"Волинська трагедія"

Volyniaka · 18 Липня, 2013 в 16:28

Які там товари з Польщі возять найбільше? Бойкотувати.
Та й перед польським консульством теж можна акцію організувати.

Це потрібно було робити вчасно, як кажуть "до того"....

А зараз - це вода на млин всіляким Колєснічєнкам (чого вони й добивались) і войтам, які фести тормозять, аби писанутись...

Особисто для мене, як поляк був братом - то він ним і залишиться, як москаль був двоюрідним - теж нічого не зміниться. І так для більшості...

Sniper · 20 Липня, 2013 в 02:21

Я думаю, якщо конфлікт прогресуватиме, то косульство з"їде.

В продовження історії я наведу ще декілька фактів. Волинь взагалі в часи війни відігравала важливу роль, тут відбувалось багато знакових подій помимо діяльності УПА і Волинської трагедії. Але як і більшість про них мало говорять і матеріали ще засекречені або свідомо приховані оскільки невигідні відомій третій стороні для ознайомлення громадського загалу. варто згадати славнозвісного червоного партизанського командира Сидора Ковпака. У тому ж 1943р. він здійснив так званий Карпатський рейд. пройшов півднем Білорусії і по Волині спустився в Карпати. у Вас не виникає маса запитань? Волинь, Львівшина, Карпати просто переповнені військами УПА, які мають майже абсолютну підтримку місцевого населення, яке на прикладі Волині мяко кажучи не дружно ставилось до червоних партизан, відмінно знають і вміло використовують місцевість (рельєф, ліси, шляхи сполучення...) і мають діамерально протилежні ідейні погляди. Крім УПА тут ше й німецькі фашисти і та ж АК. Ковпак самогубець? йому "дешевше" було б сходити рейдом в самий Берлін виходить, адже там лише німці. Але Ковпак пішов в Карпати і на великий мій подив практично без збройних конфліктів з УПА прийшов до Карпат, попартизанив там і так само вернувся назад. Нє, ну мене звісно дуже радує той факт, що 2 армії різних політичних поглядів порозумілись, але питання чому Ковпака послали в Карпати? він же не по власному бажанню туди пішов, центр дав наказ прекрасно знаючи обстановку на теренах Західної України і хто там господар подвір"я. Ковпак робив зупинку біля Лопатеня вище Ківерець, де на них напоровся загін УПА і виникла ситуативна перестрілка без втрат. далі звертаємось до офіційних джерел -- книги-спогади і свідчення червоних партизан Ковпака, видані ще за союзу. І о диво! знаєте, що вони пишуть? "в Карпатах ми часто пересікалися з бандерівцями, в бій намагалися не вступати, пропускали їхні обози з пораненими надаючи їм свій конвой. Бандерівці не відповідали взаємністю і час від часу обстрілювали наші колони і позиції (ну за союзу інакше вони написати не могли оце останнє)"... Огого!!! Кровні комуністи, віддані іделам Маркса і Леніна пропускали і навіть конвоювали українські націоналістичні бандформування??? і це їм дозволили друкувати? Ну я то розумію, що і ті і ті українці, і ті і ті мали спільного ворога на той час і цілком логічно, що керуючись здоровим глуздом був сенс обєднати зусилля, або принаймі не зачипати одне одного. Очевидно щось там таке і відбувалось, оскільки перед походом назад сталась загадкова смерть Семена Руднєва (з Вікіпедії: "В своем дневнике один из руководителей советского партизанского движения на Украине С. В. Руднев 24 июня 1943 года записал: «Националисты, наши враги, но они бьют немцев. Вот здесь и лавируй, и думай»"). По війні Копака народ вважав і важає особливим, великим героєм, а його рейд викликає захоплення у всіх без вийнятку істориків, включаючи і наших. Москва Ковпака недолюблювала, в повні реально, що саме через дружні віяння в Карпатах, Ковпак був досить сміливою і справедливою людиною і відомі історичні факти конфліктів Ковпака з верхівкою партії, Жуковим зокрема. Але знищити Ковпака не могли, бо він був любимчиком народу і мабуть найвидатнішим партизаном другої світової. Комуняки перекручують факти як тільки можуть... навіть пишуть, шо Ковпак обійшов Рівне і відразу спустився вниз тернопільщиню. А Лопатень кому тоді? там же музей... Одним словом приховано є дуже багато, але факт є фактом і факт цей ріже очі Москві, як капсаіцин. в свою чергу підмащує в себе там де скупо. А ми маєм багату ісорію, насичену, маєм очевидців учасників і нас дурять на весь світ серед білого дня, і неможем захиститись... головне, що своя ж влада на боці чужих... оце обідно

Electronshik · 20 Липня, 2013 в 10:03

Я думаю, якщо конфлікт прогресуватиме, то консульство з"їде...

Не думаю що конфлікт прогресуватиме.

Навіть таким нашим провідним свідомим як Фаріон, це невигідно. Польща це є член ЄС. А кто така Україна? Навіть не асоційований член, і якщо буде сильно роздмухувати це, то ніколи їм і не стане, завдяки тій же Польші. На радість Росії, яка давно тягне Україну у Митний Союз.

Щодо президента Коморовського у якого кинули яйце. Ну охороні видадуть пілюлей по самі не хочу. А як би це муд..ло кинуло б ніж? Чи гранату, нехай саморобну?!

Це по-любе провокація, навряд чи Коморовського охороняли дилетанти, Того хлопця могли застрелити охоронці, і доводив би на небі що хотів кинути яйце, а не щось інше.

Польша певно хоче зробити з цього всього щось на кшалт холокосту, коли пам'ятають, що такі сякі нацисти знищили мільони євреїв, при цьому геть забуваючи про мільони винищених слов'ян.

Не думаю що Коморовський сильно прогинається під Росію, там ще до сих пір згадують про трагедію під Смоленськом де загинув Качинський. Згадують Катинь...

В мене просте відношення до Волинської трагедії:

АК вбивало українців: це був ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ

УПА вбивало поляків: це був ГЕНОЦИД ПОЛЯКІВ.

Цей злочин був обопільний, його треба визнати ОБОПІЛЬНИМ і на цьому поставити КРАПКУ.

Navigator · 20 Липня, 2013 в 15:14

С. В. Руднев 24 июня 1943 года записал: «Националисты, наши враги, но они бьют немцев. Вот здесь и лавируй, и думай»"

Ковпаківці коли мали форсувати Горинь навпроти цуманських лісів, вели довгі переговори з УПА. Дехто був за відкритий бій, інші за переговори. В результаті партизани і упівці домовились і загін Ковпака без бою перейшов Горинь.

Взагалі на Горині відбулись найжорстокіші сутички між поляками і українцями. По споминам очевидців, над усією місцевістю стояла заграва від пожарів. Польські села палилися вщент. В Гуті Степанській скопилось до 20000 біженців. Вони відбили декілька запеклих штурмів. Штурмували село і цивільні українці, які прийшли переважно з українських сіл понад Стиром. В знищенні поляків приймали участь навіть монахи старочарторийського монастира.

http://www.ji.lviv.ua/n28texts/spohady-pol.htm

Тут спомини оборони Гути. Більша частина поляків загинула при спробі пробитися на північ до залізниці Сарни-Маневичі. Як згадує одна полька "Мені часто сняться українці із вилами та сокирами... Я ховаюся десь від них, тікаю. При звуках української мови мені терпне серце, сльози підступають до очей"

Ці всі події дуже зацікавили мене і я їздив туди. Подорож описав в темі пост №17.

Volyniaka · 22 Липня, 2013 в 07:23

Об'єднання українців в Польщі звернулося до влади Радимно (Підкарпатське воєводство, Польща) з вимогою скасувати суботню реконструкцію Волинської різанини.

Особливо обурює їх те, що реконструкція відбуватиметься на тих землях, де у 1944-47 роках відбулося масове вбивство польських українців поляками.

Про це пише Gazeta Wyborcza.

Як приклад, подають село Малковіце, де17-18 квітня 1945 року відділ Романа Кіселя (псевдо "Сеп") замордували 116 українців.

Недалеко від Радимно є також інші села, де відбувалися масові убивства українців: Копитники, Скопов, Бахов, Бжузка, Люблінець, Піскоровіце.

"Чи в рамках розкриття правди про польсько-українське минуле українська спільнота повинна організовувати "реконструкції" убивств мешканців тих чи інших місцевостей польськими збройними формуваннями? Куди має привести нас і польську більшість така дорога?", - запитують представники Об'єднання українців в Польщі.

http://ipress.ua/news/ukraintsi_v_polshchi_obureni_rekonstruktsiieyu_volynskoi_rizanyny_23764.html

Nokian · 22 Липня, 2013 в 11:01

Напевно поляки хочуть, щоб на місце сьогоднішніх українців у Польщі прийшли араби.

jurgen007 · 2 Серпня, 2013 в 06:43

Я думаю, якщо конфлікт прогресуватиме, то косульство з"їде.
В продовження історії я наведу ще декілька фактів. Волинь взагалі в часи війни відігравала важливу роль, тут відбувалось багато знакових подій помимо діяльності УПА і Волинської трагедії. Але як і більшість про них мало говорять і матеріали ще засекречені або свідомо приховані оскільки невигідні відомій третій стороні для ознайомлення громадського загалу. варто згадати славнозвісного червоного партизанського командира Сидора Ковпака. У тому ж 1943р. він здійснив так званий Карпатський рейд. пройшов півднем Білорусії і по Волині спустився в Карпати. у Вас не виникає маса запитань? Волинь, Львівшина, Карпати просто переповнені військами УПА, які мають майже абсолютну підтримку місцевого населення, яке на прикладі Волині мяко кажучи не дружно ставилось до червоних партизан, відмінно знають і вміло використовують місцевість (рельєф, ліси, шляхи сполучення...) і мають діамерально протилежні ідейні погляди. Крім УПА тут ше й німецькі фашисти і та ж АК. Ковпак самогубець? йому "дешевше" було б сходити рейдом в самий Берлін виходить, адже там лише німці. Але Ковпак пішов в Карпати і на великий мій подив практично без збройних конфліктів з УПА прийшов до Карпат, попартизанив там і так само вернувся назад. Нє, ну мене звісно дуже радує той факт, що 2 армії різних політичних поглядів порозумілись, але питання чому Ковпака послали в Карпати? він же не по власному бажанню туди пішов, центр дав наказ прекрасно знаючи обстановку на теренах Західної України і хто там господар подвір"я. Ковпак робив зупинку біля Лопатеня вище Ківерець, де на них напоровся загін УПА і виникла ситуативна перестрілка без втрат. далі звертаємось до офіційних джерел -- книги-спогади і свідчення червоних партизан Ковпака, видані ще за союзу. І о диво! знаєте, що вони пишуть? "в Карпатах ми часто пересікалися з бандерівцями, в бій намагалися не вступати, пропускали їхні обози з пораненими надаючи їм свій конвой. Бандерівці не відповідали взаємністю і час від часу обстрілювали наші колони і позиції (ну за союзу інакше вони написати не могли оце останнє)"... Огого!!! Кровні комуністи, віддані іделам Маркса і Леніна пропускали і навіть конвоювали українські націоналістичні бандформування??? і це їм дозволили друкувати? Ну я то розумію, що і ті і ті українці, і ті і ті мали спільного ворога на той час і цілком логічно, що керуючись здоровим глуздом був сенс обєднати зусилля, або принаймі не зачипати одне одного. Очевидно щось там таке і відбувалось, оскільки перед походом назад сталась загадкова смерть Семена Руднєва (з Вікіпедії: "В своем дневнике один из руководителей советского партизанского движения на Украине С. В. Руднев 24 июня 1943 года записал: «Националисты, наши враги, но они бьют немцев. Вот здесь и лавируй, и думай»"). По війні Копака народ вважав і важає особливим, великим героєм, а його рейд викликає захоплення у всіх без вийнятку істориків, включаючи і наших. Москва Ковпака недолюблювала, в повні реально, що саме через дружні віяння в Карпатах, Ковпак був досить сміливою і справедливою людиною і відомі історичні факти конфліктів Ковпака з верхівкою партії, Жуковим зокрема. Але знищити Ковпака не могли, бо він був любимчиком народу і мабуть найвидатнішим партизаном другої світової. Комуняки перекручують факти як тільки можуть... навіть пишуть, шо Ковпак обійшов Рівне і відразу спустився вниз тернопільщиню. А Лопатень кому тоді? там же музей... Одним словом приховано є дуже багато, але факт є фактом і факт цей ріже очі Москві, як капсаіцин. в свою чергу підмащує в себе там де скупо. А ми маєм багату ісорію, насичену, маєм очевидців учасників і нас дурять на весь світ серед білого дня, і неможем захиститись... головне, що своя ж влада на боці чужих... оце обідно

