смішні історії з нашого життя

[ODZER]

Виявилось, лікар переплутав знімок, у Віті був лише забій спини...

Волнует вопрос, когда выявилось?

Виявилось швидко, але достатньо, щоб полоскотати йому нерви.

доктор тоже со смехом вспоминает ету историю ??? ))

Дзвонив сьогодні до Віті, перепитав за цю історію. Як це неймовірно не звучить - але прізвище лікаря було Коник.

На чийомусь знімку крім пошкодженої нирки були ще поламані ребра

[odna]

Как папа бежал на тролейбус, или балет на льду.

Папа работал в учреждении, напротив пятой школы. Была зима, сильный гололед. Он вышел с работы и увидал, что к остановке на противоположной стороне подъезжает его тролейбус. Было это в то время, когда городской транспорт нас не баловал и следующего попутного приходилось долго ждать на морозе. Папа побежал, если это так можно назвать. Соскользнул со ступенек, все время балансируя, перебирая ногами, чтобы не упасть поскользил через тротуар, дорогу. Добрался до противоположной стороны, но лед и инерция пронесли его мимо тролейбуса дальше через тротуар, пока на пути не встретился газетный ларек. Папа моментально отталкивается от ларька и его несет прямиком в открытые двери тролейбуса. Тут, уже на первой ступеньке, он успевает краем глаза заметить, что номер тролейбуса не его. Он мнгновенно отпихивает от себя тролейбус и, наконец, прекращает скользить, приземлившись на задницу. Хи-хикая, поднялся и после всю дорогу до дому его разбирал смех, когда он вспоминал те свои танцевальные па и эквилибристические трюки.

[la20]

Гетто, а кращий скан зробити можна? Нічого не можна розібрати.

[la20]

Гетто, написав в приват, Причину я думаю всі знають.

можно, но тогда фотки не грузяцца.... или можно масштаб браузера увеличить

вот только что проверял на нескольких браузерах, то ж более менее читабельно, вот только дипломчик не совсем видно, у меня лимит постов, поэтому ответил в приват

Если хочешь, можешь перенаправить этот ответ в общак...

Всеодно видно погано навіть якщо збільшувати.

[bodia88888]

Було діло то десь в кінці серпня.

Я, брат, тато і друг Юра поїхали на рибалку. Поки вибрались з Луцька темніло, а приїхали на місце то взагалі ніч була (година 21-22). То ж буває, що в ночі видно хоть на пару кроків/метрів, а то "як на зло" темнота темна). Значить приїхали, розгружаємось. Розположились в бесідці. Але першу ходку з речами робили всі разом, йти треба було по вузенькій стежині, по боках якої була рослинність. Відстань від машини до бесідки метрів 40-50 +-. Йшли "шнурочком", підсвічували двома фонариками.

Другу ходку робив я , тато і друг. Кожен ніс що взяв в машині. В друга в одній руці був мій ящик з снастями, в другій велика пательня смаженої картоплі з реберцями (ще гаряча була, не так давно з плити зняли). Одним словом - дуже вкусна закуска, яка всю дорогу нам апетит наганяла. Значить ідемо: я, за мною тато, за ним Юра, балакаєм про те та про се. Фонарик був в мене, але світив він кволо, батарейки мав змінити коли вудки розгортати. А так світити під ноги то його вистачало. Якось получилось, що я на пару кроків вирвався в перед (нагадаю - темно як... думаю зрозуміли)). Чую позаду "ох, бл@ чуть не впав..." каже Юра і встає з колін і добавляє "то ту по боках кропива росте, по запаху почув)) ще б трохи і мордою заїхав би ото сміху було б ...". Батько каже "ти ж диви, а то в тебе цінна закуска, як будеш ще падати то піднімай руки вверх ))" і сміється.

Тільки після цих слів Юра встав, я зробив пару кроків, чую одночасно геп-геп+ й...п т...ою мать+ регіт баті+все що Юра думав в той момент і про рибалку, і про ставок, і про власника ставка, який стежку нормальну не може зробити, викосити траву ну і т.д. і т.п.

Я підходжу з фонариком до них, картина: батя регоче, Юра - вищеописане, А РУКИ ТО ДОГОРИ ЗАДЕРТІ, а сам лежить у формі "зірочки" в кропиві. Мда-а, треба було це бачити .

Пательню ми акуратно "із"яли" в Юри, допопогли йому встати. Правда картопельки трохи розсипалось, але ми її акуратно позбирали. А, і якик мій пострадав, ручка відломилась, але то фігня, головне що закуска спасєна .

На цьму приколи не закінчились. Про них пізніше.

[Dream]

А, і якик мій пострадав, ручка відломилась,

хто-хто?.. мені страшно.

Прошу прощения за некачественные сканы, дубль второй Причём новые страницы тетрадки

сховай пісулькі під спойлер, будь другом.

