Перейти до змісту

Шляхи порятунку держави


romaxa11

Рекомендовані повідомлення

Не знайшов прямого посилання на слова Вінстона Черчіля, але суть їх полягає в тому, що для побудови "якісного суспільства, або держави" (тобто суспільства, в якому абсолютна більшість громадян почувається комфортно граючи за певними правилами) необхідно три складові: свобода слова, вільні і демократичні вибори, незалежна судова система.

Впринципі цей перелік Україні абсолютно реально виконати, більше того, свобода слова в нашій державі навіть гіпертрофована (вона закінчується тільки коли є реальна загроза отримати по морді), вибори також сміливо можна назвати вільними і демократичними, от тільки голосувати немає за кого. А на рахунок судової системи далеко не все так добре.

В цій темі хочеться обговорити більш-меньш реальні шляхи зміцнення нашої держави і усвідомити на скільки це важко виконати.

Дана тема, як я її бачу, певним чином пересікається з розділом "Юрисдикція", але, на мою думку, й сам шановний Yarchik незаперечуватиме того колосального впливу судової гілки влади на безлад, безкарність і вседозволеність, що вже давненько гуляють просторами нашої України.

При поверхневому розгляді судова система дійсно здається незалежною: високий статус судді, порівняно висока оплата праці, значні соціальні пільги, ще й відома на весь світ "недоторканість", що надається на весь час займання даної посади, дають змогу п'ятнадцятитисячній армії служителів Феміди безкарно здійснювати "правосуддя".

Як запобігти цьому, думаю в цивілізованому світі вже розроблено механізми запобігання свавіллю суддівства. Наприклад ввести перевибори суддів через 3-5 років, з аналізом їх роботи (наприклад, скільки позовів було апельовано і чим закінчилась апеляція). Одним обмежувачем є так званий "суд присяжних", який застосовують, кажись, для вирішення питань з порушенням кримінального кодексу. Відбувається так: комп'ютер вибирає певну кількість громадян країни, вони йдуть в оплачувану відпустку, їх доставляють на місце проведення суду, посиляють в приміщення з обмеженою можливістю спілкування, щоб запобігти тиску на них з боку зацікавленої сторони, суд відбувається швидко, переважно до тижня, присяжні ознайомлюються з справою, постійно ведуть обговорення спірних питань і в кінці виносять вирок, який має перевагу над рішенням судді. Таким чином можна запобігти корупції при розгляді кримінальних справ і вбивця, гвалтівник чи злодій вже не будуть мати шансу відкупитись від покарання.

Цікаво як ще можна впливати на суддівську владу при допомозі місцевих громад? (наприклад Суд Лінча :) ) І що для цього потрібно зробити.

Впевнений, що Черчіль не помилився і чесні, принципові судді напротязі короткого часу навели б порядок.

Країна в якій бояться закону має велике майбутнє.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Слід спочатку дитину виховати як слід тоді вже їй ніхто не скаже на чорне біле і навпаки. Тому вважаю, що слід починати зі школи. тІльки дітей можна навчити бути ЛЮДЬМИ. Поставити школу на ноги єдиний вихід. ИМХО.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Італійська поліція розпочала великомасштабну операцію ”Чисті руки” (1992р.). Діловий та політичний світ потрясли гучні викриття. У скандалах, пов’язаних із хабарами , зв’язками з мафією, виявилися замішані усі найбільші політичні партії Італії – християнські демократи, соціалісти, республіканці та колишні комуністи. Подали у відставку 6 міністрів уряду Дж. Амато, пішли з політичної арени лідер соціалістів Б. Краксі, керівник республіканців Дж. Ла Мальфа та інші політики. Політична нестабільність у країні досягла небезпечної межі. На фоні зростання безробіття та інфляції посилалася соціальна напруженість у суспільстві. Швидко зростали ряди прихильників сепаратистської ”Ліги півночі”, що закликала до поділу Італії на три самостійні держави. Активізувалися неофашисти і монархісти. Звинувачення в ”мафіозній діяльності” було висунуто колишньому прем’єр-міністрові Дж. Андреотті.