Так звані "народні месники" /червоні партизани/ були ні чим іншим як озброєними Москвою і керованими московськими комісарами бандами грабіжників які шастали по лісах і жили за рахунок грабунку місцевого населення. Батькова родина жила у війну в с.Гуща Любомльського р-ну. Родичі розповідали як в село не раз навідувалась та орда то забирали в людей все що могли знайти, від коней і провізії до одягу. Коли зустрічали на вулиці дядька в чоботях і більш менш пристойній одежі наказували " держись за плот", здирали одяг залишали в одній білизні. Не гребували навіть жіночим одягом. Гасання цієї нечисті по лісах німці намагалися хочаб частково припинити, були така спроба і в Гущі. При черговому грабунку села комуністичною зграєю наскочили німці на бронемашинах, постріляли тих " месників" що не встигли повтікати, награбоване ними майно - хустки, спідниці і інші речі розстелили біля них на землі, пофотографували і поїхали до Любомля. Після цього ординці стали обережнішими хоча грабунки і терор неселення продовжувався, тільки наскоки їх були вже короткочасними - жерти щось їм треба було а Сталін такими дрібницями не переймався - самі думайте, товаріщі, за рахунок місцевого населення. Натикали мін на дорозі до Любомдя нікого не попередивши, коли на них загинуло кілька місцевих жителів на ту дорогу вже ніхто не потикався. Перед самим "визволенням" попалили по селам школи і млини. Юзеф Туровський в своїй книзі "Pozoga" пише, що командував цією зграєю на Волині якийсь радянський полковник Іванов і що їх чисельність разом з рештками розгромленої 27-ї волинської дивізії АК в травні 44го року була близько 5 тис.

Sniper · 2 Серпня, 2013 в 07:45

партизани-одинаки мали іншу тактику -- приходили в село і вбивали німця чи поліцая, в такому випадку селянам нічого іншого не залишалося як іти в ліс в партизани (ну це власне бажаний і очікуваний результат для партизана), бо за вбивство німця чи поліцая (одни словом служителя рейху) приїжала каральна експедиція і палила село а людей розстрілювали і вішали. Ну в нас тут привчились нападати першими)) -- люди перестраховувались -- шукали партизан, ловили і або здавали в УПА на перевербовку, або самі вбивали, або німцям віддавали

jurgen007 · 2 Серпня, 2013 в 13:58

партизани-одинаки мали іншу тактику -- приходили в село і вбивали німця чи поліцая, в такому випадку селянам нічого іншого не залишалося як іти в ліс в партизани (ну це власне бажаний і очікуваний результат для партизана), бо за вбивство німця чи поліцая (одни словом служителя рейху) приїжала каральна експедиція і палила село а людей розстрілювали і вішали. Ну в нас тут привчились нападати першими)) -- люди перестраховувались -- шукали партизан, ловили і або здавали в УПА на перевербовку, або самі вбивали, або німцям віддавали

Ловити чи відстрілювати партизанів можна було на тих землях які були під контролем УПА - Колківська республіка, Галичина, а що могли зробити беззбройні селяни проти щедро озброєної Москвою банди грабіжників? Німці теж не мали можливості очистити від бандитів ліси, вони тільки спостерігали з повітря і завдавали окремих ударів по скупченням комунопартизанів. Так через якийсь час після згаданого рейду німецькі літаки здійснили наліт на іх табір у лісі за кілометрів 6 на північ від Гущі. Після цього московська орда зникла але пам"ять про себе залишила надовго.

ODZER · 12 Серпня, 2013 в 13:58

Нещодавно почув, що в училищі культури у Луцьку специфічно відзначалась річниця цих трагічних подій - висіли плакати, на яких польською мовою були написані слова вибачення і т.п.

Це правда чи якась викривлена інформація?

Volyniaka · 12 Серпня, 2013 в 16:09

Нещодавно почув, що в училищі культури у Луцьку специфічно відзначалась річниця цих трагічних подій - висіли плакати, на яких польською мовою були написані слова вибачення і т.п.

Це правда чи якась викривлена інформація?

А в Пітері нещодавно з"явились такі плакати:

І Що? Пітерці наці?

Navigator · 28 Жовтня, 2013 в 13:06

Любешівський район

ODZER · 22 Листопада, 2013 в 08:38

Знайомий розказав, що в неділю ( 24 листопада) о 17.00 має відбутись зустріч з польським науковцем, дослідником волинської трагедіїї. Наскільки я зрозумів зі слів мого знайомого, підхід у цього науковця категоричний та однобокий.

Зустріч відбудеться за адресою - Волі, 49.

Буде цікаво послухати його позицію та й позицію наших опонентів.

Хтось щось знає детальніше за цю подію?

Jack · 2 Листопада, 2015 в 00:09

мама моя розповідала про ті часи:

Вони (мама і бабуся жили в сусідньому селі) село Рудня Локачинського району на південь від села Озютичі спалили комуністи !!! більше 50 дворів. Моя родина вижила тільки дякуючи своєчасному доброму слову , бабуся з 2-ма дітьми малими (10 та 7 років ) по снігу втікала в ліс разом з братихою.

ХРОНОЛОГІЯ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

(укладач В. Сергійчук)

1943

14.02.-16.03. За сприяння поляків більшовицьким партизанським загоном під командуванням Шитова розстріляно 20 і заарештовано 34 бульбівців у селах Карпилівка, Борове, Ленчино, Неверове, Ємільчино (ЦЦАГОУ: Ф. 65.-Оп. 1.-Спр. 17.-Арк. 25).

25.02. На основі переданих прорадянськи налаштованим поля-ком Робертом Сатановським відомостей про український національно-визвольний рух у селах Людвипільського району Рівненської області, де, мовляв, "звила зручне гніздо контрреволюційна організація українських націоналістів", наказом по більшо-вицькому партизанському з'єднанню під командуванням Ковпака командиру 3 батальйону Матюшенку доручалося "оточити й очистити села Морозівка, Бистричі, Вілія від контрреволюційних елементів згідно з списком... На кожне село виділити по одній роті. Операцію проводити одночасно".

Командир 2 батальйону Кульбака мав завдання "оточити і очистити села Бельчаки, хут. Гурба, Бистрянську Гуту від контрреволюційних елементів згідно списку, що прикладається до наказу".

Така ж місія покладалася і на командира 4 батальйону Подолякові в селі Велика Седлиця (ЦДАГОУ: Ф. 63.-Оп. 1.-Спр. 14.-Арк. 154, 155).

5.03. У селі Хотинь за участю поляків більшовицькими партизанами вбито 10 націоналістів і взято до полону 9. (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 8, 9).

8.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами ліквідовано 26 оунівців (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11 .-Арк. 8).

9.03. У Богушах за участю поляків більшовицькими партизанами знищено 100 українців (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 9).

22.03.-4.04. Польський більшовицький загін під командуванням Р. Сатановського складав іменні списки українських націоналістів у містечках Клесові і Домбровиця, а також у селах: Карпилівка, Любиковичі, Клесів, Глушиця, Сехи, Єльно, на основі чого потім чинилися каральні акції (ЦДАГОУ: Ф. 65.-Оп. 1.-Спр. 111.-Арк. 24 зв.).

27.03. У селі Мидовиця німці і польські поліцаї заарештували з українського населення 20 хлопців і 13 дівчат за доносом поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3).

31.03. За участю поляків більшовицькими партизанами загону Медведєва в Майданку було взято в полон і розстріляно 6 оунівців (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 9).

У березні польським більшовицьким загоном під командуванням Р. Сатановського вбито 21 українського націоналіста (ЦДАГОУ: Ф. 65.-Оп. 1.-Спр. 17.-Арк. 38).

1.04. Більшовицьким загоном Медведєва (особливо відзначився Микола Струтинський) за участю поляків убито 35 українських повстанців під Берестянами Цуманського району і взято в полон та знищено 6 націоналістів на хуторі Знамирівка (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк .9, 10).

1.04. У Корці німці й поляки повісили 7 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. З зв.).

З 2 квітня по 28 червня в Сенкевичівському районі поляками спалено 466 хат і замордовано 396 українців.

6.04. Група польського більшовицького загону під командуванням І. М. Шафарчика склала іменні списки українських націоналістів у районі Єльне-Рокитно (ЦДАГОУ: Ф. 65.-Оп. 4.-Спр. 111.-Арк. 26).

6.04. У селі Взяна німці і поляки вбили 1 родину і спалили її господарство (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. З зв.).

6.04. У Лопатові поляки вбили 2 українців з Журавич (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 4 зв.).

7.04. Поляки з Гути Степанської разом з групою радянських партизанів із загону "Макса" напали на село Бутейки. Вбито кілька десятків українців (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 242).

8.04. Загоном Сатановського вислана розвідка в район Домбровиці і в Містечко для розвідки гарнізону, настроїв населення, вербування поляків до загону і складання іменних списків керівників націоналістів. Завдання виконано без власних втрат (ЦДАГОУ: Ф. 62.-Оп. 4.-Спр. 310.-Арк. 8).

8.04. Інший відділ загону Сатановського виявляв українських націоналістів у селах Глушиця і Любиковичі (ЦДАГОУ: Ф. 62.- Оп. 4.-Спр. 310.-Арк. 12).

8.04. У Красному Саді та Андріївці німці і поляки вбили 3-х українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. З зв.).

8-9.04 Польська банда пограбувала кілька господарств у селі Гараймівка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 4 зв.).

10.04. Унаслідок провокації польських поліцаїв - підкидання в піч, соломи або в якесь інше місце зброї та гранат в селі Княже Горохівського району, де було спалено 40 господарств і вбито 172 особи. При цьому окупанти мордували цілі родини, вико-ристовуючи попередньо складені поляками списки (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 224, 225).

10.04. У Перебродах Ківерцівського району поляки вбили 8 українців(ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк.З зв.).

14.04. Загін польських більшовицьких партизанів на чолі з Робертом Сатановським в Єльному знищив 12 українських націоналістів" (ЦДАГОУ: Ф.62.-Оп. 4.-Спр. 310.-Арк. 8).

19.04. У колонії Красний Сад німці і поляки вбили близько 100 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3 зв.).

21.04. У колонії Красний Сад німці і поляки спалили 22 господарства (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. З зв.).

28.04. У Колодязному німці і поляки вбили 1 українця (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 3 зв.).

2.05. Українське населення села Борзиця Острожецького району в помсту за напад 30 квітня в полудень знищило частину місцевих польських хат. Іншу частину було знищено надвечір (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 5).

3, 4, 15, 19, 23 і 25.05. Відділ Шавули ліквідував польські колонії, які співпрацювали з гітлерівцями й більшовицькими партизанами проти українського національно-визвольного руху (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

4, 25 і 27.05. Поляки з фільварку Ясенівка грабували села Ясенівка, Вітоніж і Бобер (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8).

5.05. Відділ Шавули зробив засідку на польський більшовицький партизанський загін. Вбито 16 поляків, здобуто один кріс (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

6.05. Спалено польську колонію Катеринівку Рожищенського району. Вбито 22 мешканців, а 35 - поранено (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

7.05. У фільварку Березне Сенкевичівського району розстріляно 40 українців, які раніше були заарештовані за участі польської поліції (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр. 118.- Арк. 8 зв.).

15.05. У збройній сутичці з польською бандою в селі Бондаpax вбито 6 грабіжників (там само.-Арк. 248).

