Перейти до змісту

Прощай, Свитязь?


ursa

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

icon_plus_1.gifБілоруси несуть катастрофу?

Ще минулого століття в Малоритському р-ні Республіки Білорусь почався видобуток піску. Здавалося б, ну і що? Проте відстань від Хотиславського кар’єру до шацьких озер та походження останніх – фактори, які, поєднавшись, можуть призвести до справжньої катастрофи.

Та, щоб не забігати наперед, повернемося в недалеку історію – в часи, коли наші північні сусіди тільки налагодили видобуток. Спершу, а це були 90-ті роки, роботи велися на невеликій глибині. Проте згодом геологи повідомили: мовляв, за метрів сім-вісім нижче можна дістатися до кварцового піску – незамінної для виробництва скла сировини. А копнувши ще глибше – знайти пласт висококласної крейди!

Такі природні багатства обіцяли мільйонний прибуток. Охочі їх придбати знайшлися. Але ж треба, щоб у багатообіцяючий план втрутилися волиняни! Фахівці неабияк сполошилися: під загрозою озера Пісочне та Світязь. Розташовані за якихось пару десятків кілометрів від кар’єру, вони могли зміліти, а то й узагалі висохнути.

Пояснення тому просте: якщо на глибині 60 метрів вичерпати глину, то порушиться мережа підземних вод, котрими, власне, й живляться шацькі перлини. Не стане води – зникнуть озера, осушаться болота, а як наслідок – повністю зміниться рослинний і тваринний світ.

Стурбований ситуацією, тодішні голова Волинської обласної ради Борис Клімчук разом із секретарем Ради національної безпеки й оборони Володимиром Горбуліним звертаються до Президента України з проханням вирішити проблему на міждержавному рівні.

Відтак – організовуються робочі зустрічі, на яких спеціалісти обговорюють план, щоб „і вовки були ситі, і вівці цілі”.

– Під час підготовки проектно-кошторисної документації вдалося обумовити всі „небезпечні” нюанси, в тому числі – допустиму глибину кар’єру, – розповідає заступник начальника Державного управління охорони навколишнього середовища у Волинській області Світлана Якубишена. – І на засіданні міждержавної комісії білоруська сторона запевнила, що негативного впливу на шацькі озера не буде.

Міністерство архітектури й будівництва РБ навіть повідомило про ліквідацію дирекції Малоритського комбінату будматеріалів (саме воно й займалося розробкою кар’єру). Проте згодом з’ясовується: підприємство не закрилося, а просто змінило назву, почавши іменуватися ГУПП „Малоритастройматериалы”. Мало того, в липні 1998 р. з’являється постанова прем’єр-міністра Білорусі про надання цьому державному підприємству земельної ділянки площею 10 га під кар’єр для видобутку піску та крейди (!), а також будівництва під’їзної дороги.

Результати урядової вказівки не забарилися. На обумовленій під видобуток території почали знімати верхній шар ґрунту. Це означало, що Світязь і Пісочне знову під загрозою. А відтак – українські екологи знову взяли ситуацію під особливий контроль.

Доки фінансування було недостатнє, розробляти кар’єр на значних глибинах не було змоги. Та з’явилися інвестори (подейкують – росіяни), котрі пообіцяли мільйонні прибутки. І ще наприкінці минулого року українські громадські організації, науковці, керівники Волині знову забили на сполох.

Не дарма на запитання голови облдержадміністрації Миколи Романюка, чи загрожує Хотиславський кар’єр Світязю й Пісочному, начальник державного управління охорони навколишнього природного середовища в області Володимир Мирка підтвердив: небезпека ховається у ймовірному зниженні в озерах рівня поверхневих вод.

Отож, українська сторона вповні правомірно захотіла бути поінформованою стосовно того, що ж відбувається на теренах Малоритського р-ну Брестчини. Тому обласна державна адміністрація адресує звернення Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, Міністерству закордонних справ, надсилає лист Брестському комітету охорони навколишнього середовища.

– Українські урядовці взяли ситуацію під пильний контроль. А білоруські екологи повідомили: офіційної інформації про початок поглибленої розробки Хотиславського кар’єру немає, принаймні, на міждержавному рівні вона не обговорювалася, – каже Світлана Якубишена. – Тобто, не виключено, це питання поки лишається в компетенції суто комерційних структур. Але щоб бути абсолютно спокійними за долю озер, наші урядовці зажадали відповіді від білоруських міністерств. А депутати Волинської обласної ради на останній сесії прийняли звернення до Президента, Прем’єр-міністра та Голови Верховної Ради, де знову нагадали про загрозу зникнення шацького національного парку.

icon_plus_1.gifМел или мель?

Грозит ли разработка мела в Хотиславском карьере экологической катастрофой на волынскоv Свитязе.

«Уникальные Шацкие озера могут исчезнуть с карты Украины из-за добычи мела в Хотиславском карьере Малоритского района...» «Водный заповедник уйдет под землю, если белорусские бизнесмены начнут добывать мел...» «Это просто катастрофа!..» Вот только некоторые фразы из украинских газет и интернет-сайтов со ссылкой на ответственных лиц, включая губернатора и государственных экологов соседней Волыни. Действительно ли существует опасность экологической катастрофы в данном регионе, выяснял корреспондент «Вечерки».

Об экологической опасности на белорусско-украинской территории заговорили в 1990-х, когда здесь предпринималась попытка строительства крупнейшего в Европе комбината строительных материалов. После распада Советского Союза проект почил в бозе. Некоторые до сих пор склонны считать, что произошло это не по причине недостатка финансов, а именно из-за высокой вероятности экологической катастрофы. Впрочем, никто из специалистов тогда не дал однозначного заключения. Тем не менее спустя почти 20 лет ситуация повторилась.

- Это катастрофа! - возмущается начальник государственной экологической инспекции Волынской области Олег Киндер в интервью газете «Комсомольская правда в Украине». - Понимаете, карьер имеет карстовое происхождение. Залежи мела находятся на глубине 6-12 метров. Если начать добычу, то сначала произойдет сбой в системе подземных вод, а затем образуются карстовые пустоты, куда уйдут все озера Шацкого национального природного парка, в том числе уникальное своими лечебными водами озеро Свитязь! Не говоря уже о том, что жители сотен волынских сел останутся без питьевой воды, иссякнет оросительный канал, а урожайность снизится наполовину…

«Красивейший в Европе комплекс озер надо спасать, и делать это немедленно, - говорит Олег Киндер уже в беседе с корреспондентом «Столичных новостей» (Киев). - Ведь озеро Свитязь - самое глубокое в Украине. Его максимальная глубина достигает 58 метров. Площадь - 25,2 кв. километра, длина - 9,3 километра, наибольшая ширина – 8 километров. Его вода содержит много серебра, очень быстро заживляет раны, лечит кожные заболевания. В последние годы Свитязь стала местом паломничества туристов не только из Украины, но и со всей Европы. Летом здесь поправляют здоровье не менее 150 тысяч человек. В настоящее время Свитязь могут спасти только усилия тех, кто понимает его значение для Украины и мира в целом».

