Перейти до змісту

Надгробок за життя


laska

Рекомендовані повідомлення

Могилка наперед-чисто оптимизаторское решение

нєєєє...оптимізаторське - це по пояс закопати і смолою залити, а так - проста завбачливість)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Свого часу моя бабуся теж хотіла на подвійному памятнику вибити своє фото біля дідуся, але нам багато батюшок сказали що це робити не варто. Мовляв людина сама програмує своє майбутнє, і заживо себе хоронить.

хулі тут програмувати? всі там будем:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Могилка наперед-чисто оптимизаторское решение.Не надо искать чего то философского.Сделать нужный максимум чтобы только принесли,закопали,вставили фотку,выбили год.Аминь

Принесли і закопали, вибили дату смерті, бо фотка вже є, як і прізвище і дата народження :D

Але до того, ще можна десяток років відвідувати свою могилу на свята. Спостерігала подібне.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Свого часу моя бабуся теж хотіла на подвійному памятнику вибити своє фото біля дідуся, але нам багато батюшок сказали що це робити не варто. Мовляв людина сама програмує своє майбутнє, і заживо себе хоронить.

В цьому таки щось є...

Бабуся після смерті дідуся прожила 1 рік (з готовим надгробком)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Свого часу моя бабуся теж хотіла на подвійному памятнику вибити своє фото біля дідуся, але нам багато батюшок сказали що це робити не варто. Мовляв людина сама програмує своє майбутнє, і заживо себе хоронить.

о да...програмування майбутнього - це якраз в стилі батюшок. а де ж "як бог дасть" ?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Натрапила...ще один варіант життя після смерті :blink:

хм..а мені подобається...скажу дітям (коли будуть) - щоб поховали (переродили?) таким способом

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

так і на звичайних могилах квіти рости можуть :/ (якщо їх доглядати, щоб бур'яном не поросли)...

а тут урна нафіга? все одно вона "біорозлагаєма"...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А я думал, что только один случай такой есть (по крайней мере в Боголюбах видел воочию).

Кладбище на Ровенской. Аллейка через него на параллельную улицу. Три памятника с место-фото-дато заготовками.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А я думал, что только один случай такой есть (по крайней мере в Боголюбах видел воочию).

Кладбище на Ровенской. Аллейка через него на параллельную улицу. Три памятника с место-фото-дато заготовками.

Було більше, уже дохоронені. І це тільки центральна... Саме на цьому кладовищі я і спостерігаю таку тенденцію.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Я б попросила по можливості лишити мені місце поряд із кимось з рідних, але пам"ятник не купувала би ні в якому разі.

Якщо хтось мотивує це економією, хай просто відкладе на цю справу гроші.

Та й дітям, не думаю, що це буде занадто обтяжливо.

Не подобаються мені оті дорогі мармурові пам'ятники, огорожі. Тільки розмов після смерті людини: який пам'ятник, де замовляли, скільки коштує.

Буду просити, щоб поставили простий дерев'яний хрест, посадили багаторічні рослинки, якийсь кущик і поставили маленьку лавочку.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Зазвичай так поступають просто щоб потім "лежати" поряд рідної людини... ну і фінансово щоб потім родичі голову не ламали... + проконтролювати "щоб була красіва на фотографії"...

Як на мене то краще спалити/розвіяти... Хто не байдужий і так пом"яне.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Як на мене то краще спалити/розвіяти... Хто не байдужий і так пом"яне.

ага, спалити-розвіяти... а то все мруть і мруть - знову ж таки земельні ділянки займаються...а можна було б на тому місці якийсь супермаркет збудувати чи ще щось таке...

хто не байдужий, помяне. але до якого покоління триватиме ця память? типу "був у тебе дідусь(бабуся), та зараз вітром десь носить".

не знаю...хоч якісь свої традиції варто зберегти. а ні, так вертаймося до тризни, з гулянками.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

хто не байдужий, помяне. але до якого покоління триватиме ця память? типу "був у тебе дідусь(бабуся), та зараз вітром десь носить".

Це мало чим відрізняється від "був у тебе дідусь(бабуся), оце його(її) тут під цим пам"ятником і закопали"

Треба старатись жити так щоб і без іменного пам"ятника на кладовищі пам"ятали хоча-б покоління два-три...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...