17.05. Українцями знищено польський фільварок Ясенівка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

19.05. У селі Жабче спалено уніатську церкву (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр. 118.-Арк. 9).

20.05. Більшовицькі партизани і поляки напали на село Городище. Пограбоване майно, як і 25 корів, забраних з села Силин, завезли в польську колонію Брак (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 9).

22.05. Спалено польську колонію Дубова Коршма (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.118.-Арк. 8 зв.).

26.05. Німці і поляки спалили в селах Городище і Вигуричах 7 хат, вбили 7 осіб, 2 сильно побили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

26-28.05. У Городищі та Колодяжному Сенкевичівського району німці та поляки спалили 7 хат і вбили 21 особу. Ще в трьох селах вбили 5 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8 зв.).

28.05. Поляки пограбували церкви в Городищах, Вигуричах і Чарукові (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9 зв.).

28 і 29.05. Німці і поляки спалили багато хат у селах Летича, Погулянка і Красноволя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 8).

29.05. У Майдані Липському Німанського району поляки спалили 10 господарств і забрали багато худоби (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. І.-Спр. 124. -Арк. 9).

29.05. У Клепачеві Ківерцівського району поляками знищено 9 родин - 32 особи. Того ж дня спалено колонії Сератівку і Салганівку Рожищенського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9).

31.05. Боївка УПА зруйнувала фільварок у селі Жабча Сенкевичівського району, де взято в полон 2 німців і 16 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 9зв.).

У травні 1943 року під час нападів на відділи УПА поляки вбили 11 повстанців і 1 поранили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

2.06. У Ківерцях польська поліція розстріляла 9 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833,-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 7).

4.06. Поляки напали на церкву в селі Несвіч під час богослужіння (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк. 8).

8.06. Німці й поляки вбили в селі Клепачів Ківецівського району 14 осіб і спалили 5 господарств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 7).

9.06. Українці спалили 3 фільварки у Рожищенському районі, де забрали всю худобу (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124. Арк.).

11.06. У селі Будячів Ківерцівського району польська поліція й СД під час облави вбила жінку, яка пасла худобу (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

13.06. Під час похорон у селі Будячеві поляки й німці заарештували й розстріляли 5 осіб з родини покійниці (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

17.06. Відділом УПА під командуванням Крука здійснено відплатну акцію на польську колонію Стахнівку, де вбито 60 осіб і спалено половину будівель. Втрати з боку українців - 17 вбитих і 5 поранених (ДАРО: Ф. P-30.-Оп. 2.-Спр. 39.-Арк. 24).

18.06. У селі Топілля Острожецького району німці й поляки спалили 19 мешканців і 7 господарств. Між убитими були кущовий, станичний і зв'язковий УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

18-19.06. У результаті відплатних акцій на польські колонії українці знищили близько 150 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

19.06. У фільварку Угринів Сенкевичівського району вбито близько 40 німців і поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 24).

22.06. Відділ Шавули відбив напад польської банди на село Губків (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 39. Арк. 24).

24.06. Відділ Шавули зліквідував польську колонію за співпрацю з німцями й більшовиками (ДАРО: Ф. P-ЗО.-Оп. 2.-Спр. 39. Арк. 24).

У другій половині червня в Сенкевичівському районі поляки спалили частково 6 сіл - Каруків, Вігуричі, Загаї, Городище, Губин, Коршів, де вбито 80 жителів. Під час відплатних акцій на польські колонії знищено 80 осіб, втрати з українського боку - 10 вбитих і 6 поранених (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 8).

25.06. Польський партизанський загін на чолі з Т. Короною ("Галич") напав на штаб УПА в селі Літин Ковельського району. Загинуло близько 100 упівців (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 242).

26.06. Під час відплатної акції українці спалили фільварки у Пожарках і Галанівці. Вбито 8 поляків-поліцаїв і активістів та 1 німця (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 11).

26.06. У селі Піддубці німці й поляки спалили 22 господарства й убили 9 осіб, у Городищі - 3 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 11).

26.06. Під час нападу польсько-більшовицького загону на село Пельчів Колківського району загинуло 35 осіб і 5, котрих піймали в лісі, а по дорозі з Пельці до Остриці польська банда вбила ще 4 мирних жителів. Під час відплатної акції відділ УПА знищив польську колонію Капище (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 10).

27.06. Поляки з м. Рожище напали на село Своз та інші населені пункти Луцького повіту. Загинуло 9 упівців (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське проти-стояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 242).

29.06. Від руки поляків загинув командир одного з відділів УПА Касян (ЦДАВОВУ: Ф.3833- Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк. 11).

Кінець червня. Часткове спалення "зеленими" за сприяння членів польської самооборони Гути Степанської українських сіл Іваничі та Веретеничі на Костопіль-щині (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

Червень-грудень. Члени польської самооборони з Панської Долини Дубнівського повіту за підтримки проаківського партизанського загону під командуванням З. Кульчицького ("Ольгерд") відбили 7 нападів відділів УПА і здійснили 6 пацифікаційних акцій проти українських сіл - Сади, Острів та інші (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

Початок липня. Поляки з Гути Степанської за підтримки польських більшовицьких партизанів із загону "Макса" напали на село Мельниця Ковельського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939- 1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

2-21.07. У Сенкевичівському районі в результаті спільних каральних акцій поля-ками і гітлерівцями знищено: в селі Сеймарки - 25, Береза - 4, Городок - 14, Тертки - 6, Коршів - 7, Коршів (колонія) - 27, Несвіч - 16, Краєний Сад - 92, Бискупичі - 4, Михлин (знищено все село), Чаруків - 112, Бігуричі - 4, Городище- 19, Колодежі - 9, Дубова Коршма - 2 чол. (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.-125.-Арк. 4).

3.07. До села Стара Гута в 14-00 прибув німецький загін в кількості 4-х німців і 41 поліцейських-поляків на 10 підводах. На озброєнні мали: міномети, ст. кулемет, автомати, гвинтівки. Коли прибули в село, місцевий загін розбігся в ліс, але 2-х озброєних затримали. Затриманим нічого не робили, а дали по їм по 50 штук патронів і сказали, що організовуйте самоохорону, тільки не йдіть у партизани, бийте бульбівців, якщо самі не можете, попросіть червоних. Після цього поїхали на Купків, Гурну-колонію, обстріляли ці села кулеметним і мінометним вогнем, потім почали палити (ЦДАВОВУ: Ф. 3883.-Оп. 1.-Спр. 125. -Арк. 72).

3.07. Німці й поляки з Лаврова напали на село Пілганів, де спалили 3 господарства і 1 жителя поранили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 8).

4.07. У зв'язку з нападом поляків з Пшебраже на село Яроміль відділ УПА і ВОП зі сокирами, вилами рушили на базу польських бандитів. По дорозі спалено 100 будівель у менших колоніях. ВОП знищив 7- поляків, відділ УПА -10. Втрати з боку ВОПа та УПА - 5 убитих і 7 поранених (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 16).

4.07. Між Холоневичами й Гараймівкою поляки вбили 5 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 19).

5.07. Поляки вбили українця й поранили жінку в околиці Людвиківки на Дубенщині (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 2).

5.07. Під час збройної сутички в селі Юхимівка поляки вбили 1 стрільця УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 5).

6.07. Під час сутички в селі Усічі Торчинського району німці й поляки втратили 45 вбитими (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 15).

8.07. На шосе Торчин-Луцьк вбито 2 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 15).

8.07. Під час бою з німцями й поляками в селі Диковини загинуло 3 бійці УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 5).

9.07. У селі Тайкури Здолбунівського району німці, поляки й мадяри вбили 30 місцевих жителів. Зокрема, поляками вбито й спалено живцем 18 громадян (ДАРО: Ф. P-30.-Оп. 2.-Спр. 65.-Арк. 35).

10.07. У селі Гільча Здолбунівського району поляками вбито 11 українців (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 65.-Арк. 12).

11.07. Поляки з відділу самооборони села Пшебраже напали на село Тростянець Луцького повіту, де перебувала підофіцерська школа УПА (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

11.07. Поляки застрілили в с.Підгайці Млинівського району хлопця, який ішов на посвячення могили героїв України (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 2).

11.07. Курсанти старшинської школи імені Богуна ліквідували невстановлену кількість поляків з села Домінополь (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 18 зв.).

12.03. Поляки пограбували с. Великі Сади і вбили 2 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Oп. 1.-Спр. 130,-Арк. 2).

13.07. Німці спалили колонію Людвиківку Млинівського району. Вбито 80 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 3).

13-14.07. Унаслідок польських нападів знищено велику кількість мирного населення в Луцькому районі: Малин - 740 (624 чехи і 116 українців). Яловичі -18, Ворчин - 15, Мале Городище - 6, Велике Городище - 10 (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 18).

14.07. У селі Кораблище Млинівського району спалено всі польські хати (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 3).

15.07. У Боратині змасакровано українську родину з 4 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 15).

16.07. У районі Млинова боївка СБ спалила колонії Влади-славку, Ульянівку та половину Сергіївки (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 3).

16.07. Німці з поляками пограбували село Хмелівку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 5).

17.07. Відділ УПА здійснив відплатну акцію на польську колонію Андріївку в Сенкевичівському районі. Були втрати з обох сторін (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 112.-Арк. 13).

17-19.07. Під час відплатних акцій на польські колонії Селисько, Зівка, Островки, Осовичі, Бирка, Виробки, Шиманісько, Тур, Іваньче, Ужане, Гали, Переспа, Березівка, Каменне, Гута-Степань, Борок, Ляди,Омеляна, Ромашкове, Темне-Жондове, Темне-Степанське, Ломи, Борсуки, Мельники, Гута Міцька, Рутвиця, Подселече, Поляни, Голинь і хутори Кам'янок, Мельниці і частину Курорту, які були постійною загрозою для українського населення, вбито понад 500 поляків і німців, українському населенню повернуто заграбоване в нього майно (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 39.-Арк. 26).

18.07. Під час відбиття польського нападу на село Заболоття Торчинського району вбито 7 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 15).

19.07. У результаті польського нападу на Заболоття загинуло 19 мирних українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 22).

19.07. У Торчинському районі відділ УПА звів бій з польською грабіжницькою бандою. В результаті збройної сутички вбито 19 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 112.-Арк. 13).

21.07. У селі Городище поляки замордували 3 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 19).

22.07. Поляки затримали 5 осіб у Дедеркалах і відвели до Шумська (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 7).

24.07. Під Жабкою Луцького повіту два поляки вбили жінку, котра їхала до Луцька (ЦДАВОВУ: Ф. 3833 .-Оп. 1.-Спр. 112.-Арк. 13).

24.07. Поляками повністю спалено село Уличів Турійського району, а понад 100 осіб, що були в хатах, у нелюдський спосіб помордовано., в основному літніх та дітей (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 129.-Арк. 2).

24.07. Поляки вбили в селі Мізочику Івана Виноградного (1911), Савку Наумнюка та Порфирія Мосійчука (1887) (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 63.-Арк. 3 зв.).

24.07. Німцями й поляками спалено половину села Літин і 50 господарств у Радовичах. Під час цієї акції замордовано і близько 50 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.- Арк. 3).

24.07. Біля Радивилова вбито із засідки 2 польських поліцейських (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 3).

27.07. Біля Радова на Дубенщині рій УПА вбив 1 німця, 2 фольксдойчів і 3 поляків. У відповідь німці спалили в Радові 4 хати і вбили 6 жителів. У результаті відплатної акції знищено польську колонію (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.- Арк. 3).

27.07. Поляки з Антонівки Луцького району убили 7 українців з Цехівщини, Сеймарки та Ворчина (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 23).

28.07. У селі Звірові Піддубецького району поляки спалили З господарства і вбили 1 жителя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 23).

28.07. Відбулася сутичка між озброєними відділами українців і 107 поляками біля колонії Вінцентівка, яка закінчилася втратами з обох боків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 112.-Арк. 13).

29.07. У Ганичах Ківерцівського району поляки спалили 100 хат і вбили 10 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.- Арк. 22).

29.07. У Сокирищах Ківерцівського району поляки спалили 1 хату і вбили одну жінку (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 22).

