Перейти до змісту

Джерела Волині


ODZER

Рекомендовані повідомлення

Опубліковано

Почав цікавитись джерелами Волинської області. Як виявилось, якоїсь впорядкованої інформації немає...

А джерел на Волині чимало. Більшість Волинських озер( а в нас їх більше двох сотень) карстового походження і пов"язані між собою підземними ріками-печерами. Не буде дивним, якщо це величезна мережа печер-річок. Адже на Тернопільщині безліч карстових печер,всі вони були утворені підземними потоками, потім рівень води впав - і ось радість спелеологам. :rolleyes:

Карстові озера в формі лійки-воронки, на дні з товщі карсту пробиває джерело з підземної ріки.

Для більшості людей джерело пов"язані з життєдайною силою. Як правило, це місця з сильною позитивною енергетикою. Колись джерела були об"єктами поклоніння, та й зараз їх часто освячують.

Прохання - скидайте в цю тему інформацію про джерела Волині, прекрасно, якщо будуть фото та короткий опис.

Розповім джерела, які знаю.

Оконськими джерелами нікого не здивуєш. Більшість волинян там бували. Про це написано в неті немало.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Оконськ

http://manevychi-tourism.com.ua/special.php?q=5

Недавно ходили в похід по озерам Маневиччини ( оз. Глибоке, оз. Засвинське, оз. Вино, оз. Кручене). В селі Градиськ нам місцеві сказали, що ці озера пов"язані з оконськими джерелами.І часом серед лісу пробиває "вікно" і струменить вода. Де ці вікна, ми ,на жаль, не вияснили.

Але неподалік протікає річка Череваха, яка бере початок з 12 джерел біля села Череваха. Ми проходили через річку за 1-2 км від джерел. Вода там студена, як в гірські річці. Дуже чиста, пробували на смак - досить приємна.

post-6657-0-87480200-1315566023_thumb.jp

Джерела належать до заказниказагальнодержавного значення " Урочище джерела"

Ось ще знайшов в неті фото джерел Маневиччини.

Джерело біля села Лісово.

post-6657-0-25394200-1315566274_thumb.jp Не був там, нічого сказати не можу.

Джерело біля с. Яблунька

post-6657-0-53631900-1315568519_thumb.jp

Бував в Старому Чарторийську. Місцевість назвичайно мальовнича. Величні пагорби над великою долиною річки з рукавами та старицями річки Стир. Пагорби насичені історією. Тут колись був замок князів Чарторийський,одна з самих потужних фортець, залишки древніх городищ, величний костьол. Енергетично сильні місця. І багато джерел.

Про Чарторийськ в неті багато є цікавого.

http://mr-brut.livejournal.com/335448.html

post-6657-0-84209100-1315566291_thumb.jp post-6657-0-58366800-1315566504_thumb.jp

а деякі джерела просто в долині ріки

post-6657-0-39320900-1315566783_thumb.jp

Сплавляючись на байдарці по Чорногузці, знайшли декілька джерел в гарному місці неподалік від Ратніва.. Заплава Чорногузки дуже заболочена, майже немає лісів та дерев, виникла проблема з дровами. І ось , невеличкий оазис.Великі пагорби, біля них величезні дерева, приємний пляж. Навіть комарів майже не було.І біля коріння дерева - джерело. Пагорбів вздовж Чорногузки немало, і всі вони нашпиговані археологічними пам"ятками. Справа в тім, що на кожному пагорбі були древні городища - поселення. Причому, як торт, з багатьма пластами на тисячоліття в давнину, від трипільської культури і готів до слов"ян.

Ще одне джерело, більш потужне, за сотню-дві метрів в такому ж оазисі. Вода приємна на смак.

Ось біля цих дерев джерело

post-6657-0-28643800-1315567802_thumb.jp

Можливо, люди з готського поселення, яке тут колись тут було, пили воду з цього джерела.

В урочищі Воротнів є декілька джерел. Місцевість горбиста, в ярах пробивають джерела.

З цих джерел і створили ставки серед лісу. Два джерела в лісі. Одне з тече через металеву трубу. Смак не дуже. Інше в лісі , окультурене, але вода там застоюється, пити без кип"ятіння не наважився.

post-6657-0-35933600-1315568418_thumb.jp

Ще є джерела за лісом, ближче до Верхвіки та Романіва. Але вони так слабо пробивають з землі - просто якісь калюжі.

  • Відповідей 53
  • Створено
  • Остання відповідь
Опубліковано

Ось, знайшов дуже скупеньку інформацію з фотографіями

Джерело в с. Яблунька

джерело в с. Качин ( Панська криниця). Ніби-то має цілительну силу.