Викривальна кампанія ”Чисті руки” викликала шок в італійському суспільстві. Кризи довіри італійського народу до політичних партій яскраво виявилась під час березневих виборів 1994 р., що принесли перемогу новоутвореним партіям і об’єднанням: асоціації ”Вперед, Італіє”, ”Лізі Півночі”, неофашистському ”Національному альянсу”. Разом із старим парламентом зійшли з політичної арени країни корумповані партійні чиновники.

Я точно не пам'ятаю прізвище судді, які пересадив досить багато чиновників і глав мафіозних угрупувань Італії. Але здогадайтеся що з ним сталося...

Потрібно в Україні знайти людей (суддів) які на це підуть свідомо, не захищаючи чиїсь інтереси, так як буде дуже тяжко.

В ті часи (2001) міг сісти і Берлусконі, але йому вдалось вийти сухим із води. Навіть зараз проти нього знову порушені кримінальні справи, у зловживанні службовим становищем і хабарництві, але знову він невинний.

Те що квотовано вище, ІМО реальний шлях розвитку подій в Україні у випадку масштабної судової реформи. Але потрібно з чогось починати.

Приклади боротьби з корупцією у різних країнах

Найбільш демократичний метод боротьби з корупцією застосовується в Німеччині. Тут державні чиновники наділені істотними грошовими і соціальними пільгами, що значно перевищують середні

по країні. Незважаючи на те, що покарання за хабар досить м'яке, воно припускає беззастережне зняття з очолюваної посади й заборону бути чиновником у майбутньому. Не дивно, що хабарів не бере практично ніхто, тому що це автоматично позбавляє гарантованого безбідного життя , і забезпечену гарною пенсією старість. Хабара ж на мільйони, якими чиновник може спокуситися, пропонуються тільки на дуже високому рівні, що цілком під силу відстежити відповідним структурам.

В Італії всемогутня ”Фінансова гвардія” (щось середнє між податковою інспекцією і податковою міліцією) поширює спеціальні оплачені бланки в конвертах, де громадянам пропонується ”стукати” на всіх, від місцевого чиновників до будь-якого міністра, якщо є підозри, що він живе невідповідно до своїх достатків. Якщо скарг накопичується досить, починається доскональна перевірка.

У Сполучених Штатах проблему вирішують шляхом усілякого скорочення чиновницьких повноважень, особливо на місцевому рівні. Муніципальна влада там нерідко представлена лише одним мером. Та й мер, на думку американців, не завжди потрібний..

У Китаї підхід до корупції радикальний до крайності: якщо чиновник взяв хабар і це доведено – вироком стає страта. Донедавна розстріли навіть транслювалися по телебаченню, що як вважають китайські посадовці, дуже сприяє напоумленню потенційних хабарників.

Оригінал квотінгу на рос. мові, я переклав і видалив несуттєві дрібниці, суть і структура тексту не порушені.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Слід спочатку дитину виховати як слід тоді вже їй ніхто не скаже на чорне біле і навпаки.

что-то мне подсказывает что уже почти некому

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

это очередной крик души или тема-мечтания?

мне очень похоже на тему "Киев в Луцке"...

в Украине законе не боятся, его коверкают под себя...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Присяжні, однозначно. Тоді вже, який той суддя, не буде важливо.

Потрібно шоб комп, не вибирав повторно тих хто вже брав участь в процесі. Щоб туди не попадали судимі, хворі, хворі на голову, зацікавлені.

Памятаю з фільму "Адвокат диявола" , адвокат і обвинувачення може замінити по 4 присяжних кожен, без пояснень (також на випадкових)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Слід спочатку дитину виховати як слід тоді вже їй ніхто не скаже на чорне біле і навпаки.

что-то мне подсказывает что уже почти некому

діти виховуються у сім"ї. там має закладатись міцна і здорова основа. тоді ніяка школа-вулиця не страшна

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Не згоден, правда я ще дітей не виховував, але щось мені дуже сильно віриться, що якщо попадеться погана компанія, певний вік, певні обставини, коли світогляд ще формується, немає чіткої позиція щодо різних речей, то це може вплинути на процес подальшого формування світогляду.

