Jump to content

Українцям світять 12-годинний робочий день та звільнення без причин


Ko3bMa

Recommended Posts

У проекті нового Трудового кодексу, який можуть ухвалити вже після виборів, є багато моментів, які нівелюють права працівників і дозволяють збільшувати робочий день і навантаження, розповіла доктор меднаук і заввідділом Інституту медицини праці Антоніна Нагорна.

Так, стаття 143 нового Кодексу дає роботодавцю право встановлювати 12-годинний робочий день. А загальна тривалість робочого тижня не повинна перевищувати 48 годин (зараз 40), пише "Газета киевская".

За словами експерта, проблем у цьому нововведенні декілька: по-перше, ніяк не розписані компенсації за 4 години додаткового робочого часу - ні відпускних, ні відгулів, ні грошових компенсацій. Фактично робітник стає залежним від примх роботодавця. А по-друге, це порушення процесу відновлення організму і прямий шлях до збільшення профзахворювань.

Збільшення випробувального терміну до 6 місяців.

Фактично кожні півроку роботодавець може проводити ротацію працівників, користуючись практично безкоштовною робочою силою, адже зарплата на випробувальному терміні і після нього значно відрізняється. Співробітник ніколи не стане кваліфікованим, якщо не буде захищений законом.

Роботодавець отримує право самостійно приймати нормативні акти, обов'язкові для співробітників

На практиці це означає, що роботодавець може встановити в офісі дрес-код, нав'язати мову спілкування або запровадити в офісі обов'язкові курси англійської та збирати за них плату. Власник також отримує можливість ухилятися від укладення колективного договору і самостійно регулювати питання організації праці. Цікаво, що ніякої відповідальності за порушення навіть цих норм не передбачено, тоді як порушення колективного договору штрафується 100 неоподатковуваних мінімумів.

Письмове оформлення фактично існуючих трудових відносин може бути здійснено в будь-який час

Це дає можливість роботодавцю зловживати роботою без оформлення. А без запису в трудовій книжці не нараховується стаж і не будуть виплачувати лікарняні або відпускні.

Звільнення за два тижні на малих підприємствах

Раніше звільнення відбувалось за два місяці. Експерт прогнозує, що відбудеться фіктивний розділ великих підприємств на малі - наприклад, на великому металургійному заводі кожен цех назвуть малим підприємством. Крім того, роботодавець може не пояснювати причин звільнення. І нарешті, третій момент: роботодавець отримує право звільняти матерів та батьків-одинаків.

Контроль за процесом виконання роботи

Розробники кодексу уточнили, що такий контроль, яким може бути, наприклад, відеоспостереження, не повинен супроводжуватись приниженням честі і гідності особи або без його попередження. Але порядок ведення спостереження не регламентується.

На практиці, після проходження випробувального терміну працівник підписує дозвіл на відеоспостереження в кімнаті. Але після цього він не зможе навіть випити таблетку, так як роботодавець побачить упаковку і отримає інформацію про хворобу підлеглого.

Мама, у якої хвора дитина, не зможе подзвонити додому і уточнити, як вона себе почуває. Фактично роботодавець отримує право встановлювати тотальне спостереження за співробітником, а це суттєво ускладнить мікроклімат в колективі.

Додайте до цього, що не вказана міра відповідальності за зберігання інформації і не прописана відповідальність за відеозйомку без дозволу і тотальне право роботодавця розпоряджатися

"відеокомпроматом".

Нагадаємо, наразі проект Трудового кодексу обговорюється у парламенті.

http://tsn.ua/groshi/ukrayincyam-svityat-12-godinniy-robochiy-den-ta-zvilnennya-bez-prichin.html

Link to comment
Share on other sites

Проект Трудового кодексу України на оф.сайті Верховної Ради

про це шумлять час-від-часу вже давно, і в 2010, і в 2012...

Ось, для інформації (я сам не вчитувався, може комусь буде цікаво поаналізувати)

Федерація профспілок: ЧУТКИ ПРО 12-ГОДИННИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ - ПЕРЕБІЛЬШЕННЯ

Про це заявили представники Федерації профспілок України (ФПУ), на чолі із заступником голови ФПУ Григорієм Осовим, на брифінгу в Києві 18 червня 2010 року.

