Чи готові ми визнати себе винними у геноциді поляків?

[Volyniaka]

 Польща офіційно відкинула пропозицію Ради федерації Росії виступити зі спільним осудом України за популяризацію ОУН-УПА і перегляд статусу її ветеранів. За словами голови польського Сенату Богдана Борусевича, Варшава не буде цього робити, щоб не підігрувати російській антиукраїнській пропаганді.

 

Про це повідомляє Gazeta Wyborcza з посиланням на заяву голови верхньої палати парламенту Польщі. Борусевич визнав, що серед українців дійсно діячі ОУН і УПА стають все більше популярними. Нагадуючи про негативне ставлення до українських націоналістів у Польщі і звинувачення їх у військових злочинах, він підкреслив, що сьогодні українці захоплюють боротьбою за незалежність України, яку вели ОУН-УПА, а не виправдовують спірні вчинки формувань часів Другої світової війни.

Більше читайте тут: http://dt.ua/WORLD/polscha-vidmovilasya-vid-propoziciyi-rosiyi-razom-zasuditi-ukrayinu-za-oun-upa-168517_.html

 

ЗІ. І коментар:

Klaudiusz Wesołek: Rozliczenia nas czekają ale niechsię nam nikt w nie wpierdala, bo to są NASZE rozliczenia

[Bit]

Особисто не маю нічого проти поляків і не мав. Ба, більше, в одного з дідів з Рівненщини було ополячене прізвище, що закінчувалось на -ський (-скі). Але при особистій зустрічі поляків уже тут, у США, я сам здивувався, що я ще дуже толерантна особа, порівняно з ними.

Старші, здавалося б, люди. Стояли в черзі на підйомник в гори, і ми, і вони очевидно ж, на відпочинку.

Вирішив привітатись, бо почув оте "пше-пше". Виявилось, було дві родини. Одна поляки, інша босняки. Босняки взагалі якесь бидло, витріщаються на всіх, тикають пальцями, приблизно як кацапи на відпочинку. Як з дикого краю.

Розговорився з поляками, само собою, представився звідки я і хто я. Вся розмова проходила англійською. Кхм, я навіть не встиг нічого сказати, як вони перейшли на політику і... в мене відібрало мову. 50-літня полька, віком приблизно як моя мама, наче мав би бути мозок і якесь розуміння, а говорила як безмозке російське бидло. Купа імперських амбіцій, розказувала шо Польша раніше була більшою країною, ото відібрали у них території, Львоф, Львоф відібрали. Я млять просто обімлів. Кажу, це ви про наш Львів? Нєт, Львоф. Я кажу ну у нас Львів, українське місто. А я кажу, взагалі з Волині. поруч з польщею, знаєте? бачу, у пшечки просто реактивна тяга в районі сєдаліща наростає. Дивно, кажу, що у вас таке відношення до всіх, наче всі вам винні. Братні ж народи наче, навіть мова подібна. Реактивна тяга в районі сідла у неї просто переросла в ядерний гриб. "Ні, в нас нема нічого подібного в мовах, я нє панімаю па украінскі нічого, а от па рускі панємаю". Моя мала каже ігноруй їх, нам ні до чого скандал, ми на відпочинку. Нарешті черга підійшла до нас, ми зайшли в підйомник, зайняли місце біля вікна... і тут до нас підмощується та ж полька і продовжує проводити розмову, як наче ми друзі. Переключилась на те, яка Польща дивовижна країна і як там усе добре (а у нас ні, вона про це не забула згадати).

"Братні поляки" виявились з Вроцлава. Ще пояснювала нам як писати слово Вроцлав, ніби я того не знаю. Розказувала, що Краків фуфло і надто багато приїжджих, а от Вроцлав зашибісь.

Ах да, доньку її (на вигляд 17-18 років) звали Наталя ("Натальа"). Ну, зовсім нічого спільного з Українцями.

Я це не до того написав, аби тут побідкатись про відношення до нас, українців. Мені як солов'ю, люблять мене молдовани, босняки, пшеки чи кацапи чи ні. Але ну має ж бути якась культура і виховання. Зустрілись на нейтральній території, чого ворогувати чи хамити?!

Не будуйте собі ілюзій про братні народи. Братнішими, ніж представники одного народу, більше бути ніхто не може.