Luychi Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 19:47 #1 Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 19:47 Коли я родила першу дитину - мама прокинулась, хоч це було 2,30 ночі, бо їй собаки розгавкались, спати не давали. Коли мені робили операцію - мама просиділа 2 години під операційною. Вони нас ростять, виховують, страждають. Не всі. Буває "материнський інстинкт" не вмикається і слово "мама" дитинці нема кому сказати - навколо казенні люди.Ми розумієм, значення цього слова коли підростаєм. Я то до сих пір реву, співаючи пісню про "...мама, мама, вічна і кохана..." , хоч Поплавський її і споганив. Та серце, то назавжди прикіпіло до жінки, котра мене народила.Не хочу я дня матері, не хочу 8-го березня - згадаймо наших мам, вони не назавжди. Життя таке бистротечне.2казенні
Tolik_lt Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 20:58 #2 Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 20:58 швидкоплиннезапостив Пісню про матір у виконанні Повалій, а потім видалив. Вважаю такі речі глибоко особистими
Luychi Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 21:05 Автор #3 Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 21:05 Я мамі не співаю і гарних слів не кажу- мурую почуття. Але я їй стараюсь не розказувати про свої проблеми і болячки - знаю, що спати не буде.Душу рве пару слів - мама будь зі мною. Завжди.
speaker Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 21:52 #4 Опубліковано 10 Серпня, 2010 в 21:52 p.moria_-_mama.mp3
solnishko Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:21 #5 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:21 Моїй мамі... Як берегла, як квіточку плекала,Душа наскрізь просякнута слізьми..Мене у світ широкий не пускала,У світ, споганений жорстокими людьми.Не відпочити від тривог щоденних,Не заспокоїть те, що так болить..Бо це любов....Велика і натхненнаІ серце мамине від подиху тремтить.Моя...лише моя, єдина....Я дякую за все, і за життя.Все з часом забувається і гине,На віки лише мати і дитя.
solnishko Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:26 #6 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:26 Але я їй стараюсь не розказувати про свої проблеми і болячки - знаю, що спати не буде.я зараз так шкодую про те, що колись вигадувала собі болячки, щоб не іти в школу, чи в університет..я уявляю, що відчувала моя мама, коли я ночами совалася десь її не попередивши..і справді, як хочеться, щоб мама була завжди поруч, завжди..чому ми завжди робимо так боляче людям, які нас дійсно люблять, бо вони беззахисні у своїй любові до нас..
Drammer Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:44 #7 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 13:44 Але я їй стараюсь не розказувати про свої проблеми і болячки - знаю, що спати не буде. я зараз так шкодую про те, що колись вигадувала собі болячки, щоб не іти в школу, чи в університет..я уявляю, що відчувала моя мама, коли я ночами совалася десь її не попередивши..і справді, як хочеться, щоб мама була завжди поруч, завжди..чому ми завжди робимо так боляче людям, які нас дійсно люблять, бо вони беззахисні у своїй любові до нас.. мда, тяжковато їм приходиться з нами
Luychi Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:37 Автор #8 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:37 мда, тяжковато їм приходиться з нами Зате нам добре з ними. Поки мама є то й ми дітьми залишаємось, незважаючи на кількість років і сивих волосин.
Kusya Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:49 #9 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 17:49 дякую за тему!Найрідніший і найдорожчий чєлавєчік.....і чомусь це прийшло саме з моїм переїздом з батьківської домівки Я обожнюю свою маму і тата..дякую вам за те яка я є
sergmaestro Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 18:43 #10 Опубліковано 11 Серпня, 2010 в 18:43 на вихідні зазвичай сплю до 10.00, заходжу на кухню, а там мама вже давно готує там щось смачненьке, тихенько підходжу до неї обіймаю та цілую в щічку (розцвітає на очах тай моя душа співає на весь голос)! ЗІ здається дрібничка, але все ж гріє материнську душу
talja Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 10:30 #11 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 10:30 Чогось в наших матерів дуже часто розвивається така інтуїція щодо нас, що аж дивно робиться. Коли мені витягували кісту, мама в той же час відчула біль в тому самому місці, де в мене була кіста. Бабусі я не казала про той випадок, але на наступний день, коли вона просто приїхала в гості, то розказала, що їй приснився сон, в якому жінка в білому халаті попереджає мене про небезпеку. Виявляється, що ще тиждень перед цим їй снився той самий сон.Я зараз дуже сильно жалію, що іноді вела себе погано з мамою, обманювала її, жаль, що час не можна повернути назад...Ніяк не можу уявити своє життя без мами..
Tolik_lt Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:09 #13 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:09 Я мамі не співаю і гарних слів не кажу- мурую почуттятак може, замість на форумі розпилятись ліпше мамі сказати добре слово?
