуть революційних змін, повинні об’єднатися довкола ідеї важливого волюнтаристського кроку – силового усунення нинішнього режиму. Наші внутрішні вороги – нинішній олігархічний демоліберальний режим – доклав максимум зусиль, щоб знову пацифікувати наш народ. Проти нас працюють ЗМІ, політтехнологи, майстри піару. Проти нас працюють мільйони доларів, кинутих на одурманення населення. Цьому ми повинні протиставити вірність власним принципам та почуттям і максимальну суспільну активність, особливо – в інформаційній сфері. Ми, з ласки Божої, вже здійснили одне диво і прогнали тирана Януковича. На черзі боротьба із його спадкоємцями. Будьмо готові до того, що годинник проб’є дванадцяту. Не скористатися історичним шансом тоді, коли інших історичних шансів не залишиться – значить приректи власну націю на нові десятиліття скніння і деградації!

...Уже не однократно думаючі люди порівнювали нинішні революційні події з Національно-визвольними змаганнями 1917-20 років...

Цитата узята з посилання зверху. На жаль згадую ще радянську книгу, яка описувала часи УНР вустами одного з героїв. Ніколи не думав що зможу побачити подібне.

" У той час коли польський уряд гарячково формував військо щоб дати відсіч більшовицькій навалі, коли під Крутами вмирали студенти, український уряд дискутував на тему якої довжини має бути матня у козацьких шароварах."

Якщо такими темпами буде йти далі АТО то Турчинов і Ко вибори проведуть в української діаспори за кордоном. Бо тут стане Росія. Хіба що залишиться ЗУНР. Але історію треба пам'ятати, доля ЗУНР також була невтішною. І в мене остаточно розсіюються іллюзії щодо Тимошенко, не можна її у владу!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...