Jump to content

"Я украинец?" - знайдено у мережі


Recommended Posts

Я не люблю сало, не ношу вышиванку и не знаю слов украинского гимна.

Я не переплывал Днепр и не умею танцевать гопак.

На моем столе не лежит "Кобзарь", а на стене не висят рушники.

Моя кровь красная, а не желто-голубая.

Я не склоняю "пальто" и "кино", и три самых важных слова я сказал на русском языке. Я - украинец?

Я болею за "Динамо", за Кличко и Клочкову.

Я видел эту землю из иллюминатора Боинга, но я вернулся.

Мне не нужны неоновые города и силиконовые женщины.

Я не буду жить там, где улицы без имен, а люди без отчеств.

Я останусь здесь.

Здесь земля еще не остыла от огня, и еще не стерлись на плитах имена незабытых предков.

Здесь девушки читают в метро и пишут стихи на парах по термодинамике.

Здесь на деньгах поэты, а не президенты.

Здесь шутят смешно и улыбаются честно.

Из сердца не вычеркнуть пятую графу. Я - украинец.

Я люблю узкие улицы Львова и Харьковские проспекты.

Мне стали родными беззаботная Одесса, деловитый Донецк и легендарная Полтава. Я не верю патриотам на трибунах, но верю патриотам в окопах.

Я верю в эту страну: я доверяю этому воздуху - он держит купол, этим горам - они держат страховку, этим людям - они держат слово.

Я люблю стук каблучков по плитке Крещатика, скрип снега в Карпатах и шуршание крымской гальки.

Мне никогда не забыть украинской колыбельной и поцелуя на Андреевском.

А еще: мне часто снится необъятное небо и поле подсолнухов.

И мой сын родится здесь. Я – украинец»

Link to comment
Share on other sites

Вполне нормальный, среднестатистический украинец.

Link to comment
Share on other sites

Данный текст - статья-победитель в конкурсе про-украинской рекламы, проводимом агентством Saatchi & Saatchi - "Я - українець!"

Были и другие соискатели, например:

я украинец-хохол

с черным цветом кожи

маскалей я ненавижу

за их узкие глаза!!!

Link to comment
Share on other sites

Как здорово сказано!!!! Но очень жаль,что паралельно со всем тем хорошим,о чем писал автор,есть много недостатков.Не видно "Вечного огня" на мемориале.В политике множество лжепатриотов,которые только и умеют,что играть на национальных чувствах народа.СМИ в большей части оболванивают людей.На телевидении постоянно тупые сериалы,идиотские реалити-шоу,дэбильная эстрада.Нас всем этим кормят,и что обиднее всего,мы это хаваем,мы потомки Гоголя,Шевченка,Булгакова...Летим к экранам,чтобы насладиться очередной серией "Богатая и любимая" или в очередной раз подсмотреть,как бьют друг дружке морду "герои" "Дом-2",мы тащимся от песенок Сердючки.Ужас,куда мы...?

Link to comment
Share on other sites

А мені більше сподобався інший соіскатєль:

я украинец-хохол

с черным цветом кожи

маскалей я ненавижу

за их узкие глаза!!!

Оце справді українець. :D

А перший твір мені нагадує думки українського емігранта, який вмовляє себе верутись на Батьківщину. Вам так не здається?

П.С. Особисто взагалі не розумію русскіх серіалів. Українських немає. Тому зараз просто в захваті від американських. Тобто, "Загублені", "Втеча з вязниці", "Герої". Не знаєш, що буде в наступній серії, чудовий сюжет. Як можна Героїв порівнювати з Домом. :angry: Маячня.

Link to comment
Share on other sites

А чому цей, так званий українець, розмовляє чужою мовою?

Link to comment
Share on other sites

А чому цей, так званий українець, розмовляє чужою мовою?

а чому більша частина населення України розмовляє чужою мовою?

Парень душевно написал, а ты, в силу своей недалекости, даже тут гавнишся.

Link to comment
Share on other sites

А чому цей, так званий українець, розмовляє чужою мовою?

;) До тебе явно дійшов зміст даного есе

Link to comment
Share on other sites

Він не любить сало, він не вміє танцювати гопак... Тьху! Та я теж не фанатію від жирового прошарку свиней (Який ідіот ототожнив українську націю з ним? Якщо я не люблю сало - я не українець, якщо я не люблю часнику - значить, я вампір? ), я теж не вмію танцювати гопак... Але не про те мова. Я розмовляю українською мовою, я народився на українській землі, мої предки з діда-прадіда звідси. А на мою землю поналазило, господи прости, стільки наволочі, яка кричить, що вона українці! Та поки українцями будуть вважатись люди, які не поважають українську націю, доти про українську націю, як про горду і самобутню нема чого і говорити. Як говорив Taurus: аж "мурашки по шкірі...".

Link to comment
Share on other sites

буду коректним - не згоден.

не уявляю українця без української мови.

Link to comment
Share on other sites

Звідки ти взяв, що він не поважає свою націю? Я щось пропустив у його творі?

Чи можливо, такий висновок ти робиш з того, що він російською розмовляє?