Джерело біля села Мельниця Ковельського району

Джерело біля села Зарудчі Любешівського району

http://vodgosp.ub.ua/photo/album/998/

Опубліковано

Ще сайт - Цілющі джерела України, тут є трохи про Волинську область. Сайт православної церкви, тому інформація подана відповідно.

http://hg0fab3a94u0kbu9.a-starosta.narod2.ru/volinska_obl/

Тут є інформація про цілющі озера:

Джерело в с. Ласків Володимир-Волинського району

Джерело в с. Зимне Володимир-Волинського району

Джерело в с. Стара Лішня Іваничівського району

Джерело в с. Квітневе Рожищенського району

Джерело в с. Тростянець Ківерцівського району

Опубліковано

Зі статті , де згадується джерело с.Качин:

"...Про те, що поліське село Качин Камінь-Каширського району має багатолітню історію, я принагідно почула минулої весни, коли розповідала, як з ініціативи облводгоспу на Волині за останні роки відновлено більше сорока джерел. Одне з них, що має назву Панська криниця, знаходиться на території Качинської сільської ради. І відоме воно з тих часів, коли тут, на узвишші, стояв панський маєток - ще й зараз на зораному полі можна побачити уламки цегли

Катерина ЗУБЧУК

1. ХУТІР СТАРОГО ХОЛОСТЯКА

Історія появи джерела пов'язана ще й з іншою його назвою - Старців колодязь. За легендою, мандруючи в цій місцевості, якийсь старець, замучений спрагою, знайшов місце, де від удару його посоху із землі почала бити джерельна вода. На шляху підземного русла нібито лежить великий камінь. І зрушувати його не можна, бо вода хлине й затопить місцевість. Зараз, звичайно, джерело уже ослабло, віддаючи людям свою воду. А ось мешканці сіл Качин й Олександрія (останнє також відноситься до Качинської сільської ради) завжди старались доглядати його, розчищати від заростів. І коли у 2007 році дійшло до облаштування джерела, то вони своїми силами збудували над ним накриття із символом Полісся - лелекою.

Тоді в розмові з сільським головою Олександром Войтюком я вловила, що у селі дбають не лише про те, аби не замулилися джерела з цілющою водою, а й історичні джерела села. Сам Олександр Миколайович, педагог-історик за професією, корінний житель Качина з діда-прадіда, розповідав не без гордості про своє село, яке йде до 500-літнього ювілею. Качин у ХVІ столітті був власністю відомої на Волині родини Гуревичів - ревних хранителів православної віри і прав українців..."

Опубліковано

Знайшов інформацію про джерело в с. Журавичі, Ківерцівського району

post-6657-0-05422500-1315572985_thumb.jp

"..Село Журавичі відоме своїм унікальним радоновим джерелом. В архівних документах за 1952 рік є відомості про те, що «… в селі є потужне радіоактивне вододжерело, на базі якого з 1928 по 1939 рік функціонував бальнеологічний санаторій, який під час війни був знищений». Санаторій цей був відомий не тільки у Європі, але і в Америці. В ньому лікували хвороби зору й опорно-рухового апарата, серцево-судинну, дихальну, травну системи і атеросклероз , а ефект, як писали тодішні польські газети, був пречудовим. Люди поверталися додому здоровими. Крім води, в лікувальному процесі використовували і торф'яні грязі.

За даними Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, вода журавичівського родовища – хлоридно-натрієва, з підвищеною мінералізацією і вмістом брому, йоду та радону. З 1987 р. по 1998 р. в селі Журавичі працював санаторій-профілакторій Колківського держлісгоспу об'єднання «Волиньдеревліс», в якому могли одночасно оздоровлюватися 250 відвідувачів. У роки економічної скрути санаторій-профілакторій перестав функціонувати, а його господарство прийшло в занедбаний стан. Хоча цілюще джерело із вмістом радону і досі б'є на околиці села Журавичі."

Валентина Касарда зазначила, що «Журавичі» – досить цінний об’єкт, адже тут є торф’яні грязі, які позитивно впливають на опорно-руховий апарат, а також лікувальне джерело, вода якого містить солі.

"..Та про Журавичі незабаром може заговорити вся Європа. Сюди, за півсотні кілометрів від Луцька, їхатимуть тисячі тих, хто ще не втратив надії на одужання. Їхатимуть за умови, якщо вдасться відновити санаторій. Він працював, правда, трохи більш як десятиліття, і „помер” на рубіконі двадцятого і двадцять першого століть. А ще раніше, до цілющого журавичівського джерела поспішало навіть панство із Варшави та Кракова. Адже така мінеральна вода є хіба у Карлових Варах та у Грузії. Лікували і хвороби зору, і недуги опорно-рухового апарату, і серцево-судинну, дихальну, травну системи, атеросклероз. За даними Державного управління екології та природних ресурсів у Волинській області, вода журавичівського родовища – хлоридно-натрієва, з підвищеною мінералізацією, з домішками брому, йоду та радону. Кришталево-прозора, солонкувата на смак, вона й досі тихо струмує, не „лякаючись” найлютіших морозів і людської байдужості..."

Опубліковано

Ще розшукав інфо про джерело в селі Стобихва Камінь-Каширського району, на березі Стоходу.

Якраз там, де проходили жорстокі бої на лінії фронту в Першу світову , в часи славнозвісного Брусилівського прориву.

