Экономика Тараса Бульбы

[Tolik_lt]

Ориентир на запорожских казаков - плохое подспорье в построении развитого и правого государства. Таких идолов можно и уступить соседям, утверждает в своей колонке в журнале Корреспондент Петр Чернышов, генеральный директор компании Славутич, Carlsberg Group.

Увлеченный рекламой фильма Тарас Бульба я тоже сходил и посмотрел. Я знаю, что на многих блогах увлеченно дискутируют на тему искажения исторической правды в этой картине. Дискуссия совершенно бессмысленная - поскольку, во-первых, в основе фильма художественная книга, а не учебник истории, а во-вторых, исторической правды вообще не существует - поскольку историю всегда пишут победители.

Учитывая, что мы до сих плохо представляем себе историю, например, начала Второй мировой войны (будем отмечать 70 лет в этом году), то претендовать, что кто-то знает точно, что случилось 500 лет назад - вообще несерьезно.

А есть ли там вообще государство? Есть ли то, чем так пытаются гордиться?

И одна сторона считает, что казаки и Бульба - это герои украинской традиции, а другая тоже с пеной у рта и несравнимо большей финансовой поддержкой заявляет, что казаками должна гордиться Россия. То есть у одних: "Вот так зарождалась державность Украины!", а у других: "Смотрите, как укреплялась и защищалась государственность России!" А есть ли там вообще государство? Есть ли то, чем так пытаются гордиться?

Напомню две главные составляющие фильма: Королевская Польша и Свободная Сечь. Для начала зададим себе вопрос: может ли Польша прожить без Сечи? Несомненно, может. У нее крепкая и растущая экономика, действующий и постоянно совершенствующийся кодекс законов и растущая торговля со многими странами. А вот Сечь - без экономики, без торговли, с законами, которые принимаются на площади (кто кого перекричит, тот и принял закон). Откуда берется доход Сечи?

А все просто - идут караваны и у них можно либо забрать товар (грабеж), либо за деньги предоставить им защиту (рэкет). Если деньги заканчиваются, то можно напасть на соседей (татаров или поляков) и попытаться у них что-то отобрать силой.

Получается, если соседей нет (не у кого отобрать или караваны не ходят) - то Сечь перестанет существовать, если не найдет новый внешний источник дохода. Поскольку внутри она стоимость добавлять не умеет.

Даже когда есть деньги и их можно потратить (внутренняя торговля) - выясняется, что здесь все контролируют евреи, которые "за протекцию" платят различным казачьим боссам. Те, у кого есть деньги, отправляют учиться своих детей в ту же Польшу и там же покупают оружие для войны с ней.

Что это все напоминает, если посмотреть по сторонам уже в наше время? Есть два прекрасных примера: Чечня и Сомали

Поскольку просто так, без причины нападать на соседей вроде как бы неприлично (даже для Сечи) - то есть универсальная причина: мы правы, а они нет! Потому что мы истинные христиане (православные), а они - нет (либо католики, либо вообще мусульмане). И конечно же, и земля, и деньги, и товары должны принадлежать только тому, кто прав. Что это все напоминает, если посмотреть по сторонам уже в наше время? Есть два прекрасных примера: Чечня и Сомали. Может ли Россия прожить без Чечни? Несомненно. А наоборот - тоже очевидно, что не получится. Почему можно грабить и похищать людей? Потому что "мы верим правильному Богу, а остальные все неверные". Где учатся дети богатых чеченцев? В Великобритании или России. Собственной экономики у Чечни, к сожалению, нет. И непонятно, откуда она может появиться.

И вот совсем недавний пример: сомалийские пираты. Все страны мира очень бы хотели (и могли!) жить без них. Сомали без других стран жить точно не сможет. Там пока еще много мелких банд - но скоро они укрупнятся, и появится главный рулящий - как кошевой в Сечи и президент в Чечне.

Как казаки заявляли свое право на все окружающие земли, чеченцы на все увиденные ценности, также сомалийцы говорят - раз океан рядом, то он принадлежит нам. И раз белые столько лет грабили Африку, у нас есть теперь законное право пограбить их. И нападают на японский корабль! Когда у них появится главный вождь, он, очевидно, предложит всем судовладельцам безопасный проход по морю за плату (опять рэкет) и сам будет отстреливать своих соотечественников, которые пытаются напасть на суда "под защитой вождя".

Во всех трех случаях мы имеем дело с Организованным Преступным Сообществом (ОПС), состоящим из очень смелых людей, готовых умирать за свои ценности (главная из них - право отбирать имущество у других). Они все очень симпатичные ребята и на них интересно смотреть издалека (например, из кинозала!).