А історію ти вчив? Половина населення з твоїм розмахом не українці? :) випадко не прихильник нацизму?

Link to comment
Share on other sites

А чому цей, так званий українець, розмовляє чужою мовою?

а чому більша частина населення України розмовляє чужою мовою?

Парень душевно написал, а ты, в силу своей недалекости, даже тут гавнишся.

По-перше, прошу висловлювати свої думки, не застосовуючи брутальних слів.

І по-друге, бутність українцем не визначається носінням вишиванки і вживанням сала у їжу, бутність і тотжність кожноїх нації визначається любов'ю до своєї батьківщини, її історії, мови і традицій.

Link to comment
Share on other sites

фсьо, тему пора у розділ "Політика" знов почалась мовна "війна" :)

Link to comment
Share on other sites

"герои" "Дом-2"
Як можна Героїв порівнювати з Домом. mad.gif Маячня.

Він просто палкий "фанат" :)

Link to comment
Share on other sites

буду коректним - не згоден.

не уявляю українця без української мови.

Привожу в пример себя.В быту я чаще всего разговариваю на украинском,но несмотря на это,думать и писать мне легче на русском. Кто я,украинец или москаль проклятый? А может,я вообще не человек? В армии я присягал на верность Советскому народу и присягу свою не менял.Для меня и украинец,и белорусс и грузин и т.д.-мой народ! Я в одинаковой мере восхищаюсь Шевченком и Высоцким,Котляревским и Войновичем,и я горжусь,что я с ними одной крови!

Link to comment
Share on other sites

буду коректним - не згоден.

не уявляю українця без української мови.

Привожу в пример себя.В быту я чаще всего разговариваю на украинском,но несмотря на это,думать и писать мне легче на русском. Кто я,украинец или москаль проклятый? А может,я вообще не человек? В армии я присягал на верность Советскому народу и присягу свою не менял.Для меня и украинец,и белорусс и грузин и т.д.-мой народ! Я в одинаковой мере восхищаюсь Шевченком и Высоцким,Котляревским и Войновичем,и я горжусь,что я с ними одной крови!

+1

хоть и разговариваю на русском, бо сам крымчак, и присягал на верность украинскому народу но тем не менее +1, хоть после высказываний некоторых слаборазвитых личностей становится обидно, и поневоле задумываешься - а нафига спорить с знакомыми росиянами про бэндеровцев которые с автоматами под подушками спят, и про цинки, в которых москали домой отсюда едут...

Link to comment
Share on other sites

якщо ви помітили я зазвичай у політичні теми не лізу ,але мене все життя мучить одне питання ,напишу по російськи ато раптом мене не зрозуміють ))

Почему когда украинец приезжает в Россию он обязан говорить на русском языке (даже если просто приехал в гости) , а русские (украинцы) которые живут на Украине, категорически не хотят разговаривать на украинском ? Ладно бы я понял на Донбасе или еще где на востоке,там украиноязычных наверное меньше чем здесь людей знающих китайский язык, но тут ,на Западной Украине почему так получается ? Практики хоть отбавляй , или украинский язык не стоит того чтоб изза него напрягатся несмотря на то что им разговаривают 90% населения вокруг вас ? Если мне дадут четкий и вразумительный ответ на поставленные мной вопросы то это будет первый и последний мой пост в темах политического толка

Дякую за увагу ))

Link to comment
Share on other sites

Почему когда украинец приезжает в Россию он обязан говорить на русском языке (даже если просто приехал в гости) , а русские (украинцы) которые живут на Украине, категорически не хотят разговаривать на украинском ?

В силу сложившихся обстаятельств, если можна так выразится. Союз всё свое существование популяризировал русский язык в странах соцлагеря, делая его, так сказать межнациональным (аки английский в мире). Результат этого - всеобщее понимание русского, и не понимание русскими других языков. А когда украинец приезжает в Россию он НЕ обязан говорить на русском, просто если он начнет "розмовляти", его вряд ли кто-то поймет.

Ну сам подумай если б грузины, таджики, татары, молдоване, украинцы начали говорить друг с другом на своих языках кто б кого понял? Никто. А так есть русский язык, который многие знают, на котором легче общаться чем на английском, да и природней как-то в стране где он является коренным. Все логично просто, и нет тут никакого выпендрежа.

Насчет второй части твоего вопроса: А зачем? Если я думаю на русском, то мне и говорить легче на русском. Это ж не китайский. Я знаю украинский язык, но мне на нем не комфортно разговаривать. Лучше говорить на НОРМАЛЬНОМ русском, чем на ЛОМАНОМ украинском. Говорю лично за себя, без всякого снобизма.

Вразумительный ответ?

Link to comment
Share on other sites

По-перше, прошу висловлювати свої думки, не застосовуючи брутальних слів.

Извини, сорвался.

І по-друге, бутність українцем не визначається носінням вишиванки і вживанням сала у їжу, бутність і тотжність кожноїх нації визначається любов'ю до своєї батьківщини, її історії, мови і традицій.

Вот не люблю когда так аморфно выражаются, бутнисть-шмутнисть.

