Night Madness 2013

[odna]

хочу пожелать удачи самым отчаянным нашим райдерам!! порвите там всех на мелкие тряпки очень хочу поехать с вами, но после вчерашнего движняка могу разве что в качестве собутыльника наблюдателя, что меня категорически не устраивает...

Ну, вот. А мы с Яриком прямиком из лап луцких оргов в лапы львовских. Безропотно.

[Ukrainec]

Хай щастись

[KiLena]

На данный момент:

odna - 3 место

yaryk - 5 место

maksimoff - 2 место

tais - непонятно где, давно не видели,

Андрюха сошел. моет велик в озере

p.s. t0rik

[Yaryk]

Результати:

https://docs.google....VwMXljMlE#gid=0

блін, я відстав від 4го місця на 25 сек, а від 3го на хвилину

[difoto]

блін, я відстав від 4го місця на 25 сек, а від 3го на хвилину

так хоть похавав нормально бутерами, а не тою хімією!

[Tais]

И покатались, и посмеялись, и пообщались...

Спасибо Ди за доставку ( без него эта поездка не состоялась бы) , а всей компании за инересно проведенную ночь .

Жаль, что поленилась перед поездкой сменить свои стертые покрышки на более зубастые. Дождь порядком размочил трассу - особенно низину, так что у кого заносов, а у кого и мягких падений было предостаточно.

[t0rik]

и коньячок tais был весьма кстати

[odna]

Корзинка с леденцами и печеньками

Первое, о чем попросила, когда финишировала, чтобы меня пристрелили, если я, вдруг, снова решу ехать ночной марафон. Устала, наверное. Практически, две ночи без сна и на байке. Только сегодня себя почувствовала человеком. Отмыла Вандальчика. Жизнь - прекрасна.

К таким потрясениям организм нужно готовить и тренировать. И, хотя бы, отдохнуть и выспаться накануне.

По позже, возможно, созрею для отчета.

А пока только спасибо всем причастным, особенно - саппорту. Дифото, Торик, КиЛена - спасибо, что были рядом.

Спасибо Ивану-Соблазнителю, Марте-Кормилице и другим оргам, кого не знаю. Вашими стараниями эти истязания становятся такими заманчивыми и вызывающими зависимость. Из-за вас, раз попробовав и зарекшись, тем не менее, третий год подряд еду в этот мрак, холод, грязь, бессонницу...

Получая награду, не чувствовала себя слегка неполноценной, по обыкновению. Обычно на наших гонках женские призы гораздо скромней мужских, почему-то.

[Ukrainec]

А що там з таким собі Triz-ором з Луцька, як виглядав? Що сталося з ним на 5-му колі?

UPD

зрозумів

5 кіл за 5 год 20хв!

А як тоді виступав?

[odna]

Этого гонщика мы не знаем. Он не из Луцка, как и наш Андрюха не со Львова. Еще с прошлого года глюк в протоколах тянется

[t0rik]

Тут немножко фоток

[Ukrainec]

Этого гонщика мы не знаем. Он не из Луцка, как и наш Андрюха не со Львова. Еще с прошлого года глюк в протоколах тянется

Він з Луцька, просто в Луцьку не довго живе...

[odna]

Этого гонщика мы не знаем. Он не из Луцка, как и наш Андрюха не со Львова. Еще с прошлого года глюк в протоколах тянется

Він з Луцька, просто в Луцьку не довго живе...

Тогда я ни хрена не понимаю. Запуталась совсем. Надо, наверное, еще поспать

[odna]

Впервые я стартовала под фейерверк:

Мелочь, но очень приятная.

Но, то ли контуженные им, то ли очарованные, девочки дружно все проскочили поворот на круг и бодро умчали черти куда за Полиной. Орги бежали вдогонку, кричали: "Ну, дівчата, треба ж трек трошечки вивчати попередньо!!"...

Фото Ивана с ФБ

[odna]

Еще немного фото от Ивана.

Стартовые ворота от спонсора:

"Барная стойка":

Гонщики чипуются и подпитываются на промежуточном финише (Торик иже с ними):

https://plus.google.com/photos/111148321695720651706/albums/5942901848415670161/5942902032093637554?pid=5942902032093637554&oid=111148321695720651706

[odna]

И еще от сюда - https://www.facebook...&type=3

Максим с Андрюхой выгребают первый торчек, для многих - неподъемный:

Просто - красиво:

[odna]

Награждение: https://plus.google.com/photos/111148321695720651706/albums/5943051628628752705/5943051622616777042?pid=5943051622616777042&oid=111148321695720651706

Наш maksimoff не по годам серьезно отнесся к своему первому марафону. На фото видно. Как на присяге

[odna]

Колоритный и веселый отчет PlusOdyn с Бескид.lviv.ua :

Я не проти ґрунту. Не проти лісу.