" Освячене джерело

Такого велелюддя, як того червневого дня, Стобихва не знала з 2003 року, коли село відзначило 300-річчя. Біля невеличкої облаштованої в простій селянській хаті Свято-Успенської церкви зібралися і ті, хто нині живе в селі, і ті, кого пов’язує із Стобихвою сімейне коріння. Дорогу Хресного ходу вибрали не найкоротшу — попід горою, а через пагорб, на якому колись стояв храм, спалений майже сто років тому.

Криничка, яку бачив ще восени, невпізнанно змінилась. На бетонній цямрині зведено зруб з навісом, за склом ікона. Поруч альтанка, тут можна перепочити, сховатися від негоди. Освячене джерело на другий день після Трійці, то й криничка носитиме назву Святої Трійці. Обряд здійснюють десять священиків Української православної церкви на чолі з благочинним Камінь-Каширської округи протоієреєм Стефаном Михалюком. У воду тричі занурюють срібний хрест. Освячення завершено. Джерельною водою всіх щедро окроплює настоятель Свято-Михайлівського храму села Верхи отець Павло Камець. До його парафії належить і Стобихва.

Звучать прекрасні слова пісні про Стобихву у виконанні Галини Макарук та її подруг. Вони ж підносять протоієрею Стефану і начальнику облводгоспу Юрію Бахмачуку хліб-сіль. Адже саме Юрій Йосипович свого часу ініціював відновлення джерел на Волині. Найбільше їх, сім, відновлено в Камінь-Каширському районі. У цьому велика заслуга начальника районного управління водного господарства Панаса Матвійчука. На багатьох облагороджених джерелах довелося бувати. Кожне з них — улюблене місцем відпочинку жителів довколишніх сіл та їх гостей.

Про потерчат та дощі на замовлення

Криничку, оскільки вона колись містилася в саду поміщиків Леонардів, в Стобихві називають Панською. Тут її вважають теплою. Кажуть, навіть узимку біля неї розцвітають квіти. Великообзирський сільський голова Олександр Токарчук розповів, як кілька літ тому, коли Волинь спопеляла суша, горіли ліси, біля кринички відправили молебень. І дощ пішов. Та й того дня, коли освячувалась криниця, несподівано в чистому небі звідкілясь взялася хмарина і щедро скропила нас теплою літньою зливою. Може й справді ця криничка притягує дощ?

Від Галини Макарук почув легенду про двох потерчат (нехрещених померлих дітей), яких бачили в кінці села під горою. Вийшли вони із кринички ягід позбирати. Зустріли жінку та й давай просити, щоб вона їх охрестила. Жінка зняла з себе хустку, розірвала навпіл і сказала хлопчику: «Ти Адам, — а дівчинці: — Ти Єва». Перехрестила їх. І вони побігли знову в ту криницю. В яку саме — сказати важко, бо як пише дослідник історії нашого краю Микола Теодорович у книзі «Волынь в описании родов, местечек и сел» (Почаев, 1903 г.): «Колодцев в местечке 10. Вода в них здоровая и годная для питья. Самая лучшая питьевая вода получается из двух криниц — одна в помещичьем саду, а другая — в огороде священника. Обе криницы зимой не замерзают, или, по местному, «паруют».

А як не згадати про особливу енергетику Панської гори, на якій колись стояла церква і був старий цвинтар? 2003 року, на святкуванні ювілею села, у телеоператора зовсім розрядилися акумулятори телекамери — а на горі знову зарядилися! Або ікона Святого Миколая, яка 1995 року оновилася і зберігається в тутешній церкві. Вона, кажуть, зцілює. Особливо дітей..."

Опубліковано

Ще дещо прочитав в книжці " Природно-заповідний фонд Волинської області":

Володимир-Волинський район

1) Біля села Нехвороща, в Микуличівському лісництві знаходиться цінне джерело, яке живить притоку річки Луги,поряд - одна з найбільших колоній сірих чапель на Волині.

2) В парку Володимир-Волинського знаходяться два джерела з кришталево-чистою водою, що підтримують гідрологічний баланс річки Луги.

Ківерцівський район

1) В селі Гор`янівка є каскад джерел з кришталево -чистою водою, що утворюють струмок, який є початком річки Гор`янівка

2) с. Путилівка. Джерело, що живить річку Путилівку, і вода якого має хорошу смакову якість.

Локачинський район

1) Лучно-болотяний масив між селами Замличі-Шельвів,що входить в водоохоронну смугу річки Луги-Свинорийки, де знаходяться 5 природних джерел

2) Гідрологічний заказник "Лучний " між селами Коритниця -Козлів,на території знаходяться 13 джерел, що живлять ріку Свинорийку.

3) Гідрологічний заказник "Серна", біля сіл Юнівка - Мала Квасовиця. Верхів"я річки Серни, де знаходяться 4 природні джерела

4) Гідрологічна пам"ятка природи " Витік річки Турії". У південно-західній частині села Затурці,джерело, з якого бере початок річка Турія, має кришталево-чисту воду, багату на мінеральні солі,

5) Гідрологічна пам"ятка природи " Затурцівські джерела". с. Затурці. Джерело з дебітом 4 тис. м. кв. на добу, що є поповнювачем річки Турії. В цьому ж селі є парк, заснований у 19 ст. і садиба Липинського. де нещодавно відкрили музей.

