Перейти до змісту

21 лютого - Міжнародний день рідної мови


ursa

Рекомендовані повідомлення

21 лютого - Міжнародний день рідної мови. І оскільки ми за вами живемо в Україні, пропоную сьогодні на форумі і в побуті спілкуватись українською.

Доречний лінк

[hide=1000]P.S. Прохання до модератора закрити цю тему завтра, 22 лютого, щоб не розводити зайвий флейм.[/hide]

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вкотре повертаємось до наболілої теми. Цей день покаже, чи зробили висновки з попереднього активного диспуту стосовно української і російської мов.

Підтримую заклик Президента бути толерантним - до інших національностей, що проживають на території України і вочевидь рідною вважають іншу мову, а не українську. Адже сьогодні день рідної мови.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Якщо ми на Українську мову переведемо усі сусідні держави - стратегичні бомбардувальники в нас так і не з`являться!!! Ви про це не думали?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-перше: навіщо нам стратегічні бомбардувальники? :)

По-друге: ніхто не збирається переводити на українську сусідні держави (на відміну від деяких наших сусідів)

По-третє: я є 100% етнічним представником "іншої національності" :) Але то не заважає мені вважати українську мову мовою моєї держави. На рахунок того, що рідна мова в мене може бути іншою... Моя думка з цього приводу така - якщо я живу в цій країні, то і мова її мені є такою самою рідною, як і мова тої країни, звідки походить моє коріння.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-третє: я є 100% етнічним представником "іншої національності" :D Але то не заважає мені вважати українську мову мовою моєї держави. На рахунок того, що рідна мова в мене може бути іншою... Моя думка з цього приводу така - якщо я живу в цій країні, то і мова її мені є такою самою рідною, як і мова тої країни, звідки походить моє коріння.

Гарна думка. Правильна позиція. :ok:

Шкода, що не всі так думають.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-перше: навіщо нам стратегічні бомбардувальники? :D

По-друге: ніхто не збирається переводити на українську сусідні держави (на відміну від деяких наших сусідів)

По-третє: я є 100% етнічним представником "іншої національності" :) Але то не заважає мені вважати українську мову мовою моєї держави. На рахунок того, що рідна мова в мене може бути іншою... Моя думка з цього приводу така - якщо я живу в цій країні, то і мова її мені є такою самою рідною, як і мова тої країни, звідки походить моє коріння.

Так. Гарна думка. Правильна позиція.

Таки шкода, що не всі так думають :)

Але ж, по-перше, ти не зрозумів гумору щодо бомбардувальників :) То є не важливим. По-друге, ти знову його не зрозумів. Це також неважливо. А ось щодо третього. Це колись, ще коли нас з тобой не було на світі, називалося ренегатством :ok: Ось це - дуже важливо. Самоідентифікування особистості. Але ж то твоя думка, а це - моя. Нічого особистого.

З.І. Якщо не alles geheim, то до якої національності ти себе відносиш?:)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Так, доволі цікава стаття. Але, як на мене, ця програма не матиме жодного результату. Програма розвитку української словесності без належного фінансування - чергове переливання з пустого в порожнє. А грошей для цього треба ой як багато. Без державної підтримки у вигляді дотацій друкувати книги українською мовою не вигідно.

Крім того, україномовні видання повинні бути високої якості (особливо перекладені). Заполонити українською мовою сфери життя, в яких зараз панує російська (зокрема ІТ), можна тільки за рахунок наповнення магазинів високоякісними виданнями на відповідну тематику за нижчими цінами. І таким чином стимулювати студентів вивчати предмет за україномовними підручниками. Саме студенти стануть в майбутньому тими фахівцями, які спілкуватимуться українською мовою, навіть у галузях, де української зараз не почути.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2Beybars

Я не переймаюсь таким поняттям, як самоідентифікація за батьківським принципом. В мене мати - білоруска, батько - росіянин. Ким можу бути я? Колись у далекому дев'яносто шостому в паспортному столі мене відмовились записати українцем (хоча і нема в нас такої графи у паспортах) і примусили переписати заяву, бо за якимось-там законом маю стати одним з "бульбашів" чи "москалів". Але чому?

В моєму розумінні самоідентифікація - це ототожнення себе з прийнятними умовами існування, прийняття звичаїв соціума, в якому живеш, насолода від дійсності, що є навколо тебе, відчуття єдності з отим усім.