[odna]

Засиделись мы как-то с подружкой в гараже у покойного Христиана. Пообщались под пивко (я уже в то время не употребляла). Были мы велосипедами, естественно. Собрались домой, Христиан выбрался нас проводить. Была красивая зима. Падал легкий снежок. Поле липинское еще не было тогда застроено и мы напрямик, по свежему снежку помчали к нам на район. Надо сказать, катилось легко, приятно. Но подружке, почему-то, было все время скользко. Укладывалась она в свежий, целинный снежок через каждые сто метров, буквально. Когда, наконец, приехали под дом и стали прощаться, я попросила свой мобильный, который был в кармане у подружки, не помню, почему. Она полапала карманы, нет мобилы. Поехали искать. Логично было предположить, что он выпал, когда она очередной раз прилягла. А найти эти места на свежем снегу было очень просто. Мы ехали по нашим следам, останавливались на вываляной площадке и звонили на мой номер с мобилы Христиана. Проехали таких лунок штук четыре. Подъехали к очередной, встали и, пока Христиан доставал телефон, у него под ногой засветилось. Это был мой Сименс.

[bodia88888]

Перегляд повідомленняbodia88888 сказав: А, і якик мій пострадав, ручка відломилась, хто-хто?.. мені страшно.

Ящик! записався)

[Гетто]

Десяток лет назад на трассе Луцк - Ровно, в районе поворота на Цумань стоял стационарный пост ГАИ, такой домик с окошками.Потом ветер перемен снёс постовых милициантов, остался один домик. Через некоторое время на нём появилась огромная надпись краской :

"Забрали собак, заберіть і будку!!!!"

Я гарантирую это, лично видел...

кстати, кто тудой ездит, тот домик ищё стоит ?

P.S. А не проще было мои сканы в спойлер кинуть, чем вообще уничтожать ?

[Arven Rivendell]

Тут уже были истории про роспись в ЗАГСе, добавлю еще одну. Нас с мужем расписывали 8 лет назад, церемония торжественная, гости, хор "наш всем известный", поющий сверху на балконе(правда не знаю как сейчас). Стоим мы такие все с ним красивые, женщина в бордовом платье начинает церемонию, наверное, со стандартного вступления...:"Шановні Олександр та...."пауза".....Вадим"....(мое "унисекс" имя сыграло злую шутку)))),ну и дальше по сценарию, гости хихикают, мы хихикаем...Дорогие работники ЗАГСа,я понимаю, что у вас коневеер, но проверяйте имена молодоженов хотя бы перед началом церемонии!!! К тому же в тот день мы были единственной парой, которая расписывалась, так как был "пост"...

[Ko3bMa]

кстати, кто тудой ездит, тот домик ищё стоит ?

Там тепер нова будка, пофарбована і з новими міліціянтами

[odna]

К слову о свадьбах. Одна моя родственница замуж выходила в Питере. Жених - охотник из глухого Карельского поселка, она, хоть и из Луцка, но не от мира сего. Когда в завершении церемонии им сказали: "Молодые, поздравте друг друга", они раньше на свадьбах не бывали, порядка не знали, вобщем, дикие оба. растерялись, посмотрели один на другого и сказали: "Поздравляю". Только еще руки не пожали. А, возможно, и пожали. Не помню точно.

Дополнение к портрету родственницы, для нее было характерно: оставила маме ключ от квартиры под ковриком и в двери записку: "Ключ под ковриком"

[oyoyoy]

Історія на початку була реалізована не мною, але вона на стільки захопила мене, що я не зміг втриматися.

Близько пяти років тому ми з нашими друзями потопали в ліс пожарити шашличків. До цього я готовився дуже обережно і старанно. Купив банку ікри. Кабачкової ). Спочатку ми йшли парами, а потім з хлопцями вирвалися вперед. (Хлопці були вкурсі). Зайшовши так що нас не було видно побігли вперед на метрів 100. Бистро вскрили банку і її зміст вилили на землю.Біля неї і трохи на неї поклали куски туалетного паперу і погнали назад. (Я думаю не треба говорити на що була схожа кучка )

Дочекавшись дівчат і зробивши вигляд що ми чекали їх пошкандибали вперед, ледь стримуючи посмішки. Значить проходячи впереді Стьопа, який пройшов створену нами кучку, закривши ніс сказав: "Дивіться не вступіть!" і тикнув пальцем туди. Я з дружбаном пропустивши дівчат вперед кинулися до сумки і дістали звідти дві ложки. Підскочивши до кучі почали жваво наминати ІКРУ КАБАЧКОВУ.

Дівчата стояли просто в шоці. Але коли Паша сказав, що воно ще тепленьке , це вже була жесть... Дві дівчинки не втрималися зразу, а Пашина подруга кинулася до нього з криками: "Ти що дурень, для чого ж гав..о їсти". Дівчата були ображені- і шашлики тоді вдалися не дуже((- але історія залишилася на все життя

[odna]

oyoyoy, вы рисково шутите, могли ж и ошибиться кучкой. Их в лесах немало.