По сообщениям украинских СМИ, проблема неоднократно обсуждалась во время аппаратных совещаний Волынской областной госадминистрации. Глубокой проработки экологической стороны проекта требует начальник государственного управления охраны окружающей среды Волынской области Владимир Мирка. Он также считает, что одно из естественных чудес Украины, озеро Свитязь, может подвергнуться природным изменениям в связи со снижением уровня поверхностных вод.

Экологическую опасность изучала постоянная комиссия по вопросам экологии, рационального использования природных ресурсов Волынского областного совета. В том числе рассматривался вопрос «об обращении к президенту Украины, премьер-министру, председателю Верховной Рады относительно возникшей угрозы исчезновения озер Шацкого национального естественного парка и одного из естественных чудес Украины - озера Свитязь».

«Хотиславский карьер расположен в нескольких километрах от озера Турского (Волынь). А оно является основным источником регулирования водного режима на Турской осушительной системе общей площадью 10 тысяч гектаров. Еще ближе к озеру расположен Шацкий национальный парк с его тридцатью озерами карстового происхождения», - пишет киевская газета «Столичные новости».

В Брестском областном комитете природных ресурсов и охраны окружающей среды не согласны с такими формулировками. Начальник отдела Сергей Кушнир уверен, что опасность явно преувеличена. По его словам, речь может идти об определенной степени влияния на природу лишь на небольших сопредельных территориях. Например, находящиеся рядом заболоченные участки леса на украинской территории могут «подсохнуть». То есть воздействие проявится лишь в отношении некоторой растительности. Причем о негативных последствиях можно говорить тогда, когда глубина карьера достигнет нескольких десятков метров. Пока же идут вскрышные работы. И «последствия» сродни наладке мелиоративной сети. Но уже сейчас на белорусской территории разрабатывается специальная система каналов, которые будут минимизировать последствия вмешательства человека в природу.

Сейчас идет первый этап освоения месторождения. Добыча мела еще не ведется. Частично техника и люди заняты обработкой ценного кварцевого песка, который находится практически на поверхности.

В целом существует мнение, что нынешний проект по своей мощности несколько уступает тому, что был разработан при СССР. Тогда речь шла о добыче мела на глубине 50-70 метров! Хотя возведение плановых производств впечатляет. Напомним, что здесь будут строиться три завода: по производству ячеистого бетона (мощностью 420 тысяч метров кубических), силикатного кирпича (120 миллионов штук в год), извести и дисперсного мела. Сроки сдачи объектов - 2009-2011 годы.

По информации Сергея Кушнира, каждый новый этап предполагает очередные экспертизы и согласования с Минприроды и с украинской стороной.

Над природоохранной тематикой активно работает и Центральный научно-исследовательский институт комплексного использования водных ресурсов. Перед «Белгеологией» поставлены задачи по дальнейшей разведке юго-восточной части месторождения, которое включает большую территорию и находится значительно дальше от белорусско-украинской границы. Не было бы поздно?

icon_plus_1.gifШацкие озера уйдут под землю

Заповедник «Шацкие озера» может уйти под землю - крупная белорусская компания начала добычу мела в расположенном неподалеку Хотиславком карьере.

Пока известняк добывают в небольших количествах, однако в будущем соседи собираются построить завод по производству кирпича и бетона.

Как пишут Подробности, украинские экологи утверждают, что тогда произойдет сбой в системе подводных вод, и спасти озера уже не удастся. Репортаж Инны Белецкой.

Это озеро на севере Волынской области - самое глубокое в Украине,в некоторых местах глубина Свитязя достигает 60 метров.

Озеро славится своей целебной водой - в ее составе много серебра, она быстро заживляет даже самые глубокие раны и успешно лечит кожные заболевания, поэтому и оздоровиться, и отдохнуть сюда приезжают тысячи туристов.

Рыбаки же называют Свитязь раем - здесь разрешен промышленный вылов угря. Деликатесная рыба попадает в озеро, преодолевая тысячи километров из Саргассова моря.

Тридцать водоемов, из которых шесть - крупные - это и есть Шацкие озера, одни из самых красивых в Европе озерных комплексов. Они кормят несколько тысяч жителей Шацкого района. Основной заработок здесь - туристы. Почти в каждом сельском доме есть комнаты для постояльцев.

Но с каждым годом Свитязь становится мельче, говорят местные жители, а украинские ученые утверждают - уникальным озерам угрожает исчезновение. Причина - разработка мелового карьера в тридцати километрах отсюда, на белорусской территории в селе Хотислав.

Месторождение мела начали разрабатывать почти 20 лет назад. Украинские экологи тогда выяснили - карьер будет губительным для Шацких озер. Впрочем, денег на дальнейшую разработку не хватило,страсти поутихли, а теперь добыча строительного мела возобновилась. Возобновили исследования и украинские ученые.

Пока украинские ученые только определяют степень угрозы Шацким озерам, белорусская сторона уже все отрицает. На Хотиславском предприятии нас заверили - пострадать от работ на месторождении может только небольшая часть белорусской экосистемы. Но и там угрозы свели к минимуму.

Аргументы белорусов таковы - вокруг карьера уже сооружены защитные каналы. Вода, убеждают Хотиславские инженеры, из озер убывать не будет. К тому же и добыча мела ведется не на полную мощность. Разработана всего лишь сотая часть карьера. Но в Национальном парке «Шацкие озера» ждут окончательных выводов украинских экологов.

icon_plus_1.gifПрощай, Свитязь? Украина может остаться без уникальных Шацких озёр

Украинские ученые предрекают, что уникальнейший в Европе комплекс Шацких озер во главе со Свитязем на Волыни может исчезнуть с карты государства по самой банальной причине, которую сегодня принято именовать человеческим фактором. Дело в том, что белорусские бизнесмены уже повторно решили добывать мел в Хотиславе Малоритского района Республики Беларусь. Фронт работ располагается в тридцати километрах от озерного заповедника и Шацкого национального парка. Волынская жемчужина погибнет, утверждают ученые Украины, так как произойдет сбой в системе подземных вод и в карстовые пустоты уйдет вода всех озер заповедника, которых насчитывается около тридцати.

Строительство мощного комплекса по добыче песка строительного и кварцевого, а также мела высокого качества на глубине от 7 до 40 метров планировалось в соседней республике еще 15 лет назад. Карьер площадью около 250 гектаров был рассчитан на общий объем разработки 100 миллионов тонн песка и такого же количества мела сроком на 45 лет. Здесь должен был строиться завод по производству бетона и кирпича. Такое мощное сооружение должно было пересекать водоносные горизонты четвертинных и верхнемеловых пород, выступающих основным источником снабжения региона питьевой водой. Плановый водоотвод при осушении карьера по проекту в первый год разработки должен был составлять 10 тысяч кубических метров высококачественной воды в сутки с последующим наращиванием мощностей в четыре и пять раз. Такой размах отвода воды может «опустынить» на территории Волынской области более 40 тысяч сельскохозяйственных и лесных угодий, в том числе 12 тысяч гектаров мелиоративных земель. В зону негативного влияния карьера попадает 11 сел, в колодцах которых тоже исчезнет вода.