До чого тут "отступнічєство"? Ти ще конформістом мене назви :D

Мені приємно, що я живу саме тут. Навіть за кордоном, якщо мене спитають, хто я - відповім: "Українець!" Немає значення, що я переважно спілкуюсь російською та зовсім не їм сала - в душі мені таки набагато ближче Україна, ніж будь яка інша держава.

Мені приємно, що мій син буде вільно володіти українською мовою. Мені радісно знати, що попри всі бюрократичні перепони він зможе назвати себе українцем (нехай лише й на 50%!). Я втішаюся з того, що він буде рости в цій країні.

Такє от "сочінєніє" :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Говори по українськи

Думай по українськи

Роби по українськи

Так і роблю завжди (ну бувають і інші випадки :D )

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

гарно... але гарніше можна.

думай, що говориш

говори, що думаєш

не говори, роби!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Говори по українськи
-- Зроблю завтра
Думай по українськи

"Зроблю завтра"

Роби по українськи

Зроблю завтра

:sm128:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Адміністратори

Завжди відкаладуй на завтра.

І вихіднийодин лишній,і зробиш в 2 рази більше :sm128:

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2Beybars

Я не переймаюсь таким поняттям, як самоідентифікація за батьківським принципом. В мене мати - білоруска, батько - росіянин. Ким можу бути я? Колись у далекому дев'яносто шостому в паспортному столі мене відмовились записати українцем (хоча і нема в нас такої графи у паспортах) і примусили переписати заяву, бо за якимось-там законом маю стати одним з "бульбашів" чи "москалів". Але чому?

В моєму розумінні самоідентифікація - це ототожнення себе з прийнятними умовами існування, прийняття звичаїв соціума, в якому живеш, насолода від дійсності, що є навколо тебе, відчуття єдності з отим усім.

До чого тут "отступнічєство"? Ти ще конформістом мене назви :sm128:

Мені приємно, що я живу саме тут. Навіть за кордоном, якщо мене спитають, хто я - відповім: "Українець!" Немає значення, що я переважно спілкуюсь російською та зовсім не їм сала - в душі мені таки набагато ближче Україна, ніж будь яка інша держава.

Мені приємно, що мій син буде вільно володіти українською мовою. Мені радісно знати, що попри всі бюрократичні перепони він зможе назвати себе українцем (нехай лише й на 50%!). Я втішаюся з того, що він буде рости в цій країні.

Такє от "сочінєніє" :)

Я це і мав на увазі. Ось це і є ренегатство :) Якщо в тебе нема в душі базиса, "стержня" по-російські, нема духовних зв`язків з корінням, то це.....не добре. У стародавні часи були такі люди, які віру християнську зраджували заради золота, та й служили у Порти. А я сало їм, і мені це зовсім не заважає відчувати зв`зок із корінням, а завтра ще буду їсти бамбу, товарищ із Ха-Арьоц привезе. Бувай, друже бобер :D

Говори по українськи

Думай по українськи

Роби по українськи

Sieg heil!

Sieg heil!

Sieg heil!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2Beybars

Pooo, pooo, pooo :) Machen alles gut!

Саме так, ренегат - "вєроотступнік, пєрємьотчік от хрістіанства"

Тільки хіба я підпадаю під цю категорію? ;) Мені ніхто не платить за те, що я намагаюсь прийняти українську культуру.

Про які "духовні зв'язки з корінням" може йти мова, коли я з віку 9 місяців живу на Україні? Тим більше, нарожений я був у СРСР. Що мені, любити цей витвір пролетаріату, стати - образно кажучи - некрофілом? Мені не потрібно такеє коріння :)

Більше того, мені дуже шкода, навіть боляче від того, що я таки не народився українцем.

Скажу ще таке: Я ніколи не зраджував своій Батьківщині.

І навіть не намагайся мене переконати, що в мене проблеми з самоідентифікацією. Нехай я росіянин/білорус за походженням, але Україна - то моя країна, я тут живу і вдячний обставинам, що дозволили мені жити саме тут.

Я вважаю себе українцем. І мені байдуже, хто там що собі думає з цього приводу і як мене називає...

Батьківщина не там, де ти народився, а там, де ти вирос, там, де твоє серце, твої думки.

P.S. Без образ, але звідки така любов до мови Шикльгрубера? ;)

[hide=1000]vanus, будь ласка, закривай цей топік, бо вже розпочинається флуд :) [/hide]

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Завжди відкаладуй на завтра.

І вихіднийодин лишній,і зробиш в 2 рази більше

странно что эту статью до сих пор не внесли в конституцию Украины gallery_32_26_921.gif

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...