Перейти до змісту

Поїзд протаранив автівку


Vect0r

Рекомендовані повідомлення

На фото ЧМЕ3, зараз не працює, в депо Сімферополь стоїть, несправний

на фотці ЧМЕ3-5758

Ще один такий самий під швидкісного маскується, зламка Хюндая Україною тягає :)

169277_449029255157674_558504550_o.jpg

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

  • Відповідей 95
  • Створено
  • Остання відповідь

До речі, про Хюндаї... (цього разу ЧМЕЗ без пантографа)

УВАГА! Ненормативна лексика!

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

HUNDAI взагалі погані потяги, по крайній мірі на наших дорогах і для наших умов. Зокрема оце відео Plumа, наскільки я зрозумів по діалекту зроблено десь на Черкащині, воно і по подіях сходиться, бо днями на станції ім. Шевченка (м. Сміла, Черкаська область) Хюндай стояв годину через відмову пневмосистеми -- замерз конденсат, і сам, як бачите з відео рух прожовжити не зміг. На фото вище в повідомленні того ж нашого колеги Хюндай десь в районі Донеччини (тепловоз ЧМЕ3 приписки депо Словянськ), ну у всякому випадку десь на сході країни, про це свідчить здвоєний провід контактної мережі (на сході електрифіковано в системі постійного струму, при якому контактний дріт здвоюють, щоб збільшити площу контакту дроту з лижею пантографа, у локомотивів і МВРС постійного струму живлення пантографи теж мають по дві лижі... При постійному струмі сила струму більша, а отже зона контакту виділятиме більше тепла і може пропалитись). З цим Хюндаєм сталася та ж біда, яку ми розглядали вище -- погоріли лижі (або правильніше полози) пантографів через обледеніння, саме тому і ЧМЕ3 з пантографом. картину можна назвати -- "битий небитого везе".

Взагалі пантографи -- це слабке місце будьякого електрорухомого складу, а в наших Хюндаїв просто як епідемія навіть в літній період. Українці розробили достойну власну відповідь корейськім Хюндаям. Назви (адекватної) він немає покищо... Іменується він покищо "українською" -- ОПИТНИЙ (наші просто мочать оригінальністю в виборі назв) Ось так він виглядає:

38964.jpg

Але наразі він досі обкатується і досліджується. Планується серійний випуск.

(Пропоную створити окремий залізничний розділ з темами на форумі і переїхати туди, а то ми потужно флудим на залізничну тематику вже в декількох темах)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

от мені цікаво, чому Україна закуповує Хюндай, коли у наших сусідів поляків є чудові потяги їхнього ж заводу PESA?

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

та замовили, мабуть, по принципу -- "найкраще з найдешевшого"...

Да нет. Быстрей всего нагрели депутатики ручки на откатах
Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Назви (адекватної) він немає покищо...

А не ПЛТ200?

І наш таки гарніший за Хюндай :)

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

А не ПЛТ200?

А таки да... Раніше просто ніде не зустрічав офіційного маркування, можливо таке позначення ввели недавно... всюди на форумах точилися суперечки щодо назви і всі (себто ЖД-фани вроді мене) погодились іменувати сей витвір Крюківців "ОПИТНИЙ", доки він не пішов в серію, на що я дуже обурювався. Адже погодьтесь самі -- потяг українського виробництва незрозуміло з яких причин назвали "опитний", хоча якщо вже на то пішло, то варто було б назвати "екпериментальний"

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Бачив його на відстої в Києві. В цілому досить непогано виглядає, але перше що кинулось в очі, в ранкових променях сонця, це нерівності металу на закругленнях даху, склалось враження що робили цю частину даху жестянщики під градусом.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Бачив його на відстої в Києві. В цілому досить непогано виглядає, але перше що кинулось в очі, в ранкових променях сонця, це нерівності металу на закругленнях даху, склалось враження що робили цю частину даху жестянщики під градусом.

Щиро нааааааш потяг...)))))

А якщо серйозно, то дуже порадувало, що наші спромоглися на таке, єдине, що засмутило -- напис на морді...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Може варто останні дві сторінки відділити в нову тему???

Думаю, тема аварії на залізниці вже себе вичерпала

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

(Пропоную створити окремий залізничний розділ з темами на форумі і переїхати туди, а то ми потужно флудим на залізничну тематику вже в декількох темах)

Може варто останні дві сторінки відділити в нову тему???

Думаю, тема аварії на залізниці вже себе вичерпала

Власне я вже подавав таку ідею.