Но задайте себе вопрос - хочется ли вам там жить, работать, растить детей, инвестировать деньги в конце концов? Очень сомнительно. А вот и наоборот: где живет больше всего чеченцев? В Москве. Поедет ли сомалиец жить в Европу, если ему предложить? Без сомнения.

Наш же, несомненно, героический персонаж Тарас - человек живет в стране без экономики - в мире, где прав только сильный. Там уважают только ту собственность, которую ты смог лично защитить, только тот закон, который ты смог навязать силой или криком на площади.

Возможно, нам уже хватит изо всех сил драться за причастность к тому прошлому, которое учит нас жить без экономики и государства. Учит нас, что страна - так же ,как и Сечь - не может прожить самостоятельно, почти как паразит.

В конце концов, давайте подарим Тараса Бульбу России, если наши соседи того хотят. А сами будем строить страну, где работает экономика и действуют законы, где нам хочется учить своих детей, инвестировать свои деньги и отдыхать. А на Сечь будем смотреть в кино и заедать поп-корном.

Джерело

[difoto]

В конце концов, давайте подарим Тараса Бульбу России, если наши соседи того хотят. А сами будем строить страну, где работает экономика и действуют законы, где нам хочется учить своих детей, инвестировать свои деньги и отдыхать. А на Сечь будем смотреть в кино и заедать поп-корном.

[foxx77]

демогогия неочем, ничем ты неудивил... еще раз подтверждает что у россии нет ни героев, не поступков, ничего....

Статейка мило предлагает нам отказатся от своей истории, наших героев, нам же во благо большое автору спасибо н*х Тока мы сами разберемся куда вас снашать, ок?

[Tolik_lt]

фокс, це ти з ким говорив?боюсь, автор не читає наш орум

[foxx77]

ну то нашо ти всяку грязюку до хати приносиш, витер ноги - зайшов на форум.

А вот Сечь - без экономики, без торговли, с законами, которые принимаются на площади (кто кого перекричит, тот и принял закон).

а зараз хіба не так? в росії то канешно не так, там взагалі ніхто нікого не питає які закони приймати. І Петро Чернишов хоче нам впарити шо один царьок краще ніж толпа навколо кремля.

[Yarchik]

А по-моєму, крім військової справи на Січі процвітали ремесла, вилов риби...

Першу письмову згадку про Січ залишив польський хроніст М.Бельський. За його розповіддю, козаки за Дніпровими порогами влітку займалися промислами (рибальством, мисливством, бджільництвом), а взимку розходилися по найближчих містах (Київ, Черкаси та ін.), залишаючи в безпечному місці на острові в Коші кількасот озброєних вогнепальною зброєю і гарматами козаків.

...

Поза валами був Січовий базар, куди приїжджали купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці — рибальства і мисливства. На Січі не було ні феодальної власності на землю, ні кріпосництва. На Запоріжжі панував не феодальний примус, а принцип найму. Панівну верству З. С. становили не феодали як привілейований стан, а власники рибних промислів, багаті скотарі й торговці, а пізніше, в міру розвитку землеробства та інших галузей господарства — власники великих зимівників, водяних млинів, чумацьких валок тощо.

Господарство Запорізької Січі

Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло козацтво, яке вийшло на історичну арену в кінці XV ст. Воно успішно освоювало землі Передстепової України, Південного Поділля, Слобожанщини, Північного Причорномор'я і Приазов'я. У середині XVI ст. за порогами Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їхньому згуртуванні відігравала Запорізька Січ, що виникла на Нижньому Подніпров'ї в середині XVI ст. Її можна визначити як самоврядну військово-політичну організацію народної самооборони з комбінованою громадсько-індивідуальною господарською системою, яка ґрунтувалася на засадах особистої свободи козаків, демократії, самоуправління, федералізму та економічного лібералізму.

Економічна система запорізького козацтва складалася з двох секторів: січового й індивідуального. У свою чергу січове господарство поділялося на загальносічове та курінне. На цьому рівні переважали ті форми господарської діяльності, які потребували спільних зусиль артільної роботи. Ядром соціальної організації Січі був курінь, де й минало все козацьке життя. Як самостійна економічна одиниця кожний курінь мав майно і доходи, якими Кіш як центральний запорізький уряд не розпоряджався. Саме між куренями Кіш жеребкуванням переділяв щорічно найбільш прибуткові угіддя — рибної ловлі, пасовища та сіножаті. Кіш утримував загальновійськові табуни коней, череди худоби, отари овець і торгував ними з сусідами: Польщею, Гетьманщиною, Росією.

