Перейти до змісту

ревнует - значит любит


Kusya

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Испокон веков ревность считалась "законной" спутницей любви, а в народе до сих пор живет старое поверье: ревнует - значит любит. Все люди ревнивы, отличия - в степени ревности: от нуля до психопатологических размеров. Одни преспокойно, безо всяких сомнений, отправляют жену в отпуск одну, другой ревнует к каждому столбу, делая семейную жизнь невыносимой.

Для одних ревность - приятное доказательство любви, для других - мука и проблемы в семье…

Порой ревность кажется нам чем-то приятным, легким и не особенно обременительным. Пока мы не столкнемся с ней вплотную. Пока не испытаем на себе её разрушительную силу.

Если ревнуем сами - наши страдания неописуемы.

Если ревнуют нас, то и в этом случае налицо разрушение отношений - пытаясь угодить партнеру, мы зачастую перестаем быть собой.

Когда ревнует один, страдают всё равно оба…

Психологи различают несколько видов ревности

1.Тираническая - присуща людям эгоистичным, упрямым, деспотичным, самодовольным. Они рассматривают супруга лишь как объект собственного удовольствия и благополучия. При возможности осыпают его благами, но лишь для того, чтобы покрепче привязать к себе.

2.Мнительная - свойственна людям с тревожно - мнительным характером, неверенными в себе, склонными к преувеличению опасностей и неприятностей. Они никак не могут поверить, что достойны любви. Постоянные опасения, что партнер предпочтет более красивого, успешного, обеспеченного, доставляют мучения и ревнивцу и его "жертве".

3.Проецируемая - проекция собственной супружеской ненадежности на своего партнера. Ревнующий, боясь быть обманутым, на всякий случай наносит "упреждающий удар", чтобы не "остаться в дураках".

4.Статусная - объект обладания - не обязательно человек или вещественная ценность. Положение в семье, коллективе - всё это можно трактовать как результат утраты особого статуса - статуса единственности.

Ревность далеко не всегда связана с коллизиями в классическом "любовном треугольнике", состоящем из любовной пары и коварного соперника(соперницы).

Кто ревнует больше?

Кто же, в самом деле - мужчины или женщины?

Во времена патриархальной семьи (а они еще не прошли окончательно к сожалению) ревность была признанной привилегией мужчин, а жена - собственностью мужа. Её свобода в проявлении новых чувств и симпатий к другим людям категорически отрицалась. Верность жены мужчина рассматривал как атрибут своей чести и достоинства, как неотъемлемую часть престижного положения в обществе. Не случайно ярлык "рогоносца" в патриархальных обществах считался едва ли не самым тяжелым оскорблением.

Однако совершенно не очевидно, что мужчины, ревность которых больше обусловлена социальными нормами, ревнивее женщин. Речь идет об объективном, предопределенном биологической природой человека различии ролей мужчины и женщины в процессе рождения и выживания ребенка. В ту пору, когда женщина вынашивает ребенка, она объективно нуждается в защите и поддержке того, кто является его отцом. Самой природой, женщине вручено право надеяться и рассчитывать на его преданность. И её озабоченность ответными чувствами мужчины целесообразна, поскольку имеет естественный социально-биологический смысл. В пору ухаживания, заключения брака, первых лет совместной жизни женщина может оказаться более ревнивой. Она не свободна от этих чувств в той же мере, как не свободна от природного желания иметь детей.

Попробуем не ревновать

Болезненная, навязчивая ревность с нагромождением бредовых догадок, с преследованием, шумными скандалами, нелепыми уловками… Можно ли с ней бороться? Прямые упреки и обвинения в адрес ревнивца никогда не приводят к улучшению положения - конфликт только усугубляется. Это и понятно! Всякий упрек воспринимается как угроза разрыва, а переживание такой угрозы вызывает еще большую ревность. Помочь ревнивцу(це) могут лишь два обстоятельства: ровное и спокойное отношение второй половины и собственная мудрость. Чаще всего, следует рассчитывать только на второе, ибо всякие расчеты на обязательную чуткость близких , да еще выраженные в форме претензий, приводят, как правило, лишь к отрицательным результатам. Только мудрое, честное отношение к себе, позволит ревнующему понять, на сколько бесперспективная, разрушительна и бессмысленна ревность.

А ви рахуєте себе ревнивим? Якшо так, то до яко виду ви їх віднесете? І на вашу думку, все ж таки, хто ж ревнивіший чоловік чи жінка?

Опубліковано

Я помітив, що зовсім не ревную до своєї жінки. Зате до деяких дівчат досить таки сильно :unsure:, достатньо щоб подобалась і не обов'язково щоб були якісь відносини.

Так що, думаю, ревність залежить від якихось особливостей людини і може викликатись певним типом людей.

Знака рівності між "ревнует" - "любит" не ставив би.