Карьер расположен в нескольких километрах от озера Турского (Волынь), которое является основным источником регулирования водного режима на Турской осушительной системе общей площадью 10 тысяч гектаров. Еще ближе от него расположен Шацкий национальный парк с его тридцатью озерами карстового происхождения. Уникальные природные водоемы тяготеют к единой прадавней долине стока, которая имеет срез в меловых нагромождениях до 60 метров и является зоной повышенной водопроникаемости подземных вод. Такое свойство долины, как заявляют ученые, погубит все озера природного комплекса.

В том же году Институт гидротехники и мелиорации Украинской академии аграрных наук (УААН) и Волынский облводхоз выступили в СМИ с предложением организации системы контроля за возможными изменениями при строительстве и эксплуатации этого сооружения в Республике Беларусь. В короткие сроки под руководством профессора Виктора Алексеевского в УААН был создан единый мониторинг по охране окружающей среды в зоне возможного влияния Хотиславского карьера. На протяжении пяти лет был выполнен большой объем работ по организации мониторинга, пробурено 26 наблюдательных скважин, но экономические и финансовые трудности тех лет в соседней республике не позволили вывести предприятие на полную мощность. Дело обошлось вскрытием двух гектаров земли, на которых частично добывался строительный песок. Поэтому Институт гидротехники и мелиорации УААН ликвидировал 16 скважин и полностью прекратил стационарные наблюдения.

Исходя из нынешней ситуации, утверждают ученые вышеупомянутого института, в зоне предполагаемого влияния Хотиславского карьера и на территории Шацкого национального парка целесообразно возобновить в полном объеме систему мониторинга, которая требует финансирования в сумме не менее 250 — 300 тысяч гривен и вести переговоры о предотвращении крупной экологической катастрофы на уровне двух государств.

«Украинскому Байкалу» угрожает опасность», — говорят специалисты по подобным сооружениям, а местные экологи забили тревогу. Начальник Волынской государственной экологической инспекции Олег Киндер заявил местным СМИ, что катастрофа неминуема. Пошли письма в адрес президента Украины, председателя Верховной Рады, Кабинет министров и МИД Украины. «Красивейший в Европе комплекс озер надо спасать, и делать это немедленно, — говорит Олег Киндер. Ведь озеро Свитязь — самое глубокое в Украине. Его максимальная глубина достигает 58 метров. Площадь — 25,2 квадратных километра, длина — 9,3 километра, наибольшая ширина — восемь километров. Его вода содержит много серебра, очень быстро заживляет раны, лечит кожные заболевания. В последние годы Свитязь стал местом паломничества туристов не только из Украины, но и из всей Европы. Летом здесь поправляют здоровье не мене 150 тысяч человек. В настоящее время Свитязь могут спасти только усилия тех, кто понимает его значение для Украины и мира в целом.

Пока Институт гидротехники и мелиорации УААН и волынские экологические организации ведут бесплодную переписку, а украинская «Комсомолка» пишет о «непроверенных данных относительно каких-либо работ в Хотиславском карьере», в самом Хотиславе усиленными темпами ведутся подготовительные и строительные работы. Их осуществляет одна из самых успешных компаний Республики Беларусь «Трайпл». В октябре 2008 года здесь был сдан в эксплуатацию 72-квартирный жилой дом, в текущем году планируется возвести еще два дома по 100 квартир и 25 коттеджей. «Трайплу» помогают местные брестские СМИ, трубящие о том, что «Малорита будет прирастать «Хотиславским». И действительно, здесь планируется создать 600 рабочих мест, в карьере ревут мощные моторы экскаваторов и бульдозеров, расчищающих площадки под строительство завода ячеистого бетона, силикатного кирпича, извести и дисперсного мела. А карьерные автомобили «Волат» увозят кварцевый песок на ближайшую железнодорожную станцию.

Мои белорусские коллеги утверждают, что месторождение располагает не менее чем 500 миллионами тонн запасов высококачественного мела, известняка, песков высоких фракций и является крупнейшим в государстве. По разным оценкам, залежи располагаются на площади более 2000 гектаров и вплотную приближаются к украинской границе (читай: к комплексу волынских озер). Чистота мела составляет 96 процентов, и аналогов ему в Белоруссии нет. Поэтому вряд ли сябры откажутся от таких благ ради спасения украинской экологической системы.

Это к тому, что пока украинские чиновники в импотентных (простите за резкое слово) НИИ будут «запрягать», а волынские руководители экологического управления и инспекции (Владимир Мырка и Олег Киндер) будут рвать на себе рубахи и предрекать скорую гибель волынских озер, то белорусы далеко «уедут». И тогда уже поздно будет трубить о том, что «ускоренная разработка Хотиславского месторождения мела белорусской компанией «Трайпл» может привести к возникновению конфликта в межгосударственных отношениях между Украиной и Белоруссией».

Пусть читатель извинит за столь грустную ноту, но разве не естественен вопрос: чем подобная катастрофа обернется для Волыни, Украины, Европы, если хотите?

Государство может потерять уникальный природный уголок дикой природы с реликтовыми лесами, заповедными зонами, озерами, санаториями, детскими оздоровительными учреждениями, базами отдыха. Потерять то, что не имеет цены, поскольку бесценно.

Можно построить шахту по добыче угля, комбикормовый завод или атомную электростанцию, можно «осваивать» природу и остаться с одними воробьями. Но нельзя построить Свитязь и воссоздать вокруг ту первозданную красоту, которая его окружает. Есть ошибки трудноисправимые, а есть фатальные, которые нам никогда не простят потомки.

icon_plus_1.gifЖемчужине Волыни угрожают из Беларуси

Под таким названием сегодня на первом телевизионном канале Украины покажут документальный фильм. Создавался он вопреки усилиям белорусских спецслужб.

В соседней стране разворачивается активная компания протеста против уже начатого вскрытия месторождения мела на территории Малоритского района Брестчины.

В среду, 22 апреля, украинская телевизионная группа была задержана сотрудниками Малоритской милиции и людей в штатском на территории Брестчины.

По мнению ученых, мощное сооружение всего в нескольких километрах от озера Турское (Волынь) разрушит водный режим уникальной территории ”Украинского Байкала” – красивейшего в Европе комплекса озер.

В числе авторов фильма – народный депутат, бывший директор Шацкого национального парка Украины, а ныне заместитель председателя здешнего райисполкома Владимир Захарка.

Подробности инцидента стали известны правозащитнику Владимиру Малею. Он позвонил мне. Я связалась с Владимиром Захарка. Потерпевший сообщил, что его лично, а также украинских тележурналистов белорусские милиционеры и люди в гражданском удерживали в Малоритском РОВД в течение часа.