Запоріжжя ще не знало приватної власності. Проте, вкладаючи в господарство свої гроші і працю, окремі господарі природно прагнули змінити умовний титул власності на безумовний. У Вольностях Війська Запорізького відбувався безповоротний процес перетворення загальнокозацької власності, що перебувала у спільному неподільному користуванні всього війська, на приватну власність.

Індивідуально-трудовою діяльністю на приватному рівні запорожці займалися в паланках — адміністративно-територіальних округах на землях Вольностей запорізьких козаків (у межах теперішніх Запорізької, Донецької, Дніпропетровської, Миколаївської і Кіровоградської областей).

Природні й соціальні умови визначили організаційну форму запорізького господарювання в степу — зимівник (хутір). "Запорозькі козаки, — писав 1766 р. старшина В. Чернявський, — мають деякі поселення, що звуться зимівниками або хуторами, там тримають худобу, коней і овець, мають пасіки і всяку економію, розводять сади і городи, роблять запаси сіна для худоби і засівають поля різним хлібом, ловлять звіра, а в річках — рибу". В кожному зимівнику були дві-три хати для людей і різні господарські будівлі. Всередині кожної хати були "кімната й окрема комора; хати будували серед великого подвір'я, оточеного тином або частоколом; на подвір'ї були хліви, клуні, стайні, льохи, або погреби, омшаники, або зимові приміщення для бджіл".

Більшість зимівників було розкидано по берегах річок, островах, балках, ярах та байраках. У них жили сімейні запорожці, неодружені старшини, котрі покинули січову службу і разом зі своїм найближчим оточенням подалися у степ, селяни-втікачі, які рятувались від феодальних утисків, що стримували їхню ініціативу та потяг до вільної діяльності. Тут не було кріпацтва, що панувало тоді у Речі Посполитій і Московській державі, а виробництво ґрунтувалося на власній та найманій праці.

Офіційно козаки-зимівчаки звалися сиднями, або гніздюками, і були підлеглим станом щодо Коша. Їх кликали на війну лише у виняткових випадках. Головним обов'язком гніздюків було забезпечення найнеобхіднішим, передусім продовольством, січових козаків. Тому вони обробляли землю, розводили коней, рогату худобу, овець, заготовляли сіно на зиму, тримали пасіки, висаджували сади, обробляли городи, полювали на звірів, ловили рибу й раків, добували сіль, вели дрібну торгівлю, утримували поштові станції тощо. Основна частина прибутків запорізьких зимівників доставлялася в Січ, решта залишалася на харчування самих виробників та їхніх родин.

Більшість зимівників становили невеликі напівнатуральні господарства, які належали бідним козакам. Великі зимівники, як правило, належали січовій старшині і багатим козакам, являючи собою досить складне товарне господарство, де разом зі скотарством і конярством розвивалися й землеробство зі значними посівами зернових, а також допоміжні господарські галузі: бджільництво, рибальство, млинарство тощо. Працювали тут наймані працівники, число яких сягало до кількох десятків, під керівництвом господаря або управителя, що також був найманою особою.

Землі Вольностей Війська Запорізького славилися своєю родючістю. Проте землеробство в економіці Запоріжжя довго відігравало другорядну роль. Значною мірою це пояснювалося тим, що запорожці, провадячи майже безупинні війни з ворогами, мали обмежені можливості для землеробства, яке було трудомісткістким і потребувало постійного догляду. З іншого боку, степове землеробство надто залежало від примх погоди: в дощове літо рослинність досягала тут неймовірних розмірів, урожай був гідний подиву; у спекотне й сухе літо рослинність гинула, неврожай призводив до страшного лиха. Відповідно, козацтво, прагнучи до мінімуму звести господарський ризик, займалося видами діяльності, які менше залежали від стихії.

Значно важливішою галуззю січового господарства порівняно із землеробством було скотарство (окремі дослідники вважають, що воно приносило в 5 разів більший дохід, ніж землеробство). Розлогі запорізькі степи, укриті влітку високою, соковитою і густою травою, вже одним своїм виглядом спонукали козаків до такого заняття. Найбільше запорожці розводили коней, які славилися по всій Європі і, відповідно, користувалися великим попитом. Важливе місце у козацькому господарстві належало розведенню у степах рогатої худоби та овець. У зимівниках вирощували також волів, свиней, птицю.

Значного розвитку на Запоріжжі набуло ремесло і промисли. На Січі та в зимівниках працювали різні майстри, в тому числі й з виробництва холодної зброї, куль, ядер. У середині 1670-х років тільки на Січі перебувало не менше 100 ковалів, котрі виробляли різні залізні речі. Запоріжжя славилося своїми майстрами кораблебудування. На Дніпрі були корабельні верфі, де запорожці будували річковий і морський флоти. Хоч за розмірами суден чорноморський козацький флот поступався турецькому, але створював йому найсильнішу конкуренцію на Чорному морі.

