Майдан? - Майдан!

[kudrom]

Рома, якщо що, то ти знаєш мій № телефону. ))) Зустріну.

Так, 3 людини від Луцька, то вже серйозна делегація, треба транспорант "Луцьк за ЄС!" робити

[Smith]

Тимошенко закликала прибрати з євромайдана партійну символіку

Екс-прем'єр України Юлія Тимошенко закликала політичні сили прибрати партійну символіку і створити єдину раду євромайдану.

Про це йдеться у зверненні Тимошенко, яку оприлюднила її донька Євгенія після зустрічі з матір'ю в ЦКБ № 5 (Харків) у вівторок.

"Заради нашої мети, заради нашої єдності, заради нашої сили і нашої перемоги, я від усього серця прошу всі політичні сили прибрати партійну символіку, партійні прапори, намети, гасла", - закликала екс-прем'єр.

"Все, що заважає нашій абсолютній єдності, має бути негайно прибране! Зробіть навіть більше, ніж вимагає громадський майдан. Нам потрібен результат - Угода про асоціацію, а не процес партійних змагань", - підкреслила вона.

"Радійте і пишайтеся тим, що ви українці, що ви робите історичну справу, що у вас є всі шанси стати успішною країною у складі Європейського Союзу", - додала Тимошенко.

Екс-прем'єр, звертаючись до учасників евромайданів в Києві, називає роз'єднання на два майдани складністю, яку обов'язково потрібно подолати.

"Кожна країна, що має таких синів і дочок, має велике і щасливе майбутнє. Ви - сила, надія і перемога України! Кожен день я молюся, щоб ви вистояли, щоб ви, як в далекому 2004 році блискуче і переконливо перемогли", - сказала вона.

"Ця можлива перемога - дуже важке і важливе завдання. Немає такої мирної і моральної жертви, яку б ми не принесли заради нашого європейського майбутнього. Але є складність на нашому шляху, яку потрібно обов'язково подолати. Це роз'єднання нашої єдиної проєвропейської сім'ї на два майдани. Це робить нас слабшими. Це відбирає у нас і так дуже складний шанс на перемогу", - йдеться у зверненні Тимошенко.

Екс-прем'єр закликає партійних керівників залучити студентів до процесів управління євромайданом.

"Подивіться на нашу молодь, яка оголосила студентський страйк, яка вийшла на всі майдани країни. Це наш безцінний скарб. Зробіть все, щоб злитися з ними в єдину непереможну силу", - сказала вона.

"Я прошу вас, досвідчені партійні керівники, залучити студентський актив повною мірою до управління всіма процесами життя євромайдану", - йдеться у зверненні Тимошенко.

Вона також закликає створити єдину раду євромайдану.

"Я прошу всіх створити єдину раду євромайдану, в яку запросити представників всіх активних громадських і партійних команд. Працюйте разом, вирішуйте разом. В цій загальній раді не потрібно жодних керівників, кураторів та організаторів. Вирішуйте все, як у Євросоюзі, консенсусом", - закликала Тимошенко.

"Я хочу запитати у майдану, чи підтримують вони саме таке всеукраїнське об'єднання? Якщо так, я прошу проголосувати і якнайшвидше зняти всю партійну символіку", - йдеться у зверненні екс-прем'єра.

Тимошенко наголошує, що єдність - основа перемоги евромайдану.

"Наша мета - Європа. Україна - це Європа. Наша єдність - основа повної перемоги . Або підписання угоди або Янукович не президент. Я в вас вірю, я вірю в кожного з вас", - сказала вона.

"Ви сучасні герої України. Ви сьогодні пишете сучасну історію і змінюєте майбутнє об'єднаної Європи. Таку справу треба робити тільки сильною єдиною командою. Об'єднуйтеся! Слава Україні!" - завершила своє звернення Тимошенко.

За словами Євгенії Тимошенко, найближчим часом , це звернення зачитають зі сцени Євромайдану.

Правильно ЮВТ все пише. Якщо до політиків по нормальному "не доходить", то їм вже тра напряму сказати про це.