– Нам поставили в вину попытку проникновения на ”режимный объект”, которым, как выясняется, уже объявлено строительство Хотиславского карьера, – говорит Владимир Захарка, – ”сдали” нас местные охранники. Они бдительно следят за всеми, кто приближается к отгороженной забором территории. В карьере работает спецтехника, а 30-тонные ”Белазы” вывозят вскрытый грунт через соседние деревни в поля.

Санкцию на вскрытие месторождения мела получила от белорусского правительства коммерческая компания ”Трайпл”. Руководит ей, а также фирмами ”Аква Трайпл”, ”Трайпл-Техно”, ”Трайпл-Декор”, рестораном ”Раковский Бровар”, магазином фирменной одежды ”Том Тейлор” и многими иными предприятиями Юрий Чиж. Знающие люди утверждают, что 46-летний бизнесмен пользуется покровительством со стороны Александра Лукашенко, они вместе играют в хоккейной команде президента.

Строительство мощного комплекса по добыче песка строительного и кварцевого, а также мела высокого качества на глубине до 10 до 40 метров планировалось еще в СССР. Карьер площадью около 250 гектаров был рассчитан на выработку 100 000 000 тонн песка и такого же количества мела сроком на 45 лет. Здесь должен был строиться завод по производству бетона и кирпича. Но в 1990-м власти Украины восстали против планируемого строительства. Они смогли доказать Москве, что мощное сооружение всего в нескольких километрах от озера Турское (Волынь) разрушит водный режим уникальной территории ”Украинского Байкала” – красивейшего в Европе комплекса озер.

Оборудование, которое в 1990-е начало поступать в Беларусь, было законсервировано на территории бывшей ракетной базы. Проектанты успокоились. Украинская академия аграрных наук, специалисты которой тогда в короткие сроки пробурили 26 наблюдательных скважин, ликвидировала 16 из них и полностью прекратила стационарные наблюдения.

Сейчас в Украине спохватились. Начальник Волынской государственной экологической инспекции Олег Киндер заявил СМИ, что ”катастрофа неминуема”. Пошли обращения в адрес президента Украины, председателя Верховной Рады, Кабинет министров и МИД Украины.

Украинская ”Комсомолка” сообщает , что ”ускоренная разработка Хотиславского месторождения белорусской компанией ”Трайпл” может привести к возникновению конфликта в межгосударственных отношениях между Украиной и Белоруссией”.

Украинский бок утверждает, что при осушении карьера плановый водоотвод составит 10 тысяч кубометров высококачественной питьевой воды в сутки. В последующем потребуется наращивание мощностей в четыре и пять раз. Такой размах отвода воды способен ”опустынить” на территории Волынской области более 40 тысяч гектаров сельскохозяйственных и лесных угодий. В зону негативного влияния карьера попадают десятки сел, в колодцах которых тоже исчезнет вода.

Наша справка: из почти 30 озер, экологии которых угрожает строительство в Беларуси, наиболее знаменитое озеро Свитязь. Его питают артезианские источники. Вода здесь чрезвычайно прозрачная и мягкая. Она содержит много серебра, быстро заживляет раны, лечит кожные заболевания. В последние годы озеро Свитязь стало местом паломничества туристов. Летом здесь поправляют здоровье не менее 20 тысяч человек.

icon_plus_1.gifЖемчужина Волыни в опасности

Вопрос разработки Хотиславского месторождения в Беларуси должен решаться на межгосударственном уровне

Украинские ученые уже несколько лет бьют тревогу: один из уникальнейших в Европе комплекс Шацких озер, в том числе и известное озеро Свитязь, может исчезнуть с карты государства по банальной, казалось бы, причине, которую сегодня называют человеческим фактором. Дело в том, что белорусские бизнесмены уже второй раз решают добывать мел в Хотиславе Малоритского района Республики Беларусь. Фронт работ развернут в тридцати километрах от озерного заповедника и Шацкого национального парка. Волынская жемчужина может погибнуть из-за сбоя в системе подземных вод: в карстовые пустоты пойдет вода всех озер заповедника, которых здесь насчитывается около тридцати.

Кто найдет, а кто потеряет...

Строительство мощного комплекса по добыче песка (строительного и кварцевого), а также мела высокого качества на глубине от 7 до 40 метров планировалось в соседней республике еще 15 лет назад. Карьер площадью около 24 гектаров и глубиной 30 метров был рассчитан на работу на протяжении 45 лет с ежегодной разработкой 405 гектаров территории до полной мощности разреза. Планировалось также, что общий объем добычи строительного песка для производства силикатного кирпича достигнет 93 млн тонн, мела и мергеля для изготовления извести и цемента — 117 млн тонн, торфа — свыше 1 млн м3.

Такое мощное сооружение должно было пересекать водоносные горизонты четвертичных и верхнеглиняных пород, являющихся основным источником снабжения региона питьевой водой. По проекту плановый водоотвод при осушении карьера в первый год разработки должен составлять 10 тыс. м3 высококачественной воды в сутки с последующим наращиванием мощностей в четыре и пять раз. Такой размах отвода воды может сделать непригодными на территории Волынской области более 40 тыс. сельско-хозяйственных и лесных угодий, в том числе 12 тыс. гектаров мелиоративных земель. В зону отрицательного влияния карьера попадают 11 сел, в колодцах которых тоже исчезнет вода.

— Малоритский комбинат строительных материалов в начале 90-х годов провел пробную добычу песка и мелово-мергельных материалов в Хотиславском карьере, — рассказывает кандидат геологических наук доцент Национального университета водного хозяйства и природопользования Иван Залесский, долгое время изучающий антропогенное влияние на экосистему Шацкого национального природного парка. — Но неблагоприятные экономические условия привели к прекращению эксплуатации карьера.

По расчетам специалистов Ровенской геологической экспедиции, вследствие водоотвода из карьера подземных вод возникнет депрессивная воронка, которая по изолинии снижения уровня грунтовых вод на один метр достигнет размеров 21 на 32 км. Зона депрессии подземных вод в этом случае будет простираться вдоль долины реки Припять, в нее попадут озеро Песочное, села Мельники, Гута, Заболотье, Залисы, Тур, Жиричи и Сильца-Малиновские, контуры проектной депрессии будут проходить в шести километрах от озера Свитязь. Дальнейшее интенсивное выкачивание воды из мелового карьера вскроет трещиноватый породный массив, увеличит скорость фильтрации и расширит зону депрессии, что опасно для существования Шацкого национального природного парка и окружающей среды в пределах Припятской долины.

Разработка Хотиславского месторождения рассматривалась правительством Беларуси как одна из приоритетных задач, поскольку оно является крупнейшим в государстве: 500 млн тонн высококачественного мела с содержанием 91—98% СаСО3, что отвечает всем требованиям госстандартов для изготовления высококачественной извести, которую в Беларуси не выпускают.

В Украине это вызывает большую тревогу. Ученые и общественность убеждены, что вопрос сохранности экосистемы Шацкого национального природного парка от возможного отрицательного влияния при разработке Хотиславского месторождения должен решаться на межгосударственном уровне, где будет учтена не только экономиче-ская целесообразность, но и экологический риск.