Заняття промислами на Запоріжжі вважалося привілеєм козаків. Серед промислів важливу роль в економіці краю відігравали рибальство, видобуток солі, мисливство, бджільництво. Найрозвинутішим було рибальство, яке не лише давало козакам необхідний і найуживаніший харчовий продукт — рибу, а й було джерелом багатства для всього війська.

Здавна відомою у запорізькому краї була торгівля, як внутрішня, так і зовнішня. Внутрішня торгівля залишалася переважно дрібною, обмежуючись продуктами харчування й предметами побутового вжитку. Попит на ці товари, головним чином, забезпечували місцеве виробництво і кустарні ремесла.

Велике значення для Запоріжжя мала зовнішня торгівля. Вона велася з Польщею, Литвою, згодом — з Річчю Посполитою, Туреччиною, Кримом, з другої половини XVII ст. значно розширилася торгівля з Московією. На Січ завозили предмети найпершої необхідності в козацькому житті: хліб, тютюн, горілку, порох та інші бойові припаси, а також тканини, готовий одяг тощо. Вивозили сіль, рибу, худобу, хутра.

На самій Січі, як правило, торгували на Крамному базарі у передмісті. Тут знаходилася безліч "торгових будок", лавок, крамничок, яток, шинків, у яких і йшла жвава торгівля як місцевими, так і привізними товарами. Крім Січі, різноманітна торгівля велася й у паланкових поселеннях, де також були базари, шинки, крамнички, заїжджі двори, стояли цілі торгові ряди.

Важливою складовою господарського життя Запорізької Січі були її фінансові ресурси. Вони формувалися з комбінації податків, які стягувалися через ціни на товари, а також з доходів від промислів, мита за перевезення й транзитну торгівлю, натуральних і особистих повинностей, оренди, регалій (монопольного права Коша розподіляти між куренями рибні та звірині лови, ліси й сіножаті при виключенні конкуренції з боку сторонніх), судових штрафів. Значну роль також відігравали військова здобич, грошове і хлібне жалування правителів Речі Посполитої, а згодом Московії тощо. У валюті початку 1990-х років січовий бюджет оцінюється в 10— 12 млн дол. США.

Запорізька Січ не мала власної банківської та грошової систем. В обігу перебували гроші різних країн. На Запоріжжі здійснювалися досить значні кредитні операції й продаж цінностей з відстрочкою платежів. Серед старшини і заможних козаків було чимало лихварів, тодішніх банкірів.

Успішний розвиток передових форм господарювання та соціальних відносин у Вольностях Війська Запорізького з кожним роком викликав усе більше роздратування Росії. По-перше, царизм не міг не розуміти, що Січ, яка здавна була символом свободи і незалежності, й надалі залишатиметься гальванізатором антифеодальних виступів українського селянства. По-друге, його не могло не турбувати зростання економічного потенціалу Запоріжжя: збільшення кількості населення, а основне — великі потенційні можливості козацьких господарств фермерського типу, що, по суті, були викликом кріпосницькій політиці імперії. По-третє, царат не влаштовувала форма внутрішнього устрою Запорізької Січі, що ґрунтувався на демократичних, республіканських традиціях, явно суперечачи загальноімперським нормам і порядкам. Власне, сукупність цих трьох факторів і призвела до ліквідації Січі у 1775 р.

Зі зруйнуванням Запорізької Січі впала остання твердиня українських традицій, української державності. Господарський і взагалі державний устрій Січі складався в процесі самостійного розвитку українського суспільства і ніс у собі колорит епохи, передавав характер життєдіяльного українського народу — працелюба, промисловця, воїна — колонізатора степової окраїни. Господарські осілості запорожців започаткували майбутні села і навіть великі міста. Наприклад, Катеринослав (Дніпропетровськ) виріс на місці запорізького поселення Половиці, Запоріжжя сформувалося навколо знаменитого острова Хортиця. Подібне історичне походження мають Нікополь, Кривий Ріг, Олександрія та багато інших міст.

Соррі за многабукав...

Але текст, наведений топікстартером, є яскравим прикладом софістики (підміни понять). Приховується правда про реальну економіку Січі, напоказ виставляються "рекет" і "грабежі". Греки пишаються військово-соціальним утворенням сивої давнини - Спартою. Наведене топікстартером джерело підбурює нас відректися від нашого, українського військово-суціального утворення - Запорізької Січі.

