DW: Як очистити вулиці, парки й ліси від пластикових пляшок. Досвід Німеччини

[Phoinix]

У Німеччині 10 років тому запровадили заставну ціну на пластикові пляшки, аби очистити вулиці. Успішний досвід, який може бути цікавим і для України.

Порожні пластикові пляшки, які розкидані по всіх українських містах і селах, в Німеччині приймають у більшості міні- та супермаркетів у спеціальних автоматах. Річ у тім, що, купуючи напої у пластиковій тарі, в Німеччині стягують ще заставну ціну за пляшки. Чеки з автомату можна обміняти або на гроші, або на продукти з асортименту цього магазину. А якщо здати три пляшки, то на виручені гроші вже можна купити нову пляшку пива, що є цілком достатнім стимулом для багатьох німців.

Просто і вигідно

Сума компенсації різниться в залежності від пляшки: за склянівідшкодовується від 8 до 15 євроцентів, за пляшки з твердого пластика - 15 центів. Найбільше - 25 центів - дається за повернення ємності з м'якого пластику. Причина в тому, що ці пляшки є найбільш шкідливими для довкілля. Не повертаються гроші за пляшки нестандартної форми, а також ввезені з-за кордону.

Сьогодні повернення пластикових пляшок викликає у німців, в цілому, лише позитивну реакцію, адже вулиці справді стали значно чистішими. Кинута пластикова пляшка або бляшанка з-під пива, за яку теж стягують заставну ціну, - це рідкість. Мало хто готовий просто брати й викидати гроші. Проте звикали до нововведення досить довго.

Складне впровадження

Минуло десять років відтоді, як у Німеччині було запроваджено систему повернення пластикових пляшок від напоїв. 20 березня 2002 року Юрген Тріттін, тодішній міністр з питань охорони довкілля, який представляє Союз 90/Зелені, запропонував впровадження заставної ціни на пластикову тару й пивні бляшанки. Така ідея спричинила гострі дискусії. Вона потребувала не лише додаткових витрат з бюджету, частина коштів лягала й на торгівлю. Вона мала забезпечити прийом і зберігання порожньої тари.

Ініціативу міністра Тріттіна дуже критично зустріла тодішня лідер християнських демократів Ангела Меркель, а також представники вільних демократів. Все ж спільними силами СДПН та "зелених" закон ухвалили, і, починаючи від 2003 року, в Німеччині при купівлі коли, лимонаду, води чи пива у пластиковій пляшці, в ціну зазвичай включають вартість самої тари.

Виробники напоїв, тари, а також великі мережі супермаркетів побоювалися, що покупці не захочуть сплачувати додаткові гроші за упаковку. Компанії ініціювали декілька судових позовів і дійшли навіть до Конституційного суду країни, проте всі справи виграв німецький уряд.

Історія успіху

У перші роки в системі повернення пляшок панував певний хаос. Повертати тару можна було лише в тих магазинах, в яких її було куплено. Це викликало певні труднощі, особливо з тією тарою, яку споживачі купляли в невеликих кіосках, наприклад, йдучи на роботу. Починаючи від 2006-го року всю тару можна здавати в одному місці. Того ж року було впроваджено обов’язкову заставу на слабоалкогольні напої.

Нині Юрген Тріттін не без гордощів зауважує: «Дороги, парки та ліси вже більше не засмічені, і пиво п’ють з пляшок багаторазового використання. Повернення порожньої тари більше не є проблемою для німців».

Марія Еландер, керівник відділу переробки відходів німецької екологічної організації Deutsche Umwelthilfe, вважає, що історія з переробкою пластикових пляшок в Німеччині є історією успіху. «Виробники упаковки досить добре економлять на сировині для виготовлення тари, адже люди здають пляшки. Система є ідеальною для всіх сторін», - каже Еландер.

А що в Україні?

Заступник голови української Партії зелених, колишній міністр екології та природних ресурсів Сергій Курикін вважає, що переробка пластикових пляшок – це лише частина проблеми в Україні, що пов’язана з переробкою побутових відходів. "Річ у тім, що на законодавчому рівні є нововведення, які стосуються перерозподілу побутових відходів, зокрема і пластикової тари. Протягом останніх років було ухвалено кілька законів, проте вони ніколи не були впроваждені в життя", - зазначає екс-урядовець.