Причому суттєво. Це так моє ІМХО.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Не згоден, правда я ще дітей не виховував, але щось мені дуже сильно віриться, що якщо попадеться погана компанія, певний вік, певні обставини, коли світогляд ще формується, немає чіткої позиція щодо різних речей, то це може вплинути на процес подальшого формування світогляду.

Причому суттєво. Це так моє ІМХО.

тобто, наперед скидаємо з себе відповідальність за результат виховання власних же дітей? тоді за що ми взагалі можемо взяти відповідальність?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ніяк ні, просто ще додаємо відповідальність за те щоб вони спілкувались/дружили з нормальними дітьми.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Ніяк ні, просто ще додаємо відповідальність за те щоб вони спілкувались/дружили з нормальними дітьми.

це теж виховання

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

певний вік, певна компанія... в вас що, діти безголовими намічаються? якщо йому донести якесь загальне уявлення про загальнолюдські цінності, то він сам зрозуміє, що, де і як... тому цілком згоден, що сім’я має критичний вплив

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дякую всім за поради...

Давайте по темі далі.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Люди Ви забули де діти проводять свій час. -8-30 по 15-00 ШКОЛА і так 12 років. Приходять до дому батьків немає, батькі приходять займаються своїми справами - ідять, миються, сидять за компом, теліком, трахаються, спілкуються в компанії (випивають) а Ви гоните на школу. Ви що ослепли.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Люди Ви забули де діти проводять свій час. -8-30 по 15-00 ШКОЛА і так 12 років.

не все...

вас в каком классе на второй год оставляли?

інфо давай по темі, більше я церемонитись нізким не буду.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Тема - не крик душі, просто цікаво взнати куди ми рухаємось і чи є шанс на порятунок. Припали до серця слова Черчіля в яких жодним чином не згадуються політики, від яких вже давно нічого хорошого не чекаю, доречі ні від кого! Процес виховання наступних поколінь дуже важливе завдання і справді - дуже важке, перевірено на практиці :D, але це означає занепад країни ще років так на двадцять-тридцять, а це в сучасному світі неприпустима розкіш.

В сьогоднішній політиці багато кричать про переваги парламентського правління, але забувають, що він може успішно діяти тільки в сформованих і добре розвинутих країнах з високим рівнем життя, де чвари політиків впринципі ніяким чином на країну загалом не впливають, тобто парламентаризм тут як поїзд на міцній колії, який їде в чітко вказаному напрямку. Історія нашого парламентаризму, явно відрізняється від буржуїнського, спочатку він був в більшості своїй комуністичним, потім кишеньковим кучмівським, а в момент звільнення від диктатури президента хлопаки показали повну неспроможність вести цивілізований парламентський діалог (все одно повертались до "стабільної" диктатури шляхом залякування, підкупу, зради).

В даній ситуації на мою думку є два варіанти: міцна тоталітарна диктатура президента напрямлена на впровадження європейських принципів в нашій державі (правда Ющенко явно на таку ролю не підходить - заслабкий і біля нього вже давно створено холдинг з кумів, радників, злодіїв і зрадників і керувати жорстко сам він неспроможний. Юлька також зв'язана круговою порукою з своїми спонсорами) (мені особисто подобається Яценюк :) правда поки-що це тільки мрії), це перший.

Другий полягає в міцній судовій владі, яка б жорстоко карала порушників Конституції і Законів України, посадила б усіх корупціонерів на 20 років а сама б сіла на 15 :D.

Впринципі природнім було б поєднання першого і другого варіантів. Тут модель Росії впринципі підходить, головне, щоб наш президент не був таким дегенератом, як їхній.