Кому цікаво подивитися, що ж за книга - "Тарас Бульба", продублюю свій пост, наведений в коментах до фільму "Тарас Бульба" в нас на борді:

Подивився. Два роки тому бачив зйомки цього фільму, а тепер глянув в цілому. Враження - суцільні протиріччя.

Дійсно, насичений фільм пропагандою "сілушкі русской". Вирішив я заглянути в першоджерело - в "Тараса Бульбу" Гоголя. І що виявилося? Є два тексти: редакція 1835 року, та трошки пізніша редакція 1842 року. Так от, в першій редакції букви "русс" зустрічаються лише тричі; в другій редакції - я навіть не намагався порахувати, так багато згадок про "русскую землю", "русских витязей". І фільм є викладом другої редакції повісті.

Цікаво, у зв'язку з чим Гоголь вирішив переробити первісний свій твір - з буйного, розхристаного, неприкрашеного, і, я вважаю, реального - на причесаний, згладжений та сповнений проросійської пієтики? Не треба бути видатним істориком чи аналітиком, щоб знати, за наказом якої цариці було зруйновано Січ Запорізьку. То чи не є глумлінням вкладати в вуста помираючих козаків слова осанни тим, хто погубив їх волю?

Противно.

В наведеному топікстартером джерелі йдеться про переписування історії переможцями. І, мол, на художню книгу не рівнятеся, казка це... А ми бачимо переписування художньої книги. Цікаво, на догоду кому?

Про економіку. Варто поглянути на обійстя самого Бульби. Тут тобі вся економіка, якою жила тогочасна Україна: і скотарство, і рослинництво, і використання природніх ресурсів (вододобування)... Ще б млинок і кузню показали крупними планами - і була би вся потрібна в той час економіка.

[Tolik_lt]

бля, хлопці, ви вразливі, як діти Бульба- джяст міф, фікшн, наш вестерн, наші ковбої-індіанці-шерифи і ставитись до нього варто лише як до гарної казки.Ви би оце ще з москалями за Колобка сперечатись почали-чи це наш козацький колобок, чи їх багатирскій

Ярчик, а якщо копнути глибше- то спочатку ОПГ, а потім вкладення заробленого у походах у хуторки, млинки, кузні;-)

[Yarchik]

Бульба - так, міф. Запорізька Січ - ні разу не міф. Спочатку "відмовтеся від Бульби", потім - "відмовтеся від Січі".

А якщо копнути ще глибше - то козаки на Запоріжжі виникли не від нефіг дєлать, а від того, що від всяких ОПГ, УБОЗів, ОМОНів, адмінресурсу тогочасних треба було рятуватися.

Толік, в будь-якому випадку, прочитай наведене тобою джерело: мол, Польща без Січі жила б, а Січ без Польщі - ні. Бо не було економіки. Тобі не здається, що ця центральна фраза - основна фікція. Джяст міф.

[Tolik_lt]

не думаютому що діти в варшаві і москві вчаться, маєтки теж не невколо січі старшиною будуються, а у більш спокійних землях Речі Посполитої...

Хлопці, мета статті не у тому, щоб відібрати у нас Січ(Бульбу, історію)і т.д., а звернути увагу на то, що стверджуватись у сьогоднішньому світі треба сьогодні і сьогоднішніми методами.себто, строить страну, где работает экономика и действуют законы, где нам хочется учить своих детей, инвестировать свои деньги и отдыхать. а про Бульбу не галасувати треба,а кіно зняти.по версії повісті від 1835 року. і раніше за борткаі веселіше би під це попкорн жувався

[Yarchik]

не думаютому що діти в варшаві і москві вчаться, маєтки теж не невколо січі старшиною будуються, а у більш спокійних землях Речі Посполитої...

Хлопці, мета статті не у тому, щоб відібрати у нас Січ(Бульбу, історію)і т.д., а звернути увагу на то, що стверджуватись у сьогоднішньому світі треба сьогодні і сьогоднішніми методами.себто, строить страну, где работает экономика и действуют законы, где нам хочется учить своих детей, инвестировать свои деньги и отдыхать. а про Бульбу не галасувати треба,а кіно зняти.по версії повісті від 1835 року. і раніше за борткаі веселіше би під це попкорн жувався

Чиї діти? Бульбині? Прочитай книжку, чи ще раз фільм подивися... Старшини? Вони що - дурні, щоб в разі конфлікту з поляками своїх дітей в заручниках тримати? Москва... так, пізня старшина останніх років Січі перебралася в Москву, і там тусила.

Тепер щодо лозунгу, який ти тіпа один побачив, а решта - не видять.