[Smith]

Яценюк оголосив про об'єднання двох ЄвроМайданів: Майдану Незалежності та Європейської Площі.

[Микола Тарасенко]

Колона вирушає на майдан.

[Forever Autumn]

Харять ті євромайданівці, які все спихають на Беркут та міліцію. Бляха, люди просто роблять свою роботу! Нех виміщувати своє озлоблення на уряд злобою на міліціонерів. Нема чого їх бити, штовхати, плювати чи матюкати, а такого на Майдані багато. НАВІЩО?

Беркут то.. беркут сьо... Та люди. Ви ж у Європу крокуєте, хіба ні? А ведуть себе як тітушки - тільки обмотані прапорами з єврозірочками.

На Пості про це очешуєнна замітка є, до речі.

[kudrom]

Все добре, головне, що політики прийшли до громадських активістів, а не навпаки. Тепер тільки б на сцену виходили почергово і дійсно узгодили, як діяти далі, адже, швидше всього, гарант угоду таки не підпише

[Basil]

Янукович поаплодував мирним майданам. Невже він дійсно не розуміє, що сьогодні мирна акція може завтра обернутись катастрофою як для нього, так і для всієї України?

Ретельно продумана тактика. Така реакція підготовлена його радниками що б одночасно показати що він не боїться Майдану і "в рамках прілічія" принизити тих хто бере в ньому участь.

"усыпляет бдительность"... імхо

не знаю як ви, а я не вірю жодному його слову....

Харять ті євромайданівці, які все спихають на Беркут та міліцію. Бляха, люди просто роблять свою роботу! Нех виміщувати своє озлоблення на уряд злобою на міліціонерів. Нема чого їх бити, штовхати, плювати чи матюкати, а такого на Майдані багато. НАВІЩО?

Беркут то.. беркут сьо... Та люди. Ви ж у Європу крокуєте, хіба ні? А ведуть себе як тітушки - тільки обмотані прапорами з єврозірочками.

На Пості про це очешуєнна замітка є, до речі.

хотів щось подібне сказати, Осінь випередила... Беркут також люди...

[kudrom]

Добре мати зручного ворога, тоді все просто: "тут наші, тут німці". Але значно складніше вміти знайти і сприйняти щось людське в комусь зовсім іншому, з ким ніби нічого спільного і нема....