Luychi Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:18 Автор #14 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:18 Я мамі не співаю і гарних слів не кажу- мурую почуття так може, замість на форумі розпилятись ліпше мамі сказати добре слово? Яка гарна порада. Можеш і сам нею скористатись Чи ти на форумі не розпиляєшся, а все тільки концентруєшся?
solnishko Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:20 #15 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:20 так може, замість на форумі розпилятись ліпше мамі сказати добре слово?Толік, повір, не можу "ручатися" за інших, я намагаюся не тільки добре слово мамі сказати, а й максимально їй життя спростити, я знаю скільки вона простояла біля плити - навчилася готувати і готую на всю родину, ходжу на закупи сама, або з чоловіком, бо тягати торби з ринку теж задоволення не з приємних, стараюся не просити її сидіти з сином, бо знаю як вона переживає, щоб з ним нічого не сталося. І це, вважаю, нормальні речі, так дрібниці, побут, але як же він їй остогид..Моя мама дуже втомлена і добра людина, 8 років вона доглядала за лежачою бабусею, своєю мамою і НІ РАЗУ не пожалілася, бо це і правда, Толік, любов. Любов і вдячність. І вірші я мамі свої читаю, і кажу їй, що люблю, бо не можу і не хочу уявляти своє життя без неї
Tolik_lt Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:22 #16 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:22 Я мамі не співаю і гарних слів не кажу- мурую почуття так може, замість на форумі розпилятись ліпше мамі сказати добре слово? Яка гарна порада. Можеш і сам нею скористатись Чи ти на форумі не розпиляєшся, а все тільки концентруєшся? я кажу саме про цю тему, і саме про твої слова.
Luychi Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:26 Автор #17 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:26 я кажу саме про цю тему, і саме про твої слова.Тема не подобається? "Мінусиків" бракує? Я ділами стараюсь мамі любов доказувати. Коли їй операцію робили, я 2 години під дверима сиділа. Коли вона в лікарнях лежала, я щодня їй тягала харчі і ліки, і купувала їх часто за свої гроші. Так, що не судіте по словах...
Tolik_lt Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:30 #18 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:30 ти просто молодець. просто інші роблять те саме, і на людях не розказують. особливо про "тягала" і "за свої гроші"
Luychi Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:34 Автор #19 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:34 ти просто молодець. просто інші роблять те саме, і на людях не розказують. особливо про "тягала" і "за свої гроші" А вірші писати можна? Чи тільки з особливого дозволу? P.S. cумки з харчами тяжкі були, тому й тягала.
solnishko Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:38 #20 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:38 . просто інші роблять те саме, і на людях не розказуютьа може, якщо дещо розказати - це змінить чиєсь життя і відношення до рідних? я згідна з тим, що благословенне добре діло, про яке ніхто не знає, але ж хіба дурні всі ті люди, які присвячують мамам пісні, вірші, іт.д? Спочатку,Толік, було слово)))ЗІ А на місці Оксани, я би вже щось і сказала, а то прямо так підтримуєте, а свого голосочка не подасте.
Oksana04 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:52 #21 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:52 ЗІ А на місці Оксани, я би вже щось і сказала, а то прямо так підтримуєте, а свого голосочка не подасте. Тим більше, що саме вами була висловлена думка (вголос), що всі стали такі меркантильні, все продають, а я хороша і все віддаю даром..ну то б віддали б у дит.будинок (мовчки), чи продали, а гроші перерахували б якійсь хворій дитиніРобили і моїй мамі операцію - і сиділа біля неї, і тягала, і за свої. Щовечора розмовляю з мамою по телефону. І т.д. Не вважаю за потрібне про це звітувати.Дитбудинки - аналогічно.Зараз сиджу вдома з дітками - не маю можливості таким займатись.Крім дитбудинків ще і кругом нас живуть люди, яким можна допомогти (всього-навсього щось віддавши).Ніколи цим не хвалилась - писати в цій темі про мене, сподіваюсь, не будемо.
solnishko Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:58 #22 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 16:58 Не вважаю за потрібне про це звітувати.і це правильно, тільки мова ж не про звіт, а про елементарне висловлення думки, чим ми всі на форумі і займаємося. Ще раз мої вибачення, якщо образила (можливо я переоцінюю свої скромні пости, скажімо не образила, а неприємно висловилась)
Luychi Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 17:02 Автор #23 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 17:02 Щось так тихо було на борді, а тут розшевелились. Та може прочитає хто цю тему і теж подзвонить мамі, і може добре слово скаже, не звітуючись тут.
Oksana04 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 17:05 #24 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 17:05 і це правильно, тільки мова ж не про звіт, а про елементарне висловлення думки, чим ми всі на форумі і займаємосяТема "МАМА". Навіть на уроках з мови при написанні твору тема більше конкретизувалась.Яка думка? Можу розказати, яка моя мама ззовні, де працює, що для мене зробила і робить...Це кожен буде хвалитись і в кого мама кручє і хто її більше любить?... Для чого? Для кого?Було б конкретне питання (тема) - була б конкретна відповідь (думка).
Boromir Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 22:50 #25 Опубліковано 12 Серпня, 2010 в 22:50 усім відома фраза "найбільше цінуєш те, що втратив..." нажаль і я в повній мірі зрозумів цей вислів, лише 3 роки тому...наразі залишились спогади і її материнське тепло, яке ще досі тішить і зігріває у різні моменти мого життя.з.і. не скупіться на теплі і щирі слова та вчинки, для вас це можливо просто звуки і прості рухи...для них це сенс життя.
Рекомендовані повідомлення
Заархівовано
Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.