Представники ФПУ наголосили, що чутки про можливість введення 12-годинного робочого дня викликані неправильним тлумаченням проекту нового Трудового кодексу України (ТКУ).

В Україні одиницею обліку робочого часу є робочий місяць. Якою б не була тривалість робочого дня, за обліковий місяць сума робочих годин має відповідати нормі - 40 годин на тиждень (або 176 годин на місяць).

Проект нового ТКУ передбачає, що максимальна тривалість робочого дня може становити 12 годин, а максимальна тривалість робочого тижня - 48 годин. При цьому в сумі за місяць кількість годин не повинна перевищувати розрахункову при 40-годинному тижні, що закріплено в статті 143 проекту ТКУ.

Тобто по 12 годин працівник може відпрацювати на тиждень максимум 4 дні. Або відпрацювати 3 таких 4-денних тижня по 48 годин і ще 4 дні по 8 годин - у сумі це становитиме 176 годин, що є місячної нормою при 40-годинному робочому тижні.

Так, новий ТКУ передбачає можливість встановлення тривалості щоденної роботи більше ніж 12 годин. Але це можливо лише за наявності письмової згоди працівника і якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває в стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни (наприклад, нічний сторож, черговий слюсар чи електрик і т. п.)

Загальна тривалість робочого тижня більше 48 годин може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації. Проте, таке збільшення тривалості робочого тижня допускається лише за наявності достатніх підстав. Наприклад, при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов і т.п.

Новий Трудовий кодекс: піднімемо градус протистояння?

Сергій ТЕНЬКОВ

Юридичний вісник України №21, 26 травня - 1 червня 2012

Прискоренно готується до другого читання проект нового Трудового кодексу України (далі - ТКУ). Нагадаємо, що досі чинний Кодекс законів про працю України було прийнято ще у 1971 році (!), це один з найстаріших наших законодавчих актів. За 40 років до нього внесли безліч змін та доповнень, проте багато хто вважає цей пам’ятник законодавства колишнього СРСР безнадійно застарілим.

ЖИТИ КРАЩЕ - ХТО ПРОТИ?

Проект ТКУ викликав бурхливе обговорення, реакція здебільше є негативною. Почалися розмови про шестиденний робочий тиждень, 12-годинний робочий день (!) тощо. Проходять акції протесту, відповідні гасла з’явились на стінах будинків. Більшість протестувальників самого ТКУ не читали, але впевнені, що нічого хорошого новий кодекс не принесе. Своєрідний синдром за наслідками пенсійної реформи, коли під гаслами покращення життя істотно збільшили пенсійний вік, але краще не стало.

Як на мене, то великою помилкою стало не прийняття Верховною Радою запропонованої постанови про всенародне обговорення проекту нового Трудового кодексу України. Планувалося, аби Кабінет Міністрів України здійснив оприлюднення проекту ТКУ та забезпечив належні умови для його всенародного обговорення. Результати обговорення мали узагальнити і ще до 11 березня 2011 року подати їх до парламенту. Цю постанову народні обранці навіть не включили до порядку денного, всенародного обговорення вони не хочуть. Може вони й праві, бо в нас такі обговорення дедалі частіше закінчуються вивернутими з корінням металевими парканами навколо парламенту й проломленими головами у стражів порядку.

НАВІЩО НОВИЙ КОДЕКС?

На думку авторів нового ТКУ, необхідність його прийняття обумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’якзу з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень і тією чи іншою мірою пов’язані з працею. Виникла величезна низка проблем різної визначеності, що повинні вирішуватись засобами трудового права. Підготовка нового кодифікованого акта у цій сфері пояснюється також тим, що чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам.