Майдан:Сповідь хлопців по ту сторону барикад Вчора мені хотілося плакати. Не через гордість за українців, що зібралися на Майдані, не через владу, що розрушує та продає державу, а через молодих парубків, що стоять на майдані по ту сторону барикад за металевою огорожею. Вони не звірі, як дехто вважає. Вони не беркут, що б’є людей чи працівники міліції, що забирають у відділки просто так та ще й знущаються. Вони – наші родичі, друзі, знайомі, брати, яких забрали на службу минулої весни, а зараз як «адмінресурс» виставили «оберігати йолку». Усі до кого я підходила з великою охотою розказували про свої переживання та ділилися враженнями. Я не почула жодного хамства чи різкої відмови. «7 місяців одслужив… і не думав, що тут буду…» Першим моїм співрозмовником був 20 річний хлопчина з Херсонщини. Спочатку я просто стояла впершись об металевий поручень за яким зразу ж стояла металева огорожа за якою молодий «боєць». Час від часу чула важке його дихання і не витримала. Обернулася аби спитатися чи часто їх підмінюють. Відповів, що буває по різному. Інколи 45 хв. стоять, інколи 2 або 3 години. Пройшло десь з 10 хв. Поки я наважилася і у мене була можливість задавати наступні запитання, оскільки неподалік, по заду хлопчини появилося, як він пізніше сказав «начальство». Як тільки «начальство» пішло ми продовжили розмову. - Вас хоч тепло оділи? – питаю. - Та, так собі. Не дуже зручний одяг. Та ще й мокрий. Я і не встигла задати наступне запитання як хлопчину понесло: - 7 місяців одслужив… і не думав, що тут буду. Це не те чого хочу і на що сподівався. Ви думаєте я проти людей на майдані. Ні. Мене тут просто поставили і я не можу зараз нічого зробити. Я ще на службі. Питаю як його батьки ставляться до того, що відбувається і до того, що він мусить тут стояти. Боєць опускає очі, а тоді зі слізьми випалює: - А, що батьки, переживають! Вони як і усі тут, хочуть аби краще жилося. Не хочуть аби я тут стояв, але розуміють. Мама кожного дня плаче і дзвонить у сльозах і каже, що вже не може дождатися коли я повернуся. - А як до вас люди ставляться, ображають? – питаю. - Та по різному буває, хтось плює, мало, що не в очі. Хтось словесно ображає, а хтось і сміттям кидається, європейці! А ось недавно, підійшла жінка і почала кричати на мене і питати, яка ж то у мене мама, що такого народила. І тут я почула як боєць почав шморгати носом і сльози покотилися рясно. Хлопчина, що стояв поруч з моїм співрозмовником додав поки той витирав сльози: - Ми усі тут такі, мусимо терпіти, ми ж навіть не мєнти. Зігнали і пригрозили! Нам бардак теж надоїв. І на гражданських не піду якщо будуть заставлять. Просто стояти буду, але не хочу! Чим саме пригрозили, хлопці сказати відмовилися. «Дай Боже щоб у вас та ваших родних було все хорошо…» З іншими трьома парубками я спілкувалася десь з годину часу. За цей час до нас підійшло з десяток майданівців з агресивними погрозами та не дуже приємними побажаннями. Бойці ж у відповідь посміхалися і ввічливо відповідали, що не є проти народу. Один з парубків у формі, нахилився до мене і запитав: - А хочете відверто щось розкажу? Я кивнула головою. - Я контрактник, добу стою тут, а коли у мене вихідний виходжу сюди на майдан до людей і підтримую інтеграцію. Не можу дивитися як мої батьки лікарі місяцями без зарплати сидять, як друзі та родичі по закордонах їздять аби хоч якихось грошей заробити. Питаюся у них чи не важко їм морально. - Важко, дуже важко. Намагаємося до серця близько не брати і просто посміхатися. Спочатку, очі опускали, і якщо відверто, плакати хотілося. А зараз намагаємося один одного підтримувати і сподіваємося, що ситуація у якій ми зараз, зміниться. Хочемо бути по той бік цієї огорожі! - Було дуже приємно, коли дівчата нам чай, печиво та квіти носили. Взяти ми нічого не можемо, казали, що ситі, - поділився хлопчина з Одещини. - Батьки нас по 5 каналі бачили. Дзвонили і казали, що дуже переживають. Тато хоче їхати сюди, до людей на майдан. А я не знаю як себе поводити, що робити. Хоч і батько розуміє мою ситуацію, а в очі дивитися буде стидно, - сказав та опустив очі. Певно аби змінити тему, один із трійці каже: - А ще підходять і чемні люди. Цікавляться чи не померзли. Закликають приєднатися. Агресії ноль. Це дуже приємно, настрій піднімається. Бо просто стояти мовчки важко, а так інколи, поки «начальство» не бачить спілкуємося з людьми. Ще декілька хвилини я постояла, поговорили і вже збиралася йти як один з парубків каже: - Дай Боже щоб у вас та ваших родних було все хорошо… і щоб в стране все було хорошо! Я ж їм бажаю терпіння і щоб скоро підмінили, бо бідолахи вже третю годину нерухомо стоять. А ще бажаю аби у них була можливість бути зі своїм народом по одну сторону барикад.

[Plum]

Я підходив вчора до беркутівців на майдані Незалежності, намагався поспілкуватись. Нагадував їм про присягу, в якій вони клялись служити народу і захищати його. Питав, кому вони зараз на майдані служать і чи не буде їм соромно розказувати потім своїм дітям, що вони на майдані робили і чи не бояться вони, що їхні ж матері їх проклянуть, якщо проллється кров. У відповідь -- мовчання і порожні погляди.