29.07. У колонії Климентівка спалено 3 господарства поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 22).

29.07. Поляки розстріляли 2 українців з Городка і Козина (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 23).

29.07. Німці з поляками пограбували село Кремиш (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 28).

30.07. Німці з поляками з Кунух пограбували Старий Загорів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 29).

30.07. Німці з поляками пограбували село П'ятикори (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 29).

30.07. Під час відбиття нападу поляків і мадярів на село Іванчин Луцького району вбито і поранено 15 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 23).

30.07. У районі Рожищ угорці й поляки спалили до 300 господарств (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 163).

31.07. Німці з поляками розстріляли 8 осіб у колонії Зелена (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 29).

Наприкінці липня українська самооборона села Береззя Сенкевичівського району вбила 30 і поранила 7 поляків, які напали разом з німцями (Літопис УПА. - Торонто, 1977.- Т. 2.-С. 168).

У липні поляки в селі Йосипівка спалили живим Федора Бондаря (1906) (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 65.-Арк. 18).

Липень. Поляки з самооборони села Скорч напали на українські села Уличів, Вотин таЖуковець Горохівського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні(1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

Липень. Поляки із самооборони Рожищ напали на базу УПА в селі Суськ Луцького повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

1-2.08. Польський більшовицький партизанський загін під командуванням С. Вогульського за участю членів відділів польської самооборони сіл Видимир, Пересня, Прірва, Порода, Хоромці, Суня, Антонівка напав на відділ УПА на території Сарненського повіту. Загинуло 150 упівців. Захоплено близько 70 коней, 35 возів, 25 корів, 32 гвинтівки, ручний кулемет (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 243).

1.08. Під час збройної сутички польський більшовицький партизанський загін імені Ванди Василевської вбив 156 українців, захопив 70 коней, 35 овець, 15 корів, 1 кулемет (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 12.-Арк. 35).

1.08. Поляки пограбували колонію Зелена Іваничівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 25).

2.08. Поляки грабували і знущалися над населенням колонії Зелена (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 25).

2.08. Німці та поляки спалили село Залужжя Кременецького району (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 164).

3.08. У селі Затурці поляки розстріляли кущового Ворона (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 26).

4.08. У селі Хуболтові поляки спалили 2 будинки і вбили 2 мешканців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 26).

4.08. Польська банда забрала і вбила голову села Вотин (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 26).

4.08. Шістсот селян з вилами і косами спалили польську колонію Рибча Катербурзького району. Убито 1 поляка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 6).

5.08. Поляки спалили господарство українця в селі Тетильківці Катербурзького району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 6).

6.08. Неподалік села Завалля Катербурзького району поляки спалили Макара Присяжнюка, заарештованого німцями два дні перед тим (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 6).

8.08. Поляки з Білина напали на Пшерєву Волю і спалили всі 109 будинків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 27).

8-9.08. Поляки розстріляли в Рожищенському районі З українців за зв'язок з УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк. 24).

9.08. 30 поляків і 1 німець замордували в селі Борочиця священика Семена Лизогуба (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 118.-Арк. 27).

10.08. Поляки із Скірчи напали на Бубнів, звідки забрали Василя Савітського, спаливши його господарство (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 27).

10.08. Поляки з Локач напали на села П'ятикори, Кремені, Хорів і Дорогичі, де вбили літнього селянина й пограбували мешканців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 27).

10.08. Німці й поляки повторно палили село Бубнів. Вбили 2 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 27).

11.08. Поляки спалили 10 хат у селі Яроміль (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 125.-Арк. 9).

11.08. Німці й поляки спалили 20 хат у Бубнові й Коритниці і вбили 8 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 118.-Арк. 31).

11.08. Збройний відділ української самооборони на шляху Вишневець-Кремінець розбив польсько-німецьку грабіжницьку банду. Загинуло 25 поляків і 15 гітлерівців (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 169).

12.08. Поляки на чолі з Колюбою пограбували село Борочицю (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 31).

12.08. Німці з поляками розстріляли в Марковичах 4 особи (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 31).

13.08. Під час сутички відділу УПА з нападниками на женців біля села Марцалівки вбито 6 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 31).

14.08. Поляки знову напали й пограбували Марцалівку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 31).

14.08. Поляки з німцями забрали коней та худобу в Суходолі (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 31).

14.08. У сутичці між відділом УПА і польською бандою біля Садової Вільки вбито 1 поляка і 1 поранено (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 32).

14.08. У селі Стара Мощаниця відділ УПА, відбиваючи напад польської банди, вбив 40 і поранив 16 поляків (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 169).

14.08. У Радивилівському районі українська самооборона вбила 32 і поранила 10 німців і поляків, що поверталися з награбованим майном (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т. 2.- С. 169).

14.08. Поляки вбили 2 українців біля колонії Олика (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 125.-Арк. 9).

15.08. Німці і поляки зі Скірчи напали на село Горзвин, де вбили 5 осіб і спалили 3 господарства (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

16.08. У Садовій поляки заарештували одного жителя, забравши його до Луцька (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

18.08. Під час збройної сутички біля Зимного вбито 15 поляків і 2 мирних українцівЦДАВОВУ: Ф.3833-Оп.1-Спр. 118 - Арк.32).

18 і 20.08. Із села Шепель Торчинського району поляки забрали 7 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк. 26).

19.08. Поляки пограбували села Древищі і Вигаданці (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1,-Спр. 118.-Арк. 32).

19.08. У селі Мощаниця Олицького району поляки й мадяри вбили 35 осіб і спалили кілька хат (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1. - Спр. 124.-Арк. 25).

19.08. В околиці Ядвиполя відділ УПА розбив німецько-польську валку. Під час сутички вбито 20 гітлерівців, 20 польських поліцейських і 55 осіб з числа цивільного населення (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 22).

19.08. У збройній сутичці між відділом УПА і польськими більшовицькими загонами імені Костюка та імені Ванди Василевської вбито 22 українці і поранено близько 50. З боку поляків лише поранено Броніслава Суховецького (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1 .-Спр. 15.-Арк. 29-29 зв.).

20.08. У селі Вігуричі поляки вбили 70-річного діда і 17-річного хлопця (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

21.08. Поляки з Панської Долини напали на село Начичі Острожецького району, де замордували старосту (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

22.08. Поляки із Скірчи вбили українського хлопця в селі Шепель Торчинського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп 1 - Спр. 124.-Арк. 26).

22.08. Поляки з Панської Долини забрали з села Боголюбівки Острожецького району 6 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 26).

22.08. У селі Буків поляки вбили 2 хлопців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

22.08. Поляки пограбували села Боголюби і Богушівку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

22.08. Група партизанів загонів імені В. Василевської та "Смерть фашизму" імені Костюшка польського більшовицького з'єднання вели бій з бандерівцями в районі Майдан, убито націоналістів - 22, поранено до 50 націоналістів (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 15.-Арк. 4).

23.08. Поляки зі Скірчи напали на села Кошів і Садів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 26).

23.08. Відділ під командуванням Цигана біля села Воронухи мав бій з німцями й поляками, які виїхали грабувати українські села. Були вбиті й поранені серед німців і поляків (ДАРО: Ф. P-30.-Oп. 2.-Спр. 29.-Арк. 48).

24.08. Під час сутички біля села Губин Сенкевичівського району вбито 3 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 27).

24.08. Напавши на село Колодежі Сенкевичівського району, поляки вбили 1 мирного жителя. Під час сутички з підоспілим відділом УПА вбито 17 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 27).

25.08. Відділ УПА під час відплатної акції на маєток Угринів знищив 70 поляків. Втрати з боку українців - 3 вбитих і 11 поранених (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 27).

25.08. У селі Губин Сенкевичівського району вбито в перестрілці розвідника польського підпілля (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 27).

26.08. Мадяри і поляки з Пального спалили в селі Ботинь Піддубецького району 11 господарств і заарештували 4 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 25).

28-29.08. Протягом дводенного бою в селі Засмики курсанти старшинської школи імені Богуна знищили 150 поляків, 40 поранили і 11 взяли в полон (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 32.-Арк. 49).

29.08. Під час атаки на Іваничі відділ УПА знищив 40 польських поліцаїв (ЦЦАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 1).

30.08. У результаті нападу проаківського партизанського загону під командуванням В. Черминського ("Яструб") на українське село Грушівка Ковельського повіту розбито сотню УПА (цит. за: Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

31.08. У результаті спільних дій членів відділу польської самооборони села Пшебраже та більшовицьких партизанів під командуванням М. Прокопюка знищено близько 300 бійців УПА (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське проти-стояння в Західній Україні (1939-1945 pp.): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

Серпень. Члени відділу польської самооборони Ружина здійснили пацифікаційні рейди проти українських сіл Клечковичі, Туровичі, Клевецьк та інші Ковельського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

Наприкінці серпня відділ УПА знищив 8 поляків, які грабували село Залужжя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 52 зв.).

Наприкінці серпня відбулися триденні бої між відділами УПА і німцями й поляками на Горохівщині, в результаті вбито останніх 54 (Літопис УПА.-Торонто, 1977.-Т. 2. С. 131).

Початок вересня. За підтримки радянських партизанів із з'єднань І. Шитова та Д. Медведєва поляки під командуванням Л. Осецького напали на село Вілія на Костопільщині. В результаті 4-годинного бою було знищено кілька сотень українських селян та 40 бульбівців. Поляки втратили 16 осіб (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.): Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 234).

2.09. Польські шуцмани підпалили в селі Шубкові 5 хат і вбили 8 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 51.-Арк. 3).

2.09. Напад проаківського партизанського загону під командуванням К. Філіповича ("Корд") на упівські загони в селах Красноволя та Лісники Любомльського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

3.09. Від важкого поранення в бою з поляками помер стрілець Євген з відділу "Тополі" (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 64.-Арк. 1).

3.09. Польське більшовицьке з'єднання провело операцію проти українських повстанців у районі Гута-Степангород-Біла, під час якої було вбито 33 українці, а 42 поранено (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 15.-Арк. 14 зв.).

4.09. Засідкою УПА вбито 1 поляка і 4 поранено, котрі напали на село Лаврів(ЦДАВОВУ : Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 124.-Арк.45).

6-8.09. Польський проаківський загін під командуванням К. Філіповича ("Корд") спалив село Висоцьк і напав на інші українські села Любомльського повіту - Бовтуни, Замлиння, Вишнів (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

8-9.09. Загони польського з'єднання, що вийшли згідно з наказом обласного штабу більшовицького партизанського руху Рівненської області з села Дубровськ на бойову операцію проти українських націоналістів, у районі Степангород - Чайків вбили 52 українці і 67 поранили. Втрати польської сторони - 2 вбитих бійців загону імені Костюшка (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 15.-Арк. 16, 18).

10.09. Поляки з Ружина спалили в селі Кличковичі Гурійського району 100 селянських господарств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 58.-Арк. 26).

11.09. Біля Затурець поляки зловили й помордували активістку ОУН, котра після жахливих знущань покінчила самогубством (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 52).

11.09. Поляки з Стенжарич пограбували село Мосур, де вбили 30 і поранили 2 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 52).

12.09. Поляки замордували колишнього голову Горохівського району Черниша (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118 - Арк. 52).

13.09. Німці з поляками пограбували село Льонівку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 52).

14.09. Польська банда спалила в селі Яцьковичі над Случчю 48 хат, вбила 8 мешканців і забрала 750 голів худоби (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 173).

18.09. Поляки забрали з села Княгинопіль Острожецького району 2 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

19.09. Німці зловили біля Янібора та Станіславіва 20 поляків-грабіжників, котрі мордували українське населення, і ліквідували їх (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 52 зв.).

20.09. Поляки вбили 2 українців у селі Ярославичі (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

21.09. Німці й поляки з Малих Березолук напали на село Ворончин, де вбили 1 селянина (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 118.-Арк. 53).

21.09. Поляк, який розвідував розташування відділу УПА в селі Чесниця, був застрілений відділом Ярого, оскільки не відгукнувся на запит (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32 - Арк. 73).

21.09. Німці з поляками пограбували село Поренчин і вбили там 1 селянина (ЦДАВОВУ: Ф.3833.-Оп.1.-Спр. 119 - Арк. 14).