Прийняття законів з різних аспектів трудового законодавства призвело до того, що їх норми практично перекрили норми відповідних глав Кодексу. Практично з 18 глав Кодексу самостійно регулюють певні види трудових відносин тільки 8. Це - загальні положення, трудовий договір, робочий час, положення щодо гарантій, індивідуальні трудові спори тощо. У ряді випадків між нормами Кодексу та нормами законів з‘являються колізії у зв‘язку з неузгодженістю тих чи інших положень. Зокрема, це стосується порядку надання неоплачуваних відпусток, охорони праці. Вносити зміни потрібно одночасно до Кодексу і до законів.

Крім того, зазнав істотних змін комплекс суспільних відносин за участю профспілок. З’явились нові суб’єкти трудового права в особі організацій роботодавців.

Автори проекту вказують на необхідність послідовно відобразити в національному трудовому законодавстві положення міжнародно-правових документів з питань праці, що є обов’язковими для України, а також актів Європейського Союзу в зв’язку із здійсненням Україною зовнішньополітичного курсу в напрямку європейської інтеграції. За таких умов виникла необхідність у комплексному та взаємопов’язаному вирішенні проблем регулювання трудових відносин, спроба якого здійснена в проекті Трудового кодексу.

МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ НОВОГО КОДЕКСУ

Проект Трудового кодексу складається із дев"яти книг (444 статті), а також прикінцевих та перехідних положень. Порівняно із чинним трудовим законодавством у законопроекті наявні такі новели:

· Значно чіткіше, ніж раніше, визначено сферу дії трудового законодавства, в тому числі межі його поширення на відносини з участю іноземних працівників і роботодавців.

· Здійснено адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії й інших міжнародно-правових актів.

· З метою усунення порушень інтересів працівників при ліквідації юридичних осіб та створенні на базі їх майна нових юридичних осіб уперше встановлені правила щодо правонаступництва в трудових відносинах.

· Вперше чітко визначено зміст трудової функції працівника та її співвідношення з переліками робіт, що наводяться в кваліфікаційних характеристиках).

· Виключено дискримінаційне обмеження права працівників, які працюють за строковим трудовим договором, на звільнення за власною ініціативою.

Пропонується багато інших новел та принципових змін. Якщо виходити з цього, то нічого поганого.

Особливе значення мають статті 17 і 18 нового ТКУ. У статті 18 встановлено норму щодо застосування актів законодавства однакової юридичної сили у разі їх неузгодженості., якими регулюються трудові відносини. У цьому випадку застосовується акт, що є спеціальним для цих відносин. У разі неоднозначного трактування прав працівника чи роботодавця, коли є можливість прийняття рішення на користь того чи іншого, рішення приймається на користь працівника.

Відповідно до ст.17 передбачена аналогія права, згідно з якою якщо відносини не врегульовані актами з питань праці , вони регулюються актами трудового законодавства, що регулюють подібні за змістом трудові відносини.

Зберігається традиційне визначення самого поняття трудового договору як угоди між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується особисто виконувати роботу (трудову функцію), визначену цією угодою, з додержанням трудового законодавства, колективних договорів і угод, правил внутрішнього трудового розпорядку під керівництвом та контролем роботодавця, а роботодавець - надати працівникові роботу за цією угодою, забезпечувати належні, безпечні та здорові умови праці, належні санітарно-побутові умови та своєчасно і в повному обсязі виплачувати заробітну плату.

Традиційною лишається і форма трудового договору . Трудовий договір вважається укладеним й тоді, коли працівника за наказом (розпорядженням) чи з дозволу роботодавця фактично було допущено до роботи без укладення такого договору.

У ст.54 передбачена новела - можливість визнання трудового договору через суд недійсним. Наприклад, якщо цей договір укладено без наміру створити юридичні наслідки (удаваний трудовий договір). Недійсність трудового договору або окремих його умов не тягне за собою обов’язок працівника повернути роботодавцеві отримані ним заробітну плату, інші матеріальні блага.

Вперше отримали правовий статус тестування та співбесіди з претендентом на робоче місце або посаду. Під час проведення тестування, співбесіди забороняється вчинення дій, що є дискримінаційними за будь-якою ознакою, визначеною цим Кодексом та законами, або такими, що зачіпають честь і гідність людини та не стосуються роботи чи посади.