А потім я зібрав собі Маленького Бегемотика і го на НМ.

До останнього не був впевнений. що матиму змогу поїхати. Тренування на цю тематику для мене річ із розряду випадковостей.

Ввечері із Fenriz'ом домовилися їхати, він дзвонить каже мов дощ, їдеш?, кажу мов лол, не бачив дощ. Думаю що робити, якимсь чином перед тим запхав ззаду Ikon, спереду вже стояв, бо на Кросмарках нагребнувся був на вологому, авось проїду. 30* трав'яний підйом мені заледве дався в плані пробуксовкиі я вже сподівався на те що проїду кулко одне і ну його в баню, слизько.

Потім Fenriz каже мов він знає коротку дорогу до місця старту. Я із ним короткими дорогами накатав вже, падали, знаємо. Ну але думаю та лана, часу достатньо, у нього витерта колись зубата гума, півслік наразі, якщо раптом, то валятися буду не я один, і він відчує як це їхати вологим грунтом на лисій гумі (я Тобі кайзер ще довго пам'ятатиму ). Дорогою нас якісь спартсмени догнали, питають мов знаєте дорогу, я кажу мов він знає і показую на Fenriz'а, він свою чергу звертає десь в листя з кущами, спартсмени питають чи це фрірайд, кажу він завше так їздить. Їдемо так, Fenriz передімною слизькається увесь час, мене наче не зриває, думаю красота. Якось з'їхав вниз до старту, там реєстрація, трохи знайомих, напомпував клізьму ізотоніком, ну там спартсмени стартували, вже от дєвушки мають. Пішли із Fenriz'ом в сам кінцеь, бо я вже навчений гірким досвідом Перщої Сотні, як то коли тебе натовп обганяє, а потім намагається впасти під колеса. Кароч старт, Fenriz каже мов ну я за тобою, лол думаю я, лисі покрихи у Тебе. Кароч перший цей підйом закинув Бегемотика на плече і пішов, а що вийожуватися, натовп там, даруйте кого зачепив ровером, спершу незручно взяв, занадто "габаритно". Вийшов, поїхав, зносить на листі в поворотах, ще достатньо мокро, страшно. Оце така верениця, час до часу хтось починає активно шурхотіти ланцюгом, але вузько, об'їхати ніяк мене не вийде. Десь ззаду наче голосStevens'а, каже мов дивися як хтось (так розумію дівчина) там всіх гарно тримає. Потім каже мов обганяє, якраз було норм місця, пропустив, далі хтось каже мов "PlusOdyn, ти ж й так на другому колі здохнеш", мов дай обігнати, кажу так обїжджай як хочеш, хто тебе тримає, і взагалі мені б це доїхати. Потім було КП, де натовп, там вперше завалився в болото, потім феєричний але не успішний фронтфліп на спуску перед старт/фінішем, чую ззаду захоплені нецензурні емоції , відразу ж відповзаю вбік висмикуючи ровер з траси. Приїхав ото на КП, а там кажуть давай їдь, дали шматок банана, Hulihanka вперто намагається запхати це сухе печиво, поїхав, хз чого, повівся, підйом вийшов, під ногами Маленького Бегемотика вже мало хто плутається (всі ж поїхали вперед), загалом без пригод і в кайф докотив до старту, а там знову банан, якісь спартивні (одна з причин чого із мене в геть юному віці не вийшло спартсмена - я не розумів їхнього гумору і взагалі було важко спілуватися, у мене книжковий передоз був) стьоби із мого ніку, знову Hulihanka із цим сухим печивом. Поїхав на третє, хоча вже по прогнозах якогось пророка мав би здохнути, і все б класно, але почало судомити праву ногу, потім ліву, кручу одною, іншу вищібнув, в апхіл після Електрону не в кайф на одній. Починає обганяти Еліта, доречі нормальні люди, попереджають про обгін, а не просто сопуть в спину, обходять по можливості акуратно. Було бажання Магвіту прийняти курс вже давно, але все руки не доходили, ну думаю лана, не було у мене ще судом на ровері, цікавий досвід. Питаю на КП E-one'а і Hulihanka'у мов шо делать, каже E-one якась бадяга помічна, назви я не розчув і так зрозумів, що зараз ту бадягу я не дістану. Ну думаю мов не сказали мов все, не їдь, помреш, не вдалося