21.09. Поляки палили село Когильне ЦДАВОВУ: Ф.3833.- Оп.1.-Спр. 119.-Арк. 14).

21.09. Польська банда пограбувала колонію Мосуравку і вбила там 1 українця. Після цього вона напала на село Капулів, де спалила 1 хату і вбила 10 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп.1.-Спр. 119.-Арк. 14).

22.09. 20 поляків напало на село Когильне (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).

22.09. За участю польського загону під командуванням Галицького більшовиць-кими партизанами вбито 25 націоналістів у селі Стадинь (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 16).

22.09. Поляки напали на село Вільку Рожищенського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

22.09. Відбиваючи атаку польської банди на село Лизяни Березнівського району, місцевий самооборонний відділ убив 10 нападників (Літопис УПА.- Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 194).

23.09. Польська банда пограбувала українських селян в колонії Мосурській і вбила 3 українців. Того ж дня ввечері та сама банда вимордувала в селі Кладнів 10 українців і спалила 1 хату (Літопис УПА.- Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 192).

23.09. Польська банда вбила 1 мешканця села Забундя, де спалила також 1 хату (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 192).

24.09. На село Луків напали поляки з Рожищ. Убито 17 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

24.09. Відділом УПА вбито 2 поляків, які ходили в розвідку до села Землиця (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).

24.09. Польська банда з жителів Гряди Мосурської та Бистраків пограбувала українців Гряди Мосурської і вбила З мешканців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).

24.09. Та сама польська банда напала на село Кладнів, де замордувала 10 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 53).

25.09. Польська банда спалила село Бистричі в Стидинському району (Літопис УПА.-Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 195).

26.09. Відділ УПА зловив і розстріляв у селі Мар'янівка 6 польських бандитів (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т.2.-С. 193).

26.09. Відділи УПА вбили кількох поляків при спробі тих пограбувати колонії Марцелівка та Барбарівка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 14).

27.09. Під час ліквідації держгоспу в селі Понебеж Рівненського району знищено 2 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 130.-Арк. 18).

27.09. Відбиваючи напад на колонію Марцелівку, відділ УПА знищив 4 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.- Арк. 53).

27.09. Відбиваючи напад на колонію Барбарівку, відділ УПА знищив 1 поляка і 1 поранив (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 118.-Арк. 53).

27.09. Польська банда напала на село Забунду, де вбила 1 жителя і спалила 1 обійстя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 54).

28.09. Відбито польський напад на колонію Марцелівку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 54).

28.09. Польська банда з Білина напала на село Руда, де вбила 12 українців і пограбувала велику кількість господарств (Літопис УПА.- Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 192).

29.09. Польська банда з Рожищ напала на село Луків, де замордувала 17 українських селян і спалила кілька будинків. Коли поляки розпочали руйнувати Могилу української слави, наспів відділ УПА, який відігнав бандитів, котрі залишили на болі бою свого старшого (Літопис УПА.- Торонто, 1977. - Т. 2.-С. 193).

29.09. Відбито польський напад на село Замость (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 54).

29.09. Українська самооборона села Віська Рожищенського району вночі відігнала рушничним вогнем польську грабіжницьку банду в кількості 50 осіб (ЛітописУПА.-Торонто, 1977.- Т. 2.-С. 194).

29.09. У Мартинівці Рівненського району знищено сексотку, яка доносила полякам (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 16).

29.09. В Угринові Сенкевичівського району німці і поляки замордували 3 мирних жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 124.-Арк. 45).

30.09. Німці й поляки пограбували Озерне Ківерцівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

30.09. Відділом УПА спалено маєток Мительне Олицького району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 124.-Арк. 45).

30.09. Поляки з Білина з сокирами й косами напали на село Руда, де вбили 20 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 118.-Арк. 54).

На початку жовтня польська банда замордувала в селі Замостя Володимирського повіту 22 українців (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 192).

1.10. Поляки, одягнені в мадярські мундири, в селі Богданів Рівненського району спалили 5 хат і заарештували українську родину з 4 осіб, яку відправили до Здолбунова (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 16).

1.10. У селі Головчиці Корецького району відділ УПА за участю цивільного населення відбив велику кількість худоби і знищив штаатсгут. Вбито 20 поляків, які охороняли господарські приміщення, і взято до полону 1 німця (ДАРО: Ф.Р-30.-Оп. 2.-Спр.15.-Арк. 14).

1.10. Українськими повстанцями в селі Жадківці Корецького району ліквідовано сексота Шандурка і спалено 2 польських будинки (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 15.-Арк. 14).

1-8.10. Гітлерівці з поляками нападали та грабували села Мала Любашка, Борщівка, Корчів Костопільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 8).

2.10. Більшовики й поляки перед світанком напали на село Омельне Колківського району. Забрано 300 голів худоби, 10 підвід з кіньми й замордовано 10 селян. Відійшли в бік Пшебраже (Літопис УПА. - Т. 2.-С. 189).

2.10. Члени польської самооборони з села Пшебраже спільно з більшовицьким партизанським загоном на чолі з капітаном Коваленком напали на село Омельна Луцького району (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

3.10. У селі Топчі Межиріцького району українські повстанці зліквідували 1 польку (ДАРО: Ф. P-30.-Оп. 2.-Спр. 15.- Арк. 14).

3.10. У селі Ільпін Рівненського району зліквідовано 1 поляка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 17).

4.10. У селі Боложівка німці й поляки вбили 1 хлопця (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 102).

5.10. Поляки напали на село Романівку Іваничівського району і вбили там 3 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.- Арк. 47).

5.10. Напад польських проаківських загонів "Яструба" і "Корда" на українські села Полапи і Сокіл Любомльського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

6.10. Відділ УПА під проводом Гордієнка у бою з гітлерівцям й поляками біля села Коківець знищив 6 німців і 1 поляка (Літопис УПА. - Торонто, 1977. - Т. 2.-С. 196).

6.10. Відбиваючи напад грабіжницької банди, відділ самооборони в селі Колодно-Селисько Вишневецького району вбив 1 поляка, а 1 поранив (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 196).

6.10. У селі Богдашів Сарненського району поляки в угорських мундирах спалили 5 хат і заарештували родину з чотирьох осіб за те, що попереднього дня хтось убив поляка (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 97).

7.10. Поляки напали на село Лицева Локачинського району. Одного місцевого жителя вбито і поранено одного поляка. При побитті двох місцевих поляки примов-ляли: "Ми не б'ємо тому, що ти в чомусь винен, а тому, що ти є українець" (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 48).

7.10. У селі Малі Садки Дубнівського району поляки вбили свідомого українського селянина (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 11).

9.10. Український відділ самооборони обстріляв грабіжників. Убито 1 поляка і 1 поранено (Літопис УПА. - Т. 2.-С. 196).

9.10. Відділ УПА ліквідував маєток Костюшково в Луцькому районі, який був базою антиукраїнських виступів. Усіх поляків, які там перебували, знищено (Літопис УПА. (Літопис УПА.- Торонто, 1977. - Т. 2.- С. 196).

9.10. Український відділ самооборони села Городниця Острожецького району під час перестрілки вбив 1 німця і 2 поляків (Літопис УПА. - Т. 2. -С. 197).

10.10. У селі Ворохів Піддубецького району німці за допомогою поляків заарештували 50 осіб (Літопис УПА. - Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 179).

10.10. У селі Судні Сарненського району німці з поляками спалили 5 хат і замордували 9 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 19).

10.10. Відбиваючи напад грабіжницької банди, відділ самооборони села Городниця Острожецького району вбив 1 німця і 2 поляків (Літопис УПА.- Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 196).

11.10. У селі Білашівці Людвипільського району поляки вбили 1 українця, а 1 українця і 1 жінку забрали з собою (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 19).

11.10. У ніч з 11 на 12 жовтня українські селяни знищили в Піддубецькому районі фільварки в Синякові, Борохові та Піддубцях, які були базою для польсько-німецьких грабункових банд (Літопис УПА.- Торонто, 1977. - Т. 2.-С. 196, 197).

12.10. У селі Холопичі Оздютицького району вбито 2 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 46).

12.10. Поляки напали на село Черче Володимир-Волинського району і вбили там 4 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. За.-Арк. 46).

12.10. У селі Ільпінь Рівненського району боївкою СБ зліквідовано 1 поляка (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 98).

12.10. У селі Буди Вербського району німці з поляками заарештували велику кількість жителів. 1 повстанця повісили (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 100).

12.10. Уночі 50 східняків, котрі дезертирували з лав УПА, розгромили колонію Костюшкове, де стояли німці. Гітлерівців і поляків зліквідовано (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 1).

12.10. Гітлерівці й поляки, які відзначалися особливою жорстокістю, замордували 500 жителів сіл Білашів, Галівка, Грозів, Грозівський Корчунок, Грем'яче, Гремяцькі Хутори, Завидів, Завидівські Хутори, Дерев'янче Мале, Дерев'янче Велике, Лючин, Михайлівка, Новомалин, Озера, Полівці і Точевики (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.- Арк. 63).

12.10. Німці й поляки вбили 2 жителів у селі Краснолука. Спалено 18 господарств (Літопис УПА. -Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 179).

12.10. До сотенного Ігоря, відділ котрого діяв біля Іваничів, звернулися українці із-за Бугу з проханням захистити від польських нападів на Холмщині (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 35.-Арк. 4).

12.10. Поляки спалили православну церкву в селі Сатеві Дубнівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 11).

12.10. Німці з поляками напали на село Борщівку, де замордували 8 осіб з цивільного населення (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 270).

13.10. Сотенний Ігор, відділ котрого діяв біля Іваничів, повідомив , що оскільки "поляки з Іваничів, яких є коло 100 чол. озброєних, нападають на села, грабують і убивають наших людей", то "щодня майже проводимо бій із поляками" (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 3).

13.10. Поляки напали на село Микуличі Володимир-Волинського району. Вбито 1 жителя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 46).

13.10. Поляки напали на село Яхимівка Оздютицького району. Спалено 13 господарств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 46).

13.10. Гітлерівці й поляки в селі Нараєве Дубнівського району вбили 5 селян і спалили 50 господарств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 11).

13.10. Поляки напали на село Холопичі Оздютицького району. Спалено 4 господарства, вбито 2 жителів, забрано багато худоби (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 46).

13.10. У селі Білашівці Людвипільського району поляки забрали закладниками 3 українців, одного з яких послали з листом до командування УПА про умови перемир'я.

14.10. Німці з поляками замордували 1 українця неподалік Березного (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 8).

14.10. Під час сутички з польськими грабіжниками в селі Бегети Любомльського району 1 поляка вбито і 1 поранено (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 7).

14.10. Група поляків з Білина напала на село Руда Любомльського району. Під час сутички з відділом куреня Вітра вбито 10 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 8).

14.10. Німці з поляками спалили 20 хат у селі Жорнів Дубнівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119 - oАрк. 11).

14.10. Німці з поляками пограбували село Дорогостаї Млинів-ського району і вбили там 1 жителя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 11).

15.10. Відділом Ярого розстріляно поляка-розвідника (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 2.-Арк. 73).

15.10. Поляки з Білина знову напали на село Руда. Під час сутички сотнею імені Сагайдачного вбито 5 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 8).

15.10. Німці з поляками повністю спалили село Борщівку (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 270).

16.10. Група поляків (35 осіб) за допомогою української поліції біля села Руда напала на відділ УПА. Загинув сотенний Грізний (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.- Арк. 8).

16.10. Німці з поляками напали на село Мащу, де спалили 15 будинків і вбили 1 жителя (Літопис УПА. Нова серія. - Київ- Торонто.-Т. 2.-С. 270).

16.10. Уночі польська боївка в кількості 70 осіб напала на село Руда Вербського району. Поляки спалили багато хат і відступили, зустрівши опір рою УПА (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. За.-Арк. 25).

16.10. Поляки замордували 4 українців у селах Лукин і Ворокун (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 8).

16.10. Гітлерівці з поляками напали на село Маща Костопільського району. Спалено 15 хат. вбито 1 жителя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 8).