6) С. Мовчанів. Джерело з добовим дебітом 3.5 тис. м. кв. відіграє роль у підвищенні водності р. Турія.

Луцький район

Нічого особливого. Варто згадати каскад ставків в Теремному, які живляться за рахунок підземних джерел, за рахунок яких поповнюється річка Сапалаївка.

Любомльський район

1) "Польова криниця" . Каскад джерел-наповнювачів р. Прип"ять, с. Нудиже, розташованих за 300 м від автошляху Куснище-Любохини

2) "Попова криниця" , смт. Головне, водне джерело на південній околиці селища, розташоване на відстані 50 м від автошляху Куснище-Любомль. Має кришталево-чисту воду, багату на мінеральні солі,одне з наповнювачів р. Прип"ять

3) Джерело " Трактова криниця" . с. Нудиже. Каскад джерел -наповнювачів р. Прип"ять,розташованих на 100 м праворуч автошляху Куснище-Любохини

4) Джерело "Чайка" , смт. Головне, водне джерело біля селища, що має постійну температуру води +9 , і є наповнювачем р. Прип"ять

Рожищенський район

1) Гурсько-Гривенський гідрологічний заказник,неподалік села Навіз. Лучно-болотяний масив р. Стир, де знаходяться 5 природних джерел.

Опубліковано

Луцький район

Нічого особливого. Варто згадати каскад ставків в Теремному, які живляться за рахунок підземних джерел, за рахунок яких поповнюється річка Сапалаївка.

Я з цим не згідний.

Є чудові джерела в Баїві, Цепереві, Білостоці... Крім того в Баїві можна купатися в джерельній воді, де температура близько 8 градусів круглий рік (я так з березня до грудня купаюсь).

Дякую за інфо. Якщо можна, напишіть про них докладніше. Вищенаведена інформація про Луцький район , взята з книги на зовсім іншу тематику. Тому про ці джерела там не згадується. Жаль, що немає книги, де б це все було структуровано. Цікавився в знайомих в краєзнавчому музеї - такої інформації, впорядкованої, немає. :(

Опубліковано

Біля села, де жили мої дід з бабульою є файне волинське озеро Соминське (Турійський р-н)

Так там теж є джерела, через це озеро з чистою не застояною водою, має прекрасні піщані пляжі =)

Озеро також має популярність як і Лохнеське :) -- там живе великий Сом...

також цікаво:

В ОЗЕРІ СОМИН Я КУПАВСЯ З ТРЬОХ ЛІТ

Вдячний за статтю «Сомин відомий не завдяки чудовиську», яка була надрукована у «Волині» за 28 серпня

Cправа в тому, що це моє рідне село, де я народився, навчився ходити, а з трьох років і плавати в озері. Там я рибалив, аж поки мені не зробили операцію на серці, — життя моє тепер вже не таке активне...

Щодо озера Сомин, то воно карстового походження. Якихось таємничих печер там нема. А ось назва урочища Підлісок підказує історикам, що на місці водойми колись ріс ліс, який провалився. На його місці й утворилось величезне еліпсоподібне озеро. Глибини його різні — і до 50 метрів. Піщаний пляж сьогодні став, як кажуть, більмом в оці приватизаторів. Оскільки сільська громада відмовила підприємцю в оренді, то була пущена «буйда» про соминський лохнесс. Брехня швидко поширилась. Навіть у купальний сезон відвідувачів помітно поменшало. Рибалки теж сюди рідше навідуються. Я зараз це спостерігаю із свого дерев'яного човна. А надувний човен заїжджих рибалок-аматорів став рідкістю.

Біля озера є багато джерел питної води. Можна було б налагодити випуск місцевої «Йоданки» або структурованої води, про яку зараз так багато говорять, та не можуть знайти інвестора. До речі, у квітні я брав пробу на вміст у ній мінералів. Звичайно, це була примітивна проба (у Луцьку роблять аналіз води на наявність 25 компонентів), але я пересвідчився, що у воді не утворюється осад. Це свідчить про наявність в ній такого хімічного елементу, як срібло. Одне слово, пишу цього листа, щоб дати «наживку» для представників малого бізнесу. Можливо, наша газета зробить своєрідну рекламу соминській воді.

Павло ШЕСТАЛЮК,

уродженець с. Сомин Турійського району.

http://www.volyn.com.ua/?rub=6&article=3&arch=694

Опубліковано

про джерела в Баєві:

"У день вшанування Казанської Божої Матері у селі Баїв відбулося освячення природної „Криниці", куди з джерел прибуває цілюща вода. Народна істина гласить: "Надлишок води для людини може стати такою ж причиною біди, як і її відсутність..." Вода потрібна усім повсякчас, без неї немає життя. Ось тому люди з великою пошаною облаштовують водойми, річки, колодязі, викопують штучні ставки. Часто їм на допомогу приходить матінка-земля, у надрах якої приховані дже­рела з чистою, як сльоза, водою.