Но позволю себе сделать акцент на слове "історії", так вот, если б её изучали, перед тем как выражать свои мысли в таких вопросах, то не возникало бы и дрязг между собой, и политики не смогли бы нам еб*ть мозги своим псевдопатриотизмом, и тогда может быть, люди занимались бы созданием сильного государства, а не его разваливанием.

Link to comment
Share on other sites

Лучше говорить на НОРМАЛЬНОМ русском, чем на ЛОМАНОМ украинском.

Цілком підтримую.

Link to comment
Share on other sites

Я – українець. Версія Valikа

Я – українець.

Я не люблю свій народ,

бо за що я маю його любити?

Іван Франко

Я народився у державі, кордони якої простягалися від Карпат до Тихого океану... Зі шкільної лави мені в голову вбивали слова гімну тієї, тепер вже неіснуючої, імперії: “Славься Отечество наше свободное”, тому не дивно, що вони й досі не стерлися з моєї пам‘яті, але в моєму серці викарбувані інші слова: “Душу й тіло ми положимо за нашу свободу” – і тому я ніколи не вдягну на себе футболку з написом “СССР”, навіть, якщо це дуже стильно чи модно... Проте, боюся, вишиванка мені не пасуватиме....Я українець?

Я виріс на Сході – там, де Сонце ввечері ховається не за маківки церков, а за вершини териконів. Там на парканах чомусь пишуть виключно слово з трьох літер, хоча під ними, насправді, лежить вугілля... Три слова російською мовою, у моєму рідному місті були не просто важливі – вони лунали й лунають постійно і всюди.... Для того щоб мати право на власну точку зору на Донбасі треба вміти добре битися, а не танцювати гопак чи вальс... Але шрами лише прикрашають чоловіка... В той час я мріяв грати за київське “Динамо”, а тепер вболіваю за донецький “Шахтар”... Я українець?

Я закінчив школу з російською мовою навчання. Мене нудило на уроках української мови і літератури, програму з яких складали “люди в гражданском” з єдиною метою відбити щонайменше бажання знати рідну літературу... Моя вчителька з російської мови була готова вбити “рухівця”, але ставилася поблажливо до того, що я носив на лацкані піджаку жовто-блакитний прапорець... бо я вигравав олімпіади з російської літератури... Я українець?

У 1991 році я спеціально поїхав з батьком на виборчу дільницю і власноручно проголосував за Незалежність на бабусиному бюлетені.... До речі, моя бабуся походить з давнього грецького роду.... Я українець?

Моя кров червона. Я чудово знаю, що вона не жовто-блакитна, бо неодноразово мав нагоду бачити її... Проте прекрасно пам‘ятаю як мій дід – офіцер радянської армії розказував, про хлопців у жовтих сорочках з синіми комірцями, які писали своєю кров‘ю: “Помираю, але не здаюся. Слава Україні!” Дід не приєднався до них... Він українець?

Я відмінюю слова “кіно” й “пальто”, бо так вимагає граматика мови моїх предків, чиї імена, насправді, вже давно забуті й стерті не лише з плит, а навіть з нашої пам‘яті... Замість їхніх імен, вулиці та майдани, парки та проспекти нашої держави (хоча хіба вона наша?) називаються на честь їхніх дійсно незабутих катів (вибачте, хотів написати – братів)....Ми українці?

Я не перепливав Дніпро, але чудово розумію чому у Запоріжжі не можна будувати мости через Хортицю... Я ненавиджу коли з Т.Шевченка роблять черговий ідол, портрет якого разом з рушниками має бути в кожній оселі чи кабінеті, але щиро шкодую, що на моєму столі не лежить “Кобзар” і що я не маю часу щоб бодай переглянути його... Я навіть не уявляю, які три слова можуть виявитися найважливішими в моєму житті.... Хто знає якою мовою я їх скажу? Я не бачив цю землю крізь ілюмінатор Боїнга... у мене не було можливості не повертатися сюди...

Проте, часто я хочу поїхати звідси. Туди, де неонові міста й силіконові (ні не подруги) долини, де вулиці не називають на честь загарбників, де у людей є можливість заробити, а не лише “замутить” гроші (хай на останніх й зображені не поети), де вірші пишуть не на партах, а у книгах, де студенти підробляють розвозячи піцу, а не створюючи за 50 грн. масовку на демонстраціях.... Мені набридли “патріоти з мерседесів” на трибунах, які таки дотримуються слова і заради своїх власних інтересів “і словом і ділом” готові направляти інших помирати у шанці... Негідники, для яких патріотизм став останнім притулком.... Мені все це набридло!

Але я не поїду...

Чому?!

Можливо тому що я українець...

Моя мати з Чечні. Вона не співала мені українських колискових, я вже не згадаю поцілунку на Андріївському узвозі, мені не сняться соняшники і небо, я не певен, чи будуть у мене діти...

То все ж таки, що це значить: “Бути українцем?”

Valik (с)

Link to comment
Share on other sites

Archived

This topic is now archived and is closed to further replies.



×
×
  • Create New...