Коли я повернувся з Європейської площі ні майдан Незалежності після того, як на Європейській відбулась сутичка з Беркутом, то навпроти оцих правоохоронців (не знаю хто вони -- Беркут, чи якісь внутрішні війська, чи просто міліція -- за дощовиками не видно шевронів чи нашивок) в каркаси цих сірих огорож були вставлені букетики квітів.

(на фото вони ще без букетів)

Доречі, коли Беркут відступав після сутички, ми їм скандували "Дякуємо!" і "Міліція з народом!"

Та і ще 22 листопада на луцькому євромайдані ми пропонували гарячий чай змерзлим міліціонерам, але вони відмовились, сказали що по уставу не положено.

Так що не потрібно розказувати, які "євромайданівці" скоти.

[phantom]

Янукович поаплодував мирним майданам. Невже він дійсно не розуміє, що сьогодні мирна акція може завтра обернутись катастрофою як для нього, так і для всієї України?

Ретельно продумана тактика. Така реакція підготовлена його радниками що б одночасно показати що він не боїться Майдану і "в рамках прілічія" принизити тих хто бере в ньому участь.

"усыпляет бдительность"... імхо

не знаю як ви, а я не вірю жодному його слову....

Він прагматик і буде діяти відповідно до своїх інтересів. Думаю ніхто Майдан трогати не буде. Принаймні до Вільнюського саміту. А там він і сам розійдеться ...

[keepo]

Впринципі наші політики не так багато просять - в загальному 20 мільярдів $, 15 з яких це кредит МВФ. Враховуючи бюджети підтримки євробанкрутів це копійки. Чому така тупість в європарламентарів незрозуміло.

З іншого боку асоціація з Україною нічого крім "виграшу" в бородьбі з Росією не дає. Що ще ми можемо дати Європі мені наразі сказати важко.

А на рахунок беркуту і народу з палками - не путайте той орган з пальцем: на відкритому просторі при повній викладці беркути можуть натворити багато шкоди. Це такі ж люди тільки у них є ще наказ і довгі роки вишколу. Їм просто дали вказівку і вони їй чіткою слідують.

[phantom]

Доречі, коли Беркут відступав після сутички, ми їм скандували "Дякуємо!" і "Міліція з народом!"

Чєртовськи правильно з психологічної точки зору.

Впринципі наші політики не так багато просять - в загальному 20 мільярдів $, 15 з яких це кредит МВФ. Враховуючи бюджети підтримки євробанкрутів це копійки. Чому така тупість в європарламентарів незрозуміло.

Було повідомлення що Україна не вела з ЄС ніяких переговорів про будь-які компенсаційні виплати. Ніхто з української сторони навіть не заїкався про якісь гроші якими б Україна компенсувала б свої втрати внаслідок погіршення економічних відносин з Росією. Філе здається про це заявляв, чи хтось інший, не памятаю. Здається наша влада вигадала цю байку що б пояснити різку зміну курсу.

[Smith]

Plum, правий. Ви не плутайте ВВ-"срочніків" та "контрактників" (це фактично "армійці" з ЗСУ) та натасканих "псів" з "Беркуту". Не пам'ятаю, що б "Беркут" колись себе поводив толерантно як, наприклад, солдати з ВВ з вищенаведених постів.

[Plum]

мені здається, якщо будуть не просто якісь локальні сутички з Беркутом, як біля кабміну і вчора на Європейській площі після тієї провокації з СБУшним бусом (обидві ситуації були відверто провокативні і дуже спірні), а повномасштабна команда "рвати майдан", то багато з беркутівців відмовляться такий наказ виконувати і навіть якщо не підуть проти решти беркутівців, то принаймні просто відійдуть в сторону. А це такий процес, що аби він почався... вони теж люди, вони теж чогось бояться, за щось переживають і кожен з них десь в душі боїться стати першим, хто порушить наказ і перейде на бік народу. Перейде один -- перейде і ще хтось. Перейде двадцять -- буде і сотня. А де сотня, там і зміна вектору можлива...