З давніх-давен село Баїв нашого району славиться природними джерелами, вода у яких не замерзає. Як розповідають місцеві жи­телі, неподалік святині села - Свято-Успенської церкви, що була зведена 1875 року, природа створила прекрасну водойму з острівками, мальовничим краєвидом Мабуть, на це була воля Божа, щоб мешканці цього краю споживали з дзеркальної водойми воду, освячували її на свята. Пам'ятає про це і покоління 50-их років минулого століття. Згадує Надія Конечна: „Водохреще Після святкової літургії прихожани від храму, який знаходиться на пагорбку, спускаються до природної водойми, де уже прорубано хрест. Священик проводить обряд освячення води, після чого люди набирають її у посуд і несуть по домівках..."

У період „застою", ці гарні традиції заборонялися, і ставок з часом втрачав привабливий вигляд. Усе тут поросло чагарниками, сюди скидали сміття. Свою „лепту" вніс і тваринницький комплекс, що знаходився поруч. Були бажаючі придбати у свою власність цей куточок, але баївці не поспішали віддавати водойму у приватні руки. Споглядаючи на забуту криницю, місцевий священик отець Василь не втрачав надії відродити мальовничу колись місцевість. Відгукнулися і небайдужі до цього люди - працівники Луцького міжрайонного управління водного господарства, яке очолює активний природолюб Іван Шевчик. Розповідає Анатолій Парфелюк, інженер-гідротехнік управління, котрий одним із перших приїхав сюди з благодійною акцією: „Роботи розпочалися ще в середині серпня. Від управління було задіяно десять чоловік, допомагали учні, жителі, прикладом для всіх був отець Василь. Роботу ускладнювали круті підйоми, що заросли кущами і замулили „Криницю". Працювати було складно, у більшості вручну, використовували коси, сокири, пилки".

Колись це водяне плесо було ширшим і глибшим, а на березі стояла башта -своєрідна природна холодильна камера, де охолоджувалося молоко. Приходили люди і білизну випрати. Є тут неподалік ставки, до утворення яких люди доклали зусиль. Як розповідають, можливо підземні води пробивали потічки і рукотворне озеро ставало більшим і глибшим, зменшуючи природну „Криницю". А взагалі, тут гарно будь-якої пори: влітку бажаючі можуть помилуватися плесом лілій, облюбували ці місця і лебеді, які тут зимують. Отож, як зауважила Надія Конеч­на, їхати на заокеанські курорти - не потрібно. Краса тут, на місці. Неповторна... Тільки, на жаль, не вміємо нею скористатися. Є надія, що це місце стане улюбле­ним, де відпочиватимуть жителі, адже початок -зроблено.

...Наступила урочиста хвилина, коли хресним ходом прихожани з хоругвами, разом із отцем Василем та хористами, прийшли до джерела, де відбувся водо-святний молебень для І відновлення „Криниці", її І цілющої води. Отець Василь провів обряд освячення криничної води, всі молилися за добробут, здоров'я всіх, хто з вірою прийшов до природної водойми, а також бажали міцного здоров'я, співали „Многая літа" благодійникам - невтомним працівникам Луцького міжрайонного управління водного господарства.

У заході також брали; участь інженер відділу водних ресурсів Волинського! облводгоспу Геннадій Мушка, інженер управління Володимир Вишневський, Баївський сільський голова) Олег Шевчук.

Ніна КОСТРУБА. Газета «Слава праці» №93 від 8 листопада 2008 року.

Про джерело в селі Нуйно:

З газети "Перець по-ковельськи":

На Камінь-Каширщині відновили цілюще джерело

11 вересня 2009 року працівники Державної екологічної інспекції були запрошені на урочисті збори та освячення розчищеного джерела поблизу села Нуйно Камінь-Каширського району. Про це повідомили у прес-службі Держекоінспекції.

У зборах брали участь перший заступник голови районної державної адміністрації та безпосередні учасники робіт по відновленню джерела, а саме: представники управління осушувальних систем Камінь-Каширського району, СВК «Нуйнівського», Камінь-Каширського Держлісгоспу, місцевої школи та жителі села Нуйне.

Варто зазначити, що розчищення джерел на території Камінь-Каширського району стає доброю традицією, до якої долучається все більше жителів району.

«Перець…» вітає такі традиції і вважає, що їх слід перейняти й іншим районам області. Адже колись наші люди добре знали, де земля струменіє цілющою вологою і завжди дбали про те, аби такі джерела не замулювалися. Однак «за совєтів» цю справу, як і багато інших вивірених століттями добрих традицій, було занехаяно. Добре, що поліщуки взялися відроджувати цілющі джерела.

Опубліковано

Про джерело в Білостоці, Луцького району

з сайту http://gulevich.net/statiy.files/dsg.htm

Потік набирає силу

Високі, незвичні для рівнинної Волині пагорби, розпочавшись біля містечка Торчин, обриваються в Білостоці. На крайній з півдня горі, над широкою заплавою тихоплинної Чорногузки стоїть Святомихайлівський храм — остання скалка колись великого Воздвиженського монастиря. З-під гори б’ють потужні джерела. В їхню чудодійну силу люди вірять і сьогодні.