17.10. Німці разом з поляками провели облави й заарештували багато українців у Здовбиці та Здолбунові (Літопис УПА. - Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 181).

17.10. Польська боївка в селі Мощаниця Олицького району вбила 9 селян і спалила 5 хат (Літопис УПА.- Торонто, 1977. - Т. 2.-С. 194).

18.10. Червона і польська більшовицька партизанка забрала з собою 3 мешканців села Майдан (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 270).

18.10. Відділом Ярого розстріляно 1 поляка біля села Бегети (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 73).

19.10. За участю поляків більшовицькими партизанами Медведєва в селі Берестяни вбито до 40 українських повстанців (ЦДАГОУ: Ф. 70.-Оп. 1.-Спр. 11.-Арк. 16).

19.10. Відділом УПА знищено групу поляків, які грабували село Підгайці Любомльського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 7).

19.10. Польський більшовицький загін у Селищах, Ясногорці та Чабелях замордував 9 осіб і спалив 67 хат. Переслідуючи нападників, відділ УПА знищив 52 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 57.-Арк. 13).

20.10. Відділом УПА ліквідовано поляка Казимира Броновіцького, котрий прийшов з Березного в розвідку (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 57.-Арк. 7).

20.10. Відділом УПА вбито 5 поляків біля села Підгайці Володимир-Волинського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 74).

21.10. Польська боївка з п'яти осіб вбила 2 свідомих українців .з села Стриївці Збаразького повіту - Крука і Щербатюка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1-Спр. 236.-Арк. 2).

21.10. Один з кавалерійських відділів УПА знищив 12 німців і поляків, які грабували село Киселина Війницького району (ЦДАВОВУ: Ф. З833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 16).

23.10. В Антонівці поляки вбили Онопрія Трохлюка та Коріня (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 57.-Арк. 9).

23.10. Німці й поляки пограбували й спалили села Коростятин і Палянку на Рівненщині (Літопис УПА. -Торонто, 1977. -Т. 2,-С. 183).

24.10. Під час збройної сутички в селі Зимно Володимир-Волинського району боєдь УПА вбив 5 поляків і кількох поранив (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 25).

24.10. Під час нападу 6 німців і 28 поляків на село Кисилин Оздзютицького району відділ УПА знищив 13 поляків і одного німця (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 3а.-Арк. 25).

25.10. Поляки спалили за Бугом село Мірчу. Вбито 98 мирних жителів, спалено 105 хат (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1-Спр. 3а.-Арк. 25).

25.10. Польська боївка вночі напала на село Фалемичі Володимир-Волинського району. Вбито 8 місцевих жителів і спалено 5 господарств (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 3а.-Арк. 25).

25.10. Німці з поляками в селі Жуківці поранили 1 хлопця і спалили 1 хату (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 32.-Арк. 67).

25.10. Польська боївка в кількості 15 осіб напала вночі на село Микуличі Володимир-Волинського району. Вбито 3 місцевих жителів. Боївка УПА, яка наспіла, знищила 3 польських бандитів. Того ж дня біля сусіднього села відділ УПА знищив 4 поляків, котрі грабували селянське поле (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1 .-Спр. 3а.-Арк. 25).

25.10. Під час засідки на поляків, які напали село Бегети Любомльського району, одним з відділів УПА вбито 4 грабіжників (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 8).

25.10. Рій під командуванням вістуна Щиткова знищив 12 поляків, які грабували село Бегети Любомльського району. Чота під командуванням Слюсаря ліквідували в цьому ж селі 15 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 7).

27.10. Більшовицькі партизани в селі Вуйковичі Володимир-Волинського району, де вони переховувалися, обстріляли відділ УПА. В результаті сутички згоріла хата, де вони переховувалися, і загинула селянська родина (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 25).

27.10. У селі Овадно Вербського -району при суперечці з місцевим жителем Лавріном Музикою бойовик СБ ОУН убив його, коли той намагався вдарити палицею (ЦЦАВОВУ:Ф. 3833. -Оп. 1.-Спр. За.-Арк. 31).

27.10. Члени відділу польської самооборони села Пшебраже спільно з більшовиць-кими партизанами напали на українське село Славатичі (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

28.10. Роєм УПА під командуванням Щиткова знищено велику кількість поляків, які напали на село Бегети Любомльського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 7).

28.10. Відділ УПА під командуванням Сосенка в сутичці біля Порицька вбив 3 німців і поляків і 6 поранив (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 17).

28.10. Боївка УПА під проводом Гамалії спалила 10 польських господарств у колонії Колоденка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 59.-Арк. 125).

30.10. Українські селяни, озброєні косами, вилами, сокирами, билися з польською бандою в селі Білашів Людвипольського району. Вбито 8 польських боївкарів, 4 поранено (Літопис УПА.- Торонто, 1977.-Т. 2.-С. 194).

31.10. Польський більшовицький партизанський загін на чолі з Журом і Якубом з Старої Гути Людвипільського району в кількості до 400 осіб пограбував село Борове Рокитнівського району, вбивши при цьому 24 і поранивши 4 жителів.

Перейшовши до Карпилівки, той же загін спалив там близько 200 хат, убив 164 і поранив 4 українців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833 - Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 25).

31.10. У селі Бичаль Олександрійського району німці й поляки вбили 2 жінки та 1 чоловіка (ДАРО: Ф. P-30.-Оп. 2.-Спр. 16.-Арк. 231).

31.10. У селі Новосілки Клеванського району відділ УПА знищив 3 поляків, які грабували мирних жителів. Загинуло і 2 упівці (ДАРО: Ф. Р-30.-Оп. 2.-Спр. 16.-Арк. 231).

31.10. Українці з навколишніх сіл спалили польську колонію Поташню, яка була базою антиукраїнської боротьби (Літопис УПА.-Т. 2.-С. 195).

31.10. Під час нападу разом з гітлерівцями на село Когильно Володимир-Волинського району група поляків підірвалася на міні (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 3а.-Арк. 31).

31.10. Поляки пограбували село Антопіль (ЦЦАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр.59.-Арк. 125).

30.10. Озброєні вогнепальною зброєю, косами й вилами поляки напали на село Руда, де вбили 20 осіб та багатьох поранили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119.-Арк. 15).

31.10. Поляки вдруге напали на село Руда, де вбили 12 осіб, поранили 2 жінки (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 119 - Арк. 15).

Друга половина жовтня. Напад польського проаківського загону під командуванням "Яструба" на українські села Озеряни, Каролінка і Дажва Ковельського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 244).

У жовтні Службою Безпеки ОУН на Костопільщині і Сарненщині ліквідовано 33 поляки (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 55.-Арк. 5).

У селі Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області за участю поляків і євреїв більшовицькі партизани на чолі з Линьковим в жовтні 1943 року знищили 270 мирних жителів (Із криниці печалі. - Рівне, 1997. - Вип. 4. - С. 29-33).

Наприкінці жовтня німці й поляки пограбували й спалили на Крем'янеччині села Вікмини, Грабову, Кімнати, Підгайці, Попівці та інші (Літопис УПА. -Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 183).

2.11. Українські селяни із-за річки Случ, озброєні обрізами, косами та вилами, спалили польську колонію Антомір (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 57.-Арк. 27).

2.11. У селі Полиці Рафалівського району німці й поляки спалили хату й узяли 50 закладників (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 18).

2.11. У селі Бонів поляки з німцями пограбували млин, де забрали 10 мішків борошна і багато збіжжя (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 35).

5.11. Відділ Цвіта знищив біля села Купичева Любомльського району 4 польських боївкарів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 32.-Арк. 7 зв.).

5.11. Під час відбиття нападу польської банди на село Бадашівка Людвипільського району вбито 1 українця і 1 поляка, ще одного нападника поранено (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 128.-Арк. 14).

5.11. Німці з поляками в селі Переділи спалили 15 будівель, 2 жителів убили і 1 поранили (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 125).

5.11. Німці з поляками спалили село Бушу Мізоцького району, вбили там, 4 підпільників, 4 мирних жителів і 2 азербайджанців (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 450).

7.11. У селі Рудня Підлужанська німці й поляки, які прийшли із станції Моквин, спалили 8 хат, 10 клунь і водяний млин. У селі Великі Любаші ця банда спалила млина і 5 хат. Також спалено всі хати по шляху Рудня-Головин (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 24).

7.11. Німці з поляками пограбували село Карпилівку, спаливши при цьому 3 хати (ЦЦАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 125).

9.11. Польська банда пограбувала село Білашів Людвипільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.- Арк. 25).

10.11. Німці й поляки пограбували село Раковець Вишнівецького району (Літопис УПА. -Торонто, 1977. -Т. 2.-С. 183).

11.11. Німці й поляки пограбували Колодежі, Жабче і Михню Демидівського району. В останньому вбили 28 і поранили 14 мирних жителів (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.- Т. 2.-С. 450).

12.11. Німці й поляки з Костополя пограбували село Борщівка (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 24).

12.11. Відбиваючи польський напад на село Купичів Любомльського району, знищено 8 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп, 1.-Спр. 32.-Арк. 7 зв.).

12.11. Під час збройної сутички біля сіл Купичів і Рядовині Любомльського району відділом УПА вбито 6 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 35.-Арк. 8).

12.11. Під час сутички з поляками біля села Купичів загинуло З стрільців з чоти Степового, 2 поранено (ЦДАВОВУ; Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 77).

13.11. Польська боївка, що прибула з боку Засмикова, розбила відділ УПА в селі Чорніїв (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 32.-Арк. 49 зв., 50).

13.11. Польська банда під час нападу на село Хотинь Людвипільського району забрала з собою 5 українців та пару коней (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 15).

13.11. Поляки напали на село Вирі Сарненського району, пограбували його і зарубали сільського голову (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.-Арк. 16).

13.11. Польська банда з Костополя пограбувала село Хмизополе, де вбила 2 жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 26).

13.11. Німці й поляки напали на село Дермань II Здолбунівського району, де спалили 60 господарств, убили 6 і поранили З мирних жителів (Літопис УПА. Нова серія. - Київ- Торонто.-Т. 2.-С. 450).

14.11. Близько 100 німців і поляків пограбували село Почалівка, вбивши при цьому 1 жителя, поранивши одну жінку і забравши з собою 10 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 25).

14.11. Під час сутички між польською бандою і розвідувальною групою УПА біля села Поляни Березнівського району вбито 2 українці і 1 поляк (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 25).

14.11. Пастухи з села Данчиміст зловили поляка, який розвідував ліс, і передали його в руки поліції. При спробі втечі останнього він був убитий (ЦЦАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 25).

16.11. Бої проаківського партизанського загону під командуванням В. Коханьського ("Вуєк", "Бомба") за участю членів польської самооборони села Стара Гута і більшо-вицьких партизанських загонів на чолі з капітаном Котляровим біля села Мочулянка Костопільського повіту (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939- 1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 245).

19.11. Біля села Чорніїв в ході кількагодинного бою відділи УПА вбили до 60 поляків (ЦДАВОВУ:Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 32.-Арк. 50).

22.11. Поляки напали на село Бистричі Людвипольського району, де вбили 5 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 128.- Арк. 15).

22.11. Рій Цівіта у бою з польською боївкою біля села Купичів знищив 40 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.- Арк. 7 зв.).

24.11. Під час бою з поляками в селі Літин загинуло 4 українські повстанці (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 32.-Арк. 77). 25.11. У бою з польською боївкою в селі Літин загинув ройовий УПА Довбач (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1 .-Спр. 32.-Арк. 50 зв.).

25.11. Члени відділу польської самооборони села Пшебраже напали на село Журавичі Луцького повіту з метою здобуття збіжжя і худоби (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 245).

27.11. Польська банда в кількості 30 осіб з Костопільського району пограбувала село Піскове (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 57).

29.11. Поляки з Старої Гути Людвипільського району пограбували село Михалик Березнівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 57).

29.11. Боївка УПА зліквідувала польську колонію в Рокитнівському районі (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.--Спр. 130.-Арк. 64).

30.11. Польська банда пограбувала село Уберіжжя Степаньського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 64).

30.11. Німці з поляками пограбували хутір Білів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 133).