[keepo]

Так що не потрібно розказувати, які "євромайданівці" скоти.

в 2004-му перед кордонами беркутівців стояли кордони мітингувальників спиною до беркута, щоб не допустити провокацій. Напруга і по ту сторону дуже велика.

А тепер представте ситуацію: ви працівник спецзагону, у вас наказ - забрати машину СБУ яку бомблять мітингувальники, причому не вступати у відкритий конфлікт. А тут якісь євро-бійці починають кидати шашки, бити конусами ітд. Я не ручаюсь, що витримав би таке... ІМНО, Яценюк дуже толково відганяв від машини товаришів з бітами.

[Plum]

в 2004-му перед кордонами беркутівців стояли кордони мітингувальників спиною до беркута, щоб не допустити провокацій

цього разу біля кабміну спиною до Беркуту стояли ряди "тітушків", які навпаки намагались "майданівців" спровокувати. Думаю, якби не було "тітушків", то не було б і тієї бійки з газом.

[keepo]

мені здається, якщо будуть не просто якісь локальні сутички з Беркутом, як біля кабміну і вчора на Європейській площі після тієї провокації

краще цьго не перевіряти - солдат на те і солдат, щоб виконати наказ, хоч і неправильний.

Філе здається про це заявляв, чи хтось інший, не памятаю. Здається наша влада вигадала цю байку що б пояснити різку зміну курсу.

а Європа це зрозуміла тільки коли їх носом ткнули? Думаю там не дурні сидять. Крім того, якби вони не планували допомагати, то не почали б спішно формувати пакет допомоги, це ж не за 4 дні складено має бути.

[kudrom]

Поки якогось офіційного плану Б на випадок відмови від підписання угоди (а це вже дуже ймовірно) ніхто з політиків не оголосив. Тому розміщую такий от план дій від одного з громадських активістів:

План на випадок провалу асоціації: кроки 28-30 листопада

26 листопада 2013 р. о 19:28

Події в Україні та по всьому світі свідчать про піднесення. Суспільство прокидається і у нас є всі шанси перемоги.

Спочатку стихійний вихід на Майдан Незалежності 21 листопада. Потім ми гідно відсвяткували День Свободи, згадали події 9-річної давності 22-23 листопада.

24 листопада, вперше за багато років опозиція спромоглася не тільки організовано вийти, але й дати продовження. І хоч багато хто критику опозицію за бездіяльність, але все ж таки перший крок зроблено - зайнято ще одну площу, цього разу Європейську. Це символічно.

Робочий тиждень 25 листопада почався теж позитивно. Попри репресії влади, активісти не здаються, розгони майданів нічого не дали. Люди не тільки не злякалися, а навіть розпочалися студентські протести, які мають всі шанси перерости в страйки.

Людей більшає, занепокоєння суспільства зростає. Всіх турбує одне запитання: ЩО ДАЛІ ? ЯКЩО 29 ЛИСТОПАДА ПІДПИСАННЯ У ВІЛЬНЮСІ НЕ БУДЕ ?

Ми повинні підготуватися до найгірших умов, а це наступні:

а) підписання не буде;

б) влада почне справжню жорстку зачистку;

в) тв-ящик почне новорічно-ялинкову істерію, намагаючись достроково відправити країну на новорічні канікули.

План влади зрозумілий ? Чудово, а тепер наш план.

#Євромайдан нам всім показав, що ми можемо діяти. І не тільки домогтися підписання угоди про асоціацію з ЄС. Відмова від підписання Януковичем асоціації дає нам шанс достроково позбутися знахабнілої влади вже зараз або в 2015 році. Зауважу, що якби угода про асоціацію була підписана, то зміна влади відбулася не раніше 2015 року або навіть пізніше, адже Янукович в очах суспільства був би "великим євроінтегратором".