хотілося б хіба що знати що там з потерпілими. Це головне, все решта -- то метал, в порівнянні зі здоров"ям і життям людини він вартості немає...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Мені здається, що навколо-залізничних розмов на цілий розділ не вистачить. Для початку буде цілком достатньо створити топік, скажімо, в Авто-Паті. Я його закріплю наверх, щоб не губився. А з часом -- буде видно.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Було б супер! Хто цим займеться? я просто не дуже розбираюсь в побудові і ієрархії тем на форумі, але міг би попробувати...

Я міг би запрорпонувати деякі теми (на майбутнє):

- ЖД ігри;

- ЖД вокзали (станції) країни -- тема довідкового характеру -- можливість сполуення (як добратися), розклад руху потягів по відповідних станціях, послуги на відповідних вокзалах....

- ЖД вокзали (станції) країни -- тема пізнавального характеру -- історія, нинішнє життя станції, фотки -- тема більш підходить для любителів ЖД...

- ЖД інших країн світу...

- новини "УЗ" -- новації, зміни тарифів, плани... одним словом інфа з офіційного сайту УЗ і видання "Магістраль"...

- Станція Луцьк -- розклад, новини, оголошення, сюди ж можна включити і любительське -- фотки, історія (але для цього краще окрема тема).

Загалом на форумі є вже теми (приблизні назви) -- реконструкція вокзалу, потяг Луцьк-Львів, історія залізниці Луцьк - Володимир-Волинський, пішохідний міст через залізницю на ст. Луцьк... може є ще якісь, але я їх ще не нарив...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Повертаючись до теми хотів зазначити, що за стільки років на УЗ не трапилось жодної аварії, яка перенесена в ранг катастроф. Власне вони траплялись але без людських жертв (загорання "фосфорних цистерн", загорання цистерн на ст. Гнівань, аварія швидкісного експресу Київ-Дніпропетровськ....) вийняток складають аварії внаслідок зіткнення з автотранспортом на переїздах.

Переїзд -- це така собі язва, звуження на залізничній артерії... переїзд обмежує швидкість залізничного руху, створює проблеми для руху машин, стає місцем жахливих аварій. Великий видатний залізничник України, Георгій Миколайович Кірпа свого часу почав втілювати в життя проект по ліквідації переїздів -- будувались тунелі або мости на місці переїздів. Незважаючи на критику щодо недоцільності і дороговартості таких проектів вдалося прибрати практично всі переїзди на швидкісних ділянках того часу, що нині розглядається як успіх і розвязання транспортних проблем на відповідних ділянках доріг. Очевидно слід переглянути і вивчити докорінно ситуацію з деякими переїздами в області... Тим більше варто взяти до уваги, що в тому місці автодорога йде паралельно з колією і перетинає її під кутом, що обмежує видимість, частота аварій збільшується, можливо варто звести там міст?...

А уявіть, якби ця аварія трапилась за теперішніх умов снігового колапсу... Через снігові замети рух і так утруднений, а тут ще й аварія -- пожежний потяг, відновлювальний потяг, допоміжні локомотиви, карети швидкої допомоги, пожежні машини не в змозі за таких умов швидко добратися до місця пригоди... У будь-якому випадку на дистанції колії знаходитимется 2-3 потяги + ще снігочисна техніка на шляху до місця пригоди, електротяга відсутня через обрив конташки який відбувся в процесі зіткнення, тобто ті 2-3 потяги якщо йшли під електровозами теж стоять, їх треба відтягти тепловозами, які теж під руками не валяються... а електропотяг тим часом палає, вагон за вагоном полум"я охоплює потяг, поранені замерзають на морозі, залізничний і автомобільний рух паралізовані -- реальний сценарій фільму-катастрофи.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Великий видатний залізничник України, Георгій Миколайович Кірпа

Сильно сказано ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Яким би не був Кирпа, але для розвитку залізниці він реально зробив багато. Це від дій сьогоднішніх хюндайних покращувачів в холодний піт кидає.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Хюндаї вперто продовжують ламатись... сьогодні один з них здох на шляху слідування до Львова просто посеред лісу, а виробник на швидкоруч накидав сьогодні офіційне вибачення за свої безталанне творіння.

Георгій Миколайович був прикладом того, що буває таке, коли на посаді може знаходитись людина відповідної очолюваній галузі спеціальності, аполітизована, професіонал, любитель свого діла, одним словом господар в першу чергу. На фоні інших міністерств, відомств, установ міністерство транспорту і зв"язку виглядало як нонсенс -- всі йдуть під якимись (єдиним) політичними лозунгами і спрямуваннями, в першу чергу підкреслюючи, що то провладна кучмозакохана організація, а вже потім "Укрпошта" (до прикладу), а міністерство транспорту і зв"язку і генеральна дирекція УЗ, по сумісництву очолювана Кірпою в першу чергу займалася проблемами доріг і не тільки.