2.12. Відділ Цимбала зробив наскок на Нове містечко - Остріг, знищивши 4 польські пункти і забравши багато майна (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 357).

3.12. Польська банда з села Броніславка Людвипільського району забрала з собою селян села Поташня (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 64).

4.12. Німці з поляками пограбували хутір Білів, де вбили З мешканців (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 133).

4.12. Близько 300 поляків пограбували село Рокитне Костопільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.- Арк. 62).

4.12. Боївка Верещаки вбила 8 і поранила 6 поляків, які на чолі з ляндвіртом їхали грабувати українські села (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто, 1999.-Т. 2.-С. 392).

6.12. Під час відбиття грабіжницької банди рій Гамалії вбив 7 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 59.-Арк. 133).

9.12. Польська банда з села Гранного в кількості до 200 осіб, у тому числі 100 жінок, пограбувала село Хотинь Людвипільського району: спалено 13 хат, багато господарських будівель (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 68).

10.12. Відділ Шаули відбив напад польської банди на село Бистричі Людвипільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 68).

11.12. Польська банда з Гути пограбувала село Бистричі Людвипільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 68).

12.12. Польська банда з Рудні Ленчинської пограбувала Вітвицькі хутори Березнівського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.- Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 79).

14.12. Польська поліція разом з німецьким ляндвіртом пограбувала село Новий Корець (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.- Спр. 130.-Арк. 82).

15.12. Німці й поляки з Костополя пограбували село Данчимель (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 74).

Німці й поляки пограбували села Маща і Липник Костопільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 80).

15.12. Відділ Крука, що готувався до маршу на схід, прийняв бій проти німців і поляків біля села Тилявці. Вбито понад 20 німців і поляків, спалено 5 автомашин, здобуто 1 міномет, 1 кулемет, 100 штук мін. Втрати українських повстанців - 1 поранений (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 359).

15.12. Відбиваючи напад німців і поляків на село Тилявку; відділ Крука вбив і поранив близько 40 ворогів і спалив 5 автомашин (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто, 1999. -Т. 2.-С. 471).

18.12. Польський більшовицький партизанський загін убив 2 і поранив 1 жителя в селі Бистрині Людвипільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 80).

19.12. Польський більшовицький партизанський загін пограбував село Хотинь Людвипільського району (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 80).

20.12. Німці з поляками пограбували села Янковичі, Кургани, та Часовий (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 130.-Арк. 80).

23.12. Під час відбиття бандитського нападу на село Мізочик чота УПА вбила 3 поляків (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 470).

25.12. Зліквідовано поляка Болеслава Карпінського, котрий був висланий більшовицькими партизанами для розвідки в Тучинський район (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.- Т. 2.-С. 392).

27.12. Курінь Ясена знищив польську колонію Вітольдівку, де вбито кільканадцять осіб. Втрати українських повстанців - 4 вбитих і 2 поранених (Літопис УПА. Нова серія. - Київ- Торонто.-Т. 2.-С. 357).

1944

2.01. Відділ УПА роззброїв 4 поляків і 6 угорців, які приїхали з Дубно грабувати село Грядки (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.-Т. 2.-С. 391).

4.1. Зліквідовано 4 поляків, які були зловлені під час грабунку в селі Грядки (Літопис УПА. Нова серія. - Київ-Торонто.- Т. 2.-С. 391).

10.01. У відповідь на роззброєння польським загоном під командуванням "Ольгерда" в селі Блаженик 20 бійців УПА один з відділів останньої напав на зосередження польських загонів під проводом поручника 3. Кульчицького та поручника В. Цеслінського ("Пьотрусь") в селі Крач. З польського боку загинуло 6 осіб (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 253).

19.01. Польські партизанські загони під командуванням "Пьотруся", "Ярослава" (підпоручник Л. Домка-Дембіцький) і "Леха" (підпоручник Є. Красовський) на чолі з командуючим угруповання "Основа" поручником "Богорією" (С. Броковський) напали на українське село Гнойно з метою знищення місцевої бази УПА. Підрозділ останньої відбив напад (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 253).

29.01. Наступальні бої польських загонів "Сокола" і "Яструба", а також окремих груп поляків під командуванням "Тшаски" (поручник 3. Твардий), "Сивого" (поручник В. Крокай) і 3. Кульчицького проти відділів УПА у селах Щурин і Бабе, в результаті чого останнє було спалено (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 253, 254).

1.02. Ліквідація загоном "Тшаски" підрозділу УПА в українському селі Будище (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939- 1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

2.02. Ліквідація польськими партизанами відділів УПА: загоном "Яструба" в селах Вербечно і Оси, "Луна" - Ревушки, Вовчак і Домінопіль, "Сокола" та "Сивого" - Чернеїв, Свинарин, Осетрів та інших (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

5.02. Бої польського партизанського загону "Тшаски" з відділом УПА біля села Новий Двір (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

8.02. Партизанський загін "Пьотруся" взяв участь спільно з членами польської самооборони села Едвардполе у відбитті наступу відділу УПА і ліквідував окремі групи українських повстанців у селах Верів, Ворчин і Пузів (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

10-11.02 і 20.02. Напади польських загонів "Леха" і "Богорії" на базу УПА в селі Стежазиці. З українського боку загинуло 23 особи (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

20.02. Під час збройної сутички відділу УПА із загоном "Гзимси" біля села Твердиня з польського боку загинуло 15 осіб (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 254).

29.02. Під час нападу польських загонів "Гзимси", "Луна" і "Тшаски" на базу УПА в селі Оздютичі загинуло 20 поляків і стільки ж було поранено (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 255).

29.02. Польський загін "Корда" знищив базу УПА в селі Пшекурка. З польського боку загинула 1 особа і 2 -поранено. Втрати української сторони - 5 загинуло і 1 поранений (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 255).

29.02. Під час сутички з польською боївкою біля хутора Оздютичі відділ УПА знищив 10 поляків (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 125.-Арк. 15).

5.03. Під час збройної сутички партизанського загону "Лєха" з відділом УПА біля села Гайки 2 поляки загинуло і 3 було поранено (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 255).

8.03. Поляки з Білина напали на село Микитичі Устилузького району. Під час збройної сутички загинуло 14 поляків і 6 мирних жителів (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 121.-Арк. 20).

12.03. Напад польських партизанських загонів "Сокола" і "Малого" (поручник С. Вітамборський) на базу УПА в селі Коритниця (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні (1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С. 255).

13.03. Поляки напали на село Оглочин Сербського району, де замордували 5 осіб і знищили церкву (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 121.-Арк. 9).

До 15.03. Від рук поляків у Вербському районі впало понад 800 осіб (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 121.-Арк. 19).

16.03. Поляки напали на село Туропія Вербського району, де спалили 3 госпо-дарства і замордували до 30 осіб мирного населення (ЦДАВОВУ: Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 121.-Арк. 20).

19.03. Напад польських партизанських загонів "Корда" і "Сокола" на підрозділ УПА в селі Запілля (Ільюшин І. Армія Крайова і українсько-польське протистояння в Західній Україні(1939-1945 pp.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук.-К., 2002.-С.255)

19.04. Озброєні поляки, що вийшли з обійстя Альбіна Войцєха в селі Польський Дунаєць на Жидачівщині вбили українського юнака. Ці бандити не тільки не дали українцям забрати тіло вбитого для поховання в рідному селі Український Дунаєць, стріляючи по людях, але вночі викрали його, здерши одяг (ЦДАВОВУ.-Ф. 3833.-Оп. 1.-Спр. 237.-Арк. 22).

9 Липня, 2016 в 20:37

Юрий Бутусов

10 год ·

Почему Бандера, Пилсудский и Бегин стали политическими террористами, а сейчас в Украине, Польше и Израиле их считают национальными героями?

Поражен количеством критики по поводу переименования Московского проспекта в проспект Бандеры. Ну как же так, ведь он террорист, общался с немцами, его отряды устроили геноцид...

Преступления надо признавать. Но нельзя отделять поступки человека от его целей и от его исторической эпохи - потому что только достижение цели и понимание условий позволяет понять его мотивацию и вынести вердикт - ошибался, заблуждался, был вынужден, злоупотребил, обманул?

А почему вдруг вспыхнула ненависть украинцев к полякам, почему возник украинский терроризм в Польше, который привел ко многим трагедиям - и в том числе к резне на Волыни? Почему вдруг сын священника Бандера вдруг решил убивать поляков? Наверное, что-то этому предшествовало. На самом деле, создание ОУН - это реакция украинского общества на политику "пацификации" лидера Польши Юзефа Пилсудского.

Юзеф Пилсудский, который создал современную Польшу, является иконой польской истории. А вместе с тем, этот человек создал польское национально-освободительное движение на основе банды грабителей, и захватил власть в республике в результате кровавого военного переворота.

Да, Пилсудский финансировал подпольные боевые группы Польской социалистической партии в 1900-х годах 20-го века организовав серию ограблений государственных учреждений, коммерческих банков и частных лиц в Российской империи. Пилсудский работал против России всеми средствами, включая терроризм, и воевал на стороне Германии, развязавшей Первую мировую войну. Для Пилсудского не было таких средств, которые бы он не применил ради свободы и независимости Польши.

В мае 1926 года Пилсудский решил, что польское правительство, избранное демократическим путем, не эффективно. И он организовал военный переворот, - известный как "Майский переворот" - и в трехдневных боях мятежники под его командованием захватили Варшаву. Более 400 поляков погибло, свыше 1000 было ранено. Разве это не терроризм? Пилсудский пролил кровь сотен соотечественников, совершил государственное преступление, нарушил законы. Он захватил власть и правил затем как диктатор Польши. Дискриминация украинцев и украинского языка стала носить системный характер, и называлась политикой "пацификации". Как можно было действовать в отсутствии демократических свобод против режима, захватившего власть путем переворота? Бандера действовал по законам своего жесткого времени - он тоже создавал подпольные боевые группы. Он тоже как и Пилсудский в свое время пошел на сотрудничество с Германией - но это был всего лишь временный тактический ход в борьбе за украинское национальное государство.

Все ли методы борьбы Бандеры были моральны? Конечно, нет. Все ли методы Пилсудского были моральны? Конечно, нет. Но в Польше его чтят как великого национального лидера. А в Украине в честь Бандеры назвали проспект. Бандеру не стоит канонизировать, как не стоит канонизировать любого политического лидера, но он однозначно достоин места в истории как один из тех, чья борьба создала украинское государство, как лидер, пожертвовавший собой ради создания государства для своего народа. Без вооруженной борьбы независимость Украины была бы невозможна. Как без вооруженной борьбы Пилсудского была бы невозможна Польша.

Израильский лидер Менахем Бегин стал известен как глава террористической организации "Иргун". По приказу Бегина были убиты сотни людей - "Игрун" вел настоящую террористическую войну против властей Палестины, Великобритании, против арабов. В 1947 взорвали целую гостиницу. И у этого терроризма были также серьезные причины - Бегин хотел создать государство для своего народа. Еврейские террористы убивали британских солдат и чиновников даже во время Второй мировой войны, когда Великобритания сражалась, чтобы спасти мир от нацизма и Холокоста. На каждый акт террора, на каждую гибель евреев, "Игрун"отвечал новой волной убийств. Под репрессии попадали и евреи, несогласные с методами Бегина. Это ведь было военное время, не до дискуссий. После показательной казни еврейскими террористами Бегина захваченных в плен двух британских военных, в Британии даже проходили антиеврейские выступления.

И что в результате? Менахема Бегин стал седьмым премьер-министром Израиля, лауреатом Нобелевской премии мира, потому что после создания независимого Израиля он первым договорился о мире с Египтом, с которым евреи вели войну десятки лет, и которые были для Бегина непримиримым врагом. Эпоха изменилась. И создав государство, Бегин стал готов пожимать руки англичанам и арабам - потому что террор был для него всего лишь средством достижения политических целей, а эти цели меняются.