"Сьогодні у деяких київських подвір'ях є спеціальні контейнери для сухого пластикового сміття, але далеко не всі громадяни про них знають", - розповідає Курикін, який вбачає велику перспективність у поверненні пластикових пляшок за певну символічну винагороду. Водночас він передбачає, що дистриб’ютори тари, а також магазини можуть зустріти цю ініціативу неохоче.

Курикін каже, що запровадження заставної ціни на пластикову тару є швидким вирішенням екологічної проблеми, адже споживачі будуть більш мотивовані здавати пляшки. Думають й про пілотні проекти на Київщині, Одещині та Миколаївщині. "Якщо правильно організувати цей процес, то він був би економічно вигідним, оскільки забезпечуватиме пакувальну галузь пластиковою сировиною. Принаймні витрати на організацію можна буде відшкодувати", - говорить Курикін. Він цілком впевнений, що у місцевої влади достатньо можливостей для здійснення подібних проектів, проте вона вважає цю справу обтяжливою. Корреспондент.net

Дуже сподобалась стаття, цікаво чи в нас прижилась би така ініціатива?

[Pavelix]

Ага і ще саме головне в голови молоді і всякого би*ла це втлумачити, від культури людини багато що залежить...

[Oksana04]

Ага і ще саме головне в голови молоді і всякого би*ла це втлумачити, від культури людини багато що залежить...

Думаю, тут вже має спрацьовувати ефект вигоди/економії.

А якщо здати три пляшки, то на виручені гроші вже можна купити нову пляшку пива, що є цілком достатнім стимулом...

[Phoinix]

не тільки від культури, але і від фінансової дисципліни. Якщо людина розумна вона не викидатиме гроші на вітер.

P.S. Oksana04 трохи випередила мене. З такою системою і бомжі б шуршали за пляшками, для них додатковий заробіток.

[vampirich]

все залежатиме від вартості.

за 25 копійок за скляну пляшку з-під пива дуже у нас народ їх не розкидає, а тягне в пункти прийому?

а закласти у вартість продукту додатково 2 гривні, які можна потім вернути здавши пляшку, це вже буде доволі вагомим аргументом для більшості

[searcher]

На мою думку в нас би воно нажаль не прижилось. По-перше, ментальність людей зовсім інша, бо усі звикли смітити там де відпочивали, проходили, стояли ітд. По-друге, матеріальна зацікавленість в якусь мінімальну суму теж би не спрацювала, бо після усіляких свят в центрі міста скляних пляшок (котрі приймають) безліч. По-третє, як бути населенню у сільській місцевості, куди вони мають здавати оті пляшки (в Німеччині в кожному селі є супермаркет)? І ще багато інших ньюансів...

Нам би спочатку сортувати сміття навчитись і біля кожного міста мати сміттєпереробний завод, а далі і над пляшками заморочуватись можна. Хоча я обома руками за чисте довкілля

[tolik79]

я повністю підтримую цю програму. довгий час був за кордоном. бачив, як Вони викидають сміття... пластик до пластика і в автомат, з якого вилітають монетки; скло до скла і в автомат, з якого вилітають монетки; залізяччя - окремо, папір - окремо. І овци цели, і волкі сити.

[HWman]

Я за

[Barugan]

я за!!....але це в нас нереально..... ''Вони'' не дають змоги навіть біогаз видобувати з сміттєзвалища...(

[MACCEN]

Чому придумують якусь чепуху, щоб не придумати щось таке, що не потребує такої затратної утилізації, я впевнений при вливанні певної суми, зозробили б надійну упаковку, яка б не шкодила довкіллю взагалі.

А так все просто, в кожному дворі ставиться автомат спеціальний, йдеш кидати мусор, натикав в нього, пляшок, а так далі, все що можна приймати, висипалась жменя балабаса, пішов купив пивка

Але все затратно і то конкретно! хоча можна придумати завжди щось таке, і не таке затратне, було б бажання у можновладців, але в них бажання тільки одне, продати те що ще не продано, та "замутити" там, де ще ніхто "не замутив"