Взагалі дивна кадрова політика у нас... на посаді міністра цього ж міністерства до Кірпи якогось часу був Валерій Пустовойтенко... цей клоун скакав з посади на посаду... то він премєрміністр, то спікер парламенту, то міністр транспорту, то президент федерації футболу, міністр кабміну... А за освітою мабуть юрист який-небуть (а... нє... ремісниче училище закінчив №9 в Одесі, ще сказано, що вчився у двох технічних ВУЗах... ключове слово "вчився"... чи закінчив їх -- не сказано).... в пізніші роки після Кірпи теж це міністерство очолював один діяч, встиг навіть за гратами побувати, який теж мало чим з транспортом зв"язаний, хіба що посередництвом службової автівки -- Микола Рудьковський, за освітою викладач історії... І так фактично в кожному міністерстві...

Георгій Кірпа взяв чималий кредит в міжнародних банках, ризикнув, і не прогадав... Покрив і вивів залізничний транспорт на прибуток... Залізниця розвинулась на стільки, що стала спонсорувати і меценувати галузі і сфери, далекі від залізниці по суті. Автобан Київ-Одеса будували, лікарні, школи, пансіонати будували (мається на увазі не тільки для себе), оперний театр у Львові ремонтували, от доречі музей у Колодяжному (власне будівля самого музею) -- побудовано залізничниками, про що йдеться на памятній дошці на фасаді будівлі... стихійні лиха, їх наслідки ліквідовували, згодом перші приходили у випадку виникнення таких наслідків... У Карпатах паводок -- вони вже там, прорвало дамбу Дністра -- вони вже там, посуха на півдні -- зрошувальні потяги розробили, горить ліс -- вже погасили (а Нестор Іванович... не той що Махно, а той що Шуфрич... в гаражі пожежного депо шено тільки акумолятор пожежної машини заряджає і шукає лопату, якою гаситиме ліс), знеструмило населені пункти -- вони вже на опорах ЛЕП, немає найсильнішої людини на землі -- Вірастюк уже тут як тут (типу залізничник, то не правда, але частенько був помічений в депо Львів-Захід в формі робітника цеху, залізниця його промеценувала), каналізації навіть латали, підземні кабелі прокладали, газ прокладали.... Я був спокійний за своє життя, бо якщо шо, то на допомогу прийде дужий дядько в помаранчевій жилетці з логотипом "УЗ", такий собі УЗмен...

промисловість чахла в державі, а залізниця приносила надприбутки (що зацікавило тодішню ще не владну помаранчеву команду) і допомагала підійматись іншим галузям. Бо на чолі стояв дбайливий господар, фанат, він не боявся радикальних інновацій... Львівська залізниця і станція Луцьк багато в чому завдячує Кірпі, оскільки довгий час він був її начальником, а також начальником Рівненського відділку Львівської залізниці (Луцьк був у його безпосередньому підпорядкуванні і він тут частенько бував) і чимало зробив для нашої дороги. Стара влада його притисла, та влада, що на той час ще не прийшла, але вже фактично приймала на себе таку ношу несприймала його, нажаль. Слабо віриться, що Георгій Миколайович міг вкоротити собі віку, до сьогодні офіційна версія його гибелі -- ймовірне самогубство... Пішовши з життя він осиротив не тільки свою родину, але і цілу галузь -- залізницю... Вона й досі не піднялась після падіння, яке спідкало УЗ після Кірпи... Можливо його успіхи були результатом якихось махінацій, хоча навряд... Головне, що той успіх було досягнуто і людям то подобалось, народ сумує по нині ось уже майже 8 років (27 грудня). У нього ціла низка нагород і пошани людей, які я перечислю:

Академік Транспортної академії України (1997).

Відзнаки

  • Заслужений працівник транспорту України (серпень 1995).
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002),
  • Лауреат Державної премії України в галузі архітектури (2003).
  • Знак «Почесному залізничнику» (1984).
  • Орден Дружби народів (1985).
  • Орден «За заслуги» III ст. (квітень 1998).
  • Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (червень 1999).
  • Герой України (з врученням ордена Держави, 23 квітня 2002).
  • Медаль «За ефективне управління» (1999, Міжнар. кадр. академія).
  • «Найпопулярніша особа Львівщини — Галицький лицар 1999» в номінації «Меценат».
  • Персональна нагорода в номінації «За проявлення волі лідера у зміцненні позицій свого підприємства» «Ертслайкер-2000» (Ін-т банкірів у Лондоні).
  • Почесна відзнака Мін-ва транспорту і морського господарства Респ. Польща.
  • Орден Святого князя Володимира Великого (1998),
  • Орден Нестора Літописця (2000).
  • Ювійлейний орден «Різдво Христове 2000» I ст. (2000),
  • ювілейна медаль «Різдво Христове 2000» I ст. (2000).