Джерела з-під храмової гори завжди вважалися цілющими. У довоєнні часи місцеве панство облаштовувало тут купальні. Джерельну воду возили діжками і пляшками в міста Волині, Галичини, Польщі. Традиційно на Йордана тут святять воду. Сили джерел колись вистачало, щоб крутити колесо млина.

Великої шкоди джерелам завдало будівництво в 70-х роках ХХ століття шосе з Білостока до Садова: шляховики засипали їх. Та навіть цим не зупинити потужних потоків.

Донедавна і джерела, і територія довкола вражали занедбаністю. Лиш восени цього року, коли за справу взялися фахівці Волинського облводгоспу, місцина набрала привабливого вигляду. Джерела почистили, вирівняли відкоси. Облаштували місце для освячення води, встановили альтанку.

Ініціативу в цій справі виявив начальник Волинського облводгоспу Юрій Бахмачук. Його підтримали місцева парафія УПЦ і настоятель Святомихайлівського храму отець Ілля, голова Білостоцької сільської ради Віталій Франчук, керівник приватного сільгосппідприємства Анатолій Франчук.

— Роботи виконували наші кращі спеціалісти: заслужений працівник сільського господарства України екскаваторник Микола Гольченко, кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня бульдозерист Володимир Шульгач, — каже начальник Луцького міжрайонного управління водного господарства Іван Шевчик. — Як бачите, вони сумлінно справились зі своїм завданням. Джерела в Білостоці — вже десяті, які ми облагороджували. Найближчим часом візьмемось за такі роботи в селах Жашковичі Локачинського, Коритниця Володимир-Волинського, Баїв Луцького районів.

В області за останні три роки підрозділами «Волиньводгоспу» почищено і облаштовано понад 20 джерел. Спеціалісти управління, як сказав Юрій Бахмачук, допоможуть парафіянам села Білосток встановити на джерелах капличку. Місцева громада подбає про озеленення. Тож є надія, що Білостоцькі джерела знову стануть окрасою Волині. Від них тече до річки Чорногузки (колись — Олень) струмок. Води в нім тепер побільшало.

Під землю за минулим

Обходжу щойно освячені джерела. Колись їх називали Козацькими. Серед вийнятої з водойми землі знаходжу стару підкову. Кажуть, у XVІІІ столітті з якихось причин у Білосток перебралися козаки Білоцерківського полку. Згадуваний нами Антін Коновалюк був їхнім нащадком. Коли його арештовували, забрали прадідівський козацький стрій і зброю.

Білостоцька земля зберігає немало таємниць. За свідченням дослідника історії Волині Григорія Гуртового, земля на Сінай-горі пронизана підземними ходами, є тут і підземна церква, і печери. Знаходили тут і поховальні урни з прахом, і кремінне знаряддя, і давньоримські монети. Висипаний у долині Чорногузки шлях із Гаті до Білостока й досі називають Римським. Недосліджені й підземелля Святомихайлівського храму. Роботи для археологів тут на багато літ. Нині добре було б хоч законсервувати, зберегти від руйнування те, що маємо.

На колишньому монастирському подвір’ї привертає увагу могила з пам’ятником у вигляді дерева з обрізаним гіллям. Тут покоїться автор «Історико-статистичного опису села Білосток і бувшого тут монастиря» Василь Абрамович, який був настоятелем Святомихайлівського храму в другій половині XІX століття. Десь тут, імовірно, поховані фундатор монастиря Семен Гулевич, іконописець Іов Кондзелевич. А ми поки що лише топчемо їхні святі могили!

Опубліковано

Цікавий факт. В пості про джерело в селі Журавичі згадуються лікувальні торфові грязі.

Вмявляється, вони є не тільки в Журавичах.

"...З метою виявлення та використання для лікування в області обстежено 33 родовища лікувальних торфових грязей. Найбільш придатними для лікування є торфові грязі родовищ с.Головно, с.Машово Любомльського району, м.Берестечко Горохівського району, с.Журавичі Ківерцівського району, с.Троянівка Маневицького району..."

Опубліковано

І ось ще про підземні води:

У Волинській області є родовища мінеральних вод 4-х типів, що дає можливість розвивати санаторно-курортне лікування. Виявлено 9 таких родовищ, в минулому експлуатувалося 4 родовища. Води хлоридно-натрієвого, сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно-хлоридно-кальцієвого типів. За висновками Одеського інституту курортології вони рекомендуються для лікувальних цілей. Так, в районі смт. Ратне, біля с.Осниця, с.Тур, санаторію "Лісова пісня" поширені гідрокарбонатно-кальцієві, гідрокарбонатно-натрієві та хлоридно-кальцієві мінеральні води.

Хлоридно-натрієві води з підвищеною мінералізацією 12-13 г/л поширені поблизу с. Журавичі Ківерцівського району. Вода Журавичівського родовища відповідає якостям джерел Моршинське №1 і Єсентуки №17.

Поблизу м.Ковель є джерело, що не має аналогів в Україні. Це хлоридно натрієво-кальцієво-йодо-бромні води, що за якістю аналогічні джерелу Друскінінкай. Експлуатаційний водоносний горизонт залягає на глибині понад 1300м. Пробурено дві свердловини, експлуатаційні запаси яких оцінені в кількості 90- м3 /добу на 25-річний термін.