Поки-що наш парламент - це прийти покричати пару тижнів на мільярд гривень і в ток-шою погратися.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

как оно странно не звучит, но ИМХО:

спаси себя - спасешь Украину.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Реально диктатура взмозі насильницьким шляхом провести реформи необхідні для вступу в НАТО і в цивілізований світ. Без неї нічого суттєвого в нас не може бути впринципі. Навіть вступ в СОТ приймали купу часу і фіг би прийняли якби не Ахметову він був дуже потрібний для експорту нашого металу.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

1) А якщо диктатура буде посягати на свободу людини, на це не зважати?

2) Хто має обрати диктатора?

3) Чи дозволить справжній диктатор можливість себе змінити на посаді, чи буде там пожиттєво?

головне, щоб наш президент не був таким дегенератом, як їхній

а ось це і є найслабше місце в твоїх теоріях... яким чином ти цього уникнеш?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Дивись кого обираєш, ми мали шанс 2004 року коли у Ющенка було влади і впливу не меньше ніж у любого диктатора, і замість сурового диктату і впровадження реформ він почав домовлятися і що з того вийшло всі бачать і сьогодні. В нашій країні нереально домовлятись. Будь-яке принципове питання в парламенті буде автоматично його блокувати. Питання стоїть, яким чином заставити всіх поважати нашу Конституцію, від депутата до найнижчого чиновника і просто сітізена. Якщо є вирішення цієї проблеми, тоді в України є майбутнє, якщо ні тоді на нашій території нам буде дуже некомфортно жити.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

щось не зрозумів з твоїх слів який вихід... давай поясни доступно своє бачення

ти вважаєш, що в 2004-му Ющенка неправильно обрали? Янукович був кращим варіантом?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

По-перше однозначно, що в 2004 році я підтримував Ющенка, більше того навіть і в подальших роках. Правда на наступних виборах невпевнений, що взагалі захочу брати участь у голосуванні - мені неподобаються люди в його найближчому оточені і в оточені Юльки аналогічно, по цьому оточенню можна однозначно встановити, що на першому місці в них далеко не державні проблеми.

Для того щоб провести реформи в нашій державі потрібно їх насаджувати а не йти шляхом домовленостей, так як це робив Ющенко, тими домовленостями він загнався настільки, що майже повністю втратив авторитет і владу. Як можна домовитись про якийсь консенсус з людьми яким непотрібна міцна держава? Більше того, знаєш чого партія регіонів не підтримує НАТО, хоча Янукович раніше попідписував всі важливі документи по співпраці. Просто вони розібрались в питанні і виявили, що зміни які вимагає НАТО на 99% політичні і лише на 1% пов'язані з військом. Вступ в НАТО автоматично змінить політичну ситуацію в Україні.

Виходу я не бачу і тому відкрив дану тему.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

как оно странно не звучит, но ИМХО:

спаси себя - спасешь Украину.

абсолютно нічого дивного, це одна із самих вірних аксіом.

Вважається, що найкраще живе те суспільство, де кожен сам влаштовує свій добробут.

Приблизно це звучить так "Створюючи свій добробут, ти створюєш добробут суспільства!", або "Збільшуючи свої достатки, ти піднімаєш достаток суспільства"

Звичайно в наших умовах, воно трохи боляче звучить, бо в нас кілька людей (читаємо - сімей) володіють основними багатствами країни. Тобто нібито воно не працює...

Але ж проблема не в тих людях, що тримають цей ресурс, а в іншій стороні - в тих людях, що дозволили їм це зробити, що схилили голови і терплять. Тобто в тих, хто не захищає своїх інтересів, не прагне покращити свій добробут, в самому суспільстві, в його рабській структурі. В нас прийнято чекати подарунки від держави... Ше так собаку привчають чекати костомаху за труди... Тоді собака зла, і служить до останнього.. Сита собака служити не буде. Це правило.

Аби в нас в суспільстві було прийнято домагатися свого, домагатися правди, і любий прояв на...бування зустрічав суспільний спротив, а це і є прояв відстоювання своїх власних індивідульних інтересів, але колективною силою, то все було б інакше.

Всією цією писаниною хотів тіпа довести, шо "роби собі, і всім від того буде добре".

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...