Минприроды уполномочено заявить

Министерство охраны окружающей природной среды Украины дало ответ на обращение депутатов Волынского областного совета по поводу угрозы исчезновения озер Шацкого национального парка. Письмо подписал первый заместитель министра Иван Чернокур (на снимке): «По результатам рассмотрения сообщаем, что разработка месторождения мела «Хотиславское» может оказывать отрицательное влияние на общую экологическую ситуацию, и в частности на подземные воды в пограничной с Республикой Беларусь территории Украины, в том числе Шацкого национального природного парка.

Минприроды располагает информацией о намерении проведения хозяйственной деятельности ООО «Трайпл» «Разработка меловых залежей участка «Хотиславское» (ІІ очередь) в Малоритском районе Брестской области». В связи с этим Минприроды Украины обратилось к министерству природных ресурсов и охраны окружающей среды Республики Беларусь о намерениях проведения хозяйственной деятельности согласно требованиям Конвенции Експоо, что позволит украинской стороне принять решение об участии в процедуре оценки влияния указанной деятельности на окружающую природную среду (ОВОС).

Одновременно в обращении предложено начать консультации до предоставления официального сообщения, что, по нашему мнению, даст возможность обсудить календарный график работ по ОВОС на более раннем этапе.

Кроме того, Государственной геологической службой Минприроды осуществляются мероприятия по неотложной организации постоянного мониторинга состояния подземных вод на пограничной территории с целью контроля и своевременного осуществления необходимых действий по предупреждению возможных отрицательных последствий на территории Украины от эксплуатации Хотиславского карьера».

ТАКОЕ ОНО В МИРЕ ОДНО

Свитязь – самое большое и глубокое озеро природного происхождения в Украине. Чем-то оно похоже на море, в ветреную погоду волны здесь достигают полутораметровой высоты.Расположено озеро недалеко от пгт Шацк Волынской области, входит в группу Шацких озер. Его питают артезианские источники. Вода здесь чрезвычайно прозрачная и мягкая, в солнечную погоду дно видно на многометровой глубине.

Площадь Свитязя — 2622 га, длина — 9225 м, ширина — 4000 м, максимальная глубина — 58,4 м, средняя глубина — 6,9 м.

В настоящее время нет единого мнения о происхождении Свитязя и других Шацких озер. Некоторые ученые считают, что после отступления днепровского ледника на Полесье образовался огромный водоем. Ледник с севера подпирал его и не давал воде стекать вниз. Озера считают реликтами, то есть остатками этого гигантского водоема, впадины которого со временем углубились вымыванием известняков подземными потоками. Другие ученые утверждают, что озера имеют исключительно карстовое происхождение. А появление глубоких впадин связано с поднятием и опусканием отдельных тектонических блоков.

Свитязь нередко сравнивают с Байкалом. Конечно, масштабы не те, но и здесь глубины довольно существенные. Когда лодка пересекает путь от залива Бужни до пулемецкого берега, держась по левую сторону от острова, невольно душа замирает, ощущая под собой темные бездонные воды Голоднецкой тони (от 32 до 58 метров). Случаются подводные ямы и со стороны мелководной гряды: Волчья — 20 метров, Огрядная — 15, Камень — 14, Вертеневая — 17 метров. Тем не менее возле берегов Свитязь преимущественно мелкий. Особые природные условия района Шацких озер обусловили формирование здесь растительного покрова, насчитывающего около 900 видов растений. Немало из них занесены в Красную книгу Украины и нуждаются в охране.

У кого есть связи на Первом Национальном, чтобы достать посмотреть этот фильм (”Жемчужине Волыни угрожают из Беларуси”)?

Опубліковано

Связи то есть, но не факт, что это поможет. ут-1 - неповоротливая, бюрократическая контора, прям как вся наша страна. Но попытка-не пытка. Попробуем... А это фильм производства Першого? Хотя я сомневаюсь. А мож это была ТРК "Эра"?

Опубліковано

не факт.

Білорусь - в принципі цілковиті болота. І їхні кар'єри можуть своєю ж водичкою і заповнитися. Крім того, є гіпотеза, що Свитязь - озеро карстового походження. Із усіма витікаючими..

Опубліковано
Я же вам сказав, що мститися не можу, бо всі люди - це браття на землі, окрім жидів, татар, масонів, негрів, білорусів, которих я ненавиджу.

© Лесь Подерв'янський. Гамлєт, або Феномен датського кацапізма.

Опубліковано

Да за@@@достал ты своим Подорванным уже - повсюду его тыкаешь, где только можно. Это уже ни разу не смешно.

Опубліковано
є гіпотеза, що Свитязь - озеро карстового походження. Із усіма витікаючими..

а які з цього витікаючі? Не всі тут геологи, конкретизуй будь-ласка :)

Опубліковано

ну не знаю...в мене через два тидні пппаднять ффсє парусааа на Світязь :)

мже, це буде востаннє..шкода..

в азагалі-то пропоную купити тротилу і підірвати білорусів

Опубліковано

якщо чесно, мені здається, шо це чергова утка, щоб відволікти нашу увагу від політики... Насправді, вся Волинь - це величезне підземне озеро, яке місцями (а іноді і не місцями, а суцільно) проривається на повернхню (у вигляді Світязя, ПІсочного, Білого і т.д.). Для вас же не секрет, шо Луцьк стоїть на величезному озері, з якого ми всі і п.ємо. Світязю при таких розкладах - місця під землею нема, йому нема куди стікати, це ж величезні обєми води, а ми не в степах, де то всьо просто увібралося і висохло. Ви ж вважайте, шо навіть влітку рівень води в світязі майже не спадає. Реально, навіть якби білоруси захотіли б злити отой весь кілокубаж води і знайшли б куда!!! (бо під землею, ше раз кажу, просто нема місця), то Євросоюз дав би такий аврал, шо мама нє гарюй, це ж був би пи..ць всій екосистемі навколоукраїснької європи.

Опубліковано

Перший віце-прем’єр-міністр України Олександр Турчинов дав доручення Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, Державному комітету лісового господарства та Волинській ОДА розглянути звернення депутатів Волинської обласної ради до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови ВРУ, які були прийняті на 29-ій сесії обласної ради п’ятого скликання.

Звернення, яке стосується внесення змін до Закону України від 08.09.05 №2860-IV «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», повинне бути розглянуте Мінприроди та Держкомлісгоспом до 21 червня.

Як повідомляє прес-служба голови Волинської облради, Волинська ОДА та Мінприроди також отримало доручення розглянути до 10 червня повторне звернення депутатів обласної ради щодо загрози зникнення озер Шацького національного парку.

zik

Опубліковано

2Юлямпочка

Хм. Последний раз я был на Свитязе уже давненько. Но насколько помню - был там три года подряд - с каждым разом уровень воды становился меньше. Может, просто период такой был, не знаю.

То, что Луцк стоит на озере - для меня не то что секрет, а просто шок. Откуда такие данные? С чего ты взяла, что под землёй нет места? Интересует.