Опубліковано

Ревнощі швидше руйнують стосунки, аніж виступають запорукою любові. Проте, думаю, вони властиві всім без винятку людям - тільки комусь більшою, комусь меншою мірою :_13:

Опубліковано

Ну ви згадайте ще прислів’я: “б’є — значить любить” :)

Дружину не ревную абсолютно. Не бачу сенсу нагнітати обставноку на пустому місці. Так і з розуму зійти можна :)

Опубліковано

блін... я такий "мнітєльний"... :wub: В мене така ідеальна дівчинка, а я таке гівно - ну як тут не бути мнітєльним :rolleyes:

ревнощі це ще й ознака уваги зі сторони коханої людини. Думаю, краще було б перефразувати: не "ревнує - значить любить", а "ревнує - значить цінить"

Опубліковано

Ревнощі здорові - інколи, легенький прояв уваги, і т.п. Це гуд...

Я переважно спілкуюсь з чоловіками (а тим більше зараз по проекту) .. і якщо хтось буде мені забороняти то робити...то....кхм...получить направлєніє путі...

Ревнощі нездорові- прояв егоїзму та прихованих комплексів ІМХО. Таке чмо іпонське колись біля мну було...було невпевнене у собі, і до кожного стовпа ревнувало, чим викликало те, що я робила йому на зло...

Зрештою здаєтся в Італії девіз а-ля "Якщо мою жінку ще хтось хоче, то мо жінка огогогооо!!!"

Опубліковано

"Якщо мою жінку ще хтось хоче, то мо жінка огогогооо!!!" гут)

"Якщо мою жінку ще хтось спробує огогогооо йому пі*дес!!!"

Опубліковано
Ревнощі здорові - інколи, легенький прояв уваги, і т.п. Це гуд...

Ревнощі нездорові- прояв егоїзму та прихованих комплексів ІМХО. Таке чмо іпонське колись біля мну було...було невпевнене у собі, і до кожного стовпа ревнувало, чим викликало те, що я робила йому на зло...

Зрештою здаєтся в Італії девіз а-ля "Якщо мою жінку ще хтось хоче, то мо жінка огогогооо!!!"

Десь проскакувало, що чоловіки готові вступити с сексуальні зносини не тільки з дуже привабливими жінками, а враховуючи, що смаки різні, то всі жінки "огого".

Свою дружину ревную. От чи то здорові ревнощі чи ні хай вона сама судить.

"Якщо мою жінку ще хтось спробує огогогооо йому пі*дес!!!"

Якщо жінка не дасть приводу, або ж відразу відшиє, то ніхто не спробує.

Опубліковано
Я доволі ревнивий.Мая,знач токмо мая!!!Лібо вааше не мая.

Така позиція ставить жінку на один рівень з машиною, собакою і пилососом - моє. "моя" жінка - це людина, що згодна прожити з тобою життя, або якусь його частину. Але для того шоб вона мала можливість погодитись, треба дати їй право вибору.

Опубліковано
Я доволі ревнивий.Мая,знач токмо мая!!!Лібо вааше не мая.

Така позиція ставить жінку на один рівень з машиною, собакою і пилососом - моє. "моя" жінка - це людина, що згодна прожити з тобою життя, або якусь його частину. Але для того шоб вона мала можливість погодитись, треба дати їй право вибору.

Мммм ...навіть не право вибору...а я б сказала більше власного простору.

Коли людина б чимось займалась окремо, мала би своє коло спілкування (необов*язково спільне, навіть більш неспільне, ніж спільне... ібо :dont::0001: ), розвивала би свою невеличку незалежність...

Опубліковано
Я доволі ревнивий.Мая,знач токмо мая!!!Лібо вааше не мая.

Така позиція ставить жінку на один рівень з машиною, собакою і пилососом - моє. "моя" жінка - це людина, що згодна прожити з тобою життя, або якусь його частину. Але для того шоб вона мала можливість погодитись, треба дати їй право вибору.

Ну якщо жінка вийшла за ревнивого, значить що вона уже зробила свій вибір. Як каже мій свекор: "Бачили очі що брали, тепер дивіться хоч повилазьте".

А щодо ревнощів, то я свого чоловіка не ревную, він легко ходить на пиво, чай, каву з колєжанками без моєй участі в посиденьках. Головне в сім"ї - це довіра, а я своєму чоловікові довіряю ;):P

А щодо чоловічих ревнощів, то ображають лише безпідставні, а так бува навіть приємно, головне не перегнути палку ;):D

Опубліковано

моя ревнива до ужаса стала після одруження... навіть говорить не буду.. стовпи відпочивають )))) сам чомусь перестав ревнувати ще до одруження.. і поводу не даю .... і все ж ревнощі в неї бурлять сильно...

Опубліковано

Я думаю, ми говоримо тут про ревнощі несвідомі, ті, що йдуть з глибини душі :), а не ті, що викликаються бажанням відповідати соціальній моделі.