НАЙБІЛЬШ СКАНДАЛЬНІ НОРМИ ПРОЕКТУ ТКУ

І от, нарешті, підходимо до норм запропонованого проекту ТКУ, що викликають акції протесту і написання відповідних гасел обурення на стінах. У статті 131 встановлено нормальну тривалість робочого часу - 40 годин на тиждень. Колективним договором, нормативним актом роботодавця може бути встановлена менша тижнева норма робочого часу. Зменшення тривалості тижневої норми робочого часу не тягне за собою будь-якого зменшення розміру оплати праці. Працювати 12 годин на день - такого в проекті я ніде не побачив.

Втім, далі у проекті знаходимо таке. Стаття 137 - п’ятиденний і шестиденний робочий тиждень. Для працівників передбачено, як правило, п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни), як правило, повинна бути однаковою. За наявності достатніх підстав інше може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з дотриманням установленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу), тобто 40 годин.

І, нарешті, те, що викликає обурення по інший бік паркану навколо Верховної Ради, там де стоять виборці, пересічні громадяни, яким за цим кодексом жити. Передбачено, поки що у законопроекті, що в юридичних особах, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, колективним договором, а якщо такий договір не укладався ‑ нормативним актом роботодавця, прийнятим за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, але не більше встановленої тривалості робочого тижня (статті 131 і 132 цього Кодексу). За відсутності первинної профспілкової організації (профспілкового представника) п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем самостійно.

Судячи з усього, саме останній пункт і викликає найбільший спротив. Сюди ж і стаття 139 проекту КТУ - тривалість щоденної роботи. Тривалість щоденної роботи в межах робочого тижня повинна бути, як правило, однаковою. Колективним договором, а якщо він не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), тривалість щоденної роботи може бути продовжена, але не більш як до десяти годин за умови дотримання тижневої норми робочого часу, визначеної законом.

За таких умов парламентарям варто порадити вилучити вищенаведені норми, аби не загострювати і без того напружену ситуацію у суспільстві.

ПРОЕКТ ТРУДОВОГО КОДЕКСУ - УЗАКОНЕНЕ СВАВІЛЛЯ РОБОТОДАВЦІВ

Павло Петренко

депутат Київської обласної ради

16.05.2012

Незабаром Верховна Рада має розглянути у другому читанні владний проект Трудового кодексу. За словами його авторів, представлений до другого читання проект – суттєво покращений та максимально відстоює права працівників. Оскільки із самим документом вже можна ознайомитися на офіційному сайті, давайте самі зробимо висновки щодо його змісту, який насправді зовсім не такий позитивний, як його анонсує чинна влада.

По-перше, новий Трудовий кодекс фактично узаконює 48-годинний робочий тиждень для деяких категорій працівників. Так, на безперервно діючих підприємствах та виробництвах з особливими умовами праці, де не може бути додержана встановлена щоденна тривалість робочого часу, може запроваджуватися підсумований облік робочого часу. Відповідно стаття 143 проекту встановлює, що максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Виходить, якщо роботодавець вирішить запровадити 9,5 годинну п’ятиденку, то працівникам доведеться мовчки скоритися такому графіку. Оскільки навіть профспілка не зможе примусити роботодавця зменшити тривалість робочого дня – її згода буде потрібна лише в тому разі, якщо тривалість робочого тижня за підсумованим обліком буде більшою за 48 годин. Натомість діючий нині Кодекс законів про працю встановлює, що навіть запровадження підсумованого обліку часу має обов’язково погоджуватися з профспілкою.

По-друге, проект Трудового кодексу надає можливість роботодавцю самостійно приймати нормативні акти у сфері праці. В принципі, подібна норма існувала й досі. Проте в новій редакції Трудового кодексу встановлено, що якщо колективний договір не укладено, питання, які він мав би регулювати, регулюються нормативними актами роботодавця. Таким чином, роботодавці зможуть самостійно регулювати трудові відносини та в односторонньому порядку установлювати правила, які є обов’язковими для працівника. Тобто – збільшувати тривалість робочого дня, звільняти працівників, переносити відпустки тощо.