Опубліковано

Карстові пустоти - заповнені водою. Підземні річки та води не дадуть йому нікуди витікти..

Якщо витіче Світязь - то половина Шацьких озер втіче на його місце..

Да й який то треба кар'єр, щоб цілий Світязь туди помістився..

Як на мене абсурд. Ще одна спроба видурити в держави бабулєси.

Опубліковано

На скільки я зрозумів, справа не в тому, що Світязь витече в кар'єр. Справа в тому, що риття кар'єру порушить підземні водяні потоки, через які живиться Світязь, і за кілька років він висохне сам

  • Адміністратори
Опубліковано

расслабтесь насчот сабжа. свитязем мы затопим пол белорусии. полезный песчаный пласт высотой 15-20 метров, глубже смысла нету. если встречаются подземные воды - ставятся глубинные насосы и перекачивают воду на "другой" конец потока. все заявления это всего навсего утка, и попытка вновь накосить бабла на якобы "проблеме".

Опубліковано

Урса. А воду яку ти п.єш? Зі Стиря? Так шоб ти знав, лучани належать до людей (рідкісно багатих!!!), які п.ють артезіанську воду і навіть про це не здогадуються :)

  • 2 місяця потому...
Опубліковано

Загрозу Шацьким озерам з боку Білорусі обговорюватимуть у вересні

Міністерство закордонних справ України запропонувало білоруській стороні провести у вересні консультації стосовно розробки Хотиславського кар’єру. Це повідомив заступник Міністра закордонних справ України Іван Гнатишин у листі до заступника голови Верховної Ради України Миколи Томенка.

За інформацією сайту Волинської обласної ради, у своєму листі пан Гнатишин зазначив:

«Посольство України в Білорусі надіслало ноту до МЗС Республіки Білорусь, у якій зверталася увага білоруської сторони на неприпустимість виникнення надзвичайної ситуації в Шацькому національному природному парку Волинської області у зв’язку з будівництвом кар’єру на території Малоритського району Республіки Білорусь.

У відповідь на це звернення білоруська сторона проінформувала, що що у серпні цього року надасть Мінприроди України Звіт щодо оцінки впливу на навколишнє середовище з урахуванням можливого транскордонного впливу на територію України робіт з освоєння родовища крейди «Хотиславське» Малоритського району Білорусі у відповідності до положень Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Експоо).

У разі, якщо результати експертизи, здійсненої Мінприроди, буде зроблено висновок про наявність значного транскордонного впливу на територію України, зокрема загроз для озер Шацького національного природного парку в результаті здійснення робіт з розробки згаданого кар’єру, дане питання буде розглянуте в рамках українсько-білоруських консультацій з природоохоронної тематики на рівні уповноважених органів. МЗС України запропонувало білоруській стороні провести такі консультації у вересні цього року.

Водночас МЗС України у своїй ноті до МЗС Республіки Білорусь висловило прохання утриматися від будь-яких робіт з розробки родовища крейди «Хотиславське» до вивчення інформації, яка буде надана у Звіті білоруської сторони та завершення її експертної оцінки українською стороною.

У разі, якщо українська та білоруська сторони в рамках консультацій не зможуть знайти взаємоприйнятного рішення, українська сторона звернеться до Секретаріату Конвенції Експоо та Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення (Рамсарська конвенція), до списку природоохоронних об’єктів якої внесені Шацькі озера.

Крім того МЗС України внесло до КМУ пропозиції дати доручення:

* Мінпприроди застосувати правові механізми, закладені в Міжурядовій українсько-білоруській угоді про співробітництво в галузі охорони навколишнього природного середовища 1994 року, стосовно проведення спільної експертизи проектів господарської діяльності в прикордонних районах, вивчення негативних наслідків забруднення довкілля внаслідок антропогенного впливу, взаємного інформування про випадки, які спричиняють значне забруднення довкілля однієї зі сторін;

* Держкомводгоспу застосувати правові механізми, закладені в Міжурядовій українсько-білоруській угоді про спільне використання та охорону транскордонних вод 2001 року, у частині отримання інформації та проведення спільних консультацій щодо можливого впливу запланованих або здійснюваних водогосподарських і водоохоронних заходів на режим транскордонних вод».

Довідково:

«Тепер стосовно Хотиславського кар’єру і пов’язаних із ним ризиків. У нас є Міжурядова комісія «Україна – Білорусь», яку очолює Олександр Турчинов, яка розглядатиме цю проблему. А восени я ініціюватиму розгляд цього питання як співголова українсько-білоруської міжпарламентської комісії. Тобто на урядовому і парламентському рівнях ми займатимемося цією темою. Можливо, доведеться поїхати туди і подивитися, що відбувається. В Комісії, про яку я говорив, є екологічна секція. Мабуть, наші та білоруські депутати виїдуть на місце і подивляться, що саме відбувається. Спробую в цю ситуацію втрутитися», – заявив 21 липня у інтерв’ю «Волинським Новинам» заступник голови Верховної Ради України Микола Томенко.

Проблема розробки Хотиславського кар’єру і ймовірної загрози Шацьким озерам вирішуватиметься на рівні Президентів України та Білорусі. Про це під час виступу в ефірі Волинського телебачення 16 липня розповів голова Волинської облдержадміністрації Микола Романюк. «На жаль, Віктор Андрійович не знав про проблему», – сказав Микола Романюк.

Він зазначив, що саме під час перельоту над територією Волині розповів Президенту про ймовірну загрозу Шацьким озерам через розробку кар’єру у Білорусі. За словами пана Романюка, Віктор Ющенко запевнив, що на цю тему буде спілкуватися з Президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

  • 3 тижня потому...
Опубліковано

«ТУТ ВАМ НЕ ЯВРОПА», А… КАР’ЄР!

Стаття під заголовком „Білоруси несуть катастрофу?” була опублікована у „Волинській газеті” в лютому нинішнього року. І йшлося в ній про загрозу зникнення шацьких озер, якщо в Брестській області почнеться розробка Хотиславського кар’єру.

Щоби не допустити екологічної катастрофи, керівники галузевих відомств Волині збурили громадськість, облдержадміністрація адресувала звернення Міністерству навколишнього природного середовища України та лист Брестському комітету охорони довкілля, а депутати облради прийняли звернення до Президента, Прем’єр-міністра й Голови Верховної Ради.

Та чи принесло це якийсь результат?

ОБМЕЖИЛИСЯ ПЕРЕПИСКОЮ

Перший заступник міністра охорони навколишнього середовища України Іван Чорнокур у відповіді на звернення волинян підтвердив можливість загрози від видобутку копалин. Крім того, Мінприроди звернулося до Кабміну з проханням доручити МЗС України порушити це питання на найближчій зустрічі делегацій обох держав. А ще зажадало від уряду Республіки Білорусь повної інформації про наміри на згаданому вище об’єкті та нагадало: відповідно до міжнародної Конвенції Експоо Україна має повне право входити до складу експертної комісії та разом із білоруськими колегами оцінити рівень ризику для Шацького національного природного парку.