Не чекаймо наказів, гетьманів та ватажків, прийшов час організовуватися та діяти. Для перемоги нам потрібно підготуватися. Не тільки виходити на майдани наших міст, але і діяти. Отже:

КРОК ПЕРШИЙ:

27-28 листопада, середа-четвер, всі їдемо на Київ. Нам потрібно мобілізувати Київ та вийти на європейський марш, сто тисяч це була тільки перша ластівка. Нас може бути значно більше. Робоча назва - #Євромарш.

КРОК ДРУГИЙ:

29 листопада, п'ятниця, виходимо на #Євромарш з державними та європейськими. Якщо для когось це принципово, то беріть той партійний прапор, який вам до вподоби. Головне інше - беріть з собою друзів, родину, знайомих та всіх небайдужих.

В той час студентський страйком переростає в національний страйковий комітет. До страйку готується вся країна!

КРОК ТРЕТІЙ:

29-30 листопада, п'ятниця-субота, блокуємо урядовий квартал, бо така влада нам не потрібна. Оголошуємо дострокову зміну владу, уряд йде у відставку. Якщо нас підтримає опозиція, то пропонуємо їй визначитися всередині себе. Хай публічно, в нашій присутності та за нашої підтримки, нарешті визначаться, хто з них президент, хто прем'єр, а хто спікер, і тоді можна робити повну перезагрузку. Якщо ні, тоді діємо самостійно! Не розходимося, займаємо позиції. Ми нікуди більше не підемо !

КРОК ЧЕТВЕРТИЙ:

30 листопада - 1 грудня, субота-неділя, до повсталого Києва приєднуються всі регіони. 1 грудня на #Євромарш виходять всі обласні центри України. Це символічний день, адже 1 грудня 1991 року, Україна здобула справжню незалежність на всеукраїнському референдумі.

КРОК П'ЯТИЙ:

2 грудня, понеділок - розпочинається всеукраїнський страйк, це початок нової революції, нашої відповіді на провал асоціації! Ми не будемо чекати коли з Межигір'я в заблокований квартал їхатиме Янукович. Ми підемо до нього в гості багатотисячним мітингом. Думаю там ми його не застанемо, при такому розвитку подій він просто втече. Але це треба буде перевірити!

Отже, сьогодні майбутнє України справді в наших руках. Це не пафос, і не гасла, це жорстка реальність! Прості кроки до перемоги, ми всі справді можемо їх зробити.

На мою думку нам потрібен саме такий план.

Крок нульовий - обговорюємо та поширюємо його далі, а потім діємо. ЗГОДНІ ?

[jack74]

ну що, так багатьом муляли прапори партій? - їх прибрали (якщо вірити телеканалам).

[keepo]

Головне щоб депутати залишились

[Plum]

[jack74]

Головне щоб депутати залишились

... патріотами і просто людьми з честтю.

[Микола Тарасенко]

Я один думаю, що студенти, які прийшли на "діскатєку", просрали майдан?

[Plum]

А взагалі, з тими хто не стояв навпроти Беркуту в такий напружений момент, коли всі чекають, чи дадуть їм команду "фас", чи ні, не бачив тих холодних очей і тих виставлених вперед кийків, коли повітря від напруження і очікування як наелектризоване і в ньому стоїть запах димових шашок з присмаком сльозогінного газу, важко про це розмовляти. Вони не зрозуміють. Я вчора стояв прямо тут і все це відбувалось в мене на очах. І я дуже хочу, щоб все вирішилось мирно.

Навіть відступаючи вони ні на мить не опустили кийки і не повернулись спиною до людей -- так і відступали задом, однією рукою затиснувши і направивши на людей кийка, а другу поклавши на плече іншого беркутівця, щоб тримати стрій.

[Plum]

Я один думаю, що студенти, які прийшли на "діскатєку", просрали майдан?

Це не так. Студенти це такі люди, яких важко згуртувати і втримати на місці, але в потрібний момент, коли вони все ж зібрані всі разом, їх дуже легко "завести" і кинути в "правильне русло". Якщо силовий варіант все ж буде, то саме студенти можуть зробити вирішальний вклад в масі і в запалі.