Йдемо далі. Стаття 427 проекту Трудового кодексу передбачає, що у разі виникнення будь-яких трудових спорів рішення щодо їх розв’язання члени трудової комісії мають приймати одноголосно. У разі незгоди хоча б одного з членів комісії рішення вважається неприйнятим. Але враховуючи те, що комісія формується на паритетних засадах між працівниками й роботодавцем, виходить, що подібна ініціатива апріорі унеможливлює оскарження працівником дій роботодавця. Оскільки, навіть якщо більша частина членів комісії підтримає вирішення спору на користь робітника і лише один представник роботодавця буде проти, то вимоги робітника не будуть задоволені. Таким чином, логічніше було б сформулювати статтю 427 у проекті дещо інакше – «ініціювати трудові спори працівникам заборонено!». Хочу нагадати - у чинному Кодексі законів про працю встановлено, що комісія по трудових спорах приймає рішення більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні.

І на сам кінець - ще одне цікаве нововведення чинної влади, яке суттєво вплине на життя кожного працівника – з Кодексу взагалі прибрали розділ про діяльність профспілок. Звичайно, окремі положення розміщені у різних частинах документу, але це лише ускладнить їхнє застосування, а відповідно й ускладнить захист трудових та соціально-економічних прав працівників.

З таким успіхом виходить, що новий Трудовий кодекс – це одночасно суцільні палки у колеса звичайним працівникам та чарівна паличка для роботодавців, яка узаконюватиме будь-які їхні забаганки. А враховуючи те, що авторство цього документу належить чинній владі, цілком зрозуміло, що парламентарі-регіонали, які по сумісництву ще й олігархи, фактично на законодавчому рівні готують для себе дешеву та безправну робочу силу. Окрім того, варто зазначити, що Трудовий кодекс регіонали мають намір прийняти одним пакетом із законом «Про зайнятість населення», який в свою чергу суттєво зменшує права працівників та автоматично визначає жителів села «працюючими», не беручи до уваги дійсно вони працюють на певному підприємстві чи виживають, обробляючи власний город. Ось такі чергові драконівські норми для українців.

Link to comment
Share on other sites

:) що я можу сказати :)

Працюють люди! Пашуть як воли! Проекти строчать! А ми на них бочку котимо...

;)

1.

Проект Трудового кодексу України

Номер, дата реєстрації: 1108 від 04.12.2007

Ініціатор(и) законопроекту:

Хара В.Г. VI скликання

Сухий Я.М. VI скликання

Стоян О.М. VI скликання

2.

Проект Трудового кодексу України

Номер, дата реєстрації: 2902 від 22.04.2013

Ініціатор(и) законопроекту:

Стоян О.М. VII скликання

Сухий Я.М. VII скликання

знайди "10 відмінностей" ;)

Певно, "на трьох" не вийшло, перший не пропустили, то вони типу "новий" знов пхають, вже вдвох

Link to comment
Share on other sites

знайди "10 відмінностей"

Певно, "на трьох" не вийшло, перший не пропустили, то вони типу "новий" знов пхають, вже вдвох

(старий варіант)

Стаття 143. Підсумований облік робочого часу

1. В окремих галузях економіки, виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути дотримана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу. При цьому тривалість робочого часу за обліковий період повинна дорівнювати нормі робочого часу за цей період, обчисленій відповідно до частини другої статті 137 цього Кодексу.

2. Обліковий період установлюється тривалістю один місяць. Більша тривалість облікового періоду може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (у сільському та лісовому господарствах, на інших роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).

3. Максимальна тривалість щоденної роботи за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 12 годин. За наявності письмової згоди працівника допускається встановлення більшої тривалості щоденної роботи, якщо характер та умови праці передбачають періоди, коли працівник перебуває на роботі у стані очікування часу початку виконання роботи та коли працівник має можливість відпочивати протягом зміни.

4. Максимальна тривалість роботи протягом тижня за підсумованим обліком робочого часу не повинна перевищувати 48 годин. Більша тривалість роботи протягом тижня може встановлюватися колективним договором, а якщо такий договір не укладався ‑ нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), за наявності достатніх підстав (при вахтовому методі організації робіт, на роботах, виконання яких залежить від природно-кліматичних умов тощо).