Заклики, які йдуть від малограмотних і примітивних "аналітиків", мене абсолютно не колишуть. Якими вони б не були. Я просто роблю те, що роблю. А коли таких "аналітиків" і "кликунів" ще й цитують - то в більшості людей це може викликати тільки криву посмішку, а не бажання послідувати їх закликам.

[Tolik_lt]

Ярчик, хтось бере з тексту ідеї, а хтось поживу для власних комплексів

[Yarchik]

Ярчик, хтось бере з тексту ідеї, а хтось поживу для власних комплексів

Не бачу нікого, хто б взяв, виконав ідею, а не просто процитував, повторив її.

Відносно "комплексів". Ця твоє фраза - просто припущення, не більше, ніж звичайний пук. До речі, фраза щодо "комплексів" не менш провокативна, ніж і перший твій пост в цій темі. Цим ти просто хочеш зачепити тих, хто має іншу думку, ніж твій космополітизм. Я б навіть сказав, псевдокосмополітизм.

Ти намагаєшся протиставити "себе, ідею" проти "тих, хто з комплексами і поживи для комплексів". Тобто, з одного боку - ти, ідейний, з іншого - ті, хто не поділяють твою думку, закомплексовані.

Але стверджуватися самому, за рахунок інших - це теж комплекс. Меншовартості, ницості, убогості, безвладдя...

[rrid]

Ориентир на запорожских казаков - плохое подспорье в построении развитого и правого государства. Таких идолов можно и уступить соседям

*****

Получается, если соседей нет (не у кого отобрать или караваны не ходят) - то Сечь перестанет существовать, если не найдет новый внешний источник дохода. Поскольку внутри она стоимость добавлять не умеет.

Даже когда есть деньги и их можно потратить (внутренняя торговля) - выясняется, что здесь все контролируют евреи, которые "за протекцию" платят различным казачьим боссам. Те, у кого есть деньги, отправляют учиться своих детей в ту же Польшу и там же покупают оружие для войны с ней.

Что это все напоминает, если посмотреть по сторонам уже в наше время? Есть два прекрасных примера: Чечня и Сомали

*****

И вот совсем недавний пример: сомалийские пираты. Все страны мира очень бы хотели (и могли!) жить без них. Сомали без других стран жить точно не сможет. Там пока еще много мелких банд - но скоро они укрупнятся, и появится главный рулящий - как кошевой в Сечи и президент в Чечне.

*****

Во всех трех случаях мы имеем дело с Организованным Преступным Сообществом (ОПС), состоящим из очень смелых людей, готовых умирать за свои ценности (главная из них - право отбирать имущество у других). Они все очень симпатичные ребята и на них интересно смотреть издалека (например, из кинозала!).

*****

Наш же, несомненно, героический персонаж Тарас - человек живет в стране без экономики - в мире, где прав только сильный. Там уважают только ту собственность, которую ты смог лично защитить, только тот закон, который ты смог навязать силой или криком на площади.

*****

В конце концов, давайте подарим Тараса Бульбу России, если наши соседи того хотят. А сами будем строить страну, где работает экономика и действуют законы, где нам хочется учить своих детей, инвестировать свои деньги и отдыхать. А на Сечь будем смотреть в кино и заедать поп-корном.

Джерело

Гидко. Чому я повинен відмовлятись від своєї історії? Тому, що там були присутні негативні моменти? Я думав, що на помилках треба вчитись - ні, бач, треба відмовлятись...

Щодо розвинутої і правової держави. Як виникла Запорізька Січ? Люди втікали від утисків магнатів (фактично - від рабства й безправ'я) на дикі, незаселені, небезпечні землі, через які регулярно проходили то турки, то татари. На цих землях втікачі оселялись. І вели своє натуральне господарство - без економіки, без країни, без прав. І постійно були готові захищатись - і від переслідувачів (раби коштів вартують), і від турків-татар. З часом людей ставало більше, з'явились ознаки державницьких об'єднань, органи управління. "Даже когда есть деньги и их можно потратить (внутренняя торговля) - выясняется, что здесь все контролируют евреи" - присутність євреїв-лихварів - ознака того, що економіка є, що є оборот коштів, а не примітивне натуральне господарство. Ознака також того, що з'являються козаки - професійні військові, які спеціалізуються на володінні зброєю. Їхня професія - або служба польському королю (московському царю, молдавському господарю чи військовий союз з кримським ханом і т.п.), або, якщо таких контрактів немає - помста чи й банальний розбій на чужих територіях. Із-за того, що на певних етапах була певна частина таких "легіонерів", ми повинні вважати, що вся історія козацтва - це непотребство, і подаруємо її сусідам, які й знищили це історичне утворення. Щодо козаків-"легіонерів", які жили війною, таке запитання - в нас ще якихось 7-10 років тому процвітав рекет і кримінальне "кришування" бізнесу - то що, відмовимось від своєї держави?! РФ буде тільки за...