[Dream]

Історія на початку була реалізована не мною, але вона на стільки захопила мене, що я не зміг втриматися.

фумля. Я мені це розчитати?

[igorrrko]

Смачного всім,хто вечеряє за компом!

[ODZER]

Недавно моя дружина їздила у відрядження

Зупинилась їхня машина перед залізничним шлагбаумом. Стоять 5 хв, стоять, 10 хв, ось пройшло 20 хвилин, а шлагбаум так і закритий і дзеленчить. Назбиралась велика черга машин, фур. Водії роздратовані. Головне - поїзда немає.

Декілька водіїв зібрались і пішли до будки стрілочника. А там картина - стрілочник п"яний спить...

О ,сюжет..

[fenmix]

а мені ікри кабачкової чогось захотілось)

[odna]

а мені ікри кабачкової чогось захотілось)

Вот, здоровая реакция

А там картина - стрілочник п"яний спить...

О ,сюжет..

Пьяный оператор рассудил трезво. Нехай лучше шлакбаум будет закрыт, когда не нужно, чем открыт, когда должен быть закрытым

[Amblee]

2 роки назад. Новий Рік. Я, друг і наші дівчата, зустріли 00:00 в теплі і гайнули собі гуляти. Звісно, пішли в центр, але там вже був суцільний гадюшник. Спустились в парк, при вході, крім нас нікого. Тишина... Той рік був щасливим, снігу випало - хоч "купайся" Звісно, почали дуріти: сніжки, відбитки тіл, "милення" лиць Ну і загрались собі. Я відбігаю на метрів 10, повертаюсь спиною до банди. Нагинаюсь аби зліпити сніжку, повертаю голову вліво, і бачу ноги. Секунда, повертаю голову вправо, і вже бачу тіло, голова якого була повністю заглиблена в снігу, решта, як в страуса, торчить . Повертаю голову вліво, бачу як двоє моїх, впало на коліна, і б'ють руками по снігу, вони плакали просто Подруга вирішила настрибнути зі спини і намилити, але я, така скотиняка, в самий останній момент присів, і вона пролетіла, щучкою наді мною і приземлилась фейсом в сніг Саме цікаво, що я не очікував, і не спеціально присів, просто хотів зробити сніжку Її лице було все в снігу, і не тільки лице. Доречі, 3 дні назад, згадали цю історію. З наших спогадів, був написаний вірш, про цей, легендарний політ

[Saddy]

трапилося в середині 90-х.

Приїхала до нас в гості бабуся на вихідні. Ввечері вся сім"я традиційно дивилися "Поле чудес" чи "Що? Де? Коли?", а бабуся почала готуватися до сну, пішла в ванну кімнату. Через декілька хвилин мама перша почула звідти бабусин зляканий голос і пішла глянути що трапилося. І тоді вже ми всі почули звідти мамин сміх xD і пішли побігли теж туди. Перед нами постала картина - практично все лице бабусі закривав шар густої такої білої піни, яка продовжувала збільшуватися в об"ємі...

Коли вже вона витерлась, то ми з"ясували, що вона просто переплутала тюбик зубної пасти із татовим кремом для гоління, який лежав поруч. Вичавила його не шкодуюючи (в гостях же)))) на щітку і почала енергійно чистити зуби.

[Dream]

О ,сюжет..

це ви просто ніколи не їхали на Ковель з Купичева - на любитівському переїзді одного разу години зо дві чекали поки вантажний состав з'їде з переїзду.

[Dorothy]

Трапилось це зі мною ще у студентські роки. Я трішки прихворіла (кашель, нежить) і, відповідно, з пар мене відпустили додому, але перед тим вирішила зайти до подруги, яка навчалась у іншому навчальному закладі. І от її осінила думка, а чи не сходити мені у медпункт ВДУ, і не взяти ще й для неї звільнення з пар. Ну, заходжу, представляюся від її імені, покашлюю, почихую, посмаркую, отримую звільнення, прямую гордо до дверей... аж тут мене просять зачекати, і повідомляють, що мені (тобто не зовсім мені) зроблено не всі щеплення... Коротше кажучи, довелось зняти штанці і отримати такий ненависний мені укольчик (до цього часу не знаю від чого) Вийшла звідти, і не знала плакати мені чи сміятись ))

[ODZER]

О ,сюжет..

це ви просто ніколи не їхали на Ковель з Купичева - на любитівському переїзді одного разу години зо дві чекали поки вантажний состав з'їде з переїзду.

і там теж п"яні стрілочники?

[Dream]

О ,сюжет..

це ви просто ніколи не їхали на Ковель з Купичева - на любитівському переїзді одного разу години зо дві чекали поки вантажний состав з'їде з переїзду.

і там теж п"яні стрілочники?

Для мене це досі загадка - як могли потягом перекрити рух на автодорозі регіонального значення на кілька годин?!!