2009 — визнаний найвидатнішим залізничником України за 148 років існування залізничного транспорту в Україні.

Вшанування пам'яті

Надгробок Георгія Кірпи на Байковому кладовищі:

200px-%D0%9A%D1%96%D1%80%D0%BF%D0%B0.JPG

На честь Георгія Кірпи названі:

  • площа перед залізничним вокзалом у місті Ужгороді
  • з 20 липня 2006 року електропотяг «Георгій Кірпа» курсує за маршрутом Львів—Ужгород
  • вулиця у Києві — депутати Київради ухвалили рішення перейменувати вулицю Петрозаводська в Солом'янському районі Києва на вулицю імені Кірпи
  • станція у Дарницькому районі Києва, на лінії Дарниця — Гребінка, колишня назва Бортничі

У липні 2006 року Південна залізниця побудувала каплицю на привокзальній площі в Кременчуці у пам'ять про Кірпу.

25 грудня 2009 року в Києві відкрито пам'ятну дошку Георгію Миколайовичу Кірпі на будівлі Державної адміністрації залізничного транспорту України (вул. Тверська, 5)

7 липня 2009 створено Фонд імені Георгія Миколайовича Кірпи.

20 липня 2009 в селі Клубівка, Ізяславського району, Хмельницької області відкрито пам'ятник Кірпі.

20 липня 2010 y селі Клубівка Ізяславського району Хмельницької області у будинку, де пройшли дитячі та юнацькі роки Георгія Кірпи відкрито музей його імені

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Не хотілося б портити створеної вами ідилії, але,хочу нагадати, що журналісти газети "Експрес" повязують його смерть з незаконними фінансовими операціями в яких він нібито брав учась.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Власне я сказав про це в своїй "доповіді" в наступних рядках

Георгій Кірпа взяв чималий кредит в міжнародних банках, ризикнув, і не прогадав...

залізниця приносила надприбутки (що зацікавило тодішню ще не владну помаранчеву команду)

Можливо його успіхи були результатом якихось махінацій, хоча навряд...

такі слухи ходили і, думаю, їм варто вірити... Адже вся економіка в занепаді і тут раптом одна галузь стрімко почала зростати, відразу зрозуміло, що щось тут не зовсім чисто. Але тут справа в іншому... Кредитні кошти, як видно з їх цільового використання, тобто результату їх вкладення справді пішли на "задекларовану" справу, відбили себе і стали приносити прибутки... Якщо махінації мали місце, то вони були спрямовані на розвиток залізниці, а не у власні кишені, як це у нас зазвичай ведеться, Кірпа не мав маєтку в Межигір"ї, особистого вертольота, позолочених кранів дома, системи ППО на своїх володіннях... Розумієте phantom, Кірпа був фанатом, любителем залізниці, і я зможу Вам пояснити його дії, якщо вони почасти були фінансово нечистими, бо я сам такий -- фанат і любитель залізниці. Фанати, фани -- це люди, які заради своїх вподобань віддадуть останню копійку, будуть голодати, але придбають якусь рідкісну поштову марку (це на прикладі філателістів я демонструю), чи картку з фото бейсболіста (в Америці, як Ви знаєте популярний такий вид колекціонування)... аналогічно і в ЖД любителів... Тим більше займаючи найвищу посаду відомства і міністерства, якому підпорядковане це відомство людина має фактично необмежені можливості для впливу на улюблену справу і старатиметься зробити для неї все лише в кращу сторону, тобто можна розглядати психологію "великої дитини", яка грається в глобальну реальну стратегію під назвою УкрЗалізниця. Звісно якби Кірпа був "великою дитиною" в тому сенсі, в якому ми звикли трактувати і підрозумівати цей вираз, то хто зна в щоб перетворилася залізниця, все зовсім навпаки, -- фанатизм був підкріплений професіоналізмом, знанням своєї справи, рішучістю і підприємливістю -- це все в купі -- страшна (потужна мається на увазі) сила, яка і принесла успіх справі. Хіба люди обурюються відремонтованим, реконструйованим вокзалам -- це взяло початок за керівництва Кірпи, Південний і Київ-Пасажирський вокзали Києва отримали такий вигляд під керівництвом Кірпи, церква біля Південного теж побудована залізницею в комплекс вокзалу в той час, реконструкція дороги під швидкісний рух і запуск експресів Київ-Харків, Київ-Дніпропетровськ, наша Волинь отримала особливу увагу Кірпи, як регіон з яким повязаний значний відрізок трудової діяльності Георгія Миколайовича -- розгорнута широкомасштабна програма повного оновлення залізничного полотна, електрифікації вітки з перефиріями Здолбунів-Рівне-Ківерці=Луцьк-Ковель=Ізов=Володимир-вол.-держкордон..., реконструкції вокзалів, наповнення пас-депо Ковель новими вагонами (Польща)... Не встиг довести Волинь до завершення запланованого -- електифікація здохла на виході з Ковеля, Луцький вокзал реконструйовано лише цього року... Він особисто відкривав реконструйований вокзал Ковеля + електрифікацію осінню 2001р., отримав звання почесного громадянина Ковеля, на шляху до Ковеля реконструйовані чи з нуля зведені вокзали Цумані, Ківерець, Рожищ...