5. Робота в понаднормовий робочий час у певні періоди за підсумованим обліком робочого часу компенсується меншою тривалістю робочого часу в інші періоди або наданням додаткових вихідних днів у межах облікового періоду.

6. Умови застосування підсумованого обліку робочого часу, тривалість щоденної роботи та порядок чергування робочих і вихідних днів визначаються колективним договором, а якщо такий договір не укладався - нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), з урахуванням вимог нормативно-правових та інших актів у сфері праці.

7. Графіки виходу на роботу за підсумованим обліком робочого часу, що затверджуються роботодавцем на строк понад один місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за два тижні до початку періоду, на який вони затверджуються.

Графіки виходу на роботу, що затверджуються на один календарний місяць, доводяться до відома працівників не пізніше ніж за тиждень до початку відповідного місяця.

Не допускається встановлення графіків виходу на роботу на строк менш як один календарний місяць. Внесення змін до затверджених графіків виходу на роботу допускається за умови дотримання строків доведення їх до відома працівників, встановлених цією частиною.

8. Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком допускається лише у разі встановлення неповного робочого часу (стаття 133 цього Кодексу). Невиконання норми робочого часу за підсумованим обліком дає працівникові право на отримання гарантійних виплат за невідпрацьований з вини роботодавця час як за час простою (стаття 234 цього Кодексу). Перевиконання норми робочого часу дає працівникові право на оплату праці за час, що перевищує норму робочого часу за обліковий період, відповідно до статті 232 цього Кодексу.

9. За кожний день, який є для працівника робочим відповідно до графіка виходу на роботу і в який працівник був відсутній на роботі з підстав, передбачених законодавством, норма робочого часу такого працівника в обліковому періоді зменшується на кількість годин, що відповідає тривалості роботи у відповідний день. Тимчасова непрацездатність або виконання працівником державних чи громадських обов’язків, на період яких законом передбачається збереження місця роботи і заробітної плати, у дні, що є для працівника вихідними відповідно до графіка виходу на роботу, не зменшують норму робочого часу в обліковому періоді.

(новий варіант)

Стаття 143. Підсумований облік робочого часу

1. На безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 131 і 132).

Link to comment
Share on other sites

Дожились. Скоро в туалет не можна буде вийти без відеоспостереження. простіше кажучи це вже буде на зразок рабства тільки в "демократичній" державі.

Link to comment
Share on other sites

Таку пургу ніхто не прийме. Це прямий шлях до спустошення казни. Тобто перекриття джерел її фінансування. Якщо за кожного робітника платили податок, то тепер це можна не робити.

безробіття зросте в РАЗИ. Центри зайнятості будуть переповнені, а державні контори, із їхніми мізерними ЗП, зате усіма зручностями (плюшками) - найбажанішими місцями роботи.

Link to comment
Share on other sites

  • 1 month later...

436803.jpg

Акция протеста против нового Трудового кодекса и против закона о мирных собраниях прошла под Верховной Радой в среду.

Участники акции показали перфоманс: гигантская книга Трудового кодекса упала на рабочих. Они хотели тем самым наглядно показать, что новый проект кодекса напрямую угрожает интересам миллионов украинцев, сообщает пресс-служба объединения "Боротьба".

Акцию провели активисты объединения "Боротьба", представители Конфедерации свободных профсоюзов Украины и института "Республика".

Как сообщал "Обозреватель", 22 апреля в Раде был зарегистрирован проект Трудового кодекса.

http://obozrevatel.com/politics/41356-gigantskij-trudovoj-kodeks-upal-na-rabochih-pod-radoj.htm

Link to comment
Share on other sites

Знайшов статтю на сайті BBC. Там наведені середні зарвлати в світі в ПКС долларах (паритет купівельно спроможності).

І є калькулятор, де можна розрахувати свою і порівняти з середньою в світі.

Тут.

П.С. Аж руки терпли, так хотілось добавити це старе відео:

Link to comment
Share on other sites

Archived

This topic is now archived and is closed to further replies.



×
×
  • Create New...