Поблизу м.Луцька пробурено дві свердловини, вода з яких використовується як питна столова та мінеральна.

Опубліковано

В Баеве есть (за Городищем-1).

тиць. Трохи задалеко, щоб їздити по воду (6,5 км від межі міста та й дорога нікудишня). Хіба як зо три бутлі набирати, то ще куди не йшло...

Опубліковано

Ходили на вихідних в похід-дводенку від с. Прилісне(неподалік від Маневич) до озер Глинське та Запрудське. Місцеві сказали , що на Глинському є криничка.Криничку ми не знайшли... Коли наступного дня повертались, на Глинському зробили привал. Біля нас зупиняється мопєд і питають, де джерело. Ми кліпаємо очима .:unsure:

На наш подив, за 5 м від нас в землі вкопана труба, з якої повільно сочиться джерельна вода. Смак трохи специфічний, з сірководневим присмаком. Але ж "Нафтуся" теж насичена сірководнем

Опубліковано

На Волині відроджують природні джерела

21 червня, 12:59

http://www.volynnews.com/news/society/na_volyni_vidrodzhuyut_pryrodni_dzherela/

Мешканці села Куснище, що у Любомльському районі на Волині, розповідають, що вода із цілющого джерела, що б’є біля їхнього села, допомагає людям з хворобами нирок та печінки, а також позбавляє від тютюнокуріння.

Нині на джерелі встановили капличку. Про це пише газета Вісник + К.

«Із нашого села є виходець, що прийняв монаший постриг і тепер мешкає аж на Івано-Франківщині, – розповів сільський голова Сергій Боярчук. – Якось отець Герасим приїхав і каже, що йому лікарі порадили вживати джерельну воду. Ми йому показали кілька закинутих криничок. Каже, що ця вода йому не підходить. Згодом привезли його до джерела за селом. Він, не доходячи до нього, впав на коліна, склав руки до неба і сказав: «Бог вказав дорогу до води, що зцілює». Він пив її».

За словами Боярчука, потім він поїхав у свій монастир, і з часом води не стало.

«Ми йому зателефонували, і отець Герасим сказав, що вода буде. Він знову приїхав у село, урочисто поблизу джерела встановили і освятили хреста й капличку. Джерело знову забило. А хлопці, які розчищали його, попросили отця Герасима, щоб допоміг їм позбутися залежності від куріння. Він окропив їх водою. Люди кажуть, що троє цих хлопців не курять», - розповів сільський голова..

Він каже, що сьогодні до джерела їде багато люду не тільки з їхнього села. Підприємці в пік сезону набирають воду у великі бутлі і продають її на озері Світязь відпочиваючим по 12-15 гривень за банку.

Мешканці Куснища стверджують, що вода допомагає людям з хворобами нирок та печінки. А спраглий може напитися цілющої води у будь-яку пору року: вона смачна і прохолодна.

Цілющі джерела облагороджують і в інших населених пунктах Волині. Місцеві громади шукають старожилів, які їм вказують на ті місця, де колись били джерела.

Наприклад, депутати облагородили джерело поблизу села Седлище Старовижівського району. Розчищують їх і місцеві управління водного господарства.

Лишень на Волині у 2007 році працівники водного господарства впорядкували до десяти таких джерел.

Такі джерела б’ють поблизу села Мельниця Ковельського району, сіл Зарудче Любешівського та Грабове Старовижівського районів.

Облагороджені джерела «Панська криниця» та «Біля дуба» у Камінь-Каширському районі.

Опубліковано

Ще трохи про Оконські джерела та суміжні з ними:

"...В селах Іванівка, Севериновка, Куклі, Соб'ятин Манєвицького району , неподалік від Оконського джерела, вибивається на поверхню ще більше 12 джерел, подібних до нього». До речі, за свідченням старожилів, джерела пробивалися на південно-східних околицях села постійно в різні роки. В різних місцях час від часу утворювалися нові «жерла», а старі при цьому завалювались. Ніхто не міг передбачити місця, де вони будуть наступного разу. Тому з джерелами постійно пов'язували неймовірні чутки та історії. В одній з них йдеться про те, що село розташоване над центром величезного підземного озера в радіусі 40 км, яке зв'язане з джерелами з Іванівського озера і джерелами на крейдяних берегах р.Стир біля с.Деражного, Костопільського району Рівненської області. Ще за одним повір'ям, воно засмоктало корову чи навіть декілька, які мали необережність прийти на водопій, і «жерло» від цього «спротивилось». Ще за одним переказом, щуку, яку окільцювали мідним кільцем з написом і випустили в джерело, було виловлено аж в оз.Білому на Рівненщині. Ще ходили оповідки, що село може провалитись у будь-який момент на той світ; ніби-то колись село вже зазнавало такої страшної кари; як доказ приводили факти знайдення під час меліорації у болотистій заплаві р.Оконка цілих зрубів будинків з незайманим домашнім скарбом..."