Ще забув сказати про деякі технічні новації... Вам вони будуть мало зрозумілі, але для залізниці вони мали важливу роль... Було запропоновано капітально ремонтувати локомотиви, давати їм нове життя... так новий облік і життя почали отримувати електровози ЧС4... ремонт здійснювався на запорізькому електровозоремонтному заводі, нині відремонтовано всі УЗшні крім двох (пішли в музей) електровози ЧС4, а їх в депо Київ-Пасажирський (вони у нас лише там є) чимало, десь мабуть сотня, на інших дорогах (наприклад РЖД) ці машини списані і порізані або в музеях, також в Дніпропетровську розпочато випуск пасажирського Українсько-Німецького (Дніпропетровськ - Сіменс) електровоза ДС3... встигли випустити 18 машин, той же завод паралельно запустив випуск українського вантажного електровоза ДЕ1 (випущено 40 машин), Луганський тепловозобудівний завод (тоді ще український) налагодив випуск електропотягів ЕПЛ2т (36 машин випущено) і ЕПЛ9т (15 машин) нині виробництво всіх перечислених машин припинено.

Помимо залізниці Кірпа "воскресив" проект АН-70 і підняв АН-224 "Мрію" в повітря, домігшись експорту цих машин і серійний випуск.

Вшанування імені Кірпи людьми в назвах вулиць, станцій, площ, відкриття музеїв і каплиць, памятників, погрудь говорить саме за себе... Суспільство догадується про махінації Кірпи, але вигода від них на стільки значна, що в сприйнятті людей ці махінації нівелюються...

Інша річ якшо Кірпа фінансував політичну діяльність деяких політиків (під тиском останніх), так, зокрема відомий нашумілий факт побиття Кірпи Януковичем незадовго до загибелі першого, після чого Кірпа взяв відпустку у зв"язку зі станом здоров"я і ліг на лікування, по мимо тілесних ушкоджень отримав серцевосудинні проблеми на грунті нервових переживань -- можна припустити, що Кірпа відмовився профінансувати Януковича. Трапилось це вже під час помаранчевої революції, приблизно на початку грудня 2004р.

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

зокрема відомий нашумілий факт побиття Кірпи Януковичем незадовго до загибелі першого, після чого Кірпа взяв відпустку у зв"язку зі станом здоров"я і ліг на лікування, по мимо тілесних ушкоджень отримав серцевосудинні проблеми на грунті нервових переживань -- можна припустити, що Кірпа відмовився профінансувати Януковича. Трапилось це вже під час помаранчевої революції, приблизно на початку грудня 2004р.

Я особисто в це побиття не вірю. Думаю що це був просто чорний PR зі сторони помаранчевих. (Ой-йо-йой, тільки не треба в мене кидати тухлими помідорами із-за того що я запідозрив помаранчевих в нечесних методах та обзивати мене ригоАналом чи ще якось. Моїх політичних поглядів ви не знаєте.)

Якщо махінації мали місце, то вони були спрямовані на розвиток залізниці, а не у власні кишені, як це у нас зазвичай ведеться,

Думаю, що ці махінації були "обоюдовыгодными". Сподіваюся, що схеми відкатів вам пояснювати не потрібно :) ...

А загалом з тих фактом, що Кірпа був талановитим менеджером та залізничником, думаю ніхто спорити не буде ...

Посилання на коментар
Поділитись на інші сайти

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.




×
×
  • Створити...