Відносно своєї жінки, то там де мала б виникати ревність, в мене скоріше починають "чесатись руки" по відношенню до опонента :0143:

Опубліковано
А щодо чоловічих ревнощів, то ображають лише безпідставні, а так бува навіть приємно, головне не перегнути палку ;):D

Це мабуть аби дружина не розслаблялась :P

Відносно своєї жінки, то там де мала б виникати ревність, в мене скоріше починають "чесатись руки" по відношенню до опонента :0143:

Руки то само собою але зазвичай цього можна або уникнути або вже пізно щось міняти.

От уяви собі ситуацію:

Бар.

Сидить попиває каву дівчина ( дружина ) чи вийшла "покурити". До неї підходить "кандидат" і каже: Ой, дЄвушка, Ви такая красівая. Подальша відповідь жінки регламентує наступний розвиток подій. Якщо вона йому "іннааа", то він туди і піде, а якщо "да, я такая", то він і далі буде щось мямлити.

В першу чергу бесіду чи відносини стимулює жінка (одягом, поведінкою, тощо) але чому вона це робить, то треба аналізувати в чоловікам ...

Опубліковано
Я доволі ревнивий.Мая,знач токмо мая!!!Лібо вааше не мая.

Така позиція ставить жінку на один рівень з машиною, собакою і пилососом - моє. "моя" жінка - це людина, що згодна прожити з тобою життя, або якусь його частину. Але для того шоб вона мала можливість погодитись, треба дати їй право вибору.

Млла..ну шо ж так усьо склада)Не нана сприймати усьо буквательно

Звісно ніхто не тероризує половинку й не приковує до плити,не вказує куда хадіть алі не хадіть.Молвлю про ступінь внутрішньої довіри,про ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ близьких людьов.Й якщо я приймаю внутрішне рішення-це моя жінка!знач вона на 100% моя як ЖІНКА!!!

Пнятна?)

Опубліковано

2 Maskinong

Якщо пані lynx розгляне питання власності другої половинки над своїм чоловіком (хлопцем) і проведе паралель з даною темою, то можливо ми отримаємо більше розуміння в даному аспекті.

З.І. Патдєржал ;)

Опубліковано
...От уяви собі ситуацію:

Бар.

Сидить попиває каву дівчина ( дружина ) чи вийшла "покурити". До неї підходить "кандидат" і каже: Ой, дЄвушка, Ви такая красівая. Подальша відповідь жінки регламентує наступний розвиток подій. Якщо вона йому "іннааа", то він туди і піде, а якщо "да, я такая", то він і далі буде щось мямлити.

Якщо "кандидат" нічого, то, певне 95% дівчат "поведеться", і якщо пошле, то не відразу :unsure:

...

В першу чергу бесіду чи відносини стимулює жінка (одягом, поведінкою, тощо) але чому вона це робить, то треба аналізувати в чоловікам ...

Така жіноча натура, не була б жінка жінкою :(

Все-таки, істинною ревністю я вважав би те почуття, що закипає в душі по відношенню до неї, коли ти бачиш її з якимось "штрихом". Все інше, незалежно від мотивації, — це вже гра в ревність.

Опубліковано
Якщо "кандидат" нічого, то, певне 95% дівчат "поведеться", і якщо пошле, то не відразу :unsure:

Така жіноча натура, не була б жінка жінкою :(

Таке тлумачення дає підстави жінкам сказати те ж саме про чоловічу натуру. А з іншого боку всіх під одну гребінку однозначно не варто.

Опубліковано
не вказує куда хадіть алі не хадіть.Молвлю про ступінь внутрішньої довіри,про ВЗАЄМОЗАЛЕЖНІСТЬ близьких людьов.Й якщо я приймаю внутрішне рішення-це моя жінка!знач вона на 100% моя як ЖІНКА!!!

Зустрічав в житті унікалів, які саме вказували куда хадіть, с кєм хадіть і т.п.

Про який ступінь довіри може йти тоді мова? Якшо ти настіко лузер, шо боїшся втратити свою жінку, то ти її втратиш, бо за*беш вдоску своїми ревнощами і будеш посланий у всім відомому напрямку. Якшо ж чоловік впевнений в собі, поважає свою дружину і не обмежує її свободи, то ні про які ревнощі мова йти не буде. Головне довіра і повага до людини з якою живеш. І тобі відплатять тим самим.

Принаймні в нас в сім"ї то є саме так і от уже 7 років щасливо живемо.

Опубліковано
Костя, и кто им доктор?

Или у вас в семье нету доверия и все построено по принципу концтабора? Тогда мне вас жаль.

Супер :D

От тільки упередити захворювання значно простіше ніж лікувати наслідки.

В деякому роді навіть заздрю власникам рожевих окулярів :P

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...