"..Поблизу знайшли ще вісім подібних джерел, правда, значно менших за потужністю: два в Северинівці, одне в урочищі Тростянця, між Собятином і Яблунькою, чотири в Чорторийську. У Северинівці поміщик на основі місцевих джерел намагався створити щось на зразок вічного двигуна.

У 1939 році Оконське джерело було очищене, оточене новим валом і замкнене малим шлюзом. На місці старого джерела пробурили чотири свердловини, які пройшли чотири метри піску і двадцять вісім метрів крейди. Дві з них діють і понині.

Свого часу вода джерел привернула увагу працівників Маневицького харчокомбінату, які захотіли використати її для виготовлення напоїв. Та яке ж було здивування, коли виявилося, що газ у цій воді не розчиняється!..."

Ще про радонове джерело у Журавичах.

"...Колись умився у ньому сліпий чоловік і раптом прозрів. Тому це джерело оголосили святим, чудодійним. Навіть поблизу поставили капличку.

Я не виключаю, що саме в тих лісах народжувалися дивовижні сюжети про цілющу і мертву воду, які полинули у світ духовного буття нашого народу. Найдивовижніше те, що легенду про прозріння сліпого чоловіка утверджувала наука. Ще в 1933 році у Варшаві в «Наукових засіданнях державного геологічного інституту» повідомлялося про результати дослідження радіоактивності джерел у Журавичах. Учені дійшли висновку, що радіоактивність приносить не вода, а газ, тобто вугільний ангідрит, який добувався з глибини. На думку дослідників, наявність радону в поліських джерелах пояснюється заляганням на Волині українського кристалічного щита, який започатковується біля річки Горинь і тягнеться на південний схід до Азовського моря.

За часів панської Польщі джерело використовувалося у практичних цілях. Тут відкрили два лікувальних корпуси, які проіснували до 1947 року. Оздоровлювали хворих і водою, і торфогрязями, які привозили з Шатового болота. Відомий такий факт: немічну чешку з Олики возили візочком, а після завершення курсу лікування вона встала і пішла своїми ногами.

У наш час фахівці з Хмільницького курорту підтвердили, що джерела тут дають стільки води, що можна відкривати санаторій. І вони тепер використовуються за призначенням..."

Опубліковано

Зелені Волині облагородили ще одне джерело

08.06.2007, 12:40

Про джерело поблизу села Бронниця Камінь-Каширського району:

"...Нова традиція започаткована з ініціативи голови Маневицької районної організації ПЗУ Лисковцем Володимиром Олександровичем. Як людина бувала, учасник ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, він, як ніхто інший, знає ціну мінералу, якого в регіоні, здається, вдосталь – воді. Саме тому й виносив ідею розчистки, облаштування малими архітектурними формами і висвячення джерел. Його підтримала голова Камінь-Каширської районної організації ПЗУ Попова Марія Олександрівна. Разом зі своїми підлеглими рік тому поблизу села Брониця вона облагородила джерело і запросила місцевого священнослужителя висвятити його. Дійство стало справжнім святом для прихожан місцевого храму. Нині у різних районах області вже облаштовано півтора десятка джерел. В тому числі й таких, що до цього були у занедбаному стані, а прилегла до них територія слугувала місцем скидання сміття. На жаль, ще трапляються випадки, коли вандали руйнують колодязні зруби, доріжки, лавки, плоти біля джерел... В тому разі Зелені Волині проводять відповідну виховну роботу серед місцевого населення і знову відтворюють зроблене.

Через відновлення духовності, виховання шанобливого ставлення до джерельця, струмка, річечки можна і треба виховувати любов людини до природи своєї землі..."

Ще знайшов статтю , де згадується джерело в селі Липляни Ківерцівського району

"...Жителі села Липляни Ківерцівського району протестують проти облаштування цвинтаря неподалік джерела, яке вважають цілющим.

Такий протест триває вже протягом чотирьох років. Про це пише газета «Сім’я і дім» від 4 серпня.

У випадку, якщо кладовище таки постане, вони погрожують перекрити дорогу покійникам.

Біля джерела повинен постати скит Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря, який зватиметься «Живоносне джерело».

Нагадаємо, у квітні 2011-го це джерело освятили і взяли під опіку місцеві монахи.

Земля ж під кладовище розміщуватиметься неподалік джерела при самому в’їзді у Липляни..."

Опубліковано

і джерелами на крейдяних берегах р.Стир біля с.Деражного, Костопільського району Рівненської області.

Уточню, що там тіче річка не Стир а Горинь.

Опубліковано

"...Гордістю санаторію " Пролісок" неподалік села Грем"яче Ківерцівського району – є власне джерело цілющої мінеральної води. Хлоридно-натрієво-бромну воду застовують для внутрішнього та зовнішнього вживання..."

Опубліковано

"...Гордістю санаторію " Пролісок" неподалік села Грем"яче Ківерцівського району

Теж уточню, що "Пролісок" блище не до с. Гримячого а до с. Жобрин Рівненського району. Практично він знаходиться біля санаторію "Червона Калина", звідки воду возять і продають у Луцьку. Та вода дійсно хороша, сам пробував.

Заархівовано

Ця тема знаходиться в архіві та закрита для подальших відповідей.



×
×
  • Створити...