Порівнювати козаків з чеченцями чи сомалійцями - імхо, дуже некоректно. Я б сказав так - Сомалі без сомалійських піратів успішно обійдеться, а от сомалійські пірати без Сомалі - ні. Хтось зможе назвати країну, яка не має злочинців і в'язниць? Але ж ніхто не каже, що наявність кримінальних злочинців погано характеризує державу. В Сомалі живуть такі ж негри, як і решта африканців, які також хочуть поїсти, поспати, захисту, розваг. Так само чеченці - їх гріх в тому, що вони захотіли мати незалежну державу. В Чечні немає економіки? Звісно, після всіх обстрілів і бомбардувань мало вціліло. Але Чечня має запаси нафти, і мала всі шанси побудувати економіку на зразок арабських держав. В яких також не було економіки, і до 1970-х років цілому світу не було діла ні до них, ні до їх економік. Поки не зросла потреба в нафті. "Бандити-чеченці" - ще один міф. Я був в поході на Кавказі. Проблеми були тільки на вокзалах. З міліцією. Міліція на вокзалах (Невинномиськ, Кисловодськ) вимагала хабарі. Спілкування з місцевим населенням на маршруті - в мене особисто тільки приємні спогади /чим далі в гори від традиційних маршрутів - тим приємніше було спілкуватись/.

Тарас - человек живет в стране без экономики - в мире, где прав только сильный

А хтось назве мені приклад країни тих років, яку можна назвати правовою державою? Що в Росії, що в Речі Посполитій на той час процвітає рабство. Причому не таке, як в гАмериці, де експлуатація людини людиною за расовою ознакою, а, наприклад, кріпаки-росіяни в барина-росіянина.

Сьогодні світ живе за іншими принципами - звісно, так. Але я щось не зустрічав закликів будувати нашу державу (чи її економіку) за зразком Запорізької Січі /до речі, котрої з них? Січ також проходила різні етапи свого розвитку/. В статті я не зустрів жодних пропозицій - як же нам будувати сучасну, правову, економічно розвинену державу. Натомість - пропозиція відмовитись від своєї історії, обгадження своєї історії. Так, наша історія місцями неоднозначна. Так, місцями суперечлива й переплетена з російською чи польською. Але все пізнається в порівнянні. Можу погодитись - Російська імперія на той час була набагато могутніша за козацьку республіку, і економіка /з усіма притаманними їй вадами того часу/ була присутня. Але правовою державою там і не пахло. До речі, як і сьогодні.

В конце концов, давайте подарим Тараса Бульбу России, если наши соседи того хотят

Сьогодні наші сусіди хочуть Тараса Бульбу. Ми їм його подаруємо, якщо вони того хочуть. Завтра вони захочуть Донецьк, Київ, Львів, Луцьк. Ми....?

все імхо, сорі за многабукф

[mammoth]

Господа, вам не надоело обсуждать псевдотруд псевдописаки?

Я понимаю там, устроить холивор, по поводу чьих был Гоголь, или там почему Шевченко дневники писал по русски, а провокатора обсуждать - гнилое дело. ))

[Yarchik]

Господа, вам не надоело обсуждать псевдотруд псевдописаки?

Я понимаю там, устроить холивор, по поводу чьих был Гоголь, или там почему Шевченко дневники писал по русски, а провокатора обсуждать - гнилое дело. ))

... сказав один з перших провокаторів на борді.

[mammoth]

... сказав один з перших провокаторів на борді.

[Tolik_lt]

Не бачу нікого, хто б взяв, виконав ідею, а не просто процитував, повторив її.

Відносно "комплексів". Ця твоє фраза - просто припущення, не більше, ніж звичайний пук. До речі, фраза щодо "комплексів" не менш провокативна, ніж і перший твій пост в цій темі. Цим ти просто хочеш зачепити тих, хто має іншу думку, ніж твій космополітизм. Я б навіть сказав, псевдокосмополітизм.

Ти намагаєшся протиставити "себе, ідею" проти "тих, хто з комплексами і поживи для комплексів". Тобто, з одного боку - ти, ідейний, з іншого - ті, хто не поділяють твою думку, закомплексовані.

Але стверджуватися самому, за рахунок інших - це теж комплекс. Меншовартості, ницості, убогості, безвладдя...

