Перейти до змісту

Покатушки в дождь и грозу


ursa

Рекомендовані повідомлення

Картинка в тему :)

-IAF3_iQZ48.jpg

Доречі перший раз попав під дощ в білій футболці, але нічого, якось відстіралось... з другого разу :D

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 55
  • Створено
  • Остання відповідь

2 Ukrainec Ну чого відразу в дурдом відсилати??? Я ж так, поділитись враженнями..... А як що я почну давати "вумні" рекомендації???????...........................

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

2 UkrainecНу чого відразу в дурдом відсилати??? Я ж так, поділитись враженнями..... А як що я почну давати "вумні" рекомендації???????...........................

Та ради Бога...

:0150: ... хто писав про це, як про хворобу, а тепер ще обіжається? Я типу того... пожартував!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 5 місяців потому...

Класно було 30 липня 2013, коли Луцьк затопило по самі вуха, а на Ювілейному на човнах плавали. Води по втулки, машин немає (стоять заглохлі), бризки на 3 метри у всі сторони, їду посеред дороги (щоб не зловити невидимого під водою люка чи яму) і відчуваю себе царьом доріг. А найголовніше - велосипед тоді був найшвидший транспорт в Луцьку (правда потім прийшлось перебирати і змазувати все).

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • 7 місяців потому...

Природа знает, что люблю я грозы

И, улыбаясь, молний шлёт мне грозди... ©

:)

В который раз я выезжаю именно тогда, когда начинается абзац :)

Вроде бы маленький дождик, вспышки молний где-то с трёх разных сторон, чёрное небо, потемнение в разгаре раннего вечера... И тут - внезапно :D - на спуске возле "Луческа" на меня набрасываются небесные папарацци, слепя светом отовсюду и громыхая овациями нещадно, заталкивая звук прямо в ушные раковины. Задержки между возникновением звука и настиганием его светом - нет. Я в самом эпицентре грозы. Зашибись :)

Струйки воды льются вёдрами, превращая меня в мокрую тряпку за две секунды. Спина закрыта рюкзаком, но вода течёт даже по спине даже под ним. Телефон выпрыгивает из спинно-мозгового кармана и в ужасе падает на дно рюкзака, ожидая скорого утопления. Ступни, причавкивая, месят воду в контактах. Вода через шлемовентиляцию стекает по лбу, щекам и носу, призывая к её глотанию - о, какая же она чистая и вкусная, не чета всяким "Аляскам" и "Оконским"... А тут ещё сверху начинают падать комочки льда, забавно стуча по шлему и довольно больно по рукам. Идилия :)

В одной руке - пятикилограммовая палатка, другая - на завоздушенном переднем тормозе... Вниз со всей дури - ожидая коварной ямы в лужах :)

Жалко прячущиеся под деревьями и навесами люди нервно ржут, наблюдая мой отчаянный проезд. Ну и памороки, вышли бы под эти бодрящие струйки дождя и ощутили бы всю прелесть мира :)

Жаль, что летние грозы скоротечны. Меньше десяти минут кайфа - и я уже скапываю дома :)

Телефон жив, рюкзак внутри сух, слава китайским швеям-мотористкам :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Вчора під грозою їхав Луцьк-Рівне, в рівному вже обсохли (витерлись від болота, бо ж болотнікі прикрутить то не царське діло), і при виїзді з Рівного в годині восьмій знову нас прийняв "дощик" дорога назад була дуже весела, коли сонце зайшло а з фанаріком не всі калюжи бачиш)))

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...