Когда придет время, и можно будет рассказать как весной 2014-го начиналась война, кто и как начинал борьбу против России, и российского вторжения, как это было непросто и какие методы применялись... Думаю, это тоже будет неприятно ценителям морали - потому что делали многие важные вещи не очень популярные люди и не всегда чистыми методами, но это наша история, и оценить поступки лидеров того времени можно по результатам, когда в архивах и судах поработают историки и следователи. На войне нужны люди, способные на поступок, которые всегда действуют подчиняясь цели, и не теряют времени на процедуры. И по-другому нельзя, иначе бы Украину ждала судьба УНР 1918 года. Политика никогда не делается в белых перчатках. Чтобы добиться чистых идеалов и защитить свой народ политикам иногда приходится вступать в кровь и грязь.

Чтобы создать нацию нужны историки и духовные лидеры. А чтобы создать национальное государство нужны те, кто будет за это государство умирать и убивать.

А там где решает пуля и кулак нормы морали не всегда удается соблюсти. Да, с этим никогда нельзя мириться, да надо бороться стараясь не допустить ошибок и бесчестия. Но к сожалению, бывают ошибки и трагедии, и надо учиться разделить преступления от вынужденных ошибок и необходимости. И каждому поступки давать свою оценку.

Оценить поступки лидеров можно только со временем. Прав ли был Бандера? Его ошибки надо признать. Но его идеи победили, и без его борьбы независимая Украина была бы невозможна. И кто бы что ни говорил, это наша история, и мы обязаны ее чтить. Наши друзья должны это понять и принять - также как мы должны понять и принять все то в прошлом, что нас когда-то разделяло. Чтобы вместе строить будущее, надо согласиться с тем, что у каждого из нас было свое прошлое. Надо простить. Но нельзя забыть.

Bit · 14 Липня, 2016 в 05:04

як на мене, ситуація тогочасна пояснюється дуже просто.

була війна, був опір на окупованих територіях як німцям, так і совєтам. і німці, і совєти з радістю стравлювали українців, поляків і білорусів-менше роботи було для них.

совєти в цьому плані особливо виділились-так стимулювати пшеків винищувати українців, а українців винищувати пшеків, що аж посилати свої загони під виглядом УПА, то це диву даєшся наскільки мразотні люди були в красній армії.

а на рахунок сучасної ситуації-то тут явно довга рука москви, не інакше. бо Україна незалежною була уже 25 років, а це питання чомусь піднялось тільки зараз? та ладно. комусь було вигідно розморозити цей старий конфлікт і ми всі знаємо кому.

в даному випадку не потрібно ні в якому разі вибачатись. це справи давно пройдених днів. вибачатись-показувати слабкість, і перед ким? перед пшеками? пфф.

а за що вибачатись, за те, що вони наших гвалтували і вбивали, а наші у відповідь вбивали їхніх? тут по-моєму, все справедливо.

хочете вірте, а хочете ні, але пшеки по своїй натурі недалеко відійшли від кацапів-імперщина у них в усі часи в дупі сиділа. імперська пиха, тільки в свої часи вони умудрились просрати імперію, от тепер подивіться скільки тої польщі лишилось. от вони й бісяться.

окремо зазначу, що наші для пшеків приблизно як дагестанці в москвабаді. забирають роботу, масово мігрують в їхні міста, демпінгують ціни.

і якшо радикальні пшеки почнуть відверто наїжати на наших (гоніння, напади, побої), то цілком імовірно, що отримають у себе в великих містах величезну етнічну діаспору, що кримінальним шляхом візьме верх над ними рано чи пізно. врахуйте, що переважна більшість наших емігрантів-чоловіки, причому сильні молоді чоловіки. хтось втік від мобілізації, хтось на навчання, а хтось на роботу. шанс того, що наші будуть кататись по варшаві і щемити місцевих, як дагестанці чи чеченці по москві дуже великий, дай їм лише привід.

Electronshik · 14 Липня, 2016 в 16:11

@Bit ось тільки поляки не будуть церемонитись з нами як росіяни з чеченцями у Москвабаді.

Для поляка слова Річ Посполита не пустий звук. Як там Jeszcze Polska nie zginęła

А украïнці ïдуть у Польщу як батраки, і не будуть диктувати свою волю. Та що далеко ходити, достатньо пройти митний контроль і побачити так би мовити усю глибину ситуації.

Bit · 14 Липня, 2016 в 16:32

12 хвилин тому, Electronshik сказано:

@Bit ось тільки поляки не будуть церемонитись з нами як росіяни з чеченцями у Москвабаді.

Для поляка слова Річ Посполита не пустий звук. Як там Jeszcze Polska nie zginęła

А украïнці ïдуть у Польщу як батраки, і не будуть диктувати свою волю. Та що далеко ходити, достатньо пройти митний контроль і побачити так би мовити усю глибину ситуації.

да шо ви гаварітє. росіяни теж не церемонились, але за якісь десять-п'ятнадцять років приїжджі уже диктують свою волю всім.

а нічого, що "чурок" москвабаді спочатку били націоналісти-радикали, били ветерани афганської і чеченської війни, потім їх депортувати московські менти, які по цей день можуть доколупатись до приїжджого відносно прописки. а потім сталось закономірне-нац меншина зайняла певні сфери бізнесу (будівництво і ремонт, перекуп, дрібна торгівля), нажила капітал і почала диктувати свою волю. тих чурок там аби пару сот тисяч було, а українців у Польщі мільйони.

мій посил був такий-поки нашим дають спокійно працювати, вони сидять і не рипаються. але якшо пшецьким радикалам дадуть вийти за рамки дозволеного і почнуться гоніння на українців-поляки сильно пошкодують.

наші терплять до пори до часу, а далі іде прорив. так було і з волинською різнею. терпіли, терпіли і не витримали, розплатились зі здачею.

MrFirst · 14 Липня, 2016 в 17:25

45 минут назад, Bit сказал:

наші терплять до пори до часу, а далі іде прорив. так було і з волинською різнею. терпіли, терпіли і не витримали, розплатились зі здачею.

Не рівняйте "те що було" і те, що є. Повним ходом йде насадження хохляцького в Українці, щоб було так само, як в расеї - замість росіян - капацети й московити. Я трохи новин читаю не тільки на Борді, а ще трохи з людьми спілкуюся - Київ перетворюється на Сомалі, да що там Київ - он тема була, в Луцьку серед біла дня купка алкашів забила до смерті чоловіка на очах дружини й дитини, хер хто втрутився, а ви за якусь "розплату" лепечете. Більшість як була терпілами, так їми й лишилася, помножено на тупість, алкоголізм, егоїзм й пофігізм, якщо й буде хтось чинити спротив, то хиба 1 зі 100 й те ще оптимістично дуже.

case_l · 14 Липня, 2016 в 17:35

1 година тому, Bit сказано:

да шо ви гаварітє. росіяни теж не церемонились,

Треба починати з того, що такої національності як русскій немає.

BACbOK · 22 Липня, 2016 в 10:24

Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом

Цитувати

11 липня оголошується Національним днем пам'яті жертв геноциду

Сейм Польщі проголосував за постанову, якою визнав події, що розгорнулися на Волині у 1943-45 роках, «геноцидом, скоєним українськими націоналістами проти жителів II Речі Посполитої». Про це повідомляє прес-служба сейму Польської республіки.

11 липня оголошується Національним днем пам'яті жертв геноциду. Як повідомляє ВВС, за цей документ проголосували 432 депутати Сейму, кнопку «проти» ніхто не натиснув.

Єдиною поправкою, яку внесли польські депутати під час обговорення проекту постанови, стало вилучення з документа слова «братовбивчі» для опису злочинів, скоєних на Волині.

Раніше ряд українських експертів і політиків заявляв, що ухвалення Сеймом постанови в такій редакції може призвести до погіршення стосунків між Україною і Польщею.

Зазначимо, Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, які здійснювалися Українською повстанською армією (УПА) та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту і радянських партизанів у 1943-1944 роках, під час Другої світової війни, на Волині, Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині.

Кількість жертв тих трагічних подій, яку називають дослідники, сильно варіюється. За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тисяч осіб (головним чином — польські селяни), з яких 18 тисяч — із встановленими прізвищами, а з українського боку — до декількох тисяч осіб. Деякі польські історики заявляють, що насправді кількість загиблих поляків удвічі-втричі більша. Водночас кількість загиблих українців на всіх територіях українсько-польського конфлікту, включаючи Волинь, за деякими підрахунками сягає 21-24 тис. осіб.

Варто зазначити, що у традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на насильство з боку поляків щодо українських цивільних. Дана тема значно більш досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою з часу закінчення Другої світової війни, в той час як українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.

Як повідомлялося раніше, Верховна Рада прийняла постанову про заяву з намірами Сенату і Сейму Польщі односторонньо переглянути українсько-польські домовленості щодо спільної оцінки трагічних подій на Волині.

Все-таки визнали.

Цікаво як реагуватиме наша влада і чи реагуватиме взагалі...

igor · 22 Липня, 2016 в 11:49

http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/22/7115621/

Bit · 23 Липня, 2016 в 02:52

да пішли вони на й. геноцид вони визнавати будуть. в Українців настільки складна і заплутана історія, що на десять геноцидів вистачить-причому, масштабніших за єврейські і точно в сотню разів масштабніших за пшецькі. я ще дивуюсь як то пшеки не визнали національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького за геноцид смердючих пшеків. певно, ще руки не дійшли, але скоро дійдуть.

ворушити минуле ніколи не варто, але комусь це явно вигідно, вгадаєте кому?)

Electronshik · 23 Липня, 2016 в 07:13

@Bit наші вміють тільки соплі жувати. Ну ще шкодувати.

А з точки зору саме поляків, дивно що таку постанову не прийняли раніше.

Jack · 23 Липня, 2016 в 19:52

ВИБАЧТЕ ЗА ТРАКТУВАННЯ РОСІЙСЬКОЮ

Сейм Польши признал Волынскую трагедию геноцидом

Сейм Польши проголосовал за резолюцию "Об установлении 11 июля Днем памяти поляков, жертв геноцида, совершенного ОУН-УПА"

22 июля 2016, 12:01

Сейм Польши признал Волынскую трагедию геноцидом

За резолюцию проголосовали 442 депутата, 0 – против и 10 депутатов воздержались. передает depo.ua со ссылкой на Telewizja republika.

Основой стал проект резолюции правящей партии "Право и справедливость". После принятия поправок проект подчеркивает, что преступление имело место в 1943-1945 годах.

Парламент хочет отдать дань "граждан Второй Речи Посполитой, зверски убитым украинскими националистами".

В резолюции выражается солидарность с Украиной, которая борется с внешним агрессором за территориальную целостность. Отмечается, что единственной дорогой к истине есть путь к примирению. Второе чтение резолюции состоится сегодня, 20 июля.

Как сообщалось, 8 июля Сенат Сейм Польши призвал признать Волынскую трагедию геноцидом, "совершенным украинскими националистами против граждан Второй Речи Посполитой".

Напомним, ранее верхняя палата парламента Польши - Сената, признала Волынскую трагедию геноцидом.

Справка: Наиболее резонансным событием польско-украинского противостояния во Второй мировой войне была Волынская трагедия (поляки говорят — Волынская резня) — обоюдные этнические чистки, совершенные Украинской повстанческой армией (УПА) и польской Армией Крайовой (АК) при участии польских батальонов шуцманшафта и советских партизан.

В июне главы церквей, бывшие президенты Украины и известные государственные и общественные деятели, интеллектуалы направили обращение к обществу и государственному руководству Польши с призывом воздержаться от пустых политических заявлений по поводу прошлого, которые могут использовать третьи силы для обострения польско-украинских отношений.

Вместо отдельных национальных актов, они предложили вернуться к традиции совместных двусторонних государственных воззваний и вместе установить единый День памяти жертв польско-украинского конфликта во время и после Второй мировой войны.

Увійти

"Волинська трагедія"

Рекомендовані повідомлення

Гість rl72

Сейм Польши проголосовал за резолюцию "Об установлении 11 июля Днем памяти поляков, жертв геноцида, совершенного ОУН-УПА"

Заархівовано

Останні відвідувачі 0 користувачів онлайн

Теми

Ваш акаунт

Підтримка board.lutsk.ua

Інформація