спригнути, доведеться їхати. І знову це сухе печиво. Знову перейшовся вверх із ровером на плечі. Судомить, спуск від Сихова, все класно, вертольотик так званий, потім ще трохи і знову феєричне падіння, руль закрутило хз як. Таки в болоті Ikon'и безпорадні, як корова ожеледицею. Намагаюся встати а ніяк, м'язи знизу бедер (хз які то) залочилило і все. Ну думаю полежу, тим часом поміняв акумулятор вдруге, висмоктав 2/3 карбоснека, нічьо такий, думав гидота, який на Першій Сотні дістався, попив, відпочив одним словом, хвилинки 2, ноги вже слухалися, встав і покотив, того разу вже обережно. Доки валявся ніхто не обігнав, що тішило. Видно вдарився об щось боком при падінні, за трохи часу почали боліти нирки (хоча мабуть від надлишку солодкого пійла) і вдихнути повністю було важко і боляче. Загалом було неприємно дихати. Відчуваю що рульова розкрутилася, певне при вирівнюванні рля щось пішло не так. Докотився до фінішу, там знову Hulihanka із цим грьобаним сухим печивом. Попросив мультітул, поки порпався із рульовою Білийлисчистив передній переклюк, за що йому дякую, хоча це X-7, йому майже пофіг. Тут ще й Fenriz підходить, каже мов я три катнув, я додому. Розмовляю в основному вже нецензурно, мов хватить вже тому всьому айтішному планктону катати, досить, діт спіт. Кароч вигнали мене із стартофінішу, поїхав я на п'яте коло. Ну як поїхав, та їхав. Того разу чекав на падіння, але впав та не там, спуск до КП, доганяє якийсь спартсмен, кажу мов дава обходь, каже нема як, у нього хороше світло, у мене вже підсіла акума, кароч через дельту в освітленності око не адаптувалося, загримів я знову на бік, дочавив той карбоснек, поміняв акуму. Докотився до стартофінішу, чую далі їхати боляче і неприємно, рульова на спуску до КП знову розболтилася, певне знову через рівняння руля, ланцюг пищав, і сил та баання їхати не було. Ну постояв, пожував банани із водою та ізотоніком, цього грьобаного сухого печива Hulihanka мені вже не пропонувала. Попросив мастила до ланцюга, Cho, попурскав залишками із балона, вигнали мене далі, час був, бажання не було, сил теж неахти, їхав, дихати важко. На спуску від Сихова зрозумів що заднє гальмо ніразу не гальмо, бо мастило із балона втрапило на ротор, вилетів із траси. Десь там Cheburek траплявся, жалівся на світло, казав що на дні, думаю де ж тоді я, я ж не шахтар. Хоча можливо це було на коло раніше. От. Домучив я те щосте коло Домучило мене те щосте коло, апхіл від Електрону виходив пішки, тягнучи поруч ровер, бо вже взагалі було ніяк. А тут вже й печиво пішло. Сухе. Пофіг. Передягнувся, приїхав gvizdyk, намагалися плескати при нагороджені, потім ми вже з ним покотили додому. А так хотілося завалитися в крісло теплого мікроавтобуса, і щоб ровер хтось завантажив замість мене і так додому поїхати.

Загалом для мене перша роверова атракція дещо більш спортивно оріентована ніж Перша Сотня. Було добре, як на мене зорганізовано харчування, а це головне.

Вітання Stevens'у.

Дякую товариству на стартофініші, звичайно ж Hulihanka'і, із цим грьобаним сухим печивом.

Alex`у, бо виганяв мене на дистанцію, без нього навряд би їхав, а також був аккхолдером. Білийлис'у, бо займався реальним облегчайзингом (після того всього я лише сухого бруду із ровера відколупав 700+ грам).

Також Stevens'у, бо був привід на покатацца тими краями.

І Pakolv, що колись прокатав колом одним. Дякую Petro'і, Stevens'у, Bur'у і Unforgiven'у що якось чекали, взявши покатати за компанію. А ще із Petiok`ом якось катали. Кароч я за раз більше одного кола не проїжджав перед тим.

А також усім іншим організаторам.

[odna]

Порвало:

Розмовляю в основному вже нецензурно, мов хватить вже тому всьому айтішному планктону катати, досить, діт спіт