Відповідні вказівки від Мінприроди отримала також наша обласна влада. Мовляв, необхідно проводити моніторингові роботи в зоні впливу кар’єру і стежити за рівнем підземних вод на прикордонній території.

Однак загалом усі майже піврічні заходи так і лишилися на рівні переписки. Щоправда, у квітні під час зустрічі білоруського посла з головою Волинської облдержадміністрації Микола Романюк порушив болюче питання, на що посол Валентин Величко порадив не піддаватися емоціям і дочекатися висновку українсько-білоруської міжпарламентської комісії.

Мало того, коли українські ЗМІ разом із представниками Шацької райдержадміністрації спробували на власні очі побачити, що ж діється на Хотиславському родовищі, то... потрапили до рук білоруських правоохоронців та почули звинувачення: мовляв, проникли на „режимний об’єкт”.

Нинішнього літа бував на білоруській території і голова Шацької райдержадміністрації Леонід Кислюк. „За оцінкою експертів, у ході розробки родовища там щодня можуть викачувати до сорока тисяч тонн води! – сказав керівник. – Але зараз максимум, що може проводитися, – це фундаментні роботи. Проїжджаючи неподалік, я бачив трансформаторну підстанцію, підведені лінії електропередач. Поки ж ніхто нічого там не видобуває”. Однак, варто зауважити, що і цей візит був виключно приватним.

ЧИ БУДЕ ДІАЛОГ ЮЩЕНКО-ЛУКАШЕНКО?

Чому ж українська сторона досі не може дізнатися реального стану справ? Яка причина такої засекреченості? Відповідь підказав один із мешканців прикордонного району. Дядько Петро з народження проживає на узбережжі Світязю, тож без висновків експертів бачить, що відбувається з озером. „То-то буде, коли в Хотиславі на повну катушку запрацюють”, – чухає потилицю чоловік. А на слова, що експерти, мовляв, не допустять, тільки сміється: „І ви в те вірите?! Якщо в об’єкт уже вкладені мільйони, хто там за наше озеро переживати буде?..”

А на підтвердження його слів є чимало цікавих фактів! По-перше, право на розробку родовища отримав не хто інший як власник компанії „Трайпл” Юрій Чиж: людина, що ввійшла до десятки найуспішніших бізнесменів Білорусі. Розповідаючи про сферу діяльності компанії, легше назвати те, чим вона не займається. Тому згадаємо лише основні.

За майже 20 років підприємницької діяльності Юрій Чиж створив цілу бізнес-імперію. Дочірні компанії „Трайпл” займаються оптовою торгівлею нафтопродуктами, лізинговими операціями, сільським господарством, вантажним перевезенням, архітектурно-проектними роботами, будівництвом, деревообробкою, виготовленням дерев’яних і пластикових дверей, вікон і систем фасадів. Чижу належать також мережа кондитерських і спортивно-розважальних закладів, магазини одягу, ресторани й пивоварні, спортивно-оздоровчий клуб, футбольний комплекс у Мінську та гірськолижний у м. Логойськ.

Маючи тісні стосунки з Олександром Лукашенком, пан Юрій серед перших відгукнувся на президентський заклик: заробив мільйон – поділися з народом. Відтак уродженець Брестчини Чиж у м. Береза (це за 100 км від Бреста) спорудив басейн і небачений у глибинці льодовий палац! Тож тепер земляки відомого бізнесмена вправляються на ковзанах, грають у хокей, влаштовують міжнародні змагання із зимових видів спорту. А на базі все того ж палацу викладачі ДЮСШ можуть навчати близько трьох сотень дітлахів. Окрім того, власник компанії „Трайпл” узяв під своє крило футбольну команду „Динамо-Мінськ” й Білоруську федерацію боротьби. Не дивно, що за таку щедрість Лукашенко віддячує бізнесмену широкою підтримкою.

А тепер спробуємо вибудувати логічний ланцюг подій і наслідків. Потужно займаючись будівництвом, Юрій Чиж може отримувати значно більші прибутки, виготовляючи власні будматеріали. Відтак він викупляє в держави 98% акцій „Березівського комбінату силікатних виробів” і протягом лише двох років планує вкласти у нього 60 млрд рублів! Тобто цегла вже є. Наступний крок – спорудження неподалік (у Малоритському р-ні) цементного заводу. А сировина для виробництва – поклади Хотиславського родовища.

Між іншим, спершу для охочих взятися за цементний завод та розробку кар’єру оголосили конкурс. Та згодом Лукашенко коригує правила гри – і Міністерство будівництва та архітектури безапеляційно укладає всі потрібні угоди з... компанією „Трайпл”.

За попередньою оцінкою, спорудження „з нуля” цементного заводу обійдеться приблизно в 450 млн доларів! Як заявили білоруські високопосадовці, для держави такі витрати надто великі. А оскільки Лукашенко закликав до 2011 року втричі збільшити потужність цементної промисловості, то наміри Чижа – не що інше як реалізація державної програми.

”Блискуча” перспектива?

"В нас у країні майже немає іншої сировини, крім крейди і мергелю. Тому якщо у когось є гроші, то заводи потрібно будувати, – сказав у одному з інтерв’ю білоруський екс-міністр архітектури й будівництва Віктор Вєтров. – Що ж до Хотиславського родовища, то загалом у нас непогані ресурси для виробництва цементу. А головне: скільки буде існувати людство, стільки триватиме попит на цемент. Тому більш стабільного продукту в Білорусі сьогодні нема. Я не лише однозначно за ці проекти, але й за розширення діючих заводів”.

Отож, є блискуча перспектива. Вкладено мільйони доларів. Інвестиції обіцяють упродовж десятків (а то й сотень) років приносити надприбутки. Аж тут на тобі – українська сторона почала бідкатися за якусь там „жемчужину Волыни” й вимагати призупинення реалізації надамбітних планів!

Знаючи про рівень демократії в північних сусідів, навіть не здивувалася, що реакцією на заяви наших міністрів друзі-сябри скажуть щось на зразок: „Не здіймайте бурі у склянці води”. Проте на одному з білоруських сайтів, де в центрі обговорення якраз було питання розробки Хотиславського родовища, коментарі були більш ніж красномовні. „Разрушать природу, даже благодаря выгодным проектам, не позволено! Беларусь безумно богата на чистейшую питьевую воду. Вода для современного европейского государства – на вес золота. Копать – не перекопать. Если с умом – на уровень нефтестран выйти можно. Но где ж ум то взять?” – каже один адресант. Другий підтримує: „Конечно, если в Беларуси, кроме залежей соли и мела, больше ничего нет, то будут копать – плевать на природу!”. А третій учасник розмови підсумовує: „Как только появляется экономически выгодный проект, тут же появляются экологи. Но – оправдывают все, потому как они люди зависимые. А до общественного контроля таких проектов и неправительственных зеленых организаций с независимыми экспертами мы еще не доросли. Тут вам не Явропа”.

Проте будемо сподіватися на помилковість таких суджень. І вірити, що гроші не перетворять наші озера на величезне болото...