Женщіни ридають, матроси сміються. Перрі Мейсон, скільки пафосу

Ярчик, гляди, де з"являються слова про комплекси: після того, як починається агресія до чужої думки-до думки автора статті. тіпа там малограмотний аналітик і т.д. а "малограмотний аналітик" гендир Славутич Карслберг, себто, керує процесами серйознішими, ніж, наприклад, ми з тобоютобто, можна більш ніж напевно стверджувати про то, що дядько думати вмієя розумію, що його тут нема, але ти ж серйозний чоловік з життєвим досвідом і вищою освітою- і так швидко скотився до банального хамства в сторону незнайомої тобі людини.а агресія є одним із проявів внутрішніх проблем людини, часто підсвідомих

провокація настільки є провокацією, наскільки ми її такою сприймаємо. І коли я постив цю статтю, я й у думці не мав когось провокувати. мені просто цікаві різні, і часто несподівані, погляди на загальновідомі речі. Тому що і в них є зерна правди.

Я не сприймаю історію в стилі "як відомо, герої не ї..ться і не ср..ть, не кажучи про то вже, що ніхто з них у дитинстві не дрочив". Тому не виключаю, і бачу логіку у тому, що економіка озброєного об"єднання мужиків-відчайдухів, що тікали в степ, у невідомість, могла базуватись на військовій здобичі. Що ті, хто був головатіший і не пропивав здобич, робили бізнес. яке співвідношення того і того було- ми не знаємо, містат тоді хєрово працював. так що усе це лише теорії. і до сьогодення вони мають дуже малий стосунок.

Тому два таких висновки:

1.Собачитись "насмерть" за історію, тим більше таку непевну і сто разів переписану- не варто. Тому що усе могло бути зовсім не так, як ви думаєтеТим більше, якщо ця історія белетризована, у художньому творі( Цікаво, американці з канадцями собачаться на форумах чий Слєдопит фенімор-куперівський?ніхто не знає?)

2.У мене погляд на світ іронічний і самоіронічний, що я й іншим пропоную, тому самостверджуватись за рахунок у мене потреби немає

[laska]

Галаслива і пуста публікація, для галочки автору під шумок прем"єри.

Виходить, будувати сильну державу сьогодні, нам заважає Січ А окрім Січі ми не мали досвіду державобудівництва? Здається мені, сам автор зациклився на історії. Чи то він натякає, що Україна сьогодні і є ОПС в ситуації з російським газом?

[Yarchik]

Ярчик, гляди, де з"являються слова про комплекси: після того, як починається агресія до чужої думки-до думки автора статті. тіпа там малограмотний аналітик і т.д. а "малограмотний аналітик" гендир Славутич Карслберг, себто, керує процесами серйознішими, ніж, наприклад, ми з тобоютобто, можна більш ніж напевно стверджувати про то, що дядько думати вміє

Софістика, підміна понять... Про Черновецького чув? Багата людина, банк всеукраїнський поставив, бабла заробив дофіга, став мером столиці, керує процесами серйознішими, ніж гендир Славцтич. Але це не означає, що Черновецький - кладезь аналітичної мудрості, і що його слова слід записувати, вивчати і публікувати.

я розумію, що його тут нема, але ти ж серйозний чоловік з життєвим досвідом і вищою освітою- і так швидко скотився до банального хамства в сторону незнайомої тобі людини.а агресія є одним із проявів внутрішніх проблем людини, часто підсвідомих

Внутрішня проблема в мене після п'ятничної гольонки з хугарденом лише одна, але я вже випив активованого вугілля, так що не гризись. Проглянув свої тексти - і щось не бачу в них хамства і агресії. Лише відповіді на твої намагання мене зачепити.

2.У мене погляд на світ іронічний і самоіронічний, що я й іншим пропоную.

Дозволь, інші самі визначатимуть, як і під яким кутом дивитися на світ. І самі визначатимуть, віддавати Бульбу / Січ / Крим росіянам, чи ні. І якщо для тебе Бузина - андеграундна молода людина з нестандартним і іронічним поглядом, то для мене він - покидьок, який вирішив самоствердитися і здобути собі славу, обсираючи пам'ять інших. Так само і автор статті - перш, ніж кидати клич "а давайтє атдадім!" - хай хоч навчиться державної мови.

[Yarchik]

Цікаво, американці з канадцями собачаться на форумах чий Слєдопит фенімор-куперівський?ніхто не знає?)

Гарний приклад. Напрочуд гарний! Я думаю, якщо "взять і отдать" - то через кількасот років росіяни і араби(китайці? американці? румуни?) на території нинішньої України не будуть гризтися питанням - "чий Бульба?", так, як нинішнім американцям і канадцям нема потреби гризтися тим, де поділися племена гуронів, могікан і делаварів, і чий був Натаніель Бампо.