  • 4 місяця потому...
Опубліковано

Уряд наказав екологам оцінити білоруську загрозу Світязю

Міністерство охорони навколишнього природного середовища України просить Волинську обласну раду опрацювати матеріали щодо оцінки впливу на навколишнє середовище від господарської діяльності білоруського родовища «Хотиславське».

Як відомо, розробка крейдового родовища в Хотиславському кар’єрі Республіки Білорусь загрожує існуванню Шацьких озер. Водойми – карстового походження і черпання крейди та вапна обабіч озер може призвести до обміління Світязя та каскаду унікальних лісових озер.

Екологи просять волинян оцінити вплив кар’єру на природу за дорученням уряду від 16 грудня 2009-го та протоколу засідання Міжвідомчої координаційної ради з питань реалізації в Україні Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

Зокрема, міністерство просить до 25 січня опрацювати матеріали щодо оцінки впливу білоруських копачів корисних копалин на навколишнє середовище Волині.

Досі не відома реакція білоруської сторони. Сусіди планують ввести другу чергу запланованої розробки крейдового залягання родовища «Хотиславське» в Малоритському районі Брестської області. Роботи будуть набагато масштабніші, отже, шкода для довкілля може зрости пропорційно, - вважають екологи.

Довідково:

У Хотиславському крейдовому кар’єрі приватні фірми розпочали видобувати крейду у відкритому кар'єрі на території 92 гектари. За рік роботи глибина кар'єру вже досягла 12 метрів. Тутешні поклади піску та вапна вважаються найбільшими не лише в Білорусі, але й усій Європі.

Хотиславський кар’єр у Малоритському районі Білорусі – на кордоні з Україною та всього за 26 кілометрів від озера Світязь і загрожує екологічній системі Шацьких озер.

  • 3 тижня потому...
Опубліковано

Шацькі озера від білоруського кар’єру врятує «стіна в ґрунті»

Проектними рішеннями другої черги крейдового родовища «Хотиславське», що в Малоритському районі Білорусі, передбачена розробка родовища на площі 50 га в глибину до 45 метрів упродовж 2010-2040 років.

Про це йдеться в листі голови Волинської облради Анатолій Грицюк, який той надіслав до Міністерства охорони навколишнього середовища України. Лист містить оцінку впливу на навколишнє середовище від здійснення господарської діяльності білоруським унітарним підприємством «Центральний НДІ комплексного використання водних ресурсів» на родовищі «Хотиславське», яке за 36 кілометрів від озера Світязя, - повідомила прес-служба обласної ради.

У листі зазначено: «В результаті опрацювання матеріалів ОВНС будівництва II черги Хотиславського кар’єру встановлено, що в безпосередній близькості від запроектованого кар’єру з південної сторони на території Волинської області розташовані такі природні територіальні комплекси, як загальнозоологічний заказник місцевого значення «Липине», озера Турське, Дружба, Святе, Оріхове. А також Шацький національний природний парк, в межі якого входять озера Світязь, Кримне, Пісочне та інші.

Результатами оцінки впливу констатується, що при розробці II черги родовища «Хотиславське» зі своєчасним впровадженням природоохоронних заходів і під контролем моніторингових досліджень негативний вплив на навколишнє середовище може бути зведений до мінімуму і кар’єрні роботи не вплинуть на водний комплекс Шацького національного природного парку.

Основними природоохоронними заходами при цьому є:

- створення гідравлічної «завіси» по контуру кар'єра з допомогою компенсаційної системи інфільтраційних каналів з подачею в них освітлених відливних вод з кар’єра ( вказується, що ці заходи уже на 19 рік розробки кар'єра є недостатніми);

- створення по південному контуру кар'єру (як альтернативи попередньому варіанту) протифільтраційної завіси «стіна у ґрунті», метою якої є обмеження притоку ґрунтових вод в кар'єр з півдня.

Разом з тим у висновках матеріалів ОВНС не вказано конкретно, які заходи прийняті до впровадження - гідравлічна «завіса» чи «стіна у ґрунті».

Зі змісту матеріалів ОВНС не вдалось встановити схему поетапної розробки кар’єру (ІІ черга), а саме - чи водовідливні роботи здійснюються протягом всього періоду його розробки і кар'єр з початку і до кінця розробки залишається незаповненим водою, чи здійснюється його поступове, по мірі освоєння, заповнення водою, що є досить важливим для оцінки впливу на довкілля.

Відсутня належна обґрунтованість висновків щодо низького ступеня впливу на гідрологію Шацьких озер, яка є досить декларативною.

Крім того, в матеріалах звіту ОВНС взагалі не відображений вплив на озеро Дружба, яке найближче розташоване до Хотиславського кар'єру з української сторони. Не представлена оцінка впливу па рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти на прилеглих територіях України.

Відсутня оцінка можливості виникнення та розвитку аварійних ситуацій.

Матеріали ОВНС не містять зобов’язань білоруської сторони щодо безумовного виконання організаційно-компенсаційних заходів, передбачених проектом будівництва, а також відшкодування українській стороні втрат і збитків у разі їх виникнення в результаті функціонування кар’єру, у тому числі в результаті непередбачених проектом обставин.

Враховуючи, що проведення білоруською стороною роботи по прогнозуванню і моделюванню ситуації внаслідок створення Хотиславського кар’єру є орієнтовними, носять чисто теоретичний характер і вимагають експериментального підтвердження, про що вказується у матеріалах звіту, обласна рада пропонує білоруській стороні організувати мережу спостережень на прилеглих до кар'єру територіях України з метою забезпечення ведення постійного комплексного монітору на протязі всього терміну його функціонування, в тому числі передбачити експериментальну мережу пунктів спостереження на початковому етапі дослідно-промислової розробки ІІ черги родовища.

На основі спостережень, при необхідності, при виникненні форс-мажорних обставин, вносити корективи у схему розробки родовища та у проект організації робіт по його розробці, аж до призупинення добувних робіт.

Враховуючи чисто теоретичний характер ефективності основних природоохоронних заходів доцільно українській стороні провести роботи з моделювання ефективності протифільтраційних природоохоронних заходів, у тому числі з застосуванням методу електродинамічного моделювання гідрогеологічної ситуації на різних етапах розробки кар’єру.

Відсутня оцінка впливу на атмосферне повітря джерел викидів забруднюючих речовин з врахуванням рози вітрів в сторону українського кордону.

Враховуючи безпосередню близькість розташування об’єкту до українського кордону, надати інформацію щодо можливого розташування поблизу кар’єру комбінату будівельних матеріал і вплив від його діяльності на довкілля.

Крім того, обласна рада вважає за необхідне створити окрему контурну систему моніторингу силами української сторони та доручити виконання цих робіт спеціалізованій організації - Українському інституту гідротехніки і меліорації УААН, який здійснював ці робота у 90-х роках і має достатній досвід та обсяг фактичного матеріалу для продовження моніторингових робіт в зоні впливу кар’єру».

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.


Hosting Ukraine
AliExpress WW


×
×
  • Створити...